Як самому впливати на розмір пенсії, що буде з підтримкою ВПО та спецпенсіями?

👉 На вихідних випустили подкаст «Що з економікою?» з міністеркою соціальної політики України Оксаною Жолнович. 

🔥 Спеціально під наші подкасти ми створили новий YouTube-канал «Що з економікою?» 一 підписуйтесь, коментуйте та поширюйте з друзями якісний контент про українську економіку.

Поки вибрали декілька цікавих цитат пані Оксани, а подивитись весь випуск можна за посиланням. 

▪️ про накопичувальну пенсійну систему

Мінсоцполітики пропонує поєднувати солідарну та накопичувальну пенсійну системи. У межах солідарної моделі людина отримує пенсію відповідно до страхових внесків, які за неї сплачували роботодавці. 

Водночас новий законопроєкт передбачає можливість самостійно впливати на розмір майбутньої пенсії — через особисті внески до накопичувального пенсійного фонду протягом трудового життя. 

«Уже сьогодні доступна накопичувальна пенсійна система, яка є добровільною. Нею може скористатись будь-яка людина і створити додаткові накопичувальні заощадження.

Ми поступово будемо збільшувати спочатку 1% заробітної плати людей, потім 2%-3% — так, щоб воно теж поступово накопичувало ресурс і цей ресурс заходив на ринок, розвиваючи його і масштабуючи. [...] Найкраща дохідність — від пенсійних накопичень. Вони краще навіть, ніж вклад в банку, тому що вони не оподатковуються. І точно кращі, ніж інвестування в житло під оренду, бо не потребують великого початкового капіталу

Накопичувальна система не замінює солідарну, вона її доповнює. В законі записано “трирівнева складова”, і вона такою й залишається: солідарна, накопичувальна обов’язкова і добровільне накопичення».

▪️ про підтримку ВПО

«Ми зберігаємо всім ВПО перших півроку безумовну підтримку. Тільки після того ставимо вимогу зареєструватись в службі зайнятості, віддати дитину в школу, почати включатись в активне суспільне життя або хоча би волонтерити. Так, ми не можемо забезпечити такий рівень підтримки, як у Німеччині — в нас просто немає таких фіскальних ресурсів. Але в межах своїх можливостей ми намагаємося поєднувати фінансову допомогу з послугами, житлом і залученням людей до активного життя. Ми хочемо це поєднати з роботою, очевидно.

Багато роботодавців готові пропонувати. Є багато проєктів, які формують фонди соціального житла, де людина може жити з дешевшою орендою і мати можливість працевлаштовуватись. [...] Нам важливо не повторити помилки, які ми зробили після 2014 року, коли люди звикали до умов компактного проживання, повної утриманськості, і потім їх було практично неможливо повернути до самостійного життя. Тому тепер ми обов’язково включаємо елементи соціалізації». 

▪️ про проблему спецпенсій

«Наші спецпенсіонери користуються усіма трьома привілеями: менший страховий стаж, менший вік і більший відсоток. Насправді ні в одній з країн Європи вже такий обсяг привілеїв не зберігся. Крім того, ми бачимо викривлення, коли двоє людей з однаковим стажем і зарплатою, але які вийшли на пенсію в різні роки, отримують абсолютно різні виплати. 

А ще є проблема зіставлення професій з різною небезпекою: умови праці 20 років тому і сьогодні в ДСНС чи в Збройних Силах — це зовсім різний рівень ризику й навантаження. Неправильно, коли люди з минулого претендують на перерахунок під реалії нинішньої небезпеки. Це занадто великі викривлення, бо пенсія — це, насамперед, страхування. Скільки ти вносиш, стільки ти приблизно й отримуєш. Ми вже також підготували законопроєкт про єдиний формат індексації — оновлення пенсій лише за рівнем інфляції і за єдиними стандартами».

🎧 Слухайте подкаст «Що з економікою?» за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙄 «Добре не жили, нема чого й починати»

Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаду очільника Бюро економічної безпеки — хоча ще минулого місяця він переміг у конкурсі.

Уряд одноголосно вирішив повернути все назад і попросив конкурсну комісію знову подати не більше двох кандидатур, які нібито відповідатимуть вимогам національної безпеки.

Що не так із конкурсом?

▪️ Ще 8 червня СБУ надіслала листа з «сумнівами» щодо доброчесності кандидатів — без жодних конкретних доказів.

▪️ Після цього скасували співбесіди, а троє українських членів комісії просто не з’явились на засідання, зірвавши кворум.

▪️ Жоден з кандидатів не набрав 4 голоси, як вимагає закон. Але міжнародні експерти надали три голоси Цивінському — і саме він мав бути призначений.

▪️ Тим часом урядові представники підтримали інших кандидатів — зокрема, детектива НАБУ Михайла Буртова та Олега Борисенка.

Таким чином, під надуманим приводом українська влада відмовилася від призначення найкращого за результатами конкурсу кандидата. Він мав би перезапустити Бюро економічної безпеки як ключовий орган мобілізації бюджетних надходжень під час війни.

Але політична незалежність кандидата виглядає неприпустимою для влади, яка звикла керувати правоохоронними органами в ручному режимі. Це дозволяє їй як закривати очі на схеми «своїх», так і використовувати ці органи для політичного рейдерства і рекету, які створюють великі ризики для інвестицій в Україну.

Крім того, непризначення керівника БЕБ означає, що Україна не виконає зобов'язання перед МВФ 一 це мало би відбутися до кінця цього місяця.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи варто розраховувати на державну пенсію?

На вихідних випустили подкаст «Що з економікою?» з міністеркою соціальної політики України Оксаною Жолнович. Ключові тези згадували тут.

🔔 Спеціально під наші подкасти ми створили новий YouTube-канал «Що з економікою?», 一 підписуйтесь, коментуйте та поширюйте з друзями якісний контент про українську економіку.

🎧 Також нагадуємо, що тепер наш подкаст виходитиме з новими ведучими.

Це Максим Самойлюк, автор Трекеру економіки та економіст ЦЕС та Ангеліна Завадецька, комунікаційна менеджерка та одна з авторок цього каналу.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

ЄС шукає $19 млрд, щоб покрити дефіцит бюджету в Україні наступного року

💵 Як пишуть в Financial Times, через зниження обсягів допомоги від США і невизначеність щодо завершення війни Європейська комісія розглядає кілька механізмів. 

Наприклад, надання військової допомоги у вигляді двосторонніх грантів, які будуть обліковуватися окремо як «позабюджетні зовнішні трансферти», але водночас враховуватимуться у витратах на національну оборону. Це дозволить сприяти виконанню зобов'язань НАТО щодо збільшення витрат на національну оборону до 5% ВВП і надати підтримку Україні.

Також розглядають дострокове використання позик у межах $50-мільярдної ініціативи країн G7 і активніше використання заморожених російських активів. 

👉 А що взагалі відбувається з українським бюджетом?

Нагадаємо, що у червні уряд запропонував збільшити державний бюджет майже на 450 млрд грн, переважну частину з яких спрямують на оборону. Покриття нових видатків планують за рахунок внутрішніх запозичень і перевиконання доходів.

Паралельно уряд представив бюджетну декларацію на 2026–2028 роки, яка визначає фінансові орієнтири на середньострокову перспективу. Її реалізація значною мірою залежатиме від подальшої підтримки з боку партнерів і розвитку ситуації на фронті.

Наступного тижня, спільно з представниками влади ми поговоримо про ці дві події, та спробуємо зрозуміти, що буде з бюджетом цього та наступного року і перспективи міжнародної підтримки на майбутні роки.

🔗 Зареєструватися можна тут, дискусія пройде 17 липня о 17:00. 

Серед запрошених спікерів:

▪️ Олена Білан, головна економістка Dragon Capital;
▪️ Гевін Грей, голова місії МВФ в Україні;
▪️ Роксолана Підласа, голова комітету з питань бюджету Верховної Ради України;
▪️ Представник Міністерства фінансів України (участь уточнюємо).

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ще раз про безлад щодо призначення голови БЕБ розповіли для Politico

У виданні пишуть про те, що український уряд отримав ряд критики за зрив незалежного конкурсу на голову Бюро економічної безпеки — структури, яка мала б очистити економіку від злочинів, а натомість перетворилась на джерело тиску на бізнес. 

Хоч комісія обрала детектива НАБУ Олександра Цивінського — відомого викриттям земельної корупції в Києві, — Кабмін відмовився його призначити й попросив підібрати «інших».

🙄 Усе це сталося буквально перед тим, як делегація поїхала в Рим на Ukraine Recovery Conference просити більше грошей на відновлення. Тим часом європейські партнери впродовж останніх років вимагають реформування БЕБ як передумови подальшої допомоги.

«БЕБ створили, аби бізнесу не доводилось платити за “захист” силовикам. Але за фактом нічого не змінилось. Без реформ і в неправильних руках БЕБ далі знищуватиме підприємців — через обшуки, тяганину і тиск», 一 пояснює для Politico наш економіст Богдан Слуцький.

👉 Повна стаття тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Після нових подробиць про київський метрополітен, пригадуємо, що Київ у десятці найменш комфортних для житті міст версією The Economist

Найгірше в столиці якраз з інфраструктурою.

👉 Переказуємо допис молодшого економіста ЦЕС Андрія Акименка:

«Побачив свіжий The Global Liveability Index 2025. Там Києву приписали 165 місце, що приблизно на рівні із містами Каракас, Венесуела та Порт-Морсбі, Папуа Нова Гвінея.

Найгірша ситуація для столиці у категорії «Інфраструктура». Щоправда, з 2023 року оцінка дещо виросла 一 відбувається поступове відновлення. (у коментарях до допису скрин з прогресом).

А найкращу оцінку отримали у категорії «Освіта», що насправді дуже тішить і вселяє надію на ріст інших категорій у майбутньому.

Взагалі, щорічне опитування Economist Intelligence Unit було створене, щоб допомогти компаніям розраховувати надбавки за важкі умови праці під час переміщення персоналу. Міста оцінюють за охороною здоров’я, культурою та довкіллям, освітою, інфраструктурою, стабільністю».

Погоджуєтесь з такою оцінкою?

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📹 «Держава не має працювати наосліп». Арсен Макарчук про зміни в Держстаті та перепис населення

Уже вийшов на платформи наш подкаст з головою Державної служби статистики України Арсеном Макарчуком.

Говоримо про те:

📌 Чому Україна досі не провела перепис населення — і коли він може відбутися?
📌 Чи справді держава приймає рішення без даних?
📌 Які дані потрібні ЄС — і чому наша статистика є умовою євроінтеграції
📌 Що робити з втраченими даними за роки війни — і як їх відновити?

Ведучі:
Ангеліна Завадецька — комунікаційна менеджерка ЦЕС.
Максим Самойлюк — економіст ЦЕС.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку у співпраці з Громадським радіо.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙄 Європейські партнери закривають очі на зрив реформ в Україні за «послуги безпеки» та захист від Росії

Однак така поведінка української влади гальмує для нас шлях в ЄС. Директор ЦЕС Гліб Вишлінський написав блог для Української правди про другий день на URC2025.

«Влада системно гальмує реформи, які зменшили б ризики бізнесу від взаємодії з державою.

Спочатку уряд відклав на півроку початок реформи митниці та конкурс на нового голову. Минулого тижня під надуманим приводом Кабмін всупереч закону відмовився призначити обраного комісією голову Бюро економічної безпеки.

У першому випадку внаслідок цього Україна вже невчасно виконала зобов'язання перед МВФ. В другому те саме відбудеться наприкінці липня, коли спливає обіцяний термін.

Миттєва заява бізнес-асоціацій в той самий день показала, що ця реформа потрібна, насамперед, бізнесу, а не МВФ.

Але влада жорстко налаштована втримувати вертикаль прямого контролю над всіма правоохоронними органами, який дозволяє миттєво атакувати будь-який бізнес.

Це бачать в Європейському Союзі, членом якого прагне стати України. Директорка служби по Україні DG ENEST Єврокомісії Анна Ярош-Фріс у відповідь на моє питання на одній з панелей URC визнала, що затримка подібних реформ негативно впливає на бізнес-середовище.

Зрозуміло, що європейські партнери, яких Україна зараз захищає від Росії, стали набагато більш поблажливими до зривів реформ. І будуть далі давати гроші Україні за "послуги безпеки".

Але така поведінка української влади з великою ймовірністю загальмує для нас шлях в Євросоюз. Ще одна Угорщина нікому не потрібна.

Насамкінець конференції дуже цікаве дослідження показали Світовий банк спільно з Університом Чікаго.

Воно свідчить, що в останні 20 років, особливо, після 2008 року, темпи створення нового бізнесу в Україні суттєво впали. Багато малого бізнесу "застрягли" в своєму розвитку і припинили зростати. Ринки щодалі більше концентрувалися, зокрема, зростали частки держпідприємств, хоча вони і є менш продуктивними. Відповідно, й темпи зростання продуктивності залишаються низькими.

Причини – бар'єри для виходу на ринок нових бізнесів, зокрема, через нереформовані погані інституції. Вони блокують збільшення конкуренції, інновації та зростання продуктивності.

Вам здається, що це і про нереформовані митницю, БЕБ та інші правоохоронні органи? Ви не помиляєтеся».

🔗 Повний текст тут.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram