Чим погана економічна мобілізація? Чи є альтернативи підвищенню податків? Як можна закрити «дірку» у бюджеті у 500 млрд грн до кінця поточного року? Чому в час війни будуються стадіони?

🎙У новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» ви знайдете відповіді на ці та інші актуальні питання. Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук, експерт з публічних фінансів Роман Слободян і народний депутат, секретар Бюджетного комітету Володимир Цабаль обговорюють виклики, які постали перед українським бюджетом через війну, та шляхи його наповнення.


Дивіться та слухайте «Бюджетні розмови» на різних платформах:
📍YouTube
📍YouTubeMusic
📍NVподкасти
📍Spotify
📍Castbox
📄Текстова версія

🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

Продовжуємо серію відео про новий закон про Рахункова палата.

Сьогодні поговоримо про зміну розширення мандату.

🧐 19 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт № 10044-д про реформу Рахункової палати, який розширює повноваження інституції на аудит коштів місцевих бюджетів, державних підприємств та позабюджетних фондів.

Керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук у новому відео пояснює, що це означає https://www.youtube.com/watch?v=pId8CqJ4XxU

Розроблений нами дашборд "Вартість війни" щодо моніторингу фінансування відновлення вперше представлений на великому ТВ екрані

"Нахіба" надавати "якимось ГО", "якісь дані" про видатки відновлення - запитує представник парламенту.

Пояснюю:
1. вимога закону
2. формування довіри
3. підзвітність уряду та ОМС
4. підвищення прозорість використання коштів
5. підвищення ефективності використання коштів

🎙Чому важливо рахувати вартість відбудови? Хто і як верифікує дані? Як три Калинівки на Київщині створюють проблеми Data-аналітикам?

У новому випуску подкасту «Бюджетні розмови» ви знайдете відповіді на ці та інші актуальні питання. Голова Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук, експерт з публічних фінансів Роман Слободян і Data-аналітикиня Центру Ольга Вольхіна обговорюють виклики і проблеми, що постали під час збору і опрацювання даних про фінансування відновлення.

Дивіться та слухайте «Бюджетні розмови» на різних платформах:
📍YouTube
📍YouTubeMusic
📍NVподкасти
📍Spotify
📍Castbox

🤝Подкаст створений за підтримки Міжнародного фонду "Відродження"

🌐 Сьогодні до Держбюджету України надійшов транш від МВФ обсягом близько $1,1 млрд в результаті успішного п’ятого перегляду програми EFF.

Під час зустрічі з Директоркою-розпорядницею МВФ Крісталіною Георгієвою Сергій Марченко подякував за спрямовану допомогу та конструктивну співпрацю, що дозволяє підтримувати стабільність фінансової системи.

💬 “Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала понад $11,3 млрд виключно від МВФ. Ефективна співпраця з Фондом є одним із важелів підтримки фінансової стабільності країни в умовах війни. МВФ продовжує ефективно реагувати на потреби України. Важливим для нашої держави стало рішення про оптимізацію графіку траншів на 2025 рік, що дозволить залучити до державного бюджету більше коштів в рамках EFF у наступному році”, – наголосив Сергій Марченко.

💰 Відтепер на 2025 рік програмою МВФ EFF передбачено до $2,7 млрд за результатами чотирьох переглядів. Початково ця сума складала близько $1,8 млрд.

Деталі: http://surl.li/gneyhe

⚡⚡⚡ Комітет Верховної Ради України з питань бюджету, відповідно до спеціальної процедури розгляду проекту Закону про Державний бюджет України, розглянув надані народними депутатами пропозиції до проекту закону про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстр. №12000 від 14.09.2024 р.), висновки Рахункової палати і за результатом розгляду рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу і в цілому проект Постанови Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України на 2025 рік, а також таблицю пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи.
💡У разі прийняття Постанови Верховною Радою України, проект Закону про Державний бюджет України на 2025 рік вважатиметься прийнятим у першому читанні.

🧮 Ну #10044-д реформа Рахункової палати теж прийнято в цілому

✅ЗА - 240.Всі правки були підтверджені.

Головні новації:
🔹конкурс з переважним правом голосу міжнародних експертів для відбору нових членів Палати;
🔹політична та фінансова незалежність Рахункової палати;
🔹скорочення членів з 13-ти до 11-ти ;
🔹надати Рахунковій палаті повноваження щодо проведення аудитів коштів місцевих бюджетів та комунальних підприємств, позабюджетних фондів, коштів, отриманих від міжнародних партнерів, а також консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів;
🔹зобов’язати Рахункову палату кожні п’ять років проходити зовнішнє оцінювання своєї діяльності і встановити особливий порядок проведення такого оцінювання на перехідний період та інше
🔹приведення роботи відповідно до міжнародних стандартів INTOSAI
🔹 cтворення чітких парламентських процедур, в яких профільні комітети Ради зобовʼязані розглядати звіти Рахункової палати та моніторити виконання її рекомендацій

Це вимога фінансування на понад 2 млрд $ 🌐МВФ та 🇺🇸США.
Так що шансів не прийняти було нуль, але добре що цього разу без спецефектів все пройшло)

Верховна Рада починає розгляд💰Проект Бюджету 2025 у першому читанні.

1️⃣ Зараз йде обговорення.
2️⃣ Десь через хвилин 40 відбудеться голосування «за основу» бюджетних висновків.
3️⃣ Після того, як голосування набере 226+ далі переходять до правок в бюджет. Їх багато, тому це буде до ночі.
4️⃣ Завтра голосування правок «на підтвердження» і голосування бюджетних висновків в цілому, що по факту є голосуванням за Бюджет у першому читанні.

🗓️Далі відправляють висновки у Уряд, і чекають повернення тексту Бюджету, щоб його фінально проголосувати до 20 листопада.

❗️2099 — саме стільки пропозицій народні депутати внесли до проєкту бюджету на наступний рік. Профільний комітет підтримав приблизно 200 з них.

Так, депутати пропонують скоротити граничну чисельність працівників виконавчої влади у 2025 році та передбачити майже 2 млрд грн на гуманітарне розмінування.

Про найцікавіші ідеї народних обранців у новому відео розповідає керівник Центру досліджень фіскальної політики Віктор Мазярчук.

✅ Підписатися на наш канал

Розпочали захід Чи є місце для відновлення у воєнному бюджеті-2025?

Відео онлайн тут:
https://www.facebook.com/events/472037725884898/?locale=uk_UA

Колеги з організували хороших учасників:
◾️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.
◾️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
◾️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
◾️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.

​​🔎Центр досліджень фіскальної політики оцінив рівень бюджетної прозорості 49 державних інституцій, головних розпорядників бюджетних коштів. Для цього ми проаналізували 342 бюджетні програми і ретельно вивчили усі документи, розміщені на їхніх сайтах, зокрема:

🔹бюджетний запит на 2024-2026 роки;
🔹паспорти бюджетних програм і зміни до них на 2023 рік;
🔹звіти про виконання паспортів бюджетних програм за 2022 рік;
🔹оцінки ефективності бюджетних програм за 2022 рік.

Що ми з’ясували?

Непрозорий бюджет продемонструвало лише Міністерство у справах ветеранів (14% прозорості). А от високим рівнем прозорості (93%) може похвалитись тільки Міністерство фінансів. Це виглядає логічним, адже саме Мінфін, серед іншого, відповідає за складання та виконання держбюджету, а також контролює дотримання законодавства на кожній стадії бюджетного процесу. Тож решті установ є на кого рівнятись. Дуже близькими до високого рівня бюджетної прозорості були Рахункова палата (79%) та Антимонопольний комітет України (73%).

Незадовільний рівень прозорості спостерігається у 9 державних інституцій:

🔹Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України - 19%
🔹Державне управління справами - 19%
🔹Міністерство молоді та спорту України - 20%
🔹Міністерство енергетики України - 21%
🔹Державне бюро розслідувань – 24%
🔹Офіс Генерального прокурора - 26%
🔹Національна академія медичних наук України - 32%
🔹Фонд державного майна України - 35%
🔹Міністерство охорони здоров’я України - 36%

Решта установ показали задовільний і достатній рівень прозорості.

Оцінювання здійснювалася на основі розробленої Центром Методології, за винятком:

🔹установ, що належать до сектору безпеки і оборони;
🔹обласних державних адміністрацій;
🔹Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
🔹Вищого суду інтелектуальної власності;
🔹загальнодержавних видатків та кредитування.

Детальніше з результатами дослідження можна ознайомитись на нашому сайті