Мені складно даються відгуки на окремі частини циклів, тому із цим дописом я тягнула кілька тижнів.

Історія запала мені в серце ще з першого тому, і другий том нічого не змінив — вона досі шалено темна, складна, напружена і неоднозначна, бо змушує вболівати за героя, у якого мало шансів лишитись на світлому боці.

Одним словом, вона прекрасна, і я мало що можу додати до цього😌

📖 «Темний спадкоємець»
✍️ К.С. Пакат

👁 Головним чином, це історія про невимовно складну боротьбу між внутрішньою природою і тим, ким головний герой прагне бути.

✡️ Про протистояння між долею і власним свідомим вибором.

🕯 І про те, як складно приховувати таємниці від найближчих людей, тим більше коли ці таємниці можуть зруйнувати цілий світ.

Напруги тут багато у всіх формах, у тому числі еротичної — хоча вона далеко не на першому плані. Але пікантних ноток додає😁

Одночасно передбачуваний і неочікуваний розвиток подій: передбачуваний у глобальному масштабі і неочікуваний в деталях.

З ледь помітною іронією час від часу, хоча в основному атмосфера дуже важка і густа.

Дуже кривава і нещадна — персонажі вмирають значно частіше, ніж досягають своїх цілей😳

🌹 Ну і повторюсь — це прекрасно, прекрасно у всіх сенсах. Шикарний світ, який розкривається у цій частині значно глибше; шикарні персонажі — дуже обʼємні, живі, складні і цікаві; шикарна стилістика і атмосфера.

Дуже чекаю на новий том, бо історія обривається на моменті, що розбиває серце🩸 Хоча щось підказує мені, що у фіналі стане тільки гірше…

Видавництво НК Богдан

«Моторошні читання» у розпалі🔥

Обговорюємо «12 вбивчих днів» від Книголав😌

🎄 Ця книга може отримати нагороду як найменш реалістичний трилер всіх часів, бо навіть якщо не зважати на фактологічні неточності, реалізму тут бракує в усьому.

Втім я не можу сказати, що вона погана — якщо не сприймати її критично, це цілком захопливий і традиційний трилер, написаний за всіма правилами жанру.

Дуже легко і швидко читається, так само легко і швидко забувається, але час, проведений із книгою, був приємним.

📖 «12 вбивчих днів»
✍️ Андрейна Кордані

По суті, це стандартний слешер про групу колишніх однокласників, які не бачились понад десятиліття, аж доки не зібрались в ізольованому будинку в лісі, щоб один за одним вмерти😄

У них, звісно ж, є передісторія з прихованими скелетами, і ці скелети один за одним випадатимуть із шафи, аж доки не буде викрито вбивцю — ну і ще кілька таємниць по ходу.

І саме оцією передбачуваністю історія захоплює, бо подібні сюжети я дуже люблю. Від них віє ностальгією, бо в шкільні роки я дивилась підліткові слешери запоєм (та, власне, і зараз таке іноді роблю).

Декорації тут цікаві, персонажі — не надто, бо клішовані. Вирахувати вбивцю не важко, але не те, як саме все відбулось — і не тому, що авторка талановито все закрутила, а скоріше тому, що там також бракує правдоподібності.

Перші враження у мене взагалі були дуже позитивні, поки я не почала обдумувати прочитане. Ну і поки не взялась вкотре читати Каррізі і не згадала, що таке дійсно моцний трилер😂

Але я все одно раджу цю книгу, особливо тим, хто любить читати історії, приурочені до свят напередодні цих самих свят. Це от прям ідеальний різдвяний трилер — ненавʼязливий, легкий, захопливий і трохи фантастичний. Такий, що може легко створити святковий настрій і вже точно його не зіпсує.

Видавництво Книголав

А було там ось що — пара зовсім свіжих трилерів від Анетти Антоненко☺️

Екранізація «Оксфордських вбивств» в мене вже якийсь час у списку до перегляду за надійною рекомендацією, тому почитаю найближчим часом, щоб далі вже дивитись зі спокійним серцем.

А «Тіні метиса» дуже зацікавили описом, виглядає як щось дуже цікаве і непросте.

🩸 Під час подкасту, Валя підняла питання практичної користі від трукрайму, а тоді я побачила ще оцей допис, де звучало те саме питання.

Якщо в загальних рисах, захоплення трукраймом вчить нас бути більш уважними і освідомлювати, що небезпеки чатують.

Придивлятись до людей, що поводяться дивно і можуть становити загрозу. Звертати увагу на тривожні дзвіночки. Не сумніватись, що небезпеки можна очікувати від будь-кого, навіть від того, на кого підозра впаде в останню чергу.

З мого особистого досвіду — у старшій школі, коли ще не було трукрайм подкастів, а були лише телевізійні передачі про злочини, якось я познайомилась із хлопцем на вулиці. Ми десь із годину гуляли та розмовляли, а тоді він запропонував на хвилинку заскочити до нього, щоб він міг перевдягнутись чи щось таке.

Спочатку я погодилась, але коли ми вже підійшли до дверей його квартири і він став наполегливо запрошувати мене зайти, щось у його поведінці видалось мені дивним, тож я сказала, що почекаю на вулиці. Тоді він раптом спробував заштовхати мене до квартири, тягнучи за руки, але я вивільнилась і втекла.

Можливо, захисний механізм в голові спрацював би у мене і без перегляду трукрайму, але я не впевнена, що тоді мій мозок був вже достатньо зрілим, щоб освідомлювати небезпеку, якби я не знала, що вона існує в реальності.

І цю історію я розповідаю комусь вперше, бо памʼять абсолютно викреслила ті події, аж доки нещодавно я не наштовхнулась на подібну історію з менш щасливим завершенням — от тоді раптом прилетіли флешбеки.

Але цей допис не про мене — сьогодні тут буде кілька історій з Reddit, коли захоплення трукраймом допомогло врятувати когось від небезпеки:

2️⃣ Фанатка трукрайму одого дня помітила, що її родич раптом почав публікувати у фейсбуці слащяві любовні цитаті і послання до своєї дружини. Дівчина відразу запідозрила, що щось із цим не так, бо часто чула про те, що так поводяться абʼюзери і домашні тирани — і незабаром зʼясувалося, що її здогад не був безпідставним. Багато деталей авторка допису не розкриває, але зазначає, що наразі той родич перебуває за ґратами за звинувачення у домашньому насильстві.

1️⃣ Інша фанатка трукрайму розповідає схожу історію, але нюанси різняться: її давня знаймома вийшла заміж за старшого чоловіка, і буквально з перших днів заміжжя регулярно публікувала в соціальних мережах дивні дописи про подружнє життя — щось типу «Шлюб не має бути легким», «Бути дружиною і мамою — моя робота #1» і далі в цьому ж патріархальному тоні. Аж раптом дописи припинились, а спільні знайомі почали розпитувати один одного, чи хтось щось чув останнім часом про жінку, і незабаром зʼясувалось, що її чоловіка заарештували за домашнє насильство. Авторка допису переконана, що всі ці пости в соцмережах були криком про допомогу, на які ніхто не звернув уваги, бо чоловік постраждалої займав поважне місце у суспільстві і мав кришталево чисту репутацію серед місцевої спільноти.

3️⃣ Ще одна дівчина розповідає, що багато років тому познайомилась із чоловіком, але дуже швидко його поведінка здалася їй небезпечною, бо вона неодноразово дивилась трукрайм, де описуються типові риси соціопатів: чарівливість, схильність до брехні, марення величі, нехтування своєю безпекою та безпекою інших. Дівчина невдовзі вирішила припинити спілкування, але чоловік переслідував її роками. Вона кілька разів міняла номер телефону, та той якось зʼясовував нові контакти і не припиняв дзвонити по кілька десятків разів на день. Зрештою навіть став погрожувати вбивством, переслідував її на машині, приходив додому. Авторка допису переконана, що саме перегляд трукрайму дозволив їй убезпечити себе: їй довелося неодноразово переїздити, змінити роботу і колір волосся, і от лише нещодавно чоловік ніби як переїхав до іншого штату і облишив її у спокої — хоча дівчина досі не почувається у повній безпеці.

Подібних історій насправді дуже багато, і я переконана, що перегляд трукрайму і розуміння того, як може поводитись злочинець і що небезпека ближче, ніж хочеться вірити, здатне рятувати життя — бо фанати жанру освідомлюють, що завжди варто бути насторожі.

#запеклий_трукрайм

Знадобилось 140 сторінок, перш ніж я остаточно втягнулась у цю історію, але тепер мене нарешті дійсно зачепило🔥

Книга у мене вже порад рік, бо якось у книгарні Катя звернула на неї мою увагу і сказала, що мені має зайти, бо це класний трилер.

Нещодавно я випадково знайшла її на полиці, доки шукала геть іншу книгу, і вирішила нарешті почитати, бо хто знає, коли я наткнусь на неї наступного разу😅

Спочатку все було надто повільно і надто ретро, тож навіть були думки не дочитувати, але тоді напруга різко пішла вгору, а події набули неочікуваного забарвлення.

Книга, до речі, екранізована Хічкоком, і це власне одна з причин, чому я вирішила дати їй ще один шанс😌

Перша презентація «Вбивчих письменників» рівно за тиждень у Readeat😌

🗓 Неділя, 9 лютого о 15:00
Вхід вільний, без реєстрації

Та історія, яка не дає ані секунди на розкачку, занурює в темряву, сповнену саспенсу, з першого рядка, і не послабляє тисків напруги до останнього.

Якщо читати у правильній атмосфері, історія може добряче налякати — я була дуже близька до цього.

Топ цього сезону для мене однозначно. Топ року — дуже вирогідно.

📖 «Нічний споглядач»
✍️ Трейсі Сьєрра

Ніч, зима, ізольований дім, в якому лише мати з двома маленькими дітьми — і вона раптом розуміє, що хтось проник до будинку.

Героїні з малюками вдається дістатись до імпровізованої схованки, але зловмисник прийшов саме по них і не збирається нікуди йти, доки не досягне мети.

Ситуацію ускладнює те, що родина веде досить усамітнене життя, тож на допомогу чекати нема звідки…

🌕 Це чистий, суцільний саспенс, сповнений пьянкої непевності і сумнівів на кожному кроці. Ненадійна оповідачка, нечітка експозиція, запаморочлива атмосфера, уривчастий і плутаний сюжет.

Дуже повільно, задушливо і емоційно. Перебуваючи у схованці, героїня одночасно намагається знайти рішення, переконати себе, що вона не марить — і час від часу поринає у болісні спогади про події, що передували теперішнім. А в тих спогадах — і ключі до розгадки, і купа приводів засумніватися ще сильніше.

🌙 Динаміки тут буде дуже небагато, але сюжет не раз обертатиметься з ніг на голову, істотно посилюючи сумніви. Проте твісти карколомні, і перш ніж я остаточно переконалась у своїх здогадах, довелось кілька разів змінити думку — бо авторка не дає твердого ґрунту, на який можна спертися, і весь час підкидає причин для невизначенності.

🌹 І ще, це дуже феміністична історія, що окрім безпосереднього ситуаційного жаху акцентується на жахах патріархату. Тут і знецінення через стать, і ґазлайтинг, і прямий абʼюз, і це все тисне не менше за основні події.

😡 Історія часто дратує, навіть вибішує — але це її плюс, бо це лише підвищує градус напруги і емоцій.

Вражаючий психологічний трилер з акцентом саме на психологічному, хоча і суто трилерна складова не поступається.

Книга, яку можна сміливо брати на клуби, яку варто читати, може навіть перечитувати. І я б точно подивилась екранізацію, якщо вона зʼявиться.

Видавництво КСД

🐰Найсолодший клуб місяця.
Найяскравіша книга року.
«Зайчик» Мони Авад у кав'ярні «With Love» на Михайлівській, 21!

Унікальний вечір з солодощами і подарунками.
Критичний аналіз магічного реалізму, горор, гламур, сатира і, звісно ж, — зайчики (чи...кролики?)

Кількість місць суворо обмежена.
Обов'язкова умова - повністю прочитати книгу.

Модераторки:

🐰Саша Павлова (Запекла книгожерка), букблогерка

🐰Серафима Біла, літературознавиця, кураторка горорного напрямку видавництва «Жорж»

📆22 лютого, субота, 15:00
📍Кав'ярня «With Love», Михайлівська, 21

Вхід за реєстрацією
Кількість місць обмежена

💕

UPD Реєстрація тимчасово закрита, бо допустима кількість учасників набрана.

Якщо хтось відмовиться ближче до дати проведення, буде оголошено додатковий набір.

Всім дякую🫶