Покаѧ́нїе є̑́сть кора́бль: стра́хꙏ, ко́рмчїй є̑гѡ̀: любы̀, приста́нище Бж҃е́ственное. Посажда́етꙏ оу̑̀бо на́сꙏ стра́хъ въ кораблѝ покаѧ́нїѧ, и̑ прево́зитъ на́съ чрез̾ мо́ре жите́йское смердѧ́щее, и̑ ко приста́нищꙋ Бж҃е́ственномꙋ, є̑́же є̑́сть любы̀, наставлѧ́етъ на́съ: въ не́же прехо́дѧтъ всѝ трꙋжда́ющїисѧ и̑ ѡ̑бремене́ннїи покаѧ́нїемъ. И̑ є̑гда̀ дости́гнемъ любвѐ, достиго́хомъ къ Бг҃ꙋ, и̑ пꙋ́ть на́шъ соверши́сѧ, и̑ преидо́хомъ ко о̑́стровꙋ, дале́че ѿ мі́ра сꙋ́щемꙋ: и̑дѣ́же є̑́сть О̑ц҃ъ, Сн҃ъ и̑ Ст҃ы́й Дх҃ъ.

(Сло́во І̑саа́ка п҃г, Добротолю́бїе).

Всім, хто сповідує щиро українство, потрібно подивитися цей матеріал: https://youtu.be/_Gv4ex7bt9Q?si=guhPzG_lOYTtw3pi

Ѩ̑́коже о̑́гнь потреблѧ́етꙏ тро́стїе, та́кѡ слеза̀ чи́стаѧ всѧ́кꙋ ви́димꙋю и̑ разꙋмѣва́емꙋю скве́рнꙋ.

(Іоа́ннъ Лѣ́ствичникꙏ ѡ̑ слеза́хъ, Добротолю́бїе)

Ѽ премꙋ́дросте, коли́кѡ ди́вна є҆сѝ, и҆ ка́кѡ предви́диши всѧ̑ и҆здале́ча! Блаже́нъ є҆́сть ѡ҆брѣты́й тѧ̀: ѿ оу҆ны́нїѧ бо ю҆́ности свободи́сѧ.

(Ст҃ы́й І҆саа́къ ѡ҆ любомꙋ́дрїи, Добротолю́бїе)

Подо́бнѣ же и҆ ѡ҆ внима́нїи и҆ оу҆твержде́нїи пи́шетъ бж҃е́ственный Па́ѵелъ: блюди́те, ка́кѡ ѻ҆па́снѡ хо́дите: не ѩ҆́коже не мꙋ́дри, но ѩ҆́коже премꙋ́дри, и҆скꙋпꙋ́юще вре́мѧ, ѩ҆́кѡ дні́е лꙋка́ви сꙋ́ть.

(Добротолю́бїе)

Занѐ наказа́тельное оу҆́бѡ попꙋще́нїе ника́коже лиша́етъ дꙋ́шꙋ Бж҃е́ственнагѡ Свѣ́та: скрыва́етъ же то́чїю, ѩ҆́коже оу҆жѐ реко́хъ, мно́жицею ѿ оу҆ма̀ прише́ствїе своѐ благода́ть, а҆́кибы да низверга́етъ дꙋ́шꙋ въ го́ресть бѣсо́вскꙋю, да со всѧ́ким стра́хомъ и҆ мно́гимъ смире́нїемъ взыскꙋ́етъ ѻ҆на̀ по́мощи ѿ Бг҃а.

(Добротолю́бїе)

Не мо́щно є҆́сть кромѣ̀ и҆скꙋше́нїй, ѩ҆́же по попꙋще́нїю, человѣ́кꙋ оу҆премꙋдри́тисѧ во бра́нехъ дꙋхо́вныхъ, и҆ позна́ти своего̀ промысли́телѧ, и҆ разꙋмѣ́ти Бг҃а своего̀, и҆ оу҆тверди́тисѧ въ вѣ́рѣ є҆гѡ̀ сокрове́ннѣ, то́чїю си́лою и҆скꙋ́са своегѡ̀, є҆го́же прїѧ́тъ.

(Глаго́летъ Ст҃ы́й І҆саа́къ, Добротолю́бїе)

Влад III Цепеш, правитель Волощини, відомий під прізвиськом «Цепеш» («той, хто садить на кіл») за свій жорстокий метод покарання. Після його смерті поширювалися легенди про його жорстокість, однак сучасні румунські історики і Православна Церква вважають, що вони були перебільшені його ворогами, такими як угорський король Матьяш Корвін.

Представник Румунської Православної Церкви Костел Стойка заявив, що міф про Дракулу «походить з ірландської фантастики» і не стосується румунської історії. Церква протестувала проти створення «Парку Дракули», стверджуючи, що це спотворює історію Румунії.

Влад Цепеш був членом Ордену Дракона, лицарського ордена, заснованого для захисту християнства від османських турків. Прізвисько «Дракула» вказує на його приналежність до цього ордену. Він боровся з турками, захищаючи Валахію і православне християнство, що зробило його героєм для частини румунського народу.

@bisovnya

А̑́ще се́рдце твоѐ є҆стество́мъ грѣ́хъ возненави́дѣ, побѣди́ло и҆ ѿврати́лосѧ ѿ ражда́ющихъ грѣ́хъ, и҆ предложи́ло тебѣ́ мꙋ́кꙋ: вѣ́си, ѩ҆́кѡ помо́щникъ тво́й пребыва́етъ съ тобо́ю: и҆ ты̀ ни в че́мъ не ѡ҆скорблѧ́ѧ є҆гѡ̀, но пла́чѧ пред̾ ни́мъ глаго́ли, внима́ѧ се́рдцꙋ твоемꙋ̀: твоѧ̀ є҆́сть мл҃ть, и҆зба́вити мѧ̀, Гд҃и. Неси́ленъ бо є҆́смь а҆́зъ и҆збѣ́гнꙋти рꙋ́къ вра́жїихъ без̾ твоеѧ̀ по́мощи. И̑ то́й тѧ̀ сохрани́тъ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀.

(И̑са́їа Ѿше́льникъ, Добротолю́бїе)

А̑́ще не возненави́дитъ человѣ́къ всѧ́кое дѣѧ́нїе мі́ра сегѡ̀, не мо́жетъ слꙋжи́ти Бг҃ꙋ. Слꙋже́нїе оу҆́бѡ Бж҃їе что̀ є҆́сть, а҆́ще не сїѐ, є҆́же ничто́же и҆мѣ́ти на́м чꙋжда́гѡ во оу҆мѣ́, внегда̀ моли́тисѧ є҆мꙋ̀ [Бг҃ꙋ].

(И̑са́їа Ѿше́льникъ, Добротолю́бїе)

Omnes autem trahimur et ducimur ad cognitionis et scientiae cupiditatem, in qua excellere pulchrum putamus, [...]

Всі ж ми несемося й ведемося до жаги пізнати й мати знання, в чому вважаємо ладним і слушним вдосконалюватись.

(Чичерон, De officiis)

Здавалося б, що слова cognitio й scientia є по значенню однаковими, але ні: cognitio це осягнення чогось, натомість scientia є вже готовим знанням на основі здобутих раніше осягнень.

Ἡ λἐξις "ἀνδριαντοποιία, -ας, ἡ" σημαίνεται "ἡ τέχνη τοῦ ποεῖν τάς ἀνδριάντας".

Старогрецькою (аттичним діялектом) "мистецтво скульптури" буде ἀνδριαντοποιία, -ας, ἡ.

Двѣма̀ за́повѣдьми подви́жники па́ки дре́внѧго досто́инства достиза́ютъ: послꙋша́нїемъ и҆ посто́мъ. Ѿ несохране́нїѧ бо си́хъ всѧ́каѧ ѕло́ба ро́дꙋ человѣ́ческомꙋ привни́де.

(Григо́рїй Сїнаи́тъ, Добротолю́бїе)

к҃ѕ. Предѣ́лы правосла́вїѧ сꙋ́ть два̀ вѣ́ры догма́та ѿ чистоты̀ вѣ́дѣти, и҆ позна́ти ѿ себѐ, тр҃цꙋ глаго́лю и҆ дво́ицꙋ. Тр҃цꙋ оу҆́бѡ въ є҆диницѣ, несли́тнѣ и҆ несѣко́мѣ зрѣ́ти и҆ познава́ти: дво́ицꙋ же хр҃то́выхъ є҆сте́ствъ во є҆ди́ной ѵ҆поста́си, си́рѣчь є҆ди́наго сн҃а и҆ пре́жде воплоще́нїѧ, и҆ по воплоще́нїи во двою̀ є҆стествꙋ̑ и҆сповѣ́довати, и҆ вѣ́дѣти, во двою̀ хотѣ̑нїю бж҃е́ственнагѡ же и҆ человѣ́ческагѡ, несли́тнѡ сла́вима.

(Григо́рїй Сїнаи́тъ, Добротолю́бїе)