Два тижня війни як один безкінечний день.
Московські війська захлинулись власною кров‘ю, а розраховували на легенький переможний бліцкріг.
Війська окупантів як доісторичний динозавр - йому вже відрубали голову, але він поки живе, бо занадто тупий, щоб зрозуміти, що вже помер.
З самого першого дня ми на війні, перший день і першу ніч після нападу окупантів ми зустрічали в чистому полі з одним тепловізором і трьома мисливськими карабінами на всіх. Зараз все значно краще.
Вся Україна повстала проти московських окупантів.
Перемога неминуча, звільнення всіх окупованих територій Донбасу і Криму на черзі.
А тюрма народіа під назвою РФ дуже скоро припине своє існування.
Московські війська захлинулись власною кров‘ю, а розраховували на легенький переможний бліцкріг.
Війська окупантів як доісторичний динозавр - йому вже відрубали голову, але він поки живе, бо занадто тупий, щоб зрозуміти, що вже помер.
З самого першого дня ми на війні, перший день і першу ніч після нападу окупантів ми зустрічали в чистому полі з одним тепловізором і трьома мисливськими карабінами на всіх. Зараз все значно краще.
Вся Україна повстала проти московських окупантів.
Перемога неминуча, звільнення всіх окупованих територій Донбасу і Криму на черзі.
А тюрма народіа під назвою РФ дуже скоро припине своє існування.
Фото зроблено пару днів тому на 30 кілометрів північніше Броварів.
Як цю місцевість назвали в штабі сухопутних військ - глибоко за лінією окупації.
Але ми невеликими групами успішно там працюємо.
Сучасна війна - це швидкість та маневреність, удар, відхід та новий удар з неочікуваного боку.
Друзі, реально потрібен транспорт. Пікап або позашляховик.
Хто має змогу допомогти в цьому питанні - пишіть в особисті на фейсбук. Також прошу репосту.
Як цю місцевість назвали в штабі сухопутних військ - глибоко за лінією окупації.
Але ми невеликими групами успішно там працюємо.
Сучасна війна - це швидкість та маневреність, удар, відхід та новий удар з неочікуваного боку.
Друзі, реально потрібен транспорт. Пікап або позашляховик.
Хто має змогу допомогти в цьому питанні - пишіть в особисті на фейсбук. Також прошу репосту.
Повернулись зі звільненого Іванкова.
Ніякого зв‘язку там досі немає. Мости також підірвані, заїхати дуже важко.
Орки тікали, лишили танки, навіть списки особового складу в танках (ми звісно забрали).
Єдина державна установа, що весь час окупації працювала - лікарня.
Слава героям - лікарям.
Люди дуже раді бачити українських військових.
Життя налогоджується.
Разом переможемо.
Слава Україні!
Ніякого зв‘язку там досі немає. Мости також підірвані, заїхати дуже важко.
Орки тікали, лишили танки, навіть списки особового складу в танках (ми звісно забрали).
Єдина державна установа, що весь час окупації працювала - лікарня.
Слава героям - лікарям.
Люди дуже раді бачити українських військових.
Життя налогоджується.
Разом переможемо.
Слава Україні!
Місцеві мешканці на лінії зіткнення допомагають нам як можуть. Копають окопи, привозять будматеріали, хочуть ділитись своїми харчами, яких і так небагато.
Вчора місцева жіночка приготувала торт нашому бійцю, в якого був день народження
І все це під постійними обстрілами російських окупантів
Це все вчергове спростовує міф окупантів про «проросійські території». Тут української мови навіть більше, ніж в Києві.
Південь, південний схід, схід - всюди ситуація однакова. Російські окупанти не мають ніякої підтримки, тому і влаштовують терор.
На фото - подарунок від селян, мед з вуликів, які під постійний гуркіт розривів розставляють для збору меду. Так само як сіють та садять городи.
Саме тут найкраще бачиш ту, справжю, рідну Україну, за яку ми воюємо
Вчора місцева жіночка приготувала торт нашому бійцю, в якого був день народження
І все це під постійними обстрілами російських окупантів
Це все вчергове спростовує міф окупантів про «проросійські території». Тут української мови навіть більше, ніж в Києві.
Південь, південний схід, схід - всюди ситуація однакова. Російські окупанти не мають ніякої підтримки, тому і влаштовують терор.
На фото - подарунок від селян, мед з вуликів, які під постійний гуркіт розривів розставляють для збору меду. Так само як сіють та садять городи.
Саме тут найкраще бачиш ту, справжю, рідну Україну, за яку ми воюємо
Друзі, я 300. Отримав поранення під час нашого наступу на Сході.
Ми просунулись вперед на стільки, на скільки був отриманий наказ, забезпечили опорну точку для подальшого просування інших сил та ще одну ланку в кільці оточення окупаційних московських військ.
Дуже гордий за свою групу, яка всі ці дні, у важких умовах наступу продовжує успішно виконувати бойову задачу. Пишаюсь своєю ротою і батальйоном, які прямо зараз просуваються вперед, всі ці дні без зупину і відпочинку.
Дуже вдячний нашим бойовим медикам за професійну роботу і відчайдушну ризиковану евакуацію, особливо вдячний бойовому медику нашої групи Льву, який сам, з проникаючим осколковим пораненням в голову, надав мені першу допомогу.
Велика подяка лікарям в прифронтових лікарнях.
Наразі в мене залишився один уламок, який зайшов глибоко і в небезпечні ділянки, тому поки дістати не виходить.
Впевнений що скоро повернусь назад, не хочу щоб без мене звільняли Донбас та мій рідний Крим.
Слава Україні! Слава Героям!
Ми просунулись вперед на стільки, на скільки був отриманий наказ, забезпечили опорну точку для подальшого просування інших сил та ще одну ланку в кільці оточення окупаційних московських військ.
Дуже гордий за свою групу, яка всі ці дні, у важких умовах наступу продовжує успішно виконувати бойову задачу. Пишаюсь своєю ротою і батальйоном, які прямо зараз просуваються вперед, всі ці дні без зупину і відпочинку.
Дуже вдячний нашим бойовим медикам за професійну роботу і відчайдушну ризиковану евакуацію, особливо вдячний бойовому медику нашої групи Льву, який сам, з проникаючим осколковим пораненням в голову, надав мені першу допомогу.
Велика подяка лікарям в прифронтових лікарнях.
Наразі в мене залишився один уламок, який зайшов глибоко і в небезпечні ділянки, тому поки дістати не виходить.
Впевнений що скоро повернусь назад, не хочу щоб без мене звільняли Донбас та мій рідний Крим.
Слава Україні! Слава Героям!
Це - порізані українські стратегічні бомбардувальники ту-95.
Частину порізали, а частину ту-95 і ту-160 відали росіі. Віддали разом з ракетами х-55 (дальність 3500 кілометрів).
Це ті літаки і ті ракети, якими росіяни обстрілюють всю теритоію України, завдяки яким вся територія України червоного кольору на мапі ракетної загрози. Скоріш за все серед літаків і ракет, якими нас обстрілюють - є саме українські, добровільно віддані до рук краіни-терориста.
( думки вголос :
А хто ж віддав? Хіба не ті самі шановані «державні мужі», що сидять і зараз при владі та перефарбувались патріотами. Може час згадати і спитати ?
Не кажу вже що за 8 років не спромоглись (чи не захотіли) зробити НІЧОГО з суттєвої зброї. Всякі там ерзаци, переробки радянської зброї і одиничні екземпляри не рахуються.)
Були б зараз ці літаки і ці ракети (яких було більше тисячи!!! а росіянам віддали більше 500), не довелось би випрошувати Хімарси і інші далекобійні та точні системи.
З перших днів ми б вражали скупчення техніки, штаби, переправи… А дальність ракет - 3500 кілометрів… від Києва до москви менше 900. І без всяких там умов і заборон від тих хто дає нам зброю, що неможна стріляти по території московії.
І в живими залишились би десятки тисяч найкращих синів і дочок України.
Яке ж зло бере через через цей та інші кроки з свідомого послаблення та приспання України.
Частину порізали, а частину ту-95 і ту-160 відали росіі. Віддали разом з ракетами х-55 (дальність 3500 кілометрів).
Це ті літаки і ті ракети, якими росіяни обстрілюють всю теритоію України, завдяки яким вся територія України червоного кольору на мапі ракетної загрози. Скоріш за все серед літаків і ракет, якими нас обстрілюють - є саме українські, добровільно віддані до рук краіни-терориста.
( думки вголос :
А хто ж віддав? Хіба не ті самі шановані «державні мужі», що сидять і зараз при владі та перефарбувались патріотами. Може час згадати і спитати ?
Не кажу вже що за 8 років не спромоглись (чи не захотіли) зробити НІЧОГО з суттєвої зброї. Всякі там ерзаци, переробки радянської зброї і одиничні екземпляри не рахуються.)
Були б зараз ці літаки і ці ракети (яких було більше тисячи!!! а росіянам віддали більше 500), не довелось би випрошувати Хімарси і інші далекобійні та точні системи.
З перших днів ми б вражали скупчення техніки, штаби, переправи… А дальність ракет - 3500 кілометрів… від Києва до москви менше 900. І без всяких там умов і заборон від тих хто дає нам зброю, що неможна стріляти по території московії.
І в живими залишились би десятки тисяч найкращих синів і дочок України.
Яке ж зло бере через через цей та інші кроки з свідомого послаблення та приспання України.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Це не мобілізований, їхав добровільно в Україну. Думав що як Рембо тут буде, а виявилось не так.
Сьгодні о 6 ранку наша штурмова група висунулась на звільнення ще одного населеного пункту.
Український прапор був там встановлений вже о 10.30.
Назву населеного пункту оприлюднять через кілька днів.
Шандриголово звільняв саме мій підрозділ ще вранці 26 вересня, поки я був в госпіталі, але про це звільнення повідомили тільки днями.
Рухаємось вперед, звільняємо Україну!
Український прапор був там встановлений вже о 10.30.
Назву населеного пункту оприлюднять через кілька днів.
Шандриголово звільняв саме мій підрозділ ще вранці 26 вересня, поки я був в госпіталі, але про це звільнення повідомили тільки днями.
Рухаємось вперед, звільняємо Україну!
Друзі, вітаю вас всіх з Днем Захисника і Захисниці!
Колись в 2008 ми добряче отримували по голові від бєркуту за те, що виходили святкувати цей день - день УПА. Тепер це свято всієї України.
Поки на Сході і Півдні святкуємо в окопах і під обстрілами, в наступі на окупантів.
Всі наступні Дні Захисників, дні УПА будемо святкувати в мирних містах, Києві, Донецьку, Сімферополі.
А зараз тільки вперед, до перемоги.
Слава Україні!
Колись в 2008 ми добряче отримували по голові від бєркуту за те, що виходили святкувати цей день - день УПА. Тепер це свято всієї України.
Поки на Сході і Півдні святкуємо в окопах і під обстрілами, в наступі на окупантів.
Всі наступні Дні Захисників, дні УПА будемо святкувати в мирних містах, Києві, Донецьку, Сімферополі.
А зараз тільки вперед, до перемоги.
Слава Україні!
Три дні бойового виходу, просування вперед. З них два дні під безперервним дощем, в щойно звільнених окопах окупантів.
Десятки кілометрів пройденого шляху, по полям, посадкам, по коліно в багнюці витискаємо ворога.
Один день на те, щоб просушити одяг та спорядження і знову вперед.
Звісно, це все не казка, не голівудський бойовик і не легка прогулянка.
Десантно-штурмові та піхотні бригади ЗСУ, які рухаються вперед - роблять в прямому сенсі дива. Дива стійкості, незламності, сталевої сили духу. Такого ще не бачила сучасна світова історія 21 сторіччя.
Не час розслаблятись, треба ще більше сконцентрувати зусилля всієї України. Тільки так переможемо.
Десятки кілометрів пройденого шляху, по полям, посадкам, по коліно в багнюці витискаємо ворога.
Один день на те, щоб просушити одяг та спорядження і знову вперед.
Звісно, це все не казка, не голівудський бойовик і не легка прогулянка.
Десантно-штурмові та піхотні бригади ЗСУ, які рухаються вперед - роблять в прямому сенсі дива. Дива стійкості, незламності, сталевої сили духу. Такого ще не бачила сучасна світова історія 21 сторіччя.
Не час розслаблятись, треба ще більше сконцентрувати зусилля всієї України. Тільки так переможемо.