💸 Чи справді зарплати військових під загрозою? 

Вчора Економічна правда опублікували матеріал про те, що без змін до бюджету держава може не мати коштів на виплату зарплат військовим наприкінці року.

Причина – закупівля боєприпасів, на які почали використовувати грошове забезпечення військовим.

👉 Одразу у Мінфіні спростували нестачу коштів для виплат військовим у цьому році.

Коротко про що йдеться у статті:

▪️Міноборони перевиконує план видатків з початку 2025 року, витрачаючи кошти, призначені на зарплати військовим, на закупівлю боєприпасів. Так вже близько 200 млрд грн витрачено з бюджету останніх місяців року.

▪️ Бюджет оборони на 2025 рік – 1,568 трлн грн, що лише трохи більше за 2024 рік, хоча потреби зростають. Як і в 2024 році, дефіцит сформувався через брак західної допомоги, зокрема затримку військової підтримки від США.

Ці кошти закладалися в умовах сценаріїв перемир’я або деескалації, які не справдилися. Зеленський доручив готуватись до сценарію відмови США від підтримки України і нарощувати внутрішні оборонні спроможності.

▪️ На оборонні закупівлі держава витрачає сотні мільярдів гривень. Водночас такі контракти закриті для суспільства. Через це купівля зброї має високі корупційні ризики. В останні роки держава не раз "обпікалася" на закупівлях снарядів. Наприклад, у 2022 році заплатили одній компанії 1,5 млрд грн за снаряди, які не отримала.

▪️ Безнадійна дебіторська заборгованість Міноборони перевищує 50 млрд грн — це прострочені контракти, виконання яких малоймовірне.

▪️ Попри запуск Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Міноборони продовжує укладати частину нових контрактів через Держприкордонслужбу, яка не є профільною установою для загальновійськових закупівель.

Уряд планує покрити видатки трьома способами:

▪️Перевиконати план доходів бюджету: за перший квартал 2025 року податкова принесла додаткові 36 млрд грн.

▪️ Профінансувати частину оборонних закупівель коштами партнерів через кредит, забезпечений замороженими російськими активами.

▪️ Збільшити внутрішні запозичення через випуск ОВДП.

Підвищення податків наразі не планується, хоча це можливо у разі гострої нестачі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Трамп намагається запхати зубну пасту в тюбик і повернути економіку на 40 років назад

Про це в ефірі Нацмарафону розповів директор ЦЕС Гліб Вишлінський. 

Трамп хоче «вилікувати» спад виробництва у США — проблему, яку зробив головною темою своєї передвиборчої кампанії. Він апелював до виборців, які втратили хорошу роботу через глобалізацію та перенесення виробництва в дешевші країни, як Китай.

«Кампанія Трампа і його кроки немов запихають зубну пасту назад в тюбик і намагаються повернути економіку до того стану, в якому вона була 30-40 років тому. Лікування, яке пропонує Трамп, вже погіршує стан економіки США.

Падіння фондових ринків для американців це не те саме, що для нас, які спостерігають за цим на відстані і просто розуміють, що в чому є щось погане. У США традиційно не тільки вищий, а й середній клас заощаджує в акціях», 一 каже Гліб Вишлінський. 

🛒 Перше, що подорожчає для американців через мита 一 це одяг, взуття та електроніка. 

Для України наслідки будуть опосередкованими і стосуватимуться фокусу уваги адміністрації Трампа. За митами, Україна може відійти на другий план як для американського президента, так і виборців. 

Вишлінський додає, що Трамп прийняв американську економіку в хорошому стані. На момент його інавгурації, у США був низький рівень безробіття. 

Тож це радше проблема сприйняття власної значущості, ніж реальна криза для більшості американських працівників. 

Картинка — Ші 🤖

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👟 Скільки коштує зробити пару кросівок Nike в Азії?

(Переповідаємо тред Дерека Гая 一 канадського письменника і коментатора чоловічої моди).

У 2014 році Nike розкрили, що виготовлення та транспортування пари кросівок з Азії в США коштує близько $25.

Після цього компанія продає їх оптовикам (таким як Footlocker) за $50, що приносить 9% прибутку для Nike. Роздрібні продавці націнюють взуття на 100% і продають їх за $100.

💸 Як мита змінять ціну кросівок?

Білий Дім оголосив, що тарифи на товари з Китаю зростуть до 104% (а вчора «розізлився» на Китай і оголосив про мита 125% та перерву в 90 днів для усіх інших країн). 

Якщо Nike платить $25 за виготовлення кросівок, тариф складе $26, що фактично подвоїть витрати на їх виготовлення та доставку в США.

Зрозуміло, це все ще вигідно для Nike. Однак, головне, що потрібно зрозуміти — тарифи не просто додаються до фінальної ціни. Вони змінюють всю структуру витрат.

Припускаємо, що Nike витрачає $25 на доставку кросівок, продає їх Footlocker за $50, а Footlocker продає за $100. Але якщо збільшуються витрати на перевезення, страхування та митницю, тоді Nike продає взуття Footlocker за $75, а вони продають їх за $150. Кожен має фіксовані відсотки, щоб уникнути збитків.

🇺🇸 Які наслідки для робочих місць у США?

Дешевше виробництво в Азії дозволяє купувати Nike американцям за $100. Це створює робочі місця для працівників Footlocker, дизайнерів Nike та маркетологів.

А ось кросівки, виготовлені в США, такі як моделі New Balance, продають за близько $220. Для них використовують імпортні матеріали (до 30%), що також підвищує ціну через тарифи.

Виготовлення взуття за кордоном може створювати робочі місця в США, пропонуючи більш доступні продукти. Однак, якщо повернути виробництво назад до США, менше людей купуватиме кросівки за $220, що врешті може призвести до зменшення працевлаштування як у США, так і за кордоном.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 ЄС не продовжить «торговельний безвіз» з Україною — джерела

Про це Європейській правді на умовах анонімності повідомив один з європейських посадовців. 

Нагадаємо, що у 2022 році ЄС скасував обмеження на український імпорт. Чинні домовленості закінчуються 5 червня, а після цього, за словами європосадовця, умови торгівлі повернуться до довоєнних. 

Олександра Авраменко з комітету з євроінетграції УКАБ зазначала, що для нас це буде найгіршим варіантом:

«Режим 2021 року не відповідав ані реальним обсягам виробництва та експорту з української сторони, ані споживчим потребам всередині ЄС».

Водночас, в матеріалі додають, що ЄС розглядає ідею залишити торговельні преференції для деяких позицій українського експорту, наприклад, сталі.

Ось що про це каже наша старша економістка Яна Охріменко:

«Скасування «торговельного безвізу» насамперед вдарить по аграрному сектору. У той час як ЄС готується до розширення військово-промислового комплексу, зростатиме попит на українську сировину, зокрема металургійну продукцію. Багато українських промислових товарів уже відповідають європейським стандартам і можуть безперешкодно виходити на ринок ЄС. Водночас агропромисловий комплекс України ще недостатньо адаптований до вимог європейського ринку».

🌾 До початку повномасштабної війни Україна вже експортувала значні обсяги сільськогосподарської продукції понад встановлені митні квоти. Повернення до правил 2021 року навряд чи зашкодить великим експортерам, однак може суттєво вплинути на дрібніші сектори, як-от виробництво цукру чи птахівництво, що орієнтовані на європейський ринок.

🔗 Детальніше тему безмитного режиму для української продукції в ЄС ми обговорювали на події за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Три роки бюджетної стійкості 一 обговорення з міністром фінансів

👉 Наступного тижня спільно з Інститутом світової економіки Кіля (IfW Kiel) ми проведемо подію на тему публічних фінансів України впродовж повномасштабного вторгнення. 

За розрахунками Інституту Кіля в останні три роки Україна отримала близько €267 млрд допомоги, з них:

▪️ €130 млрд – це військова допомога, 
▪️ €118 млрд – фінансова підтримка уряду, яка дозволила покрити критичні соціальні видатки, 
▪️ решта – гуманітарна допомога.

Ця структура підтримки дозволила уряду перерозподілити внутрішні ресурси на потреби фронту без зупинки важливих соціальних витрат.

📌 Як зараз виглядає український бюджет і як змінилась роль донорів з екстреної допомоги до структурного фінансування?

Говоритимемо про це 16 квітня о 12:00 (за київським часом) разом з міністром фінансів України Сергієм Марченком.

🔗 Детальний розклад події тут. Зареєструватися можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Черговий скандал на Одеському припортовому. Без приватизації нічого хорошого від підприємства не слід очікувати 

👉 Нову схему оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

ОПЗ заключає контракт на постачання газу з маловідомою фірмою, яка не займається видобутком газу. Вона не виконує свої зобов’язання і, за даними Железняка, держава втрачає 345 млн грн.

“Навіть під час війни багато держпідприємств працюють не для наповнення бюджету, а для корупційних прибутків за рахунок держави”, — каже наш старший економіст Володимир Ланда, який у 2014-2015 роках був радником міністра економічного розвитку і торгівлі з питань управління державними підприємствами.

Зазвичай найкраще рішення — залучати на такі підприємства приватних, у тому числі іноземних, інвесторів. Але з часом такі активи стають менш привабливими, а корупційний шлейф відлякує інвесторів, які б могли створити дієву бізнес-модель, залучити сучасні технології та зробити підприємство прибутковим.

Результат багаторічного «схематозу» збитковий для держави. У 2024 році ОПЗ отримав 878 млн грн виторгу, а чистий збиток компанії перевищив 1,8 млрд грн. У підсумку непокритий збиток досяг космічних 18 млрд грн. 

Десять років тому завод оцінювали в $720 млн. У 2016 році уряд виставляв його на приватизацію за $521 млн, потім – за $191 млн, а у 2018 році Фонд держмайна навіть планував скинути стартову ціну до $54 млн. Однак, усі спроби держави знайти заводу нового власника завершилися невдало. 

Згодом завод три роки перебував у простої, а коли відновив роботу, старі схеми поновились. З 2009 по 2025 рік тільки публічно зафіксованих корупційних скандалів було більше 20.

🔗 Раніше ми вже пояснювали, чому державні підприємства зазвичай менш прибуткові ніж приватні. На цю тему у нас також є велике дослідження. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 Нацбанк на 14 квітня встановив рекордний курс євро — 46 грн 92 коп.

Це одразу на 68 копійок вище попереднього максимуму, зафіксованого 20 вересня 2024 року.

💸 Це пов’язано з стрімким обвалом долара до більшості провідних світових валют та розрахунком курсу євро (та інших валют) Національним банком України на основі фіксингів BFIX.

11 квітня євро оновив трирічний максимум до долара і торгувався за курсом 1,13.

Максимальний офіційний курс долара в Україні був зафіксований на рівні 42 грн 28 коп 13 січня цього року, з того часу гривня зміцнішала до долара на 2,1%.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Про виробництво сумочок Louis Vuitton в США

(допис нашого старшого економіста Юрій Гайдая)

"Тим, хто досі вірить у геній трампової економічної політики і масове перенесення складних, високотехнологічних заводів у США за 8-12 місяців, дуже раджу почитати цей матеріал Reuters про те, як Луї Віттон шість років мучиться з налагодженням виробництва жіночих сумочок в Техасі.

Відкривав Трамп з помпою в минулу каденцію, штат дав 75% податкову пільгу з податку на майно на 10 років, яка економить заводу під 30 млн доларів - половину від обсягу інвестицій.

💸 Але на заводі зараз працює 300 працівників замість 1000 - банально не можуть набрати достатньо кваліфікованих працівників хоча вже платять $17 за годину, при мінімалці 7,25.

Працівники проходять навчання, стажування, а потім звільняються, бо не тягнуть вимог по якості сумочок, які в роздріб продаються по 1,5-3,5 тис доларів.

Завод один з найгірших у групі LVMH по якості виробництва - постійні проблеми з браком, управлінням, відходи шкіри сягають 40%, тоді як в середньому по інших таких заводах - до 20%.

Вже навіть вирішили закрити каліфорнійський завод, щоб перевести людей в Техас, але якось на диво люди не хочуть переїжджати з жахливої лівацької Каліфорнії.

👛 І це лише жіночі сумочки".

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Навздогін допису про Louis Vuitton.

(від нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

💬 Дуже мені сподобалися коментарі на фб і в ТГ ЦЕС про те, що для США $17/год 一 це дуже мала оплата праці, а за $7,25/год навіть мігранти не працюватимуть.

В цьому ж і справа, друзі! В Іспанії, де історично LVMH розміщує свої виробництва, СЕРЕДНЯ оплата зараз 一 €13,5/год. А медіанна, до речі, буде ще меншою.

У В'єтнамі, де виробляється більшість шмоту та взуття для США, якщо Гугл не підводить, СЕРЕДНЯ з/п еквівалентна оплаті $3,5/год.

👉 Тому якщо $17+/год у Техасі замало, щоб залучити працівників, здатних акуратно різати шкіру і класти стібки, то це погані новини для американців в умовах курсу на Great Again.

Бо виходить, що досягнути цієї промислової величі середини минулого століття США зможуть лише за умови, що пересічний американець буде заробляти (а отже і споживати) дещо менше. І для цього не обов'язково номінальні зарплати мають стати меншими. Є й інші варіанти.

Яке несподіване відкриття, еге ж?

Іронічно, фб якраз нагадав мій минулорічний допис про те, що демографічна група, в якій Трамп набирає найбільше голосів 一 білі чоловіки 70+, без вищої освіти, із сільської місцевості. Там підтримка Трампа була 94%.

👴 І от їхній вибір, їхнє бажання Make America Great Again, якраз тягне США в часи їхнього дитинства, та навіть дещо раніше. Не думаю, що це сподобалося б новим поколінням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇩🇪 Німеччина скорочує розмір допомоги українцям, які приїхали після 1 квітня 2025 року 

Партії майбутньої урядової коаліції Німеччини домовилися скоротити допомогу біженцям з України. Замість €563 на місяць, даватимуть близько €460. Крім цього, нова правляча коаліція обіцяє жорсткіше перевіряти, чи не мають українці в Україні майна і доходів, які не відповідають критерію малозабезпеченості. 

Медичне страхування також буде не повне — лише базова допомога. Селитимуть не в окремі квартири, а переважно в житлові контейнери. 

👉 Тим не менш, на думку нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної, це навряд допоможе повернути українців додому 一 вони будуть швидше шукати роботу в Німеччині або мігрувати в іншу країну, де платять більше. 

«Німеччина мала одну із найщедріших систем соцвиплат для українців. Через це туди виїхало багато українців, зокрема людей, які виїхали з зони бойових дій, чи залишилися без грошей. Тоді стратегія Німеччини була вкладати кошти в інтеграцію українських біженців, щоб з часом, вивчивши мову, вони могли працювати на посадах, які потребують знання мови. 

Однак зараз Німеччина переходить до суттєвого скорочення соціальних виплат для нових біженців, та жорсткіших умов щодо необхідності пошуку роботи для старих. Схожі зміни відбулися нещодавно і в Норвегії, іншій країні з високим рівнем соцвиплат для українців.

Ці зміни можуть спонукати українців, які проживають в Німеччині швидше знаходити роботу, або ж мігрувати в іншу країну, де соцвиплати залишаються щедрими. Натомість, скоріш за все, це не призведе до повернення значної кількості цих людей в Україну: за результатами нашого дослідження частка біженців, які кажуть, що скасування соцвиплат стимулює їх повернутися є невеликою».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи вистачить газу Україні: де взяти кошти на новий опалювальний сезон?

За даними Reuters, внаслідок цьогорічних ракетних ударів по критичній інфраструктурі газовидобуток в Україні скоротився на 40%. Росіяни прицільно б'ють по газових сховищах та місцях видобутку. 

Через це Україна змушена більше імпортувати, що створює додатковий тиск на бюджет. Опалювальний сезон 2024–2025 ми пройшли значною мірою завдяки рекордно теплій зимі.

👉 За оцінками, Україні потрібно від $1,5 до $3 млрд, аби забезпечити необхідні обсяги газу. Донори готові покрити лише частину цієї суми. Де знайти кошти і що робити, щоб пройти наступну зиму?

Про це будемо говорити 17 квітня о 17:00 разом з запрошеними спікерами:

▪️ Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики;
▪️ Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради НАК «Нафтогаз України»;
▪️ Торстен Вьоллерт, радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні;
▪️ Андрій Герус, народний депутат, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та -комунальних послуг;
▪️ Артем Шевальов, заступник виконавчого директора від України у ЄБРР.
 
Також експерти ЦЕС традиційно розкажуть про головні зміни в економіці країни за місяць.

🔗 Зареєструватися можна тут. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Економічна криза, неадекватність Трампа та вплив на українців 

👉 Розповіли для Телебачення Торонто про абсурдизм Трампа та потенційні наслідки для світової економіки і України зокрема.

🇺🇸 Що сталося з фондовим ринком?

Американський фондовий ринок був переоцінений ще до кризи — аналітики давно попереджали, що ціни акцій не відповідають реальним прибуткам компаній. Тобто існували передумови для падіння, однак різкий і глибокий обвал спричинила саме політика Трампа і мита зокрема.

Як це вплине на пересічного українця Макса Щербину?

«Якщо Макс працює в українському ІТ, яка обслуговує американських замовників, я йому співчуваю. США гостро відчуватиме спад, європейці ймовірно вдарять у відповідь на мита по експорту американських послуг, а послуги 一 це в першу чергу ІТ.

Як буде далі 一 питання. Можна припустити, що буде дорожчати вартість запозичень та зростати інфляція. Показово, що очільник американської федеральної резервної системи сказав, що поки що вплив буде гірший, ніж вони очікували. Але наскільки гірший, як довго він триватиме 一 невідомо.

У найгіршому сценарії — це світ «усі проти всіх» із протекціонізмом, що зробить товари дорожчими й менш доступними. Ми зараз живемо в епоху безпрецедентного споживчого благополуччя, коли представник середнього класу десь в Європі має більший доступ до споживання і можливості, ніж знать 300 років тому.

Купівельна спроможність впаде, особливо щодо техніки чи авто. Зросте нерівність між багатими й біднішими. Найгостріше це відчують країни, залежні від експорту до США чи західної допомоги — в Африці та Південній Америці можливі кризи чи навіть конфлікти. Якщо ситуація затягнеться, економічне просідання охопить більшість країн», 一 каже наш старший економіст Юрій Гайдай.

Хороша новина 一 Росія втрачає

«Росія втрачає істотно і не може компенсувати падіння цін на нафту збільшенням видобутку. Якщо ціни на нафту залишаться нижче $55–60, з урахуванням дисконту, очікуване послаблення економіки, ймовірно, станеться наприкінці року. До того ж падають ціни й на інші експортні товари, зокрема металургійну продукцію», 一 підсумовує Юрій.

🔗 Подивитися інтерв'ю можна за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна відкрила павільйон на Expo-2025 в Японії

🇺🇦 Павільйон називається Not for Sale 一 магазин, де замість товарів, які можна купити, представлені 18 предметів, що символізують свободу, гідність і стійкість. Скануючи штрих-коди на експонатах, відвідувачі можуть переглянути «ціну», за яку Україна виборює свої права під час війни.

У перший день павільйон відвідали 5 тисяч осіб. Загалом очікують до 23 мільйонів відвідувачів.

🪖 Поруч працює зона Values-Driven Economy з речами українських компаній, які працюють під обстрілами. Серед них каска ДТЕК, прострілена сирена Ajax, колба з нафтою від «Укрнафти», продукція «Астарти», «Біосфери» і Ощадбанку. 

Expo-2025 триватиме з 13 квітня до 13 жовтня. У виставці беруть участь понад 160 країн, а Україна представлена у безплатному просторі, який надала Японія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ось як виглядають видатки бюджету до надходжень під час повномасштабної війни (та до її початку).

Хоча власні доходи ростуть, проте не так швидко, як видатки.

👉 Прямо зараз обговорюємо три роки українського бюджету разом з Інститутом світової економіки Кіля (IfW Kiel), відомим своїм Трекером допомоги України та за участі міністра фінансів України Сергія Марченка.

Інтерактивні графіки та дослідження доступні на нашому сайті за лінком.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Показовий слайд із презентації професора Крістофа Требеша, керівника проєкту «Трекер підтримки України» в Інституті Кіля на нашому заході про роль міжнародної підтримки.

👉 Чорна лінія 一 це поріг витрат у 0,21% ВВП, за якого Європа може замістити всю допомогу США Україні. Бачимо, що малі країни Північної Європи значно перевиконують цей рівень, Нідерланди та Польща 一 в рівень. Найбільше відстають країни Big 5, особливо Іспанія, Італія та Франція.

Нарощення допомоги «великою п'ятіркою», як прямої, так і через європейські інституції, буде достатньо, щоб перекрити США. 

Потрібні обсяги є цілком реальними, це не драматичний обсяг видатків, особливо якщо порівняти з видатками під час ковіду».

Джерело: допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🥩 «Ковбаса 一 це конкурентна перевага «Укрпошти» 

Записали новий відеоподкаст з директором «Укрпошти» Ігорем Смілянським і поговорили про:

▪️ автоматизацію та скорочення персоналу «Укрпошти», 
▪️ популізм та (не)ефективність держпідприємств,
▪️ реформування митниці та податків.

«Ми створюємо екосистему. «Укрпошта» не тільки банк, а й аптеку скоро відкриває. Наступного тижня вже оголосимо офіційно. Ми побудували дуже сучасний, супер-крутий склад, який автоматично буде запаковувати замовлені ліки, відправляти в будь-який куточок країни. До речі, [в селах] аптек теж немає. Тобто в тебе є рахунок, ми в тебе прийняли комунальні платежі, доставили ліки, продали ковбасу, доставили посилки. Усе в одному місці.

До речі, про ковбасу – це ж конкурентна перевага Укрпошти. Був на кордоні, бабуся каже: “У вас ковбаса свіжа щодня, а в інших — раз на тиждень. Тому я йду до вас”».

🎧 Нагадаємо, що наш подкаст «Що з економікою?» можна слухати на усіх подкаст-платформах та віднедавна дивитись на YouTube. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Переказуємо головне з події «Стійкість бюджету України за три роки. Роль міжнародної підтримки», про що нам вчора розповів міністр фінансів Сергій Марченко.

▪️ Макроситуація в Україні у першому кварталі 2025 року виявилася кращою за очікування завдяки стабільній роботі енергетики та промисловості взимку. 

«Але ми не могли передбачити всі можливі військові ризики, які зараз реалізувалися. Саме тому наші військові витрати цього кварталу та попереднього кварталу значно вищі, ніж ми планували спочатку», 一 розповів міністр.

▪️ У березні доходи держбюджету перевищили прогноз на $1 млрд, що також пов’язано з безперебійним енергопостачанням.

▪️ Зміни до бюджету. Марченко заявив, що питання полягає в термінах ухвалення додаткового бюджету. У Мінфіні вважають, що зможуть профінансувати військові витрати за рахунок перевиконання плану з мобілізації доходів.

«Наразі я не готовий сказати, що це відбудеться найближчим часом. Ймовірно, це станеться в другій половині року. У Міністерства оборони є достатньо ресурсів і підготовки, щоб забезпечити виконання своїх функцій до того часу», 一 сказав він.

▪️ Додаткову реструктуризацію держборгу Мінфін не планує.

👉 Подивитися запис події, презентацію та дослідження можна за посиланням. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

НБУ зберігає ставку на рівні 15,5% на цей і наступні місяці

Головне з релізу регулятора:

▪️ За оновленим макропрогнозом: ставка залишатиметься на рівні 15,5% у найближчі місяці, у разі загрози високої інфляції — ставку утримуватимуть довше і застосують додаткові заходи.

▪️ Упродовж І кварталу 2025 року інфляція очікувано зростала до 14,6% р/р у березні. Втім помісячна динаміка, скоригована на сезонність, свідчить про ознаки послаблення цінового тиску.

▪️ Інфляція повернеться до зниження влітку й сповільниться до однознакового рівня наприкінці року.

▪️ Після значних цьогорічних надходжень зовнішня фінансова допомога знизиться в наступні роки, однак її вистачатиме для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкості валютного ринку.

▪️ У березні–квітні зросли процентні ставки за ОВДП і депозитами в гривні понад 3 місяці та збільшились вкладення населення у всіх групах банків.

👉 Про те, як змінилась економіка за цей місяць будемо говорити детальніше уже за пару годин о 17:00. Реєструйтеся тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👉 Розпочали подію про те, чи вистачить газу Україні на наступний опалювальний сезон

Дивитися можна на YouTube, Facebook або Zoom.

Також презентація огляду економіки у квітні 2025 доступна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як ми проїдали запаси газу і що робити далі? 

Найцікавіше із виступу на події ЦЕС Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики:

У 2021 році, напередодні повномасштабного вторгнення, Україна закачала в підземні сховища газ за довоєнними «стандартними» нормативами. 

▪️ Після початку повномасштабного вторгнення споживання газу впало на 35–38%, і ми мали змогу «проїдати» цей запас три роки. 

▪️ Уже 2024 рік Україна почали з мінімальними запасами газу за весь період війни. А атаки на газову інфраструктуру (особливо на газокомпресорні та очисні станції) призвели до втрати до 40% доступу до внутрішнього газу.

«Криза пройшла непомітно для зовнішніх очей, тим не менш в піку ми втратили до 40% доступу до газу власного виробітку. Десь половина цього обсягу або вже відновлена, або ми отримали доступ. Тоді як друга потребуватиме довгого терміну відновлення та дорогого обладнання», 一 пояснює Олександр Харченко.  

💸 За підрахунками, для стабільного наступного опалювального сезону необхідно закупити 4–4,5 млрд кубометрів газу, а в разі холодної зими — ще плюс 1–2 млрд. Це коштуватиме до $2,5 млрд, проте «Нафтогаз» має лише $400–450 млн.

«Наразі, наскільки мені відомо, "Нафтогаз" має приблизно $400–450 млн — це умовно вільні кошти, які складаються з власних, кредитних та залучених ресурсів. У разі оперативного проведення клірингу та так званої "прогонки" компенсацій — від Кабінету Міністрів до компаній теплоенергетики, далі до "Нафтогазу" і назад — може бути додатково вивільнено до $1,5 млрд власних ресурсів», 一 каже пан Харченко.

▪️ «Нафтогаз» має розпочати закачку газу не пізніше липня, тому що обсяги імпорту газу через західний кордон — достатні, але не безмежні. 

«Тут існує серйозний комерційний ризик: якщо українська компанія вийде на європейський ринок з великим запитом — на 4–5 мільярдів кубометрів — і почне оперативно закуповувати газ, це може призвести до зростання цін. Трейдери миттєво скористаються ситуацією: продаватимуть дорого і штучно утримуватимуть ціни на максимумі впродовж літа.
Саме тому «Нафтогазу» необхідно вибудувати розумну, виважену і ефективну торговельну стратегію. Інакше ми самі станемо каталізатором зростання цін на європейських ринках — що засмутить не тільки нас, а й наших європейських партнерів, які геть не зацікавлені в цьому сценарії», 一 резюмує Харченко.

▪️ І на кінець Нафтогаз має бути готовим до повторних атак і створити аварійний резерв обладнання, як це раніше робили в «Укренерго».

📌 Подивитися запис події можна за посиланням.
Також додаємо PDF презентації в коментарях.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram