Чому бізнес-логіка Маска не спрацює в управлінні держави?

👉 Ділимося частиною матеріалу нашого старшого економіста Юрія Гайдая (повна стаття за пейволом). 

[...]
Ключовою помилкою Маска, як виглядає, є сліпе відтворення агресивного бізнес-підходу до скорочення видатків. 

Підхід Маска до реструктуризації його бізнесів в умовах неповної інформації – різати стільки, щоб потім треба було додавати. Тобто, не маючи точної оцінки, краще урізати більше, ніж треба, а не менше. 

Так він робив щоразу, заходячи у новий бізнес через придбання, є чимало свідчень співробітників та партнерів Маска про такий його підхід до оптимізації витрат та процесів.

Якщо в процесі щось поламається – це не "баг", це "фіча". Далі потрібно швидко і якісно збирати зворотний зв'язок та реагувати на нього. Десь бізнес-процеси перебудують ефективно, зникнення якихось функцій справді ніхто не помітить, а десь – почнуться проблеми. 

Ракети та цифрові сервіси почнуть падати, з машин відпадатимуть неякісно закріплені панелі (див. історію із кібертраками), більше рекламацій та скарг від клієнтів, плюс зворотний зв'язок від внутрішнього аудиту та управлінців. Все це дозволяє швидко виявити, де зрізали забагато і куди справді потрібно додати ресурсів.

📌 Проблема в тому, що у державі зворотний зв'язок завжди працюватиме гірше та повільніше, ніж в ефективних і значно менших корпораціях. Матриця ухвалення рішень у державі складніша, цикл ухвалення рішень та бюджетний процес є значно довшими. 

Інакше й бути не може. Інституційна рамка держави більше заточена на стійкість та надійність, а у проривних технологічних компаній – на прийняття ризиків, проби та помилки, на яких вчаться заради швидкої експансії.

Ще гірше, що не розуміючи специфіки державного управління, у перші хвилі DOGE поскорочував і органи та підрозділи, завданням яких саме і є надання зворотного зв’язку, наприклад – службу при Департаменті охорони здоров’я, яка проводить наукові дослідження ефективності протоколів лікування. [...]

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

The Economist послались на наше дослідження про біженців, але взяли до уваги лише найгірший сценарій.

У матеріалі йдеться зокрема про те, як українські біженці адаптуються в Європі, чи планують там залишитися та як це впливає на економіку країн, що їх прийняли.

👨‍💼 Нагадаємо, що за нашими розрахунками, за кордон додатково після закінчення війни можуть виїхати:

290 тис. українських чоловіків за оптимістичного сценарію 
389 тис. — за середнього 
532 тис. — за песимістичного

Сьогодні на презентації нашого дослідження Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv, зазначив, що рішення чоловіків багато в чому залежить від безпекової ситуації:

«Для чоловіків, які прагнуть виїхати до своїх родин за кордон, одним із ключових чинників є питання безпеки.

Якщо ситуація зміниться і активні бойові дії хоча б у нинішньому вигляді припиняться – тобто лінія фронту стабілізується, навіть якщо збережуться обстріли дронами та ракетами, – я думаю, бажання чоловіків залишати країну значно зменшиться».

👉 Запис презентації дослідження «Що мотивує українців залишатися в Україні» тут. Також за посиланням ми підготували головні графіки з дослідження в інтерактивному форматі. 

Статтю The Economist активно тиражають у російських каналах, а в коментарях додаємо першу згадку ЦЕС від Миколи Азірова 🥱

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Податкові надходження зросли на 37% минулого року 一 до 1,65 трлн грн

Найбільший приріст у грошовому вимірі забезпечили податок на прибуток (+127 млрд грн), акцизні збори (+106 млрд грн) та ПДВ з імпорту (+100 млрд грн).

Усі основні податки зростали швидше за інфляцію. У реальному вимірі (в цінах жовтня 2021 року) надходження у 2024-му вперше повернулися на довоєнний рівень.

💸 Нагадаємо, що наприкінці 2024 року в Україні відбулося історичне підвищення податків. Ключовою причиною цього стали побоювання, що в бюджеті не вистачатиме коштів для фінансування оборони.

Основний акцент зробили на підвищенні військового збору. Це збільшило податковий тягар для офіційно працевлаштованих громадян і “білого” бізнесу, тоді як тіньовий сектор залишився недоторканим. Як наслідок, фінансове навантаження розподілилося нерівномірно, створюючи додатковий тиск на легальних платників.

Більш збалансованим рішенням було б підвищення ПДВ, що дозволило б рівномірно розподілити податкове навантаження на всю економіку, а не лише на її “білу” частину.

🚬 Також нагадаємо, що президент нарешті підписав закон про підвищення акцизів на тютюн, що дозволить залучити додаткові кошти в бюджет на оборону.

Графік: спецвипуск Трекеру економіки за рік (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👩‍💼 Жінки за кордоном частіше вважають Україну небезпечнішою, ніж ті, хто живе тут

Про це ми говорили під час презентації нашого останнього дослідження спільно з Інститутом поведінкових досліджень American University Kyiv.

Нагадаємо, що ми опитали понад 2 000 жінок віком 18–60 років, щоб дізнатися, що мотивує їх залишатися в Україні попри війну.

💬 Нижче вибрали цікаві цитати з події: 

«Чим вищі доходи, тим більше людина хоче залишатись, а серед власниць своєї справи 86% не планують виїзд.  

Власники житла більше прагнуть залишитися, порівняно з орендарями. Люди, для яких основна мова спілкування — українська, частіше хочуть залишатися. 

Всупереч нашим очікуванням жінки з дітьми не виявляють більшого бажання виїхати. Мешканці сіл і міст демонструють однакову прив’язаність до України, а мешканки обласних центрів найменше хочуть емігрувати.  

Цікаво, що жінки, які живуть за кордоном, вважають, що в Україні дуже багато ризиків. А ті, хто залишився, навпаки – більше хвилюються про небезпеки за кордоном.  

Це може бути важливим моментом у комунікації. Якщо українці за кордоном бояться повертатися, бо сприймають ризики як надто високі, варто показати їм реальну картину – не переконувати, що тут повністю безпечно, але допомогти побачити ситуацію так, як її бачать люди всередині країни», — Наталія Заїка, дослідниця Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.

«Є одна категорія, це поверненці. Люди поїхали за кордон, пожили там, вирішили, що їм там не дуже добре, повернулися сюди, вирішили, що тут ще гірше, і вони хочуть поїхати назад. І це категорія, насправді, за яку можна поборотися. Тобто це найцікавіші і найцінніші люди, у них є досвід життя за кордоном, є досвід життя в Україні, є можливість порівнювати», — Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень American University Kyiv.

«Як нам конкурувати за власних громадян – і в Україні, і за кордоном – з усіма тими країнами, яким вони так само потрібні? До Міністерства соціальної політики, я була операційним директором державного підприємства «Прозоро Продажі». 

Один із ключових інсайтів, який мене тоді вразив, – це два різні підходи до формування команди. Один підхід – усувати слабкі сторони членів команди. Однак провідні компанії діють інакше: вони виявляють сильні сторони своїх працівників і посилюють їх.  

Вважаю, що цей принцип можна застосувати і до країни. Так, для того щоб українці обирали жити в Україні, необхідно вирішити низку проблем (...). Але водночас важливо розуміти, чому багато українців уже зараз залишаються тут, і розвивати саме ті аспекти, які є нашими конкурентними перевагами», 一 Дарина Марчак, перша заступниця Міністра соціальної політики України.

👉 Подивитись запис події та найцікавіші графіки за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Військова підтримка від США насправді набагато менша, ніж здається

Пояснюємо це у колонці для Економічної правди. 

З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала $287 млрд міжнародної допомоги (військової, бюджетної, гуманітарної). Найбільше від:

▪️ ЄС та країнів-членів ($125,4 млрд)
▪️ США ($103,9 млрд), з них військова підтримка оцінюється в $69 млрд.

При цьому, за оцінками групи Economist for Ukraine, реальний обсяг військової допомоги США з 2022 року становить $18,3 млрд. Основна причина різниці – завищена оцінка вартості зброї зі складів США і врахування витрат, які не стосуються України.

У звіті спеціального генерального інспектора США Конгресу йдеться про $40,8 млрд Міноборони США і $5 млрд Держдепартаментом: суму розподілили на поповнення запасів Пентагону та програми НАТО. Безпосередньо Україна отримала $13,6 млрд.

🧮 Ще один спосіб оцінити підтримку США — це дані держбюджету. Основні поставки зброї, техніки та обладнання відображаються у спецфонді в категорії "Інші надходження власних бюджетних установ".  

За 2022-2024 роки в цій статті зафіксовано щонайменше 1,52 трлн грн від всіх партнерів (близько $40,6 млрд 一 очищена оцінка, розрахована як різниця між загальними надходженнями і типовим рівнем надходжень бюджетних установ до великої війни (у середньому 0,58% ВВП у 2018-2021 роках), поділена на ВВП відповідного року) . 

Це не гроші, а вартість переданої техніки, зброї та обладнання, які ставляться на баланс держави. Проте незрозуміло, за якою методикою оцінюють: яку вартість вказують для техніки, як обліковують боєприпаси та витратні матеріали.

👉 Якщо врахувати всю оголошену військову підтримку США, включно з опосередкованою (наприклад, відновлення власних запасів Пентагону), ця сума сягає $69 млрд. Тоді за три роки це в середньому $23 млрд на рік.  

Таким чином, оцінка варіюється в межах $6-23 млрд на рік — від мінімальної вартості фактичних поставок до максимальної, яка включає витрати США на поповнення своїх складів і підтримку союзників по НАТО.

🔗 Детальніше про те, скільки США витрачають на українську оборону і хто зможе її замінити 一 у нашому матеріалі для Економічної правди.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Сьогодні має відбуватися анонсований Трампом “День визволення Америки” — коли проясняться деталі щодо нових мит від США

(Це вже другий трампівський “день визволення”, перший був оголошений у день інавгурації)

🇪🇺 У свою чергу ЄС уже підготував список американських товарів, які можуть потрапити під обмеження на суму до €26 млрд. 

Очікується, що ЄС готує удар по техногігантах і банках США. Раніше ЄС дотримувався традиційного підходу, відповідаючи США митами на товари. 

Проте зараз Брюссель готується вдарити по американських послугах, де має більше важелів впливу як чистий імпортер.

Як це буде реалізовано?

1. Використання чинних регуляцій

ЄС може застосувати Digital Markets Act (DMA), який обмежує домінування Big Tech. Вони вже використали його проти Apple та Meta, а перші штрафи мають бути цього тижня. 

Також з допомогою чинних регуляцій можна запровадити податки для великих американських банків, таких як J.P. Morgan.

2. Обмеження доступу США до держзамовлень

Брюссель може заборонити американським компаніям брати участь у тендерах по енергетиці та консалтингу, позбавляючи їх значного джерела доходів.

Опція «Базука» (ні, не здалось, так називають впливові політичні заходи).

У випадку ЄС, це “Антипримусовий інструмент” (ACI). Якщо його активують, Брюссель може:

▪️ Заборонити роботу X Ілона Маска в ЄС.

▪️ Обмежити права на інтелектуальну власність американських технологічних компаній.

▪️ Заборонити інвестиції американських компаній у Європі.

Однак для реалізації цього заходу потрібно схвалення щонайменше 15 із 27 країн ЄС.

Попри можливість відповісти, ЄС ризикує нашкодити власним економічним інтересам. Через глибоку економічну взаємозалежність із США будь-які обмеження на послуги можуть негативно вплинути і на європейський бізнес та споживачів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Forbes оновив список найбагатших людей світу 

🇺🇦 У рейтингу – семеро українських доларових мільярдерів. Цікаво, що статки кожного зросли ледь не удвічі за останній рік. Головне з матеріалу Forbes:

▪️ Найзаможнішим з українців залишається власник ДТЕК та «Метінвесту» Рінат Ахметов 一 390 місце. Його статки зросли майже вдвічі – з $4 млрд до $7,9 млрд, зокрема, завдяки зростанню виторгу підприємств, вартості банку ПУМБ та дооцінці дивідендів. 

▪️ Статки Віктора Пінчука (1141 місце) збільшилися на 60% або $1,2 млрд – до $3,2 млрд. Зростання статків Пінчука зумовлене, зокрема, покращенням фінансових результатів трубного холдингу Інтерпайп, газовидобувної GeoAlliance, а також переоцінці активів і заощаджень.

▪️ До рейтингу повернувся Петро Порошенко (1947 місце). Його статки оцінюють у $1,8 млрд.

▪️ Ще одне повернення 一 Андрій Веревський. Зі статками $1,4 млрд він посів 2356 сходинку. Його повернення до списку повʼязане з недавнім зростанням капіталізації агрохолдингу Kernel в лютому 2025 року.

▪️ 2623 місце зі статками $1,2 млрд ділять троє українців 一 Вадим Новинський, Костянтин Жеваго та Влад Яценко.

Вадим Новинський володіє українською групою Smart Holding, яка має 24% акцій у виробнику залізної руди Metinvest, що належить Рінату Ахметову.  

​Костянтин Жеваго, народний депутат України з 1998 по 2019 рік, наприкінці 2019 року залишив посаду директора компанії Ferrexpo через розслідування Генпрокуратури.

Влад Яценко 一 співзасновник цифрового банку Revolut, який у серпні 2024 року отримав оцінку $45 млрд від приватних інвесторів.

«Число доларових мільярдерів у світі перевищило 3000, а їх сукупні статки 一 $16 трлн, пише Forbes. У США 一 902 мільярдери, в Китаї 一 516, в Індії 一 205, в Україні 一 7, не враховуючи Макса Литвина та Олексія Шевченка, що вказані у списку громадянами Канади. Росіян у списку 一 140. 

Нагадаємо, що ЄС запровадив вже 16 пакетів санкцій проти росіян і зараз веде роботу над 17-м. Варто зазначити, що понад два десятки учасників списку Forbes знов почали обліковуватися як росіяни, попри проживання, а іноді і наявність громадянства в інших країнах.

Сімка українців у списку має сукупні статки $17,9 млрд, або 0,11% від сукупних статків усіх мільярдерів світу», 一 додав наш старший економіст Володимир Ланда. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Зібрали думки експертів ЦЕС про нові трампівські тарифи.

Гліб Вишлінський, директор ЦЕС:

«Думаю, найбільш відчутним впливом торгової війни Трампа проти світу для нас стане те, що він в ній загрузне на найближчі роки. І ще від'їсть на неї уваги ЄС та інших наших партнерів.

Тому очікування магічного розрулювання нашої війни я б знизив після вчорашнього маже до нуля».

Юрій Гайдай, старший економіст:

«По багатьох позиціях американського імпорту заміщення неможливе, або буде дуже відтягнуте в часі. Наприклад, половина запчастин для американських автовиробників імпортується. Бачив оцінки, що перенесення виробництва навіть 10% цих запчастин у США займе 3 роки і потребуватиме інвестицій понад $100 млрд. І це лише маленька частка автозапчастин.

Багато товарів для споживчого ринку США різко подорожчають, і попит на них істотно спаде. Багато товарів американського експорту можуть втратити конкурентоспроможність (привіт Боінгу, наприклад).

Думаю, американські GR-и в найближчі місяці озолотяться, оббиваючи пороги у Вашингтоні. Далі підуть carve-outs з тарифів, щоб врятувати окремі галузі, та збити незадоволення виборців. Плюс винятки, які виторгують інші країни.

Дуже цікаво, чим відповість ЄС. Американським експортерам послуг та біг-теху, думаю, буде боляче.

Взагалі якісно спрогнозувати всі ефекти складно. Але що напевне 一 ефективність глобальної економіки спаде. Загальний добробут людства 一 спаде.

Девід Рікардо запропонував теорію порівняльних переваг 208 років тому. Хто б міг уявити, що президент найбільшої економіки світу вирішить перевірити цю теорію на практиці у 2025-му».

Володимир Ланда, старший економіст:

«Ви помітили, які країни не обкладені американським митом?

1) Країни-сусіди: Канада (ВВП - $2,3 трлн), Мексика ($1,8 трлн) та Куба ($147 млрд)
2) Країни-агресори Росія ($2,2 трлн), Білорусь ($73 млрд) та Північна Корея ($15 млрд)
3) Країни, про які, схоже, просто забули: Буркіна Фасо, Сомалі, Сейшельскі острови, Палау та Ватикан
4) Палестина
Бонус. Гренландія, хоч і належить Данії, проте не входить до ЄС. Тому мита проти неї не запроваджені. Можливо, по "сусідській" квоті».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ВПО мають найнижчий рівень доходу з опитаних нами жінок

Втім попри поширені наративи, жінки з окупованих територій чи зон бойових дій не демонструють більшого бажання виїхати за кордон.

У всіх групах рівень наміру виїзду приблизно однаковий (на графіку: ВПО — 17%, колишні ВПО — 14%, ті, хто не виїжджали  — 12%).

🏠 Житло — ключовий фактор, що впливає на рішення людей залишатися, виїжджати чи повертатися. 64% ВПО орендують житло, і лише 16% мають власне (до війни таких було 76%). 

Ось що про це казала Дарина Марчак, Перша заступниця Міністра соціальної політики України на нашій події-презентації дослідження. 

«За нашими оцінками, понад 800 тисяч ВПО працездатного віку сьогодні не працевлаштовані. Це — величезний резерв для ринку праці, і ми маємо допомогти нашим громадянам повернутись до ринку праці і до економічноі незалежності.

Але якщо мама не має доступу до дитсадка з укриттям у прифронтових зонах, вона змушена залишатися вдома, втрачаючи можливість працювати.

Догляд за літніми родичами також часто лягає на сім’ю, що змушує людей звільнятися. Саме тому один з пріоритетів — забезпечити надання для родин внутрішньо переміщених осіб необхідних соціальних послуг , зокрема послуг з догляду.

Через цей та інші інструменти маємо допомогти людям адаптуватися в нових громадах та відчувати себе потрібними членами спільноти».

📌 Послухати більше та подивитись дослідження можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Введення хоч і «всього лише» 10% мит на українські товари навряд допоможе американській промисловості.

Наша старша економістка Яна Охріменко проаналізувала, яку роль США відіграють в українському експорті – і навпаки.

🇺🇦👉🇺🇸

У 2024-му році, 2% українського експорту (або $0,9 млрд) припадало на США. Роль США як імпортера української продукції не зазнала значних змін із початку повномасштабного вторгнення – на відміну від ЄС, чия частка в українському експорті зросла із 41% до 60% між 2021 та 2024 роками. 

🇺🇸👉🇺🇦

Водночас частка США в українському імпорті складала майже 5% в 2024 році. Торговий дефіцит України із США становив $2,6 млрд. Тобто торгівля з Україною явно не загрожує торговому балансу США.

Згідно з безглуздою формулою адміністрації Трампа, заснованою на торгових балансах, країни, з якими США мають торговий профіцит, підпадають під базову ставку у 10%. Оскільки Україна має дефіцит у торгівлі зі США, українські товари не потрапляють під дію підвищених мит, лише під базову ставку.

🏭 Основу українського експорту до США становлять продукція металургійної галузі (61% від усього експорту у 2024 році), тоді як імпорт з США здебільшого складається з машин, обладнання та транспорту (50% імпорту у 2024 році). 

Таким чином, скорочення експорту з України до США може опосередковано призвести до зниження імпорту американських товарів в Україну.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чи зростатимуть ціни в Україні після тарифів Трампа?

👉 Про це говорить наш старший економіст Юрій Гайдай в етері Нацмарафону.

Загалом очікується, що інфляція зросте у більшості країн.

«Багато американських товарів складаються з численних компонентів, які самі по собі імпортуються до США. Візьмемо американські автомобілі: до 40–50% їхніх запчастин — імпортні. Якщо додати до цього нові тарифи, то вартість таких автомобілів зросте. Відповідно, для нас це означатиме подорожчання.

Втім, не можна виключати й зворотної тенденції. Через обмеження на величезному американському ринку, частина товарів може бути переорієнтована на інші країни, зокрема й на Україну. У деяких сегментах це, навпаки, може призвести до зниження цін.

Однак у загальносвітовому масштабі я б очікував швидше проінфляційного ефекту. У більшості країн, за незначними винятками, ці зміни створюватимуть додатковий тиск на зростання цін».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації Трампа 一 і це найкраща демонстрація, чому його політика 一 маячня

Роздуми від учасника нашої Наглядової ради, фінансиста та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022) Романа Сульжика (це скорочений варіант).

«(...) Як дуже добре сказав один американський аналітик, «Трамп абсолютно непередбачуваний, але в одному постійний 一 він завжди захищає інтереси россії».

Останні 50 років світ будував глобальну постіндустріальну економіку. Виробництво переміщалося у дешевші країни, а в багатих залишалися сервіси та капітал. Це позбавило роботи нижні 25% населення: без потрібної освіти, без доступу до кваліфікованої праці. Звідси й протестне голосування, на яке наклали страх перед іммігрантами й трансгендерами у жіночому спорті.

Білл Клінтон пояснив, що разом з NAFTA планувалась підтримка для постраждалих робітників, але республіканці заблокували її. Тільки Обамі вдалось протягнути медичне страхування для всіх громадян, і весь свій перший термін Трамп намагався його знищити.

🕹️ Реальні наслідки тарифів

(...) Спроба повернути виробництво в США тарифами приречена. Американці не будуть працювати по 12 годин на добу з пісянням у пластикові пляшки та 5-хвилинними перервами кожні три години. Такі робочі місця вже є в Amazon —  і чомусь вони американцям не дуже подобаються.

(...) Те, що фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації найкраща демонстрація, чому це маячня. Навіть при податковій ставці 20% ці паперові прибутки могли б принести трильйон податків 一 які зараз просто зникли.

(...) Те, що речі виробляються у союзників, а не в США і це ризик 一 так для цього у вас і є найкраща армія в світі! Щоб захищати своїх союзників та ланцюги постачань!

Але натомість розмова іде про те, щоб виходити з НАТО та кидати союзників сам на сам з потенційними загрозами. Південна Корея та Японія вже сказали, що будуть координувати з Китаєм відповідь на американським тарифи. 

🍯 «Медовий місяць закінчився» 

Але в усьому цьому є і позитивні наслідки. Honeymoon, або медовий місяць кожного нового президента, коли йому можливо робити все, для Трампа вже офіційно закінчився. І те, що він не включив россію у перелік тарифів робить йому ще важче давати їм наступні «подарунки» 一 знімати санкції, тиснути на Україну, тощо. Не те, що він не буде намагатись цього робити, просто це стане важче.

А нам треба просто продовжувати триматись. Індекс Московської Біржи падає два тижні поспіль 一 найдовше в історії. Навіть там розуміють що їх надії на те, що Дональд їх врятує закінчуються. І це добре». 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

"Рудий лебідь" 🙄 一 зараз найнижчий курс долара по відношенню до гривні з 9 вересня.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤖 Штучний інтелект збільшить розрив у зарплатах

(з допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая 一 про цікаву статтю в The Economist «Як ШІ відділить кращих від решти»).

«Якщо в двох словах 一 свіжі дослідження показують, що ШІ не буде «великим вирівнювачем». Навпаки:

1) для низькокваліфікованих робіт, на кшталт клієнтської підтримки чи простого копірайтингу, ШІ знижує планку вимог, і це знизить оплату такої праці;

2) для висококваліфікованої роботи, на кшталт консалтингу 一 будь-то інвестиційного, юридичного, чи управлінського, чи наукових досліджень, найбільша віддача у ШІ 一 у топових фахівців, відтак вони стають ще дорожчими.

Тобто, окрім знищення окремих професій, ШІ буде ще збільшувати розриви у оплаті праці.

І, далі додам від себе 一 масштабування таких розривів створюватиме нові виклики для держав у плані соціальної та податкової політики.

Бо нерівність створює проблеми. Але, як показує практика, старі, «аналогові» підходи до вирішення проблем нової, цифрової економіки 一 працюють погано».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як переозброїти Європу дешевше і ефективніше?

Після інавгурації Трампа США відійшли від ролі гаранта європейської безпеки, але наявні інструменти ЄС надто слабкі для ефективної відповіді. Одна з причин — фрагментований і залежний від США оборонний ринок ЄС, майже без конкуренції. Через це переозброєння дороге, а технології відстають.

👉 Як рішення, аналітичний центр Bruegel пропонує створити «Європейський оборонний механізм» (EDM).

Це міжурядова інституція, яка стане екслюзивним агентом із закупівель, планування та фінансування. Вона має об’єднати потреби країн ЄС і союзників за його межами, щоб забезпечити спільні закупівлі, які в окремих випадках можуть зменшити вартість на понад 50%.

🇺🇦 Що може запропонувати Україна?

Bruegel вважає, що для розвитку оборонного потенціалу Європи необхідна максимальна інтеграція української військово-промислової сфери. Українське виробництво здатне суттєво знизити витрати на озброєння, зокрема завдяки дешевшим дронам, які є набагато доступнішими за західні аналоги.

Участь України в EDM не лише посилить європейську оборону, а й підтримуватиме економіку країни через розвиток виробництва. Водночас повноцінне членство може вимагати від України передавати частину озброєння на спільні потреби, що складно під час війни. Тому пропонується перехідний період: поки триває війна, Україна могла б користуватися закупівлями через EDM, профінансованими іншими учасниками.

Щоб механізм працював ефективно, він також передбачає:

▪️ Створення єдиного ринку оборонної промисловості шляхом (1) заборони пріоритетності в закупівлях за національною ознакою; (2) заборони державної допомоги для оборонних компаній.

▪️ EDM матиме право власності на важливі стратегічні активи, такі як ракети, супутникові й протиповітряні системи, полегшуючи навантаження на національні бюджети та зменшуючи залежність від США.

Перебудова оборонного ринку та відмова від національних лідерів у цій галузі буде складним завданням. Однак, з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі, ця пропозиція виглядає реалістично.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чи справді зарплати військових під загрозою? 

Вчора Економічна правда опублікували матеріал про те, що без змін до бюджету держава може не мати коштів на виплату зарплат військовим наприкінці року.

Причина – закупівля боєприпасів, на які почали використовувати грошове забезпечення військовим.

👉 Одразу у Мінфіні спростували нестачу коштів для виплат військовим у цьому році.

Коротко про що йдеться у статті:

▪️Міноборони перевиконує план видатків з початку 2025 року, витрачаючи кошти, призначені на зарплати військовим, на закупівлю боєприпасів. Так вже близько 200 млрд грн витрачено з бюджету останніх місяців року.

▪️ Бюджет оборони на 2025 рік – 1,568 трлн грн, що лише трохи більше за 2024 рік, хоча потреби зростають. Як і в 2024 році, дефіцит сформувався через брак західної допомоги, зокрема затримку військової підтримки від США.

Ці кошти закладалися в умовах сценаріїв перемир’я або деескалації, які не справдилися. Зеленський доручив готуватись до сценарію відмови США від підтримки України і нарощувати внутрішні оборонні спроможності.

▪️ На оборонні закупівлі держава витрачає сотні мільярдів гривень. Водночас такі контракти закриті для суспільства. Через це купівля зброї має високі корупційні ризики. В останні роки держава не раз "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році заплатили одній компанії 1,5 млрд грн за снаряди, які не отримала.

▪️ Безнадійна дебіторська заборгованість Міноборони перевищує 50 млрд грн — це прострочені контракти, виконання яких малоймовірне.

▪️ Попри запуск Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони продовжує укладати частину нових контрактів через Держприкордонслужбу, яка не є профільною установою для загальновійськових закупівель.

Уряд планує покрити видатки трьома способами:

▪️Перевиконати план доходів бюджету: за перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн.

▪️ Профінансувати частину оборонних закупівель коштами партнерів через кредит, забезпечений замороженими російськими активами.

▪️ Збільшити внутрішні запозичення через випуск ОВДП.

Підвищення податків наразі не планується, хоча це можливо у разі гострої нестачі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Трамп намагається запхати зубну пасту в тюбик і повернути економіку на 40 років назад

Про це в ефірі Нацмарафону розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський. 

Трамп хоче «вилікувати» спад виробництва у США — проблему, яку зробив головною темою своєї передвиборчої кампанії. Він апелював до виборців, які втратили хорошу роботу через глобалізацію та перенесення виробництва в дешевші країни, як Китай.

«Кампанія Трампа і його кроки немов запихають зубну пасту назад в тюбик і намагаються повернути економіку до того стану, в якому вона була 30-40 років тому. Лікування, яке пропонує Трамп, вже погіршує стан економіки США.

Падіння фондових ринків для американців це не те саме, що для нас, які спостерігають за цим на відстані і просто розуміють, що в чому є щось погане. У США традиційно не тільки вищий, а й середній клас заощаджує в акціях», 一 каже Гліб Вишлінський. 

🛒 Перше, що подорожчає для американців через мита 一 це одяг, взуття та електроніка. 

Для України наслідки будуть опосередкованими і стосуватимуться фокусу уваги адміністрації Трампа. За митами, Україна може відійти на другий план як для американського президента, так і виборців. 

Вишлінський додає, що Трамп прийняв американську економіку в хорошому стані. На момент його інавгурації, у США був низький рівень безробіття. 

Тож це радше проблема сприйняття власної значущості, ніж реальна криза для більшості американських працівників. 

Картинка — Ші 🤖

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👟 Скільки коштує зробити пару кросівок Nike в Азії?

(Переповідаємо тред Дерека Гая 一 канадського письменника і коментатора чоловічої моди).

У 2014 році Nike розкрили, що виготовлення та транспортування пари кросівок з Азії в США коштує близько $25.

Після цього компанія продає їх оптовикам (таким як Footlocker) за $50, що приносить 9% прибутку для Nike. Роздрібні продавці націнюють взуття на 100% і продають їх за $100.

💸 Як мита змінять ціну кросівок?

Білий Дім оголосив, що тарифи на товари з Китаю зростуть до 104% (а вчора «розізлився» на Китай і оголосив про мита 125% та перерву в 90 днів для усіх інших країн). 

Якщо Nike платить $25 за виготовлення кросівок, тариф складе $26, що фактично подвоїть витрати на їх виготовлення та доставку в США.

Зрозуміло, це все ще вигідно для Nike. Однак, головне, що потрібно зрозуміти — тарифи не просто додаються до фінальної ціни. Вони змінюють всю структуру витрат.

Припускаємо, що Nike витрачає $25 на доставку кросівок, продає їх Footlocker за $50, а Footlocker продає за $100. Але якщо збільшуються витрати на перевезення, страхування та митницю, тоді Nike продає взуття Footlocker за $75, а вони продають їх за $150. Кожен має фіксовані відсотки, щоб уникнути збитків.

🇺🇸 Які наслідки для робочих місць у США?

Дешевше виробництво в Азії дозволяє купувати Nike американцям за $100. Це створює робочі місця для працівників Footlocker, дизайнерів Nike та маркетологів.

А ось кросівки, виготовлені в США, такі як моделі New Balance, продають за близько $220. Для них використовують імпортні матеріали (до 30%), що також підвищує ціну через тарифи.

Виготовлення взуття за кордоном може створювати робочі місця в США, пропонуючи більш доступні продукти. Однак, якщо повернути виробництво назад до США, менше людей купуватиме кросівки за $220, що врешті може призвести до зменшення працевлаштування як у США, так і за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram