😰 В Україні найвищий рівень смертності і найнижчий рівень народжуваності у світі
Про це свідчать дані Центрального розвідувального управління США (ЦРУ).
▪️ Рівень смертності в Україні наразі складає 18,6 на 1000 осіб. На другому місці Литва (15,02 смертей на 1000 осіб), на третьому 一 Сербія (14,9 смертей на 1000 осіб). Найменший рівень смертності у Катарі (1,4 смертей на 1000 осіб).
▪️ У той же час Україна посідає останню сходинку по народжуваності у світі: 6 народжень на 1000 осіб. Лідер за народжуваністю у світі 一 Нігер (46,6 народжень на 1000 людей).
Згідно з іншими джерелами, ще нижчу народжуваність ніж в Україні можна спостерігати в Південній Кореї, Гонконзі та Сингапурі. Але за смертністю Україна зберігає сумне лідерство за більшістю оцінок.
У будь-якому разі російське повномасштабне вторгнення підсилило негативні демографічні тенденції в Україні до рівня катастрофи.
📌 Щоб подолати кризу, в уряді готують Стратегію демографічного розвитку (у розробці якої беруть участь і експерти ЦЕС), яку мають ухвалити цього року.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це свідчать дані Центрального розвідувального управління США (ЦРУ).
▪️ Рівень смертності в Україні наразі складає 18,6 на 1000 осіб. На другому місці Литва (15,02 смертей на 1000 осіб), на третьому 一 Сербія (14,9 смертей на 1000 осіб). Найменший рівень смертності у Катарі (1,4 смертей на 1000 осіб).
▪️ У той же час Україна посідає останню сходинку по народжуваності у світі: 6 народжень на 1000 осіб. Лідер за народжуваністю у світі 一 Нігер (46,6 народжень на 1000 людей).
«Важливо додати: війна та її наслідки – багатомільйонна міграція та відсутність точного статистичного обліку – призводять до помітних похибок в розрахунку коефіцієнтів народжуваності та смертності. Показники будуть відрізнятися залежно від того, чи враховувати для їх розрахунку чисельність населення, кількість народжень і смертей українців за кордоном та на тимчасово окупованих територіях», 一 коментує старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.
Згідно з іншими джерелами, ще нижчу народжуваність ніж в Україні можна спостерігати в Південній Кореї, Гонконзі та Сингапурі. Але за смертністю Україна зберігає сумне лідерство за більшістю оцінок.
У будь-якому разі російське повномасштабне вторгнення підсилило негативні демографічні тенденції в Україні до рівня катастрофи.
📌 Щоб подолати кризу, в уряді готують Стратегію демографічного розвитку (у розробці якої беруть участь і експерти ЦЕС), яку мають ухвалити цього року.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢56👍4👏4🤡3😁1🎉1🥱1🤝1🫡1
🌾 Експорт зерна в цьому сезоні зменшиться на 12-15% через посуху
👉 Учора ми провели подію, присвячену огляду економіки у серпні зі спецтемою 一 посуха та її вплив на врожай та економіку України. Далі переказуємо ключові тези спікерів, а подію в записі можна подивитись за посиланням.
Наталія Шпигоцька, старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital, підготувала макроекономічну оцінку цьогорічного врожаю (радимо подивитись презентацію, доступну на сайті ЦЕС):
💬 «Східні, південні та частково центральні області найбільше постраждали від високих температур і дефіциту опадів. Врожай соняшника впав на 18% в порівнянні з попереднім роком, а сої — на 25%.
Загальний вал врожаю зернових та олійних культур в Україні цього року скоротиться приблизно на 10%, до 74 млн тонн. Втім, цього буде достатньо для забезпечення продовольчої безпеки України та підтримання експорту.
Щодо експорту варто враховувати й інші фактори, такі як стабільність роботи портів та динаміку цін на зернові культури. Очікується, що експорт зерна в цьому сезоні зменшиться на 12-15%, до 48-50 млн тонн».
Вʼячеслав Чук, комерційний директор «Астарта-Київ», цукрового гіганта, розповів про підготовку компанії до зими, зокрема про автономну генерацію електроенергії:
💬 «Цукрові заводи в Україні забезпечені турбінами, що генерують електроенергію з пари, яка утворюється під час виробництва цукру. Також відходи від виробництва у вигляді жому чи меляси конвертуються у біогаз. Наш переробний соєвий завод повністю працює на біогазі. Переконаний в тому, що пройдемо цю зиму».
Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру:
💬 «На сьогодні ми стикнулись з однією з найбільших літньо-осінніх посух за останні роки. За оцінками Українського гідрометцентру, близько 70% площ, які планувалося засіяти озимими культурами, постраждали від посухи. Втім, сіяти можна і до початку жовтня, тому ситуація з урожаєм наступного року може покращитись».
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України розповів про плани уряду щодо нестабільних кліматичних умов.
💧 Зокрема, це програма інвестицій у меліорацію. Аграрії можуть отримати до 50% компенсації витрат на відновлення або будівництво систем поливу, а на придбання дощувальних машин — до 25% компенсації. Також планується відновлення державних меліоративних систем. Крім цього, уряд працює над впровадженням агрострахування.
📌 Подивитись запис події та презентацію огляду економіки за останній місяць від експертів ЦЕС можна за посиланням.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👉 Учора ми провели подію, присвячену огляду економіки у серпні зі спецтемою 一 посуха та її вплив на врожай та економіку України. Далі переказуємо ключові тези спікерів, а подію в записі можна подивитись за посиланням.
Наталія Шпигоцька, старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital, підготувала макроекономічну оцінку цьогорічного врожаю (радимо подивитись презентацію, доступну на сайті ЦЕС):
💬 «Східні, південні та частково центральні області найбільше постраждали від високих температур і дефіциту опадів. Врожай соняшника впав на 18% в порівнянні з попереднім роком, а сої — на 25%.
Загальний вал врожаю зернових та олійних культур в Україні цього року скоротиться приблизно на 10%, до 74 млн тонн. Втім, цього буде достатньо для забезпечення продовольчої безпеки України та підтримання експорту.
Щодо експорту варто враховувати й інші фактори, такі як стабільність роботи портів та динаміку цін на зернові культури. Очікується, що експорт зерна в цьому сезоні зменшиться на 12-15%, до 48-50 млн тонн».
Вʼячеслав Чук, комерційний директор «Астарта-Київ», цукрового гіганта, розповів про підготовку компанії до зими, зокрема про автономну генерацію електроенергії:
💬 «Цукрові заводи в Україні забезпечені турбінами, що генерують електроенергію з пари, яка утворюється під час виробництва цукру. Також відходи від виробництва у вигляді жому чи меляси конвертуються у біогаз. Наш переробний соєвий завод повністю працює на біогазі. Переконаний в тому, що пройдемо цю зиму».
Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру:
💬 «На сьогодні ми стикнулись з однією з найбільших літньо-осінніх посух за останні роки. За оцінками Українського гідрометцентру, близько 70% площ, які планувалося засіяти озимими культурами, постраждали від посухи. Втім, сіяти можна і до початку жовтня, тому ситуація з урожаєм наступного року може покращитись».
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України розповів про плани уряду щодо нестабільних кліматичних умов.
💧 Зокрема, це програма інвестицій у меліорацію. Аграрії можуть отримати до 50% компенсації витрат на відновлення або будівництво систем поливу, а на придбання дощувальних машин — до 25% компенсації. Також планується відновлення державних меліоративних систем. Крім цього, уряд працює над впровадженням агрострахування.
📌 Подивитись запис події та презентацію огляду економіки за останній місяць від експертів ЦЕС можна за посиланням.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍9🤯8❤1
🏦 Чи варто знову підіймати податки на надприбутки банків? Якщо так, то чому Мінфін та НБУ проти?
Ділимося шматочком нової колонки на Liga.net від Юрія Гайдая.
“Природньо, що надприбутки банків та обсяги накопиченої банківською системою ліквідності зараз розглядаються, як важливе джерело покриття бюджетного розриву у цьому та наступному роках. І це джерело використовуватимуть.
Однак оптимальний дизайн залучення цих ресурсів викликає гострі дискусії.
Найвагоміший аргумент «за» [оподаткування прибутків банків за ставкою 50%] — краще залучити принаймні частину коштів з банківської системи податками, ніж позичати, продаючи тим же банкам ОВДП, та збільшуючи таким чином боргове навантаження на бюджет.
Звісно, понад 60% прибутків зараз генерують державні банки, які потім спрямовують всі, або частину цих прибутків через дивіденди до бюджету. Втім, дивіденди розподіляються після затвердження річного звіту наприкінці весни, тоді як податок на прибуток сплачують поквартально.
❓Чому ж Мінфін та Нацбанк виступали проти? Припущу, що причин декілька.
1️⃣ Перша – значно більший обсяг ліквідності, яку можна залучити з банківської системи через ОВДП на фінансування бюджету – щонайменше 400 млрд грн. Банки можуть тиснути на Мінфін, ставлячи «добровільне» придбання облігацій у залежність від збереження чинного податкового режиму.
Однак, за наявності політичної волі та взаємодії НБУ з Мінфіном у банків не буде вибору. Механізми є. Не є припустимим під час війни диктувати свої умови державі, отримуючи від неї ж левову частку прибутків.
2️⃣ Друга причина – непослідовність в оподаткуванні може відлякати інвесторів, зокрема – потенційних покупців державних банків.
Втім, малоймовірно, що інвесторів відлякає windfall tax під час війни на прибутки, отримані від державних облігацій та депозитних сертифікатів НБУ.
3️⃣ І третя причина – підвищене оподаткування негативно вплине на капітал банків. Однак, за кількома винятками, у банків є достатній запас капіталу, щоб не порушити нормативи.
Відтак у сухому підсумку залишається запитання, що обере Парламент – кращу ситуацію з бюджетом та борговим профілем держави, чи щасливіших банкірів з трішки вищим капіталом? Гадаю, перше. Скоро довідаємося. "
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ділимося шматочком нової колонки на Liga.net від Юрія Гайдая.
“Природньо, що надприбутки банків та обсяги накопиченої банківською системою ліквідності зараз розглядаються, як важливе джерело покриття бюджетного розриву у цьому та наступному роках. І це джерело використовуватимуть.
Однак оптимальний дизайн залучення цих ресурсів викликає гострі дискусії.
Найвагоміший аргумент «за» [оподаткування прибутків банків за ставкою 50%] — краще залучити принаймні частину коштів з банківської системи податками, ніж позичати, продаючи тим же банкам ОВДП, та збільшуючи таким чином боргове навантаження на бюджет.
Звісно, понад 60% прибутків зараз генерують державні банки, які потім спрямовують всі, або частину цих прибутків через дивіденди до бюджету. Втім, дивіденди розподіляються після затвердження річного звіту наприкінці весни, тоді як податок на прибуток сплачують поквартально.
❓Чому ж Мінфін та Нацбанк виступали проти? Припущу, що причин декілька.
1️⃣ Перша – значно більший обсяг ліквідності, яку можна залучити з банківської системи через ОВДП на фінансування бюджету – щонайменше 400 млрд грн. Банки можуть тиснути на Мінфін, ставлячи «добровільне» придбання облігацій у залежність від збереження чинного податкового режиму.
Однак, за наявності політичної волі та взаємодії НБУ з Мінфіном у банків не буде вибору. Механізми є. Не є припустимим під час війни диктувати свої умови державі, отримуючи від неї ж левову частку прибутків.
2️⃣ Друга причина – непослідовність в оподаткуванні може відлякати інвесторів, зокрема – потенційних покупців державних банків.
Втім, малоймовірно, що інвесторів відлякає windfall tax під час війни на прибутки, отримані від державних облігацій та депозитних сертифікатів НБУ.
3️⃣ І третя причина – підвищене оподаткування негативно вплине на капітал банків. Однак, за кількома винятками, у банків є достатній запас капіталу, щоб не порушити нормативи.
Відтак у сухому підсумку залишається запитання, що обере Парламент – кращу ситуацію з бюджетом та борговим профілем держави, чи щасливіших банкірів з трішки вищим капіталом? Гадаю, перше. Скоро довідаємося. "
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
LIGA
Чи варто підіймати податки для банків до 50%?
У 2023 році вже оподаткували прибутки банків за ставкою 50% (проти стандартних 18% податку на прибуток), обіцяючи, що такий крок буде одноразовим
👍30❤6🙉2
🙃 ЄС готує план “Б” з фінансування України на 2025 рік — він не додає оптимізму
Як пише Financial Times, у Брюсселі вважають, що Угорщина може зірвати план G7 з використання заморожених російських активів для України.
Раніше Група Семи домовилась про передачу Україні $50 млрд у 2025 році, і уряд покладає великі надії на ці кошти.
Проте зараз ЄС готується передати Україні від €20 млрд до €40 млрд кредиту до кінця наступного року. Остаточну суму встановить Європейська комісія після консультацій з країнами-членами.
Виділення коштів у такий спосіб потребуватиме підтримки більшості, а не одностайності, що усуне право вето Будапешту.
Хороша новина: європейці думають про план “Б” для фінансування України, якщо кошти не вийде передати через впертість Орбана.
Погана новина: цей план “Б” за всіма параметрами є гіршим, ніж план “А”:
▪️Кошти кредитні, а не грантові — додаткове навантаження на зовнішній борг України;
▪️Малоймовірно, що їх можна буде використати на воєнні цілі — отже, ніякого додаткового ресурсу для армії.
“Ці €20-40 млрд нового кредиту зможуть допомогти покрити цивільні видатки 2025 року, але вони не дадуть нового поштовху українській оборонній промисловості та вчергове продемонструють хиткість єдності західної підтримки України та нездатність нічого зробити з проросійськими вимогами Угорщини”, — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
Раніше ми порівнювали, як виглядатиме бюджет України з $50 млрд від російських активів і без них. Ці кошти покрили б наявні потреби бюджету у $19,4 млрд на наступний рік і забезпечили б ще $30,6 млрд додаткового ресурсу на оборону. Інфографіка тут.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Як пише Financial Times, у Брюсселі вважають, що Угорщина може зірвати план G7 з використання заморожених російських активів для України.
Раніше Група Семи домовилась про передачу Україні $50 млрд у 2025 році, і уряд покладає великі надії на ці кошти.
Проте зараз ЄС готується передати Україні від €20 млрд до €40 млрд кредиту до кінця наступного року. Остаточну суму встановить Європейська комісія після консультацій з країнами-членами.
Виділення коштів у такий спосіб потребуватиме підтримки більшості, а не одностайності, що усуне право вето Будапешту.
Хороша новина: європейці думають про план “Б” для фінансування України, якщо кошти не вийде передати через впертість Орбана.
Погана новина: цей план “Б” за всіма параметрами є гіршим, ніж план “А”:
▪️Кошти кредитні, а не грантові — додаткове навантаження на зовнішній борг України;
▪️Малоймовірно, що їх можна буде використати на воєнні цілі — отже, ніякого додаткового ресурсу для армії.
“Ці €20-40 млрд нового кредиту зможуть допомогти покрити цивільні видатки 2025 року, але вони не дадуть нового поштовху українській оборонній промисловості та вчергове продемонструють хиткість єдності західної підтримки України та нездатність нічого зробити з проросійськими вимогами Угорщини”, — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк.
Раніше ми порівнювали, як виглядатиме бюджет України з $50 млрд від російських активів і без них. Ці кошти покрили б наявні потреби бюджету у $19,4 млрд на наступний рік і забезпечили б ще $30,6 млрд додаткового ресурсу на оборону. Інфографіка тут.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🤨24🤡11🫡3❤1👍1😁1😐1
⚡️Два важливі рішення Ради за сьогодні — підвищення податків (І читання) та перезавантаження митниці (в цілому).
Ділимося думками щодо цього від нашого колеги Юрія Гайдая.
💸 Податки
Підвищення військового збору (ВЗ) для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на "білих". Для найманих працівників у нас — "воюй, або працюй", для решти — "мутися на спрощенці і переказах на картку, оминай патрулів і якось воно буде".
Запроваджений ВЗ для ФОПів у даному світлі — це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість". Але нє, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно.
Windfall tax на прибутки банків — одна з найкращих поганих опцій, що у нас є. А хороших опцій вже не залишилося ...
Фіксовані авансові внески з АЗС — це примусова детінізація. Не дотягуєш по прибутку — плати все-одно, податкова не буде розбиратися, як ти розмиваєш свою базу оподаткування. Тут важливо, щоб не закривали очі на нелегальні наливайки, які можуть отримати частину клієнтів менших мереж, які зараз тримають низькі ціни, мутячи з податками.
Це точно не останні податкові зміни. Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ — якщо не наприкінці цього року, то в наступному. І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників).
👮♀️Митниця
Дуже важливий перший крок і привід для оптимізму. Бо, чесно, по-первах не вірив, що пройде. Наступний рік буде серйозна боротьба в процесі запровадження реформи. Не зліземо, буде максимальний фокус уваги.
Реформована митниця має вирівняти правила гри в нашій економіці, принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів і сотень тисяч великої та дрібної наволочі, яка годується з дірявого кордону) та, відповідно, зменшити потік корозійного капіталу, що вплине на всю державу та суспільство.
6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова, уможливлювач. Плюс євроінтеграція теж залежить від митниці.
Фото — Залізний нардеп.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ділимося думками щодо цього від нашого колеги Юрія Гайдая.
💸 Податки
Підвищення військового збору (ВЗ) для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на "білих". Для найманих працівників у нас — "воюй, або працюй", для решти — "мутися на спрощенці і переказах на картку, оминай патрулів і якось воно буде".
Запроваджений ВЗ для ФОПів у даному світлі — це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість". Але нє, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно.
Windfall tax на прибутки банків — одна з найкращих поганих опцій, що у нас є. А хороших опцій вже не залишилося ...
Фіксовані авансові внески з АЗС — це примусова детінізація. Не дотягуєш по прибутку — плати все-одно, податкова не буде розбиратися, як ти розмиваєш свою базу оподаткування. Тут важливо, щоб не закривали очі на нелегальні наливайки, які можуть отримати частину клієнтів менших мереж, які зараз тримають низькі ціни, мутячи з податками.
Це точно не останні податкові зміни. Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ — якщо не наприкінці цього року, то в наступному. І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників).
👮♀️Митниця
Дуже важливий перший крок і привід для оптимізму. Бо, чесно, по-первах не вірив, що пройде. Наступний рік буде серйозна боротьба в процесі запровадження реформи. Не зліземо, буде максимальний фокус уваги.
Реформована митниця має вирівняти правила гри в нашій економіці, принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів і сотень тисяч великої та дрібної наволочі, яка годується з дірявого кордону) та, відповідно, зменшити потік корозійного капіталу, що вплине на всю державу та суспільство.
6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова, уможливлювач. Плюс євроінтеграція теж залежить від митниці.
Фото — Залізний нардеп.
«Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
👍31🤡11🍾3❤2🫡2🔥1
Одні з найважчих перемовин про вступ України до ЄС стосуються регулювання сільського господарства.
⏰ Як домашню роботу до вступу, уряд має розробити план інтеграції українського агрокомплексу. На нашій події 23 вересня о 17:00 у Zoom ми представимо наше бачення цього плану та обговоримо, що можна зробити, аби посилити переговорні позиції України.
Серед спікерів:
▪️заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та торговий представник України Тарас Качка;
▪️ керівник торгово-економічного відділу Делегації ЄС в Україні Альберто Фернандез-Дієз;
▪️керівник проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства» (IPRSA) Джон Міллнз;
▪️заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6❤4⚡1🤡1
📍 Нацбанк зберіг ставку на рівні 13% і очікує, що інфляція сповільниться з наступного року
Ключові тези з релізу регулятора:
▪️ В останні місяці інфляція очікувано пришвидшилася; У серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі.
▪️ Зростання споживчих цін зумовлене впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці.
▪️ Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте в наступному році інфляція сповільниться. Для цього НБУ зокрема підтримуватиме контрольовану ситуацію на валютному ринку.
▪️ Міжнародних резервів достатньо для забезпечення стійкості валютного ринку;
▪️ Іноземна фінансова підтримка та мобілізація внутрішніх ресурсів мають допомогти уряду профінансувати дефіцит бюджету без друку грошей;
▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.
👉 Головне в рішенні — НБУ і далі спонукає банки переводити ліквідність з депозитних сертифікатів у ОВДП, щоб допомогти Мінфіну профінансувати оборонні витрати.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ключові тези з релізу регулятора:
▪️ В останні місяці інфляція очікувано пришвидшилася; У серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі.
▪️ Зростання споживчих цін зумовлене впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці.
▪️ Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте в наступному році інфляція сповільниться. Для цього НБУ зокрема підтримуватиме контрольовану ситуацію на валютному ринку.
▪️ Міжнародних резервів достатньо для забезпечення стійкості валютного ринку;
▪️ Іноземна фінансова підтримка та мобілізація внутрішніх ресурсів мають допомогти уряду профінансувати дефіцит бюджету без друку грошей;
▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍16❤6👀4🙉3
Forwarded from Монополіст
Рада прийняла закон про обов’язкову публікацію кошторисів на будівництві
Спрацював позитивний лобізм в сфері антикорупційної політики
Верховна Рада 19 вересня ухвалила проект закону №11057 про прозоре будівництво.
Закон передбачає щодо обов’язкове оприлюднення замовниками інформації в Prozorro про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з будівництва.
Ми розписували важливість цього законопроекту ще в березні.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Юрія Ніколова з Наших грошей.
Під документом підписалось 14 нардепів з різних фракцій.
Основним лобістом був Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.
В чому суть?
В 2022-2023 роках за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.
Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.
Для прикладу, у вересні 2023 року обвалився Дегтярівський шляхопровід в столиці, який Київська міська держадміністрація замовила одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Коли журналісти через запити отримали кошторис, виявилось що ціна асфальту для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мали подвійний прайс порівняно з ринковими цінами.
З останніх таких прикладів – будівництво п’яти шкільних укриттів в Запорізькій області.
Виявилось, що вартість 1 метра такого укриття обійшлась у $2 тисячі, що значно дорожче подібних об’єктів в інших областях.
Але дізнатись про причину такої великої вартості неможливо через відсутність інформації про ціни на будматеріали.
Тепер замовникам та учасникам закупівель складніше буде завищувати ціни в рази без наслідків.
Монополіст
Спрацював позитивний лобізм в сфері антикорупційної політики
Верховна Рада 19 вересня ухвалила проект закону №11057 про прозоре будівництво.
Закон передбачає щодо обов’язкове оприлюднення замовниками інформації в Prozorro про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з будівництва.
Ми розписували важливість цього законопроекту ще в березні.
Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Юрія Ніколова з Наших грошей.
Під документом підписалось 14 нардепів з різних фракцій.
Основним лобістом був Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна.
В чому суть?
В 2022-2023 роках за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн.
Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників.
Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів.
Для прикладу, у вересні 2023 року обвалився Дегтярівський шляхопровід в столиці, який Київська міська держадміністрація замовила одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн.
Коли журналісти через запити отримали кошторис, виявилось що ціна асфальту для будівництва – найдорожча в Україні.
Металеві конструкції мали подвійний прайс порівняно з ринковими цінами.
З останніх таких прикладів – будівництво п’яти шкільних укриттів в Запорізькій області.
Виявилось, що вартість 1 метра такого укриття обійшлась у $2 тисячі, що значно дорожче подібних об’єктів в інших областях.
Але дізнатись про причину такої великої вартості неможливо через відсутність інформації про ціни на будматеріали.
Тепер замовникам та учасникам закупівель складніше буде завищувати ціни в рази без наслідків.
Монополіст
👍43🔥7🙈1
«Що з економікою?» радить засновник інвестиційної компанії Inzhur Андрій Журжій.
Ведучий подкасту — старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай говорить з топ-полісімейкерами, авторитетними експертами, політиками та підприємцями.
З останнього ми говорили з Сергієм Будкіним про приватизацію держбанків, з Андрієм Котюжинським про політику НБУ щодо схем з «дропами» та з Наталією Шпигоцькою про вплив цьогорічної посухи на врожай та економіку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7👍6⚡2
💶 Ці €35 млрд, про які пише президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн 一 ті самі $40 млрд, про які писав Financial Times раніше (просто в іншій валюті)
Як ми вже говорили, добре, що у ЄС є план Б, проте він все ж не такий перспективний, як перші публічні зобов'язання G7.
👉 Нагадаємо, що у червні лідери G7 домовилися виділити Україні $50 млрд і розділити цю суму, де ЄС і США покрили б по $20 млрд, а Канада, Японія і Великобританія 一 решту.
Проте США знадобились гарантії, що росактиви залишаться замороженими на довший час. ЄС, де заморожено близько €200 млрд, не зміг цього гарантувати через опозицію Угорщини.
Щоб це компенсувати, Єврокомісія планувала збільшити свою частку в кредиті до €40 млрд. Остаточна сума в €35 млрд стала компромісом, який дозволить США долучитися до кредиту пізніше і, таким чином, зменшити ризик для ЄС.
🇪🇺 Більшість країн ЄС та Європарламент повинні схвалити кредит до кінця року.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Як ми вже говорили, добре, що у ЄС є план Б, проте він все ж не такий перспективний, як перші публічні зобов'язання G7.
Проте США знадобились гарантії, що росактиви залишаться замороженими на довший час. ЄС, де заморожено близько €200 млрд, не зміг цього гарантувати через опозицію Угорщини.
Щоб це компенсувати, Єврокомісія планувала збільшити свою частку в кредиті до €40 млрд. Остаточна сума в €35 млрд стала компромісом, який дозволить США долучитися до кредиту пізніше і, таким чином, зменшити ризик для ЄС.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍26👀7❤2
Forwarded from Міністерство фінансів України🇺🇦
⚡️🇪🇺 Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила пропозицію надати Україні макрофінансову допомогу (Macro-Financial Assistance – MFA) обсягом до 35 млрд євро на 2024-2025 роки.
📍 Погашення позики відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф в ЄС. Таким чином, очікується що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі. Внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.
💬 “Безпрецедентне та справедливе рішення на користь повернення миру на європейський континент. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. 35 млрд євро – необхідна інвестиція у підтримку фінансової стабільності України та нашої спроможності ефективно протистояти ворогу на фронті. І що важливо, пропозиція передбачає, що ця інвестиція буде забезпечена за рахунок доходів від знерухомлених активів країни-агресора”, - зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Деталі: http://surl.li/qpozgu
📍 Погашення позики відбуватиметься виключно за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф в ЄС. Таким чином, очікується що усі кошти MFA для України будуть на безповоротній основі. Внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення.
💬 “Безпрецедентне та справедливе рішення на користь повернення миру на європейський континент. Вдячний Єврокомісії за розуміння потреб України та проактивну позицію у цьому питанні. 35 млрд євро – необхідна інвестиція у підтримку фінансової стабільності України та нашої спроможності ефективно протистояти ворогу на фронті. І що важливо, пропозиція передбачає, що ця інвестиція буде забезпечена за рахунок доходів від знерухомлених активів країни-агресора”, - зазначив Міністр фінансів України Сергій Марченко.
Деталі: http://surl.li/qpozgu
👍19❤9😁3😍1
Загальний стан. Незважаючи на загальну стабільність світової економіки, війна впливає на сприйняття українського ІТ-сегменту потенційними західними клієнтами. Іноземці зважають на безпекові ризики, мобілізацію працівників та енергетичні перебої. Їхні висновки часто перебільшені, але такою є стандартна західна корпоративна бюрократія. Продуктові компанії менш залежні від цієї бюрократії, ніж аутсорс.
Мобілізація. Мобілізація співробітників вже не стає на заваді для серйозного системного бізнесу в IT. Є легальні інструменти бронювання, які може використовувати будь-яка українська компанія, котрій не шкода платити умовно 16 тисяч гривень за одного фахівця щомісяця. Щодо поїздок за кордон у відрядження — така проблема справді є.
Підвищення податків. Банки вже зараз платять 25% податку на прибуток — сподіваюся, що тепер буде 50%; планується підвищення військового збору. Залишати при цьому ІТ-індустрію в довоєнних умовах — програшно навіть з погляду політичних міркувань.
Дія City: До закінчення воєнного стану можуть бути тимчасові зміни в режимі Дія City. Але, звісно, багато залежить від політичної волі, зокрема від Офісу президента або самого президента. Наразі між депутатами у комітеті нібито панує позиція, що неможливо повністю зберегти довоєнний режим у Дія City.
📌 Радимо почитати інтерв'ю повністю.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12😁9🤡6🤔4❤3⚡2❤🔥1
📬 Нагадуємо про наші розсилки — відібрані за тиждень коментарі, подкасти та анонси заходів
🐕 До того ж, віднедавна розсилками в ЦЕС займається Цессі — наш офісний песик та зірка інстаграм-сторінки.
Цессі з’явилась у нас місяць тому, коли один з колег знайшов її обабіч житомирської траси. Більше про собачку та її освіту читайте у розділі "Команда".
📌Подивитися розсилку можна за посиланням, а підписатися — на сайті.
🐕 До того ж, віднедавна розсилками в ЦЕС займається Цессі — наш офісний песик та зірка інстаграм-сторінки.
Цессі з’явилась у нас місяць тому, коли один з колег знайшов її обабіч житомирської траси. Більше про собачку та її освіту читайте у розділі "Команда".
📌Подивитися розсилку можна за посиланням, а підписатися — на сайті.
👍9❤5❤🔥1
🇪🇺“Ми входимо у переговори про вступ до ЄС без права на заперечення їхніх вимог”
Вчора поспілкувались з урядовцями та бізнесом про готовність українського аграрного ринку до вступу до ЄС, а також презентували власне дослідження. Кілька тез з дискусії:
💬 Тарас Качка, заступник Міністра економіки України, торговий представник України:
“Ми вступаємо в переговори з Європейським Союзом про вступ, де в нас немає права на заперечення. Тобто фактично це прийняття цих правил стовідсотково, такими як вони є. Але в самому Європейському Союзі починаються великі дебати, чи наскільки виправданими було останнє покоління вимог до сільського господарства”
“Найближчі місяці нас чекає, з одного боку, дуже деталізована дискусія з ЄС по чутливих ринках (м’ясо птиці, мед, кукурудза). А з іншого — фундаментальна дискусія про те, яке є ставлення до України. І тут наша стартова позиція не є такою гарною, бо ми сильні в аграрному комплексі”
💬 Ольга Трофімцева, докторка аграрних наук, посол з особливих доручень МЗС (2022-2023):
“Я дуже пишаюсь, наскільки Україна просунулася в імплементації і в адаптації європейських норм напевно в одній з найбільш вимогливих сфер: це фітосанітарні заходи і ветеринарна медицина. Тут відсоток виконаних зобов'язань щодо євроінтеграції сягнув більше 80%, згідно селфскринінгу, який був проведений українською стороною”
💬 Володимир Пугачов, виконавчий директор Асоціації “Дунайська Соя”:
“Якщо ми візьмемо угоду про асоціацію чи Ukraine Facility Plan, там записані або директиви, які вже втратили чинність, або директиви, які мають набути через кілька років перехідний період в ЄС. А Україна вже має імплементувати або щось ретроспективно, або щось, що самі країни-члени не розуміють, як в них це буде працювати. І це є проблемою, оскільки, загалом, законодавство ЄС побудовано по іншому принципу, ніж законодавство України”.
💬 Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:
“У ЄС відбувається суттєве загострення регуляцій по багатьох ринках, наприклад, щодо пестицидів. За нашим дослідженням, велика лінійка продукції просто випаде з того, що використовується у нас в широкому побуті. Будуть якісь замінники, але це все впливатиме, в кінцевому випадку, на нашу продуктивність і собівартість нашого виробництва.
Треба оцінити вартість приведення до європейського регулювання. Нові правила додають ускладнень, але давайте тоді приймати нас і в систему розподілу дотацій”.
📌Подивитися дискусію можна за посиланням, а ознайомитися із дослідженням — на сайті ЦЕС.
Вчора поспілкувались з урядовцями та бізнесом про готовність українського аграрного ринку до вступу до ЄС, а також презентували власне дослідження. Кілька тез з дискусії:
💬 Тарас Качка, заступник Міністра економіки України, торговий представник України:
“Ми вступаємо в переговори з Європейським Союзом про вступ, де в нас немає права на заперечення. Тобто фактично це прийняття цих правил стовідсотково, такими як вони є. Але в самому Європейському Союзі починаються великі дебати, чи наскільки виправданими було останнє покоління вимог до сільського господарства”
“Найближчі місяці нас чекає, з одного боку, дуже деталізована дискусія з ЄС по чутливих ринках (м’ясо птиці, мед, кукурудза). А з іншого — фундаментальна дискусія про те, яке є ставлення до України. І тут наша стартова позиція не є такою гарною, бо ми сильні в аграрному комплексі”
💬 Ольга Трофімцева, докторка аграрних наук, посол з особливих доручень МЗС (2022-2023):
“Я дуже пишаюсь, наскільки Україна просунулася в імплементації і в адаптації європейських норм напевно в одній з найбільш вимогливих сфер: це фітосанітарні заходи і ветеринарна медицина. Тут відсоток виконаних зобов'язань щодо євроінтеграції сягнув більше 80%, згідно селфскринінгу, який був проведений українською стороною”
💬 Володимир Пугачов, виконавчий директор Асоціації “Дунайська Соя”:
“Якщо ми візьмемо угоду про асоціацію чи Ukraine Facility Plan, там записані або директиви, які вже втратили чинність, або директиви, які мають набути через кілька років перехідний період в ЄС. А Україна вже має імплементувати або щось ретроспективно, або щось, що самі країни-члени не розуміють, як в них це буде працювати. І це є проблемою, оскільки, загалом, законодавство ЄС побудовано по іншому принципу, ніж законодавство України”.
💬 Дмитро Кохан, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради:
“У ЄС відбувається суттєве загострення регуляцій по багатьох ринках, наприклад, щодо пестицидів. За нашим дослідженням, велика лінійка продукції просто випаде з того, що використовується у нас в широкому побуті. Будуть якісь замінники, але це все впливатиме, в кінцевому випадку, на нашу продуктивність і собівартість нашого виробництва.
Треба оцінити вартість приведення до європейського регулювання. Нові правила додають ускладнень, але давайте тоді приймати нас і в систему розподілу дотацій”.
📌Подивитися дискусію можна за посиланням, а ознайомитися із дослідженням — на сайті ЦЕС.
👍16🤔4❤3👎1
Що по російському бюджету?
👉 Днями Bloomberg опублікував проєкт державного бюджету РФ. Наш старший економіст Юрій Гайдай зробив короткий аналіз:
«Зменшення соціальних видатків наступного року, навіть номінальних, зменшення видатків на медицину та освіту в реальному вимірі, тобто з поправкою на інфляцію.
🪖 Все 一 на війну: приріст «оборонних» видатків 一 27%, до $142 млрд. У нас майже втричі менше 一 $53 млрд.
Разом сектор «оборони та безпеки» вижере 40% бюджету. Але це зовсім інші 40% бюджету, ніж у нас, з ряду причин:
1) В РФ істотно більша частка силового/репресивного апарату, який не воює, але їсти просить. Це вже викликає незадоволення у холопів, але хто їх питатиме. Силовики 一 основа режиму, тому їх годуватимуть і на фронт не гнатимуть.
2) Якщо всі ЗСУ зосереджені на обороні країни, то у РФ є «непродуктивні» видатки на всякі тихоокеанські бази флоту і т.п.
3) Частка видатків на оборону у ВВП РФ наступного року планується 6,2%. У нас в 2023 на оборону та безпеку разом пішло 40% ВВП! (це разом із збройною допомогою Заходу).
💲Податки в РФ підвищують, поки десь так само неістотно, як і у нас, за рахунок оподаткування доходів фізосіб та прибутків бізнесу.
Звісно, надто довіряти офіційним російським цифрам не варто, наприклад, у дефіцит 0,6% від ВВП я не вірю. Не зведуть, як і цього року вже вдвічі не сходиться від планового».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
«Зменшення соціальних видатків наступного року, навіть номінальних, зменшення видатків на медицину та освіту в реальному вимірі, тобто з поправкою на інфляцію.
Разом сектор «оборони та безпеки» вижере 40% бюджету. Але це зовсім інші 40% бюджету, ніж у нас, з ряду причин:
1) В РФ істотно більша частка силового/репресивного апарату, який не воює, але їсти просить. Це вже викликає незадоволення у холопів, але хто їх питатиме. Силовики 一 основа режиму, тому їх годуватимуть і на фронт не гнатимуть.
2) Якщо всі ЗСУ зосереджені на обороні країни, то у РФ є «непродуктивні» видатки на всякі тихоокеанські бази флоту і т.п.
3) Частка видатків на оборону у ВВП РФ наступного року планується 6,2%. У нас в 2023 на оборону та безпеку разом пішло 40% ВВП! (це разом із збройною допомогою Заходу).
💲Податки в РФ підвищують, поки десь так само неістотно, як і у нас, за рахунок оподаткування доходів фізосіб та прибутків бізнесу.
Звісно, надто довіряти офіційним російським цифрам не варто, наприклад, у дефіцит 0,6% від ВВП я не вірю. Не зведуть, як і цього року вже вдвічі не сходиться від планового».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍33👀4❤3🤯3😢1👌1
🌾 «Нам потрібно українське зерно для іспанського хамону», — каже Альберто Фернандез-Дієз, керівник торгово-економічного відділу Делегації ЄС в Україні на нашому заході.
Водночас іспанські фермери вимагають від Єврокомісії обмежити імпорт зерна з України, оскільки це призводить до значного падіння цін на внутрішньому ринку.
🔺Союз профспілок нагадав, що угода про «торговельний безвіз» України з ЄС містить пункт про так звані захисні заходи, яких Єврокомісія може вжити, якщо через імпорт з України на ринку хоча б однієї з держав-членів ЄС виникнуть значні порушення. Іспанські фермери просять Єврокомісію вдатися до цих дій.
📌 На графіку 一 обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до ЄС в 2023-му році, $ млрд.
🇪🇸 Іспанія у топ-3 імпортерів.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Водночас іспанські фермери вимагають від Єврокомісії обмежити імпорт зерна з України, оскільки це призводить до значного падіння цін на внутрішньому ринку.
🔺Союз профспілок нагадав, що угода про «торговельний безвіз» України з ЄС містить пункт про так звані захисні заходи, яких Єврокомісія може вжити, якщо через імпорт з України на ринку хоча б однієї з держав-членів ЄС виникнуть значні порушення. Іспанські фермери просять Єврокомісію вдатися до цих дій.
«Іспанія була і залишається серед ключових імпортерів української аграрної продукції. Що цікаво, в структурі іспанського імпорту з України домінують зернові, а в структурі експорту до України - готова харчова продукція та продукти тваринництва.
Український АПК - важлива ланка в ланцюжку вартості іспанського хамону, і це чудово демонструє, як розвинений сектор рослинництва в Україні створює передумови для конкурентної переваги країн-членів ЄС.
Попри незадоволення іспанських фермерів, вигоди вільної торгівлі з Україною для Іспанії переважають над втратами меншості», 一 додає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.
📌 На графіку 一 обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до ЄС в 2023-му році, $ млрд.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤯18⚡7👍4❤1
У проєкті бюджету на 2025 рік уряд заклав середньорічний курс 45 грн за долар. Проте НБУ буде утримувати курс гривні, щоб знижувати інфляцію.
«Після очікуваного стрибка інфляції наприкінці року до 8,5%, ми будемо працювати над тим, щоб знизити її до 7% наступного року, і до 5% у 2026 році. (...) Ми своїми діями будемо допомагати валютному ринку уникати надмірних курсових коливань», 一 каже пан Ніколайчук.
Окрім цього, НБУ і далі забезпечуватиме привабливість кредитів та ОВДП у гривні.
🎧 Також у подкасті поговорили про монетарну політику НБУ, стримування інфляції та вплив світової економіки на українську.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍24😁14❤4⚡2🌚1
👨🌾 Скільки можуть отримати українські фермери від вступу до ЄС?
За різними оцінками українські фермери можуть отримувати від €7,6 до €13,5 млрд на рік в рамках Спільної аграрної політики (САП) ЄС. Це може створити серйозне фіскальне навантаження на інші країни-члени і служить аргументом проти вступу України. Втім, на нашу думку, оцінки дещо завищені.
По-перше, 85% вартості української агропродукції походить з рослинницької галузі. Отже, оцінки мають базуватися на вибірці рослинницьких ферм, а не на загальній вибірці.
САП нараховує прямі виплати фермерам за кожен гектар землі, віддаючи перевагу малим господарствам. Більшість фермерів ЄС - відносно малі підприємці, і виплати САП мають покращити їх рівень життя.
📌 Проте:
а) зважаючи на значну кількість великих ферм в Україні, далеко не кожен гектар може стати базою для виплат.
б) з 2023 року існує практика встановлення стелі виплат для власників великих ферм (за рішенням уряду країни).
👉 За нашими розрахунками, виплати для українських фермерів не перевищуватимуть €5 млрд на рік за найбільш оптимістичного сценарію.
Раніше ми пояснювали, що Спільна аграрна політика не нашкодить українським виробникам і навіть дасть вигоду для невеликих органічних та екологічних виробників.
📊 На інфографіці 一 Структура виплат репрезентативного фермерського господарства в країнах-членах ЄС в рамках САП ЄС 2014-2022.
Джерело: візуалізація ЦЕС на основі даних FADN PUBLIC DATABASE SO (europa.eu).
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
За різними оцінками українські фермери можуть отримувати від €7,6 до €13,5 млрд на рік в рамках Спільної аграрної політики (САП) ЄС. Це може створити серйозне фіскальне навантаження на інші країни-члени і служить аргументом проти вступу України. Втім, на нашу думку, оцінки дещо завищені.
По-перше, 85% вартості української агропродукції походить з рослинницької галузі. Отже, оцінки мають базуватися на вибірці рослинницьких ферм, а не на загальній вибірці.
САП нараховує прямі виплати фермерам за кожен гектар землі, віддаючи перевагу малим господарствам. Більшість фермерів ЄС - відносно малі підприємці, і виплати САП мають покращити їх рівень життя.
📌 Проте:
а) зважаючи на значну кількість великих ферм в Україні, далеко не кожен гектар може стати базою для виплат.
б) з 2023 року існує практика встановлення стелі виплат для власників великих ферм (за рішенням уряду країни).
«На кінець, існує можливість відмовитися від прямих виплат протягом «адаптаційного періоду», як це зробила Польща. Звичайно, прямі виплати – досить непроста тема, але вона в жодному разі не має служити аргументом проти членства України в ЄС», 一 коментує старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.
Раніше ми пояснювали, що Спільна аграрна політика не нашкодить українським виробникам і навіть дасть вигоду для невеликих органічних та екологічних виробників.
Джерело: візуалізація ЦЕС на основі даних FADN PUBLIC DATABASE SO (europa.eu).
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍9❤7👌4⚡2
Також слухайте подкаст «Що з економікою?» на YouTube ЦЕС, YouTube Music, Spotify та Apple Podcast ⚡️
⚡4❤2👍2
Forwarded from НБУ | Знати. Розуміти
💬 "Макрофінансова стабільність – необхідна передумова для відновлення економіки. Наприклад, стабілізація ситуації в монетарній сфері у 2023 році корелювала з досить значними темпами відновлення економіки. А це явно контрастувало з економічним спадом у 2022 році."
Про це розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру економічної стратегії та VoxUkraine "Що з економікою?".
Ведучий – Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС.
❓Які теми обговорили?
▪️причини розбіжностей між інфляційними прогнозами уряду та НБУ;
▪️ризики фіскального домінування;
▪️ухвалений НБУ комплекс заходів для збільшення залучень уряду на ринку ОВДП;
▪️зв'язок між ліквідністю, кредитуванням та вкладенням банків в ОВДП;
▪️вплив від ймовірного підвищення податків на інфляцію;
▪️оподаткування прибутків банків;
▪️ризики для валютного ринку та пріоритети валютно-курсової політики;
▪️вплив від пом'якшення монетарної політики у світі на Україну;
▪️монетарна політика в росії та скасована місія МВФ.
🎧 Слухайте подкаст за посиланням.
Про це розповів заступник Голови НБУ Сергій Ніколайчук у подкасті Центру економічної стратегії та VoxUkraine "Що з економікою?".
Ведучий – Юрій Гайдай, старший економіст ЦЕС.
❓Які теми обговорили?
▪️причини розбіжностей між інфляційними прогнозами уряду та НБУ;
▪️ризики фіскального домінування;
▪️ухвалений НБУ комплекс заходів для збільшення залучень уряду на ринку ОВДП;
▪️зв'язок між ліквідністю, кредитуванням та вкладенням банків в ОВДП;
▪️вплив від ймовірного підвищення податків на інфляцію;
▪️оподаткування прибутків банків;
▪️ризики для валютного ринку та пріоритети валютно-курсової політики;
▪️вплив від пом'якшення монетарної політики у світі на Україну;
▪️монетарна політика в росії та скасована місія МВФ.
🎧 Слухайте подкаст за посиланням.
SoundCloud
В економіці немає безкоштовного обіду. Сергій Ніколайчук про монетарну політику НБУ
Днями НБУ оголосив нові рішення по монетарній політиці. Зокрема запровадив заходи для стимулювання попиту на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), з метою залучення додаткових ресурсів для фі
👍10⚡3❤3