#Синоніми

А ще – неймовірно, неперевершено, прегарно, незрівнянно, неповторно…

🙃 Як з гуски вода

Додаткові приклади:

«Траплялось, що одна (жінка) вдряпне, друга забере трохи глибше, третя ніби за живе зашморгне, то все те як з гуски вода» (Марко Вовчок);

«Скільки не критикують того начальника робпостачу, а з нього мов з гуски вода, — каже Василина» (О. Гончар).

Змерзнути чи замерзнути? 🥶🤔

Дозвольте процитувати мовознавця Олександра Пономарева:

«Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного.

Замерзнути означає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не здавалась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М. Хвильовий)».

#словодня — запанібрата.

Приклад уживання: «Ви з мужиками поводитесь запанібрата; мужики до вас ходять в гості, п'ють у вашому домі…» (Іван Нечуй-Левицький).

Знали таке?😉

Зимова лексика ❄️
 
І́ній, па́морозь — тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на гілках дерев, дротах тощо.
 
Сніг, крупа́ — атмосферні опади у вигляді білих кристаликів.
 
Поро́ша — пухкий сніг, переважно перший або який щойно випав.
 
Кри́га, лід — замерзла й затверділа вода.
 
Са́ло, шуга́, ше́решень — дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.
 
Льодоста́в — суцільний шар льоду на поверхні водойми.
 
Сльотá, ляпави́ця, мокроте́ча — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.

З Новим роком! 🎄🥂 Будьте чемними — пам‘ятайте про наголоси! 😉

У більшості двоскладових прикметників наголос падає на закінчення: нови́й, стари́й, гірки́й, тонки́й, товсти́й, тісни́й, вузьки́й тощо.

​​🌬️❄️ Сильний вітер із снігом — це завірю́ха, хуртови́на, мете́лиця, ві́хола, заметі́ль, ху́га, заві́я, снігові́й, сніжни́ця, хурде́лиця, хугові́й, пурга́…

Приклади вживання:

🌬 «Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі» (В. Петльований);
🌬 «Надвечір здійнялася страшна хуртовина. Увесь світ зятягло білою пеленою» (І. Цюпа);
🌬 «Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад» (Олесь Донченко);
🌬 «Віхола втихла, було навіть тепло. Засніжена мати не нарікала на хурделицю і, здавалось, посміхалася» (А. Іщук);
🌬 «Артем убрав голову в плечі і, як плавець у розбурхані хвилі, кинувся в снігову заметіль» (А. Головко);
🌬 «В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (М. Коцюбинський);
🌬 «І свистить в степу завія, І зникає крутія» (А. Малишко);
🌬 «Вітроносна зима випала, мете, в'южить, вивертається вітер, б'є сніговій» (К. Гордієнко);
🌬 «На другий день похолодніло, завіяла ще більша сніжниця» (А. Турчинська). 

#Наголос

Зверніть увагу на правопис і вимову найпопулярніших кавових напоїв українською: еспресо (а не «еКспресо» чи «еспреССо»), капучино (а не «капучіно» або «капуччино»), лАте (а не «латЕ»), ристрето (а не «рІстрето» чи «ристреТТо»). ☕️

До речі, усі ці слова іншомовного походження належать до середнього роду з огляду на їхню форму: лавандове лате (а не «лавандовий лате»).

А які у вас жданики? 🐆

Жда́ники (жда́нки) — те, чого чекають, на що надіються, про що мріють.

Приклади вживання:

«Довго ждати, Катрусю. Нащо нам ті жданики? – лагідно, але твердо говорив Павло, пригортаючи її до грудей» (В. Кучер);

«Ні, мамо, ні! Чи таки ви самі не бачите, що мені не до жданків» (Марко Вовчок).

Хутровий чи хутряний? 🤔

Хутровий — пов’язаний із розведенням звірів, добуванням та обробкою хутра, а також з торгівлею хутром: хутровий звір, хутрова сировина, хутровий промисел, хутровий ринок, хутрова промисловість.

Хутряний — виготовлений, пошитий із хутра: хутряний комір, хутряний одяг, хутряна шапка, хутряні рукавиці, хутряне пальто, хутряна куртка.