Telegram Web
Підбірка освітніх каналів, присвячених культурі слов'янських народів ☀️

🤩 Новини, міфологія, археологія, лінгвістика, мистецтво і багато чого іншого, від слов'ян до слов'ян - свій до свого по своє 🧑🏻‍🌾

ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ
ПІДПИСАТИСЯ

P.S.: Хто хоче вступити до кооперативу й додати свій канал до папки - пишіть адмінам "Слов'янського Вісника".
#КіР_вітання

Привіт!

Завдяки мережі Слов'янський контент кількість підписників Каптьорки різко зросла, тому давайте знайомитися. Мене звуть Валентин, також Ведослав. Вже 17 років, більше половини життя, я визначаю себе як язичника, рідновіра. З 2010 року очолюю одеську рідновірську громаду "Мокоша". У 2016 році видав книгу "Язичники атомного віку", яка витримала кілька перевидань (іноді навіть без мого відома); наприкінці 2023 року побачила світ ще одна моя книга такої ж тематики - "З Богами у Серці. Основи українського рідновірства". У 2018 році переїхав з Одеси до маленького села, щоб бути ближче до Богів. За освітою - історик (етнолог), маю ступінь Ph.D.

Цей канал від початку функціонував як сховище цитат, фрагментів, які я відбирав в ході читання літератури на тему слов'янського Язичництва. Читання продовжується, із запланованим списком можна ознайомитися тут.

Для навігації по каналу є набір хештегів.

Для обговорення існує чат: @burdjuh
Бурдюг - це така хатка з глини, соломи й кізяку, яка облаштовувалась козаками, рибалками і пастухами в причорноморському Степу, всередині була пічечка й навіть під час завірюхи можна було вести неквапливі бесіди про все на світі.

Також у мене є ще один канал, який я веду значно активніше - НеоАрхаїка. Там ви знайдете анархічний традиціоналізм, дауншифтінг, шаманські камлання серед очеретяних плавнів і каннібальські метафізики, словом, усе, що може виступати в якості спогадів про наше найближче майбутнє.
Русанова И.П. Истоки славянского язычества. - Черновцы: Прут, 2002. - 172 с.

#КіР_джерела
#КіР_наука

Русанова про найбільш ранні форми слов'янськи капищ, задокументовані археологами. Ну тобто круглі або овальні ритуальні площадки на узвишшях, оточені рівчаком, - це саме те, що треба.
#КіР_етнографія
#КіР_рідновірство

Що ми знаємо про лютневі звичаї шанування Велеса після християнинації? Якості та функції "скотьєго Бога" перебрав на себе Власій (день пам'яті - 11 лютого за старим стилем), а подекуди в українців - також і Харлампій (10 лютого), що зайвий раз підкреслює важливість саме періоду, а не конкретної дати.

Власа також іменували "коров'їм Богом", і в його день правили молебні просто у господарських дворах, біля хлівів, "щоб скот добре народився і не хворів". Худобу окурювали й кропили свяченою водою. Українці Слобожанщини зранку на Власа набирали з колодязя води й ставили її на покуть, до Божниці, саме нею кропили худобу, а частину виливали назад до колодязя (звернемо увагу саме на колодязь як "портал" до підземного світу).

Свято Власа відзначалося й іншими східними й південними слов'янами, менш відоме воно у західних. Болгари й македонці пекли цього дня особливі хліби, господарі роздавали їх сусідам, а ті у вдячність мали підстрибнути й побажати добра худобі (порівняйте з відомим різдвяним звичаєм, коли старший чоловік підкидає ложку куті зі словами "щоб так худібка високо стрибала"). Повертаючись із церкви, люди імітували голоси худоби, відтак свято набувало ще й ознак карнавалу.

Оскільки сучасні язичники мешкають переважно у містах і худоби не тримають, Рідна Віра переосмислює зміст цього свята відповідно до тотожності "скота" й "багатства" у давньоруському слововжитку. Цього дня рідновіри "програмують" матеріальний достаток АБО, що буває навіть частіше, звертаються до Велеса як Того, хто може дарувати осяяння, духовне прозріння. Дивовижне, але цілком закономірне поєднання: Покровитель худоби, "тваринного" начала, що є в кожному з нас, і водночас - Сила, що веде за межі цього начала до чистого Духу.

За матеріалами етнолінгвістичного словника "Славянские Древности".
Русанова И.П. Истоки славянского язычества. - Черновцы: Прут, 2002. - 172 с.

#КіР_наука

Карта кам'яних жертовників скіфської доби (тобто середини І тис. до хр.е.), переважно лісостепової зони. Під жертовниками Русанова розуміє тут досить масивні, але невисокі колони з діаметром 0,6-1,5 метра, висотою до метра (іноді взагалі пласкі). Часто орнаментовані меандрами та іншими спіральками. Можливо, своєю появою у лісостепу зобов'язані еллінським колоніям Північного Причорномор'я, оскільки подібні жертовники точно були поширені у них. Разом з тим, не схоже, щоб їх переймали власне скіфи-кочівники. Пам'ятки стосуються землеробського населення лісостепу, можливо, праслов'ян.
#КіР_вітання

Усіх причетних - із Великим Велесовим днем! Завтра лютнева повня, гарний час, щоб заглибитися в себе і в серці своєму ушанувати цю могутню Силу.

О Віщий Володарю – Той, Хто підпер
Своїм Тризубом три світи,
У день, присвячений Тобі одвіку,
І в усі дні, і за межею днів – у Вічності – слався!
О Пастирю небесних корів,
Могутній ведмідь, премудрий Змій,
Що веде душі через життя і смерть –
До нового народження – величся!
О віщий натхненнику, Ти,
Хоронителю мудрості предків наших,
Ти Бог волхвів і волхв Богів,
Нині – шануйся!
#НАрх_практика

З нагоди лютневої повні та свята Велеса Віщого, яке відзначають у ці дні рідновіри, за дві години обладнав невелике капище у лісі поблизу свого хутора. Планував це зробити вже кілька років, та все ніяк не доходили руки. Маю на прикметі ще кілька місць, де хочу обладнати жертовники різних типів і присвячені різним Богам.

Означувати простір точками взаємодії зі Священним - правильна і блага діяльність у нашу добу.
Русанова И.П. Истоки славянского язычества. - Черновцы: Прут, 2002. - 172 с.

#КіР_джерела

"Жертовна споруда" доби бронзи, за І.П.Русановою, розкопана поблизу с. Пустинка на Чернігівщині. Діаметр - близько 10 метрів, 10 опорних стовпів і лавочки всередині.
Завтра, в субботу, в 19:00 админ будет участвовать в стриме на Youtube-канале Аркадия Юма, посвящённом зарубинецкой культуре.

Задать вопрос можно с донатами по ссылкам или в чате.

Стрим будет транслироваться как на Youtube, так и на вк-видео:

Славяне | зарубинецкая культура с Иваном Образцовым
https://youtu.be/rXwKwKVmB6M?list=PLevXoQKQHyFt_lQPqum8HlsDCSFnKFM84
https://vk.com/video-209681085_456239059
Русанова И.П. Истоки славянского язычества. - Черновцы: Прут, 2002. - 172 с.

#КіР_наука

У книзі Русанової раптово знайшов посилання на Олександра Дзиговського - чудового професора, який читав нам на першому курсі лекції з археології і потім ще спецкурс із залізної доби у Північному Причорномор'ї в магістратурі. На жаль, його життя обірвалося у грудні 2020-го від пневмонії.
Прабатьківщина індоєвропейських народів
Коріння нашої етнічної релігійності сягає глибин, які не обмежуються лише індоєвропейським язичництвом. Однак саме духовна спадщина індоєвропейців стала витоком безмежно прекрасних міфо-релігійних систем Євразії.

Згідно з нещодавно опублікованою статтею з лабораторії Гарварду, корені Ямної культури, яка вже давно розглядається як витокова для утворення подальших індоєвропейських етнічних груп, знаходяться в околицях Михайлівки в нижньому Дніпрі, Україна.
Попередники цієї групи сформувалися близько 4000 року до н.е. і пережили період відносної ізоляції перед появою культури Ямная приблизно в 3300 році до н.е.

Що означає це для нас, язичників?
В першу чергу - обов'язок. Обов'язок відродити Святу Віру Предків у всій Її Величі, звільнити індоєвропейські народи від невігластва та чужих, ворожих систем і знову стати Витоком, Джерелом, яке дасть Новий Початок повноводній річці Мудрості.
Слава Рідним Богам!

джерело зображення

ЯВ
Цього дня хочу пом'янути трьох воїнів-рідновірів, що загинули, стримуючи імперіалістичну агресію РФ проти України.

Величар Бабич із Запоріжжя. Один із давніх друзів одеської громади "Мокоша". На початку "десятих" регулярно відвідував наші заходи й обряди, проводив вишколи, фізичні та психологічні тренування. З початком війни на Донбасі присвятив себе розбудові полку "Азов". Загинув у Маріуполі у квітні 2022-го.

Велеслав Шипіт зі Львова. Вдумливий філософ і тонкий богослов, а також просто гарний друг і співбесідник. За два тижні до його загибелі довго гуляли з ним по прифронтовому Краматорську й балакали про Буття та життя. Загинув у серпні 2024-го у Серебрянському лісі.

Денис Істомін з Енергодара. Не був знайомий із ним особисто, однак проводив його душу й тіло до Полку Перунового. Працював на Запорізькій АЕС до окупації, потім добровільно долучився до ЗСУ. Загинув у червні 2024-го на Луганщині, залишивши у цьому світі трьох прекрасних діток.

Завжди слід пам'ятати, якою є ціна свободи. Слава Героям!
2025/05/17 19:05:41
Back to Top
HTML Embed Code: