«Не минуло й місяця, як припинилася війна. Ми навіть і близько не дійшли до тієї фази, щоб почати звикати до факту, що ми у своєму місті»
💔
Підготовка до події з боснійським письменником та колишнім військовим Фаруком Шехичем триває. Забрав з пошти примірники його книжки «Книга про Уну» (принагідно дякую «Астролябії» за швидкий та чіткий підхід до справи). Можна буде купити на події та підписати в автора. Думаю, може б декілька примірників з підписом розіграти за донат?
Детальніше про книжку можете послухати тут.
💔
Підготовка до події з боснійським письменником та колишнім військовим Фаруком Шехичем триває. Забрав з пошти примірники його книжки «Книга про Уну» (принагідно дякую «Астролябії» за швидкий та чіткий підхід до справи). Можна буде купити на події та підписати в автора. Думаю, може б декілька примірників з підписом розіграти за донат?
Детальніше про книжку можете послухати тут.
Морнінг! ☕️
Дочитую «Колонію». Важко буде писати відгук, візьму трохи часу. Відповідальність чомусь відчуваю таку ж велику, як і обʼєм тексту )) Рекомендую поки почитати відгук Кирила, мені відгукнулось дуже.
P.S. Принагідно дякую 25 Coffee Roasters за те, що не лишаєте мене без вашої смачнющої кави. Хто хоче - з промокодом thedude15 отримаєте знижку на сайті 👌
Дочитую «Колонію». Важко буде писати відгук, візьму трохи часу. Відповідальність чомусь відчуваю таку ж велику, як і обʼєм тексту )) Рекомендую поки почитати відгук Кирила, мені відгукнулось дуже.
P.S. Принагідно дякую 25 Coffee Roasters за те, що не лишаєте мене без вашої смачнющої кави. Хто хоче - з промокодом thedude15 отримаєте знижку на сайті 👌
Потрібно швидко зібрати 10к грн 🙌
Пару тижнів тому провів деякий час в Силах безпілотних систем. Це був крутий досвід, неймовірні люди, якісне навчання та головне - абсолютне розуміння, наскільки бпла є важливими на полі бою, від тактичних моментів до стратегічних.
Це я до чого - потрібно терміново зібрати 315 000 гривень на Mavic 3, Mavic 3T та Mavic Pro. Збір організовує франківське незалежне медіа Галка, я підтримую, моя мета - 10к.
Це не просто техніка, це очі воїнів, точні удари по ворогу й збережені життя.
Від кого особливо чекаю донати, ось умови 🤝
⚡️За кожну прочитану книжку в 2025 році - 10 грн. Якщо прочитали 1, то 10 грн, якщо 2 - 20 грн. І так далі.
⚡️Якщо в новому році почали дієту/ходити в зал/займатись спортом/вчити нову мову - з вас 66 грн
⚡️Якщо прочитали в 2025 році книжку Кокотюхи, Ребекки Яррос або Світлани Талан - 111 грн
⚡️Якщо вам не вистачає на цьому каналі мемів - 99 грн
⚡️Якщо ви Марина, Ігор або Галя - 33 грн
⚡️Якщо ви квадробер - 666 грн, якщо ні - 11 грн
Банка тут. Дякую за донат, вподобайку та поширення.
Пару тижнів тому провів деякий час в Силах безпілотних систем. Це був крутий досвід, неймовірні люди, якісне навчання та головне - абсолютне розуміння, наскільки бпла є важливими на полі бою, від тактичних моментів до стратегічних.
Це я до чого - потрібно терміново зібрати 315 000 гривень на Mavic 3, Mavic 3T та Mavic Pro. Збір організовує франківське незалежне медіа Галка, я підтримую, моя мета - 10к.
Це не просто техніка, це очі воїнів, точні удари по ворогу й збережені життя.
Від кого особливо чекаю донати, ось умови 🤝
⚡️За кожну прочитану книжку в 2025 році - 10 грн. Якщо прочитали 1, то 10 грн, якщо 2 - 20 грн. І так далі.
⚡️Якщо в новому році почали дієту/ходити в зал/займатись спортом/вчити нову мову - з вас 66 грн
⚡️Якщо прочитали в 2025 році книжку Кокотюхи, Ребекки Яррос або Світлани Талан - 111 грн
⚡️Якщо вам не вистачає на цьому каналі мемів - 99 грн
⚡️Якщо ви Марина, Ігор або Галя - 33 грн
⚡️Якщо ви квадробер - 666 грн, якщо ні - 11 грн
Банка тут. Дякую за донат, вподобайку та поширення.
🔥 Граю у третього «Відьмака», офігіваю від крутості гри, якій вже десять років. Раптом згадав, що маю у батьків таких красунчиків 2016 року від КСД.
Забрав з пошти. Дуже захотілось зануритися у всесвіт, перечитати, та і загалом прочитати й наступні книжки.
А серіал, кажуть, такоє 🤷♂️
Читали/грали/дивились?
Забрав з пошти. Дуже захотілось зануритися у всесвіт, перечитати, та і загалом прочитати й наступні книжки.
А серіал, кажуть, такоє 🤷♂️
Читали/грали/дивились?
New York Magazine опублікував статтю про Ніла Ґеймана та про те, як йому десятиліттями вдавалося приховувати випадки сексуального насильства над жінками…
Побачив тут.
Побачив тут.
VULTURE
There Is No Safe Word
Last July, Neil Gaiman, author of The Sandman and American Gods, was accused of sexual assault. Lila Shapiro goes deep on the allegations and looks at his upbringing in Scientology and his relationship with his wife, Amanda Palmer, and what she knew.
Вчора була знакова подія і для мене, і для «Текстури» 😎
Перший великий літературний захід в 2025 році, і перша наша подія, де гість - іноземний автор. Щоб ви розуміли, я почав комунікацію та планування події ще в червні минулого року )) Тому коли дивився, як все задумане реалізовується в дійсності, аж не міг повірити в це 🫂
Більше 60-ти гостей, сильна розмова про війну та літературу, харизматичний Фарук Шехич, прекрасна модераторка Дзвінка Пінчук, дуже професійні перекладачки Віка та Оксана, гарний неофіційний нетворкінг після події 🔥
Порахував - це була девʼята організована нами публічна подія з письменниками за вісім місяців. Усі їх можна переглянути тут. І це лише частинка наших активностей в «Текстурі».
Всі книжки Фарука продали в перші хвилини після початку події. Хто хоче собі - замовляйте в книгарнях «Книга про Уну». Скоро напишу відгук.
Перший великий літературний захід в 2025 році, і перша наша подія, де гість - іноземний автор. Щоб ви розуміли, я почав комунікацію та планування події ще в червні минулого року )) Тому коли дивився, як все задумане реалізовується в дійсності, аж не міг повірити в це 🫂
Більше 60-ти гостей, сильна розмова про війну та літературу, харизматичний Фарук Шехич, прекрасна модераторка Дзвінка Пінчук, дуже професійні перекладачки Віка та Оксана, гарний неофіційний нетворкінг після події 🔥
Порахував - це була девʼята організована нами публічна подія з письменниками за вісім місяців. Усі їх можна переглянути тут. І це лише частинка наших активностей в «Текстурі».
Всі книжки Фарука продали в перші хвилини після початку події. Хто хоче собі - замовляйте в книгарнях «Книга про Уну». Скоро напишу відгук.
Forwarded from кіно того варте
Девід Лінч, легенда американського кінематографа, помер у віці 78 років
Неймовірна втрата. Світла пам'ять💔
Неймовірна втрата. Світла пам'ять💔
Лінч один з улюблених режисерів. Обожнював дивитися «Твін Пікс» так само сильно, як боявся дивитися «Внутрішню імперію». Дуже самобутній режисер. Підтримував Україну, був у нас. Пригадую, бачив сто років тому відео з його лекції, де ще здається маловідомий на той час Любко Дереш ставить йому екзистенційні питання. Ех…
Настрій - поставити на репіт The Nightingale з «Твін Пікс».
Світла памʼять 💔
Настрій - поставити на репіт The Nightingale з «Твін Пікс».
Світла памʼять 💔
🔥 Фарук Шехич вже повертається додому після трьох днів у Франківську, я досі під враженням від події і від особистості Фарука, і в медіа з'являються перші конспекти про його візит у Франківськ та публічну подію.
Цитати - до мурах на шкірі.
"Проблема нашої війни в тому, що вона завершилася без переможців. Сполучені Штати сказали, що пора закінчувати. І саме тому ми не є успішними як суспільство, як країна"
"Після війни багато людей ненавиділи тих, хто повертався з-за кордону. Вони були гарно одягнені, мали гроші. Дехто поводився нормально, ставився з повагою до наших страждань, а дехто був зарозумілим і мав проблеми з іншими. Траплялися бійки – це були божевільні часи. Але, як я знаю, більшість людей не любили тих, хто приїжджав з-за кордону. Бо у певному сенсі вони не могли нас зрозуміти. Це інший світ. Звісно, були винятки, але більшості було плювати на наш досвід, вони поводились, ніби нічого не сталося. І як пояснити війну комусь, хто був за кордоном, чи це взагалі реально?"
"Коли я був у Києві, то потрапив на церемонію прощання з однією військовою. На цій церемонії було багато інших військових. Я бачив на їхніх обличчях стійкість. Бо, якщо ти хочеш перемогти, ти маєш мати волю боротися проти більшого ворога. Звучить банально й легко, але мати цю волю насправді зовсім непросто."
Цитати - до мурах на шкірі.
"Проблема нашої війни в тому, що вона завершилася без переможців. Сполучені Штати сказали, що пора закінчувати. І саме тому ми не є успішними як суспільство, як країна"
"Після війни багато людей ненавиділи тих, хто повертався з-за кордону. Вони були гарно одягнені, мали гроші. Дехто поводився нормально, ставився з повагою до наших страждань, а дехто був зарозумілим і мав проблеми з іншими. Траплялися бійки – це були божевільні часи. Але, як я знаю, більшість людей не любили тих, хто приїжджав з-за кордону. Бо у певному сенсі вони не могли нас зрозуміти. Це інший світ. Звісно, були винятки, але більшості було плювати на наш досвід, вони поводились, ніби нічого не сталося. І як пояснити війну комусь, хто був за кордоном, чи це взагалі реально?"
"Коли я був у Києві, то потрапив на церемонію прощання з однією військовою. На цій церемонії було багато інших військових. Я бачив на їхніх обличчях стійкість. Бо, якщо ти хочеш перемогти, ти маєш мати волю боротися проти більшого ворога. Звучить банально й легко, але мати цю волю насправді зовсім непросто."
“Колонія” Макса Кідрука — це насамперед та книжка, якої бракувало в українському літпроцесі. Ба більше — книжкова серія. Епічність, масштабність, сміливість. Починаючи від розмірів книжки та закінчуючи рівнем презентацій. Думаю, цим розмахом Кідрук багатьох дратує в тусовці (особливо умовне консервативне крило), але ця безстрашність мені імпонує. Не всі можуть дозволити собі написати книжку, від якої сам балдієш, жанрову історію про майбутнє та Марс, зробити це в своєму видавництві, і отримати успіх. Як кейс — дуже і дуже круто 🔥
#прочитане
Тепер про сюжет. Перед нами майбутнє — 2141 рік. Життя вирує як на Землі, так і на Марсі. Так само вирують смертельні епідемії — спочатку одна, потім інша. А ще вирують пристрасті — у кожного з персонажів починається нескучне життя вже з перших сторінок книжки. Від найвідомішої блогерки на Марсі до хворого на прогерію молекулярного програміста.
Задум дуже крутий. Особливо цікаво читати було на початку, коли ти не знаєш, чого очікувати від тексту на 900 сторінок, про який чув як супер позитивні відгуки, так і купу гейту. Коли тільки з’являються перші персонажі і починають творитись стрьомні події.
Реалізація — тут мені найважче оцінити. З одного боку, читати цікаво, і хочеться швидше дізнатись, що буде далі. З іншого боку, я часто втрачав інтерес до тексту через стрибки між справді багатьма персонажами та лініями (навіть попри те, що вони десь були пов’язані), надмірні деталі та описи, які мені радше заважали, ніж допомагали, та моментами відверто слабкими сценами, суть та розв’язку яких часто вловлював на початку. Бувало, я просто прогортував сторінки, особливо ближче до кінця, очима вловлюючи виключно ключові діалоги та речення.
🤔 Яка ж фінальна думка про “Колонію”? Як в одному з випусків “Запах слова” характеризували великі книжки — “Колонія” це біг бук. Нот грейт бук, бат біг бук. Рівно та однаково сильно написати таку велику книжку так само непросто, як і тривало читати її зі стабільним інтересом. Думаю, це той ризик, на який йдуть всі, хто береться за тексти 600+ сторінок. І писати, і читати.
Це серія, в яку варто принаймні спробувати зануритись, відчути себе в цьому майбутньому, в цьому наративі, з цими персонажами, і вже самому зрозуміти, наскільки тобі комфортно та цікаво там.
#прочитане
Тепер про сюжет. Перед нами майбутнє — 2141 рік. Життя вирує як на Землі, так і на Марсі. Так само вирують смертельні епідемії — спочатку одна, потім інша. А ще вирують пристрасті — у кожного з персонажів починається нескучне життя вже з перших сторінок книжки. Від найвідомішої блогерки на Марсі до хворого на прогерію молекулярного програміста.
Задум дуже крутий. Особливо цікаво читати було на початку, коли ти не знаєш, чого очікувати від тексту на 900 сторінок, про який чув як супер позитивні відгуки, так і купу гейту. Коли тільки з’являються перші персонажі і починають творитись стрьомні події.
Реалізація — тут мені найважче оцінити. З одного боку, читати цікаво, і хочеться швидше дізнатись, що буде далі. З іншого боку, я часто втрачав інтерес до тексту через стрибки між справді багатьма персонажами та лініями (навіть попри те, що вони десь були пов’язані), надмірні деталі та описи, які мені радше заважали, ніж допомагали, та моментами відверто слабкими сценами, суть та розв’язку яких часто вловлював на початку. Бувало, я просто прогортував сторінки, особливо ближче до кінця, очима вловлюючи виключно ключові діалоги та речення.
🤔 Яка ж фінальна думка про “Колонію”? Як в одному з випусків “Запах слова” характеризували великі книжки — “Колонія” це біг бук. Нот грейт бук, бат біг бук. Рівно та однаково сильно написати таку велику книжку так само непросто, як і тривало читати її зі стабільним інтересом. Думаю, це той ризик, на який йдуть всі, хто береться за тексти 600+ сторінок. І писати, і читати.
Це серія, в яку варто принаймні спробувати зануритись, відчути себе в цьому майбутньому, в цьому наративі, з цими персонажами, і вже самому зрозуміти, наскільки тобі комфортно та цікаво там.
😎 А тут свіжачок. 25 хвилин розкриття теми українського постмодернізму в літературі.
«Час жити» (2024) - нелінійна драма, з елементами комедії, від режисера «Щигля» та сценариста «Корони».
#переглянуте
Класні актори, які зіграли подружжя - Пʼю та Гарфілд. В центрі історії сімʼя, яка зіштовхнулася з важкою життєвою подією. Десь хронологічна плутанина збивала темп наративу, але загалом емоційно трималась вкупі. Фільм гарний, атмосферний, але моментами відчувалась певна штучність, драма заради драми.
Якщо шукаєте, що б такого ввечері у вихідний з партнером переглянути, то можна на один раз. Але буде сумно 🤷♂️
#переглянуте
Класні актори, які зіграли подружжя - Пʼю та Гарфілд. В центрі історії сімʼя, яка зіштовхнулася з важкою життєвою подією. Десь хронологічна плутанина збивала темп наративу, але загалом емоційно трималась вкупі. Фільм гарний, атмосферний, але моментами відчувалась певна штучність, драма заради драми.
Якщо шукаєте, що б такого ввечері у вихідний з партнером переглянути, то можна на один раз. Але буде сумно 🤷♂️