Лонгрид по реструктуризації від макроекономістки Dragon Capital та учасниці нашої Наглядової ради ЦЕС Олени Білан

«Вчора Уряд і комітет комерційних кредиторів досягли принципової домовленості щодо умов реструктуризації суверенного комерційного боргу. Це ще не фінальна угода, але суттєвий крок до неї.

🎙️ Нагадаємо, що минулого тижня ми записали з Оленою подкаст, де поговорили про борг, курс та стан бюджету.

✍️ Про що домовились?

Домовленості стосуються 13 випусків державних Єврооблігацій і одного гарантованого державою випуску Євробондів Укравтодором на загальну суму близько $24 млрд. (в периметр не увійшов гарантований державою Євробонд Укренерго, там окрема історія, але сума невелика 一 тож для економіки/бюджету не принципово).

1. Всі погашення Єврооблігацій з периметру будуть посунуті з 2024-2035 на 2029-2036, в основному на 2034 і далі.

2. Суттєво знижуються відсоткові платежі. В цьому році відсоткових виплат не буде взагалі. Надалі ефективна процентна ставка буде така: 1,1% в 2025 році і 2,9% в 2026-27. В 2027 році в нас закінчується поточна програма з МВФ і ставка зросте до 4,9%, а з 2034 року до 6,3%. Це дуже пільгові умови.

Для порівняння: зараз ефективна ставка за Єврооблігаціями складає близько 7%, за кредитами МВФ ми платимо близько 6%, дохідність 10-річних американських державних облігацій зараз 4,2%, дохідність 10-річних країн emerging markets з рейтингом CCC більше 10%.

3. На початковому етапі буде списано 37% від поточної суми комерційного боргу, включно з відсотками, які накопичились протягом останніх двох років під час заморозки платежів. Тобто сума боргу зменшиться на 8,7 млрд доларів, до 15 млрд. Якщо економічна ситуація в найближчі роки буде розвиватись краще, ніж зараз закладено в програмі МВФ, то в 2029 році, списання може зменшитись до 25% (умовна компонента).

✍️ Що реструктуризація означає для економіки?

У найближчі роки вивільняється суттєвий фінансовий ресурс, який можна спрямувати на армію чи соціальні виплати.
На графіку показано, як зміняться суми платежів за Єврооблігаціями в наступні 12 років. Загалом, економія становитиме $11,6 млрд, і основна частина економії 一$10,6 млрд 一 припадає на найближчі три роки.

У цей період виплати складуть символічні $200-400 млн, це в десятки разів менше, ніж передбачається поточними умовами.

Погоджені умови реструктуризації відповідають критеріям МВФ щодо стійкості боргу. Це означає, що з великою вірогідністю (наскільки це можливо оцінити в умовах екстремальної невизначеності) в наступні 10 років боргове навантаження буде помірним і за відсутності нових шоків дозволить уряду фінансувати всі бюджетні виплати в робочому режимі, не вдаючись до екстремальних заходів (на кшталт звернення до МВФ за новою програмою підтримки).

✍️ Ризики і запобіжники

Серед потенційних ризиків на неблизьке майбутнє 一 календар виплат стане набагато менш рівномірним, великі суми виплат в розмірі $5-6 млрд будуть припадати на 2034-2036. Але є надія, що до того часу Україна буде повноцінним членом ЄС та зможе скористатись всіма перевагами, включаючи, фінансову підтримку, підвищення рейтингів і зниження вартості запозичень.

📎 А в найближчому майбутньому нас чекає формальне голосування, яке, сподіваюсь, пройде успішно, і отримання технічного дефолтного рейтингу, яке, сподіваюсь, нікого не налякає».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 У ЄС хочуть безстроково продовжити санкції щодо заморожених росактиви. Це заспокоїть країни-партнери по G7, зокрема США

👉 Переказуємо головне зі статті на Financial Times:

▪️ Місяць тому країни G7 домовились виділити Україні $50 млрд, як кредит, відсотки за який сплачуватиметься з прибутків від росактивів.

▪️ Очільники G7 хвилюються, що кредит не буде погашений повністю, оскільки зараз санкції повторно застосовують лише кожні півроку.

▪️ За даними FT, сьогодні посли ЄС обговорять пропозицію по безстроковому продовженню санкцій по росактивих. Розглядають також і інший варіант 一 подовжити санкції із шести місяців до трьох років. Проте чиновники визнають, що лише перший, ймовірно, зустріне схвалення Вашингтона.

▪️ Санкції ЄС стосуватимуться європейської частки у загальній сумі з €260 млрд активів російського ЦБ (наприклад, у бельгійському депозитарії Euroclear заморожено €190 млрд).

▪️ Рішення мають схвалити усі 27 країн ЄС, зокрема й Угорщина, яка регулярно блокує рішення щодо допомоги Україні.

▪️ G7 також мають обговорити, як розділити відповідальність за виплату кредиту. Переважає ідея, що країни візьмуть частку позики, приблизно пропорційну їхньому ВВП: ЄС і США внесуть по $20 млрд, а Канада, Великобританія та Японія 一 решту $10 млрд.

▪️ Якщо країни ЄС не підтримають розширення санкцій, Єврокомісія може спочатку покрити більшу частку кредиту до €40 млрд, повідомляли двоє чиновників ЄС. Ця частка може бути скоригована до меншої суми, коли інші країни візьмуть на себе зобов’язання.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Український морський коридор став однією з найбільших перемог для економіки

👉 Про його роль у експорті, валютній виручці та зайнятості населення нагадала Олена Білан у останньому випуску нашого подкасту.

Олена 一 макроекономістка Dragon Capital та учасниця Наглядової ради ЦЕС.

З початком повномасштабки Україна майже повністю втратила експортні можливості морем. Через півроку вдалось домовитись про «зернову ініціативу», яка дозволила експортувати частину агропродукції.

У серпні 2023 з українських портів вийшло перше судно, безпеку якого гарантувала лише Україна, після того як Росія в односторонньому порядку вийшла з «зернової угоди».

🌾 За півроку стало зрозуміло, що морський коридор дозволяє експортувати набагато більше за «зернову угоду». У 2024 році Україна щомісяця імпортувала майже до-велико-воєнний обсяг агропродукції.

«Я не втомлююся це підкреслювати, наскільки це [морський коридор - ЦЕС] підтримує економіку. Це дало можливість завантажити виробничі потужності та знизити логістичні витрати», 一 говорить Олена Білан у нашому подкасті «Що з економікою?».

🚢 Експорт морем 一 це ледь не єдина можливість експортувати залізну руду та іншу металургійну продукцію.

Нагадаємо, що за перше півріччя 2024 виробництво сталі зросло більш, ніж втричі, а виручка за експорт руди сягла $1,37 млрд (+82% до аналогічного періоду минулого року). Більше про це тут.

«Незважаючи на те, що це сектор, який споживає на одиницю своєї продукції дуже багато енергії, в другому кварталі вони збільшили виробництво, порівняно з першим кварталом.

Вони імпортують електроенергію з Європи, цей імпорт недешевий, але він дозволяє компанії продовжувати виробляти. Збільшити виробництво дозволяють відкриті порти», 一 резюмує Олена Білан.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 13% і прогноз інфляції 8,5% до кінця року. Більшого падіння гривні очікувати не варто.

Далі коментар старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Вгадав з обліковою. НБУ залишає її незмінною на рівні 13%, очікуючи інфляції в межах 8.5%, зокрема через тиск додаткових витрат бізнесу, підвищення акцизів, вичерпання ефекту попередніх врожаїв і впливу посухи на цьогорічний врожай.

І сповільнення інфляції до 6.6% у 2025, та до цільової інфляції (5%) у 2026.

📈 Прогноз зростання економіки НБУ підвищив до 3.7% і очікує 4-5% зростання в наступні роки.

Андрій Пишний вважає, що банківська система має достатній потенціал, щоб забезпечити потребу уряду у внутрішніх запозиченнях. Але для цього «важливо контролювати очікування по інфляції та девальвації».

➡️ Простими словами 一 активнішої девальвації гривні очікувати не варто. Та й рішення по обліковій ставці 一 це про зосередженість на втриманні інфляції.

Гривневі активи мають залишатися привабливими (про що і говорив раніше, коли коментував девальвацію гривні і очікував, що сильно далі не піде).

Наступного тижня НБУ очікує надходження $4 млрд зовнішньої допомоги, далі буле валютна виручка від нового врожаю та роботи морського коридору.

Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук каже, що ефект від акцизів НБУ вже врахував у базовому сценарію і оцінює його у 0.4 п.п.

1% військового збору для юросіб вплине на інфляцію додатково, а решта ініціатив 一 істотно не вплинуть, через відповідне зменшення споживчого попиту та абсорбцію за рахунок прибутків.

📌 І трішки від себе:

Маємо залишитися в single digit інфляції цього року незалежно від формату підвищення податків.

І економіка далі буде рости 一 фіскальна політика справді м'яка, і залишиться такою за будь-якого підвищення податків. Держава витрачає значно більше, ніж вилучає з економіки, і це підтримує споживчий попит і бізнес.

Питання лише в тому, який сектор ростиме 一 формальний чи неформальний. Військовий збір для фізосіб та юросіб стимулюватиме тінь. ПДВ буде нейтральнішим для балансу між тінню та білим сектором».

Також від ЦЕС: «Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Побачили в тікток 😁

А дитинство — безкоштовний пробний період.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👉 Найкраще з поганих рішень 一 підвищення ПДВ, а не військового збору

Доєднались до спільної заяви аналітичних центрів про те, що урядова пропозиція підняття податків найбільше нашкодить бізнесу, що працює «в білу».

Чому найкращим з поганих варіантів є підвищення ПДВ?

«Підвищити ПДВ — найпростіше, ми просто змінюємо цифру і нічого не змінюємо в адмініструванні.

Навіть людина, яка повністю працює, не те, що в сірому, а навіть в чорному сегменті економіки (наприклад, торгує наркотиками чи контрабандою), все одно частково змушена платити ПДВ, тому що заїжджає на заправку, купує продукти, одяг.

А тиск виключно на білий бізнес призводить до послаблення конкурентоспроможності цього бізнесу, зменшення податкових надходжень по економіці загалом», 一 коментує директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

✍️ Нагадаємо, що зараз основну ставку уряд пропонує на військовий збір: підвищення ВЗ до 5% для громадян, 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту), 5% ВЗ на мобільний зв’язок.

Деталі тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💵 Яким буде курс долара до кінця року?

Нова економістка ЦЕС зробила свій прогноз.

Результати шокуючі — продовження в нашому інстаграмі 🐶

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

💶 Перші €1,5 млрд доходів від заморожених російських активів підуть на закупівлю зброї

«Немає кращого символу чи використання грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя», – написала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

👉 Сподіваємось, цей крок стане прикладом для використання на користь України усіх заморожених активів Росії, а не лише відсотків.

Нагадаємо, що Україна має три сценарії, як отримати російські активи. І якщо прибутки від доходів та позика у $50 млрд від G7 уже затверджені, фінальним акордом має стати повна конфіскація та репараційний кредит. Детальніше про це ми писали тут.

🎙️ Раніше ми записали декілька подкастів на цю тему:

▪️ Ці гроші уже морально належать нам, давайте оформимо це юридично". Галушка про російські активи
▪️ Оксана Маркарова про пакет допомоги США, росактиви та лобіювання українських інтересів
▪️ Треба розробляти нову економічну зброю і тестувати її на Росії. Роман Сульжик

📍 Усі подкасти «Що з економікою?» на зручних платформах можна знайти за лінком.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Десять лідерів переробної промисловості збільшили дохід на 23% за рік 一 до 317,53 млрд грн

👉 Переказуємо головне з новини Opendatabot.

▪️ Третина від сукупного доходу лідерів припадає на 3 компанії групи СКМ Ріната Ахметова. На першому місці 一 Запоріжсталь (+20% до 56,4 млрд грн). Попри це, другий рік поспіль компанія зазнає збитків у розмірі 4 млрд грн. На другому місці — Камет сталь (+14% 一 43,07 млрд грн). Водночас збитки Камет сталь зросли в 1,4 рази та сягли 950 млн грн.

▪️ Також в першу десятку потрапили 2 компанії групи МХП Юрія Косюка із сукупним доходом 61,57 млрд грн або 19% від доходу усього рейтингу.

▪️ Компанія Інтерпайп Ніко Тьюб з групи EastOne Віктора Пінчука заробила 20,5 млрд грн — за рік дохід зріс на чверть. Більш помітно виріс чистий прибуток: майже вдвічі, до 4,95 млрд грн.

Щодо прибутків:

▪️ Найбільший приріст чистого прибутку показала Кока-Кола Україна. Чистий прибуток компанії виріс аж у 37 разів за рік — до 1,64 млрд грн. При цьому компанія посіла тільки 10 місце.

▪️ Рошен збільшив прибуток в 1,4 рази до 5,64 млрд грн

Компанії, які вийшли з рейтингу:

- Дніпросталь — 11,9 млрд грн доходу (+10% за рік);
- Дельта вілмар Україна — 11,06 млрд грн доходу (-6%);
- Нікопольський завод феросплавів — 9,5 млрд грн доходу (-6%)

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Підвищення податків 一 це лише близько чверті від того ресурсу, який нам потрібно знайти до кінця року

👉 Для Радіо НВ розповіли, як ще уряд покриватиме дефіцит на 500 млрд грн.

⬆️ За рахунок підвищення податків Мінфін планує залучити 125 млрд грн.

Приблизно стільки ж від скорочення видатків на обслуговування держборгу, завдяки його вдалій реструктуризації.

Ще на 160 млрд грн Мінфін розраховує через додаткове розміщення облігацій внутрішньої державної позики.

«Скоріше за все Мінфіну, Нацбанку доведеться вести тісний предметний діалог з комерційними банками, щоб підштовхнути їх збільшити вкладення в облігації. Але я думаю, що це буде зроблено», 一 додає Юрій Гайдай.

📈 Крім того близько 90 млрд грн зберуть, перевиконавши план з існуючих податків і зборів, та завдяки підвищеним акцизам на пальне та тютюн.

«Однак ніякою детінізацією не можна знайти за кілька місяців кошти, які потрібні от вже зараз. Скоріш за все, депутати проголосують в кінці серпня, і з вересня буде підвищення податків. Питання тільки яке», 一 резюмує Юрій.

Нагадаємо, що основну ставку уряд робить на військовий збір (ВЗ): підвищення до 5% ВЗ на доходи громадян, запровадження 1% ВЗ від доходів юросіб на загальній системі (по суті це податок з обороту), 5% ВЗ на мобільний зв’язок.

📌 Таке підвищення створює тягар лише на білий бізнес. Позицію ЦЕС можна прочитати тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💬 Збільшення ставки ПДВ 一 це опція, яка завжди присутня, але вона, скажімо так, дуже проста і водночас болюча для громадян, які захищені найменше 一 Марченко

Міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю вийшов з позицією уряду щодо законопроєкту по підвищенню податків. Коротко виділили основне:

Чому військовий збір, а не ПДВ?

З приводу ПДВ була довга дискусія. ПДВ платять всі. І збільшення ставки автоматично вплинуло би на вартість товарів, які реалізуються. Дійсно, це був один з варіантів, який ми обговорювали. У нас є це рішення і ми готові до дискусії в Раді.

Зараз ми пропонуємо формат, за якого податки не зростуть для незахищених категорій громадян. Наші заходи не будуть стосуватися безпосередньо пенсіонерів, а це 10,2 мільйонів громадян.

Щодо ризику збільшення тіньової економіки

Питання "тіні" завжди виникає, коли йдеться про підвищення ставок податків. Разом з тим, сподіваємося, що між несплатою податків і потребою забезпечити безпеку країни бізнес зробить правильний вибір.

Бо дивно, коли в тебе горить хата, а ти думаєш не про те, як спочатку загасити пожежу, а про те, які шпалери купити.

Чи готовий уряд до компромісу?

Бажаний для країни варіант – це зібрати 120 млрд гривень за рахунок збільшення податків ще цього року. Це можливо, але потрібна системна парламентська робота. Поки ж у нас пауза через перерву в роботі Ради, і ця пауза нас турбує. Але я сподіваюся, що після вимушеної перерви парламент швидко ухвалить необхідні рішення.

Чи можна ще щось порізати в бюджеті?

Відверто скажу, нам немає що різати.

Про зменшення ліміту у €150 на безмитну доставку посилок

Нас турбує той факт, що в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція знаходяться в "тіні". Умовно кажучи, в рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості товару у нас завозять все. І це проблема значно більша, ніж просто небажання платити незначні податки при імпорті.
У нас, як правило, навіть якщо імпортна продукція коштує 300 євро, то декларується 150 євро, щоб взагалі не сплачувати податки. Я вже не кажу про те, що таким чином розбивають цілі партії товарів. Це та лазівка, яку ми вважаємо за потрібне закрити.

📌 Нагадаємо, що позицію ЦЕС можна прочитати тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍔 У Макдональдс перше падіння глобальних продажів з 2020 року 一 клієнти скаржаться на високі ціни

Переказуємо найцікавіше зі статті Financial Times:

▪️ За другий квартал цьогоріч продажі Макдональдс по світу впали на 1% у річному вимірі.

▪️ Квартальний дохід залишився стабільним на рівні $6,49 млрд, але чистий прибуток впав на 12% до $2,02 млрд.

▪️ Генеральний директор Кріс Кемпчінскі зазначив, що споживчі настрої низькі, все більше людей їдять вдома і шукають вигідніші пропозиції. Це також говорить про те, що споживча активність після пандемії досягла свого піку.

▪️ З середини 2019 року ціни на їжу в закладах США зросли на 30%. Незважаючи на те, що Макдональдс є відносно доступним варіантом, ціна на середній біг-мак зросла на 27% до $9.29 у США з 2019 року.

▪️ Щоб привабити клієнтів, Макдональдс пропонує знижки, наприклад, набір за $5, який збільшив відвідуваність минулого місяця.

▪️ Макдональдс має понад 40 000 ресторанів у більш ніж 100 країнах світу. Близько 41% з $25,5 млрд доходу компанії в минулому році припало на США. Однак, зменшення кількості клієнтів призвело до падіння на 0,7% у США у другому кварталі.

📸 Позує 一 Цессі з бургером за українською ціною.

🐶 Якщо забули, хто така Цессі 一 вся історія в нашому інстаграмі у вибраних сторіз.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🤑 Гривня зміцнюється сьомий день поспіль

Національний банк України встановив на 31 липня офіційний курс 41,03 грн/$.

Таким чином, за сім робочих днів гривня подорожчала на 1,1%.

Ключовими факторами зміцнення гривні стали:

▪ реструктуризація зобов’язань по зовнішньому боргу;
▪ продовження валютних інтервенцій НБУ.

Раніше від початку повномасштабного вторгнення був лише один випадок, коли НБУ зміцнював гривню сім разів поспіль — у жовтні 2023 року.

За ті дні курс зміцнився на 0,8%.

❓Що думаєте, буде восьмий?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

😵‍💫 Підвищення податків чи долар по 100 (девальвація гривні)?

❓ А що обрали би ви?

Скрин - допис директора ЦЕС Гліба Вишлінського.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Ми рідко публікуємо збори, але це саме той випадок.

🙌 Запрошуємо підтримати наших хороших знайомих з фонду Лелека, яким ми довіряємо. Їхній основний фокус на медичному приладі та засобах першої допомоги.

Далі з допису Юрія Кубрушко, співзасновника та координатора фонду:

«У нас криза жанру по РЕБ для медичної евакуації, за тиждень не змогли зібрати гроші навіть на замовлення однієї нової системи (150 тис грн).

Черга відкритих запитів від медиків наближається до 30 систем.

Буду дуже вдячний за пожертви, лайки, репости, будь-яке розповсюдження інформації про нашу роботу в оффлайн режимі.

Leleka Foundation / БФ Лелека-Україна

PayPal: [email protected]

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8dYUdnmGdz

ПриватБанк: Найменування отримувача: БФ ЛЕЛЕКА-Україна
Код отримувача: 44945199
IBAN: UA343052990000026000006238147 або за лінком
Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"

Призначення: безповоротна благодійна допомога»

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Шукаємо у ЦЕС дизайнера/дизайнерку на парт-тайм або постійний фриланс

Хочемо покращити візуали для соцмереж, сайту та наших досліджень, але також відкриті і до нових ідей.

💻 Перевагою буде, якщо ви маєте досвід дизайнування розсилок, або вам цікаво буде це спробувати.

Ми співпрацюємо з міжнародними донорськими організаціями, що дозволяє гідно оплачувати роботу.

📩 Якщо вам відгукнулася вакансія, надсилайте резюме та портфоліо сюди: [email protected]

👥 Будемо вдячні за поширення друзям-дизайнерам, хто в пошуку роботи.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Економіка «дирчика» – це катастрофа

👉 Випустили цікавий відеоподкаст про енергетику з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики та Романом Зінченком, співзасновником Greencubator.

Зокрема, поговорили про те:

▪ як відбувається імпорт європейської електроенергії,
▪ як бізнесу запустити газову турбіну «з нуля»;
▪ чому малі генератори 一 це економічна катастрофа.

«Завжди в кінці платить споживач. Зараз він платить ілюзією, що «дирчик» – це добре. Люди, економіка «дирчика» – це катастрофа, а генератор – це економічна катастрофа.

Крім всього іншого, тут працює ще економіка масштабу. Ніколи генератор під кафе не зрівняється з точки зору ефективності виробництва з промисловою електростанцією хоча б 20 МВт.

Турбіна 20 МВт – це, в принципі, майже off-the-shelf продукт, який ти можеш поїхати і купити»,– каже Роман Зінченко, співзасновник Greencubator.

Оптимальний час на запуск однієї турбіни 20+ МВт – рік.

«Зараз регуляторку майже прибрали, просто технічно по цьому процесу воно у вас займе рік. Причому не з моменту, коли є гроші, а з моменту, коли обладнання стало доступним десь на складі в Європі і допоки воно доїде і запрацює тут. Газотурбінне обладнання я не уявляю швидше, ніж за рік.

А газопоршневе, коли воно опинилося на місці – 2-3 місяці, це рекордні терміни запуску», – додає Олександр Харченко.

🎧 Радимо подивитися подкаст представникам бізнесу та усім, хто хоче поглибити свої знання на тему енергетики.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Взяли у нашого старшого економіста Юрія Гайдая

Чому підвищення ПДВ — це найкраще з поганих рішень — писали тут.

👉 Офіційна позиція ЦЕС — тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Для компаній дешевше і ефективніше будувати власну генерацію, ніж імпортувати з ЄС

Про це ми говорили у подкасті «Що з економікою?» з Олександром Харченком, директором Центру досліджень енергетики, та Романом Зінченком, співзасновником ГО Greencubator.

На ринок будівництва власної генерації вже заходять такі приватні компанії, як МХП, Епіцентр, Біосфера. Також є державні «Укрнафта» і «Укрзалізниця», які компетентні в трейдингу та обслуговуванні.

«Структура ринку буде змінюватися. Якщо у 2022-2023 році приватні особи і бізнеси ввезли різнопланової генеруючої потужності десь на 1,5 ГВт, то за цей сезон, коли буде підписаний закон про зняття ПДВ, думаю, ввезуть 2 ГВт+», 一 каже пан Зінченко.

Він нагадує, що українська енергосистема значною мірою збудована на радянських засадах. Вона створювалася під потреби великих промислових комплексів.

💬 «Ці комплекси — катастрофа з точки зору енергоефективності. Іноді люди ностальгійно згадують “Боже, це ж був такий завод”. Люди, через маразм проєктування цей завод випускав в повітря третину отриманої енергії. Зараз структура української економіки інша. Багато нових підприємств збудовані на ефективних технологіях, гігантоманія не актуальна. І в цій ситуації промисловий споживач, бізнес-споживач, домашній споживач, починає грати вагому роль».

🎧 Послухати подкаст на зручних платформах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram