Forwarded from Ravensfjord (Vitaliy K)
З гордістю анонсуємо стрім цієї неділі 29 грудня о 19-00 на тему короля Артура, або радше пошуків Артура історичного. Лектор - друг Андреас. До зустрічі!
🐳4
Forwarded from Ravensfjord (Vitaliy K)
Сага про Ґрісінґів
Один муж звався Ґрісіром Щетиною. Він був сином Ґельта Сало сина Йовура Ікла сина Хільдісвіні. Він був герсиром у Свіналанді, у Ратичному фіорді. Він був гарного роду, рівно багатий на майно і землі. Сини його звалися Ніфі, Нафі й Нуфі. Вони не пішли у батька, і від них не чекали багато.
Якось одного разу Ґрісір покликав синів і каже так:
- Годі вам уже наїдати сало на моїх харчах. Здається мені, що було б гідно для мужів вашого роду нарешті проявити себе у справі. Вирушайте у вікінг і здобудьте майно і славу.
Ґрісір дав їм бойовий корабель Хрюкнір, і зброю, і решту потрібних припасів, і вирушили вони у вікінг, і назвалися Ґрісінґами, і велося їм по-всякому. Кажуть, ніби одного разу знайшли вони острівець, на якому ніхто не мешкав, крім ірських монахів-відлюдників. Побачивши смугасте вітрило Ґрісінґів, вони сказали: "Знову ці поганські свині! Мабуть, не буде нам спокою від їхнього рохкання", і полишили острів, лишивши поквапом усе своє майно. Ґрісінґи посіли той острів, і назвали його Ґрісей - Поросячий острів, і поділили його на три частини за жеребом.
Ніфі отримав частину, де було багато трави, і став розводити вівці, а хутір свій зробив із соломи, і тому він звався Солом'яний Двір. Нафі отримав частину, де ріс ліс, і став торгувати деревиною, і побудував свій хутір з колод, і назвав його Дерев'яний Двір. Нуфі дістав ту частину, де було саме каміння і залізна руда. Він поставив кузню і став кувати на продаж різну куйню, а хутір свій зробив із каменю, і назвав його Кам'яний Двір.
Один муж звався Варґом на прізвисько Сірі Штани. Люди казали, ніби він берсерк і ульвхеднар. Норов він мав буйний і нестриманий. Його оголосили поза законом після того, як він убив, поґвалтував і з'їв Ауд Стару, бабусю Альов Червоний Каптур. Люди були на нього дуже злі, тож він виїхав з країни. Він дізнався, що на острові Ґрісей є чим поживитися, і подався туди.
Варґ причалив на Солом'яному мисі, де стояв хутір Ніфі. Той якраз заганяв вівці до кошари. Варґ пішов до нього на двір і мовив:
- Привіт тобі, бонде! Хто ти є і чий ти родич?
- Не приховаю рідні, - сказав Ніфі, і розповів, хто він і чийого роду.
- Гарне у тебе господарство, - сказав Варґ. - Мені подобається.
- Немає тобі перепони поселитися тут і завести собі таке ж. А хто ти і чийого роду?
- Я - Варґ Сірі Штани, син Ульва Жадібного, сина Фрекі Ненаситця, і скажу по честі, що ліпше буду господарювати на твоєму хуторі, аніж зводити свій. Виходь битися зі мною, і хто переможе, той і посяде землі.
- Так не буде, - сказав Ніфі, - бо ти є берсерк. Немає дурних з тобою чесно битися.
Затим Ніфі чкурнув до хатки, але Варґ підпалив солом'яну будівлю, як свого часу підпалив церкву у Норвегії, тож довелося Ніфі виламати стіну і тікати до брата свого Нафі на Дерев'яний Двір. А Варґ посів його землі.
Минув якийсь час, і здалося Варґові, що його володіння замалі. Тож поїхав він на Дерев'яний Двір, і назвався, і сказав так:
- Агов, Нафі бонде, виходь зі мною битися за твої землі. Подивимось тепер, чи ти таке саме кувікало, як твій брат, а чи моцний вепр!
- Ліпше я залишуся вдома, - сказав Нафі, - а ти повий ззовні й погризи кору.
Тоді Варґ підпалив і його хутір, і довелося братам рятуватися в обійсті родича їхнього Нуфі. Варґа ж охопила лють берсерка, і він помчав за ними. І коли він дістався Кам'яного Двору, то зрозумів, що палити його марно, і що ніхто йому не відчинить, і що розмова тут буде коротка. Тож він накинув овечу шкуру і постукав у двері.
- Пустіть мене переночувати, - прошамкав він, - я Енунд Беззубий, простий мандрівник.
Тут над Кам'яним Двором пролетів крук і прокрячив:
- Так, у цього Енунда зубів немає, самі ікла!
Тоді здогадалися брати, хто це до них завітав, і не відчинили. А Варґ завив із розпачу, схопив каменюку і вбив крука.
- Недобре вчинив ти, Сірі Штани, що вбив родича Муніна, - сказав Нуфі. - Гнів Одіна на тобі.
- От і подивимося, чи це так, якщо ти вийдеш зі мною на двобій, - каже Варґ.
- Може ти до мене зайдеш, - каже Нуфі, - тим способом, що пасує розбійникам?
Один муж звався Ґрісіром Щетиною. Він був сином Ґельта Сало сина Йовура Ікла сина Хільдісвіні. Він був герсиром у Свіналанді, у Ратичному фіорді. Він був гарного роду, рівно багатий на майно і землі. Сини його звалися Ніфі, Нафі й Нуфі. Вони не пішли у батька, і від них не чекали багато.
Якось одного разу Ґрісір покликав синів і каже так:
- Годі вам уже наїдати сало на моїх харчах. Здається мені, що було б гідно для мужів вашого роду нарешті проявити себе у справі. Вирушайте у вікінг і здобудьте майно і славу.
Ґрісір дав їм бойовий корабель Хрюкнір, і зброю, і решту потрібних припасів, і вирушили вони у вікінг, і назвалися Ґрісінґами, і велося їм по-всякому. Кажуть, ніби одного разу знайшли вони острівець, на якому ніхто не мешкав, крім ірських монахів-відлюдників. Побачивши смугасте вітрило Ґрісінґів, вони сказали: "Знову ці поганські свині! Мабуть, не буде нам спокою від їхнього рохкання", і полишили острів, лишивши поквапом усе своє майно. Ґрісінґи посіли той острів, і назвали його Ґрісей - Поросячий острів, і поділили його на три частини за жеребом.
Ніфі отримав частину, де було багато трави, і став розводити вівці, а хутір свій зробив із соломи, і тому він звався Солом'яний Двір. Нафі отримав частину, де ріс ліс, і став торгувати деревиною, і побудував свій хутір з колод, і назвав його Дерев'яний Двір. Нуфі дістав ту частину, де було саме каміння і залізна руда. Він поставив кузню і став кувати на продаж різну куйню, а хутір свій зробив із каменю, і назвав його Кам'яний Двір.
Один муж звався Варґом на прізвисько Сірі Штани. Люди казали, ніби він берсерк і ульвхеднар. Норов він мав буйний і нестриманий. Його оголосили поза законом після того, як він убив, поґвалтував і з'їв Ауд Стару, бабусю Альов Червоний Каптур. Люди були на нього дуже злі, тож він виїхав з країни. Він дізнався, що на острові Ґрісей є чим поживитися, і подався туди.
Варґ причалив на Солом'яному мисі, де стояв хутір Ніфі. Той якраз заганяв вівці до кошари. Варґ пішов до нього на двір і мовив:
- Привіт тобі, бонде! Хто ти є і чий ти родич?
- Не приховаю рідні, - сказав Ніфі, і розповів, хто він і чийого роду.
- Гарне у тебе господарство, - сказав Варґ. - Мені подобається.
- Немає тобі перепони поселитися тут і завести собі таке ж. А хто ти і чийого роду?
- Я - Варґ Сірі Штани, син Ульва Жадібного, сина Фрекі Ненаситця, і скажу по честі, що ліпше буду господарювати на твоєму хуторі, аніж зводити свій. Виходь битися зі мною, і хто переможе, той і посяде землі.
- Так не буде, - сказав Ніфі, - бо ти є берсерк. Немає дурних з тобою чесно битися.
Затим Ніфі чкурнув до хатки, але Варґ підпалив солом'яну будівлю, як свого часу підпалив церкву у Норвегії, тож довелося Ніфі виламати стіну і тікати до брата свого Нафі на Дерев'яний Двір. А Варґ посів його землі.
Минув якийсь час, і здалося Варґові, що його володіння замалі. Тож поїхав він на Дерев'яний Двір, і назвався, і сказав так:
- Агов, Нафі бонде, виходь зі мною битися за твої землі. Подивимось тепер, чи ти таке саме кувікало, як твій брат, а чи моцний вепр!
- Ліпше я залишуся вдома, - сказав Нафі, - а ти повий ззовні й погризи кору.
Тоді Варґ підпалив і його хутір, і довелося братам рятуватися в обійсті родича їхнього Нуфі. Варґа ж охопила лють берсерка, і він помчав за ними. І коли він дістався Кам'яного Двору, то зрозумів, що палити його марно, і що ніхто йому не відчинить, і що розмова тут буде коротка. Тож він накинув овечу шкуру і постукав у двері.
- Пустіть мене переночувати, - прошамкав він, - я Енунд Беззубий, простий мандрівник.
Тут над Кам'яним Двором пролетів крук і прокрячив:
- Так, у цього Енунда зубів немає, самі ікла!
Тоді здогадалися брати, хто це до них завітав, і не відчинили. А Варґ завив із розпачу, схопив каменюку і вбив крука.
- Недобре вчинив ти, Сірі Штани, що вбив родича Муніна, - сказав Нуфі. - Гнів Одіна на тобі.
- От і подивимося, чи це так, якщо ти вийдеш зі мною на двобій, - каже Варґ.
- Може ти до мене зайдеш, - каже Нуфі, - тим способом, що пасує розбійникам?
Forwarded from Ravensfjord (Vitaliy K)
І велів підкинути у вогнище хмизу. На вогнищі стояв казан, у якому варилася цибуля, ріпа і горошок.
- Поїв би я супу, - сказав Ніфі.
- Лише м'яса тепер бракує, - сказав Нафі.
- Нагостріть мої гарпуни, - сказав Нуфі, - і не доведеться вам жалітися, що м'яса обмаль.
Так вони і зробили. А Варґ між тим поліз на дах. Побачив він дим із отвору і став примірятися, як би через нього пролізти всередину. А Нуфі пожбурив гарпуна і поцілив Варґові у пузо. Той скрикнув і впав просто у казан з окропом. Нафі й Ніфі притьмом заклали накривку, і хай би як Варґ вив, волав і біснувався, нічого не допомогло: він зварився живцем. Кажуть, ніби устиг він мовити вісу, але у цій сазі її немає.
Затим брати Ґрісінґи сіли вечеряти, і не жалілися, що суп у них без м'яса. Наступного дня Нуфі поїхав на Хрюкатинґ і розповів, як усе сталося. Люди його дуже хвалили. Він прозвався Нуфі Мудрим. А коли батько його Ґрісір дізнався про це, то сказав:
Варґ волав,
вовкулак,
в казані
ліг на дні.
Поросята,
вепра чада,
ум явили,
вовка вбили.
Невдовзі Ґрісір помер, і Нуфі отримав за ним спадок, і пішов за ним у Ратичному фіорді великий рід. Тут завершується ця сага.
- Поїв би я супу, - сказав Ніфі.
- Лише м'яса тепер бракує, - сказав Нафі.
- Нагостріть мої гарпуни, - сказав Нуфі, - і не доведеться вам жалітися, що м'яса обмаль.
Так вони і зробили. А Варґ між тим поліз на дах. Побачив він дим із отвору і став примірятися, як би через нього пролізти всередину. А Нуфі пожбурив гарпуна і поцілив Варґові у пузо. Той скрикнув і впав просто у казан з окропом. Нафі й Ніфі притьмом заклали накривку, і хай би як Варґ вив, волав і біснувався, нічого не допомогло: він зварився живцем. Кажуть, ніби устиг він мовити вісу, але у цій сазі її немає.
Затим брати Ґрісінґи сіли вечеряти, і не жалілися, що суп у них без м'яса. Наступного дня Нуфі поїхав на Хрюкатинґ і розповів, як усе сталося. Люди його дуже хвалили. Він прозвався Нуфі Мудрим. А коли батько його Ґрісір дізнався про це, то сказав:
Варґ волав,
вовкулак,
в казані
ліг на дні.
Поросята,
вепра чада,
ум явили,
вовка вбили.
Невдовзі Ґрісір помер, і Нуфі отримав за ним спадок, і пішов за ним у Ратичному фіорді великий рід. Тут завершується ця сага.
Forwarded from Пломінь
Жив колись у далекому північному Норегу (майбутній Норвеґії) легендарний конунґ на ім’я Транд. Але історія не про Транда, а про його бастарда, Ейріка, відомого у сагах під ім'ям Ейріка Мандрівника.
Ніхто до ладу не знав, де шукати Одайнсакр – чи далеко на півдні десь в Індії, чи десь на півночі, в межах міфічного Йотунгейма, різні саги говорять різне про це місце. Ейрік же вирушив на південь...
https://plomin.club/jul-konung/
Ейрік був видатною людиною, і якось на йольському бенкеті, під час, коли бенкетуючі приносили обітниці, поклавши руку на голову клятвенного кабана, він поклявся відшукати Одайнсакр (Ódáins akr) – легендарні луки безсмертя.
Ніхто до ладу не знав, де шукати Одайнсакр – чи далеко на півдні десь в Індії, чи десь на півночі, в межах міфічного Йотунгейма, різні саги говорять різне про це місце. Ейрік же вирушив на південь...
https://plomin.club/jul-konung/
Пломінь
Йольська обітниця та подорож Ейріка - Пломінь
Жив колись у далекому північному Норегу (майбутній Норвеґії) легендарний конунґ на ім'я Транд. Тоді конунґ ще не був тим, ким він став згодом – синонімом європейського короля, але натомість був головою племені. Згодом таких називатимуть не саме конунґами…
👍1🐳1
Forwarded from Ravensfjord (Vitaliy K)
Номер 0️⃣ (поза конкурсом)
Хто тримає землі?
Хто з хортів найкращий?
Чий за меч гостріший
Нюх на дух чужинський?
Славний родич Ґарма,
Хундінґ списа ґрунту,
Вартовий хвостатий,
Ворог дару Сурта!
Хто тримає землі?
Хто з хортів найкращий?
Чий за меч гостріший
Нюх на дух чужинський?
Славний родич Ґарма,
Хундінґ списа ґрунту,
Вартовий хвостатий,
Ворог дару Сурта!
🐳1
К концу близится период Йольских праздников, догорает старое время. По одной из версий скандинавского поверья, сейчас самый пик разгула Дикой охоты. А для тех, кто ещё празднует хочется напомнить одну из йольских историй с нашего канала (вдруг кто не читал) про Олава Святого. Он был по-настоящему великим конунгом и очень драматическим персонажем, по-своему, куда более глубоким чем принц Гамлет. В своё время йольский выбор Олава определил всю дальнейшую судьбу скандинавского севера, а также сильно повлиял и на мировоззрение Ярослава Мудрого.
Telegram
Сюр Стрём Инглинги
Заканчивается празднование Йоля. Последние дни и ночи двухнедельного празднования, по старым поверьям, летит в холодном северном небе Дикая Охота во главе с одноглазым стариком на восьминогом коне. Старые языческие духи ходят по земле и заглядывают в окна…
👍2🐳1
Forwarded from Пломінь
Одвічний цикл перероджень мусить мати певний початок, ту точку, від якої ми можемо взяти відлік циклам. Однієї із таких точок є, безумовно, народження окремої людини.
З нагоди новорічного святкування, ми пропонуємо читачеві поговорити про традиції та обрядовість, які супроводжували появу на світ маленької людської істоти у давні часи на Півночі:
https://plomin.club/natal-traditions-north/
Пломінь
Натальні традиції давньої Півночі - Пломінь
Одвічний цикл перероджень мусить мати певний початок, ту точку, від якої ми можемо взяти відлік циклам. Однієї із таких точок є, безумовно, народження окремої людини. З нагоди новорічного святкування, ми пропонуємо читачеві поговорити про традиції та обрядовість…
👍3
А между тем, если всё сложится удачно, то мы стараниями пана Виталия и пана Семёна на Пломине опубликуем сразу пару статей о решающей роли Святого Олава в формировании мировоззрения средневековой Скандинавии.
Почему мы так любим Олава? Потому, что он не только святой креститель Норвегии и последний общехристианский святой канонизированный перед великой схизмой. Он - викинг, рыцарь и что называется, евангелист, провозвестник нового уклада жизни по всему северу.
Пример и подвиг Олава вдохновил Ярослава Мудрого и толкнул его на путь сакрализации династии Рюриковичей в христианстве: со временем именно стараниями Ярослава бандит и беспредельщик киевский князь Вова Мародёр стал известен как равноапостольный Владимир Святой. Не случись так не ко времени схизма- и Ярослава бы знали мы в том же статусе, во всяком случае о начале его культа как христианского святого на Руси пишет Адам Бременский.
В Норвегии Олав на многие поколения вперёд сделал статус династии Хорфагеров недосягаемым для любой конкуренции и полностью изменил представление о фигуре конунга в политической культуре. Восхождение на трон бастарда Олава Магнуса Доброго навсегда ввело в королевский норвежский именослов имя "Магнус" как обозначение среди незаконнорожденных детей короля претендента достойного трона. С этим nomen proprium связан своеобразный лингвистический анекдот: по преданию, новорожденный Магнус был так слаб, что дружинники опасаясь будить конунга дурными новостями спешили окрестить младенца, и дали ему имя по эпитету Карла Великого- Carolus Magnus. Больше века спустя восходя на трон претендент (считается что самозванный) Сверрир, утверждавший что по рождению он является бастардом конунга Сигурда Рта возьмёт себе согласно традиции вторым именем Магнус, вернув ему прежнее значение эпитета, и в летописях и на чеканных монетах останется как Sverus Magnus - Сверрир Великий.
В Исландских сагах Олав останется первым королём, который отрёкся от магической удачи и судьбы своего рода, и положившись на Белого Иисуса завоевал трон Норвегии как земной так и небесный. И с тех пор, оказавшись в трудной ситуации скандинавские воины призывали Святого Олава на помощь. Так, перед битвой с язычниками стоявщий во главе немногочисленной варяжской гвардии византийского императора Харальд Суровый предложил норманам вознести молитву святому Олаву. После молитвы, согласно преданию, впереди них в бой бросился неизвестно откуда появившийся рослый всадник на белом коне, от вида которого язычники, значительно превосходившие отряд Харальда числом, пришли в ужас и были побеждены горсткой скандинавских рыцарей.
В общем, интересный был святой, и истории про него интересные.
Почему мы так любим Олава? Потому, что он не только святой креститель Норвегии и последний общехристианский святой канонизированный перед великой схизмой. Он - викинг, рыцарь и что называется, евангелист, провозвестник нового уклада жизни по всему северу.
Пример и подвиг Олава вдохновил Ярослава Мудрого и толкнул его на путь сакрализации династии Рюриковичей в христианстве: со временем именно стараниями Ярослава бандит и беспредельщик киевский князь Вова Мародёр стал известен как равноапостольный Владимир Святой. Не случись так не ко времени схизма- и Ярослава бы знали мы в том же статусе, во всяком случае о начале его культа как христианского святого на Руси пишет Адам Бременский.
В Норвегии Олав на многие поколения вперёд сделал статус династии Хорфагеров недосягаемым для любой конкуренции и полностью изменил представление о фигуре конунга в политической культуре. Восхождение на трон бастарда Олава Магнуса Доброго навсегда ввело в королевский норвежский именослов имя "Магнус" как обозначение среди незаконнорожденных детей короля претендента достойного трона. С этим nomen proprium связан своеобразный лингвистический анекдот: по преданию, новорожденный Магнус был так слаб, что дружинники опасаясь будить конунга дурными новостями спешили окрестить младенца, и дали ему имя по эпитету Карла Великого- Carolus Magnus. Больше века спустя восходя на трон претендент (считается что самозванный) Сверрир, утверждавший что по рождению он является бастардом конунга Сигурда Рта возьмёт себе согласно традиции вторым именем Магнус, вернув ему прежнее значение эпитета, и в летописях и на чеканных монетах останется как Sverus Magnus - Сверрир Великий.
В Исландских сагах Олав останется первым королём, который отрёкся от магической удачи и судьбы своего рода, и положившись на Белого Иисуса завоевал трон Норвегии как земной так и небесный. И с тех пор, оказавшись в трудной ситуации скандинавские воины призывали Святого Олава на помощь. Так, перед битвой с язычниками стоявщий во главе немногочисленной варяжской гвардии византийского императора Харальд Суровый предложил норманам вознести молитву святому Олаву. После молитвы, согласно преданию, впереди них в бой бросился неизвестно откуда появившийся рослый всадник на белом коне, от вида которого язычники, значительно превосходившие отряд Харальда числом, пришли в ужас и были побеждены горсткой скандинавских рыцарей.
В общем, интересный был святой, и истории про него интересные.
👍1
МЗС сообщает:
"Ісландія надала Україні $30 млн допомоги для оборонних потреб, — міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками зустрічі зі своєю ісландською колегою Торгердур Катрін Гуннарсдоттір у Києві.
За словами глави МЗС Ісландії, країна продовжить інвестувати і фінансувати оборонну промисловість України."
Если что, Исландия не имея собственной армии и флота выиграла серию военных конфликтов у Великобритании, королевы морей. Одной смекалочкой.
Так что исландцы нам братья по духу в каком-то смысле: на одной из традиционных графических интерпретаций козака Мамая, как мы помним, пишут странный девиз "не делом, а словом", что буквально есть краткая концепция понимания магической практики в исландских саговых текстах.
"Ісландія надала Україні $30 млн допомоги для оборонних потреб, — міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками зустрічі зі своєю ісландською колегою Торгердур Катрін Гуннарсдоттір у Києві.
За словами глави МЗС Ісландії, країна продовжить інвестувати і фінансувати оборонну промисловість України."
Если что, Исландия не имея собственной армии и флота выиграла серию военных конфликтов у Великобритании, королевы морей. Одной смекалочкой.
Так что исландцы нам братья по духу в каком-то смысле: на одной из традиционных графических интерпретаций козака Мамая, как мы помним, пишут странный девиз "не делом, а словом", что буквально есть краткая концепция понимания магической практики в исландских саговых текстах.
👍4
Forwarded from Пломінь
Перехід від однієї традиції до іншої завжди супроводжується конфліктом – обрядовим, духовним, етичним, військовим і далі за списком. Хрещення Півночі було довгим і драматичним епізодом європейської історії, але за сухими фактами і датами завжди ховаються чудові історії, які варто розповідати дітям перед сном задля виховання і дорослим задля вивчення уроків історії. Ця невеличка розвідка – про таку різну вдачу в християнстві і релігії давніх північан.
https://plomin.club/olav-den-hellige/
Про вдачу, даровану Конунґом Юдеїв, і про Одінову гамінґ’ю. Про короля, який, мабуть, і досі править Норвеґією. Про гідну смерть і вірність своїм поглядам. А ще – про Ґардарікі, яка насправді – Русь!
https://plomin.club/olav-den-hellige/
Пломінь
Здобути удачу: історія вічного конунґа Олава Святого - Пломінь
Перехід від однієї традиції до іншої завжди супроводжується конфліктом – обрядовим, духовним, етичним, військовим і далі за списком. Хрещення Півночі було довгим і драматичним епізодом європейської історії, але за сухими фактами і датами завжди ховаються…
👍2
Forwarded from Пломінь
Кожна оцінка стосовно дій інших лежить глибоко на споді, вона, оцінка, закорінена в етику, яка визначає наше ставлення і яка притаманна конкретному часу – часу, в якому ми живемо. Те, що здається нам неприйнятним сьогодні, ще п’ятдесят років тому могло бути абсолютно нормальним; і навпаки. За влучною заувагою Тома Шиппі «психопатія двадцять першого століття загалом мало чим відрізняється від поміркованої виваженості дев’ятого». Найбільше нашого сучасника шокує те, як швидко стається те, що Ніцше назвав радикальною переоцінкою всіх цінностей, під час війни. Війна стирає штучні наративи і оголює нерв. Давня Північ жила в стані перманентної війни: навіть коли війна поступалась нетривкому миру – і то лише на певних територіях, у той час як на інших могли розгоратися найбільш безжальні події – навіть тоді жорстокість лишалась визначальним маркером життя.
Тож глибше проаналізуємо цей текст – з боку етичного, але й з боку редукційного, тобто спробуємо реконструювати міф, який стоїть за Сказанням про Вьолюнда:
https://plomin.club/volundarkvida/
Völundarkviða – Сказання про Вьолюнда – це історія про коваля, який стає на шлях праведної помсти. І зовсім не просто так на початку статті ми зауважили, що питання етики отримує відповіді в залежності од часу. Позаяк історія Вьолюнда – це один із найбільших викликів етичного змісту, який кидає нашому часу – загального інфантилізму і гедонізму – Давня Північ з її дуже жорсткими правилами справедливої помсти.
Тож глибше проаналізуємо цей текст – з боку етичного, але й з боку редукційного, тобто спробуємо реконструювати міф, який стоїть за Сказанням про Вьолюнда:
https://plomin.club/volundarkvida/
Пломінь
Коваль і Бог, або сказання про помсту - Пломінь
Кожна оцінка стосовно дій інших лежить глибоко на споді, вона, оцінка, закорінена в етику, яка визначає наше ставлення і яка притаманна конкретному часу – часу, в якому ми живемо. Те, що здається нам неприйнятним сьогодні, ще п'ятдесят років тому могло бути…
👍1
А тем временем, вот нам дорогие друзья, один из вариантов инсигнии царя Соломона, гальдрастава предназначенного для магической защиты от зла. Колоритная деталь таких эклектических гальдраставов - очевидное преобладание христианской символики над собственно рунической. По центру инсигнии красуется IHS, аббревиатура от известного девиза In Hoc Signo <Vinces>, "Сим победиши" (как возможные варианты - In Hac Salus»; «Iesus Hominum Salvator», или сокращение от греческого ΙΗΣΟΥΣ), того самого что на эмблеме ордена иезуитов (вторая картинка, главное не перепутать).
The Place of Greenland in Medieval Icelandic Saga Narrative.pdf
167.7 KB
А тем временем вот нам богатый, жырный компаративный обзор на тему культурного и географического присутствия Гренландии и гренландцев в исландской саговой традиции. Помимо сиюминутного хайпа на теме Гренландии (некоторые внезапно узнали что есть такой остров, да) в обзоре прекрасно всё, и очень ценны, среди прочего, датировки записи саговых текстов - вплоть до XV века (с первыми манускриптами в XVII)! Принимая во внимание конвенциональное обозначение Х века в Исландии как "века саг" можно себе представить, насколько мощной была повествовательная традиция и школа, позволявшая буквально веками передавать нормированные саговые тексты изустно.
👍3