Forwarded from Стугна
Висловлюємо велику подяку волонтерам Ulf Samuelson та Маріанні Попович за передачу квадрокоптеру DJI Mavic 3T для нашого підрозділу.
Дрон вже виконує бойові задачі на одній з гарячих ділянок фронту.
Наближаємо нашу перемогу разом!
📷 IN | 👥 FB | 🎞 YouTube
Стугна🔥 Підписатися
Дрон вже виконує бойові задачі на одній з гарячих ділянок фронту.
Наближаємо нашу перемогу разом!
Стугна
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Воїни “Стугни” у складі спецпідрозділу Тимура ГУР МО України продовжують виконувати бойові та спеціальні завдання на визначених ділянках фронту.
Вишколені новобранці нашого підрозділу уже випробували себе в бою з російськими окупантами ― проявили свою сміливість, професіоналізм та жагу до перемоги.
Продовжуємо боротьбу!
russia delenda est!
Слава Україні!
Подати заявку на вступ
Вишколені новобранці нашого підрозділу уже випробували себе в бою з російськими окупантами ― проявили свою сміливість, професіоналізм та жагу до перемоги.
Продовжуємо боротьбу!
russia delenda est!
Слава Україні!
Подати заявку на вступ
У Полтаві вшанували пам’ять воїна спецпідрозділу “Стугна” Артема Медведєва, який з перших днів повномасштабного вторгнення росії добровольцем став до зброї.
31-річний Артем загинув 18 серпня 2022 року під час бойової місії у тоді ще окупованому селі Максимівка Миколаївської області.
Тепер на фасаді школи №9, де навчався Артем Медведєв, з ініціативи його матері Світлани встановили меморіальну дошку на честь воїна.
Дякуємо громаді Полтави за організацію заходу. Україна повинна знати імена своїх Героїв.
Командир “Стугни” Дмитро Лінько, побратими Артема взяли участь у вшануванні його пам’яті біля рідної школи, а також відвідали могилу та встановили бойовий прапор підрозділу.
Вічна слава полеглому за волю української нації Артему Медведєву!
Слава Україні!
31-річний Артем загинув 18 серпня 2022 року під час бойової місії у тоді ще окупованому селі Максимівка Миколаївської області.
Тепер на фасаді школи №9, де навчався Артем Медведєв, з ініціативи його матері Світлани встановили меморіальну дошку на честь воїна.
Дякуємо громаді Полтави за організацію заходу. Україна повинна знати імена своїх Героїв.
Командир “Стугни” Дмитро Лінько, побратими Артема взяли участь у вшануванні його пам’яті біля рідної школи, а також відвідали могилу та встановили бойовий прапор підрозділу.
Вічна слава полеглому за волю української нації Артему Медведєву!
Слава Україні!
Збір на засоби РЕБ для спецпідрозділу «Стугна»
Для виконання спеціальних бойових завдань бійці нашого підрозділу потребують новітніх засобів РЕБ.
Кожен ваш донат і репост наближає нашу спільну допомогу.
Ціль збору - 600 000 грн
https://send.monobank.ua/jar/8PMdHoPUZi
Карта: 5375 4112 1728 6421
Для виконання спеціальних бойових завдань бійці нашого підрозділу потребують новітніх засобів РЕБ.
Кожен ваш донат і репост наближає нашу спільну допомогу.
Ціль збору - 600 000 грн
https://send.monobank.ua/jar/8PMdHoPUZi
Карта: 5375 4112 1728 6421
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Шлях нашого 22-річного Каховки - приклад неабиякої мужності та волі до життя.
Наш побратим брав участь у низці непростих місій на різних напрямках фронту, і в одній зі штурмових операцій біля Авдіївського коксохімічного заводу зазнав поранення.
"Хтось із побратимів крикнув “Каховка 200”. Це для мене таким шоком стало! Я із всіх сил, хоть і груди забив, з хрипом в грудях крикнув “Каховка 300”. Я стаю на коліна в окопі, хапаюсь за гілки та за все, що було, починаю повзти на колінах, а з мене дуже сильно тече", - пригадав він.
Про свій бойовий шлях, поранення та порятунок, а ще про романтичну історію кохання Каховка ексклюзивно розповів для програми "Вікна" на СТБ.
Дивіться та долучайтесь до збору на прилад нічого бачення для спецпідрозділу Тимура ГУР МО України.
Наш побратим брав участь у низці непростих місій на різних напрямках фронту, і в одній зі штурмових операцій біля Авдіївського коксохімічного заводу зазнав поранення.
"Хтось із побратимів крикнув “Каховка 200”. Це для мене таким шоком стало! Я із всіх сил, хоть і груди забив, з хрипом в грудях крикнув “Каховка 300”. Я стаю на коліна в окопі, хапаюсь за гілки та за все, що було, починаю повзти на колінах, а з мене дуже сильно тече", - пригадав він.
Про свій бойовий шлях, поранення та порятунок, а ще про романтичну історію кохання Каховка ексклюзивно розповів для програми "Вікна" на СТБ.
Дивіться та долучайтесь до збору на прилад нічого бачення для спецпідрозділу Тимура ГУР МО України.
