🎭📚 Лариса Недін — жінка багатьох талантів: актриса, педагог, письменниця та радіоведуча, чий голос уже багато років звучить у культурному просторі України. Її теплі й проникливі передачі «Клуб актриси Лариси» та «Знову зустріч» стали справжнім мистецьким прихистком для слухачів Українського радіо. А її книги відкривають перед читачами чарівний світ театру, голосу та творчості.
🎤 23 лютого о 12:00 у бібліотеці відбудеться зустріч із Ларисою Недін — подія, яку не можна пропустити! Вона поділиться особистими історіями з театральної сцени та радіостудії, презентує свої нові поезії й музичні твори, народжені в непрості часи після початку повномасштабної війни.
✨ Приходьте, щоб відчути магію живого слова, поспілкуватися з майстринею та надихнутися силою мистецтва. Чекаємо на вас!
📅 Дата: 23 лютого
🕒 Час: 12:00
📍 Локація: Бібліотека Сковороди, вулиця Освіти 14а
🎤 23 лютого о 12:00 у бібліотеці відбудеться зустріч із Ларисою Недін — подія, яку не можна пропустити! Вона поділиться особистими історіями з театральної сцени та радіостудії, презентує свої нові поезії й музичні твори, народжені в непрості часи після початку повномасштабної війни.
✨ Приходьте, щоб відчути магію живого слова, поспілкуватися з майстринею та надихнутися силою мистецтва. Чекаємо на вас!
📅 Дата: 23 лютого
🕒 Час: 12:00
📍 Локація: Бібліотека Сковороди, вулиця Освіти 14а
🌼 Кожна людина, яка дала собі раду, робить країну стійкішою. Свідомі цього, ми виплекали ідею «Цілющих вечорів», і вже запланували першу зустріч.
🤗 Отже, раз на місяць, у четвер о 16:00 під чуйним керівництвом фахової психологині й письменниці Тетяни Вишко збиратимемося в бібліотеці на Освіти а теплим колом взаємопідтримки, аби разом вчитися тримати баланс. І це важливо: у яких би обставинах людина не перебувала, вона завжди потребуватиме відчуття безпеки, прийняття, довіри. Це базова функція нашої психіки, яка допомагає швидкому відновленню. Саме вона штовхає нас до пошуку. Для цього найперше людина шукає людину. І бібліотеку. Бо бібліотека – це люди.
🌟 Ми щиро прагнемо, аби наші відвідувачі мали своєрідний multi-tool – набір інструментів для перефокусування уваги, та могли допомогти собі й іншим. Будьте готові впустити в своє серце, у терапевтичних дозах, – психологію, поезію, музику, креатив, комунікацію, тілесні практики... Кожному підходить щось своє, але як дізнатися, якщо ти ще не пробував?
🤗 Отже, раз на місяць, у четвер о 16:00 під чуйним керівництвом фахової психологині й письменниці Тетяни Вишко збиратимемося в бібліотеці на Освіти а теплим колом взаємопідтримки, аби разом вчитися тримати баланс. І це важливо: у яких би обставинах людина не перебувала, вона завжди потребуватиме відчуття безпеки, прийняття, довіри. Це базова функція нашої психіки, яка допомагає швидкому відновленню. Саме вона штовхає нас до пошуку. Для цього найперше людина шукає людину. І бібліотеку. Бо бібліотека – це люди.
🌟 Ми щиро прагнемо, аби наші відвідувачі мали своєрідний multi-tool – набір інструментів для перефокусування уваги, та могли допомогти собі й іншим. Будьте готові впустити в своє серце, у терапевтичних дозах, – психологію, поезію, музику, креатив, комунікацію, тілесні практики... Кожному підходить щось своє, але як дізнатися, якщо ти ще не пробував?
📚❤️ Сьогодні у міжнародний день дарування книг, 14 лютого, Публічні бібліотеки Солом'янки традиційно долучаються до тижневої акції «Подаруй бібліотеці книгу!» 🇺🇦
Центральна бібліотека Солом'янки теж приєднується й чекає на вас!
📖 Якщо маєте можливість поділитись цікавою сучасною книжкою, не вагайтесь! 🙌
😍 Кожна книга знайде вдячного читача. Долучайтесь до нашої акції!
Центральна бібліотека Солом'янки теж приєднується й чекає на вас!
📖 Якщо маєте можливість поділитись цікавою сучасною книжкою, не вагайтесь! 🙌
😍 Кожна книга знайде вдячного читача. Долучайтесь до нашої акції!
✍ Нагадуємо, що за дві години розпочнуться поетичні читання!
Чому це важливо?
Вони не тільки нас захищають у всіх сенсах цього слова, у вимірі земному і небесному, вони власними життями творять історію - історію спротиву і боротьби за виживання України, за її волю і незалежність. 🇺🇦
🔸 Поезія тих, хто нас боронить - це чуттєва історія України, це вагомий внесок у нашу національну та власну генетичну пам’ять. Це думки і відчуття бійців, які виконують свій обов’язок на межі життя і смерті.
🔸 Усе, як зазвичай, на Поетичних читаннях, але читаємо - винятково! - поезію учасників російсько-української війни 2014-2025 років.
🫂 Долучайтеся, аби дізнатися про них більше!
Чому це важливо?
Вони не тільки нас захищають у всіх сенсах цього слова, у вимірі земному і небесному, вони власними життями творять історію - історію спротиву і боротьби за виживання України, за її волю і незалежність. 🇺🇦
🔸 Поезія тих, хто нас боронить - це чуттєва історія України, це вагомий внесок у нашу національну та власну генетичну пам’ять. Це думки і відчуття бійців, які виконують свій обов’язок на межі життя і смерті.
🔸 Усе, як зазвичай, на Поетичних читаннях, але читаємо - винятково! - поезію учасників російсько-української війни 2014-2025 років.
🫂 Долучайтеся, аби дізнатися про них більше!
🤗Друзі!
📖Середа у нас – день краєзнавства! І це вже добра традиція! Наш колега, захоплений дослідник історії Олександр Михайлик щосереди проводить лекції про наш район, його видатних постатей та архітектурні перлини.
Але цього разу ми вирішили піти далі!
📚 З 19 лютого по 26 березня ми вирушаємо у мандри бібліотеками району! Наша велика бібліотечна родина – це 17 бібліотек, і тепер історичні зустрічі відбудуться у різних куточках району.
✍️Місця обирали не випадково! Лекція про Олексу Тихого пройде саме у бібліотеці №15 – на вулиці, що носить його ім’я. А в бібліотеці імені Івана Світличного говоритимемо про нього самого.
✨ Обирайте зручну для себе бібліотеку, приходьте, а Олександр підготує для вас нові цікаві історії!
🤗До зустрічі у вашій бібліотеці!
📖Середа у нас – день краєзнавства! І це вже добра традиція! Наш колега, захоплений дослідник історії Олександр Михайлик щосереди проводить лекції про наш район, його видатних постатей та архітектурні перлини.
Але цього разу ми вирішили піти далі!
📚 З 19 лютого по 26 березня ми вирушаємо у мандри бібліотеками району! Наша велика бібліотечна родина – це 17 бібліотек, і тепер історичні зустрічі відбудуться у різних куточках району.
✍️Місця обирали не випадково! Лекція про Олексу Тихого пройде саме у бібліотеці №15 – на вулиці, що носить його ім’я. А в бібліотеці імені Івана Світличного говоритимемо про нього самого.
✨ Обирайте зручну для себе бібліотеку, приходьте, а Олександр підготує для вас нові цікаві історії!
🤗До зустрічі у вашій бібліотеці!
#Прочитання_вулиць Звикаємо до нових назв. Солом'янський район
Вулиця Князів Ґедиміновичів
📜Найменована на честь князів Гедиміновичів Рішенням Київської міської ради: від 8 грудня 2022 року № 5860/5901 «Про перейменування вулиці Новомічурінської у Солом’янському районі міста Києва»
📌Місцевість: Жиляни
📖Гедиміновичі (лит. Gediminaičių dinastija, біл. Гедзімінавічы, пол. Giedyminowicze) — династія великих князів Литовських у 1316–1572 рр. та королів Польських у 1386–1572 рр., нащадків великого князя Гедиміна.
Вулиця Князів Ґедиміновичів
📜Найменована на честь князів Гедиміновичів Рішенням Київської міської ради: від 8 грудня 2022 року № 5860/5901 «Про перейменування вулиці Новомічурінської у Солом’янському районі міста Києва»
📌Місцевість: Жиляни
📖Гедиміновичі (лит. Gediminaičių dinastija, біл. Гедзімінавічы, пол. Giedyminowicze) — династія великих князів Литовських у 1316–1572 рр. та королів Польських у 1386–1572 рр., нащадків великого князя Гедиміна.
🔹 КОДИК: ПЕРШІ КРОКИ В ПРОГРАМУВАННІ 🔹
🚀 Створи свою першу гру та стань юним розробником!
Запрошуємо дітей 8-12 років на курс програмування у Scratch!
🔍 Що буде?
▪️ 10 інтерактивних занять
▪️ Створення власних ігор, анімацій та інтерактивних історій
▪️ Захопливі завдання, що розвивають логіку та креативність
🧑💻 Діти навчаться:
▪️ Основам алгоритмів та блокового коду
▪️ Додавати музику, ефекти та керувати персонажами
▪️ Програмувати ігрові механіки та анімації
🏆 Фінал курсу: презентація власних проєктів і диплом "Юний програміст"!
📅 Старт у березні!
🕒 Щосереди о 16:00
💸 Вхід вільний
📍 У бібліотеці Сковороди (вул. Освіти, 14а)
🎁 Бонус: мотиваційні призи та творчі завдання для домашньої практики.
🚀 Реєструйся та починай кодити разом із нами!
#бібліотекаСковороди #бібліотекиСоломянки #бібліотека_Сковороди #бібліотеки_Соломянки
📚 Читай в Бібліотеці Сковороди | Facebook | Instagram | Сайт
🚀 Створи свою першу гру та стань юним розробником!
Запрошуємо дітей 8-12 років на курс програмування у Scratch!
🔍 Що буде?
▪️ 10 інтерактивних занять
▪️ Створення власних ігор, анімацій та інтерактивних історій
▪️ Захопливі завдання, що розвивають логіку та креативність
🧑💻 Діти навчаться:
▪️ Основам алгоритмів та блокового коду
▪️ Додавати музику, ефекти та керувати персонажами
▪️ Програмувати ігрові механіки та анімації
🏆 Фінал курсу: презентація власних проєктів і диплом "Юний програміст"!
📅 Старт у березні!
🕒 Щосереди о 16:00
💸 Вхід вільний
📍 У бібліотеці Сковороди (вул. Освіти, 14а)
🎁 Бонус: мотиваційні призи та творчі завдання для домашньої практики.
🚀 Реєструйся та починай кодити разом із нами!
#бібліотекаСковороди #бібліотекиСоломянки #бібліотека_Сковороди #бібліотеки_Соломянки
📚 Читай в Бібліотеці Сковороди | Facebook | Instagram | Сайт
📚 "Видатні імена Солом’янського району" продовжуються!
📜 Друзі, запрошуємо вас на особливу лекцію в нашій бібліотеці! Наш колега, провідний бібліотекар і краєзнавець Олександр Михайлик уже готує для вас нову розповідь циклу "Видатні імена Солом'янки" – цього разу про людину, яка стала символом спротиву русифікації Донбасу.
📖 Олекса Тихий – учитель, правозахисник, український дисидент. Він не просто виступав за право говорити рідною мовою, він присвятив цьому своє життя, не зрадивши своїх переконань навіть ціною свободи.
📜 Ще в 1972 році він писав: "Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура... Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів"
📚 Два арешти, оголошення "винятково небезпечним рецидивістом", 14 років у радянських таборах, смерть у тюремній лікарні – такою була ціна його боротьби... Але ідеї Тихого не поховали ані грати, ані тортури. Вони живуть сьогодні, нагадуючи, чому українська мова та культура – це не просто питання смаку, а питання нашого існування.
📜 Олекса Тихий не був киянином, він жив і працював на Донеччині, але Київ став місцем його останнього спочинку. 19 листопада 1989 року його тлінні останки разом із прахом Василя Стуса та Юрія Литвина були перепоховані на Байковому кладовищі. А з 2019 року в нашому районі є вулиця, що носить його ім’я.
📚 Тож давайте разом згадаємо цю постать, віддамо шану його подвигу та поговоримо про те, як його ідеї живуть у наш час.
📅 Чекаємо на вас у середу, 26 лютого, о 16:00.
📍 Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди
Приходьте, адже згадувати про таких постатей, як Олекса Тихий - це важливо!
📜 Друзі, запрошуємо вас на особливу лекцію в нашій бібліотеці! Наш колега, провідний бібліотекар і краєзнавець Олександр Михайлик уже готує для вас нову розповідь циклу "Видатні імена Солом'янки" – цього разу про людину, яка стала символом спротиву русифікації Донбасу.
📖 Олекса Тихий – учитель, правозахисник, український дисидент. Він не просто виступав за право говорити рідною мовою, він присвятив цьому своє життя, не зрадивши своїх переконань навіть ціною свободи.
📜 Ще в 1972 році він писав: "Я – для того, щоб жив мій народ, щоб підносилась його культура... Для того, щоб моя Донеччина давала не тільки уболівальників футболу, учених-безбатченків, російськомовних інженерів, агрономів, лікарів, учителів, а й українських спеціалістів-патріотів, українських письменників, українських композиторів та акторів"
📚 Два арешти, оголошення "винятково небезпечним рецидивістом", 14 років у радянських таборах, смерть у тюремній лікарні – такою була ціна його боротьби... Але ідеї Тихого не поховали ані грати, ані тортури. Вони живуть сьогодні, нагадуючи, чому українська мова та культура – це не просто питання смаку, а питання нашого існування.
📜 Олекса Тихий не був киянином, він жив і працював на Донеччині, але Київ став місцем його останнього спочинку. 19 листопада 1989 року його тлінні останки разом із прахом Василя Стуса та Юрія Литвина були перепоховані на Байковому кладовищі. А з 2019 року в нашому районі є вулиця, що носить його ім’я.
📚 Тож давайте разом згадаємо цю постать, віддамо шану його подвигу та поговоримо про те, як його ідеї живуть у наш час.
📅 Чекаємо на вас у середу, 26 лютого, о 16:00.
📍 Центральна бібліотека Солом'янки імені Григорія Сковороди
Приходьте, адже згадувати про таких постатей, як Олекса Тихий - це важливо!
📖 120 років від дня народження Уласа Самчука
✍️ 20 лютого 2025 року виповнюється 120 років від дня народження Уласа Самчука – видатного українського письменника, публіциста, громадського діяча. Саме він у своєму романі "Марія", що вийшов друком 1934 року, першим у художній літературі розповів світові про трагедію Голодомору.
✍️ Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань (нині Рівненського району Рівненської області) у заможній селянській родині. Освіту здобував у Кременці, де 1925 року закінчив українську гімназію. Уже за рік, у 1926-му, відбувся його літературний дебют – оповідання "На старих стежках" з'явилося у варшавському журналі "Духовна бесіда".
📜 У 1929 році Самчук переїхав до Праги, де жив і працював аж до 1941-го. У часи Другої світової війни був редактором газети "Волинь", певний час мешкав у Києві, у письменницькому будинку "Роліт". Згодом – еміграція: спершу Німеччина, а з 1948 року – Канада, де він продовжив свою літературну діяльність.
🔹 Світову славу Уласу Самчуку принесла трилогія "Волинь" (1932-1937), у якій виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-х – початку 1930-х років, що прагне знайти місце України у світі та шляхи її національно-культурного й державного становлення.
✍️ Надважливим публіцистичним твором до сьогодення залишається його стаття "Нарід чи чернь" (1941), у якій Самчук наголосив на значенні мови у формуванні національної ідентичності: "Рідна мова – це ознака чіткості, якості і свідомості людської одиниці, що є приналежною до даної нації. Всі ж, що такого не розуміють, творять не народ, а чернь, якусь масу, щось невиразне, щось позбавлене справжнього виразу свідомого і зрілого народу."
✍️ Подіям Другої світової війни та повоєнним рокам письменник присвятив спогади "П'ять по дванадцятій" і "Плянета Ді-Пі", де змалював долю тисяч українців, змушених пройти крізь табори для переміщених осіб.
✍️ Улас Самчук володів німецькою, польською, чеською, російською та французькою мовами. Пішов із життя 9 липня 1987 року в Торонто, знайшовши останній спочинок на Українському цвинтарі св. Володимира у місті Оквілл.
📜 Сьогодні вулиці, названі на його честь, є в багатьох містах України, а з 2023 року – і в Києві.
📖 У 2005 році, до 100-річчя від дня народження письменника, вийшла книга Гаврила Чернихівського "Улас Самчук: сторінки біографії", яка стала першим ґрунтовним дослідженням його життя. Того ж року Ігор Фарина написав повість "Пекуча чужина", присвячену долі Самчука.
💙 Пам'ять про нього жива – у його книгах, у його слові, у його закликах не забувати своє коріння.
✍️ 20 лютого 2025 року виповнюється 120 років від дня народження Уласа Самчука – видатного українського письменника, публіциста, громадського діяча. Саме він у своєму романі "Марія", що вийшов друком 1934 року, першим у художній літературі розповів світові про трагедію Голодомору.
✍️ Улас Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань (нині Рівненського району Рівненської області) у заможній селянській родині. Освіту здобував у Кременці, де 1925 року закінчив українську гімназію. Уже за рік, у 1926-му, відбувся його літературний дебют – оповідання "На старих стежках" з'явилося у варшавському журналі "Духовна бесіда".
📜 У 1929 році Самчук переїхав до Праги, де жив і працював аж до 1941-го. У часи Другої світової війни був редактором газети "Волинь", певний час мешкав у Києві, у письменницькому будинку "Роліт". Згодом – еміграція: спершу Німеччина, а з 1948 року – Канада, де він продовжив свою літературну діяльність.
🔹 Світову славу Уласу Самчуку принесла трилогія "Волинь" (1932-1937), у якій виведений збірний образ української молодої людини кінця 1920-х – початку 1930-х років, що прагне знайти місце України у світі та шляхи її національно-культурного й державного становлення.
✍️ Надважливим публіцистичним твором до сьогодення залишається його стаття "Нарід чи чернь" (1941), у якій Самчук наголосив на значенні мови у формуванні національної ідентичності: "Рідна мова – це ознака чіткості, якості і свідомості людської одиниці, що є приналежною до даної нації. Всі ж, що такого не розуміють, творять не народ, а чернь, якусь масу, щось невиразне, щось позбавлене справжнього виразу свідомого і зрілого народу."
✍️ Подіям Другої світової війни та повоєнним рокам письменник присвятив спогади "П'ять по дванадцятій" і "Плянета Ді-Пі", де змалював долю тисяч українців, змушених пройти крізь табори для переміщених осіб.
✍️ Улас Самчук володів німецькою, польською, чеською, російською та французькою мовами. Пішов із життя 9 липня 1987 року в Торонто, знайшовши останній спочинок на Українському цвинтарі св. Володимира у місті Оквілл.
📜 Сьогодні вулиці, названі на його честь, є в багатьох містах України, а з 2023 року – і в Києві.
📖 У 2005 році, до 100-річчя від дня народження письменника, вийшла книга Гаврила Чернихівського "Улас Самчук: сторінки біографії", яка стала першим ґрунтовним дослідженням його життя. Того ж року Ігор Фарина написав повість "Пекуча чужина", присвячену долі Самчука.
💙 Пам'ять про нього жива – у його книгах, у його слові, у його закликах не забувати своє коріння.