4 липня в календарі Церков візантійської традиції відзначене як поминання преподобної Марти, матері св. Симеона Дивногорця, пам'ять котрого відзначають 24 травня. Якщо до заслуг інших святих можна віднести поширення Євангелія, мучеництво, творення чудес, поборювання єресей, збагачення богословської думки та літургійної традиції глибокими творами, то найбільшим досягненням св. Марти згідно з цим написом у календарі та богослужбовими текстами на її честь, стало материнство.

До категорії преподобних св. Марту можна віднести лише частково. Вона радше прожила життя святої мирянки, оспівування чого в літургійній традиції є великою рідкістю. В ті часи, коли писалися Житія святих та складалися літургійні тексти, прямування людини до Бога через подружнє життя, виховання дітей, заняття мирськими справами видавалося чимось банальним і невартим уваги, на відміну від монашества чи мучеництва.

Детальніше

Мужиє православноє!

Хто може підказати власника та розпорядника https://www.tgoop.com/duhov_sokrovisnica?

Буду вдячний за допомогу!

Справді, ні про що інше твердить віра наша, крім того, що, у Христі хрестившись, ми померли для гріха, воскреслими ж будемо для справедливості через страждання й Воскресіння Господнє, і що Дух святий дається всім католицьки хрещеним.

Йоахим Флорський у праці Præfatio in Apocalypsim I, 4.

Уродженця Києва Миколу Дилецького називають творцем школи партесної музики західного напрямку, яка дала світові низку визначних композиторів.

Він написав теоретичну працю «Мусікійська граматика» — памʼятка українського бароко, — який опублікували рівно 350 років тому у Вільно (нині Вільнюс). У ньому Дилецький детально пояснив технічні особливості партесного співу і композиції.

І що важливо! У цій роботі він перший у світі описав квінтове коло — як графічну схему, за якою музикант може простежити гармонічні зв’язки між усіма мажорними та мінорними тональностями 12 нот. Для композиторів ця робота полегшила написання музики.

Це правда вартує уваги… Твір «Воскресенський канон» Миколи Дилецького. Послухайте будь ласка.

На фото — фрагмент «Мусикійської граматики» М.Дилецького.

Отож слід було родові людському після гріхопадіння першородного чоловіка, щоб повертався він крок за кроком до пізнання свого Творця, а саме: спершу щоб пустив коріння в Отці, потім щоб проріс у Синові, і врешті, щоб у Дусі святому скуштував плоду солодкість: аби він, очевидно, після довготривалих літ до радостей небес приведений, всіляко радів би, і через здобуту славу родилося б у ньому втіхи стільки, скільки він усвідомлював би скорботу, яку в помешкані земному пережив.

Йоахим Флорський у праці Præfatio in Apocalypsim I, 4.

Геронда сьогодні сказав мені: "Що такої тиші, як на Афоні ніде немає." Тому хочу з Вами поділитися цією тишею.

Предтеча жив у пустелі і що таке молитовна тиша знав. Його молитвами, Господи, помилуй нас.

До Римлян 6:20

Єгда́ бо раби́ бі́сте гріха́, | ὅτε γὰρ δοῦλοι ἦτε τῆς ἁμαρτίας, | Cum enim servi essētis peccāti, | Denn als ihr Knechte der Sünde wart, | Quando infatti eravate schiavi del peccato,

Свобо́дні бі́сте от пра́вди. | ἐλεύθεροι ἦτε τῇ δικαιοσύνῃ. | līberi fuistis iūstĭtĭæ. | da wart ihr frei von der Gerechtigkeit. | eravate liberi nei riguardi della giustizia.

Якщо ви були рабами гріха, [значить, що увесь той час] відділеними були від справедливости.

До Римлян 6:22

Ни́ні же свобо́ждшеся от гріха́, | Νυνὶ δὲ ἐλευθερωθέντες ἀπὸ τῆς ἁμαρτίας | Nun aber, da ihr von der Sünde frei | Nunc vero liberāti a peccāto, | Ora invece, liberati dal peccato,

порабо́щшеся же Бо́гові, | δουλωθέντες δὲ τῷ Θεῷ | und Gottes Knechte geworden seid, | servi autem facti Deo, | e fatti servi di Dio,

і́мате плод ваш во святи́ню, | ἔχετε τὸν καρπὸν ὑμῶν εἰς ἁγιασμόν, | habt ihr darin eure Frucht, dass ihr heilig werdet; | habētis fructum vestrum in santificatiōnem, | raccogliete il frutto per la vostra santificazione

кончи́ну же на жи́знь ві́чную. | τὸ δὲ τέλος ζωὴν αἰώνιον. | das Ende aber ist das ewige Leben. | finem vero vitam æternam. | e come traguardo avete la vita eterna.

Нині ж ви, звільнившись від гріха та ставши рабами Божими, майте цей плід, щоб отримали святість, і кінець життя, щоб отримали життя вічне.

"Смиренний монах - знахабнілий абат."

Стара німецька мудрість (і мої спроби її пізнати)

До Римлян 6:23

Обро́ци бо гріха́, смерть: | Τὰ γὰρ ὀψώνια τῆς ἁμαρτίας θάνατος, | Denn der Sünde Sold ist der Tod; | Stipendia enim peccāti, mors. | Perché il salario del peccato è la morte;

дарова́ніє же Бо́жиє живо́т ві́чний о Христі́ Іісу́сі | τὸ δὲ χάρισμα τοῦ Θεοῦ ζωὴ αἰώνιος ἐν Χριστῷ Ἰησοῦ | die Gabe Gottes aber ist das ewige Leben in Christus Jesus, | Grātĭa autem Dei, vita æterna, in Chrīsto Iēsu | ma il dono di Dio è la vita eterna in Cristo Gesù,

Го́споді на́шем. | τῷ Κυρίῳ ἡμῶν. | unserm Herrn. | Domĭno nostro. | nostro Signore.

Бо виплата за гріх - смерть; натомість дар Божий - життя вічне у Господі нашому Ісусі Христі.

Die Mönche verneigen sich nicht vor dem Abt, sondern vor seinen Schüßeln. | Монахи не абатові поклоняються, а його мисочкам з їжею.

Gott ist ein Herr, der Abt ein Mönch. | Бог - пан, абат же - монах.

Viele Stimmen machen den Abt. | Море голосів творять (?) абата.

Цікава ця стара німецька дурість мудрість.

До Римлян 8:17

А́ще же ча́да [є́сьми Бо́жия], | εἰ δὲ τέκνα [ἐσμὲν Θεοῦ], | Sind wir aber [Gottes] Kinder, | Si autem filĭi [Dei sumus], | E se siamo figli [di Dio],

і наслі́дници: | καὶ κληρονόμοι· | so sind wir auch Erben, | et heredes: | siamo anche eredi:

наслі́дници у́бо Бо́гу, | κληρονόμοι μὲν Θεοῦ, | nämlich Gottes Erben | heredes quidem Dei, | eredi di Dio,

снаслі́дници же Христу́, | συγκληρονόμοι δὲ Χριστοῦ, | und Miterben Christi, | cohæredes autem Christi: | coeredi di Cristo,

поне́же с Ним стра́ждаєм, | εἴπερ συμπάσχομεν | da wir ja mit ihm leiden, | si tamen compatĭmur, | se davvero prendiamo parte alle sue sofferenze

да і с Ним просла́вимся. | ἵνα καὶ συνδοξασθῶμεν. | damit wir auch mit ihm zur Herrlichkeit erhoben werden. | ut et conglorificemur. | per partecipare anche alla sua gloria.

А якщо ми діти Божі, то також і спадкоємці: спадкоємцями є відносно Бога, розділяючими натомість спадщину відносно Христа, якщо Його страждання розділяємо; то розділимо з Ним і славу.

Отже, перша епоха за Адама розпочалася, і за Ноя праведного закінчилася, друга ж - за Авраама, третя - за Давида, четверта - в часи переселення Вавилонського, пʼята - за пресвятого пришестя Спасителя світу. Шоста ж Ним самим була розпочата: спочатку не було відомо, коли Господь її запланував, але стало ясно, що епоха шоста почалася, коли Христос воскрес із мертвих і коли Він учням своїм дав розсуд, аби розуміли вони Писання;

Йоахим Флорський у праці Præfatio in Apocalypsim I, 6.

До Римлян 8:26

Си́це же і Дух спосо́бствуєть нам в не́мощех на́ших: | Ὡσαύτως δὲ καὶ τὸ Πνεῦμα συναντιλαμβάνεται τῇ ἀσθενείᾳ ἡμῶν· | Desgleichen hilft auch der Geist unsrer Schwachheit auf. | Simĭlĭter autem et Spirĭtus adiuvat infirmitatem nostram: | Allo stesso modo anche lo Spirito viene in aiuto alla nostra debolezza;

о чесо́м бо помо́лимся, я́коже подоба́єть, не ві́ми, | τὸ γὰρ τί προσευξώμεθα καθὸ δεῖ οὐκ οἴδαμεν, | Denn wir wissen nicht, was wir beten sollen, wie sich’s gebührt, | nam quid oremus, sicut oportet, nescimus: | non sappiamo infatti come pregare in modo conveniente,

но сам Дух хода́тайствуєть о нас воздиха́нії неизглаго́ланними. | ἀλλ’ αὐτὸ τὸ Πνεῦμα ὑπερεντυγχάνει στεναγμοῖς ἀλαλήτοις· | sondern der Geist selbst tritt für uns ein mit unaussprechlichem Seufzen. | sed ipse Spirĭtus postŭlat pro nobis gemĭtĭbus inenarrabilĭbus. | ma lo Spirito stesso intercede con gemiti inesprimibili;

Подібно ж і в кожній недузі нашій Дух нас підтримує: бо коли молимось, не впевнені, як слід молитву звершувати, але сам Дух за нас невимовними сльозами вступає.

До Римлян 8:28

Ві́ми же, | Οἴδαμεν δὲ | Wir wissen aber, | Scimus autem | Del resto, noi sappiamo

я́ко лю́бящим Бо́га вся поспішеству́ють во благо́є, | ὅτι τοῖς ἀγαπῶσιν τὸν Θεὸν πάντα συνεργεῖ εἰς ἀγαθόν, | dass denen, die Gott lieben, alle Dinge zum Besten dienen, | quonĭam diligentĭbus Deum omnĭa cooperantur in bonum, | che tutto concorre al bene, per quelli che amano Dio,

су́щим по предуві́дінію зва́нним. | τοῖς κατὰ πρόθεσιν κλητοῖς οὖσιν. | denen, die nach seinem Ratschluss berufen sind. | iis, qui secundum propŏsĭtum vocati sunt [sancti]. | per coloro che sono stati chiamati secondo il suo disegno.

Зрештою знаємо, що кожному, хто любить Бога, все складається на добро: усім тим, хто згідно із задумом Його були покликані.