☝️ЕП також пише про розрив у бюджеті розміром 500 млрд грн на потреби війська. Раніше ми писали, про те що покривати його будуть через підняття податків — журналісти очікують відповідного голосування у Раді на найближчі пленарні тижні.
Сам розрив стався через затягування допомоги від США — зараз Україна використовує на потреби оборони кошти, які планувала витратити у вересні.
📍Цікаві моменти з матеріалу Економічної правди:
- Оборонний бюджет не покриває і десятої частини потреб, які Кабміну озвучують військові. При розробці бюджету-2024 уряд отримав від Генштабу запит на 17 трлн грн, з яких задовільнили 1,69 трлн грн;
- Уряд має гостру потребу в збільшенні бюджету оборони 500 млрд грн. Зміни до бюджету парламент має проголосувати найближчими пленарними тижнями.
- За даними співрозмовників ЕП в Міністерстві фінансів, уряд планує покрити додаткові витрати через внутрішні запозиченнями та підвищення податків.
- Попередньо йдеться про підвищення ставки ПДВ з 20% до 22-23%, а військового збору – з 1,5% до 5%, який поширять ще й на ФОПи.
- Якщо податкові зміни набудуть чинності з початку вересня, то до кінця року вони зможуть принести лише 60-70 млрд грн. Решту можуть покрити внутрішніми запозиченням та навіть друком коштів.
🤔 Чому не можна використати $50 млрд від заморожених російських активів?
- Країни G7 і досі далекі від розробки та затвердження механізму передавання коштів Україні
- Ці $50 млрд влада розглядає не як додатковий ресурс, а радше як фінансування, на заміну допомоги від США, якщо після виборів потік зброї та коштів звідти скоротиться.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Сам розрив стався через затягування допомоги від США — зараз Україна використовує на потреби оборони кошти, які планувала витратити у вересні.
📍Цікаві моменти з матеріалу Економічної правди:
- Оборонний бюджет не покриває і десятої частини потреб, які Кабміну озвучують військові. При розробці бюджету-2024 уряд отримав від Генштабу запит на 17 трлн грн, з яких задовільнили 1,69 трлн грн;
- Уряд має гостру потребу в збільшенні бюджету оборони 500 млрд грн. Зміни до бюджету парламент має проголосувати найближчими пленарними тижнями.
- За даними співрозмовників ЕП в Міністерстві фінансів, уряд планує покрити додаткові витрати через внутрішні запозиченнями та підвищення податків.
- Попередньо йдеться про підвищення ставки ПДВ з 20% до 22-23%, а військового збору – з 1,5% до 5%, який поширять ще й на ФОПи.
- Якщо податкові зміни набудуть чинності з початку вересня, то до кінця року вони зможуть принести лише 60-70 млрд грн. Решту можуть покрити внутрішніми запозиченням та навіть друком коштів.
🤔 Чому не можна використати $50 млрд від заморожених російських активів?
- Країни G7 і досі далекі від розробки та затвердження механізму передавання коштів Україні
- Ці $50 млрд влада розглядає не як додатковий ресурс, а радше як фінансування, на заміну допомоги від США, якщо після виборів потік зброї та коштів звідти скоротиться.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍20😁8🤯5😢5👎1🤔1🤡1🫡1
🪖 "Нам доводиться обирати найменш несправедливе рішення, серед інших несправедливих".
У останньому випуску нашого подкасту "Що з економікою" говоримо про економічне бронювання з співавтором законопроєкту, народним депутатом Дмитром Наталухою.
Скільки зараз в країні військовозобов'язаних? Кого бронюють і як це може змінитися? І де межа між етикою та утилітаризмом?
👉Дивитися подкаст.
👉Слухати (і читати текстову версію)
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
У останньому випуску нашого подкасту "Що з економікою" говоримо про економічне бронювання з співавтором законопроєкту, народним депутатом Дмитром Наталухою.
Скільки зараз в країні військовозобов'язаних? Кого бронюють і як це може змінитися? І де межа між етикою та утилітаризмом?
👉Дивитися подкаст.
👉Слухати (і читати текстову версію)
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
YouTube
Як може працювати економічне бронювання і що воно змінить? | Пояснює нардеп
Яка необхідність економічного бронювання? Що в його основі, хто має вирішувати кого і за якими критеріями бронювати? Яка частка людей на підприємстві підлягатиме економбронюванню? Коли ухвалять законопроєкт №11331 «Про промислову політику та прогнозованість…
👍24🤡14👎4
Як може працювати економічне бронювання і що воно змінює?
В останньому випуску нашого подкасту "Що з економікою?" говорили про економічне бронювання з співавтором відповідного законопроєкту №11332, народним депутатом Дмитром Наталухою.
Нижче — найцікавіші тези пана Наталухи про те, як на його погляд, може запрацювати економічне бронювання, і які складаються передумови для цього.
📌 Скільки зараз в Україні військовозобов'язаних?
В Україні 11 млн 100 тис чоловіків віком 25-59 років. Частина з них вже служить, ще частина – за кордоном. Орієнтовно 1,5 млн можуть мати інвалідність — повноцінної статистики, на жаль, ніхто не веде. Заброньовано наразі трохи менше 600 тис осіб (т.зв стратегічне бронювання).
Також відомо, що близько 2 млн 620 тис чоловіків – це наймані працівники. Приблизно 938 тис осіб – це люди, про яких держава не знає нічого, крім ідентифікаційного коду.
📌 Як виникла ідея економічного бронювання і що воно вирішує?
Не всі компанії підпадають під стратегічне бронювання. Але якщо дивитися з точки зору сплати податків, то їм теж потрібно дати можливість забронювати критичних працівників. Це гарантуватиме подальше виконання фінансових зобов'язань бізнесу перед держбюджетом.
Другий момент — держава не шукає тих чоловіків, про яких нічого не знає, натомість, проходиться по офіційно працевлаштованих. Через ці причини велика кількість підприємств та асоціацій звернулася з проханням запропонувати альтернативний спосіб бронювання. Важливо, що економічне бронювання не скасує стратегічне.
📌 Як таке бронювання може запрацювати?
Будь-яка компанія отримає право самостійно визначити, яких співробітників їй бронювати. Це не залежить ні від посади, ні від обсягу зарплати. За цих людей сплачуватиметься збільшений військовий збір в розмірі 20 тис грн щомісячно.
Існує ризик, що за таких умов люди реєструватимуться ФОПами і бронюватимуть самі себе. Тому для ФОПів пропонуються інші умови:
- ФОП має вести підприємницьку діяльність щонайменше 6 місяців до моменту набуття чинності закону.
- Оборот за попередній звітній період має складати не менше 60 тис грн (три місяці економічного бронювання). Це невеликі гроші, але вони показують, що людина не кладе щомісяця на рахунок 20 тис, а була економічно активною.
"За цю позицію ми отримали шквал критики від ФОПів. Але економічне бронювання – це не про те, щоб врятувати всіх від мобілізації. Це про стабілізацію економіки та збір грошей на фінансування ЗСУ", — резюмує пан Дмитро.
📌 Коли законопроєкт можуть розглянути у Раді?
28 червня закінчився термін подачі альтернативних законопроєктів, і у депутатів вже є можливість виходити на його розгляд.
“Я думаю, що це десь тиждень-два і, можливо, ми підемо на перше читання в комітеті. Важливо провести дискусію всередині своєї ж фракції і з іншими фракціями, тому що там теж неоднозначні позиції. Дуже багато міфів, як природних, так і штучних, з цим доводиться працювати”, — резюмує нардеп.
👉 Слухайте більше у подкасті за посиланням. Відеоподкаст дивіться тут.
🤔 А яке ваше ставлення до ідеї економічного бронювання? Пишіть в коментарях
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
В останньому випуску нашого подкасту "Що з економікою?" говорили про економічне бронювання з співавтором відповідного законопроєкту №11332, народним депутатом Дмитром Наталухою.
Нижче — найцікавіші тези пана Наталухи про те, як на його погляд, може запрацювати економічне бронювання, і які складаються передумови для цього.
📌 Скільки зараз в Україні військовозобов'язаних?
В Україні 11 млн 100 тис чоловіків віком 25-59 років. Частина з них вже служить, ще частина – за кордоном. Орієнтовно 1,5 млн можуть мати інвалідність — повноцінної статистики, на жаль, ніхто не веде. Заброньовано наразі трохи менше 600 тис осіб (т.зв стратегічне бронювання).
Також відомо, що близько 2 млн 620 тис чоловіків – це наймані працівники. Приблизно 938 тис осіб – це люди, про яких держава не знає нічого, крім ідентифікаційного коду.
📌 Як виникла ідея економічного бронювання і що воно вирішує?
Не всі компанії підпадають під стратегічне бронювання. Але якщо дивитися з точки зору сплати податків, то їм теж потрібно дати можливість забронювати критичних працівників. Це гарантуватиме подальше виконання фінансових зобов'язань бізнесу перед держбюджетом.
Другий момент — держава не шукає тих чоловіків, про яких нічого не знає, натомість, проходиться по офіційно працевлаштованих. Через ці причини велика кількість підприємств та асоціацій звернулася з проханням запропонувати альтернативний спосіб бронювання. Важливо, що економічне бронювання не скасує стратегічне.
📌 Як таке бронювання може запрацювати?
Будь-яка компанія отримає право самостійно визначити, яких співробітників їй бронювати. Це не залежить ні від посади, ні від обсягу зарплати. За цих людей сплачуватиметься збільшений військовий збір в розмірі 20 тис грн щомісячно.
Існує ризик, що за таких умов люди реєструватимуться ФОПами і бронюватимуть самі себе. Тому для ФОПів пропонуються інші умови:
- ФОП має вести підприємницьку діяльність щонайменше 6 місяців до моменту набуття чинності закону.
- Оборот за попередній звітній період має складати не менше 60 тис грн (три місяці економічного бронювання). Це невеликі гроші, але вони показують, що людина не кладе щомісяця на рахунок 20 тис, а була економічно активною.
"За цю позицію ми отримали шквал критики від ФОПів. Але економічне бронювання – це не про те, щоб врятувати всіх від мобілізації. Це про стабілізацію економіки та збір грошей на фінансування ЗСУ", — резюмує пан Дмитро.
📌 Коли законопроєкт можуть розглянути у Раді?
28 червня закінчився термін подачі альтернативних законопроєктів, і у депутатів вже є можливість виходити на його розгляд.
“Я думаю, що це десь тиждень-два і, можливо, ми підемо на перше читання в комітеті. Важливо провести дискусію всередині своєї ж фракції і з іншими фракціями, тому що там теж неоднозначні позиції. Дуже багато міфів, як природних, так і штучних, з цим доводиться працювати”, — резюмує нардеп.
👉 Слухайте більше у подкасті за посиланням. Відеоподкаст дивіться тут.
🤔 А яке ваше ставлення до ідеї економічного бронювання? Пишіть в коментарях
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍39🤡14👎7❤1😡1
🚴Українська компанія декларувала на митниці велосипеди по 3000 грн при реальній вартості більше 130 000 грн
💬 Думка нашого старшого економіста Юрія Гайдая:
"Якщо система, в даному випадку — корумпована та інституційно слабка митниця, та слабке БЕБ, дозволяють занижувати митну вартість в десятки разів, це створює нерівні умови для бізнесу.
Будуть звісно ті, хто принципово платитиме податки, але вони будуть менш конкурентними у порівнянні з тими, хто возить чи купує сірий/чорний імпорт, сидить на ФОПах, не показуючи обороти, не оформляючи найманих працівників.
Бізнес завжди прагне мінімізувати податкове навантаження в рамках дозволеного. Це нормально, так працює ринок. Ненормально, коли рамки дозволеного значно і стало виходять за межі закону.
А 90% покупців, нажаль, байдуже, як оформлюються велосипеди. А навіть якщо не байдуже - різниця у 20-30 тис грн на хорошому велі буде вирішальною для багатьох.
Тому так, потрібні зміни на митниці, потрібне перезавантаження БЕБ (закон уже підписаний, скоро почнеться), але потрібні також зміни податкової рамки, тут одним адмініструванням не обійдешся.
А на скріншоті з ТГ Гетманцева ми просто бачимо, що підняли дані митниці і відреагували на боці ДПС, а також передали матеріали до БЕБ, яке вже має відкрити провадження. Це точкове реагування, воно теж потрібне. Але не призведе до системних змін, звісно".
📌 Бонус-контент у коментарях до допису — скріншот з розсилки веломагазину про нову, "безпечнішу та конфіденційнішу" процедуру гуртових продажів за готівку (в т.ч. за валюту).
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
💬 Думка нашого старшого економіста Юрія Гайдая:
"Якщо система, в даному випадку — корумпована та інституційно слабка митниця, та слабке БЕБ, дозволяють занижувати митну вартість в десятки разів, це створює нерівні умови для бізнесу.
Будуть звісно ті, хто принципово платитиме податки, але вони будуть менш конкурентними у порівнянні з тими, хто возить чи купує сірий/чорний імпорт, сидить на ФОПах, не показуючи обороти, не оформляючи найманих працівників.
Бізнес завжди прагне мінімізувати податкове навантаження в рамках дозволеного. Це нормально, так працює ринок. Ненормально, коли рамки дозволеного значно і стало виходять за межі закону.
А 90% покупців, нажаль, байдуже, як оформлюються велосипеди. А навіть якщо не байдуже - різниця у 20-30 тис грн на хорошому велі буде вирішальною для багатьох.
Тому так, потрібні зміни на митниці, потрібне перезавантаження БЕБ (закон уже підписаний, скоро почнеться), але потрібні також зміни податкової рамки, тут одним адмініструванням не обійдешся.
А на скріншоті з ТГ Гетманцева ми просто бачимо, що підняли дані митниці і відреагували на боці ДПС, а також передали матеріали до БЕБ, яке вже має відкрити провадження. Це точкове реагування, воно теж потрібне. Але не призведе до системних змін, звісно".
📌 Бонус-контент у коментарях до допису — скріншот з розсилки веломагазину про нову, "безпечнішу та конфіденційнішу" процедуру гуртових продажів за готівку (в т.ч. за валюту).
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👍23😢6❤3🤡1
Ми у ЦЕС порахували, що доступний обсяг програм фінансування для бізнесу становить 341 млрд грн на рік. Однак підприємці не поспішають залучати кредитні кошти, зокрема через високі відсоткові ставки та високий ризик неповернення.
Окрім цього, частина власників бізнесу не отримували достатньо інформації про програми підтримки.
📌 Більше на цю тему будемо говорити на нашій події 11 липня о 17:00.
Серед спікерів: Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, Артем Шевальов, член ради директорів ЄБРР, Борис Шестопалов, співзасновник HD-GROUP та інші представники уряду та бізнесу.
Також експерти ЦЕС традиційно оглянуть основні зміни в економіці країни за попередній місяць.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍11❤6🤷♂1
Британські медіа також пишуть про українські перемовини щодо реструктуризації боргу
💬 Дали коментар для матеріалу The Telegraph. Більшість інформації вже була у нас на каналі.
З цікавого:
▪️ Без реструктуризації Україна повинна буде виплатити власникам облігацій $13,4 млрд протягом наступних чотирьох років.
▪️ Перший раунд переговорів, що тривав 12 днів, не завершився угодою минулого місяця, причому обидві сторони звинувачували одна одну в нереалістичних очікуваннях.
▪️ Зараз Україна сподівається на угоду з власниками облігацій, яка дасть їй перепочинок, поки триває війна, замінивши існуючі кредити серією нових облігацій, за якими виплачуватимуться умовні відсотки в розмірі 1% протягом перших 18 місяців, а потім поступово зростуть до 6%.
▪️ Також уряд пропонує гарантії, за якими кредитори отримають більше, якщо Україна перевиконає план податкових надходжень протягом наступних двох років. За оцінками, це може зменшити втрати, яких зазнають власники облігацій, приблизно до 25% з часом.
⚖️ І наостанок цитата від одного з джерел медіа на фінринку: «Це трохи схоже на торги на марокканському базарі. Зрештою ви зійдетеся десь посередині».
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
💬 Дали коментар для матеріалу The Telegraph. Більшість інформації вже була у нас на каналі.
З цікавого:
▪️ Без реструктуризації Україна повинна буде виплатити власникам облігацій $13,4 млрд протягом наступних чотирьох років.
«Зважаючи на те, що Україна зараз фінансує всі цивільні витрати держбюджету за рахунок зовнішньої допомоги, було б нелогічно очікувати, що вона витратить вкрай обмежені ресурси на погашення цих боргів», – говорить наш економіст Максим Самойлюк.
▪️ Перший раунд переговорів, що тривав 12 днів, не завершився угодою минулого місяця, причому обидві сторони звинувачували одна одну в нереалістичних очікуваннях.
▪️ Зараз Україна сподівається на угоду з власниками облігацій, яка дасть їй перепочинок, поки триває війна, замінивши існуючі кредити серією нових облігацій, за якими виплачуватимуться умовні відсотки в розмірі 1% протягом перших 18 місяців, а потім поступово зростуть до 6%.
▪️ Також уряд пропонує гарантії, за якими кредитори отримають більше, якщо Україна перевиконає план податкових надходжень протягом наступних двох років. За оцінками, це може зменшити втрати, яких зазнають власники облігацій, приблизно до 25% з часом.
⚖️ І наостанок цитата від одного з джерел медіа на фінринку: «Це трохи схоже на торги на марокканському базарі. Зрештою ви зійдетеся десь посередині».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤17👍5🤯5🦄4👎2
🏦 Прибутки банків зросли на 27% за рік навіть попри вище оподаткування
За перші п'ять місяців цього року українські банки отримали майже 68 млрд грн прибутку після оподаткування. Податок на прибуток за цей період склав 16,5 млрд грн. Про це повідомляють в Opendatabot.
📌 Ключове:
▪ До десятки найбільш прибуткових банків України увійшли 4 державних банки, 4 банки з іноземним капіталом та 2 приватних банки. Загалом їх прибуток складає 85% від загального прибутку всіх українських банків.
▪ Незмінним лідером залишається Приватбанк, який сплатить майже половину від суми податків усіх банків за цей час — 8,04 млрд грн. Загалом за перші п’ять місяців 2024 року банк отримав майже 24 млрд грн прибутку після оподаткування (-6% з аналогічним періодом минулого року).
▪ Лідером серед банків з іноземним капіталом став Райффайзен банк: майже 4 млрд грн прибутку, на 22% більше порівняно з відповідним періодом минулоріч. Його податкові витрати зросли до 1,32 млрд грн.
▪ Найбільший приріст прибутку серед банків з іноземним капіталом 一 Креді Агріколь банк, який заробив у 5 разів більше, ніж за аналогічний період минулоріч — 3,12 млрд грн.
▪ З 63 банків лише 7 отримали збитки — 131,83 млн грн.
👉 Раніше ми писали про те, чому оподаткування банківських надприбутків стало вдалим рішенням для бюджету.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
За перші п'ять місяців цього року українські банки отримали майже 68 млрд грн прибутку після оподаткування. Податок на прибуток за цей період склав 16,5 млрд грн. Про це повідомляють в Opendatabot.
📌 Ключове:
▪ До десятки найбільш прибуткових банків України увійшли 4 державних банки, 4 банки з іноземним капіталом та 2 приватних банки. Загалом їх прибуток складає 85% від загального прибутку всіх українських банків.
▪ Незмінним лідером залишається Приватбанк, який сплатить майже половину від суми податків усіх банків за цей час — 8,04 млрд грн. Загалом за перші п’ять місяців 2024 року банк отримав майже 24 млрд грн прибутку після оподаткування (-6% з аналогічним періодом минулого року).
▪ Лідером серед банків з іноземним капіталом став Райффайзен банк: майже 4 млрд грн прибутку, на 22% більше порівняно з відповідним періодом минулоріч. Його податкові витрати зросли до 1,32 млрд грн.
▪ Найбільший приріст прибутку серед банків з іноземним капіталом 一 Креді Агріколь банк, який заробив у 5 разів більше, ніж за аналогічний період минулоріч — 3,12 млрд грн.
▪ З 63 банків лише 7 отримали збитки — 131,83 млн грн.
👉 Раніше ми писали про те, чому оподаткування банківських надприбутків стало вдалим рішенням для бюджету.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15🤯6🤬2❤1🔥1
🪖 Чим більше на “нулі” технічного забезпечення, тим більше вивільняється особового складу
Про те, як економічне бронювання може наблизити ротацію говорив в останньому випуску нашого подкасту «Що з економікою?» співавтор відповідного законопроєкту №11332 нардеп Дмитро Наталуха.
📎 За найбільш обережними розрахунками, економічне бронювання може принести в бюджет від 200 млрд грн на рік.
📲 Подивитися подкаст 一 за посиланням. Раніше ми публікували допис з ключовими тезами розмови.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Про те, як економічне бронювання може наблизити ротацію говорив в останньому випуску нашого подкасту «Що з економікою?» співавтор відповідного законопроєкту №11332 нардеп Дмитро Наталуха.
📎 За найбільш обережними розрахунками, економічне бронювання може принести в бюджет від 200 млрд грн на рік.
«200 млрд грн — це 66 F-16. І це ті гроші, через які ми не ліземо в борги, які не залежать від того, з якої ноги Віктор Орбан встав чи хто буде президентом США.
Чим більше ми наводимо на “нуль” матеріально-технічних засобів, машин, тим більше вивільниться особового складу. І це значить, що з'явиться реальна можливість піти на ротацію».
📲 Подивитися подкаст 一 за посиланням. Раніше ми публікували допис з ключовими тезами розмови.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍40🤡11😁5😡4👎3❤2
🎲 Цьогоріч гральний бізнес вже сплатив у 3 рази більше податків (8,4 млпд грн), ніж за перші півроку 2023-го
Зокрема, це заслуга ТСК з економічної безпеки, якій з 2023-го року ЦЕС надає аналітичну підтримку завдяки уряду Великої Британії.
Детальніше у дописі нашого старшого економіста Юрія Гайдая.
«Ринок трохи переформатувався. Ще на початку весни з нього вибули Космолот та Вулкан, а в червні припинили приймати ставки Пін-Ап та ВБЕТ (хоча ліцензії у них поки залишаються чинними).
Але святе місце порожнім не буває, звісно. Старі конкуренти замістили їх обсяги, зайшли пара нових операторів. Тому далі залишається десяток активних операторів онлайну, і в цілому обсяг ринку стабільний. Хоча я очікував більшого у червні через ЄВРО-2024.
Думаю, наступна ітерація зростання обсягів ринку відбудеться після закручування гайок по дропах (p2p по "орендованих" картках), над яким працює НБУ.
📈 З хорошого 一 за 6 місяців 2024 податками з ігорки зібрали 8,4 млрд грн, +185% до першого півріччя минулого року, тобто майже втричі більше. До 2021 там чи не в 100 разів приріст взагалі.
Ще з хорошого 一 гральний бізнес нарешті почав більш-менш стабільно платити податок на дохід (з gross gaming revenue), і він зараз приносить 70%+ усіх податків з галузі.
📉 З поганого 一 ПДФО з виплат гравцям у цьому півріччі платять гірше, сплачені податки становлять +/- 4% від виплат (в сумі виплат не враховуються повернення невикористаних коштів), а ставка ПДФО, я нагадаю, 18%.
Закінчиться тим, що ДПС буде знову донараховувати за результатами перевірок величезні суми, а оператори ринку будуть доводити, що мають платити лише з чистого виграшу, а не з усіх виплат гравцям, а далі 一 суди.
🧮 Ще з цікавого 一 значна від'ємна сума з податку на прибуток у червні, вона кидається в очі на першому графіку. ПнП звісно не ПДВ, його не відшкодовують.
Робоча версія 一 один з операторів довів, що сплатив ПнП минулого року помилково і зарахував, як сплату інших податків цьогоріч. Схожа історія вже була у березні з іншим оператором.
І це знову викликає запитання про те, як більшість ринку працює взагалі без прибутків, і наскільки те, що оператори малюють у звітності, відповідає дійсності.
➡ Наступне питання, звісно, про систему онлайн-моніторингу, яку півтора роки тому на засіданні ТСК КРАІЛ обіцяв запровадити "в найближчі пару місяців".
🤦 На фоні цього особливо яскраво, що в квітні цього року КРАІЛ оголосив закупівлю послуг з розроблення технічної та проєктної документації на створення Державної системи онлайн-моніторингу. Тобто навіть не самої системи, а ТЗ для неї, по суті!
Це все точно буде предметом для засідання відповідної ТСК, і вже скоро. Іноді таке враження, що береш участь у постановці Кафки, настільки воно сюрреалістично.
Але, принаймні, перший графік у дописі показує, що не все намарно. І це доб'ємо».
Аналітична підтримка є однією з активностей у рамках проєкту Good Governance Fund “Економічний хаб: Зміцнення макроекономічної стабільності через ефективне управління державними фінансами”, який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
Зокрема, це заслуга ТСК з економічної безпеки, якій з 2023-го року ЦЕС надає аналітичну підтримку завдяки уряду Великої Британії.
Детальніше у дописі нашого старшого економіста Юрія Гайдая.
«Ринок трохи переформатувався. Ще на початку весни з нього вибули Космолот та Вулкан, а в червні припинили приймати ставки Пін-Ап та ВБЕТ (хоча ліцензії у них поки залишаються чинними).
Але святе місце порожнім не буває, звісно. Старі конкуренти замістили їх обсяги, зайшли пара нових операторів. Тому далі залишається десяток активних операторів онлайну, і в цілому обсяг ринку стабільний. Хоча я очікував більшого у червні через ЄВРО-2024.
Думаю, наступна ітерація зростання обсягів ринку відбудеться після закручування гайок по дропах (p2p по "орендованих" картках), над яким працює НБУ.
📈 З хорошого 一 за 6 місяців 2024 податками з ігорки зібрали 8,4 млрд грн, +185% до першого півріччя минулого року, тобто майже втричі більше. До 2021 там чи не в 100 разів приріст взагалі.
Ще з хорошого 一 гральний бізнес нарешті почав більш-менш стабільно платити податок на дохід (з gross gaming revenue), і він зараз приносить 70%+ усіх податків з галузі.
📉 З поганого 一 ПДФО з виплат гравцям у цьому півріччі платять гірше, сплачені податки становлять +/- 4% від виплат (в сумі виплат не враховуються повернення невикористаних коштів), а ставка ПДФО, я нагадаю, 18%.
Закінчиться тим, що ДПС буде знову донараховувати за результатами перевірок величезні суми, а оператори ринку будуть доводити, що мають платити лише з чистого виграшу, а не з усіх виплат гравцям, а далі 一 суди.
🧮 Ще з цікавого 一 значна від'ємна сума з податку на прибуток у червні, вона кидається в очі на першому графіку. ПнП звісно не ПДВ, його не відшкодовують.
Робоча версія 一 один з операторів довів, що сплатив ПнП минулого року помилково і зарахував, як сплату інших податків цьогоріч. Схожа історія вже була у березні з іншим оператором.
І це знову викликає запитання про те, як більшість ринку працює взагалі без прибутків, і наскільки те, що оператори малюють у звітності, відповідає дійсності.
➡ Наступне питання, звісно, про систему онлайн-моніторингу, яку півтора роки тому на засіданні ТСК КРАІЛ обіцяв запровадити "в найближчі пару місяців".
🤦 На фоні цього особливо яскраво, що в квітні цього року КРАІЛ оголосив закупівлю послуг з розроблення технічної та проєктної документації на створення Державної системи онлайн-моніторингу. Тобто навіть не самої системи, а ТЗ для неї, по суті!
Це все точно буде предметом для засідання відповідної ТСК, і вже скоро. Іноді таке враження, що береш участь у постановці Кафки, настільки воно сюрреалістично.
Але, принаймні, перший графік у дописі показує, що не все намарно. І це доб'ємо».
Аналітична підтримка є однією з активностей у рамках проєкту Good Governance Fund “Економічний хаб: Зміцнення макроекономічної стабільності через ефективне управління державними фінансами”, який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16🤯4❤2
👇 Важливий допис Укренерго про черги відключення електроенергії та хто за це відповідає.
👍1
Forwarded from Укренерго
ЩО ТАКЕ ЧЕРГА?
Споживачі кожної області, які не належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, поділені на 6 черг. Черга – це група побутових споживачів та бізнесу, які споживають певну кількість мегават. Споживання в областях відрізняється за обсягами, оскільки залежить від рівня споживання критичної інфраструктури, та кількості промислових підприємств, які імпортують понад 80% обсягу свого споживання (їх відключати не можна, відповідно до постанови Кабінету Міністрів).
ЯК СПОЖИВАННЯ ОБМЕЖУЄТЬСЯ ЗА ЧЕРГАМИ?
Скільки черг засовувати у всіх регіонах одночасно – визначає Диспетчерський центр «Укренерго» для компенсації дефіциту енергії в системі. Дефіцит – це нестача електроенергії в системі, коли рівень споживання значно перевищує обсяг виробленої українськими станціями електроенергії та імпортованої з ЄС. Для того, щоб не відбулося масштабної аварійної ситуації, Диспетчерський центр “Укренерго” має урівняти (збалансувати) рівень споживання до рівня наявної енергії в системі. Знаючи обсяг дефіциту, “Укренерго” визначає кількість черг споживачів, які мають бути відключені обленерго в кожному регіоні одночасно.
Тривалість черги, яку чергу (групу споживачів) відключати саме зараз, коли переключити на іншу чергу – визначають обленерго у кожному регіоні.
СКІЛЬКИ ГОДИН НЕ БУДЕ СВІТЛА?
Умовно, коли обленерго застосовують одну чергу графіків відключень – це 4 години обмежень на добу, дві черги – 8 годин обмежень, три черги – 12 годин обмежень, чотири черги – більше 12 годин обмежень.
УВАГА! Як протягом доби розподілити це навантаження, якою буде тривалість черги – це відповідальність обленерго. Саме обленерго формують відповідні графіки для кожного регіону. “Укренерго” визначає лише кількість черг, яку одночасно мають відключити всі обленерго в країні.
Інформацію про те, який у вас графік погодинних відключень, дивіться на офіційних сайтах обленерго у вашій області та м. Києві, на їхніх сторінках у соцмережах.
ЯК МОЖЕ НЕ БУТИ СВІТЛА 12 ГОДИН, ЯКЩО ВИ КАЖЕТЕ, ЩО ТРИ ЧЕРГИ ДІЮТЬ 3 16:00 ДО 18:00 (НАПРИКЛАД)?
Коли три черги графіків відключень діють протягом всієї доби, то це означає, що в цю добу у вас сумарно буде 12 годин без світла.
Якщо, наприклад, три черги відключень діють декілька годин, то для енергетиків це означає, що більша кількість споживачів обмежена в цей період. Але ще раз підкреслюємо: тривалість черги та її переключення – визначають обленерго у кожній області.
ЩО ТАКЕ “УКРЕНЕРГО” ТА ОБЛЕНЕРГО І ЗА ЩО ВОНИ ВІДПОВІДАЮТЬ?
НЕК «Укренерго» - державний оператор енергосистеми України (оператор системи передачі).
“Укренерго”:
🔹 транспортує (передає) електроенергію магістральними високовольтними мережами класом напруги від 750000 вольт до 220 000 вольт від електростанцій до мереж обленерго;
🔹 стежить за балансом між виробленою всіма українськими електростанціями енергією та рівнем споживання в країні.
Обленерго:
у кожному регіоні є оператор, який розподіляє електроенергію з мережі “Укренерго” до споживачів мережами класом напруги від 110 000 вольт до 220 вольт.
“Укренерго” НЕ постачає електроенергію безпосередньо споживачам, НЕ визначає, з яких адрес споживачів складаються черги, НЕ формує графіки відключень у будь-якому регіоні. Це – функції обленерго.
ЧОМУ ОБМЕЖУЮТЬ СПОЖИВАННЯ?
Головна причина застосування графіків погодинних відключень – наслідки восьми ракетних і дронових ударів по українських електростанціях, які росіяни здійснили з початку цього року. Втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності. Ця потужність еквівалентна споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку. Наприклад, у вівторок 9 липня споживання зросло на понад 5%, порівняно із понеділком, 8 липня.
Тож коли за графіком повертається світло, будь ласка, не вмикайте потужні електроприлади одночасно. За можливості, обмежте використання кондиціонерів.
Споживачі кожної області, які не належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, поділені на 6 черг. Черга – це група побутових споживачів та бізнесу, які споживають певну кількість мегават. Споживання в областях відрізняється за обсягами, оскільки залежить від рівня споживання критичної інфраструктури, та кількості промислових підприємств, які імпортують понад 80% обсягу свого споживання (їх відключати не можна, відповідно до постанови Кабінету Міністрів).
ЯК СПОЖИВАННЯ ОБМЕЖУЄТЬСЯ ЗА ЧЕРГАМИ?
Скільки черг засовувати у всіх регіонах одночасно – визначає Диспетчерський центр «Укренерго» для компенсації дефіциту енергії в системі. Дефіцит – це нестача електроенергії в системі, коли рівень споживання значно перевищує обсяг виробленої українськими станціями електроенергії та імпортованої з ЄС. Для того, щоб не відбулося масштабної аварійної ситуації, Диспетчерський центр “Укренерго” має урівняти (збалансувати) рівень споживання до рівня наявної енергії в системі. Знаючи обсяг дефіциту, “Укренерго” визначає кількість черг споживачів, які мають бути відключені обленерго в кожному регіоні одночасно.
Тривалість черги, яку чергу (групу споживачів) відключати саме зараз, коли переключити на іншу чергу – визначають обленерго у кожному регіоні.
СКІЛЬКИ ГОДИН НЕ БУДЕ СВІТЛА?
Умовно, коли обленерго застосовують одну чергу графіків відключень – це 4 години обмежень на добу, дві черги – 8 годин обмежень, три черги – 12 годин обмежень, чотири черги – більше 12 годин обмежень.
УВАГА! Як протягом доби розподілити це навантаження, якою буде тривалість черги – це відповідальність обленерго. Саме обленерго формують відповідні графіки для кожного регіону. “Укренерго” визначає лише кількість черг, яку одночасно мають відключити всі обленерго в країні.
Інформацію про те, який у вас графік погодинних відключень, дивіться на офіційних сайтах обленерго у вашій області та м. Києві, на їхніх сторінках у соцмережах.
ЯК МОЖЕ НЕ БУТИ СВІТЛА 12 ГОДИН, ЯКЩО ВИ КАЖЕТЕ, ЩО ТРИ ЧЕРГИ ДІЮТЬ 3 16:00 ДО 18:00 (НАПРИКЛАД)?
Коли три черги графіків відключень діють протягом всієї доби, то це означає, що в цю добу у вас сумарно буде 12 годин без світла.
Якщо, наприклад, три черги відключень діють декілька годин, то для енергетиків це означає, що більша кількість споживачів обмежена в цей період. Але ще раз підкреслюємо: тривалість черги та її переключення – визначають обленерго у кожній області.
ЩО ТАКЕ “УКРЕНЕРГО” ТА ОБЛЕНЕРГО І ЗА ЩО ВОНИ ВІДПОВІДАЮТЬ?
НЕК «Укренерго» - державний оператор енергосистеми України (оператор системи передачі).
“Укренерго”:
🔹 транспортує (передає) електроенергію магістральними високовольтними мережами класом напруги від 750000 вольт до 220 000 вольт від електростанцій до мереж обленерго;
🔹 стежить за балансом між виробленою всіма українськими електростанціями енергією та рівнем споживання в країні.
Обленерго:
у кожному регіоні є оператор, який розподіляє електроенергію з мережі “Укренерго” до споживачів мережами класом напруги від 110 000 вольт до 220 вольт.
“Укренерго” НЕ постачає електроенергію безпосередньо споживачам, НЕ визначає, з яких адрес споживачів складаються черги, НЕ формує графіки відключень у будь-якому регіоні. Це – функції обленерго.
ЧОМУ ОБМЕЖУЮТЬ СПОЖИВАННЯ?
Головна причина застосування графіків погодинних відключень – наслідки восьми ракетних і дронових ударів по українських електростанціях, які росіяни здійснили з початку цього року. Втрати української енергосистеми перевищують 9 ГВт потужності. Ця потужність еквівалентна споживанню у пікові години влітку Нідерландів або Фінляндії.
На дефіцит потужності в системі також впливає зростання споживання через літню спеку. Наприклад, у вівторок 9 липня споживання зросло на понад 5%, порівняно із понеділком, 8 липня.
Тож коли за графіком повертається світло, будь ласка, не вмикайте потужні електроприлади одночасно. За можливості, обмежте використання кондиціонерів.
👍25🤔5❤3👏2
Це все ще нижче за офіційні прогнози 一 у квітні НБУ прогнозував прискорення індексу споживчих цін до 5,4% у річному вимірі.
ІСЦ у червні збільшився на 2,2% до попереднього місяця.
За інформацією Держстату, найбільше – на 63,6% – у червні зросли ціни на електроенергію.
Суттєво за місяць зросли ціни на яйця (+15,5%). Утім, навіть після цього вони залишаються ще на 22% дешевшими, ніж торік.
Разом з тим, зростання цін на пальне прискорилося у річному вимірі з 22,5% у травні до 25,5% у червні.
🚞 Також за місяць суттєво зросли ціни на залізничні перевезення пасажирів (+10%).
📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17👏7😢2❤1
За червень Україна імпортувала електрики, як за попередні пʼять місяців, і уперлась у стелю.
Переказуємо головне зі статті Forbes.
▪ На початку липня імпорт електрики в окремі години сягав дозволеного максимуму оператором європейської енергосистеми 一 ENTSO-E 一 1,7 ГВт. Україна сподівається, що дозволену потужність імпорту збільшать на 30% – до 2,2 ГВт⋅год.
▪ Польща запропонувала наростити виробництво на польських ТЕС, щоб постачати з них електрику в Україну. Ідея виникла з огляду на профіцит вугілля в країні та бажання використати його в обхід зобов’язань про «зелений перехід». Перевага в тому, що постачання польської електроенергії в Україну може бути оплачене коштом ЄС. Проте це не розв’язує головну проблему – технологічну неспроможність європейських країн швидко збільшити перетин.
▪ Сусідні країни ЄС мають інвестувати у власні потужності – ЛЕП і трансформатори, щоб ENTSO-E дозволило збільшити постачання електрики в Україну. Поточні розрахунки показують, що при збільшенні перетину в деяких країнах ЄС можуть виникнути проблеми зі стабільністю енергопостачання.
▪ ENTSO-E робить оцінку на основі аварійного режиму роботи, а не звичайного, що не грає на користь України. «Це якби пропускну спроможність чотириполосного шосе оцінювали як двополосного та ще й з постійними аваріями», – наводить аналогію топменеджер великого енерготрейдера.
▪ Україна зробила все від неї залежить, щоб збільшити перетин з Європою – додала необхідне обладнання, підлаштувала технічні характеристики під європейські, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
▪ Крім планів збільшення перетину до 2,2 ГВт⋅год, на перспективу розглядається розширення ліміту і до 5 ГВт, каже Харченко. Але для цього Україні потрібні щонайменше 3 нові високовольтні лінії електропередач: будівництво кожної – це 4-5 років і $300–600 млн.
📊 Нагадаємо, що у нашому Трекері економіки ми відслідковуємо стан енергосистеми та щомісяця оновлюємо графіки імпорту та експорту електроенергії.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤19👍17⚡5
🔦 Раптом у вас не було світла, і ви пропустили нашу подію «Що заважає бізнесу залучати кошти?», залишаємо посилання на запис в YouTube.
⚡️ Спікери:
▪ Андрій Гапон, директор Фонду розвитку підприємництва;
▪ Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації;
▪ Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного банку України.
▪ Андрій Страшний, начальник управління фінансової політики Міністерства економіки України;
▪ Артем Шевальов, член ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку;
▪ Борис Шестопалов, співзасновник HD-GROUP.
📌 Презентація огляду економіки від експертів ЦЕС у червні 一 тут.
🏦 Спецтемою цього місяця стала доступність фінансових ресурсів для бізнесу. Повне дослідження по темі 一 тут.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
▪ Андрій Гапон, директор Фонду розвитку підприємництва;
▪ Вікторія Куликова, керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації;
▪ Катерина Рожкова, перша заступниця голови Національного банку України.
▪ Андрій Страшний, начальник управління фінансової політики Міністерства економіки України;
▪ Артем Шевальов, член ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку;
▪ Борис Шестопалов, співзасновник HD-GROUP.
📌 Презентація огляду економіки від експертів ЦЕС у червні 一 тут.
🏦 Спецтемою цього місяця стала доступність фінансових ресурсів для бізнесу. Повне дослідження по темі 一 тут.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤8👏4👍2🔥2
Зовнішня допомога у червні покрила тільки третину потреби
💸 Минулого місяця Україна отримала кредити обсягом $2 млрд від ЄС та $3 млн від Світового банку. Є покращення з фіндопомогою порівняно до травня, однак ситуація далека від ідеальної.
Іноземна допомога у червні покрила близько 37% потреб у фінансуванні держбюджету (у травні лише 0,4% потреб).
Навіть з урахуванням траншу на $2,2 млрд від МВФ у липні, зовнішнє фінансування за перше півріччя у 2024 році на $23,7 млрд менше за аналогічний період 2023-го, зокрема через відсутність надходжень від США.
📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
💸 Минулого місяця Україна отримала кредити обсягом $2 млрд від ЄС та $3 млн від Світового банку. Є покращення з фіндопомогою порівняно до травня, однак ситуація далека від ідеальної.
Іноземна допомога у червні покрила близько 37% потреб у фінансуванні держбюджету (у травні лише 0,4% потреб).
Навіть з урахуванням траншу на $2,2 млрд від МВФ у липні, зовнішнє фінансування за перше півріччя у 2024 році на $23,7 млрд менше за аналогічний період 2023-го, зокрема через відсутність надходжень від США.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯18👍6❤3
«90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств у Запоріжжі»
👉 Ділимося тезами Бориса Шестопалова, співзасновника платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі, з нашої дискусії про доступність фінансових ресурсів для українського бізнесу.
▪Коли під час війни ми втратили 5 підприємств і з великого стали середнім бізнесом 一 велика к-сть інструментів фінансування нам стала недоступна, зокрема державні гранти.
▪Ми більше розраховуємо на фінансування від міжнародних організацій, ніж від українського банківського сектору. Грошей за програмою «5-7-9» для 10 аграрних виробництв від Чернівців до Кривого Рогу нам не вистачило. Залишок зараз використаємо на одну когенераційну установку, хоча нам потрібно шість.
▪Також у нас є проблеми із заставами 一 ми продовжуємо обслуговувати 5 зруйнованих підприємств з кредитним навантаженням.
▪Більшість банківських програм в Україні націлені на малий бізнес, а середній з річним оборотом 1-3 млрд грн, до якого ми належимо, опинився в ніші, коли ми вже не малі, але ще недостатньо великі, щоб отримувати підтримку.
▪50% нашої компанії зосереджено в Запоріжжі, місті, яке, згідно з законом, не є прифронтовою зоною, тому ми платимо усі податки без звільнень. Втім я запевняю, що 90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств на цій території. Щоб залучати кошти в Запоріжжя, ми закладаємо активи в Чернівцях або Львові.
📲 Послухати подію 一 за посиланням. На події експерти ЦЕС також презентували огляд економіки у червні, презентація доступна англійською (згодом додамо переклад) на сайті.
🏦 Також днями ми випустили дослідження про доступ бізнесу до фінансування, зокрема порахували, що річний обсяг відповідних програм фінансування становить 341 млрд грн.
😍 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
👉 Ділимося тезами Бориса Шестопалова, співзасновника платформи HD-GROUP, яка надає послуги бізнесу в агросекторі, з нашої дискусії про доступність фінансових ресурсів для українського бізнесу.
▪Коли під час війни ми втратили 5 підприємств і з великого стали середнім бізнесом 一 велика к-сть інструментів фінансування нам стала недоступна, зокрема державні гранти.
▪Ми більше розраховуємо на фінансування від міжнародних організацій, ніж від українського банківського сектору. Грошей за програмою «5-7-9» для 10 аграрних виробництв від Чернівців до Кривого Рогу нам не вистачило. Залишок зараз використаємо на одну когенераційну установку, хоча нам потрібно шість.
▪Також у нас є проблеми із заставами 一 ми продовжуємо обслуговувати 5 зруйнованих підприємств з кредитним навантаженням.
▪Більшість банківських програм в Україні націлені на малий бізнес, а середній з річним оборотом 1-3 млрд грн, до якого ми належимо, опинився в ніші, коли ми вже не малі, але ще недостатньо великі, щоб отримувати підтримку.
▪50% нашої компанії зосереджено в Запоріжжі, місті, яке, згідно з законом, не є прифронтовою зоною, тому ми платимо усі податки без звільнень. Втім я запевняю, що 90% українських банків навіть не розглядають фінансування наших підприємств на цій території. Щоб залучати кошти в Запоріжжя, ми закладаємо активи в Чернівцях або Львові.
🏦 Також днями ми випустили дослідження про доступ бізнесу до фінансування, зокрема порахували, що річний обсяг відповідних програм фінансування становить 341 млрд грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢26👍16❤1🔥1👏1