Нацбанк підвищив облікову ставку до 13,5% (на 0,5 в. п.)

Це рішення спрямоване на стабілізацію валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цілі в 5%.

👀 Обговорюємо це зараз на нашій події, присвяченій спеціальній темі — бюджету 2025 року.

З головного в релізі:

▪️ Інфляція прискорюється: У листопаді вона сягнула 11,2% р/р, перевищивши прогнози. Базова інфляція також зростає через вищі витрати на виробництво (електроенергія, зарплати) та вплив слабкої гривні.

▪️ Інфляційні очікування поки що стабільні, але є ризик, що вони можуть розхитатися через зростання уваги людей до інфляції. У наступні місяці інфляція, вірогідно, продовжить зростати.

▪️ Основні ризики залишаються незмінними: зростання бюджетних потреб на оборону, підвищення податків, пошкодження енергетичної та портової інфраструктури, нестача робочої сили через міграцію.

▪️ Водночас можливі й позитивні зміни, як-от пришвидшення євроінтеграції та відновлення енергетики.

▪️ Якщо інфляційний тиск залишатиметься високим і зростатиме ризик розбалансування очікувань, НБУ надалі підвищуватиме ставку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💳 Для чого посилюють контроль за переказами між картками?

Днями чотири великих банки-емітенти: Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Універсал Банк підписали меморандум про прозорість банківських послуг.

Згідно з домовленостями, банки будуть посилювати контроль над переказами громадян та ФОПів.

Для клієнтів з високим рівнем ризику ліміт становитиме 50 тис. грн на місяць. Для клієнтів середнього та низького рівнів ризику з 1 січня 一 150 тис. грн, а з 1 червня 2025 року 一 100 тис. грн на місяць.

До тих, хто підтвердить банкам свої доходи, вищі за ці ліміти, обмеження встановлять у розмірі підтвердженого доходу.

👉 Про те, чому запроваджуються такі обмеження і який це матиме вплив, розповів Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС, в етері Українського радіо.

Це рішення — добровільний, але вимушений крок. Нацбанк прагне обмежити проблему дропів 一 використання рахунків фізосіб та ФОПів для проведення тіньових платежів та відмивання грошей.

Мова не лише про нелегальні казино чи ухилення від сплати податків. Останнім часом постає проблема фінансування тероризму, а точніше 一 диверсійної та розвідувальної діяльності на користь росіян.

Як визначатимуть клієнтів з високими ризиками?

💰 Банки самостійно встановлюватимуть критерії ризиковості, і керуватимуться потребою мінімізувати обсяги тіньових платежів через свої установи. Передусім, опираючись на законодавство, ризиковими будуть вважати клієнтів, пов’язаних з країнами-агресорами, із діяльністю із віртуальними активами, чи фіктивним підприємництвом.

Додатково банки перевірятимуть ФОПів на нетипову поведінку, наприклад, різке збільшення вхідних операцій, яке не можна пояснити особливостями бізнесу, чи дроблення переказів. Також для аналізу та оцінки ризиків, банки почнуть приєднувати ФОПів до груп пов’язаних компаній.

«Поки що не зовсім зрозуміло, які наслідки матиме це рішення. Нацбанк визнає, що для ефективної боротьби з ухиленням від сплати податків потрібна розробка додаткових заходів: кроки з боку податкового комітету, а також зміни до законодавства. Наразі це радше підготовчий етап, у межах якого банки формуватимуть необхідні бази даних та відпрацьовуватимуть процеси», 一 каже Юрій.

Додамо, що на Заході діють значно жорсткіші обмеження, які не дозволяють так легко переказувати великі суми між картками фізичних осіб. Там більше уваги приділяють тому, чи підтверджені доходи і як вони співвідносяться з сумами, що проходять через банківську систему.

Схоже, ми також рухаємося в цьому напрямку. З одного боку, легкість транзакцій 一 це перевага для економіки. З іншого боку, вона має й недоліки.

«Раніше головним мінусом було ухилення від сплати податків, але цим більше мали б опікуватися Мінфін і законодавці. Нацбанк цікавить, щоб банківська система не обслуговувала відмивання коштів чи фінансування тероризму і диверсій. А можливість використати ці зміни й отримані дані для підвищення податкової культури 一 це вже додатковий бонус», 一 резюмує Гайдай.

❓ Як ставитеся до нових обмежень?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що нам розповів про бюджет міністр фінансів Сергій Марченко?

👉 Учора ми провели огляд економіки від експертів ЦЕС зі спеціальною темою 一 бюджет-2025.

Нижче переказуємо головні тези міністра з нашої події.

▪️ Зовнішнє фінансування. Базовий сценарій на 2025 рік із потребою майже $40 млрд повністю забезпечений програмами Ukraine Facility, МВФ та ERA. У разі негативного сценарію є можливість збільшити фінансування без перегляду бюджету, зокрема за рахунок ERA (позика з виплатою за рахунок доходів від заморожених росактивів).

▪️ Зменшення залежності від внутрішнього фінансування. Обсяг внутрішніх запозичень у 2025-му буде не менший за 2024 рік, але переважно як перезапозичення (rollover).

«Внутрішні запозичення зараз майже не дають додаткових ресурсів, а доходи йдуть на обслуговування боргу. У 2025 році ми плануємо стабілізувати обсяги запозичень, без значного збільшення внутрішнього боргу», 一 пояснює пан Марченко.

▪️ Замороження зарплат бюджетникам. Мінфін не планує перегляд заробітних плат, що фактично означає їх замороження на рівні 2024 року. Індексуватися 2025 року будуть лише пенсії.

«Коли можемо, ми частково підтримуємо інші сфери, які вважаємо найбільш обділеними в умовах війни. Наприклад, ми передбачили між першим і другим читанням додаткові 12 млрд грн на освітню субвенцію», 一 додає Сергій Марченко.

▪️ Доходи. Податкова та митна служба суттєво перевиконують показники порівняно з минулим роком. Це свідчить про те, що економіка, як мінімум, в компоненті торгівлі і внутрішнього споживання, перебуває в досить непоганому стані.

▪️ Стабільність бюджету. З кожним роком повномасштабного вторгнення ми маємо більше можливостей планувати бюджет, без потреби змінювати його по ходу виконання. Цього року зміни вносили лише раз. У 2023 вносили зміни тричі, у 2022 一 ще частіше.

✔️ Детальний огляд бюджету на 2025 рік від експертів ЦЕС можна переглянути на нашому сайті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

У листопаді 2024 новий рекорд податкових надходжень — 158 млрд грн (+38,5% до листопаду 2023)

📈 Основним двигуном зростання за рік стали податки на споживання, які зросли на +41%.

Водночас уперше за чотири місяці бачимо зупинку висхідного тренду надходжень ПДВ та акцизів, а рекордної суми вдалося досягти завдяки стрибку податку на прибуток, який сплачують щоквартально.

📉 Надходження від внутрішнього ПДВ зростають повільніше, ніж від ПДВ з імпорту.

Це пов’язано з помітним збільшенням відшкодувань ПДВ, які два останніх місяці перевищують 15 млрд грн (+50% рік-до-року), і зменшують сальдо надходжень.

🛂 Міністерство фінансів відзначає недовиконання плану надходжень митниці (87% у жовтні та 79% у листопаді). На річний показник це поки що істотно не впливає.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Що не так з рейтингом успішності країн The Economist?

(коментар від нашого старшого економіста Юрія Гайдая)

«Багато з вас уже мабуть бачили цей рейтинг економічної успішності розвинених країн у 2024 від The Economist. Рейтинг вражає тим, що в першій п’ятірці 一 чотири з п'яти «свиней», тобто країн півдня, які десятиліттями тягнули економіку Єврозони вниз (і з 2009 року 一 Ірландія), так, що журналісти називали їх за абревіатурою PIGS (Португалія, Італія, Греція, Іспанія), а потім 一 PIIGS (+Ірландія).

Ну і Данія, яку в лідери витягує Ozempik (ін'єкції при діабеті, які почали використовувати для зниження ваги 一 ЦЕС) чи не одноосібно (не те щоб це погано, це щасливий лотерейний квиток для цілої держави, яка ще й один із наших найнадійніших партнерів, просто факт).

Мені цей рейтинг видається дещо поверхневим.

Там всього 5 параметрів: ВВП, фондовий ринок, базова інфляція, динаміка безробіття і первинний баланс бюджету.

👉 Що з цим не так? За такого підходу маємо в топ-5 дві країни з найбільшим рівнем боргу в Єврозоні.

Греція 一 борг під 160% ВВП, Італія 一 під 140%, та й у Іспанії 一 поза 100%. Більше, ніж в України, до речі (поки).

По-перше, борг дорогий в обслуговуванні. Якщо б The Economist брав не первинний дефіцит бюджету, а сукупний, з обслуговуванням боргу, то для Італії це було б під 4% ВВП цьогоріч (7,2% минулого року).

По-друге, це додає нестабільності усій Єврозоні. Як тільки криза 一 ставки ростуть, іноземці та домогосподарства з боргу втікають, і Чіп і Дейл ЄЦБ змушений поспішати на допомогу.

(Також це викликає постійні тертя з фіскально відповідальнішими країнами. Бо заливають економіки грошима одні, а ризик тягнуть усі).

📊 Тому табличка у The Economist цікава, звісно, але базувати на ній якісь серйозні висновки 一 не варто, як і на більшості механістичних кількісних рейтингів».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Фізичний експорт агропродукції у січні-листопаді 2024 року збільшився на 27% рік-до-року 一 до 57,4 млн т

🚢 При цьому частка експорту через морські порти в листопаді становила 86% 一 максимум за час повномасштабного вторгнення.

Також з цікавого:

▪️ У поточному маркетинговому році станом на 6 грудня Україна експортувала 18,9 млн т зернових (+37% рік-до-року). Найважливішими експортними культурами залишаються пшениця (9,1 млн т), кукурудза (7,6 млн т) та ячмінь (1,9 млн т).

▪️ У жовтні експорт зернових та олійних культур знизився на 5% до 4,9 млн тонн.

▪️ За листопад було розміновано ще 25 000 га, а загальна розмінована площа цьогоріч перевищила 255 000 га з початку року. Зараз в Україні сертифіковано 69 операторів з розмінування, ще 58 перебувають у процесі сертифікації.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💡 Україна не експортує електроенергію на комерційній основі

Востаннє чистий експорт електроенергії фіксували 17 листопада.

👉 Окрім російських атак, ще однією з причин пошкоджених ліній електропередач є погодні умови. Станом на 10 грудня 66 населених пунктів у чотирьох областях 一 Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській 一 були знеструмлені через дощ, вітер та сніг.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇩🇪 Чи дійсно українці в Німеччині не хочуть працювати?

Під час свого грудневого візиту у Київ канцлер Німеччини Олаф Шольц повідомив про плани заохочувати українців працевлаштовуватись або повертатись додому.

✍️ Прокоментували для матеріалу НВ, чому в Німеччині менше українських біженців працевлаштовано порівняно з іншими країнами.

За нашим дослідженням, Німеччина є найщедрішою до біженців державою, де приблизно 71% біженців отримували бодай якусь допомогу станом на початок 2024 року.

Також Німеччина прийняла найбільше українських біженців 一 1,14 млн із 4,2 млн (за даними Євростату). Втім лише близько третини з них працездатного віку мають роботу.

Основна причина — тривала програма адаптації: мовні курси займають до 7 місяців, а місць на них часто бракує.

💶 Поки українці відвідують курси, їм платять соціальні виплати і навіть відшкодовують оренду житла тощо. Це щомісячні €563 на кожного дорослого, який поки не працює. Плюс страховка і оплата житла з комунальними, крім електроенергії та інтернету.

Ми в ЦЕС провели вже три хвилі дослідження про життя біженців за кордоном. На кінець минулого року в Німеччині були працевлаштовані 23% від всіх дорослих українців, водночас ще 42% або проходили навчання на згаданих курсах, або ж навчались в університетах.

«Тобто ці 42%, які навчаються, це і є та різниця між Німеччиною і іншими країнами. А людей, які взагалі нічого не роблять, там не так багато — приблизно стільки ж, як і в інших країнах», 一 додає Дарія Михайлишина, старша економістка ЦЕС.

👉 До речі, наступного року ми будемо досліджувати причини, чому українці обрали залишитись в Україні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍👩‍👧‍👦 7,7 млн українських біженців за кордоном — це точно завищена оцінка

За даними звіту ТСК з питань захисту прав ВПО, за кордоном перебувають 7,7 млн українців, з яких 5,3 млн — у ЄС.

Ми не знаємо, звідки ці цифри, але це набагато вище, ніж будь-які оцінки 一 як наші, так і офіційні дані ООН чи ЄС.

Далі коментар від старшої економістка ЦЕС Дарії Михайлишиної, яка є співавторкою трьох хвиль наших досліджень про українських біженців.

«За нашими оцінками станом на кінець січня 2024 року за кордоном перебувало 4,9 млн українців (з урахуванням Білорусі та РФ). Цю оцінку уряд також врахував у Стратегії демографічного розвитку до 2040 року, затвердженої восени.

🧐 Навіть якщо за рік їх кількість зросла, то точно не до 7,7 млн.

За оцінками агентства ООН з питань біженців кількість біженців за кордоном станом на зараз 一 6,8 млн. Хоча ми вважаємо цю оцінку завищеною, бо вона не враховує те, що:

а) деякі біженці могли отримувати статус тимчасового захисту чи його аналог в декількох країнах,
б) деякі українці, які повернулись в Україну, продовжують враховуватися ООН.

Проте, навіть ця завищена оцінка ООН нижче 7,7 млн.

🇪🇺 А скільки українців саме у ЄС? За даними Євростата 4,1 млн українців отримали статус тимчасового захисту в ЄС станом на кінець жовтня 2024. Ця оцінка може бути завищеною з тих же причин, що і дані ООН, тим не менше це набагато менше за 5,3 млн.

***

Можливо, дані, які були презентовані в звіті ТСК включають і тих, хто виїхав з України до повномасштабного вторгнення Росії, але їх теж досить важко порахувати.

Для розуміння ситуації із міграцією важливо розуміти, кого саме включають ці дані та методологію їх підрахунку для того, щоб робити висновки на цих даних».

👉 Додамо, що в перший місяць 2025 року ми оновимо нашу оцінку чисельності українських біженців за кордоном.

Дослідження було проведено за підтримки Міжнародного фонду Відродження.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Частка компаній з видимими російськими бенефіціарами в економіці України впала нижче 0,2%

Про це розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда в етері Суспільного (коментували дослідження колег з «YouControl» про те, що понад 40 тис. українських компаній мають прямі або опосередковані зв’язки з рф).

Найбільші активи, що офіційно мали російських бенефіціарів до 2013 року, або були конфісковані, або перереєструвалися на бенефіціарів з інших країн, щоб реально позбутися або номінально приховати російський слід. Часто це відбувалося через фіктивних власників із громадянством інших країн, наприклад, держав ЄС.

Компаній із російською часткою власності, які діють на контрольованій Україною території, лишилося відносно небагато.

У більшості таких компаній частка російських акціонерів є міноритарною.

🏢 Найбільшою компанією з російською часткою в бізнесі є фармацевтичний дистриб’ютор Вента ЛТД. Виторг цієї компанії становив 8,5 млрд грн, чистий прибуток 一 191 млн грн. 24% у компанії належать російському АТ «Катрен».

У машинобудуванні найбільшими підприємствами з видимим російським слідом лишаються Крюківський вагонобудівний завод та сумський завод «Насосенергомаш».

👉 Нагадаємо, що у 2020 році ми у ЦЕС досліджували російський слід в українській економіці. Дослідження можна подивитись за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Днями Рада підтримала за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні

👉 Як і раніше писали, ми підтримуємо ідею множинного громадянства в Україні тому що:

▪️ Ми стикалися із серйозними демографічними викликами ще до війни: старіння населення, низька народжуваність, рання смертність і еміграція.

▪️ Введення множинного громадянства може стати стимулом для українців, які виїхали за кордон і отримали інше громадянство, залишатися пов'язаними з Україною, зберігаючи своє українське громадянство.

▪️ Іноземці, включаючи представників української діаспори та інших, які бажають імігрувати в Україну, могли б отримати громадянство, не втрачаючи попереднього, що могло б стимулювати їх до тривалого проживання та інтеграції в українське суспільство.

Втім, наша старша економістка Дарія Михайлишина додає, що цей законопроєкт передбачає дозвіл на множинне громадянство лише в окремих випадках: одночасне набуття громадянства України та іншої держави при народженні, усиновленні, шлюбі, автоматично за законодавством іноземної держави, або за спрощеною процедурою для громадян окремих країн.

🔺Хоча ми підтримуємо заборону множинного громадянства для громадян Росії або держав, які не визнають територіальну цілісність і суверенітет України, інші обмеження здаються необґрунтованими й звужують коло осіб, які могли б скористатися цією можливістю.

«Тож позитивний ефект від дозволу на множинне громадянство був би ще більшим, якби цих обмежень не було», 一 резюмує Дарія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна перемагає в економічній війні проти Росії 一 The Economist

Переказуємо ключові тези зі статті:

▪️ Вперше з 2022 року українська економіка переважає над російською в окремих аспектах. НБУ прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та 4,3% у 2025 році. Гривня залишається стабільною, а облікова ставка на рівні 13,5% близька до найнижчих показників за останні 30 місяців.

Для порівняння, у Росії ставка скоро може досягти 23%, щоб стримати падіння рубля, а очікуване зростання ВВП становитиме лише 0,5-1,5% у 2025 році.

▪️ У матеріалі згадують три фази української економіки за час повномасштабного вторгнення:

1️⃣. Хаос і виживання: початок воєнного стану, блокада портів, жорсткий контроль капіталу та фінансування дефіциту бюджету Нацбанком, що призвело до інфляції та падіння ВВП на третину.

2️⃣. Стабілізація: зернова угода, підтримка з боку МВФ, релокація бізнесу у безпечніші регоіни.

3️⃣. Третій етап зараз: дефіцит людей, грошей та електроенергії.

«Зараз навіть критично важливі галузі можуть захистити лише половину своїх працівників від мобілізації. Наймати натомість жінок складно: за кордон мігрувало майже стільки ж, скільки чоловіків на фронті або тих, хто повернувся непрацездатним», 一 коментує у статті директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

👉 Нагадаємо, що на початку місяця ми зібрали макропрогноз семи неурядових організацій щодо головних економічних показників на наступний рік і порівняли цифри з урядовим прогнозом.

Про головне писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Легалізація порнографії 一 це про свободу, як особисту, так і економічну

У листопаді у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт про декриміналізацію порно.

За словами голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, 350 моделей платформи OnlyFans (сервісу з платним доступом до інтимного контенту) задекларували свої доходи на суму понад 305 млн грн.

🔞 Після цього детективи БЕБ отримали від суду тимчасовий доступ до інформації «про всіх громадян України та інших осіб, які проживають на території України, котрі мають зареєстровані анкети на платформі OnlyFans» (до речі, не обов'язково еротичний/порнографічний).

🔻 По-перше, детективи прийшли передусім до тих «творців платного контенту», які повелися як відповідальні громадяни 一 проконсультувалися з юристами, задекларувалися, сплатили дуже істотні суми податків і зареєстрували ФОПів, щоб надалі сплачувати податки зі своїх доходів. Про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Це сигнал від БЕБ, який руйнує довіру до держави та підтверджує дуже шкідливе для податкового комплаєнсу упередження: "Спробуєш легалізуватися? Держава тебе знищить”», 一 додає Юрій.

🔻 По-друге, ухвала слідчого судді щодо доступу до даних створила прецедент непропорційного втручання у права українців.

Від початку року відкрито понад тисячу кримінальних справ, пов’язаних із порнографією. Ще приблизно стільки ж раніше відкритих справ передали до суду.

💰 Якщо підрахувати державні витрати на супровід цих справ 一 збирання доказів, їх перевірку, оформлення документів, розгляд у судах і апеляції 一 навряд чи супровід кожної такої справи коштує менше 100 тис. грн.

«Це не лише неефективне використання ресурсів, але й спосіб для правоохоронних органів створювати ілюзію роботи, нібито захищаючи суспільство від «неетичних» явищ», 一 коментує в етері Українського радіо директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

Законопроєкт про декриміналізацію порнографічного контенту в Україні передбачає зняття кримінальної відповідальності за його створення.

«Це рішення назріло давно і обговорювалося роками. Головною перешкодою є не відсутність розуміння, а страх перед непопулярністю таких кроків. Часто звучать аргументи, що "люди не зрозуміють" чи "це не на часі". Як наслідок 一 зайві обмеження, розтрата державних ресурсів та нові корупційні можливості на рівному місці», 一 резюмує Гліб Вишлінський.

👉 Як і раніше, ми у ЦЕС спільно з коаліцією 25 громадських організацій послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно.

Забороненими мають залишаються:

▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake);
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей;
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Томаш Фіала про помилки уряду, приватизацію держбанків, інвестиції та енергонезалежність

Для передріздвяного випуску подкасту «Що з економікою?» ми запросили засновника та директора інвесткомпанії Dragon Capital, за сумісництвом голову наглядової ради ЦЕС Томаша Фіалу.

💡 Декілька ключових тез з подкасту:

Українська економіка почувається набагато краще, ніж багато хто міг очікувати. У 2024 році очікується зростання на 4%. Однак поки лише споживчий сектор досяг довоєнних показників, тоді як виробництво і будівництво залишаються на 30% нижче.

Помилки уряду:

1. Податкові пільги на імпорт.

У 2022 році тимчасове скасування ПДВ на імпорт, а зараз — на енергетичне обладнання, виглядає як шкідливий популізм. Наприклад, імпорт товарів із Китаю до €150 значно зріс.

«Замість того, щоб створювати рівні умови для українських ритейлерів, які сплачують податки та зарплати тут, уряд фактично підтримує китайський бізнес, що сприяє російській агресії», 一 додає Томаш Фіала.

2. Підвищення військового збору.

«Разом з бізнес-асоціаціями ми комунікували, що пріоритетом для держави у пошуку додаткових ресурсів в бюджет має бути боротьба з тіньовим сектором. Водночас, якщо вже збільшувати податки, то найширші, які платять майже всі.

Тому ми рекомендували підняти ПДВ до 23-25% і не торкатися військового збору на «білі» зарплати, які платять до 10 млн людей», 一 пояснює пан Фіала.

⚡️ Інвестиції в енергетику:

«Минулої зими та влітку 2024 року дефіцит електроенергії сягав 17-18%. На поточну зиму очікуємо дефіцит на рівні 15% 一 до такого дефіциту ми готові.

Я дивився на статистику наших торгових центрів, вони в листопаді 10% часу працювали на генераторах. Ми їх закупили багато, також продовжуємо інвестувати в панелі на дахах і акумулятори, щоб менше застосовувати генератори», 一 каже Томаш.

Крім цього, Dragon Capital зараз в процесі створення нової компанії, яка займатиметься розвитком енергосектору. У наступному році вони планують інвестувати у розподілену генерацію.

🏦 Приватизація держбанків:

Із п'яти банків, які належать державі, найперспективнішим для продажу залишається Сенс Банк. Про це ми також писали тут.

«Приватбанк може бути цікавий, але його вартість оцінюється в мільярди доларів. Продаж можливий лише за умов сталого миру та безпекових гарантій. Це перспектива трьох-п'яти років, зокрема через можливий частковий продаж акцій на біржі.

Ощадбанк — ймовірно, продовжить підготовку до приватизації, почавши з продажу міноритарної частки, наприклад, ЄБРР. Укргазбанк — співпрацює з IFC, але наразі не планується до приватизації», 一 додав пан Фіала.

Чи може завершення війни спричинити економічний спад?

Якщо у першому півріччі наступного року закінчиться гаряча фаза війни, у Dragon Capital очікують прискорення росту економіки до 5-7% ВВП із очікуваних 3% за базового сценарію з продовженням активних бойових дій весь наступний рік.

«Якщо не буде ризику прильоту дронів та ракет, думаю, повернеться частина людей з-за кордону, а інвестори стануть більш рішучими», 一 резюмує Томаш Фіала.

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням на всіх подкаст-платформах.

Нагадаємо, що ми також записували подкаст з комерційною директоркою відділу нерухомості в Dragon Capital Наталією Кравець про економіку ТРЦ під час війни.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Сьогодні Україна отримала сьомий транш МВФ на $1,1 млрд

За програмою розширеного фінансування МВФ, Україна вже успішно пройшла шість переглядів і отримала близько $9,8 млрд з передбачених на чотири роки програми $15,6 млрд.

👉 З головного (коментар від економіста ЦЕС Максима Самойлюка):

▪️ В оновленому меморандумі з’явилися три нові структурні маяки: два фінансових (операційна стратегія для регулятора ринку цінних паперів і мінімізація операційних ризиків фінансових установ) та один енергетичний (незалежна оцінка НКРЕКП).

▪️ МВФ дедалі більше зосереджується на енергетиці через її критичну важливість під час російських атак і внутрішні проблеми, як-от втручання в управління «Укренерго» та тиск на наглядову раду.

▪️ Наступний перегляд програми запланований на весну, і він охоплюватиме наш прогрес станом на грудень. Наразі два проблемні маяки 一 це скасування правок Лозового та створення Вищого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.

Влада уникає виконання цих пунктів, і на даний момент їх реалізація вчасно виглядає практично неможливою. У кращому випадку, ці зобов’язання будуть виконані із суттєвим запізненням, що може вплинути на нашу репутацію.

▪️ Попри це, МВФ зараз демонструє значну лояльність до України і не наполягає жорстко на вчасному виконанні маяків у повному обсязі. Втім, Україна намагається зловживати цією лояльністю, що може призвести до негативних наслідків у майбутньому.

▪️ Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України. Це не лише джерело фінансової підтримки (яка, хоч і значна, поступається допомозі від інших країн), але й важливий інструмент експертизи та оцінки нашої діяльності, на яку звертають увагу міжнародні партнери. Тож наша відповідальність 一 не зловживати довірою МВФ.

📌 Додамо, що спільно з колегами з консорціуму #RRR4U ми моніторимо виконання урядом програм МВФ та допомоги ЄС. З усіма випусками можна ознайомитись за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Слабша гривня допомагає українському виробництву

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» говорили з CEO Dragon Capital та головою наглядової ради ЦЕС Томашом Фіалою.

«У нас в наступному році дефіцит у поточному рахунку торгового балансу дуже високий, 15% 一 у два рази більше, ніж критичний рівень 7,5-8%, який означає суттєву девальвацію [за умови ринкового курсоутворення 一 ЦЕС].

Зараз у нас не 8%, а навіть 16%, це десь $30 млрд при ВВП, менше $200 млрд. Це дуже високий рівень, нездоровий. Частково його можна перекривати $40 млрд, які ми залучили в цьому році, і в наступному залучимо, адже це вже передбачено і майже гарантовано, що ми їх отримуємо.
[...]
Долар зміцнів [відносно інших валют 一 ЦЕС], тому для економіки буде здоровим, якщо гривня у наступному році продовжить помірну девальвацію на рівні 10%, як і цього року.

Якщо 2024 рік завершується курсом близько 42 грн/$, а 2025 рік — на рівні 46-47 грн/$, в цьому нічого поганого не буде, це навпаки буде корисно для місцевого виробника, це підтримає його конкурентоспроможність, і баланс між імпортом і внутрішнім виробництвом», 一 коментує пан Фіала.

▪️ Крім цього, говорили про зростання зарплат, яке у 2025 році Dragon Capital очікує на рівні 20% у приватному секторі (у держсекторі високого зростання не закладено), інфляційну політику НБУ та фінансування держбюджету.

👉 Послухати подкаст можна на усіх подкаст-платформах за посиланням.

Ключові тези з подкасту тут.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна вперше отримала кошти від заморожених росактивів

Це перший транш в $1 млрд із запланованих $20 млрд, які США готові виділити за рахунок використання заморожених російських активів у межах ініціативи G7.

👉 Нагадаємо, що завдяки програмі ERA Україна зможе повністю профінансувати дефіцит бюджету у 2025 році та частково у 2026 році.

Гроші за цією програмою можна буде використовувати як на цивільні, так і на воєнні видатки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні Зеленський підписав закон про підвищення податків для ФОП з 1 січня

🧮 У ньому зокрема передбачено 1% податку у вигляді військового збору для ФОП ІІІ групи та військовий збір на рівні 10% розміру мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця для ФОП І, ІІ та ІV групи.

Додамо, що днями Opendatabot опублікували опитування, за яким 27% опитаних ФОПів планують закритися найближчим часом, і більше половини з них — через вище оподаткування.

👉 Але робити драматичні висновки із результатів цього опитування та свіжих даних по закриттю ФОПів 一 не варто. Далі пояснюємо чому:

(з допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«1️⃣. Про економіку ФОПів.

У 2025 році на другій групі треба буде додатково платити 800 грн ВЗ та 1760 грн ЄСВ, який знову став обов'язковим, як і було до вторгнення. Це додаткові 0,5% від обороту «по верхньому ліміту», 1% від половини ліміту, 2% від чверті ліміту (139 тис. грн обороту в місяць).

На третій групі обов'язковий ЄСВ — це 0,2% від верхнього ліміту, далі можете самі екстраполювати. Плюс 1% ВЗ.

Кого такі податки можуть змусити закрити бізнес?

▪️ тих, у кого зовсім малі обороти. Умовно, з 10 тис. грн обороту в місяць ЄСВ буде становити 17,6%.

▪️ частину сплячих ФОПів. Поки ЄСВ був необов'язковим, можна було тримати собі ФОПа на третій групі, щоб час від часу щось проводити. Але якщо ти маєш основне місце праці, і там роботодавець платить за тебе ЄСВ, то ще раз платити не треба.

▪️ підприємців з ультранизькою маржинальністю, яких навіть таке підвищення просаджує у збитковість, і які чомусь не можуть перекласти податки на клієнтів.

Чи погано це? Ну хорошого мало. Тому ми в ЦЕС адвокували підвищення податків на споживання натомість, тобто ПДВ.

Чи це якось вплине на економіку? Гадаю, що в межах похибки.

2️⃣. Про цифри.

Самі Opendatabot пишуть, що останні три тижні закривалося на 300 ФОПів у день більше, ніж звичайно. Це 9 000 «дельти» на місяць. Нагадаю, у нас на початок грудня було 2 076 700 ФОПів. Навмисне пишу повні числа, щоб легше було порівняти)

Навіть такими темпами нам до кількості ФОПів, які були перед вторгненням (1,9+ млн) більше року «падати». Але ж чисті темпи зменшення кількості ФОПів значно менші.

3️⃣. Про репрезентативність.

Опитування 31 тис. акаунтів в інтернеті має нульову інформативність. Зеро. З неї не можна зробити жодних якісних висновків. Можна робити гучні заголовки і дописи, які розходяться значно краще, ніж моє нудіння, це так.

Чи варто хитати людям менталочку «аааа, чверть ФОПів закриється» зі своїх прагматичних інтересів? Як на мене, ні. Точно не під час війни і такої складної ситуації на фронті».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Чи збулися прогнози про українську економіку?

Півроку тому ми традиційно зібрали прогнози шести українських аналітичних команд з їхнім поглядом на стан економіки на кінець 2024 року.

Ось що вийшло:

▪️ Інфляція. У листопаді інфляція становила 11,2% рік-до-року, що значно перевищило прогнози літа (від оптимістичних 6,4% до 9,5%) та навіть очікування НБУ. Детальніше про причини зростання цін писали тут.

▪️ Іноземна допомога. Партнери надали більше фінансової підтримки, ніж очікувалось. Більшість організацій прогнозували близько $37 млрд, Україна отримала станом на зараз 一 $40,7 млрд.

▪️ Курс. Прогнози були досить точними. Консенсус-прогноз організацій коливався між 41,1–42,3 грн/$, і фактичний показник на сьогодні становить 42 грн/$.

▪️ Міжнародні резерви прогнозисти очікували на рівні $41 一 44,7 млрд. Станом на листопад 2024 року резерви складають $39,9 млрд. Це трохи нижче очікуваного, однак резерви залишаються на стабільному рівні. Про роль міжнародних резервів в економіці писали тут.

📌 Важливо додати, що в листопаді ми представили оновлені макропрогнози наших колег, де економісти переглянули свої оцінки і дали прогнози вже на 2025 рік.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram