🇺🇸 Сьогодні має відбуватися анонсований Трампом “День визволення Америки” — коли проясняться деталі щодо нових мит від США

(Це вже другий трампівський “день визволення”, перший був оголошений у день інавгурації)

🇪🇺 У свою чергу ЄС уже підготував список американських товарів, які можуть потрапити під обмеження на суму до €26 млрд. 

Очікується, що ЄС готує удар по техногігантах і банках США. Раніше ЄС дотримувався традиційного підходу, відповідаючи США митами на товари. 

Проте зараз Брюссель готується вдарити по американських послугах, де має більше важелів впливу як чистий імпортер.

Як це буде реалізовано?

1. Використання чинних регуляцій

ЄС може застосувати Digital Markets Act (DMA), який обмежує домінування Big Tech. Вони вже використали його проти Apple та Meta, а перші штрафи мають бути цього тижня. 

Також з допомогою чинних регуляцій можна запровадити податки для великих американських банків, таких як J.P. Morgan.

2. Обмеження доступу США до держзамовлень

Брюссель може заборонити американським компаніям брати участь у тендерах по енергетиці та консалтингу, позбавляючи їх значного джерела доходів.

Опція «Базука» (ні, не здалось, так називають впливові політичні заходи).

У випадку ЄС, це “Антипримусовий інструмент” (ACI). Якщо його активують, Брюссель може:

▪️ Заборонити роботу X Ілона Маска в ЄС.

▪️ Обмежити права на інтелектуальну власність американських технологічних компаній.

▪️ Заборонити інвестиції американських компаній у Європі.

Однак для реалізації цього заходу потрібно схвалення щонайменше 15 із 27 країн ЄС.

Попри можливість відповісти, ЄС ризикує нашкодити власним економічним інтересам. Через глибоку економічну взаємозалежність із США будь-які обмеження на послуги можуть негативно вплинути і на європейський бізнес та споживачів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Forbes оновив список найбагатших людей світу 

🇺🇦 У рейтингу – семеро українських доларових мільярдерів. Цікаво, що статки кожного зросли ледь не удвічі за останній рік. Головне з матеріалу Forbes:

▪️ Найзаможнішим з українців залишається власник ДТЕК та «Метінвесту» Рінат Ахметов 一 390 місце. Його статки зросли майже вдвічі – з $4 млрд до $7,9 млрд, зокрема, завдяки зростанню виторгу підприємств, вартості банку ПУМБ та дооцінці дивідендів. 

▪️ Статки Віктора Пінчука (1141 місце) збільшилися на 60% або $1,2 млрд – до $3,2 млрд. Зростання статків Пінчука зумовлене, зокрема, покращенням фінансових результатів трубного холдингу Інтерпайп, газовидобувної GeoAlliance, а також переоцінці активів і заощаджень.

▪️ До рейтингу повернувся Петро Порошенко (1947 місце). Його статки оцінюють у $1,8 млрд.

▪️ Ще одне повернення 一 Андрій Веревський. Зі статками $1,4 млрд він посів 2356 сходинку. Його повернення до списку повʼязане з недавнім зростанням капіталізації агрохолдингу Kernel в лютому 2025 року.

▪️ 2623 місце зі статками $1,2 млрд ділять троє українців 一 Вадим Новинський, Костянтин Жеваго та Влад Яценко.

Вадим Новинський володіє українською групою Smart Holding, яка має 24% акцій у виробнику залізної руди Metinvest, що належить Рінату Ахметову.  

​Костянтин Жеваго, народний депутат України з 1998 по 2019 рік, наприкінці 2019 року залишив посаду директора компанії Ferrexpo через розслідування Генпрокуратури.

Влад Яценко 一 співзасновник цифрового банку Revolut, який у серпні 2024 року отримав оцінку $45 млрд від приватних інвесторів.

«Число доларових мільярдерів у світі перевищило 3000, а їх сукупні статки 一 $16 трлн, пише Forbes. У США 一 902 мільярдери, в Китаї 一 516, в Індії 一 205, в Україні 一 7, не враховуючи Макса Литвина та Олексія Шевченка, що вказані у списку громадянами Канади. Росіян у списку 一 140. 

Нагадаємо, що ЄС запровадив вже 16 пакетів санкцій проти росіян і зараз веде роботу над 17-м. Варто зазначити, що понад два десятки учасників списку Forbes знов почали обліковуватися як росіяни, попри проживання, а іноді і наявність громадянства в інших країнах.

Сімка українців у списку має сукупні статки $17,9 млрд, або 0,11% від сукупних статків усіх мільярдерів світу», 一 додав наш старший економіст Володимир Ланда. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Зібрали думки експертів ЦЕС про нові трампівські тарифи.

Гліб Вишлінський, директор ЦЕС:

«Думаю, найбільш відчутним впливом торгової війни Трампа проти світу для нас стане те, що він в ній загрузне на найближчі роки. І ще від'їсть на неї уваги ЄС та інших наших партнерів.

Тому очікування магічного розрулювання нашої війни я б знизив після вчорашнього маже до нуля».

Юрій Гайдай, старший економіст:

«По багатьох позиціях американського імпорту заміщення неможливе, або буде дуже відтягнуте в часі. Наприклад, половина запчастин для американських автовиробників імпортується. Бачив оцінки, що перенесення виробництва навіть 10% цих запчастин у США займе 3 роки і потребуватиме інвестицій понад $100 млрд. І це лише маленька частка автозапчастин.

Багато товарів для споживчого ринку США різко подорожчають, і попит на них істотно спаде. Багато товарів американського експорту можуть втратити конкурентоспроможність (привіт Боінгу, наприклад).

Думаю, американські GR-и в найближчі місяці озолотяться, оббиваючи пороги у Вашингтоні. Далі підуть carve-outs з тарифів, щоб врятувати окремі галузі, та збити незадоволення виборців. Плюс винятки, які виторгують інші країни.

Дуже цікаво, чим відповість ЄС. Американським експортерам послуг та біг-теху, думаю, буде боляче.

Взагалі якісно спрогнозувати всі ефекти складно. Але що напевне 一 ефективність глобальної економіки спаде. Загальний добробут людства 一 спаде.

Девід Рікардо запропонував теорію порівняльних переваг 208 років тому. Хто б міг уявити, що президент найбільшої економіки світу вирішить перевірити цю теорію на практиці у 2025-му».

Володимир Ланда, старший економіст:

«Ви помітили, які країни не обкладені американським митом?

1) Країни-сусіди: Канада (ВВП - $2,3 трлн), Мексика ($1,8 трлн) та Куба ($147 млрд)
2) Країни-агресори Росія ($2,2 трлн), Білорусь ($73 млрд) та Північна Корея ($15 млрд)
3) Країни, про які, схоже, просто забули: Буркіна Фасо, Сомалі, Сейшельскі острови, Палау та Ватикан
4) Палестина
Бонус. Гренландія, хоч і належить Данії, проте не входить до ЄС. Тому мита проти неї не запроваджені. Можливо, по "сусідській" квоті».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ВПО мають найнижчий рівень доходу з опитаних нами жінок

Втім попри поширені наративи, жінки з окупованих територій чи зон бойових дій не демонструють більшого бажання виїхати за кордон.

У всіх групах рівень наміру виїзду приблизно однаковий (на графіку: ВПО — 17%, колишні ВПО — 14%, ті, хто не виїжджали  — 12%).

🏠 Житло — ключовий фактор, що впливає на рішення людей залишатися, виїжджати чи повертатися. 64% ВПО орендують житло, і лише 16% мають власне (до війни таких було 76%). 

Ось що про це казала Дарина Марчак, Перша заступниця Міністра соціальної політики України на нашій події-презентації дослідження. 

«За нашими оцінками, понад 800 тисяч ВПО працездатного віку сьогодні не працевлаштовані. Це — величезний резерв для ринку праці, і ми маємо допомогти нашим громадянам повернутись до ринку праці і до економічноі незалежності.

Але якщо мама не має доступу до дитсадка з укриттям у прифронтових зонах, вона змушена залишатися вдома, втрачаючи можливість працювати.

Догляд за літніми родичами також часто лягає на сім’ю, що змушує людей звільнятися. Саме тому один з пріоритетів — забезпечити надання для родин внутрішньо переміщених осіб необхідних соціальних послуг , зокрема послуг з догляду.

Через цей та інші інструменти маємо допомогти людям адаптуватися в нових громадах та відчувати себе потрібними членами спільноти».

📌 Послухати більше та подивитись дослідження можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Введення хоч і «всього лише» 10% мит на українські товари навряд допоможе американській промисловості.

Наша старша економістка Яна Охріменко проаналізувала, яку роль США відіграють в українському експорті – і навпаки.

🇺🇦👉🇺🇸

У 2024-му році, 2% українського експорту (або $0,9 млрд) припадало на США. Роль США як імпортера української продукції не зазнала значних змін із початку повномасштабного вторгнення – на відміну від ЄС, чия частка в українському експорті зросла із 41% до 60% між 2021 та 2024 роками. 

🇺🇸👉🇺🇦

Водночас частка США в українському імпорті складала майже 5% в 2024 році. Торговий дефіцит України із США становив $2,6 млрд. Тобто торгівля з Україною явно не загрожує торговому балансу США.

Згідно з безглуздою формулою адміністрації Трампа, заснованою на торгових балансах, країни, з якими США мають торговий профіцит, підпадають під базову ставку у 10%. Оскільки Україна має дефіцит у торгівлі зі США, українські товари не потрапляють під дію підвищених мит, лише під базову ставку.

🏭 Основу українського експорту до США становлять продукція металургійної галузі (61% від усього експорту у 2024 році), тоді як імпорт з США здебільшого складається з машин, обладнання та транспорту (50% імпорту у 2024 році). 

Таким чином, скорочення експорту з України до США може опосередковано призвести до зниження імпорту американських товарів в Україну.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чи зростатимуть ціни в Україні після тарифів Трампа?

👉 Про це говорить наш старший економіст Юрій Гайдай в етері Нацмарафону.

Загалом очікується, що інфляція зросте у більшості країн.

«Багато американських товарів складаються з численних компонентів, які самі по собі імпортуються до США. Візьмемо американські автомобілі: до 40–50% їхніх запчастин — імпортні. Якщо додати до цього нові тарифи, то вартість таких автомобілів зросте. Відповідно, для нас це означатиме подорожчання.

Втім, не можна виключати й зворотної тенденції. Через обмеження на величезному американському ринку, частина товарів може бути переорієнтована на інші країни, зокрема й на Україну. У деяких сегментах це, навпаки, може призвести до зниження цін.

Однак у загальносвітовому масштабі я б очікував швидше проінфляційного ефекту. У більшості країн, за незначними винятками, ці зміни створюватимуть додатковий тиск на зростання цін».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації Трампа 一 і це найкраща демонстрація, чому його політика 一 маячня

Роздуми від учасника нашої Наглядової ради, фінансиста та члена наглядової ради Приватбанку (2019-2022) Романа Сульжика (це скорочений варіант).

«(...) Як дуже добре сказав один американський аналітик, «Трамп абсолютно непередбачуваний, але в одному постійний 一 він завжди захищає інтереси россії».

Останні 50 років світ будував глобальну постіндустріальну економіку. Виробництво переміщалося у дешевші країни, а в багатих залишалися сервіси та капітал. Це позбавило роботи нижні 25% населення: без потрібної освіти, без доступу до кваліфікованої праці. Звідси й протестне голосування, на яке наклали страх перед іммігрантами й трансгендерами у жіночому спорті.

Білл Клінтон пояснив, що разом з NAFTA планувалась підтримка для постраждалих робітників, але республіканці заблокували її. Тільки Обамі вдалось протягнути медичне страхування для всіх громадян, і весь свій перший термін Трамп намагався його знищити.

🕹️ Реальні наслідки тарифів

(...) Спроба повернути виробництво в США тарифами приречена. Американці не будуть працювати по 12 годин на добу з пісянням у пластикові пляшки та 5-хвилинними перервами кожні три години. Такі робочі місця вже є в Amazon —  і чомусь вони американцям не дуже подобаються.

(...) Те, що фондовий ринок загубив більше $5 трлн з моменту інавгурації найкраща демонстрація, чому це маячня. Навіть при податковій ставці 20% ці паперові прибутки могли б принести трильйон податків 一 які зараз просто зникли.

(...) Те, що речі виробляються у союзників, а не в США і це ризик 一 так для цього у вас і є найкраща армія в світі! Щоб захищати своїх союзників та ланцюги постачань!

Але натомість розмова іде про те, щоб виходити з НАТО та кидати союзників сам на сам з потенційними загрозами. Південна Корея та Японія вже сказали, що будуть координувати з Китаєм відповідь на американським тарифи. 

🍯 «Медовий місяць закінчився» 

Але в усьому цьому є і позитивні наслідки. Honeymoon, або медовий місяць кожного нового президента, коли йому можливо робити все, для Трампа вже офіційно закінчився. І те, що він не включив россію у перелік тарифів робить йому ще важче давати їм наступні «подарунки» 一 знімати санкції, тиснути на Україну, тощо. Не те, що він не буде намагатись цього робити, просто це стане важче.

А нам треба просто продовжувати триматись. Індекс Московської Біржи падає два тижні поспіль 一 найдовше в історії. Навіть там розуміють що їх надії на те, що Дональд їх врятує закінчуються. І це добре». 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

"Рудий лебідь" 🙄 一 зараз найнижчий курс долара по відношенню до гривні з 9 вересня.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤖 Штучний інтелект збільшить розрив у зарплатах

(з допису нашого старшого економіста Юрія Гайдая 一 про цікаву статтю в The Economist «Як ШІ відділить кращих від решти»).

«Якщо в двох словах 一 свіжі дослідження показують, що ШІ не буде «великим вирівнювачем». Навпаки:

1) для низькокваліфікованих робіт, на кшталт клієнтської підтримки чи простого копірайтингу, ШІ знижує планку вимог, і це знизить оплату такої праці;

2) для висококваліфікованої роботи, на кшталт консалтингу 一 будь-то інвестиційного, юридичного, чи управлінського, чи наукових досліджень, найбільша віддача у ШІ 一 у топових фахівців, відтак вони стають ще дорожчими.

Тобто, окрім знищення окремих професій, ШІ буде ще збільшувати розриви у оплаті праці.

І, далі додам від себе 一 масштабування таких розривів створюватиме нові виклики для держав у плані соціальної та податкової політики.

Бо нерівність створює проблеми. Але, як показує практика, старі, «аналогові» підходи до вирішення проблем нової, цифрової економіки 一 працюють погано».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як переозброїти Європу дешевше і ефективніше?

Після інавгурації Трампа США відійшли від ролі гаранта європейської безпеки, але наявні інструменти ЄС надто слабкі для ефективної відповіді. Одна з причин — фрагментований і залежний від США оборонний ринок ЄС, майже без конкуренції. Через це переозброєння дороге, а технології відстають.

👉 Як рішення, аналітичний центр Bruegel пропонує створити «Європейський оборонний механізм» (EDM).

Це міжурядова інституція, яка стане екслюзивним агентом із закупівель, планування та фінансування. Вона має об’єднати потреби країн ЄС і союзників за його межами, щоб забезпечити спільні закупівлі, які в окремих випадках можуть зменшити вартість на понад 50%.

🇺🇦 Що може запропонувати Україна?

Bruegel вважає, що для розвитку оборонного потенціалу Європи необхідна максимальна інтеграція української військово-промислової сфери. Українське виробництво здатне суттєво знизити витрати на озброєння, зокрема завдяки дешевшим дронам, які є набагато доступнішими за західні аналоги.

Участь України в EDM не лише посилить європейську оборону, а й підтримуватиме економіку країни через розвиток виробництва. Водночас повноцінне членство може вимагати від України передавати частину озброєння на спільні потреби, що складно під час війни. Тому пропонується перехідний період: поки триває війна, Україна могла б користуватися закупівлями через EDM, профінансованими іншими учасниками.

Щоб механізм працював ефективно, він також передбачає:

▪️ Створення єдиного ринку оборонної промисловості шляхом (1) заборони пріоритетності в закупівлях за національною ознакою; (2) заборони державної допомоги для оборонних компаній.

▪️ EDM матиме право власності на важливі стратегічні активи, такі як ракети, супутникові й протиповітряні системи, полегшуючи навантаження на національні бюджети та зменшуючи залежність від США.

Перебудова оборонного ринку та відмова від національних лідерів у цій галузі буде складним завданням. Однак, з огляду на поточну безпекову ситуацію в Європі, ця пропозиція виглядає реалістично.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Чи справді зарплати військових під загрозою? 

Вчора Економічна правда опублікували матеріал про те, що без змін до бюджету держава може не мати коштів на виплату зарплат військовим наприкінці року.

Причина – закупівля боєприпасів, на які почали використовувати грошове забезпечення військовим.

👉 Одразу у Мінфіні спростували нестачу коштів для виплат військовим у цьому році.

Коротко про що йдеться у статті:

▪️Міноборони перевиконує план видатків з початку 2025 року, витрачаючи кошти, призначені на зарплати військовим, на закупівлю боєприпасів. Так вже близько 200 млрд грн витрачено з бюджету останніх місяців року.

▪️ Бюджет оборони на 2025 рік – 1,568 трлн грн, що лише трохи більше за 2024 рік, хоча потреби зростають. Як і в 2024 році, дефіцит сформувався через брак західної допомоги, зокрема затримку військової підтримки від США.

Ці кошти закладалися в умовах сценаріїв перемир’я або деескалації, які не справдилися. Зеленський доручив готуватись до сценарію відмови США від підтримки України і нарощувати внутрішні оборонні спроможності.

▪️ На оборонні закупівлі держава витрачає сотні мільярдів гривень. Водночас такі контракти закриті для суспільства. Через це купівля зброї має високі корупційні ризики. В останні роки держава не раз "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році заплатили одній компанії 1,5 млрд грн за снаряди, які не отримала.

▪️ Безнадійна дебіторська заборгованість Міноборони перевищує 50 млрд грн — це прострочені контракти, виконання яких малоймовірне.

▪️ Попри запуск Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони продовжує укладати частину нових контрактів через Держприкордонслужбу, яка не є профільною установою для загальновійськових закупівель.

Уряд планує покрити видатки трьома способами:

▪️Перевиконати план доходів бюджету: за перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн.

▪️ Профінансувати частину оборонних закупівель коштами партнерів через кредит, забезпечений замороженими російськими активами.

▪️ Збільшити внутрішні запозичення через випуск ОВДП.

Підвищення податків наразі не планується, хоча це можливо у разі гострої нестачі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Трамп намагається запхати зубну пасту в тюбик і повернути економіку на 40 років назад

Про це в ефірі Нацмарафону розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський. 

Трамп хоче «вилікувати» спад виробництва у США — проблему, яку зробив головною темою своєї передвиборчої кампанії. Він апелював до виборців, які втратили хорошу роботу через глобалізацію та перенесення виробництва в дешевші країни, як Китай.

«Кампанія Трампа і його кроки немов запихають зубну пасту назад в тюбик і намагаються повернути економіку до того стану, в якому вона була 30-40 років тому. Лікування, яке пропонує Трамп, вже погіршує стан економіки США.

Падіння фондових ринків для американців це не те саме, що для нас, які спостерігають за цим на відстані і просто розуміють, що в чому є щось погане. У США традиційно не тільки вищий, а й середній клас заощаджує в акціях», 一 каже Гліб Вишлінський. 

🛒 Перше, що подорожчає для американців через мита 一 це одяг, взуття та електроніка. 

Для України наслідки будуть опосередкованими і стосуватимуться фокусу уваги адміністрації Трампа. За митами, Україна може відійти на другий план як для американського президента, так і виборців. 

Вишлінський додає, що Трамп прийняв американську економіку в хорошому стані. На момент його інавгурації, у США був низький рівень безробіття. 

Тож це радше проблема сприйняття власної значущості, ніж реальна криза для більшості американських працівників. 

Картинка — Ші 🤖

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👟 Скільки коштує зробити пару кросівок Nike в Азії?

(Переповідаємо тред Дерека Гая 一 канадського письменника і коментатора чоловічої моди).

У 2014 році Nike розкрили, що виготовлення та транспортування пари кросівок з Азії в США коштує близько $25.

Після цього компанія продає їх оптовикам (таким як Footlocker) за $50, що приносить 9% прибутку для Nike. Роздрібні продавці націнюють взуття на 100% і продають їх за $100.

💸 Як мита змінять ціну кросівок?

Білий Дім оголосив, що тарифи на товари з Китаю зростуть до 104% (а вчора «розізлився» на Китай і оголосив про мита 125% та перерву в 90 днів для усіх інших країн). 

Якщо Nike платить $25 за виготовлення кросівок, тариф складе $26, що фактично подвоїть витрати на їх виготовлення та доставку в США.

Зрозуміло, це все ще вигідно для Nike. Однак, головне, що потрібно зрозуміти — тарифи не просто додаються до фінальної ціни. Вони змінюють всю структуру витрат.

Припускаємо, що Nike витрачає $25 на доставку кросівок, продає їх Footlocker за $50, а Footlocker продає за $100. Але якщо збільшуються витрати на перевезення, страхування та митницю, тоді Nike продає взуття Footlocker за $75, а вони продають їх за $150. Кожен має фіксовані відсотки, щоб уникнути збитків.

🇺🇸 Які наслідки для робочих місць у США?

Дешевше виробництво в Азії дозволяє купувати Nike американцям за $100. Це створює робочі місця для працівників Footlocker, дизайнерів Nike та маркетологів.

А ось кросівки, виготовлені в США, такі як моделі New Balance, продають за близько $220. Для них використовують імпортні матеріали (до 30%), що також підвищує ціну через тарифи.

Виготовлення взуття за кордоном може створювати робочі місця в США, пропонуючи більш доступні продукти. Однак, якщо повернути виробництво назад до США, менше людей купуватиме кросівки за $220, що врешті може призвести до зменшення працевлаштування як у США, так і за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС не продовжить «торговельний безвіз» з Україною — джерела

Про це Європейській правді на умовах анонімності повідомив один з європейських посадовців. 

Нагадаємо, що у 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. Чинні домовленості закінчуються 5 червня, а після цього, за словами європосадовця, умови торгівлі повернуться до довоєнних. 

Олександра Авраменко з комітету з євроінетграції УКАБ зазначала, що для нас це буде найгіршим варіантом:

«Режим 2021 року не відповідав ані реальним обсягам виробництва та експорту з української сторони, ані споживчим потребам всередині ЄС».

Водночас, в матеріалі додають, що ЄС розглядає ідею залишити торговельні преференції для деяких позицій українського експорту, наприклад, сталі.

Ось що про це каже наша старша економістка Яна Охріменко:

«Скасування «торговельного безвізу» насамперед вдарить по аграрному сектору. У той час як ЄС готується до розширення військово-промислового комплексу, зростатиме попит на українську сировину, зокрема металургійну продукцію. Багато українських промислових товарів уже відповідають європейським стандартам і можуть безперешкодно виходити на ринок ЄС. Водночас агропромисловий комплекс України ще недостатньо адаптований до вимог європейського ринку».

🌾 До початку повномасштабної війни Україна вже експортувала значні обсяги сільськогосподарської продукції понад встановлені митні квоти. Повернення до правил 2021 року навряд чи зашкодить великим експортерам, однак може суттєво вплинути на дрібніші сектори, як-от виробництво цукру чи птахівництво, що орієнтовані на європейський ринок.

🔗 Детальніше тему безмитного режиму для української продукції в ЄС ми обговорювали на події за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Три роки бюджетної стійкості 一 обговорення з міністром фінансів

👉 Наступного тижня спільно з Інститутом світової економіки Кіля (IfW Kiel) ми проведемо подію на тему публічних фінансів України впродовж повномасштабного вторгнення. 

За розрахунками Інституту Кіля в останні три роки Україна отримала близько €267 млрд допомоги, з них:

▪️ €130 млрд – це військова допомога, 
▪️ €118 млрд – фінансова підтримка уряду, яка дозволила покрити критичні соціальні видатки, 
▪️ решта – гуманітарна допомога.

Ця структура підтримки дозволила уряду перерозподілити внутрішні ресурси на потреби фронту без зупинки важливих соціальних витрат.

📌 Як зараз виглядає український бюджет і як змінилась роль донорів з екстреної допомоги до структурного фінансування?

Говоритимемо про це 16 квітня о 12:00 (за київським часом) разом з міністром фінансів України Сергієм Марченком.

🔗 Детальний розклад події тут. Зареєструватися можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Черговий скандал на Одеському припортовому. Без приватизації нічого хорошого від підприємства не слід очікувати 

👉 Нову схему оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

ОПЗ заключає контракт на постачання газу з маловідомою фірмою, яка не займається видобутком газу. Вона не виконує свої зобов’язання і, за даними Железняка, держава втрачає 345 млн грн.

“Навіть під час війни багато держпідприємств працюють не для наповнення бюджету, а для корупційних прибутків за рахунок держави”, — каже наш старший економіст Володимир Ланда, який у 2014-2015 роках був радником міністра економічного розвитку і торгівлі з питань управління державними підприємствами.

Зазвичай найкраще рішення — залучати на такі підприємства приватних, у тому числі іноземних, інвесторів. Але з часом такі активи стають менш привабливими, а корупційний шлейф відлякує інвесторів, які б могли створити дієву бізнес-модель, залучити сучасні технології та зробити підприємство прибутковим.

Результат багаторічного «схематозу» збитковий для держави. У 2024 році ОПЗ отримав 878 млн грн виторгу, а чистий збиток компанії перевищив 1,8 млрд грн. У підсумку непокритий збиток досяг космічних 18 млрд грн. 

Десять років тому завод оцінювали в $720 млн. У 2016 році уряд виставляв його на приватизацію за $521 млн, потім – за $191 млн, а у 2018 році Фонд держмайна навіть планував скинути стартову ціну до $54 млн. Однак, усі спроби держави знайти заводу нового власника завершилися невдало. 

Згодом завод три роки перебував у простої, а коли відновив роботу, старі схеми поновились. З 2009 по 2025 рік тільки публічно зафіксованих корупційних скандалів було більше 20.

🔗 Раніше ми вже пояснювали, чому державні підприємства зазвичай менш прибуткові ніж приватні. На цю тему у нас також є велике дослідження. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 Нацбанк на 14 квітня встановив рекордний курс євро — 46 грн 92 коп.

Це одразу на 68 копійок вище попереднього максимуму, зафіксованого 20 вересня 2024 року.

💸 Це пов’язано з стрімким обвалом долара до більшості провідних світових валют та розрахунком курсу євро (та інших валют) Національним банком України на основі фіксингів BFIX.

11 квітня євро оновив трирічний максимум до долара і торгувався за курсом 1,13.

Максимальний офіційний курс долара в Україні був зафіксований на рівні 42 грн 28 коп 13 січня цього року, з того часу гривня зміцнішала до долара на 2,1%.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Про виробництво сумочок Louis Vuitton в США

(допис нашого старшого економіста Юрій Гайдая)

"Тим, хто досі вірить у геній трампової економічної політики і масове перенесення складних, високотехнологічних заводів у США за 8-12 місяців, дуже раджу почитати цей матеріал Reuters про те, як Луї Віттон шість років мучиться з налагодженням виробництва жіночих сумочок в Техасі.

Відкривав Трамп з помпою в минулу каденцію, штат дав 75% податкову пільгу з податку на майно на 10 років, яка економить заводу під 30 млн доларів - половину від обсягу інвестицій.

💸 Але на заводі зараз працює 300 працівників замість 1000 - банально не можуть набрати достатньо кваліфікованих працівників хоча вже платять $17 за годину, при мінімалці 7,25.

Працівники проходять навчання, стажування, а потім звільняються, бо не тягнуть вимог по якості сумочок, які в роздріб продаються по 1,5-3,5 тис доларів.

Завод один з найгірших у групі LVMH по якості виробництва - постійні проблеми з браком, управлінням, відходи шкіри сягають 40%, тоді як в середньому по інших таких заводах - до 20%.

Вже навіть вирішили закрити каліфорнійський завод, щоб перевести людей в Техас, але якось на диво люди не хочуть переїжджати з жахливої лівацької Каліфорнії.

👛 І це лише жіночі сумочки".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Навздогін допису про Louis Vuitton.

(від нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

💬 Дуже мені сподобалися коментарі на фб і в ТГ ЦЕС про те, що для США $17/год 一 це дуже мала оплата праці, а за $7,25/год навіть мігранти не працюватимуть.

В цьому ж і справа, друзі! В Іспанії, де історично LVMH розміщує свої виробництва, СЕРЕДНЯ оплата зараз 一 €13,5/год. А медіанна, до речі, буде ще меншою.

У В'єтнамі, де виробляється більшість шмоту та взуття для США, якщо Гугл не підводить, СЕРЕДНЯ з/п еквівалентна оплаті $3,5/год.

👉 Тому якщо $17+/год у Техасі замало, щоб залучити працівників, здатних акуратно різати шкіру і класти стібки, то це погані новини для американців в умовах курсу на Great Again.

Бо виходить, що досягнути цієї промислової величі середини минулого століття США зможуть лише за умови, що пересічний американець буде заробляти (а отже і споживати) дещо менше. І для цього не обов'язково номінальні зарплати мають стати меншими. Є й інші варіанти.

Яке несподіване відкриття, еге ж?

Іронічно, фб якраз нагадав мій минулорічний допис про те, що демографічна група, в якій Трамп набирає найбільше голосів 一 білі чоловіки 70+, без вищої освіти, із сільської місцевості. Там підтримка Трампа була 94%.

👴 І от їхній вибір, їхнє бажання Make America Great Again, якраз тягне США в часи їхнього дитинства, та навіть дещо раніше. Не думаю, що це сподобалося б новим поколінням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇩🇪 Німеччина скорочує розмір допомоги українцям, які приїхали після 1 квітня 2025 року 

Партії майбутньої урядової коаліції Німеччини домовилися скоротити допомогу біженцям з України. Замість €563 на місяць, даватимуть близько €460. Крім цього, нова правляча коаліція обіцяє жорсткіше перевіряти, чи не мають українці в Україні майна і доходів, які не відповідають критерію малозабезпеченості. 

Медичне страхування також буде не повне — лише базова допомога. Селитимуть не в окремі квартири, а переважно в житлові контейнери. 

👉 Тим не менш, на думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це навряд допоможе повернути українців додому 一 вони будуть швидше шукати роботу в Німеччині або мігрувати в іншу країну, де платять більше. 

«Німеччина мала одну із найщедріших систем соцвиплат для українців. Через це туди виїхало багато українців, зокрема людей, які виїхали з зони бойових дій, чи залишилися без грошей. Тоді стратегія Німеччини була вкладати кошти в інтеграцію українських біженців, щоб з часом, вивчивши мову, вони могли працювати на посадах, які потребують знання мови. 

Однак зараз Німеччина переходить до суттєвого скорочення соціальних виплат для нових біженців, та жорсткіших умов щодо необхідності пошуку роботи для старих. Схожі зміни відбулися нещодавно і в Норвегії, іншій країні з високим рівнем соцвиплат для українців.

Ці зміни можуть спонукати українців, які проживають в Німеччині швидше знаходити роботу, або ж мігрувати в іншу країну, де соцвиплати залишаються щедрими. Натомість, скоріш за все, це не призведе до повернення значної кількості цих людей в Україну: за результатами нашого дослідження частка біженців, які кажуть, що скасування соцвиплат стимулює їх повернутися є невеликою».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram