💶 Україна пропонує ЄС із 2026 року фінансувати ЗСУ 一 це може стати вчасним рішенням для України

Про це повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко на зустрічі фінансового блоку G7.

«Наразі ведемо діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи. Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. 

Враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу. Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів», 一 пояснив міністр фінансів. 

👉 Нагадаємо, що з початку повномасштабної війни майже всі внутрішні доходи держбюджету спрямовуються на оборону — це понад 50% витрат. 

Цивільні потреби (соціалка, зарплати, пенсії) покриваються зовнішньою допомогою, яка у 2025 році має скласти $38,4 млрд.

💸 Левову частку надходжень цьогоріч забезпечить фінансування ERA (кошти від доходів на заморожені російські активи). Гроші можуть бути витрачені не лише на «цивільні», але й на військові видатки.

«Якщо нам вдасться перейти від моделі “ми платимо за оборону, а партнери допомагають нам з цивільними видатками” до “європейці разом з українцями спільно інвестують у безпеку Європи, фінансуючи українські сили оборони”, це суттєво сприятиме нашій фінансовій стабільності на 2026 рік та покращить оборонні перспективи самого ЄС. Ця пропозиція пана Марченка — саме про фундаментальну зміну парадигми нашого партнерства», 一 пояснив наш економіст Максим Самойлюк.

Графік: Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Чому Київ неефективно використовує свої доходи?

До дня Києва запросили на подкаст підприємця та засновника громадської організації «Офіс трансформації» Максима Бахматова поговорити про економіку столиці. 

Зокрема про те, як Київ витрачає свій бюджет та чому маючи понад 100 мільярдів гривень на рік, місто досі не здатне завершити ключові інфраструктурні проєкти. 

Декілька цікавих моментів:

💸 Бюджет і профіцит

Київ щороку недовикористовує мільярди гривень — наприклад, у 2023 році 14 мільярдів були перенесені на наступний рік, бо не встигли «освоїти». Велику частину бюджету витрачають в останні тижні року, часто поспішно і неефективно.

Через відсутність стратегії, немає чітких планів і пріоритетів, які дозволили б планово інвестувати в інфраструктуру, а не "згадувати" про проблеми в листопаді.

🚽 Каналізація з 50-х років

Основна каналізаційна інфраструктура Києва — Бортницька станція аерації — перебуває в аварійному стані з 2011 року. Це система, що обслуговує до 5 млн людей у столиці та області. 

У 2015 році уряд Японії надав Україні $1,1 млрд (кредит під 0,2% на 40 років) на її реконструкцію. За 10 років місто не змогло реалізувати проєкт — навіть не розпочато повноцінних робіт.

🚇 Метро на Виноградар

Будівництво гілки метро на Виноградар триває з 2018 року. На проєкт уже витрачено 6 млрд грн, з яких 4 — аванс у 2018 році. Частину коштів поклали на депозит, з якого згодом зникло 140 млн грн відсотків.

У 2023 році бюджет проєкту збільшили до 23 млрд грн, однак гілка досі не добудована. Бахматов додає, що вартість будівництва — $151 млн за кілометр і це дорожче, ніж у Шанхаї. 

🚌 Ринок маршруток
Київ щороку втрачає 4–10 млрд грн у готівковому обороті, який крутиться в маршрутках. У Житомирі можна оплатити проїзд карткою, а в Києві — досі лише готівкою. Це не технічна проблема, а політичне небажання змінити модель.

🏗 Хаотичні забудови

У Києві — особливо в центрі — масово з’являються незаконні прибудови. Немає системного переліку історичних обʼєктів, що потребують охорони. Власники будівель свідомо не ремонтують памʼятки, сподіваючись, що ті розваляться — щоби потім звести щось нове.

«У Львові ви не побачите жодної незаконної забудови в історичному центрі. Бо мер сказав: “Я не хочу такої забудови”. І все. Депутати, може, й хотіли — але він не хоче. І за 20 років там нічого потворного не з’явилось», 一 пояснює Максим Бахматов.

🎧 Слухайте наш спільний з Громадським радіо подкаст "Що з економікою?" на усіх подкаст-платформах та дивіться в YouTube.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❌ Податкова заборгувала бізнесу 30 млрд грн відшкодування ПДВ з початку року

У ДПС це пояснюють різким зростанням кількості заявок: цього року компанії подали заявок на 63,5 млрд грн — на 16 млрд більше, ніж торік. 

Причиною, ймовірно, стало зростання експорту на тлі очікуваного запровадження мит з боку ЄС.

👉 Переказуємо деталі з матеріалу Forbes:

▪️ Голова комітету Ради з питань фінансів Данило Гетманцев серед головних причин затримок називає: неперерахування коштів казначейством (4,4 млрд грн), невиконання судових рішень (7,7 млрд грн), збільшення кількості перевірок податкових декларацій (+22,3% до минулого року).

▪️ Ярослав Железняк, заступник голови Комітету з питань фінансів, вважає зростання боргу штучним: податкова звертається до казначейства з проханням відкласти виплати, щоб формально перевиконати план доходів. У І кварталі 2025 року це дало 46,2 млрд грн перевиконання за ПДВ.

▪️ Затримки у відшкодуванні ПДВ прямо вдаряють по ліквідності компаній. Найбільше страждають експортери та виробники — аграрії, металурги, машинобудівники, хіміки та харчовики. 

▪️ Європейська бізнес-асоціація, Торгово-промислова палата та Рада бізнес-омбудсмена пов’язують затримки з хронічним дефіцитом бюджету, обумовленим воєнними потребами.

Що може покращити ситуацію:

1. Відновити повну публічність реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, який із травня 2022 року працює в закритому режимі.

«Раніше реєстр заяв про відшкодування ПДВ розміщувався на сайті Мінфіну одним файлом та містив всі заяви з моменту запуску системи у 2016 році. Підприємці могли впевнитись, що хронологія відшкодування здійснюється без надання переваги тим чи іншим гравцям», – коментує наш старший економіст Юрій Гайдай.

2. Регулярна звітність Мінфіну та ДПС до парламенту з деталізацією за галузями та регіонами.

3. Посилення повноважень бізнес-омбудсмена у розгляді скарг.

4. Запровадження досудового механізму оскарження відмов у відшкодуванні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Дешева електроенергія обходиться нам повільною деградацією енергосистеми

👉 Переказуємо допис Дениса Сакви, старшого аналітика Dragon Capital.

«Щиро сподіваюсь, що той, хто писав аналіз тарифів для населення вже не буде впливати на прийняття економічних рішень в країні.

🔍 Собівартість виробництва електроенергії у 2024 році (без амортизації!):

– НАЕК «Енергоатом» — 1,18 грн/кВт·год

– ПрАТ «Укргідроенерго» — 1,05 грн/кВт·год

– Середньозважена — 1,16 грн/кВт·год

А що це за «собівартість без амортизації»? Тобто ми плануємо експлуатувати електростанції до повного зносу, не вкладаючи в їхнє оновлення жодної копійки — лиш би сьогодні вийшло дешевше? Цей підхід веде не до «дешевої електроенергії», а до відсутності електроенергії взагалі.

💡 Тариф для населення з 1 червня 2024 року — 4,32 грн/кВт·год.

І знову — хтось порівнює собівартість без ПДВ із тарифом із ПДВ. Можна дізнатись, яка економічна школа цьому вчить? Бо за логікою автора, хліб має коштувати стільки, скільки зерна в ньому. Але навіть якщо раптом ви змогли вкрасти електроенергію прямо з реактора, вам усе одно доведеться… доставити її до розетки. 

І це коштує:

Тариф на передачу (Укренерго) — 0,686 грн/кВт·год (без ПДВ)

Диспетчерське управління — 0,10 грн/кВт·год (без ПДВ)

Розподіл (ОСР) — ~1,80 грн/кВт·год (без ПДВ)

Постачальник універсальних послуг — ~0,17 грн/кВт·год (без ПДВ)

🔢 Разом: 3,9 грн/кВт·год (без ПДВ), або ≈ 4,7 грн/кВт·год (із ПДВ).

Тобто навіть без урахування справжньої повної собівартості виробництва та амортизації, тариф для населення в 4,32 грн/кВт·год не покриває витрати на електроенергію, яка фізично потрапляє в дім.

📉 Поточна модель — це дотація, за яку ми заплатимо руйнуванням енергосистеми.

2022–2025 роки мали стати уроком. Після масованих атак на енергетичну інфраструктуру українці вперше масово усвідомили цінність електроенергії. Люди були готові платити по 50 грн/кВт·год за генераторне світло. Це був справжній тектоничний зсув у свідомості.

Але урок, здається, забули. Вибори наближаються — і дехто знову дістає стару пісню про «зубожіння», «ярмо» та «зраду».

А реальна економіка — це не емоції й не популізм. Це інвестиції, ремонт, стабільність. Енергетика — це не місце для фантазій. Вона або працює, або ми сидимо в темряві».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 Чому українське сільське господарство може стати проблемою у процесі євроінтеграції?

З 6 червня 2025 року завершиться дія тимчасового безмитного режиму для українського експорту. Рішення ухвалили через звернення кількох країн ЄС, зокрема Польщі та Франції, що український імпорт негативно впливає на їхніх фермерів.

👉 У чому проблема з українським агросектором для ЄС? Про це в етері марафону розповіла старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

По-перше — ми надзвичайно конкурентні. Це пов’язано з низкою факторів: у нас дешевша робоча сила, великі аграрні підприємства, значно масштабніші, ніж у більшості країн ЄС. Така структура дозволяє суттєво знижувати витрати на виробництво і робить українську продукцію більш привабливою за ціною.

По-друге — розміри. Україна володіє приблизно чвертю всіх сільськогосподарських земель Європи. Наш агросектор — справді великий. А після Другої світової війни сільське господарство в ЄС суттєво трансформувалося: більшість країн має розгалужену систему дотацій, яка щороку потребує великих витрат із бюджету.

Головне питання: чи готовий Євросоюз додатково виділяти €5-10 млрд щороку, щоб підтримувати українських фермерів?

«Поляки 一 найбільші бенефіціари цієї європейської політики єдності. Вони отримують досить значні кошти з фонду політики ЄС. Але якщо ці кошти також буде отримувати Україна, то все може змінитися досить сильно», 一 пояснює Яна Охріменко.

Наші великі агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку — продавати продукцію дешевше, ніж місцеві фермери. Якщо впровадити стандарти ЄС від якості ґрунтів до добробуту тварин і правил використання добрив 一 це збільшить собівартість продукції — і знизить нашу конкурентоспроможність.

Але щоб підняти стандарти — потрібні дотації. Але дотації дадуть тільки після вступу до ЄС. А без них — змінювати виробництво надто дорого. Тобто маємо типову політичну пастку: не можемо змінитися без підтримки, але й підтримку можуть не дати, поки не змінимося.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Відповідаючи на коментарі під нашим останнім дописом про вплив українського агросектору на євроінтеграцію

Що ми мали на увазі під «демпінгом»? Чи стандарти ЄС знизять конкурентоспроможність українського агросектору? Для чого говорити про дотації, якщо бізнес і так хоче в ЄС?

👉 Роз'яснення нашої старшої економістки Яни Охріменко.

1) Агрохолдинги можуть демпінгувати на європейському ринку. Я, можливо, зрозумів би, якби ми говорили про труби чи нафту, але аграрний ринок максимально наближений до умов чистої конкуренції, в якій ціни "пляшуть" від світового ринку (принаймні на наші експортні товари), тому про який демпінг в чистій конкуренції може йти мова - дивно чути.

«Демпінг» української агропродукції на ринках ЄС – це, скоріше, приклад спекулятивного твердження, що поширений в ЄС. Ми вжили цей термін саме в такому значенні, але, маємо визнати, це було неочевидно. Звісно, не йдеться про те, що українські виробники свідомо занижують ціни на власну продукцію нижче собівартості, аби поставити європейських конкурентів у невигідне становище – лише про те, що українські виробники низки агропромислових товарів здатні експортувати до ЄС за цінами нижчими, ніж внутрішні ціни ЄС.

Інше питання – наскільки доцільно застосовувати модель чистої конкуренції та вільного ринку для сільськогосподарських ринків ЄС, зважаючи на САП (спільну аграрну політику) та інші чинники. В європейській аграрній моделі, існування українського виробника якраз запроваджує елемент вільного ринку, оскільки наш експортер не отримує дотацій на переховування зерна і має стимули до швидкого продажу продукції через логістичні обмеження. Тому не варто очікувати, що українська аграрна продукція буде продаватися в ЄС за тими ж цінами, що і продукція європейського виробника.

2) Про стандарти ЄС. Так, треба буде вкладатись бізнесу в першу чергу, і державі в частині інфраструктури контролю та моніторингу. Це безумовно збільшить собівартість. А от чи знизить конкурентноспроможність - не факт. Тут бінарна задачка - або виробник конкурентноспроможний або ні.

Звісно, інноваційність і здатність виробника адаптуватися до мінливого ринку залежить від самого виробника. Проте, ігнорувати ринкові умови, що формують собівартість – це все ж недоцільно. У своїй оцінці, ми відштовхувалися від припущення ceteris paribus, тобто, усіх поточних обмежень, із якими стикаються українські аграрії – сюди входять необхідність модернізації з огляду на зміну у структурі робочої сили (більше жінок та людей з інвалідністю), дефіцит робочої сили, і так далі.

Припустимо, що compliance costs на рівні 10% не знищить вщент конкурентної переваги українського виробника (як Ви зазначаєте у своєму дослідженні). Проте, оцінки Єврокомісії 2014 року можуть бути не до кінця релевантними для України в 2025 році в стані повномасштабної війни – на нашу думку, це питання варте окремої дискусії.

Продовження у коментарях 💬

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Свіжа інфографіка від Visual Capitalist з Україною в центрі уваги

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️Центру економічної стратегії – 10 років!

З 2015 року ЦЕС працює над тим, щоб досліджувати, рахувати та пояснювати, що відбувається в економіці.

Ми вдячні вам за довіру до нашої експертизи та участь у дискусії щодо економічного сьогодення та майбутнього України.

З нагоди нашого десятиріччя ми оновили лого, зробивши його більш лаконічним і динамічним. Також ми оновили дизайн сайту — він став ще зручнішим та виразнішим, обов’язково зайдіть подивитися.

🫶 Дякуємо, що ви з нами!

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна не заплатить за ВВП-варантами понад $665 млн, проте це не загрожує фінансовій стабільності

Україна офіційно заявила, що не платитиме понад $665 млн за державними цінними паперами 2015 року (ВВП-варанти). Про це йдеться у повідомленні на Ірландській фондовій біржі.

Платіж мав відбутися 2 червня 2025 року за результатами зростання економіки у 2023 році. Власники цих паперів чекали на виплату $205,43 за кожні $1000 номіналу.

Але уряд ще у серпні 2024 року запровадив мораторій — тимчасову заборону на виплати. Він діятиме, доки не завершиться нове узгодження боргу (реструктуризація).

👉 Чому так сталось? 

Модель виплат, закладена у ВВП-варантах 2015 року, не відповідає теперішнім макроекономічним умовам, сформованим повномасштабною війною. 

Замість сталого приросту йдеться про повільне відновлення після глибокого падіння, тому вимога виплат на цій основі виглядає економічно необґрунтованою і несправедливою, пояснює наш економіст Богдан Слуцький:

«В умовах триваючих бойових дій українська економіка лише наближається до довоєнного рівня, і за поточних темпів зростання досягне його лише в наступному десятилітті. Формула виплат, що діє зараз, ризикує обмежити ресурси для відновлення. Її перегляд є логічним, і з обох сторін є сигнали про готовність продовжити переговори у прагматичному ключі», 一 пояснює економіст Богдан Слуцький. 

У квітні власникам ВВП варантів запропонували дві опції. Більше про них тут.

📌 Мінфін підкреслив, що мораторій не загрожує фінансовій стабільності та не призведе до ланцюгового дефолту за іншим зовнішнім боргом. У серпні 2024 року з умов ВВП-варантів уже забрали пункт про так званий «крос-дефолт». Це не дасть іншим кредиторам підстав вимагати дострокового повернення своїх грошей.

У Міністерстві також пообіцяли, що Україна хоче провести справедливу реструктуризацію, узгоджену з програмою МВФ.

«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Пенсійний фонд вперше за тривалий час був у профіциті без додаткових грошей з бюджету

Нещодавно Пенсійний фонд України (ПФУ) оприлюднив звіт за 2024 рік. Минулого року загальна сума доходів склала 860,7 млрд грн, а видатків було 一 854,5 млрд грн. 

💸 При цьому вперше за тривалий час фонд не отримував додаткові кошти з держбюджету на покриття дефіциту (у 2023 році це було 26,5 млрд грн). 

Вийти у профіцит без додаткових грошей з держбюджету вдалося, зокрема, завдяки зменшенню витрат на пенсійне забезпечення — вони становили 477,2 млрд грн замість 502,9 млрд грн, запланованих у бюджеті. 

«Історично Пенсійний фонд має щорічний дефіцит бюджету, який завчасно закладається в проєкт бюджету та покривається за рахунок коштів держбюджету. Але від початку повномасштабного вторгнення суттєво зросли надходження від ЄСВ, які є головним джерелом доходів ПФУ. Така динаміка спричинена зокрема зростанням зарплат і кількості військових. 

Це, а також переорієнтування державного бюджету на пріоритетні воєнні цілі, стимулює Пенсійний фонд до більшої фінансової незалежності. Тож у план бюджету 2024 року кошти з держбюджету на покриття дефіциту ПФУ не закладались, і в результаті не були виділені», 一 пояснює наша економістка Олександра Мироненко.

📈 Ще цікаві цифри зі звіту:

• Кількість пенсіонерів зменшилась на 172,9 тис. — до 10,3 млн. Більшість (60,5%) — жінки
• Середня пенсія зросла на 403,8 грн (+7,5%), і тепер становить 5789 грн. Але зростання повільніше, ніж у 2023 (+16,5%)
• Мінімальна пенсія залишилась без змін — 2361 грн
• Найменші пенсії на Тернопільщині (4485 грн), найбільші — в Києві (8018 грн)

💻 На ринку праці:

• Найманих працівників — 8,84 млн
• Лише 15% отримують зарплату меншу за мінімальну (у 2022 було понад 23%)
• 45,2% отримують від 20 до 120 тис. грн, і ця частка постійно зростає
• 3,2% мають зарплату понад 120 тис. грн (у 2022 — лише 2,2%)

Крім цього, ПФУ здійснив моніторинг страхувальників з метою детінізації заробітної плати та легалізації зайнятості. За підсумками 2024 року, легалізовано 77,1 тис. робочих місць, що принесло додаткові надходження від ЄСВ у розмірі 136,6 млн грн.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«До сценарію перемир’я ставимось як до позитивного сюрпризу»

Переказуємо допис Олени Білан, головної економістки Dragon Capital та учасниці наглядової ради ЦЕС про те:

▪️ Чому українська економіка вичерпала перспективи зростання
▪️ Що робити бізнесу в цій ситуації
▪️ Чому євро поки що не замінить долар

«Традиційно обговорили перспективи економіки з колегами «по цеху» на конференції Forbes Ukraine. Що мала сказати з цього приводу.

Практично вичерпались джерела економічного зростання, які дозволили економіці України зрости на 5,5% в 2023 році і на 2,9% в 2024р. Ці два роки зростання були частковим надолуження втраченого 一 відновлення віри в себе, пристосування до умов війни та поновлення доступу до морських портів (окрема подяка ЗСУ).

Вітчизняний ВПК може стати новим рушієм економічного зростання, якщо отримає достатньо фінансового ресурсу. Проте, в «цивільній» частині економіки треба шукати нові джерела розвитку. При чому в умовах дефіциту ресурсів, в першу чергу людського капіталу, який залишиться з нами ще багато років, а також в умовах руйнування виробничих потужностей і інших військових ризиків.

👉 Що робити бізнесу в цій ситуації 一 підвищувати продуктивність праці через АІ, технології, діджиталізацію, освіту свою і працівників.

Щодо можливого перемир’я, ми на нього сподіваємось, тому розробляємо економічні прогнози в двох сценаріях. Але в повсякденному житті має сенс орієнтуватись на сценарій продовження війни, а до сценарію перемир’я ставитись як до позитивного сюрпризу.

Позитивного, оскільки за нашими оцінками перемир’я сприятиме прискоренню економічного зростання завдяки покращенню очікувань, частковому поверненню воєнних мігрантів та євроінтеграції. В той же час, фіскальний стимул згорнеться тільки частково, адже нам потрібно буде тримати чисельну і добре озброєну армію.

💶 І наостанок, в українському інформаційному просторі наразі приділяється забагато уваги переходу на євро. Не варто очікувати, що долар вже завтра втратить свій статус основної валюти.

Цей статус підтримують розвинені фінансові ринки США, глибина яких в рази переважає глибину ринків будь-якої іншої країни, та домінування долару в світовій торгівлі (близько 80% свіфт транзакцій).

Також не варто очікувати різкої відмови Нацбанком від долара і переходу на євро. НБУ достатньо добре комунікує, що вони тільки аналізують і опрацьовують це складне питання».

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція, ймовірно, сягнула свого максимуму і сповільнюватиметься надалі — НБУ

👉 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 15,5% та пояснив, що відбувається з цінами:

▪️ Оцінки НБУ свідчать про подальше зростання річної інфляції у травні, яка дещо перевищила поточну прогнозну траєкторію. На цінах на продовольство додатково позначилися весняні заморозки, що вплинули на вартість перших партій овочів і фруктів нового врожаю.

▪️ Надалі інфляція поступово сповільнюватиметься
Улітку інфляція почне знижуватися та поступово прямуватиме в напрямі цілі 5%. Цьому сприятимуть надходження нових урожаїв, ліпша, ніж торік, ситуація в енергетиці, зменшення світових цін на нафту й послаблення зовнішнього цінового тиску.

▪️ Очікується, що зовнішнє фінансування надходитиме в достатніх обсягах, що даватиме змогу зберігати макрофінансову стійкість.

▪️ У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж прогнозувалось.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Продавців маркетплейсів, як OLX та Rozetka можуть зобов’язати платити податки

Про це поговорили у нашому подкасті «Що з економікою?» разом з Ігорем Дядюрою, експертом з дерегуляції та колишнім заступником Міністра економіки України.

👉 Уряд пропонує оподатковувати доходи від продажу товарів чи послуг через маркетплейси (OLX, Rozetka, Uber та інші). Фізособам потрібно буде сплачувати 18% ПДФО і 1,5% військового збору.

Згідно з законопроєктом №13232 (вже зареєстрованим у Раді), оператори платформ щороку подаватимуть дані про продавців та їхні доходи до податкової.

Хто платитиме?
▪️ Якщо платформа приймає оплату — вона сама утримує податки з покупців та перераховує державі.
▪️ Якщо розрахунки поза платформою (наприклад, готівка при самовивозі при покупках на OLX) — продавець платить самостійно.

Втім, у законопроєкті багато плутанини. 

«Він тільки дивно називається, що це для міжнародного обміну. А суть його, в основному, в тому, що там Rozetka, Prom та всі інші мають стати податковими агентами, мають вести цей облік і так далі. Хоча я не зовсім розумію: якщо з чеками все правильно зробити, то це буде не потрібно. Або якщо це буде робитися через цифрові платформи, тоді треба відмінити чеки в інтернет-торгівлі», — зазначив Ігор Дядюра.

Він також зауважив, що нові правила можуть змусити людей уникати офіційних розрахунків:

«Все те, що зараз робить податкова, приводить тільки до того, що я не плачу красиво і зручно прямо на сайті. Потім у Viber отримую номер картки і перераховую. Це вже ніяк не контролюється».

Дядюра додав, що в законопроєкті є ще один спеціальний податковий режим — 5% для тих, хто торгує на таких майданчиках. На його думку, це лише створює додаткову плутанину:

«Реєструєшся ФОПом, торгуєш — третя група, 5% плюс 1% військового збору — і все. Для чого ще один заплутаний варіант?».

А що ви думаєте про цю ініціативу?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна втратить близько $800 млн в червні-грудні 2025 року після скасування преференцій для української агропродукції — НБУ

Учора завершились дія європейського торговельного безвізу для України.

Це означає, що з сьогоднішнього дня, ми повертаємося до умов Повної та всеохопної зони вільної торгівлі, що діяли до початку повномасштабного вторгнення, пояснює наша старша економістка Яна Охріменко. 

🌾 Попереду – переговори із європейськими партнерами, результатом яких мають стати постійні домовленості щодо нових лімітів квот та ставок мит.

Вже відомо, що преференційний режим для українських заліза та сталі буде продовжено ще на три роки. Утім, в 2024-му році, український експорт металів та виробів із них до ЄС становив €2.6 млрд (або 11% українського експорту до ЄС), тоді як експорт товарів агро-промислового комплексу – €13.1 млрд (більше ніж 50% нашого експорту до ЄС). 

До кінця 2025 року українські агроекспортери матимуть доступ лише до 7/12 лімітів митних квот зразка 2021 року. 

«Проте, є приводи для обережного оптимізму. Заяви українських урядовців та європейські джерела вказують на можливість встановлення тимчасових перехідних періодів – преференцій для українських експортерів на час переговорів», — резюмує Яна Охріменко.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Закручують там, де не страшно закручувати», 一 старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай про роботу податкової в подкасті “Хроніки економіки” на Економічній правді

Минулого року податкова активізувалася в боротьбі зі «схемами», але переважно там, де це політично безпечно й не надто складно. Так, наприклад, податківці приходять до моделей OnlyFans, чия діяльність заборонена в Україні, чи беруться за оподаткування OLX, тоді як відомі виробники контрафактних цигарок, залишаються поза увагою: 

«Закручують там, де не страшно закручувати. Коли ти останній раз чув якісь новини про Винниківську тютюнову фабрику?», 一 згадує Гайдай.

👉 Ще цікаве з подкасту:

«Ключові пункти хорошої податкової реформи: змиритися з тим, що податок на прибуток у нас всі платять, як хочуть, або не платять, і рухати його в тому напрямку, як він працює в розвинених країнах. Працювати з тим, що насправді для нас приносить кошти — це, в першу чергу, непряме оподаткування, тобто ПДВ. 

Друге — треба змінювати підхід до оподаткування доходів фізосіб, зокрема, рухатися до наскрізного декларування та більшої мотивації платників. Можливо, прогресивна шкала теж, але вона працює тільки тоді, коли є нормальне адміністрування. 

Третє — це як в нас працюють міжбюджетні відносини: щоб податки зараховувались там, де люди живуть, а не там, де працюють. (…) Тоді громади бачитимуть прямий зв’язок між створенням умов і надходженнями».

▪️ Про підвищення податків:

«Ми вже десь на межі того, що можна збирати. Згенерувати економіка може більше, але це вже буде скоріше за все спричиняти істотно більше шкоди. А якщо ми все-таки підвищуємо, то, принаймні, не ставки підвищувати, а розширювати базу. (…) 

У цьому році у нас в будь-якому випадку не буде проблем з фінансуванням, тому що є зобов'язання наших зовнішніх партнерів».

▪️ Про нового голову ДПС: 

«Він, моє особисте враження, зацікавлений показати швидкий результат, для того, щоб піти далі, просуватися по кар'єрі в тому напрямку, який логічніший для нього, а він явно логічніший не в фіскальних органах, а в правоохоронних.

Це як корпоративний управлінець, який зацікавлений показати зараз гарний результат для свого річного бонусу, а не побудувати те, що зробить бізнес стійким через 5-7 років», 一каже Юрій Гайдай.

Слухайте більше про те, якою має бути хороша податкова реформа, чи вистачить Україні грошей на оборону цьогоріч та що будемо робити з державним боргом в майбутньому за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Шукаємо старшого економіста(ку) у Центр економічної стратегії 

Це вакансія для людини зі знанням економічної теорії, аналітичними навичками та вмінням працювати з цифрами, яка готова самостійно вести дослідницькі проєкти.

Ми пропонуємо гідну оплату праці, медичне страхування, гнучкий формат роботи (в офісі в Києві чи віддалено) та можливість долучитися до формування економічної політики та реформ в Україні.

👉 Детальний опис вакансії та вимоги за посиланням: https://ces.org.ua/about/careers/ 

Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи – [email protected] 

Надсилайте допис знайомим, яких може зацікавити ця вакансія.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Вперше за понад два роки інфляція перевищила облікову ставку 

У травні індекс споживчих цін рік до року сягнув 15,9%, тоді як облікова ставка Національного банку України з 6 червня залишилась на рівні 15,5%

Те, що зараз інфляція обігнала ставку 一 це тимчасово, і не страшно. НБУ сподіваються, що ставки у 15,5% буде достатньо для стримання інфляції. 

🍇 Найбільше за місяць подорожчали фрукти — на 17,6%, а найбільше здешевшали яйця, ціна на які знизилася на 8,7%.

У рішенні НБУ щодо збереження облікової ставки зазначалося, що інфляція в травні, ймовірно, досягне свого локального максимуму, і в подальшому вона поступово сповільнюватиметься. 

👉 Попри те, що інфляція перевищує рівень депозитних ставок, ОВДП все ще залишаються вигідним інструментом для заощаджень. 

Графік — Трекер економіки під час війни (виходить за підтримки ПриватБанку). 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Минулого тижня конкурс на посаду Директора БЕБ фактично було зірвано

📄 8 червня 2025 року конкурсна комісія отримала лист від СБУ, де без конкретних доказів висловлювалися сумніви щодо доброчесності деяких претендентів. 

Далі скасували співбесіди з кандидатами, а троє українських членів комісії не з’явилися на засідання, зірвавши кворум і фактично заблокувавши подальший хід конкурсу.

Сьогодні стало відомо, що конкурс на директора БЕБ таки розблокований. 

Комісія щойно провела засідання і повертається до проведення інтерв'ю.

Одностайно, шістьма голосами, інтерв'ю перенесли на 21-23 червня (по 5-6 кандидатів щодня).

👉 Ось що з цього приводу думає наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Про конкурс на посаду Директора БЕБ.

Я поки обережно добираю слова, бо все ж є шанс, що конкурс буде розблокований. На сьогодні Комісія призначила засідання, і я маю поміркований оптимізм.

За ці дні я наслухався oфрек, що: у цієї реформи немає стейкхолдерів, бо цю тему затоксичили; що чесний конкурс не гарантує, що посаду займе «хороша, рівновіддалена людина»(sic!); що комісія непрозоро приймає рішення; що «НАБУшники остаточно захоплять владу»; і т.д. і т.п.
Все це газлайтинг і раціоналізація негідної поведінки.

Для мене незаперечним виглядає наступне:

1) Перезавантаження БЕБ і розвиток його, як незалежної, аналітично-орієнтованої інституції - необхідна (але недостатня) умова для здорового бізнес-середовища в Україні.

2) Призначення незалежного і професійного Директора БЕБ – необхідна (але недостатня) умова для п.1, а також – для збереження співпраці (і довіри!) з міжнародними донорами, на яких тримається половина бюджету.

3) Була ухвалена законодавча і нормативна рамка для п.2. В Комісію були запрошені три українські правники та три міжнародники з доброю репутацією. (…)

4) Згідно ухваленої рамки, вибір кандидата, якого Комісія рекомендуватиме (!) призначити – відповідальність Комісії.

5) Комісія детально публікує інформацію по ходу конкурсу – методологію проведення конкурсу, зразки тестових завдань до проведення тестування, самі завдання і відповіді кожного кандидата після тестування, його бали. Засідання Комісії транслюються публічно.

Комісія не обов’язково має рекомендувати кандидата з найбільшою кількістю балів. Це комплексне рішення, і оцінки за кожне із завдань – це просто додаткова вхідна інформація для ухвалення цього рішення. Апелювання до того, що Комісія має розкрити детальну методологію оцінювання – спроба знайти зачіпки і зірвати конкурс, наприклад через суди.

6) Перевірка кандидатів СБУ була проведена і проблем не виявила. Від формулювань листа українських членів комісії, яким виправдовують спробу зірвати конкурс під соусом "а давайте перевіримо ще, бо на помийці пишуть", мені хочеться ригати. (...)

7) Під це все розгортається потік дискредитаційних матеріалів, які зроблені в кращих (гірших?) традиціях джинси епохи Януковичаа на УНІАН, УНН та помийках, плюс вкиди від показових кадрів накшталт Владіміра Бондаренка (хто знає, той знає).
(...)

Чому це все відбувається?

Продовження у коментарях 👇

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

❗️Закликаємо зберегти та продовжити участь міжнародних експертів у конкурсних комісіях!

🎯Більше 50 громадських організацій підписали спільну заяву про продовження участі міжнародних експертів у конкурсних комісіях. Влада усе ще ігнорує проблеми у сфері реформи верховенства права, тому громадськість об’єдналася для того, аби вберегти суди від стороннього керування.

▪️ На сьогодні незалежність Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) під загрозою. Від її роботи залежить якість суддів, призначених пожиттєво на свої посади. Тепер же окрім того, що інституція піддається системному тиску ДБР, до її складу відкриваються двері для політично залежних кандидатів через те, що Верховна Рада не продовжила повноваження незалежних міжнародних експертів в Конкурсній комісії при ВККС.

📌1 червня завершились повноваження міжнародних експертів у Комісії, яка добирає членів Вищої кваліфкомісії суддів (ВККС). На їхні місця претендуватимуть представники нереформованих Ради суддів та Ради адвокатів України, очільники яких мають звʼязки з Вовком, Портновим та Медведчуком. Слідом за Комісією мандат міжнародних експертів у листопаді має закінчитись у Громадській раді міжнародних експертів (ГРМЕ) при Вищому антикор суді (ВАКС) та інших подібних комісіях. Якщо це станеться є ризик відкату реформи правосуддя на роки назад.

📌Саме після оновлення за участі міжнародних експертів, ВККС розпочала відбір понад 2 000 суддів та зрушила з місця очищення судової системи від одіозних суддів. Реформа ВККС та Вищої ради правосуддя була другим з семи пунктів вимог, за які Україні дали статус кандидата і відкрили перемовини про вступ до Євросоюзу.

📌Попереду у ВККС — ще більше викликів: добір кандидатів до нових адмінсудів, оновлення Верховного Суду, добір суддів до ВАКС. Отже, якщо участь міжнародних експертів у Конкурсній комісії не буде безперервно продовжено, Україна втратить запобіжник незалежності ВККС, а разом із ним – стане можливим пропуск “зручних” кандидатів до системи.

Ми закликаємо владу забезпечити безперервність мандатів міжнародних експертів у всіх конкурсних комісіях.

Долучайтеся до поширення та підписання заяви: https://forms.gle/VMF1FnzS9xMzqDtW7

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram