💻 Вплив війни на українських айтівців 一 ключові тези від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая в інтерв'ю DOU

Загальний стан. Незважаючи на загальну стабільність світової економіки, війна впливає на сприйняття українського ІТ-сегменту потенційними західними клієнтами. Іноземці зважають на безпекові ризики, мобілізацію працівників та енергетичні перебої. Їхні висновки часто перебільшені, але такою є стандартна західна корпоративна бюрократія. Продуктові компанії менш залежні від цієї бюрократії, ніж аутсорс.

Мобілізація. Мобілізація співробітників вже не стає на заваді для серйозного системного бізнесу в IT. Є легальні інструменти бронювання, які може використовувати будь-яка українська компанія, котрій не шкода платити умовно 16 тисяч гривень за одного фахівця щомісяця. Щодо поїздок за кордон у відрядження — така проблема справді є.

Підвищення податків. Банки вже зараз платять 25% податку на прибуток — сподіваюся, що тепер буде 50%; планується підвищення військового збору. Залишати при цьому ІТ-індустрію в довоєнних умовах — програшно навіть з погляду політичних міркувань.

Дія City: До закінчення воєнного стану можуть бути тимчасові зміни в режимі Дія City. Але, звісно, багато залежить від політичної волі, зокрема від Офісу президента або самого президента. Наразі між депутатами у комітеті нібито панує позиція, що неможливо повністю зберегти довоєнний режим у Дія City.

📌 Радимо почитати інтерв'ю повністю.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Що по російському бюджету?

👉 Днями Bloomberg опублікував проєкт державного бюджету РФ. Наш старший економіст Юрій Гайдай зробив короткий аналіз:

«Зменшення соціальних видатків наступного року, навіть номінальних, зменшення видатків на медицину та освіту в реальному вимірі, тобто з поправкою на інфляцію.

🪖 Все 一 на війну: приріст «оборонних» видатків 一 27%, до $142 млрд. У нас майже втричі менше 一 $53 млрд.

Разом сектор «оборони та безпеки» вижере 40% бюджету. Але це зовсім інші 40% бюджету, ніж у нас, з ряду причин:

1) В РФ істотно більша частка силового/репресивного апарату, який не воює, але їсти просить. Це вже викликає незадоволення у холопів, але хто їх питатиме. Силовики 一 основа режиму, тому їх годуватимуть і на фронт не гнатимуть.

2) Якщо всі ЗСУ зосереджені на обороні країни, то у РФ є «непродуктивні» видатки на всякі тихоокеанські бази флоту і т.п.

3) Частка видатків на оборону у ВВП РФ наступного року планується 6,2%. У нас в 2023 на оборону та безпеку разом пішло 40% ВВП! (це разом із збройною допомогою Заходу).

💲Податки в РФ підвищують, поки десь так само неістотно, як і у нас, за рахунок оподаткування доходів фізосіб та прибутків бізнесу.

Звісно, надто довіряти офіційним російським цифрам не варто, наприклад, у дефіцит 0,6% від ВВП я не вірю. Не зведуть, як і цього року вже вдвічі не сходиться від планового».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🌾 «Нам потрібно українське зерно для іспанського хамону», — каже Альберто Фернандез-Дієз, керівник торгово-економічного відділу Делегації ЄС в Україні на нашому заході.

Водночас іспанські фермери вимагають від Єврокомісії обмежити імпорт зерна з України, оскільки це призводить до значного падіння цін на внутрішньому ринку.

🔺Союз профспілок нагадав, що угода про «торговельний безвіз» України з ЄС містить пункт про так звані захисні заходи, яких Єврокомісія може вжити, якщо через імпорт з України на ринку хоча б однієї з держав-членів ЄС виникнуть значні порушення. Іспанські фермери просять Єврокомісію вдатися до цих дій.

«Іспанія була і залишається серед ключових імпортерів української аграрної продукції. Що цікаво, в структурі іспанського імпорту з України домінують зернові, а в структурі експорту до України - готова харчова продукція та продукти тваринництва.

Український АПК - важлива ланка в ланцюжку вартості іспанського хамону, і це чудово демонструє, як розвинений сектор рослинництва в Україні створює передумови для конкурентної переваги країн-членів ЄС.

Попри незадоволення іспанських фермерів, вигоди вільної торгівлі з Україною для Іспанії переважають над втратами меншості», 一 додає старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

📌 На графіку 一 обсяг експорту української сільськогосподарської продукції до ЄС в 2023-му році, $ млрд.

🇪🇸 Іспанія у топ-3 імпортерів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 НБУ не дасть гривні впасти у 2025 році

У проєкті бюджету на 2025 рік уряд заклав середньорічний курс 45 грн за долар. Проте НБУ буде утримувати курс гривні, щоб знижувати інфляцію.

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

«Після очікуваного стрибка інфляції наприкінці року до 8,5%, ми будемо працювати над тим, щоб знизити її до 7% наступного року, і до 5% у 2026 році. (...) Ми своїми діями будемо допомагати валютному ринку уникати надмірних курсових коливань», 一 каже пан Ніколайчук.

Окрім цього, НБУ і далі забезпечуватиме привабливість кредитів та ОВДП у гривні.

🎧 Також у подкасті поговорили про монетарну політику НБУ, стримування інфляції та вплив світової економіки на українську.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍🌾 Скільки можуть отримати українські фермери від вступу до ЄС?

За різними оцінками українські фермери можуть отримувати від €7,6 до €13,5 млрд на рік в рамках Спільної аграрної політики (САП) ЄС. Це може створити серйозне фіскальне навантаження на інші країни-члени і служить аргументом проти вступу України. Втім, на нашу думку, оцінки дещо завищені.

По-перше, 85% вартості української агропродукції походить з рослинницької галузі. Отже, оцінки мають базуватися на вибірці рослинницьких ферм, а не на загальній вибірці.

САП нараховує прямі виплати фермерам за кожен гектар землі, віддаючи перевагу малим господарствам. Більшість фермерів ЄС - відносно малі підприємці, і виплати САП мають покращити їх рівень життя.

📌 Проте:
а) зважаючи на значну кількість великих ферм в Україні, далеко не кожен гектар може стати базою для виплат.
б) з 2023 року існує практика встановлення стелі виплат для власників великих ферм (за рішенням уряду країни).

👉 За нашими розрахунками, виплати для українських фермерів не перевищуватимуть €5 млрд на рік за найбільш оптимістичного сценарію.

«На кінець, існує можливість відмовитися від прямих виплат протягом «адаптаційного періоду», як це зробила Польща. Звичайно, прямі виплати – досить непроста тема, але вона в жодному разі не має служити аргументом проти членства України в ЄС», 一 коментує старша економістка ЦЕС Яна Охріменко.

Раніше ми пояснювали, що Спільна аграрна політика не нашкодить українським виробникам і навіть дасть вигоду для невеликих органічних та екологічних виробників.

📊 На інфографіці 一 Структура виплат репрезентативного фермерського господарства в країнах-членах ЄС в рамках САП ЄС 2014-2022.
Джерело: візуалізація ЦЕС на основі даних FADN PUBLIC DATABASE SO (europa.eu).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Програма Національного кешбеку може частково компенсувати підвищення податків для малозабезпечених сімей

Про це в етері телеканалу «Київ 24» розповів виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський:

«Якщо програма запрацює на повну, вона матиме позитивний вплив особливо для тих родин, які витрачають більшу частку свого доходу на продовольчі товари, і зможе частково компенсувати підвищення військового збору, заплановане на жовтень».

Програма також цікава для українських компаній, що конкурують з іноземними виробниками, зокрема в харчовій промисловості.

👉 Нагадаємо, що на фінансування програми до кінця 2024 року з бюджету мають витратити 3 млрд грн. Однозначної оцінки «кешбеку» немає 一 адже паралельно уряд шукає гроші на покриття дефіциту бюджету.

❓А ви вже користуєтесь Національним кешбеком?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📱Як ми втрачаємо мільярди на контрабанді айфонів?

Генеральний директор Comfy Ігор Хижняк до офіційного старту продажів купив три iPhone 16 Pro. Жоден з магазинів (Ябко, Yabluka та ТехноЇжак) не видав фіскального чека (продовження на скрині).

👉 З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Як гадаєте, чому відповідальні державні органи прикидаються тряпочкою та ігнорують ухилення від сплати податків у себе перед носом?

Це ж легка перемога, ні? Відкриваєш кримінальне провадження, робиш контрольну закупівлю, документуєш, розмотуєш, ДПС виходить на позапланову податкову перевірку, донарахування суми з 7-8 нулями, відшкодування завданої шкоди, переможні прес-релізи, зірочки на погони, подяки та підвищення, красиві слайди для донорів-міжнародників.

І далі в сусідню мережу і знову по колу. А паралельно можна розмотати й тих, хто ці айфони через кордон пропускає, і тих, хто обслуговує платежі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⛽️ Мито на російський скраплений газ – це реальний механізм зменшити доходи Росії

За підрахунками фінської організації CREA з початку повномасштабного вторгнення від продажу енергетичних ресурсів Росія заробила майже €800 млрд. З них €33 млрд заплатили країни ЄС за російський СПГ.

Російський СПГ імпортується до ЄС за нульовою ставкою через «режим найбільшого сприяння» (MFN), оскільки Росія є членом Світової організації торгівлі.

При цьому, після введення санкцій на трубопровідний газ у 2022 році, поставки російського СПГ тільки зросли. З вересня 2022 року імпорт російського СПГ в країни ЄС виріс майже на 40%. А частка російського СПГ зросла з 11% до майже 20%. Також країни ЄС продовжують продовжують заключати довгострокові контракти з Росією на купівлю СПГ до 2040 року.

👉 Втім, уже сьогодні реально змусити Росію платити «war tax» 一 запровадивши на рівні країн ЄС мито на російський СПГ.

Про це розповіла Ольга Балицька, юристка та учасниця Наглядової ради ЦЕС на конференції «Make Russia Pay» 2024 від Міжнародного центру української перемоги:

«Згідно зі статтею 21 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) від 1947 року, країни можуть обмежувати режим найбільшого сприяння з міркувань безпеки або відповідно до Статуту ООН. Тобто, ЄС має юридичне право запровадити мито виключно для Росії, якщо зможе обґрунтувати це питанням національної безпеки або міжнародної стабільності».

Детальніше про цей підхід можна прочитати тут.

🇪🇺 Рішення має ухвалити Рада ЄС, у складі міністрів торгівлі країн-членів. Найближче засідання Ради заплановане на жовтень цього року. Зараз ЄС очолює Угорщина, а з 2025 року головування перейде до Польщі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👷‍♂️ Чому будівельники не поспішають брати участь у тендерах?

У рамках проєкту «Контроль витрат на відновлення» продовжуємо щомісяця моніторити хід відбудови.

«Нам подобається Prozorro, але є недоліки, що дозволяють місцевим органам влади здійснювати корупційні дії. Наприклад, ставити вимоги, які можуть виконати лише одна-дві компанії», — розповів президент Конфедерації будівельників України Лев Парцхаладзе під час нашого заходу.

👉 Інші причини, які впливають на бажання будівельних компаній брати участь у тендерах:

▪️Середня заробітна плата у галузі не відповідає ринковим умовам. Через тіньовий ринок у кошторисах вказують нерелевантну зарплату, наприклад, 7 тис. грн. У результаті будівельні компанії змушені закладати ці витрати в інші статті бюджету, що призводить до ризику перевірок правоохоронних органів.
▪️ Проблеми з фінансуванням. Компанії часто не мають доступу до авансу, поки не виконують певні роботи. Це створює фінансові проблеми, оскільки необхідно сплачувати податки (ПДВ), не отримавши коштів.
▪️ Недосконала проєктна документація. Іноді вона застаріла на 2-3 роки, що призводить до постійних коригувань і збільшує корупційні ризики на місцевому рівні.
▪️ Недостатня відкритість для міжнародних компаній. Через короткі строки на подання документів (наприклад, 7 днів), важко правильно та якісно підготувати тендерні пропозиції. Це фактично унеможливлює участь іноземних компаній. Крім того, вони прискіпливо ставляться до таких моментів, як застарілі ціни в документації.

📌 Завантажити презентацію з заходу або послухати дискусію можна у нас на сайті.

Проєкт «Контроль витрат на відновлення» реалізує Центр економічної стратегії, ІЕД та ГО «Технології Прогресу» за фінансової підтримки Європейського Союзу. Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

Чому у багатих країн виникає потреба підвищити податки? За статтею The Economist

Вони витрачають все більше на соціалку - пенсії, пільги та виплати, піклуючись про старіюче населення та борючись із нерівністю доходів. За 40 років такі видатки зросли з 14 до 21% ВВП.

💸 Але політики не хочуть підвищувати податки для фінансування соціалки, тому збільшують запозичення і зменшують фінансування державних послуг. В Канаді ростуть черги в дитсадки, Британія змушена достроково звільняти засуджених через переповнені тюрми, поїзди в Німеччині постійно запізнюються.

Політики також не хочуть підвишувати пенсійний вік чи скорочувати соціалку, щоб зберегти шанси на переобрання. Тому, щоб уникнути колапсу державних послуг (або бюджетної кризи), вони підвищують податки.

Чи обов’язково зростання розмірів держави означає кінець капіталізму? Ні. Вільні ринки та зростання перерозподілу в державі можуть добре співіснувати. Для цього потрібно, щоб податки не викривлювали стимули до підприємництва, а соціалка не затягувала потенційно продуктивних працівників. Перерозподіл сам по собі є “м’якішою” економічною політикою, ніж збільшення кількості держслужбовців чи націоналізація підприємств.

😨 Але, наприклад, Британія планує підвищити податки на заощадження та інвестиції, що шкодитиме зростанню. В США, з їх шаленим дефіцитом бюджету, Трамп замість підвищення податків пропонує збільшити мита, що грубо викривить стимули в міжнародній торгівлі.

Які ж податки є більш ефективними? На першому місці - оподаткування нерухомості. Але виборці ненавидять цей податок, бо він стягується у вигляді регулярних, осяжних і великих платежів.

👉 На другому місці - ПДВ. Він оподатковує споживання і викривлює стимули в економіці лише у разі звільнень окремих товарів та послуг від нього. Також перевагою ПДВ є те, що виборці легше сприймають сплату і підвищеня цього податку.

У 2011 Британія підвищила ставку ПДВ з 17,5 до 20% і це практично не викликало спротиву. Скандинавські країни поєднують великі державні видатки з процвітаючою економікою завдяки високим ставкам ПДВ - до 25%. Естонія теж підвищить ПДВ до цього рівня, щоб профінансувати оборону.

А які аргументи проти ПДВ? ПДВ є регресивним, бо бідні витачають більшу частку свого доходу на споживання, а отже на сплату ПДВ. Але бідні також набільше виграють від державних послуг та соціальних виплат! Також ПДВ впливає на інфляцію. Але інфляція зараз низька, і поетапне підвищення ставки мало б незначний вплив на зростання цін.

📌 В сухому підсумку - ПДВ недосконалий, але це найкращий спосіб профінансувати державні послуги та соціалку за старіючого населення, не прибивши підприємництво.

«Все зазначене вище є навіть більш актуальним для України. Уряд стоїть перед вибором - чиїм коштом профінансувати збільшення оборонних видатків. Збирати більше з доходів громадян та прибутків бізнесу, чи з непрямих податків - ПДВ та акцизів. І додатковим аргументом на користь останніх є значна тіньова економіка України. ПДВ зачіпає і тих, хто не робить внеску у фінансування війни та державних послуг. А військовий збір з доходів заплатять ті, хто й так платить відчутні податки, працюючи «вбілу», — коментує наш старший економіст Юрій Гайдай.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна відновила незначний експорт електроенергії

В останні дні вересня вдалося експортувати близько 0,8 ГВт·год в окремі години, коли попит всередині країни був невеликим.

«Це дуже мало: такий обсяг може виробити Південноукраїнська АЕС за 15 хвилин, якщо працюватиме на повній потужності. Експорт електроенергії за кордон — позитивна новина, що свідчить про нормалізацію ситуації в енергосистемі. Якщо ж дефіцит електроенергії в Україні відновиться, експорт можна буде швидко відмінити», 一 пояснює економіст ЦЕС Максим Самойлюк у нашому Трекері економіки під час війни.

👉 Незважаючи на відновлення експорту в окремі години, загалом домінує імпорт.

У вересні Україна імпортувала 436,7 ГВт·год електроенергії, а експортувала тільки 0,8 ГВт·год. Навіть враховуючи ті технічні обмеження імпорту, що існують (до 1,7 ГВт потужності), його можна ще суттєво наростити, до приблизно 1200 ГВт·год на місяць.

Додамо, що вчора енергетики достроково вивели з ремонту енергоблок однієї з АЕС. Він додасть енергосистемі 1000 МВт.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 ПДВ vs Військовий збір

Старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай з робочої групи по податковому законопроєкту.

«Позиція Голови податкового комітету (Гетманцева) амбівалентна 一 «є плюси, є мінуси». Ряд депутатів різних фракцій підтримують підвищення ПДВ замість військовий збір (ВЗ).

👉 Єдині, хто активно підтримують ВЗ 一 Мінфін, в особі Світлани Воробей. Основний аргумент пані Світлани — більший інфляційний вплив ПДВ. Хоча монетарка та інфляція - це прерогатива НБУ.

Інфляція прогнозується поміркована, і що 9, що 10% 一 абсолютно ок рівень інфляції під час війни. Буде навіть трішки більше доходів до бюджету.

Інші аргументи — «ВЗ менш токсичний в адмініструванні» та «ПДВ теж доведеться піднімати, давайте залишимо його на потім» 一 я навіть не коментуватиму.

Схиляюся до того, щоб погодитися з Ярославом Железняком — єдине пояснення цьому всьому 一 хтось переконав Президента, що ВЗ краще рішення, і тепер усі змушені дотримуватися «лінії партії», не маючи змоги сказати про це відверто».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«У нас вперше може бути проблема відсутності не грошей, а людей»

👉 30 вересня Уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку-2040. Це було однією з вимог ЄС для отримання фінансування.

Стратегія включає понад 250 конкретних заходів з дедлайнами і відповідальними. До створення документу долучились й експерти ЦЕС.

Про Стратегію, ситуацію з міграцією та тенденцію старіння населення говоримо у новому подкасті з Володимиром Ландою, старшим економістом ЦЕС.

▪️Скільки людей насправді живе в Україні? А скільки – в Європі? Чому цифри в різних джерелах так сильно відрізняються?
▪️Як зберігати економічну і соціальну активність людей старшого віку?
▪️В якій країні середній вік громадян втричі менший ніж в Україні – лише 15 років?

🎧 Послухати можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Для ІТ-послуг можуть прибити спрощену систему оподаткування

(допис старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

«Вчора на робочій групі дискусія про те, як захистити (і чи треба захищати) Дія.Сіті від перетоку у ФОПи (якщо спрощенцям 3-ї групи встановлять 1% ВЗ, а для Дія.Сіті буде 5%) дійшла до несподіваної ідеї.

Її суть 一 «держава гарантувала, що режим Дія.Сіті буде захищеним від конкуренції з тими, хто оптимізує через спрощенців 一 то давайте просто заборонимо на спрощенці займатися усіма видами діяльності, які є в Дія.Сіті».
Ця ідея несподівано отримала доволі широку підтримку.

Ну бо зберігати чинний режим Дія.Сіті, коли всім навколо підвищують податки (хоча спрощенцям 一 взагалі на півшишечки) 一 виглядає політично неможливим.

👉 Підвищити ПДВ замість ВЗ 一 теж не хочуть, учора писав про це.

Відтак, може скластися несподіваний консенсус, і всі ІТ-послуги зі спрощенки приберуть. Не беруся оцінити шанси на проходження такої норми у парламенті. Можливо, це просто тролинг (взагалі на РГ було багато тролингу, прихованого за ввічливими відповідями).

Лише зауважу, що чинна Нацстратегія доходів передбачає диференціацію ставок єдиного податку за видами діяльності, щоб врахувати різну маржинальність цих видів діяльності.

Умовно 一 торгівля за ставкою, близькою до теперішніх, консалтинг та інші інтелектуальні послуги 一 за ставкою, ближчою до ПДФО.

І замість заганяти всіх ІТ-спрощенців у Дія.Сіті (а серед них є і реальні фрилансери, не лише зарплатні ФОПи), можна реалізувати цей крок НСД і залишити їм вибір. І навіть не гратися із запровадженням ВЗ для спрощенців натомість».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram