Сумно, коли такі книги мають такі наклади. Але дай Боже, що взагалі друкують.

Треба буде якось вирізати такого Бога, поставити на подвір'ї і лякати сусідів, виходячи на вулицю і гучно співаючи пісні зі Старшої Едди оригіналом із горлохрипінням. Ото буде акція прямої дії, revolt against the modern world action.

Попросили мене тут розповісти як же нам зрозуміти, де справжній вчитель/мудрець/святий, а де шарлатан і шахрай. Отже, спробуємо.

1. Для початку нам треба от що зрозуміти: традиція мусить спиратись на авторитет. Їх у нас два: усна і писемна творчість. Усна творчість занепадає – глобалізм її не щадить. Писемна творчість не є аж такою великою, як нам би хотілось, до того ж в ній можна міняти щось згідно політичних поглядів. Ще одна її проблема – вона контекстуальна, а сам контекст не завжди зрозумілий.

2. Тож якщо ми таки бачимо якогось вчителя, треба розуміти, чи він має відношення до певної традиції. Це називається інтелектуальна перевірка. Не достатньо назвати себе богом чи месією. Треба ще аргументувати свою приналежність. Уявімо: ми таки побачили, що людина змістовна, що вона легко цитує класичні тексти, що вона їх розуміє, розбирається в релігійній філософії і так далі.

3. Тепер треба ще одну перевірку зробити: на наявність ланцюгу. У кожного вчителя має бути свій вчитель, а якого є свій. В часи занепаду традиції таких ланцюгів все менше – це дуже погано, але це ще не значить, що все відносно. Тож як зрозуміти приналежність до ланцюгу? Ну принаймні спитатись у людини, яких істориків, релігієзнавців вона читає і шанує. Найкраще – якщо є вчитель. Але і хороша база теж непогано працює.

4. Чудеса. Це найбільш темна і хитка історія. Чудесами можна кожного лоха купити. Згадується мені Саті Сай Баба, який фалоси діставав з рота – прекрасний приклад дегенерації маніфестації сакрального наяву. Нема тут ніяких чудес. Тому найкраща порада така: не вірте чудесам, поки не побачили ланцюгу і опертя на традицію. Фокусників вистачає.

5. Калі-Юґа. Зима. І так далі. До чого я? До того, що нині більшає шахраїв, меншає мудреців. Звертайте на це увагу. Не купуйтесь на це. Темні часи приховують сакральне.

6. Але не треба впадати в конспірологію. Від нас все приховали. Хто? Євреї? Масони? І так далі. Може хтось щось і приховав. Але не варто спихувати все на цих дехто. Особливо будьте чуйними на тих, хто починає свої вчення зі звинувачень всіх і вся, наголошуючи, що тільки тут чистота і святість. І ось найважливіше:

7. не вірте тим, хто оголошує своє вчення єдиним чистим і святим. Особливо коли мова не про великі релігії, а про маленькі спільноти. Це ознака секти.

Додатково: всі, хто спрощує, модернізує і змінює під поточні часи – не варті уваги. Їм кажете – до побачення, телебачення!

На добраніч! Радий бути корисним!

Вибачте😂

*удалився в примордіальний гіперборейський центр*
- Семен

Битва при Пуатьє, також відома як битва при Турі, відбулась 10 жовтня 732 року поблизу від міста Тура у центральній частині Французького регіону. У цій битві франкські війська під командуванням мажордома держави Меровінгів Карла Мартела, одержали рішучу перемогу над силами Омейядського халіфату під керівництвом валі Андалусії Абдур-Рахмана ібн Абдалаха.

Ця велика перемога не тільки поставила крапку у багаторічній експансії арабів у Європу, ставши першим кроком у звільненні європейцями Піренейського півостріву (Територія сучасної Іспанії), а й сформувала передумови для консолідації франків в єдину націю, затвердивши Каролінгів як панівну європейську династію.

Омейядский Халіфат, найпотужніша мусульманська держава того часу, так і не зміг в повній мірі оправитись від поразки, та після періоду поступової стогнації, розпався.

Вітаю всіх європейців з цією славною датою! Твердо віримо у те, що великі досягнення Європи минулого стануть поштовхом для пробудження людей і Нового Відродження!

#політичні_цікавинки

✅Ґреті Тумберг депутати з ХДС хочуть заборонити в'їзд до Німеччини, через те, що вона пропагує ненависть до Ізраїлю.

⚡️⚡️Що цікаво – коли вона гучно крикнула, на пару з ліврейними євреями, про волю палестини від моря до річки, саме 7 жовтня (ну да, тоді коли зґвалтували 1500 людей її улюблені арабеси), ніхто ніяк не реагував. Повістка тоді була проста: палестинці мають на це право, хоча ми гучно про це не казатимемо.

✡Проїхав, схоже, хайптрейн хворих ублюдків. Ех, не встигне Ґрета вперше потрахатись, а світ вже буде вважати її душевнохворою. І це дуже добре. Це вселяє надію.

Я досі цій сучій дочці пам'ятаю, як (((швидко))) вона написала про руйнацію Каховської ГЕС росіянами. Наша екологиня🐘

Як виявляється, Василь Щурат вже колись та й переклав українською мовою «Пісню про Роланда». Цей чудовий старофранцузький твір ще можна віднайти у цих ваших інтернатах. Але спростимо – ось вам твір. Він починається одразу після передмови.

Персеваль прибуває до замку Грааля, де його зустрічає король-рибалка. З рукопису 1330 року Perceval ou Le Conte du Graal Кретьєна де Труа, BnF Français 12577, fol. 18v.