Неймовірно гарний анонс від видавництва АТЕНА 😍

Як вам?

Щоб вам зручніше було, осьо лінк:

https://epub.com.ua/publishers/ksd/

▪️Хто не знає, в ксд (і якабу) читати куплені електронки можна буде тільки в застосунку. Тобто ваші читалки йдуть на три літери🥲

Тож раптом ви хотіли собі щось з електронок ксд — купуйте, поки є можливість отримати файл для читалки.

🫠

шось мені погано стало

Закохавшись у «Десять тисяч дверей Дженьєрі» я не могла не придбати й іншу книгу авторки 💜

🟣Відгук на «Десять тисяч дверей...» я так і не написала, але є перші враження тут і ось тут.

Спочатку я не могла зрозуміти, ну чому ж не зробили гарне оформлення для попередньої книги, а потім побачила, що видавництва різні.

Можливо (я б дуже хотіла цього) «Десять тисяч дверей Дженьєрі» колись перевидадуть... Адже вона заслуговує бути такою ж прекрасною ззовні, якою вона є всередині 💜

Сподіваюся, «Будинок Старлінгів» мені теж сподобається. Якщо читали — діліться враженнями (тільки без спойлерів, плз)

#приїхало

Моє прочитане за червень ❤️

Загалом вдається тримати темп у 3-4 книги на місяць. Це паперові, які сама собі обираю. А так ще читаю рукописи інших авторів (як бета), але це я радше як роботу сприймаю, тому в застосунок не записую.

Відгук є тільки на збірку фантастики, а стосовно інших двох — не знаю, чи писатиму.

А ви що прочитали в червні? Розповідайте👇

Ну пасіба, містер Гайнлайн 🐈

#хвилинка_поезії від Валерії Піщанської 💮

Ти пестував жінку – під тобою ж лежала стара.
Вдихав коси жіночі  – під тобою ж губилась зернина,
гладенька, до мужності – ніжна... Вона пророста
під тим, хто на воду й дощ перетворює вина.
 
Вона пророста під тими, що кричать уві сні,
замість коханої звуть з потойбіч побратимів.
Вона пророста під кожним, не знаючи, ні.
Ти їй прощаєш, ошпаривши болем обіймів.
 
Ти їй прощаєш, бо вона – над усе, для усіх.
Вона вже помирала й виходила знову із піни.
Ти пестував жінку, творив первородний гріх,
Вдихав коси її  – під тобою губилась зернина.
 
Ти викохував з дівчини матір – повільно, хоча
шаленіли стегна, шарілася шкіра, зернинка тріщала...
І зойкала баба, і плакало тихо дівча,
бо їм разом в мені млосно робилось від шалу.
 
Ось тут можна прослухати вірш у виконанні авторки

***

Друзі, нагадую, що ви можете надсилати мені свою поезію. @katrinekolesnik 💌

Це таке навдивовижу приємне відчуття, коли читаєш свою казку дитині 🥹

Хоч текст і написаний тільки наполовину, син часто просить почитати йому хоча б те, що є. Каже, що йому дуже подобається історія.
А мій голос час від часу тремтить, адже я розумію, що цей момент закарбується в пам'яті моєї дитини; перетвориться колись на теплий спогад 💕

Книжечка обов'язково вийде у світ. Я пообіцяла.