Як я вас ненавиджу. Нічого святого. Помолімось за загиблих на Вербну Неділю

Лють скеровуймо у збори нашим військовим:

На наземну станцію

Допоміжна банка у зборі на наземну станцію FPV бомбера для підрозділу аеророзвідки київського ТрО на південному напрямку

Звіт в Inst: @mararuta_

🎯 Ціль: 7 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/3cqnB4u4qA

💳Номер картки банки
4441 1111 2345 0664

Епіграма падуанського архітектора та поета Джіроламо Фріджімеліка (Girolamo Frigimelica, 1653-1732):

Al sepolcro di Fileno ateista
Qui non giace Filen, nol benedire:
qual visse muor, non qual credea morire.

На усипальницю Філена атеїста
Не лежить тут Філен,
не освячуйте склеп:
Філен, який жив - пішов із життя, але
живий той Філен, що вірив у смерть¹.

¹ Що не вірив у вічне життя, тобто життя поза усипальницею, але вірив у тотальну смерть.

«Христос перед Пілатом», Братська Успенська церква, Львів, 1637-1638 рр.

—•—
#мистецтво
#Річ_Посполита
—•—

✙ Хроніка Руська ✙
✙Запропонувати пост✙

Χριστός Ανέστη εκ νεκρών, θανάτω θάνατον πατήσας και τοις εν τοις μνήμασιν, ζωήν χαρισάμενος!

Ось, через Хрест світу радість зійшла. Господа славим в усьому, Його воскресеніє величаємо. На хресті бо страждаючи, смерть поправ смертю.

https://www.tgoop.com/ortoprav

Святий Франциск (1181-1226), знаний не тільки як містик та засновник Францисканського Ордену, але і як поет, який почав писати народною мовою, не латиною, а вже італійською.

Його поезія через звернення до мови народу швидко розповсюджувалася серед різних верств населення.

Тому одне із найдавніших свідчень, написаних старою італійською мовою - є Святого Франциска Кант брата Сонця (переклад не повний).

О Наднебесний, Всемогутній і добрий Пане,
Твоєю є кожна хвала, слава та достоїнство.
Присвячені тобі усі земні істоти, і ніхто
з людей не достойний Твоє ім'я вимовляти.

Нехай восхвалить, о мій Господь,
Тебе земне створіння кожне,
особливо брат працелюбний Сонце,
що творить день нам по Твоїй волі.
Зірка красна-промениста сліпить:
Твій, Наднебесний, символ світить.

[...]

Нехай восхвалить, о мій Господь,
Тебе сестра, Смерть наша плоти,
яку ніхто зі смертних не уникне:
горе тим, хто у смертних гріхах цей світ покине,
блаженні ж ті, хто смерть по волі Твоїй зустріне:
вдруге вмерти їм не зробить зла.

Cantico del frate Sole

Altissimu, onnipotente, bon Signore,
Tue so’ le laude, la gloria e l’honore et onne benediczione.
Ad Te solo, Altissimo, se konfàno,
et nullo homo ène dignu Te mentovare.

Laudato sie, mi’ Signore, cum tucte le Tue creature,
spezialmente messer lo frate Sole,
lo qual è jorno, et allumini noi per lui.
Et ellu è bellu e radiante cum grande splendore:
de Te, Altissimo, porta significazione.

[...]

Laudato sі’, mi’ Signore, per sora nostra Morte corporale,
da la quale nullu homo vivente pò skappare:
guai accquelli ke morranno ne le peccata mortali;
beati quelli ke trova ne le Tue sanctissime voluntati,
ka la morte secunda no ‘l farrà male.

* * *

Дорогі брати і сестри! Я щиросердно нагадую про збір на наземну станцію FPV бомбера для підрозділу, де служить мій брат, Олександр "Борода", на півдні України: https://send.monobank.ua/jar/6PCoT1HZtT

Розповсюдження цього допису вітається. Назбирали більше, ніж 50 000 ₴ та сердечно вдячні за вже зібрану суму. Ціль же - 200 000 ₴. Попри це, навіть ваші 50 ₴ будуть воістину допоміжними. Прошу, долучайтеся!

Христос Воскрес, - воскресне й Україна!

Denique habemus Papam!

Київським ізводом:
3. Возлюбленнії, всяко тщаніє творя писати вам о общем спасенії вашем, нужду возиміх писати вам, моля подвизатися о преданній вірі святим єдиною. 4. Привнидоша бо ніциї человіци, древле предуставленнії на сіє осужденіє, нечестивії, Бога нашего благодать прелагающиї в скверну, і єдинаго владики Бога і Господа нашего Ісуса Христа отметающиїся.

Latine:
3. Carissimi, omnem solicitudinem faciens scribendi vobis de communi vestra salute, necesse habui scribere vobis: deprecans supercertari semel traditae sanctis fidei. 4. Subintroierunt enim quidam homines (qui olim praescripti sunt in hoc iudicium) impii, Dei nostri gratiam transferentes in luxuriam, et solum Dominatorem, et Dominum nostrum Iesum Christum negantes.

Ἑλληνιστί:
3. Ἀγαπητοί, πᾶσαν σπουδὴν ποιούμενος γράφειν ὑμῖν περὶ τῆς κοινῆς ἡμῶν σωτηρίας ἀνάγκην ἔσχον γράψαι ὑμῖν παρακαλῶν ἐπαγωνίζεσθαι τῇ ἅπαξ παραδοθείσῃ τοῖς ἁγίοις πίστει. 4. Παρεισέδυσαν γάρ τινες ἄνθρωποι, οἱ πάλαι προγεγραμμένοι εἰς τοῦτο τὸ κρίμα, ἀσεβεῖς, τὴν τοῦ θεοῦ ἡμῶν χάριτα μετατιθέντες εἰς ἀσέλγειαν καὶ τὸν μόνον δεσπότην καὶ κύριον ἡμῶν Ἰησοῦν Χριστὸν ἀρνούμενοι.

Соборне послання святого апостола Іуди 1:3-4.

Київським ізводом:
Горе їм, яко в путь Каїнов пойдоша, і в лесть Валаамови мзди устремишася, і в пререканії Корреові погибоша.

Latīne:
Vae illis, quia in via Cain abiērunt, et errōre Balaam mercēde effūsi sunt, et in contradictiōne Core periērunt.

Ἑλληνιστί:
Οὐαὶ αὐτοῖς, ὅτι τῇ ὁδῷ τοῦ Κάϊν ἐπορεύθησαν καὶ τῇ πλάνῃ τοῦ Βαλαὰμ μισθοῦ ἐξεχύθησαν καὶ τῇ ἀντιλογίᾳ τοῦ Κόρε ἀπώλοντο.

Соборне послання святого апостола Іуди

Спершу, існує деяка частина благочестя, яка зі щирим наміром хотіла би стати побожною; вважаю, що не слід відвертати серце від подібних думок та намірів, навіть, якщо успіх не завжди залежить від старання. В житті кожного слід це робити, і, регулярно випробовуючи, врешті колись вийде. Воістину ж добру частину складної подорожі пройшов той, хто добре дорогу вивчив.

Тож ніяк мене не хвилюють чиїсь образи від тих, хто від цієї книжечки відмовляються як від мало вченої, маючи на увазі, що написати її зміг би навіть той, хто, щонайменше, писати вмів би; оскільки вона не займається проблемами Блаженного Дунса Скота, здається, що без них ніби вітленням неграмотности виглядає.

Нехай буде не найтямущою, але безкомпромісно благочесною. Не приготує вона читачів до Сорбонської Колегії, але читачі стануть вченими у спокої християнському. Не приготує вона до богословських дебатів, але приготує богопізнання в житті. Натомість же з якої причини не досліджується те, що до сих пір ніхто ще не досліджував? Хто на сьогодні ще не прийняв участі у розвʼязанні богословських проблем, або іншими словами, що іншого, крім таких завдань, пропонують екзамени при гімназіях? Майже стільки коментарів написано було на Quattuor Libri Sententiarum, скільки на цім світі існують богословів імена!

Переклад з латини слова Дезидерія Еразма Ротердамського (1466-1536) на його ж книжку, Посібник християнського воїна (Enchiridion militis Christiani, 1503).

Дорогі брати і сестри! Щиросердно нагадую про збір на наземну станцію FPV бомбера для підрозділу, де служить мій брат, Олександр "Борода", на півдні України: https://send.monobank.ua/jar/6PCoT1HZtT

📚 Збереження української друкованої спадщини — це наш спосіб не мовчати.
Сьогодні нашому проєкту — 2 роки.

За 16 місяців після запуску цифрової бібліотеки ми завантажили на сайт 450 стародруків XVI–XVIII століття.
Це книжки, які бачили козацькі часи.

Книжки, що мають голос — але він звучить тихо, якщо ми не допоможемо його почути.
Сьогодні ці тексти читають і досліджують студенти, викладачі, науковці з України, Великої Британії, Польщі, Італії, Сербії та Болгарії.
Вперше вони можуть побачити: українські стародруки — це інша традиція, інше мислення, інша мова.
І це — наш голос.

Ми не копіюємо державні ініціативи.
Ми шукаємо у приватних колекціях, бібліотеках за кордоном і в українських фондах.
І відкриваємо ці тексти — безкоштовно. Для всіх.

🎯 Наступна мета:
▪️ 1000 завантажених видань до кінця року
▪️ 60 описаних пам’яток
▪️ дослідження імен українських граверів, про яких досі майже нічого не знаємо
Наша платформа — відкрита і вільна.

Але навіть свобода потребує ресурсу.
Тільки щорічний хостинг на Amazon обходиться нам у понад 40 000 грн — не враховуючи інші витрати проєкту.


Ми досі фінансуємо все власним коштом. Але підтримка спільноти — критично важлива, щоб продовжувати.
💙 Ваш внесок — це ще одна врятована сторінка нашої історії..
Подаруйте платформі ще один рік життя.
📖 Зробіть донат.
Бо книжки мовчать,
доки ми не даємо їм звучати.
А вони — мають, що сказати.

🔗 Підтримати можна за посиланням

Слово на вознесіння Марії

Предорога пані Маріє,
вже і Ви є новопредставленою перед Богом. Прийми, Господи, рабу Твою, Марію!

Я втратив можливість провести мого дідуся Петра, мого братичка і воїна небесного, Данила, тепер же і Вас, пані Маріє, не маю.

На те пишу, аби моє слово супроводжувало Вас до Господа Бога у вознесінні.

Я з дитинства памʼятаю, наскільки пресвятими були лики тих людей, що народилися у селі. Мене возили до Прилук та до Ніжину з дитинства, з батьками чи без. Старше покоління, яке я зустрічав (там жили брати та сестри мого дідуся Петра, у Прилуках жила п. Марія), було настільки благочестивим, що, буквально, я маленьким ще памʼятаю, як воно випромінювало ніби якесь божественне світло. То було відчуття, що ці люди ніби є непорочними, невинними, не пізнавшими зла: так їх облагороджувало село, земля, а мова, якою архаїчною красою вона володіла! Дивуюся передусім не вченістю, а "граматностю", не красою, а "красотою" мови цього післявоєнного покоління.

Тепер це все піде до Бога... Адже йому належить всяка "і слава, і честь, і держава"...

...І всяка краса.

Нам же - війна, нещастя, руїна: але хіба вони не пережили того? Я впевнений, що пані Марія сказала б, "щоб віра наша стала кріпшою".

Пані Марія, сестра нашого дідуся Петра, страждала на рак. Ці останні дні вона лежала, її оточували всі дорогі мені люди (мої предорогі та улюблені батьки були там, і всіляко дивувалися її стоїцизму) - що хоч якось заповнювало моє бажання бути там - адже я мав би там бути.

Попри стоїцизм, вона останні дні жила у істинному християнському бутті, що полягає у покаянні: життя, яке підтримувалося її тихою, ніжною, але кремезною козацького роду силою волі та молитвою (зі слів моїх батьків та по моїм відчуттям після дзвінків). І зовсім не побоюся сказати, що жила у бутті святої людини, яка готує себе до зустрічі із Господом, перебуваючи у муках.

Адже вона щиро мені в останні дні сповідалася, що "я в ці дні багато думала про те, як я прожила життя. Прошу в Бога, аби Він мене простив за все неправе, що вчинила. Молюся кожен день, аби Господь мене простив. Я не хочу засмучувати нікого моєю хворобою, не хочу, щоб всі хвилювалися за мене, але сталося ось так. Тому всі приїхали."

Ці сенси були огорнуті чернігівською "говіркою", а по суті голосом наших предків, адже таку красу мови не можу поверхнево називати "говіркою", зверхньо: це урочиста, давня із глибин віків мова, якою говорять жителі цієї чернігівської землі.

Кожна втрата мене спонукає ближче триматися до рідних та улюблених мені людей. Сказати їм черговий раз, що їх люблю. Що ціную мою землю, мою мову, мою культуру, мою Україну.

Колись і я, пішовши з неї, у Києві-граді, воістину, в її землі й піду.

Царства небесного!

Київським ізводом:
8. Аще убо закон совершаєте царський, по писанію: возлюбиши іскренняго своєго якоже себе самаго, добре творите: 9. аще же на лиця зрите, то гріх содіваєте, обличаємі от закона якоже преступници.

Українською:
8. Отже, коли ви виконуєте царський Закон згідно з написаним: Люби свого ближнього, як самого себе, — добре робите. 9. Коли ж зважаєте на особу, то чините гріх: Закон звинувачує вас як порушників.

Latine:
8. Si tamen legem perficitis regalem secundum Scripturas: Diliges proximum tuum sicut teipsum: bene facitis: 9. si autem personas accipitis, peccatum operamini, redarguti a lege quasi transgressores:

Ἑλληνιστί·
8. Εἰ μέντοι νόμον τελεῖτε βασιλικὸν κατὰ τὴν γραφήν, Ἀγαπήσεις τὸν πλησίον σου ὡς σεαυτόν, καλῶς ποιεῖτε· 9. εἰ δὲ προσωπολημπτεῖτε, ἁμαρτίαν ἐργάζεσθε ἐλεγχόμενοι ὑπὸ τοῦ νόμου ὡς παραβάται.

Якова, 2:8-9.