Нацбанк залишив ключову ставку на рівні 13%. У НБУ очікують, що це дасть змогу сповільнити інфляцію наступного року та згодом повернути її до 5%. Вибрали головне з релізу регулятора:
▪️ Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, але дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося. Це, зокрема, наслідок подорожчання продовольчих товарів через гірший урожай і зростання вартості сировини для харчової промисловості, збільшення виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та послаблення гривні в попередні періоди.
▪️ Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися.
▪️ Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне $41,5 млрд, а наступного 一 $38,4 млрд.
▪️ НБУ зможе підтримувати належний рівень міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку.
▪️ Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% 一 щонайменше до літа 2025 року.
▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, додаткові бюджетні потреби, ймовірне підвищення податків та збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍23😢9😁3
🪖 Бронювання — перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів
Хоча проблему економічного бронювання мали вирішити ще восени, згодом президент Зеленський поставив цей процес на паузу. У результаті від цього страждають, як цивільні бізнеси, так і виробники амуніції.
Очевидно, що проблема не вирішиться сама собою, а зволікання шкодить як державі, так і громадянам.
👇 Нижче — цитати спікерів з нашої вчорашньої події про економіку прифронтових регіонів, які представляють владу та бізнес у регіонах та Києві.
Схожі думки і у представників місцевої влади — нижче цитата Юрія Бови, міського голови Тростянця.
📌 Послухати запис обговорення можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Хоча проблему економічного бронювання мали вирішити ще восени, згодом президент Зеленський поставив цей процес на паузу. У результаті від цього страждають, як цивільні бізнеси, так і виробники амуніції.
Очевидно, що проблема не вирішиться сама собою, а зволікання шкодить як державі, так і громадянам.
«Щодня біля нашої прохідної у Нікополі ТЦК забирає останніх незаброньованих кадрів. Виникає питання: чи може держава піти на зустріч і надати можливість бронювання хоча б 70-75% співробітників на таких територіях?
Президент наголосив на важливості балансу, і я це розумію: фронт потрібно тримати. Але тоді не варто говорити про підтримку прифронтових регіонів, давайте будемо просто воювати і все. Хотілося б більшого розуміння і конкретних дій по підтримці регіону», 一 каже Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс».
«На прифронтових територіях людей забирають з СТО, де ремонтують військові автівки. Чи повезуть автіки на ремонт до Львова? Очевидно, ні. У нас був адаптивний карантин. Чому б не запровадити адаптивне бронювання, де всі, хто сплачують податки, можуть бронювати 100% персоналу? Зараз офіційне працевлаштування стає невигідним, адже працівників відразу забирає ТЦК», 一 додає Ольга Шаповал, виконавчий директор Kharkiv IT Cluster.
«Те, що ми спостерігаємо у Харківській та Запорізькій областях, 一 це значно більша активність ТЦК у знищенні трудового ресурсу, капіталу та бізнесу. Податкові органи діють значно жорсткіше. Питання, можливо, не стільки в преференціях, скільки в необхідності спершу зняти цей надмірний тиск», 一 Андрій Длігач, підприємець та засновник групи компаній Advanter Group.
Схожі думки і у представників місцевої влади — нижче цитата Юрія Бови, міського голови Тростянця.
«Коли люди приїздять до нас в Сумську область для ремонту або відбудови якихось об’єктів, до них одразу навідується ТЦК. А бажаючих щось будувати чи відновлювати і так небагато. Єдині, кого не забирали з ТЦК, 一 це тих, хто займався будівництвом фортифікаційних споруд, і за це дякуємо.
На цій території працювати вже скоро буде нікому фізично. Залишається один електрик і два тракториста на всю громаду у 29 тисяч населення».
📌 Послухати запис обговорення можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍30🤯21❤4🤡4🤬3🦄3😢2😁1
Dragon Capital оновили макропрогноз на 2025 рік. Про головні цифри пише їхня головна економістка та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан:
«Пакет на $50 млрд, забезпечений доходами від російських активів, стане запорукою стабільності української економіки у 2025. А ще нарешті з'явиться ресурс розвивати внутрішній ВПК”.
- Зростання реального ВВП на 3,0% рік-до-року завдяки відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК;
- Показник інфляції досягне пікових значень на рівні 11% рік-до-року на початку 2025 року, але знизиться до 6,3% рік-до-року до кінця року;
- Контрольоване послаблення курсу в другій половині 2025 року до 45 грн/$;
- Дефіцит бюджету залишиться високим, проте буде повністю профінансований зовнішньою допомогою;
- Безповоротне фінансування з пакету $50 млрд допоможе стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91%».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28❤5👀5😁2
🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновлення
Про це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:
«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».
єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.
❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками?
Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.
⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням.
Запрошені спікери:
▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.
▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.
Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Про це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:
«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».
єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.
❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками?
Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.
Запрошені спікери:
▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.
▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.
Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤7👍6🤬3😢3💯2🤯1
👨👩👧👦 Як змінилась чисельність населення за останні п'ять років по регіонах? І чи готові українці повертатися в регіони з підвищеними воєнними ризиками?
Порівнюємо оцінку Кабміну 2019 року («перепис Дубілета») і свіжу оцінку Інституту демографії 2024 року. В обох випадках основою для оцінки є дані мобільних операторів.
(Зауважимо, що це оновлена версія карти з уточненою методологією, яка відтепер коректніше відображає динаміку. Просимо колег та журналістів послуговуватися останньою версією).
🏘 Значна частка населення тих територій, де йдуть бойові дії, релокуються до географічно та культурно наближених регіонів з високими воєнними ризиками.
Підтримка життя в цих ризикових регіонах та створення умов для повернення людей — одна з головних тем, яку обговорювали підприємці та представники громад на нашому заході минулого тижня.
👥 Нижче додаємо кілька цитат спікерів:
🪖 Додамо, що питання бронювання — це перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів. Тут писали про це детальніше.
📌 Послухати подію в записі 一 за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Порівнюємо оцінку Кабміну 2019 року («перепис Дубілета») і свіжу оцінку Інституту демографії 2024 року. В обох випадках основою для оцінки є дані мобільних операторів.
(Зауважимо, що це оновлена версія карти з уточненою методологією, яка відтепер коректніше відображає динаміку. Просимо колег та журналістів послуговуватися останньою версією).
🏘 Значна частка населення тих територій, де йдуть бойові дії, релокуються до географічно та культурно наближених регіонів з високими воєнними ризиками.
Підтримка життя в цих ризикових регіонах та створення умов для повернення людей — одна з головних тем, яку обговорювали підприємці та представники громад на нашому заході минулого тижня.
👥 Нижче додаємо кілька цитат спікерів:
Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»: «Люди не повинні відчувати на собі тягар війни — вони мають право на нормальне життя: ходити до магазинів, віддавати дітей до школи, мати тепло, світло, гарячу воду. Наприклад, у Харкові цілий рік не було вуличного освітлення, а в інших містах світло і реклама були навіть вдень. Це не докір, а просто різне ставлення, яке важко зрозуміти».
Юрій Бова, міський голова Тростянця: «95% населення нашого міста повернулись після деокупації. Ми активно ведемо соціальну політику: забезпечуємо безкоштовний транспорт по місту, роботу шкіл та дитсадків, лікарень. За таких умов люди готові залишатись і працювати».
Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster: «Ми маємо поважати вибір людей, які на третій рік війни залишилися або повернулися. Багато людей повернулося до Харківської області. Однак сьогодні в прифронтових регіонах жінки не можуть працювати, оскільки змушені залишатися з дітьми вдома. Державі слід взяти відповідальність за освітній процес у таких регіонах і дозволити функціонування шкіл із простішими укриттями».
Наталія Сидорук, директорка із зв’язків з державними органами «Інтерпайп»: «Ми робимо все можливе, щоб утримати працівників на наших підприємствах у Нікополі. Ми допомагаємо сім'ям працівників релокуватися за потреби до безпечних міст Дніпропетровської області. Водночас розуміємо, що ресурси для підтримки людей поступово вичерпуються».
🪖 Додамо, що питання бронювання — це перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів. Тут писали про це детальніше.
📌 Послухати подію в записі 一 за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14👀5😢2❤1🤝1
У рамках проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid) шукаємо людину на full-time зайнятість з листопада до лютого із можливістю подовження.
Потрібно буде працювати з соцмережами Міністерства за контент-планом, залучати нову аудиторію та звітувати про результат.
Гарантуємо гідну оплату праці та цікаві задачі.
Основні вимоги:
▪️ Вища освіта в маркетингу, рекламі або суміжних галузях.
▪️ Досвід у Digital та SMM (3+ років, портфоліо успішних кейсів).
▪️ Знання аналітичних інструментів (Google Analytics, Facebook Ads тощо).
▪️ Розуміння роботи державних органів та специфіки їхньої комунікації.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5❤3
«Ставлю на те, що закон про підвищення податків Президент уже й не підпише»
З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
«Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.
💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ.
А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.
⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.
Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.
Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.
Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.
👉 І оця «тисяча для всіх» 一 вона про те саме. Розпорошення обмеженого ресурсу адмінапарату та суспільного фокусу. Це найприкріше».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.
«Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.
💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ.
А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.
⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.
Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.
Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.
Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍60🤡7💯7🤯4
Відсутність чітких критеріїв для територій з підвищеними воєнними ризиками шкодить роботі бізнесу
👉 Про це підприємці говорили на нашому заході минулого тижня.
Підприємство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» знаходиться за 8 км від тимчасово окупованого Енергодару. Ще рік тому Марганецьку громаду виключили з зони активних бойових дій.
Як наслідок, підприємство повинно сплачувати податок на землю та нерухомість, при цьому стикаючись з постійними перебоями електроенергії, каже Олексій Алексєєнко, голова правління підприємства.
Про це також говорить Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:
Регіонам з підвищеними воєнними ризиками потрібна підтримка уряду. Про це розповів Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»:
👀 Серед іншого, підприємці говорили про проблеми з бронюванням, безпековими факторами та доступом до банківського фінансування.
📌 Послухати більше можна за посиланням.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Підприємство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» знаходиться за 8 км від тимчасово окупованого Енергодару. Ще рік тому Марганецьку громаду виключили з зони активних бойових дій.
Як наслідок, підприємство повинно сплачувати податок на землю та нерухомість, при цьому стикаючись з постійними перебоями електроенергії, каже Олексій Алексєєнко, голова правління підприємства.
«Відповідно до постанови Кабміну №856, електроенергію не відключають в 20-кілометровій зоні від лінії зіткнення. Однак у Марганці, навіть за наявності такої постанови, виникають серйозні труднощі з подачею електроенергії. У Нікополі на головній підстанції залишився лише один трансформатор, а в Марганці всі три трансформатори знищені.
Відсутність чітких критеріїв територій активний бойових дій призводить до того, що місто, яке постійно під обстрілами, рік тому було виключене з цієї зони».
Про це також говорить Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:
«Потрібно чітко визначити, що таке прифронтові території: окреслити їх за законом і встановити особливі режими існування. Робота в Запоріжжі часто не відрізняється від перебування на лінії фронту».
Регіонам з підвищеними воєнними ризиками потрібна підтримка уряду. Про це розповів Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»:
«Ми свідомо вирішили разом із власником компанії залишитися та працювати в Харкові. Якщо зараз місто покине весь бізнес, всі великі та виробничі компанії, хто тоді залишиться в Харкові? Ми можемо перевезти обладнання для друкарні, але що робити з кадрами? Наші працівники — це фахівці, яких треба навчати роками. Без чіткої програми підтримки для прифронтових регіонів, таких як Харківщина, Запоріжжя, Сумщина, Херсонщина та Миколаївщина, ми можемо просто їх втратити».
👀 Серед іншого, підприємці говорили про проблеми з бронюванням, безпековими факторами та доступом до банківського фінансування.
📌 Послухати більше можна за посиланням.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍19🤯6❤1🤡1
Можливо, Трамп продовжить так само фінансово підтримувати Україну, але навряд допомога виросте
👉 Про це в етері Суспільного говорив Максим Самойлюк, економіст ЦЕС:
💸 З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала майже $100 млрд фінансової допомоги, з яких США надали близько $27 млрд. Варто зазначити, що на відміну від ЄС, які переважно надають кошти у вигляді дуже пільгових, але кредитів, США дотепер надавали безповоротну допомогу у вигляді грантів.
📉 Водночас США не є важливим торговельним партнером для України, і навпаки. У 2023 році Україна експортувала до США товарів лише на $521 млн і значну частку цього експорту займали продукти металургії. Такий експорт не є визначальним для України, а для Сполучених Штатів імпорт українських товарів є взагалі непомітним.
Для порівняння, Тайвань минулого року експортував до США товарів на $76 млрд, зокрема електроніку і мікрочіпи — товари, які роблять Тайвань не тільки важливим геополітичним партнером США, але й економічним.
Графік — Трекер економіки під час війни.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
«У випадку перемоги Трампа, на мою думку, в найкращому випадку, ми можемо сподіватися на те, що фінансування продовжуватиметься так, як зараз, а в найгіршому випадку, воно може зовсім припинитися.
Однак особливістю Дональда Трампа є його повна непередбачуваність, тож, можливо, в випадку його перемоги справдяться і геть позитивні сценарії для України, але складно щось прогнозувати».
Для порівняння, Тайвань минулого року експортував до США товарів на $76 млрд, зокрема електроніку і мікрочіпи — товари, які роблять Тайвань не тільки важливим геополітичним партнером США, але й економічним.
Графік — Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍18😁6👀3🤡2😭1
Як відкриття експорту зброї може знизити вартість закупівель для ЗСУ?
🎙 Говоримо про це у новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Катериною Михалко, виконавчою директоркою Технологічних сил України 一 об'єднання приватних виробників зброї.
💰 Українські виробники можуть щорічно виготовляти озброєння на суму $20 млрд. Проте держава має кошти на закупівлю лише на $6 млрд.
Щоб уникнути ризику купівлі українського озброєння Росією, Державна служба експортного контролю може контролювати експорт лише у ті країни, з якими Україна підписала безпекові угоди.
🔍 У подкасті також говоримо про місце України на глобальному ринку озброєння, інтеграцію з НАТО та роль благодійних фондів у війні.
Фото 一 Арсеній Герасименко.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
🎙 Говоримо про це у новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Катериною Михалко, виконавчою директоркою Технологічних сил України 一 об'єднання приватних виробників зброї.
«Якби був відкритий контрольований експорт надлишкової продукції, це дозволило би знизити собівартість одного зразка озброєння для українських військових. А виробники мали би більше коштів для інвестицій у нові розробки та підвищення якості зброї для української армії», 一 каже Катерина Михалко.
Щоб уникнути ризику купівлі українського озброєння Росією, Державна служба експортного контролю може контролювати експорт лише у ті країни, з якими Україна підписала безпекові угоди.
«Виробники військових технологій є вагомим ресурсом для збільшення податкових надходжень і валютних потоків до держави. Вкрай важливо запобігти переміщенню цих підприємств за кордон, адже, на жаль, наші опитування показують, що 85% компаній вже переїхали або планують це зробити», 一 резюмує Катерина.
Фото 一 Арсеній Герасименко.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍28❤4👀1😡1
📈 Як змінюються очікування інвесторів після перемоги Трампа?
👉 Прокоментували для Forbes динаміку на фондових ринках. Інвестори очікують більш сприятливої для них податкової політики та позитивних ефектів від очікуваної політики протекціонізму.
▪️ Нафта дешевшає — політика команди Трампа є зрозумілою і прогнозованою 一 максимально дозволяти й сприяти нарощуванню власного видобутку в США.
▪️ Криптовалюта дорожчає через очікування впливу «криптолобі», яке буде широко представлене в новому Конгресі, на регулювання криптовалют.
▪️ Золото падає, а українські та російські цінні папери зростають. Це ставка інвесторів на виконання Трампом обіцянки закінчити війну, або й просто очікування будь-яких змін теперішньої політики. Плюс переконлива перемога Трампа зняла побоювання щодо політичної нестабільності в США.
Втім, «економічна платформа» Трампа залишається розмитою. Надалі ринки корегуватимуться залежно від реальних кроків команди Трампа та навіть персон, призначених на ключові позиції. А протекціонізм, хоча й може дати короткий стимулювальний ефект, довгостроково шкодить економіці, б’ючи по її ефективності.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
▪️ Нафта дешевшає — політика команди Трампа є зрозумілою і прогнозованою 一 максимально дозволяти й сприяти нарощуванню власного видобутку в США.
▪️ Криптовалюта дорожчає через очікування впливу «криптолобі», яке буде широко представлене в новому Конгресі, на регулювання криптовалют.
▪️ Золото падає, а українські та російські цінні папери зростають. Це ставка інвесторів на виконання Трампом обіцянки закінчити війну, або й просто очікування будь-яких змін теперішньої політики. Плюс переконлива перемога Трампа зняла побоювання щодо політичної нестабільності в США.
Втім, «економічна платформа» Трампа залишається розмитою. Надалі ринки корегуватимуться залежно від реальних кроків команди Трампа та навіть персон, призначених на ключові позиції. А протекціонізм, хоча й може дати короткий стимулювальний ефект, довгостроково шкодить економіці, б’ючи по її ефективності.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍20👀6❤1
Гетманцев пропонує обов'язково розміщувати частину доходу у військові облігації — чому це шкідливо?
(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).
«Щодо ідеї Данила Гетманцева про обов'язкове розміщення частини доходу фізосіб в ОВДП.
На мій погляд 一 це не «стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби оборони».
Це було б пряме вилучення частини доходу, хоч і у вигляді позики державі.
Хтось справді може розглядати це, як заміщення звичних заощаджень. Але таких людей буде мало, бо чисто психологічно обов'язкове вилучення частини доходу в державний борг не буде сприйматися, як ліквідні добровільні заощадження (і ще про один поведінковий ефект 一 нижче).
💵 Тому по факту переважна більшість громадян сприйме це як зменшення disposable income, навіть якщо вони не чули такого терміну.
Це зменшить інші заощадження, які є часткою disposable income 一 доходу, яким розпоряджаються українці. І це зменшить споживчий попит.
Ну і слід пам'ятати, що далеко не всі заощаджують хоч щось. Це знову було б ударом по найменш забезпеченим (якщо не встановлювати нижньої межі доходу).
І це знову «стрижка» білих доходів і стимул їх скорочувати, тінізувати.
Наступне питання 一 чи буде залучення на ринкових умовах. Якщо так, то навіщо воно взагалі? 🤔
Апетит Мінфіну до розміщення на ринкових умовах уже й так обмежений, через вартість обслуговування. Знижувати потім реальну ставку через істотно вищу інфляцію 一 теж було б злом.
А якщо примусове запозичення буде на неринкових умовах 一 це фінансові репресії, те саме ПДФО, тільки у збоченій формі, яке сплачується через втрату вартості заощаджень у часі.
🔺 Це підірве довіру населення до держави, як емітента. Я б, наприклад, після такого кроку припинив добровільно купувати нові облігації (з 2022 року купую гривневі, а пізніше й валютні, і цілком задоволений цим інструментом), бо це великий червоний прапор, на якому написано «ПІРАМІДА».
Де репресії через примусове розміщення, там за рогом і репресії для добровільних вкладників. Навіть якщо держава не матиме такого наміру, читатиметься це однозначно.
Історичний досвід, якщо не вдаватися в деталі, показує, що до такого кроку держави вдавалися у зовсім відчайдушних обставинах.
Тому на сьогодні такі ідеї виглядають зовсім не на часі».
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).
«Щодо ідеї Данила Гетманцева про обов'язкове розміщення частини доходу фізосіб в ОВДП.
На мій погляд 一 це не «стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби оборони».
Це було б пряме вилучення частини доходу, хоч і у вигляді позики державі.
Хтось справді може розглядати це, як заміщення звичних заощаджень. Але таких людей буде мало, бо чисто психологічно обов'язкове вилучення частини доходу в державний борг не буде сприйматися, як ліквідні добровільні заощадження (і ще про один поведінковий ефект 一 нижче).
💵 Тому по факту переважна більшість громадян сприйме це як зменшення disposable income, навіть якщо вони не чули такого терміну.
Це зменшить інші заощадження, які є часткою disposable income 一 доходу, яким розпоряджаються українці. І це зменшить споживчий попит.
Ну і слід пам'ятати, що далеко не всі заощаджують хоч щось. Це знову було б ударом по найменш забезпеченим (якщо не встановлювати нижньої межі доходу).
І це знову «стрижка» білих доходів і стимул їх скорочувати, тінізувати.
Наступне питання 一 чи буде залучення на ринкових умовах. Якщо так, то навіщо воно взагалі? 🤔
Апетит Мінфіну до розміщення на ринкових умовах уже й так обмежений, через вартість обслуговування. Знижувати потім реальну ставку через істотно вищу інфляцію 一 теж було б злом.
А якщо примусове запозичення буде на неринкових умовах 一 це фінансові репресії, те саме ПДФО, тільки у збоченій формі, яке сплачується через втрату вартості заощаджень у часі.
🔺 Це підірве довіру населення до держави, як емітента. Я б, наприклад, після такого кроку припинив добровільно купувати нові облігації (з 2022 року купую гривневі, а пізніше й валютні, і цілком задоволений цим інструментом), бо це великий червоний прапор, на якому написано «ПІРАМІДА».
Де репресії через примусове розміщення, там за рогом і репресії для добровільних вкладників. Навіть якщо держава не матиме такого наміру, читатиметься це однозначно.
Історичний досвід, якщо не вдаватися в деталі, показує, що до такого кроку держави вдавалися у зовсім відчайдушних обставинах.
Тому на сьогодні такі ідеї виглядають зовсім не на часі».
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙈26👍25😁5✍3🤬3💯3❤2👏1🤨1
Втім, обсяги імпорту все ще втричі перевищують експорт.
Минулого місяця Україна імпортувала 181,8 тис. МВт·год електроенергії.
З них 33% надійшло з Угорщини, близько 25% — зі Словаччини
Водночас експорт зріс до 60,7 тис. МВт·год. Найбільше експортували електроенергію до Угорщини
Графік 一 Трекер економіки під час війни.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21❤8👎1
Продовжуємо розповідати про виклики регіонів з підвищеними воєнними ризиками
👉 Раніше ми розповідали про проблеми з чітким визначенням таких територій, бронюванням працівників, а також розглянули, як змінилась чисельність населення у цих регіонах.
Ще одним викликом є енергетична безпека — частина потужностей втрачена, імпорт ускладнений, а кількість атак «шахедами» нарощується. Нижче пряма мова від бізнесу та місцевої влади.
📊 Нагадаємо, що раніше ми підготували інтерактивні мапи з оглядом нинішнього стану областей, які постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.
Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:
Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс» додає, що захист інфраструктури — це вже не просто пріоритет, а нагальна потреба:
Юрій Бова, мер Тростянця нагадує про важливість посилення протиповітряної оборони:
📌Послухати більше 一 за посиланням у записі.
Подія відбулась у рамках проєкту Good Governance Fund «Economic Hub» який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися
🟢 Ми в Instagram
Ще одним викликом є енергетична безпека — частина потужностей втрачена, імпорт ускладнений, а кількість атак «шахедами» нарощується. Нижче пряма мова від бізнесу та місцевої влади.
Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:
«Запоріжжя, ймовірно, залишиться не просто з обмеженим електропостачанням — скоріше за все, ми будемо жити без електрики. Це пов'язано з тим, що навіть імпортовану електроенергію складно передати до Запоріжжя, а місцеві потужності тут майже втрачені.
Минулого місяця наша компанія вклала 30 млн грн на встановлення першої когенераційної установки на одному з комбінатів. У нас є ще п’ять таких об’єктів, і для їх енергонезалежності потрібно приблизно 200 млн грн. Нам не потрібні подарунки, але потрібні низьковідсоткові кредити та державна гарантія на підключення».
Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс» додає, що захист інфраструктури — це вже не просто пріоритет, а нагальна потреба:
«Коли я бачу трансформатори без жодного захисту, виникає питання — на що ми чекаємо? З трьох трансформаторів на підстанції, що живить частину міста та наше підприємство, працює лише один — два вже вийшли з ладу».
Юрій Бова, мер Тростянця нагадує про важливість посилення протиповітряної оборони:
«Шахедів стає більше, і вони залітають через конкретні прикордонні території. Ми розуміємо, що вони з'являються біля Києва, пролітаючи сотні кілометрів, де їх не збивають. Я очолюю добровольче формування на Сумщині, і ми регулярно збиваємо шахеди. Але для цього потрібна сучасна, ефективна зброя, а не Кулемет Максима чи трофейне обладнання, яке нам пропонують знайти самостійно.
Завданням сьогоднішньої влади в сенсі безпеки бізнесу, максимально покласти всі шахеди на території, де вони залітають».
📌Послухати більше 一 за посиланням у записі.
Подія відбулась у рамках проєкту Good Governance Fund «Economic Hub» який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17❤4🤔1😢1
За рік споживчі ціни виросли на 9,7%, хоча в НБУ такий рівень очікували лише до кінця 2024 року.
Порівняно з вереснем, інфляція у жовтні становила 1,8%. Більше зростання за місяць цього року було тільки у червні, коли ціни зросли на 2,2%.
🍞
На думку НБУ, інфляція тимчасово перетне позначку 10% на початку 2025 року і почне знижуватися навесні.
Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢25👍11⚡2❤2🙉2😁1
Розповідає в інтерв’ю Європейській правді Жозеп Боррель, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, мандат якого невдовзі закінчиться.
Декілька ключових цитат з інтерв'ю:
▪️ Про Трампа. Я не можу прогнозувати наміри адміністрації США, якої ще не існує. Невідомо навіть, хто буде держсекретарем чи міністром оборони. Але я знаю, що Європейська рада щойно підтвердила зобов'язання ЄС підтримувати Україну. Безпекова угода на десять років, яку ЄС у червні підписав з Україною, залишається чинною.
▪️Про зброю для України. Так, хотілося би діяти швидше. Але ми такі, як є. Євросоюз – це група з 27 країн-членів з різними поглядами, які потребують одностайності. Але ви ж пам'ятаєте: ми починали з того, що пропонували каски. А тепер – постачаємо F-16.
▪️Про прогрес у Євроінтеграції. Навіть сильного бажання бути членом Євросоюзу недостатньо. Потрібен процес реформ, щоб гарантувати, що всі критерії будуть виконані. Це не наше бажання: такими є правила. Але я хочу відзначити, що в останньому звіті про розширення, який Єврокомісія затвердила 30 жовтня, Україна визнана такою, що має дуже добрий результат, набагато кращий, ніж у деяких інших держав, які готуються до членства вже багатьох років.
Крім цього, експерти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за жовтень.
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍45❤16🥰4😁2🤡2
І як і раніше, ми у ЦЕС спільно з коаліцією 25 громадських організацій послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно.
Більше про законопроєкт від його співавтора, нардепа Ярослава Железняка:
«Це НЕ «легалізація порно» 一 воно легалізовано, і ми вже як пару років як мільйони податків з того ж самого OnlyFans збираємо.
Це 一 «декриміналізація порно». Щоб людей не кидали у вʼязницю за зберігання контенту або не проводили масові «таємні закупівлі» у веб-камерах. І одночасно зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото».
Кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake)
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія)
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей (тут ще й посилюємо)
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми
Кому цікаво дізнатись детальніше, Офіс ефективного регулювання (BRDO) підготував типові справи обвинувачення за приватні переписки, фотографії на сайтах знайомств тощо (на скрині).
🟢 Ми в Instagram
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍76🔥16🤡3