📈 Інфляція зростає швидше, ніж прогнозувалося. НБУ зберіг ставку 13%

Нацбанк залишив ключову ставку на рівні 13%. У НБУ очікують, що це дасть змогу сповільнити інфляцію наступного року та згодом повернути її до 5%. Вибрали головне з релізу регулятора:

▪️ Упродовж останніх місяців інфляція очікувано зростала, але дещо швидшими темпами, ніж прогнозувалося. Це, зокрема, наслідок подорожчання продовольчих товарів через гірший урожай і зростання вартості сировини для харчової промисловості, збільшення виробничих витрат, у тому числі на електроенергію й оплату праці, та послаблення гривні в попередні періоди.

▪️ Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці, проте навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися.

▪️ Невизначеність щодо обсягів міжнародної допомоги знизилася. Очікується, що цього року загальна сума міжнародного фінансування сягне $41,5 млрд, а наступного 一 $38,4 млрд.

▪️ НБУ зможе підтримувати належний рівень міжнародних резервів для збереження стійкості валютного ринку.

▪️ Оновлений прогноз НБУ передбачає триваліше утримання облікової ставки на рівні 13% 一 щонайменше до літа 2025 року.

▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни, додаткові бюджетні потреби, ймовірне підвищення податків та збільшення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Хороші прогнози для української економіки

Dragon Capital оновили макропрогноз на 2025 рік. Про головні цифри пише їхня головна економістка та учасниця наглядової ради ЦЕС Олена Білан:

«Пакет на $50 млрд, забезпечений доходами від російських активів, стане запорукою стабільності української економіки у 2025. А ще нарешті з'явиться ресурс розвивати внутрішній ВПК”.

👉 Ключові прогнози компанії на 2025 рік в базовому сценарії (продовження військових дій у 2025 році):

- Зростання реального ВВП на 3,0% рік-до-року завдяки відновленню внутрішнього споживання та розвитку ВПК;
- Показник інфляції досягне пікових значень на рівні 11% рік-до-року на початку 2025 року, але знизиться до 6,3% рік-до-року до кінця року;
- Контрольоване послаблення курсу в другій половині 2025 року до 45 грн/$;
- Дефіцит бюджету залишиться високим, проте буде повністю профінансований зовнішньою допомогою;
- Безповоротне фінансування з пакету $50 млрд допоможе стабілізувати показник борг/ВВП на рівні 91%».

⏰ Додамо, що у грудні ми традиційно зберемо уряд та аналітичні організації, щоб порівняти їхні прогнози на 2025-й рік. Слідкуйте за анонсами.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏗 У бюджеті-2025 не передбачено додаткового фінансування єВідновлення

Про це пише Олена Шуляк, голова Комітету ВР з питань організації держвлади та місцевого самоврядування:
«Станом на зараз хороших новин для всіх, хто очікує на збільшення фінансування за програмою єВідновлення, у мене, на жаль, немає».

єВідновлення – це державна програма грошової допомоги для відбудови житла, пошкодженого через бойові дії. Щоб отримати компенсацію потрібно подати повідомлення про пошкоджене майно у Дію.

❓Які пріоритети в уряду у новому бюджеті? Чи згортається відбудова у наступному році? Де баланс між цивільними та військовими видатками?

Будемо шукати відповідь на ці питання у розмові з профільними міністерства, експертами та місцевою владою.

⏰ Дата онлайн-дискусії — 5 листопада о 17:00. Реєстрація доступна за посиланням.

Запрошені спікери:

▪️ Юрій Бова, міський голова Тростянця;
▪️ Віктор Мазярчук, керівник Центру дослідження фіскальної політики;
▪️ Віталій Проценко, в.о директора Департаменту стратегічного планування та регіональної політики Міністерства розвитку громад та територій України.
▪️ Денис Улютін, перший заступник міністра фінансів України.

Реліз підготовлено в межах проєкту “Контроль витрат на відновлення України”, що фінансується Європейським Союзом. Проєкт є спільною роботою Центру економічної стратегії, Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу». Всі учасники проєкту є членами коаліції RISE.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍👩‍👧‍👦 Як змінилась чисельність населення за останні п'ять років по регіонах? І чи готові українці повертатися в регіони з підвищеними воєнними ризиками?

Порівнюємо оцінку Кабміну 2019 року («перепис Дубілета») і свіжу оцінку Інституту демографії 2024 року. В обох випадках основою для оцінки є дані мобільних операторів.

(Зауважимо, що це оновлена версія карти з уточненою методологією, яка відтепер коректніше відображає динаміку. Просимо колег та журналістів послуговуватися останньою версією).

🏘 Значна частка населення тих територій, де йдуть бойові дії, релокуються до географічно та культурно наближених регіонів з високими воєнними ризиками.

Підтримка життя в цих ризикових регіонах та створення умов для повернення людей — одна з головних тем, яку обговорювали підприємці та представники громад на нашому заході минулого тижня.

👥 Нижче додаємо кілька цитат спікерів:

Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»: «Люди не повинні відчувати на собі тягар війни — вони мають право на нормальне життя: ходити до магазинів, віддавати дітей до школи, мати тепло, світло, гарячу воду. Наприклад, у Харкові цілий рік не було вуличного освітлення, а в інших містах світло і реклама були навіть вдень. Це не докір, а просто різне ставлення, яке важко зрозуміти».

Юрій Бова, міський голова Тростянця: «95% населення нашого міста повернулись після деокупації. Ми активно ведемо соціальну політику: забезпечуємо безкоштовний транспорт по місту, роботу шкіл та дитсадків, лікарень. За таких умов люди готові залишатись і працювати».

Ольга Шаповал, виконавча директорка Kharkiv IT Cluster: «Ми маємо поважати вибір людей, які на третій рік війни залишилися або повернулися. Багато людей повернулося до Харківської області. Однак сьогодні в прифронтових регіонах жінки не можуть працювати, оскільки змушені залишатися з дітьми вдома. Державі слід взяти відповідальність за освітній процес у таких регіонах і дозволити функціонування шкіл із простішими укриттями».

Наталія Сидорук, директорка із зв’язків з державними органами «Інтерпайп»: «Ми робимо все можливе, щоб утримати працівників на наших підприємствах у Нікополі. Ми допомагаємо сім'ям працівників релокуватися за потреби до безпечних міст Дніпропетровської області. Водночас розуміємо, що ресурси для підтримки людей поступово вичерпуються».

🪖 Додамо, що питання бронювання — це перше питання до влади від підприємців прифронтових регіонів. Тут писали про це детальніше.

📌 Послухати подію в записі 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Шукаємо Digital-спеціаліста для підтримки роботи Міністерства фінансів

У рамках проєкту від уряду Великої Британії (UK Aid) шукаємо людину на full-time зайнятість з листопада до лютого із можливістю подовження.

Потрібно буде працювати з соцмережами Міністерства за контент-планом, залучати нову аудиторію та звітувати про результат.

Гарантуємо гідну оплату праці та цікаві задачі.

Основні вимоги:

▪️ Вища освіта в маркетингу, рекламі або суміжних галузях.
▪️ Досвід у Digital та SMM (3+ років, портфоліо успішних кейсів).
▪️ Знання аналітичних інструментів (Google Analytics, Facebook Ads тощо).
▪️ Розуміння роботи державних органів та специфіки їхньої комунікації.

🔗 Деталі 一 за посиланням.

📥 Чекаємо резюме та мотиваційний лист на [email protected].ua із темою «Digital-спеціаліст до Мінфіну».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ставлю на те, що закон про підвищення податків Президент уже й не підпише»

З допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая.

«Дірку в оборонному бюджеті закриють із тої частини зовнішньої допомоги, яку можна буде спрямовувати на оборону.

💰Якщо наступного року виникне гостра потреба у додаткових оборонних видатках 一 підвищать ПДВ, згідно рамки меморандуму з МВФ.

А якщо інтенсивність бойових дій не зростатиме, або реалізується «альтернативний сценарій» 一 то точно переб'ємося підвищеними акцизами (і тут повторю 一 не треба давати пільги для айкосів), та поступовою детінізацією/закручуванням гайок в рамках чинного ПКУ.

⭐️ І це, насправді, добре, бо той податковий пакет був відверто поганий.

Прикро лише, що знову «поїли лайна на шару», як у тому анекдоті про ковбоїв. Пишу «поїли», а не влада/слуги/ОП/Президент, бо всі в одному човні.

Бізнес і громадян подратували, бухгалтери витратили купу часу, намагаючись зрозуміти, як це все адмініструвати заднім числом, оці всі метання і відсутність чіткого бачення не додають довіри до влади, яка настільки важлива під час війни.

Ну і купа часу та зусиль на обговорення, виписування норм, голосування, аналіз, коментування 一 десятки тисяч людиногодин. Втрата фокусу з найважливішого 一 війни та пошуку шляхів до перемоги.

👉 І оця «тисяча для всіх» 一 вона про те саме. Розпорошення обмеженого ресурсу адмінапарату та суспільного фокусу. Це найприкріше».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Відсутність чітких критеріїв для територій з підвищеними воєнними ризиками шкодить роботі бізнесу

👉 Про це підприємці говорили на нашому заході минулого тижня.

Підприємство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» знаходиться за 8 км від тимчасово окупованого Енергодару. Ще рік тому Марганецьку громаду виключили з зони активних бойових дій.

Як наслідок, підприємство повинно сплачувати податок на землю та нерухомість, при цьому стикаючись з постійними перебоями електроенергії, каже Олексій Алексєєнко, голова правління підприємства.

«Відповідно до постанови Кабміну №856, електроенергію не відключають в 20-кілометровій зоні від лінії зіткнення. Однак у Марганці, навіть за наявності такої постанови, виникають серйозні труднощі з подачею електроенергії. У Нікополі на головній підстанції залишився лише один трансформатор, а в Марганці всі три трансформатори знищені.

Відсутність чітких критеріїв територій активний бойових дій призводить до того, що місто, яке постійно під обстрілами, рік тому було виключене з цієї зони».

Про це також говорить Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:

«Потрібно чітко визначити, що таке прифронтові території: окреслити їх за законом і встановити особливі режими існування. Робота в Запоріжжі часто не відрізняється від перебування на лінії фронту».

Регіонам з підвищеними воєнними ризиками потрібна підтримка уряду. Про це розповів Олександр Попович, генеральний директор друкарні «Юнісофт»:

«Ми свідомо вирішили разом із власником компанії залишитися та працювати в Харкові. Якщо зараз місто покине весь бізнес, всі великі та виробничі компанії, хто тоді залишиться в Харкові? Ми можемо перевезти обладнання для друкарні, але що робити з кадрами? Наші працівники — це фахівці, яких треба навчати роками. Без чіткої програми підтримки для прифронтових регіонів, таких як Харківщина, Запоріжжя, Сумщина, Херсонщина та Миколаївщина, ми можемо просто їх втратити».

👀 Серед іншого, підприємці говорили про проблеми з бронюванням, безпековими факторами та доступом до банківського фінансування.

📌 Послухати більше можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Можливо, Трамп продовжить так само фінансово підтримувати Україну, але навряд допомога виросте

👉 Про це в етері Суспільного говорив Максим Самойлюк, економіст ЦЕС:

«У випадку перемоги Трампа, на мою думку, в найкращому випадку, ми можемо сподіватися на те, що фінансування продовжуватиметься так, як зараз, а в найгіршому випадку, воно може зовсім припинитися.

Однак особливістю Дональда Трампа є його повна непередбачуваність, тож, можливо, в випадку його перемоги справдяться і геть позитивні сценарії для України, але складно щось прогнозувати».

💸 З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала майже $100 млрд фінансової допомоги, з яких США надали близько $27 млрд. Варто зазначити, що на відміну від ЄС, які переважно надають кошти у вигляді дуже пільгових, але кредитів, США дотепер надавали безповоротну допомогу у вигляді грантів.

📉 Водночас США не є важливим торговельним партнером для України, і навпаки. У 2023 році Україна експортувала до США товарів лише на $521 млн і значну частку цього експорту займали продукти металургії. Такий експорт не є визначальним для України, а для Сполучених Штатів імпорт українських товарів є взагалі непомітним.

Для порівняння, Тайвань минулого року експортував до США товарів на $76 млрд, зокрема електроніку і мікрочіпи — товари, які роблять Тайвань не тільки важливим геополітичним партнером США, але й економічним.

Графік — Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як відкриття експорту зброї може знизити вартість закупівель для ЗСУ?

🎙 Говоримо про це у новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Катериною Михалко, виконавчою директоркою Технологічних сил України 一 об'єднання приватних виробників зброї.

💰 Українські виробники можуть щорічно виготовляти озброєння на суму $20 млрд. Проте держава має кошти на закупівлю лише на $6 млрд.

«Якби був відкритий контрольований експорт надлишкової продукції, це дозволило би знизити собівартість одного зразка озброєння для українських військових. А виробники мали би більше коштів для інвестицій у нові розробки та підвищення якості зброї для української армії», 一 каже Катерина Михалко.

Щоб уникнути ризику купівлі українського озброєння Росією, Державна служба експортного контролю може контролювати експорт лише у ті країни, з якими Україна підписала безпекові угоди.

«Виробники військових технологій є вагомим ресурсом для збільшення податкових надходжень і валютних потоків до держави. Вкрай важливо запобігти переміщенню цих підприємств за кордон, адже, на жаль, наші опитування показують, що 85% компаній вже переїхали або планують це зробити», 一 резюмує Катерина.

🔍 У подкасті також говоримо про місце України на глобальному ринку озброєння, інтеграцію з НАТО та роль благодійних фондів у війні.

Фото 一 Арсеній Герасименко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Як змінюються очікування інвесторів після перемоги Трампа?

👉 Прокоментували для Forbes динаміку на фондових ринках. Інвестори очікують більш сприятливої для них податкової політики та позитивних ефектів від очікуваної політики протекціонізму.

▪️ Нафта дешевшає — політика команди Трампа є зрозумілою і прогнозованою 一 максимально дозволяти й сприяти нарощуванню власного видобутку в США.

▪️ Криптовалюта дорожчає через очікування впливу «криптолобі», яке буде широко представлене в новому Конгресі, на регулювання криптовалют.

▪️ Золото падає, а українські та російські цінні папери зростають. Це ставка інвесторів на виконання Трампом обіцянки закінчити війну, або й просто очікування будь-яких змін теперішньої політики. Плюс переконлива перемога Трампа зняла побоювання щодо політичної нестабільності в США.

Втім, «економічна платформа» Трампа залишається розмитою. Надалі ринки корегуватимуться залежно від реальних кроків команди Трампа та навіть персон, призначених на ключові позиції. А протекціонізм, хоча й може дати короткий стимулювальний ефект, довгостроково шкодить економіці, б’ючи по її ефективності.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гетманцев пропонує обов'язково розміщувати частину доходу у військові облігації — чому це шкідливо?

(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

«Щодо ідеї Данила Гетманцева про обов'язкове розміщення частини доходу фізосіб в ОВДП.

На мій погляд 一 це не «стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби оборони».

Це було б пряме вилучення частини доходу, хоч і у вигляді позики державі.

Хтось справді може розглядати це, як заміщення звичних заощаджень. Але таких людей буде мало, бо чисто психологічно обов'язкове вилучення частини доходу в державний борг не буде сприйматися, як ліквідні добровільні заощадження (і ще про один поведінковий ефект 一 нижче).

💵 Тому по факту переважна більшість громадян сприйме це як зменшення disposable income, навіть якщо вони не чули такого терміну.

Це зменшить інші заощадження, які є часткою disposable income 一 доходу, яким розпоряджаються українці. І це зменшить споживчий попит.

Ну і слід пам'ятати, що далеко не всі заощаджують хоч щось. Це знову було б ударом по найменш забезпеченим (якщо не встановлювати нижньої межі доходу).

І це знову «стрижка» білих доходів і стимул їх скорочувати, тінізувати.

Наступне питання 一 чи буде залучення на ринкових умовах. Якщо так, то навіщо воно взагалі? 🤔

Апетит Мінфіну до розміщення на ринкових умовах уже й так обмежений, через вартість обслуговування. Знижувати потім реальну ставку через істотно вищу інфляцію 一 теж було б злом.

А якщо примусове запозичення буде на неринкових умовах 一 це фінансові репресії, те саме ПДФО, тільки у збоченій формі, яке сплачується через втрату вартості заощаджень у часі.

🔺 Це підірве довіру населення до держави, як емітента. Я б, наприклад, після такого кроку припинив добровільно купувати нові облігації (з 2022 року купую гривневі, а пізніше й валютні, і цілком задоволений цим інструментом), бо це великий червоний прапор, на якому написано «ПІРАМІДА».

Де репресії через примусове розміщення, там за рогом і репресії для добровільних вкладників. Навіть якщо держава не матиме такого наміру, читатиметься це однозначно.

Історичний досвід, якщо не вдаватися в деталі, показує, що до такого кроку держави вдавалися у зовсім відчайдушних обставинах.

Тому на сьогодні такі ідеї виглядають зовсім не на часі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У жовтні Україна скоротила імпорт електроенергії з-за кордону на 60% 一 DiXi Group

Втім, обсяги імпорту все ще втричі перевищують експорт.

Минулого місяця Україна імпортувала 181,8 тис. МВт·год електроенергії.

З них 33% надійшло з Угорщини, близько 25% — зі Словаччини🇸🇰 і Румунії 🇷🇴, 11% — з Польщі 🇵🇱, а 6% — з Молдови 🇲🇩.

Водночас експорт зріс до 60,7 тис. МВт·год. Найбільше експортували електроенергію до Угорщини🇭🇺 (33%), Румунії 🇷🇴(26%) та Словаччини🇸🇰 (25%).

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Продовжуємо розповідати про виклики регіонів з підвищеними воєнними ризиками

👉 Раніше ми розповідали про проблеми з чітким визначенням таких територій, бронюванням працівників, а також розглянули, як змінилась чисельність населення у цих регіонах.

Ще одним викликом є енергетична безпека — частина потужностей втрачена, імпорт ускладнений, а кількість атак «шахедами» нарощується. Нижче пряма мова від бізнесу та місцевої влади.

📊 Нагадаємо, що раніше ми підготували інтерактивні мапи з оглядом нинішнього стану областей, які постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.

Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:

«Запоріжжя, ймовірно, залишиться не просто з обмеженим електропостачанням — скоріше за все, ми будемо жити без електрики. Це пов'язано з тим, що навіть імпортовану електроенергію складно передати до Запоріжжя, а місцеві потужності тут майже втрачені.

Минулого місяця наша компанія вклала 30 млн грн на встановлення першої когенераційної установки на одному з комбінатів. У нас є ще п’ять таких об’єктів, і для їх енергонезалежності потрібно приблизно 200 млн грн. Нам не потрібні подарунки, але потрібні низьковідсоткові кредити та державна гарантія на підключення».

Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс» додає, що захист інфраструктури — це вже не просто пріоритет, а нагальна потреба:

«Коли я бачу трансформатори без жодного захисту, виникає питання — на що ми чекаємо? З трьох трансформаторів на підстанції, що живить частину міста та наше підприємство, працює лише один — два вже вийшли з ладу».

Юрій Бова, мер Тростянця нагадує про важливість посилення протиповітряної оборони:

«Шахедів стає більше, і вони залітають через конкретні прикордонні території. Ми розуміємо, що вони з'являються біля Києва, пролітаючи сотні кілометрів, де їх не збивають. Я очолюю добровольче формування на Сумщині, і ми регулярно збиваємо шахеди. Але для цього потрібна сучасна, ефективна зброя, а не Кулемет Максима чи трофейне обладнання, яке нам пропонують знайти самостійно.

Завданням сьогоднішньої влади в сенсі безпеки бізнесу, максимально покласти всі шахеди на території, де вони залітають».

📌Послухати більше 一 за посиланням у записі.

Подія відбулась у рамках проєкту Good Governance Fund «Economic Hub» який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція у жовтні знову обігнала прогнози

За рік споживчі ціни виросли на 9,7%, хоча в НБУ такий рівень очікували лише до кінця 2024 року.

Порівняно з вереснем, інфляція у жовтні становила 1,8%. Більше зростання за місяць цього року було тільки у червні, коли ціни зросли на 2,2%.

🍞🥤За місяць найбільше подорожчали продукти і напої (+3,2% м/м), алкоголь і тютюн (+1,8%) та одяг і взуття (+1,2%). З продуктів найбільше подорожчали овочі (+18,2%) та яйця (+18,1%).

🛒 Усі продукти харчування продовжують бути суттєво дорожчими, ніж минулого року, зокрема через гірший урожай. Овочі у жовтні 2024 року подорожчали на 62,1% порівняно з жовтнем 2023 року, масло — на 27,3% р/р, фрукти — на 23,9% р/р.

На думку НБУ, інфляція тимчасово перетне позначку 10% на початку 2025 року і почне знижуватися навесні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Україна має кращий результат, ніж деякі держави, що йдуть до членства багато років

Розповідає в інтерв’ю Європейській правді Жозеп Боррель, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, мандат якого невдовзі закінчиться.

Декілька ключових цитат з інтерв'ю:

▪️ Про Трампа. Я не можу прогнозувати наміри адміністрації США, якої ще не існує. Невідомо навіть, хто буде держсекретарем чи міністром оборони. Але я знаю, що Європейська рада щойно підтвердила зобов'язання ЄС підтримувати Україну. Безпекова угода на десять років, яку ЄС у червні підписав з Україною, залишається чинною.

▪️Про зброю для України. Так, хотілося би діяти швидше. Але ми такі, як є. Євросоюз – це група з 27 країн-членів з різними поглядами, які потребують одностайності. Але ви ж пам'ятаєте: ми починали з того, що пропонували каски. А тепер – постачаємо F-16.

▪️Про прогрес у Євроінтеграції. Навіть сильного бажання бути членом Євросоюзу недостатньо. Потрібен процес реформ, щоб гарантувати, що всі критерії будуть виконані. Це не наше бажання: такими є правила. Але я хочу відзначити, що в останньому звіті про розширення, який Єврокомісія затвердила 30 жовтня, Україна визнана такою, що має дуже добрий результат, набагато кращий, ніж у деяких інших держав, які готуються до членства вже багатьох років.

⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, ми проведемо обговорення про те, наскільки українська економіка близька до ЄС, а також оглянемо головні реформи пов’язані з цією темою.

Крім цього, експерти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за жовтень.

🔗 Зареєструватися на подію 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔞 У Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт про декриміналізацію порно

👉 Це компромісний варіант попереднього проєкту закону, про який ми розповідали раніше.

І як і раніше, ми у ЦЕС спільно з коаліцією 25 громадських організацій послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно.

Більше про законопроєкт від його співавтора, нардепа Ярослава Железняка:

«Це НЕ «легалізація порно» 一 воно легалізовано, і ми вже як пару років як мільйони податків з того ж самого OnlyFans збираємо.

Це 一 «декриміналізація порно». Щоб людей не кидали у вʼязницю за зберігання контенту або не проводили масові «таємні закупівлі» у веб-камерах. І одночасно зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото».

Кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake)
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія)
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей (тут ще й посилюємо)
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми

Кому цікаво дізнатись детальніше, Офіс ефективного регулювання (BRDO) підготував типові справи обвинувачення за приватні переписки, фотографії на сайтах знайомств тощо (на скрині).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram