“Десять світів у тілі” (体内十界之圖), Утаґава Кунітецу III (歌川国輝, 1877-1896), 1885.

Картина з серії пародій на «мандали десяти сфер» (肝心十回図), котрі описують світобудову в буддизмі зображуючи десять світів навколо ієрогліфу «серце». Про одну з таких мандал я вже писала ось тут.

На цій картині 10 світів з'являються в животі жінки. Верхні сфери зображують тих, хто робить добрі вчинки, а нижні – тих, хто робить злі.

Текст наголошує на важливості ставлення до всіх живих істот, навіть до комах, з такою ж повагою, як до людей. Також автор зауважує, що якщо люди вбиватимуть комах, їх мучитиме монстр, у кілька разів більший за них самих, і тому слід пам’ятати про біль комах та мати співчуття.

#укійо_е #буддизм

Святилище Каттаміне (刈田嶺神社), префектура Міяґі.

#шінто #джінджя

Торії святилища Шірашіґе (白髭神社) на озері Біва.

#джінджя #шінто

Тоші Йошіда, 1988 р.

#укійо_е

Традиція проведення ритуалу поминання швейних голок (針供養), пов’язана з періодом «початку справ» (事始, котохаджіме) у восьмий день другого місяця. В цей час закінчуються ритуали зустрічі камі нового року та прибирання після новорічних свят, які в цілому тривають з восьмого дня дванадцятого місяця, до восьмого дня другого місяця.

Повсякденні справи, до яких поверталися у період «котохаджіме» найчастіше були пов’язані з сільським господарством. Пошив нового одягу відбувався взимку, в періоду дванадцятого та першого місяців року. У «Ілюстрованому підручнику моралі» від 1690 року говориться, що ми маємо бути вдячними голкам, якими користувалася та які заржавіли чи погнулися, тому неможна їх викидати.

Також ритуал пов’язано з загальною традицією віддавати шану речам, котрими довго користувалися. Так наприклад, раніше я вже писала про церемонію поховання ножів. Адже згідно з шінто все, що існує навколо нас є камі, та саме усвідомлення цього формує повсякденність.

Фото – харі-куйо від 1960 р.

#шінто #новий_рік

Ченці школи дзен-буддизму школи Фуко (普化宗) відомі під ім’ям Кому (虚無僧) як «чернці порожнечі».

Школа виникла у XV ст. В цей час комусо: ставали чернці з класу самураїв, які також були відомі як бродяги, що не відносилися до певного монастиря, не мали дому, та подорожували по всій Японії з солом’яною корзинкою на голові граючи на флейті шякухачі (尺八).

#буддизм #дзен

Храм Отаґі-нембуцу (愛宕念仏寺), Кіото, поблизу від гори Араші.

#буддизм

Торіі Кійонаґа (鳥居清長, 1752-1815) «Розвага для дітей п'яти секку - Хіна-мацурі», XVIII ст.

#укійо_е #мацурі