💫❤️The Dixon rule читається набагато довше. Але яке ж це задоволення бачити першу парочку з цієї серії як другорядних героїв.

А знову побачити як взаємодіють хлопці з Off-Campus, коли вони батьки? Це неймовірно, бо зустрітися знову з улюбленими персонажами дуже сентиментально. Я відчуваю себе в комфорті, наче я знову з друзями на якись домашній вечірці, де є свої жарти та спогади.

📎Не сказати, що сама книга та пара мої улюблені, але за контекст, котрий вони мені дають, накидую пару балів. Я люблю цю велику родину.

Знаєте, є книги, котрі відчуваються як родина? Книги Ель Кеннеді для мене такі. Я рада, що авторка пише та при цьому шукає себе.

Якщо ви не знали, то наступна книга буде з поліаморією, мені дуже цікаво як це пропише авторка 👀

📎Багато хто каже, що романи просто книжки на вечір, а я в цей момент дуже вдячна за всю рефлексію. Я дуже емоційна людина, котрій необхідно відчувати любов, ніжність, підтримку та сльози.

Я доволі емпатична, тому проживати весь спектр через книги, мені дуже корисно. Також це допомагає мені в терапії, бо я можу робити висновки, щоб потім пояснити як це працює у мене і що саме мене турбує своєму психотерапевту.

В такі моменти згадую чому я так люблю читати. І чому я “romcom girl”

#читацькийапдейт