Forwarded from Альтеральдика
Старий Крим (Eski Qırım). Феодосійський район. АР Крим.
"На розтятому на зелене поле обтяжене срібним клинчатим хрестом у правому верхньому куту та чорне поле обтяжене срібним півмісяцем ріжками вгору у лівому верхньому куті, - золотий піфос із тамґою Берке-хана, з якого повстає срібний крилатий коронований золотою короною дракон зі схрещеними руками в кожній з якій по золотій монеті: ще три монети падають у піфос."
Опис залишу к коментарях👇🏻
Дракона можна було гарнішого намалювати🫠
"На розтятому на зелене поле обтяжене срібним клинчатим хрестом у правому верхньому куту та чорне поле обтяжене срібним півмісяцем ріжками вгору у лівому верхньому куті, - золотий піфос із тамґою Берке-хана, з якого повстає срібний крилатий коронований золотою короною дракон зі схрещеними руками в кожній з якій по золотій монеті: ще три монети падають у піфос."
Опис залишу к коментарях👇🏻
Дракона можна було гарнішого намалювати🫠
Нагадую про мій текст про Арабатську стрілку та раджу почитати спільнопост з КримSOS в інстаґрамі.
Друкарня
Адміністративна приналежність Арабат-Белі (Арабатської стрілки)
Більшість людей знає, що на півострові Крим розташовується одразу два регіони України — власне АР Крим та місто зі спеціальним статусом Севастополь. Однак, не всі знають, що частина Криму також входить й до Херсонської області. Ця частина — північний шматок…
Forwarded from Представництво Президента України в АР Крим 🌊🎗
У червні 1944 року він був заарештований і через пів року "слідства" та знущань розстріляний НКВС.
Після відновлення незалежності України, Шарафан був виправданий у 1993 році військовою прокуратурою Одеського військового округу згідно з законом “Про реабілітацію жертв політичних репресій”.
Того ж року коштом громади на Малаховому кургані в Севастополі було встановлено меморіальну дошку Володимиру Шарафану, проте згодом її зірвали місцеві комуністи. Пізніше на місці, де Володимир Шарафан отримав поранення, встановили закладний камінь під запланований пам’ятник.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Представництво Президента України в АР Крим 🌊🎗
Артисти хейтспіч, Крихітка, FAHOT (ТНМК), Тонка, provulok та 18school, занурившись у власні досвіди та історії з півостровом, на одній сцені створять простір спогадів про вільний Крим та підтримки спротиву його мешканців.
🎟 Кожен придбаний квиток — донат на спільний збір Представництва Президента в Автономній Республіці Крим та БФ "Повернись Живим" на 3,2 млн для засобів РЕБ та РЕР для повітряного командування "Південь". Під час події відбудеться аукціон спеціальних лотів за участі стендап-коміка Василя Байдака.
📌 Подія організована медіаініціативою CrimeaDaily.
🤝 Партнери заходу: ATLAS, БФ "Повернись Живим", ТРО Медіа, Кримський Дім, Concert.ua.
За підтримки Офісу Кримської Платформи.
Почуємо, побачимо, відчуємо QIRIM.
📅 28 лютого о 18:00 в ATLAS.
🔗 Придбати квитки: https://concert.ua/uk/event/qirim
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
20 лютого 2014 року: початок російсько-української війни та окупації Криму
Сьогодні, 20 лютого, Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за свободу та європейське майбутнє країни. Та водночас цей день має ще одне трагічне значення в новітній історії України — саме 20 лютого 2014 року розпочалася російська військова агресія проти України та окупація Кримського півострова.
Саме цього дня, у розпал кривавих подій на Майдані, українська розвідка зафіксувала перші факти перетину державного кордону України збройними силами російської федерації. Через Керченську протоку почали прибувати військові підрозділи, а в Криму з’явилися вантажівки без номерних знаків та так звані “зелені чоловічки” — російські військові без розпізнавальних знаків.
Формальне підтвердження того, що 20 лютого є початком окупації, з'явилося навіть у самій росії: на медалі “За повернення Криму”, яку Кремль вручав своїм військовим, чітко зазначена дата початку операції — 20 лютого 2014 року.
Прагнення росії здобути контроль над Україною і Кримом зокрема було відчутне давно. Російські підрозділи регулярно проводили “навчання” в Криму, займались розвідкою, дестабілізували ситуацію. Недарма один з перших російсько-українських конфліктів часів Незалежності відбувся біля острова Тузла, що в Керченській протоці.
Окупації Криму передували масштабні російські військові навчання “Захід-2013”, після яких частина підрозділів так і не повернулася до місць постійної дислокації. Їх сценарій: “на території сусідньої держави безлад, намагаються захопити владу, створюються незаконні збройні формування. Росія і Білорусь як країни-сусіди заходять і наводять порядок”. Наприкінці 2013 року біля кордонів України було розміщено близько 37 тисяч військовослужбовців рф, готових до подальшого використання у військовій операції.
На той момент увага українського суспільства та міжнародної спільноти була зосереджена на протестах Євромайдану. 18–20 лютого в Києві тривали найкривавіші події Революції Гідності, коли силовики розстріляли понад 100 протестувальників. Водночас Кремль розпочав активну фазу підготовки до окупації Криму.
20 лютого 2014 з Козачої бухти Севастополя, де базувалася 810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту росії, на виїзд з Севастополя вийшла колона бронетехніки. Це пояснили тим, що чф рф в Криму переводить свої частини на посилений режим охорони через складну політичну ситуацію в Україні.
Після втечі Віктора Януковича 21 лютого 2014 року російські військові почали захоплення стратегічних об’єктів у Криму. 23 лютого рф фактично окупувала Севастополь: було проголошено так званого “народного мера” та створені “загони самооборони”. 24 лютого російські бронетранспортери перекрили в'їзди до міста, а до узбережжя Криму вирушила “олімпійська ескадра” Чорноморського флоту рф із підрозділами спецпризначення.
В ніч на 27 лютого 2014 року, після того, як 26 лютого 2014 року близько 15 тисяч активістів вийшли під стіни Верховної Ради Автономної Республіки Крим, щоб підтримати територіальну цілісність України, російські спецпризначенці захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів АР Крим. Того ж дня окупанти почали блокаду українських військових частин та аеропортів, а вже 16 березня провели незаконний референдум про “приєднання” Криму до росії. Його результати не визнала жодна демократична країна світу.
Через окупацію Криму понад сотні тисяч українців змушені були покинути свої домівки. Корінний народ півострова — кримські татари — зазнав масових репресій: лідерів Меджлісу вислали з Криму, десятки активістів ув’язнили, а сотні кримців стали жертвами політичного переслідування.
Окупація Криму стала точкою неповернення у відносинах між Україною та росією, перетворившись на початок повномасштабної війни, що триває й донині. росія досі незаконно утримує півострів, і Україна продовжує боротися за його деокупацію всіма можливими способами.
Сьогодні, 20 лютого, Україна вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за свободу та європейське майбутнє країни. Та водночас цей день має ще одне трагічне значення в новітній історії України — саме 20 лютого 2014 року розпочалася російська військова агресія проти України та окупація Кримського півострова.
Саме цього дня, у розпал кривавих подій на Майдані, українська розвідка зафіксувала перші факти перетину державного кордону України збройними силами російської федерації. Через Керченську протоку почали прибувати військові підрозділи, а в Криму з’явилися вантажівки без номерних знаків та так звані “зелені чоловічки” — російські військові без розпізнавальних знаків.
Формальне підтвердження того, що 20 лютого є початком окупації, з'явилося навіть у самій росії: на медалі “За повернення Криму”, яку Кремль вручав своїм військовим, чітко зазначена дата початку операції — 20 лютого 2014 року.
Прагнення росії здобути контроль над Україною і Кримом зокрема було відчутне давно. Російські підрозділи регулярно проводили “навчання” в Криму, займались розвідкою, дестабілізували ситуацію. Недарма один з перших російсько-українських конфліктів часів Незалежності відбувся біля острова Тузла, що в Керченській протоці.
Окупації Криму передували масштабні російські військові навчання “Захід-2013”, після яких частина підрозділів так і не повернулася до місць постійної дислокації. Їх сценарій: “на території сусідньої держави безлад, намагаються захопити владу, створюються незаконні збройні формування. Росія і Білорусь як країни-сусіди заходять і наводять порядок”. Наприкінці 2013 року біля кордонів України було розміщено близько 37 тисяч військовослужбовців рф, готових до подальшого використання у військовій операції.
На той момент увага українського суспільства та міжнародної спільноти була зосереджена на протестах Євромайдану. 18–20 лютого в Києві тривали найкривавіші події Революції Гідності, коли силовики розстріляли понад 100 протестувальників. Водночас Кремль розпочав активну фазу підготовки до окупації Криму.
20 лютого 2014 з Козачої бухти Севастополя, де базувалася 810-та бригада морської піхоти Чорноморського флоту росії, на виїзд з Севастополя вийшла колона бронетехніки. Це пояснили тим, що чф рф в Криму переводить свої частини на посилений режим охорони через складну політичну ситуацію в Україні.
Після втечі Віктора Януковича 21 лютого 2014 року російські військові почали захоплення стратегічних об’єктів у Криму. 23 лютого рф фактично окупувала Севастополь: було проголошено так званого “народного мера” та створені “загони самооборони”. 24 лютого російські бронетранспортери перекрили в'їзди до міста, а до узбережжя Криму вирушила “олімпійська ескадра” Чорноморського флоту рф із підрозділами спецпризначення.
В ніч на 27 лютого 2014 року, після того, як 26 лютого 2014 року близько 15 тисяч активістів вийшли під стіни Верховної Ради Автономної Республіки Крим, щоб підтримати територіальну цілісність України, російські спецпризначенці захопили будівлі Верховної Ради та Ради міністрів АР Крим. Того ж дня окупанти почали блокаду українських військових частин та аеропортів, а вже 16 березня провели незаконний референдум про “приєднання” Криму до росії. Його результати не визнала жодна демократична країна світу.
Через окупацію Криму понад сотні тисяч українців змушені були покинути свої домівки. Корінний народ півострова — кримські татари — зазнав масових репресій: лідерів Меджлісу вислали з Криму, десятки активістів ув’язнили, а сотні кримців стали жертвами політичного переслідування.
Окупація Криму стала точкою неповернення у відносинах між Україною та росією, перетворившись на початок повномасштабної війни, що триває й донині. росія досі незаконно утримує півострів, і Україна продовжує боротися за його деокупацію всіма можливими способами.
rawr_says
Нагадую, відкриття виставки в Києві, де буде у тому числі мій проєкт про репрезентацію міст Криму, вже у наступний четвер!
Виставка працює до 20 березня, то ж приходьте дивитися.
Київ, Мечникова, 5
Київ, Мечникова, 5
Forwarded from Представництво Президента України в АР Крим 🌊🎗
📅 241 рік тому, 21 лютого (10 за старим стилем) 1784 року російська імператриця Єкатєріна II видала указ про перейменування порту і міста Ахтіяр на Севастополь
Незадовго до цього, 13 лютого (2 за старим стилем) 1784 року подібним указом з окупованих у 1783 році земель Кримського ханства було утворено Таврійську область.
Автором нової псевдодавньогрецької назви вважається Катеринославський та Таврійський генерал-губернатор князь Потьомкін. Наприклад, в "Історичному путівнику Севастополем", виданому в 1907 році під редакцією російського військового історика генерал-майора Андрія Зайончковського, йдеться, що місто було назване імператрицею Севастополем за пропозицією Потьомкіна.
Придумана Єкатєріна II назва могла і не закріпитись. Після її смерті, щоб помститися зненавидженій матері, наступний російський імператор Павєл I повернув місту історичне ім'я Ахтіяр. Воно збереглося і після вбивства імператора, протримавшись до смерті Алєксандра I. І лише у 1826 році Ніколай I знову перейменував місто на Севастополь, щоб виконати волю своєї бабусі.
🏫 Представництво Президента України в АР Крим | 🇺🇦 Спротив триває!
Незадовго до цього, 13 лютого (2 за старим стилем) 1784 року подібним указом з окупованих у 1783 році земель Кримського ханства було утворено Таврійську область.
Автором нової псевдодавньогрецької назви вважається Катеринославський та Таврійський генерал-губернатор князь Потьомкін. Наприклад, в "Історичному путівнику Севастополем", виданому в 1907 році під редакцією російського військового історика генерал-майора Андрія Зайончковського, йдеться, що місто було назване імператрицею Севастополем за пропозицією Потьомкіна.
Придумана Єкатєріна II назва могла і не закріпитись. Після її смерті, щоб помститися зненавидженій матері, наступний російський імператор Павєл I повернув місту історичне ім'я Ахтіяр. Воно збереглося і після вбивства імператора, протримавшись до смерті Алєксандра I. І лише у 1826 році Ніколай I знову перейменував місто на Севастополь, щоб виконати волю своєї бабусі.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Представництво Президента України в АР Крим 🌊🎗
📅 23 лютого — трагічна дата в історії кримськотатарського народу, 107 роковини смерті Номана Челебіджіхана, кримськотатарського політичного й громадського діяча, духовного лідера та організатора першого Курултаю кримськотатарського народу.
Номан Челебіджіхан народився у 1985 році на півночі Криму в селі Буюк-Сунак. Точної дати його народження не збереглося. Він здобув освіту в кількох медресе, а у 1908 році переїхав у Стамбул, де вивчав право і богослов'я у Стамбульському університеті.
Номан Челебіджихан виступав за рівноправність всіх народів, що живуть в Криму, як він писав: "Наше завдання, створення такої держави, як Швейцарія. Народи Криму є прекрасний букет, і для кожного народу необхідні рівні права й умови, бо нам йти рука об руку".
Голова кримськотатарського уряду Номан Челебіджіхан був заарештований більшовиками у січні 1918 року й 27 днів утримувався в Севастопольській в'язниці. 23 лютого 1918 року він був розстріляний, його та тіла інших замордованих кримських татар було скинуто в море.
🏫 Представництво Президента України в АР Крим | 🇺🇦 Спротив триває!
Номан Челебіджіхан народився у 1985 році на півночі Криму в селі Буюк-Сунак. Точної дати його народження не збереглося. Він здобув освіту в кількох медресе, а у 1908 році переїхав у Стамбул, де вивчав право і богослов'я у Стамбульському університеті.
Номан Челебіджихан виступав за рівноправність всіх народів, що живуть в Криму, як він писав: "Наше завдання, створення такої держави, як Швейцарія. Народи Криму є прекрасний букет, і для кожного народу необхідні рівні права й умови, бо нам йти рука об руку".
Голова кримськотатарського уряду Номан Челебіджіхан був заарештований більшовиками у січні 1918 року й 27 днів утримувався в Севастопольській в'язниці. 23 лютого 1918 року він був розстріляний, його та тіла інших замордованих кримських татар було скинуто в море.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM