Можливо, Трамп продовжить так само фінансово підтримувати Україну, але навряд допомога виросте

👉 Про це в етері Суспільного говорив Максим Самойлюк, економіст ЦЕС:

«У випадку перемоги Трампа, на мою думку, в найкращому випадку, ми можемо сподіватися на те, що фінансування продовжуватиметься так, як зараз, а в найгіршому випадку, воно може зовсім припинитися.

Однак особливістю Дональда Трампа є його повна непередбачуваність, тож, можливо, в випадку його перемоги справдяться і геть позитивні сценарії для України, але складно щось прогнозувати».

💸 З початку повномасштабного вторгнення Україна отримала майже $100 млрд фінансової допомоги, з яких США надали близько $27 млрд. Варто зазначити, що на відміну від ЄС, які переважно надають кошти у вигляді дуже пільгових, але кредитів, США дотепер надавали безповоротну допомогу у вигляді грантів.

📉 Водночас США не є важливим торговельним партнером для України, і навпаки. У 2023 році Україна експортувала до США товарів лише на $521 млн і значну частку цього експорту займали продукти металургії. Такий експорт не є визначальним для України, а для Сполучених Штатів імпорт українських товарів є взагалі непомітним.

Для порівняння, Тайвань минулого року експортував до США товарів на $76 млрд, зокрема електроніку і мікрочіпи — товари, які роблять Тайвань не тільки важливим геополітичним партнером США, але й економічним.

Графік — Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як відкриття експорту зброї може знизити вартість закупівель для ЗСУ?

🎙 Говоримо про це у новому випуску подкасту «Що з економікою?» разом з Катериною Михалко, виконавчою директоркою Технологічних сил України 一 об'єднання приватних виробників зброї.

💰 Українські виробники можуть щорічно виготовляти озброєння на суму $20 млрд. Проте держава має кошти на закупівлю лише на $6 млрд.

«Якби був відкритий контрольований експорт надлишкової продукції, це дозволило би знизити собівартість одного зразка озброєння для українських військових. А виробники мали би більше коштів для інвестицій у нові розробки та підвищення якості зброї для української армії», 一 каже Катерина Михалко.

Щоб уникнути ризику купівлі українського озброєння Росією, Державна служба експортного контролю може контролювати експорт лише у ті країни, з якими Україна підписала безпекові угоди.

«Виробники військових технологій є вагомим ресурсом для збільшення податкових надходжень і валютних потоків до держави. Вкрай важливо запобігти переміщенню цих підприємств за кордон, адже, на жаль, наші опитування показують, що 85% компаній вже переїхали або планують це зробити», 一 резюмує Катерина.

🔍 У подкасті також говоримо про місце України на глобальному ринку озброєння, інтеграцію з НАТО та роль благодійних фондів у війні.

Фото 一 Арсеній Герасименко.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Як змінюються очікування інвесторів після перемоги Трампа?

👉 Прокоментували для Forbes динаміку на фондових ринках. Інвестори очікують більш сприятливої для них податкової політики та позитивних ефектів від очікуваної політики протекціонізму.

▪️ Нафта дешевшає — політика команди Трампа є зрозумілою і прогнозованою 一 максимально дозволяти й сприяти нарощуванню власного видобутку в США.

▪️ Криптовалюта дорожчає через очікування впливу «криптолобі», яке буде широко представлене в новому Конгресі, на регулювання криптовалют.

▪️ Золото падає, а українські та російські цінні папери зростають. Це ставка інвесторів на виконання Трампом обіцянки закінчити війну, або й просто очікування будь-яких змін теперішньої політики. Плюс переконлива перемога Трампа зняла побоювання щодо політичної нестабільності в США.

Втім, «економічна платформа» Трампа залишається розмитою. Надалі ринки корегуватимуться залежно від реальних кроків команди Трампа та навіть персон, призначених на ключові позиції. А протекціонізм, хоча й може дати короткий стимулювальний ефект, довгостроково шкодить економіці, б’ючи по її ефективності.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Гетманцев пропонує обов'язково розміщувати частину доходу у військові облігації — чому це шкідливо?

(допис нашого старшого економіста Юрія Гайдая).

«Щодо ідеї Данила Гетманцева про обов'язкове розміщення частини доходу фізосіб в ОВДП.

На мій погляд 一 це не «стимулювання залучення внутрішніх заощаджень на потреби оборони».

Це було б пряме вилучення частини доходу, хоч і у вигляді позики державі.

Хтось справді може розглядати це, як заміщення звичних заощаджень. Але таких людей буде мало, бо чисто психологічно обов'язкове вилучення частини доходу в державний борг не буде сприйматися, як ліквідні добровільні заощадження (і ще про один поведінковий ефект 一 нижче).

💵 Тому по факту переважна більшість громадян сприйме це як зменшення disposable income, навіть якщо вони не чули такого терміну.

Це зменшить інші заощадження, які є часткою disposable income 一 доходу, яким розпоряджаються українці. І це зменшить споживчий попит.

Ну і слід пам'ятати, що далеко не всі заощаджують хоч щось. Це знову було б ударом по найменш забезпеченим (якщо не встановлювати нижньої межі доходу).

І це знову «стрижка» білих доходів і стимул їх скорочувати, тінізувати.

Наступне питання 一 чи буде залучення на ринкових умовах. Якщо так, то навіщо воно взагалі? 🤔

Апетит Мінфіну до розміщення на ринкових умовах уже й так обмежений, через вартість обслуговування. Знижувати потім реальну ставку через істотно вищу інфляцію 一 теж було б злом.

А якщо примусове запозичення буде на неринкових умовах 一 це фінансові репресії, те саме ПДФО, тільки у збоченій формі, яке сплачується через втрату вартості заощаджень у часі.

🔺 Це підірве довіру населення до держави, як емітента. Я б, наприклад, після такого кроку припинив добровільно купувати нові облігації (з 2022 року купую гривневі, а пізніше й валютні, і цілком задоволений цим інструментом), бо це великий червоний прапор, на якому написано «ПІРАМІДА».

Де репресії через примусове розміщення, там за рогом і репресії для добровільних вкладників. Навіть якщо держава не матиме такого наміру, читатиметься це однозначно.

Історичний досвід, якщо не вдаватися в деталі, показує, що до такого кроку держави вдавалися у зовсім відчайдушних обставинах.

Тому на сьогодні такі ідеї виглядають зовсім не на часі».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ У жовтні Україна скоротила імпорт електроенергії з-за кордону на 60% 一 DiXi Group

Втім, обсяги імпорту все ще втричі перевищують експорт.

Минулого місяця Україна імпортувала 181,8 тис. МВт·год електроенергії.

З них 33% надійшло з Угорщини, близько 25% — зі Словаччини🇸🇰 і Румунії 🇷🇴, 11% — з Польщі 🇵🇱, а 6% — з Молдови 🇲🇩.

Водночас експорт зріс до 60,7 тис. МВт·год. Найбільше експортували електроенергію до Угорщини🇭🇺 (33%), Румунії 🇷🇴(26%) та Словаччини🇸🇰 (25%).

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Продовжуємо розповідати про виклики регіонів з підвищеними воєнними ризиками

👉 Раніше ми розповідали про проблеми з чітким визначенням таких територій, бронюванням працівників, а також розглянули, як змінилась чисельність населення у цих регіонах.

Ще одним викликом є енергетична безпека — частина потужностей втрачена, імпорт ускладнений, а кількість атак «шахедами» нарощується. Нижче пряма мова від бізнесу та місцевої влади.

📊 Нагадаємо, що раніше ми підготували інтерактивні мапи з оглядом нинішнього стану областей, які постраждали від вторгнення та залишаються вразливими до нових загроз.

Борис Шестопалов, співвласник та генеральний директор «HD-group»:

«Запоріжжя, ймовірно, залишиться не просто з обмеженим електропостачанням — скоріше за все, ми будемо жити без електрики. Це пов'язано з тим, що навіть імпортовану електроенергію складно передати до Запоріжжя, а місцеві потужності тут майже втрачені.

Минулого місяця наша компанія вклала 30 млн грн на встановлення першої когенераційної установки на одному з комбінатів. У нас є ще п’ять таких об’єктів, і для їх енергонезалежності потрібно приблизно 200 млн грн. Нам не потрібні подарунки, але потрібні низьковідсоткові кредити та державна гарантія на підключення».

Юрій Атанасов, генеральний директор «Сентравіс» додає, що захист інфраструктури — це вже не просто пріоритет, а нагальна потреба:

«Коли я бачу трансформатори без жодного захисту, виникає питання — на що ми чекаємо? З трьох трансформаторів на підстанції, що живить частину міста та наше підприємство, працює лише один — два вже вийшли з ладу».

Юрій Бова, мер Тростянця нагадує про важливість посилення протиповітряної оборони:

«Шахедів стає більше, і вони залітають через конкретні прикордонні території. Ми розуміємо, що вони з'являються біля Києва, пролітаючи сотні кілометрів, де їх не збивають. Я очолюю добровольче формування на Сумщині, і ми регулярно збиваємо шахеди. Але для цього потрібна сучасна, ефективна зброя, а не Кулемет Максима чи трофейне обладнання, яке нам пропонують знайти самостійно.

Завданням сьогоднішньої влади в сенсі безпеки бізнесу, максимально покласти всі шахеди на території, де вони залітають».

📌Послухати більше 一 за посиланням у записі.

Подія відбулась у рамках проєкту Good Governance Fund «Economic Hub» який фінансується UK International Development від уряду Великої Британії. Імплементатори проєкту — Abt Global та Центр економічної стратегії.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📈 Інфляція у жовтні знову обігнала прогнози

За рік споживчі ціни виросли на 9,7%, хоча в НБУ такий рівень очікували лише до кінця 2024 року.

Порівняно з вереснем, інфляція у жовтні становила 1,8%. Більше зростання за місяць цього року було тільки у червні, коли ціни зросли на 2,2%.

🍞🥤За місяць найбільше подорожчали продукти і напої (+3,2% м/м), алкоголь і тютюн (+1,8%) та одяг і взуття (+1,2%). З продуктів найбільше подорожчали овочі (+18,2%) та яйця (+18,1%).

🛒 Усі продукти харчування продовжують бути суттєво дорожчими, ніж минулого року, зокрема через гірший урожай. Овочі у жовтні 2024 року подорожчали на 62,1% порівняно з жовтнем 2023 року, масло — на 27,3% р/р, фрукти — на 23,9% р/р.

На думку НБУ, інфляція тимчасово перетне позначку 10% на початку 2025 року і почне знижуватися навесні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇦 Україна має кращий результат, ніж деякі держави, що йдуть до членства багато років

Розповідає в інтерв’ю Європейській правді Жозеп Боррель, високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, мандат якого невдовзі закінчиться.

Декілька ключових цитат з інтерв'ю:

▪️ Про Трампа. Я не можу прогнозувати наміри адміністрації США, якої ще не існує. Невідомо навіть, хто буде держсекретарем чи міністром оборони. Але я знаю, що Європейська рада щойно підтвердила зобов'язання ЄС підтримувати Україну. Безпекова угода на десять років, яку ЄС у червні підписав з Україною, залишається чинною.

▪️Про зброю для України. Так, хотілося би діяти швидше. Але ми такі, як є. Євросоюз – це група з 27 країн-членів з різними поглядами, які потребують одностайності. Але ви ж пам'ятаєте: ми починали з того, що пропонували каски. А тепер – постачаємо F-16.

▪️Про прогрес у Євроінтеграції. Навіть сильного бажання бути членом Євросоюзу недостатньо. Потрібен процес реформ, щоб гарантувати, що всі критерії будуть виконані. Це не наше бажання: такими є правила. Але я хочу відзначити, що в останньому звіті про розширення, який Єврокомісія затвердила 30 жовтня, Україна визнана такою, що має дуже добрий результат, набагато кращий, ніж у деяких інших держав, які готуються до членства вже багатьох років.

⚡️ У цей четвер, 14 листопада о 17:00, ми проведемо обговорення про те, наскільки українська економіка близька до ЄС, а також оглянемо головні реформи пов’язані з цією темою.

Крім цього, експерти ЦЕС оглянуть основні зміни в економіці країни за жовтень.

🔗 Зареєструватися на подію 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔞 У Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт про декриміналізацію порно

👉 Це компромісний варіант попереднього проєкту закону, про який ми розповідали раніше.

І як і раніше, ми у ЦЕС спільно з коаліцією 25 громадських організацій послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно.

Більше про законопроєкт від його співавтора, нардепа Ярослава Железняка:

«Це НЕ «легалізація порно» 一 воно легалізовано, і ми вже як пару років як мільйони податків з того ж самого OnlyFans збираємо.

Це 一 «декриміналізація порно». Щоб людей не кидали у вʼязницю за зберігання контенту або не проводили масові «таємні закупівлі» у веб-камерах. І одночасно зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото».

Кримінальна відповідальність залишиться виключно за:
▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake)
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія)
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей (тут ще й посилюємо)
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми

Кому цікаво дізнатись детальніше, Офіс ефективного регулювання (BRDO) підготував типові справи обвинувачення за приватні переписки, фотографії на сайтах знайомств тощо (на скрині).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🔻Висока інфляція у США стала однією з головних причин поразки демократів

На відміну від українців, які звикли до інфляції на рівні 10% на рік, для американців такий рівень був незвичним. До неї призвели «вливання грошей в економіку» після ковіду та уповільнення економіки.

«Люди негативно ставляться до інфляції і краще переносять навіть зниження зарплат, аніж, коли зростання цін створює відчуття, що держава та олігархи обкрадають їх», 一 каже виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.

⛽️ Тому після перемоги Трамп пообіцяв почати масову розробку нафтових свердловин, що може значно знизити ціни на пальне.

«Я не буду робити припущень щодо ринку нафти, оскільки на нього впливають безліч гравців, зокрема країни Близького Сходу, Росія і Сполучені Штати, кожна зі своїми інтересами. Однак для автомобілізованої країни, як США, зниження цін на нафту може швидко покращити економічне становище громадян через здешевлення бензину й дизелю. Це також стане ефективним політичним інструментом для адміністрації, щоб зберегти високий рівень довіри у перші 100 днів на посаді», 一 підсумовує Гліб Вишлінський.

🎧 Детальніше про економіку США та перспективи підтримки для України можна послухати за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Уряд вже відібрав більше 100 інвестпроєктів по відбудові на 2025 рік. Як визначатимуть пріоритетність фінансування?

👉 Про це розповів перший заступник міністра фінансів України Денис Улютін на нашому заході «Чи є місце для відновлення у воєнному бюджеті-2025?»:

«З 750 проєктів і проєктних пропозицій, Мінфін разом з Мінекономіки та Мінінфраструктури відібрали 136 через систему Dream. Не всі вони отримають фінансування з передбачених у проєкті держбюджету 25 млрд грн 一 наразі міністерства формують короткий список пріоритетних проєктів».

📄 Додамо, що минулого року уряд схвалив Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями, за якою пріоритети держфінансування визначає Стратегічна інвестиційна рада у складі представників ключових міністерств. Кожне міністерство має свою функцію:

Мінекономіки — стратегічна відповідність проєктів;
Мінінфраструктури — технічна оцінка;
Мінфін — фінансова сталість.

«Провівши перший етап реформи управління публічними інвестиціями, ми зрозуміли, що в країні не так багато проєктів, готових до реалізації. При чому, найбільш підготовлені 一 це дорожні проєкти. Ми, у свою чергу, розуміємо, що проєкти мають бути і в інших секторах», 一 додає Денис Улютін.

👥 Для підготовки проєктів в інших сферах спільно з донорами має бути створений Project Preparation Facilities при Мінекономіки.

Там відбиратимуть концепції для подальшого перетворення на проєкти, які можуть отримати фінансування як з держбюджету, так і за допомогою державних гарантій та коштів міжнародних фінансових організацій.

📌 Більше про стратегічне планування відбудови та роль системи DREAM у цьому процесі слухайте за посиланням.

З 2023 року ми моніторимо видатки на відбудову спільно з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій і ГО «Технології прогресу» за підтримки Європейського Союзу. Переглянути презентації та дізнатися більше про проєкт ви можете на сайті Big Recovery Portal.

🤔 Чому єдина валюта для країн BRICS 一 це чергова російська дурниця?

На саміті країн BRICS (найбільших за площею та населенням країн, що розвиваються 一 Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР) Росія заявила про намір ввести єдину валюту.

👉 Крім того, що купюру презентували без назви, концепту, як вона працюватиме теж немає.

У новому випуску нашого подкасту «Що з економікою?» Андрій Нестерук, керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum розповів, чому створення єдиної валюти BRICS є малоймовірним.

1️⃣ По-перше, країни BRICS мають дуже різні економічні умови на відміну від, наприклад, ЄС з євро. Росія зараз бореться з інфляцією і підняла ставку до 21%, а Китай, навпаки, знижує свою ставку (3,1%) для стимулювання зростання.

«Уявімо, що у них була б спільна валюта. У такому випадку один центральний банк мав би проводити єдину монетарну політику, що задовольняла б усі країни, але це неможливо через їхні різні економічні цикли й інтереси», 一 каже Андрій.

2️⃣ Друга проблема — це значна різниця в масштабах економік країн. Китай складає близько двох третин сукупного ВВП цього блоку. У разі створення єдиного центрального банку він би обслуговував переважно інтереси Китаю. Тоді навіщо створювати нову валюту, якщо можна просто використовувати юань у міжнародних розрахунках?

3️⃣ Третій виклик — це жорсткі обмеження на рух капіталу в країнах BRICS. В Індії, наприклад, існують обмеження на вивезення рупій за межі країни, у Китаю більше обмежень на ввезення капіталу.

🎙Також у подкасті говоримо про альтернативи для застарілої платіжної системи SWIFT, вплив DLT («блокчейну») на фінансову систему та безкорисність крипти.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Бюджетна допомога від іноземних партнерів перевищила $100 млрд

Від початку повномасштабного вторгнення Україна отримала вже $100,79 млрд зовнішньої фінансової допомоги.

Іноземне фінансування втримало українську економіку від колапсу в умовах війни.

💰Завдяки цим коштам Україна здатна фінансувати цивільні видатки бюджету, коли всі власні надходження йдуть на фінансування оборони.

👉 Наш економіст Максим Самойлюк підсумував основні джерела та особливості міжнародного фінансування.

▪️ Найбільше коштів Україна за ці роки отримала від Європейського Союзу ($40,5 млрд), США ($28,2 млрд) та МВФ ($11,4 млрд). Значні обсяги фінансування також надходили від Японії ($6,3 млрд), Канади ($5,4 млрд), Великої Британії ($2,6 млрд). Загалом український бюджет фінансували 27 різних країн та організацій.

▪️ 35% фінансування Україна отримала як безповоротний грант, а 65% надходило у формі пільгових кредитів. Такі кредити сильно відрізняються від звичайних, комерційних кредитів. Здебільшого Україна почне повертати тіло кредитів через декілька десятиліть, а відсотки за кредитами для нас мінімальні або взагалі відсутні.

▪️ Незважаючи на те, що обсяги наданого Україні фінансування є безпрецедентними, вони все одно менші за потребу. За роки повномасштабної війни дефіцит державного бюджету перевищив $120 млрд; ще близько $33,5 млрд пішло на погашення внутрішніх та зовнішніх боргів.

Отже, $100 млрд іноземних коштів покрили 64% потреби у додатковому фінансуванні.

Допоки триває повномасштабна війна, Україна не зможе жити без іноземного фінансування. Основою допомоги на наступні роки має стати $50 млрд грантів та кредитів від країн G7, забезпечені доходами від заморожених російських активів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🧐 Один з пунктів «плану перемоги», який зацікавив Трампа 一 це доступ до українських природних ресурсів, пише Financial Times

І ця опція може бути навіть вигідною для України, пояснює наш виконавчий директор Гліб Вишлінський в етері Радіо НВ.

«Було б добре, якби Україною зацікавилися іноземні партнери, що дозволило б залучити інвестиції у природні ресурси та інші сфери. Війна вже послабила вплив місцевих олігархів, що відкриває можливості для пошуку міжнародних партнерів, здатних підтримати захист та розвиток українських ресурсів», 一 каже Гліб Вишлінський.

💸 Наскільки Україна є привабливою для іноземних інвесторів?

Раніше ми у ЦЕС аналізували вплив корозійного капіталу (непрозорі потоки капіталу без ринкової орієнтації, який може використовуватись для політичного тиску та впливу на економіку) в Україні: російського, китайського та українського олігархічного. Виявилося, що Україна не є настільки привабливою, як можна було б очікувати.

Якщо до 2014 року російський капітал мав деяке поширення, однак пізніше, а особливо після 2022 року, його частка російського суттєво зменшилася і тепер близька до нуля.

🇨🇳Для Китаю Україна взагалі не є стратегічно цікавою. У багатьох країнах, як-от на Західних Балканах чи в Африці, Китай активно інвестує, витісняючи західних гравців. В Україні ж, крім імпорту китайських товарів, великих китайських інвестицій практично немає. У той час як турецькі компанії будують дороги, китайські — не проявляють активності.

Додамо, що друга з ідей «плану перемоги», яка була орієнтовані саме на Трампа 一 це заміна частини американських військ, дислокованих у Європі, українськими військами після війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Що прийде на заміну системі SWIFT?

Відома система SWIFT, яку банки використовують для обміну інформацією, може поступитися місцем технології на основі блокчейну — Distributed Ledger Technology (DLT).

У традиційній системі SWIFT банки передають повідомлення, а самі гроші переміщуються через національні платіжні системи, як-от Fedwire у США. Тоді як DLT дозволяє проводити транзакції між банками швидше, безпечніше й без посередників.

👉 Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» розповів Андрій Нестерук, керівник відділу стратегічного планування компанії Finteum:

«Наприклад, організація Bank for International Settlements (BIS), яка займається регулюванням міжнародних платежів та міжбанківських операцій по всьому світу, запустила пілотний проєкт mBridge. Цей проєкт об'єднує національні платіжні системи на основі технології DLT, більш відомої як блокчейн. У Великій Британії вже запроваджено систему на основі DLT для миттєвих переказів між банками».

Крім цього, поговорили про біткоїн, який, на думку Андрія, немає жодної цінності для фінансової системи:

«Тут доречна аналогія з золотом 一 воно має цінність тому, що люди надали йому такого значення. Незважаючи на те, що використовується слово криптовалюта, ніхто не вірить, що біткоїн стане валютою міжнародних розрахунків».

🔗 Послухати більше 一 за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Наскільки ми наблизились до ЄС? Переповідаємо тези вчорашньої дискусії, яку організував ЦЕС

🇪🇺 Нагадаємо, що наприкінці жовтня Єврокомісія опублікувала новий Звіт про розширення, який оцінює готовність країн-кандидатів до вступу та їхній прогрес за минулий рік.

Серед позитивних змін спікери відзначили прогрес України відносно інших кандидатів, успіхи в антикорупційній реформі та розробку стратегії розвитку прикордонної інфраструктури на 6 років вперед, чого не робила жодна інша країна ЄС.

👉 Водночас виклики залишаються: війна, кадрова нестача, адаптація різних сфер до законодавства ЄС:

Марія Мезенцева-Федоренко, народна депутатка та заступниця голови Комітету з питань інтеграції України до ЄС:

«Зараз у держсекторі спостерігаємо кадровий голод. Не всі готові тут працювати, але це наше завдання — забезпечити реформу державної служби. Одна з найпоширеніших проблем 一 це незнання англійської мови серед працівників. Через це відсутній доступ до грантів та програм, немає розуміння, як комунікувати чи виїжджати за кордон.

Це питання значно ширше й стосується не лише столиці чи державних службовців. Важливо, щоб євроінтеграцію розуміли українці в регіонах. Щоб уникнути сценаріїв, подібних до того, що сталося в Молдові, ми маємо працювати на регіональному рівні».

Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад та територій України:

«Для відкриття ринків та адаптації до європейських стандартів нам потрібно змінювати підходи. Яскравий приклад — ситуація з «Укрзалізницею», яка наразі є монополістом у транспортній галузі. Це суперечить вимогам європейського законодавства, тому у парламенті вже зареєстровано проєкт закону щодо реформування залізничної галузі.

Велика увага приділяється прикордонній інфраструктурі. У межах програми Ukraine Facility ЄС поставив завдання створити стратегію розвитку пунктів пропуску через кордон. Ми розробляємо цю стратегію з нуля, оскільки подібного досвіду немає навіть у країнах ЄС. Це стосується як автомобільних, так і залізничних пунктів пропуску, адже більшість пасажирських перевезень нині здійснюється автомобільним транспортом. Лише минулого року майже 30 млн пасажирів виїхали автомобільними дорогами, тоді як залізниця забезпечила лише близько 10% перевезень».

Юлія Шаіпова, старша проєктна менеджерка Команди підтримки реформ Міністерства економіки:

«Деякі наші євроінтеграційні зобов'язання неможливо виконати до кінця війни. Наприклад, щодо продажу землі іноземцям 一 щоб його дозволити, потрібен всеукраїнський референдум. Наші європейські колеги це розуміють і розуміють, що ми зі свого боку робимо все можливе».

Альберто Фернандез-Дієз, керівник торгово-економічного відділу Делегації ЄС в Україні:

«Дорога в ЄС 一 це не спринт, а марафон. Україна вже зараз може інтегруватися в окремі сегменти європейського ринку, не чекаючи на повноцінний вступ.

Водночас виклики залишаються: зростає торговий дефіцит, пов’язаний із високими військовими витратами та залежністю від імпорту, тиск на бюджет та дефіцит робочої сили. У свою чергу, міжнародні партнери, включаючи ЄС, продовжать підтримувати Україну, надаючи фінансування, навчання та інституційну допомогу».

🔗 Подивитися запис дискусії можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💼 Очікування бізнесу покращилися у жовтні, але залишаються помірними

Індекс очікувань ділової активності НБУ зріс до 49,4 за останній місяць порівняно з 48,7 у вересні, однак залишився нижче «нейтрального» рівня у 50 пунктів.

📈 Настрої помітно покращились у сфері послуг, але залишились негативними у промисловості, будівництві та торгівлі.

На це вплинули посилені обстріли портів, ризик подальших атак на енергетику, дефіцит працівників та зростання витрат бізнесу на енергію і пальне.

Зміна очікувань бізнесу є важливим суб’єктивним показником стану економіки. Це може говорити про поступове відновлення активності чи, навпаки, погіршення ситуації.

📊 Графік 一 з нашої презентації огляду економіки за останній місяць. Також додали у коментарях графік з настроями по секторах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Останні апдейти до проєкту бюджету-2025 перед голосуванням у Раді. Очікується, що воно відбудеться вже завтра.

Текст з допису голови Комітету з питань бюджету Роксолани Підласи.

«Отже, що ми запропонували змінити:

1. $2 млрд (90 млрд грн) кредитних коштів надійдуть до держбюджету від Великобританії суто на покриття військових видатків, а саме 一 закупівлю зброї. Вони відображені по спецфонду зовнішніх запозичень і видатках Міноборони.

2. Залишили 4% ПДФО (крім військового) в громадах (тобто, загалом буде 64% для громад) для розрахунків за комунальні послуги та енергоносії, відповідно, скасовуємо субвенцію обласним бюджетам на покриття різниці в тарифах на 12,2 млрд грн.

3. Дозволили прифронтовим громадам НЕ перераховувати реверс до державного бюджету (загалом 593 млн грн).

4. +128 млн Укрзалізниці на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, (фактично 一 залізничного полотна). Співфінансування 一 обов’язкова умова надання європейських коштів.

5. +277,1 млн грн НАН, зокрема на дослідження у військовій сфері,
6. Виключили можливість політичним партіям купувати військові ОВДП (стаття 49 бюджету).

7. Виключили зобов’язання лікарням тримати гроші на рахунках в Казначействі (пункт 28 прикінцевих положень).

Решта 一 як подано Урядом».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚙️ Українська металургія під час вторгнення на одному графіку

За 10 місяців 2024 року виробництво чавуну і сталі зросло на 21-26% (рік-до-року). Це стало можливим завдяки успішному початку року та роботі морського коридору.

📉 Проте у жовтні виробництво основних видів металопродукції скоротилось.

👉 Більше про жовтень з нашого огляду економіки за місяць.

▪️ Сталь 一 менше на 1% м/м до 604 тис. т (найнижчий рівень за 8 місяців).
▪️ Прокат 一 менше на 12% м/м до 442 тис. т (річний мінімум).
▪️ Чавун 一 зросло порівняно з вереснем на символічні 0,1% до 625 тис. т через більшу кількість робочих днів у жовтні.
▪️ Внутрішнє споживання напівфабрикатів і прокату скоротилося на 10% до 2,6 млн т.
▪️ Експорт залізної руди збільшився на 31,5% у жовтні та майже подвоївся до 27,8 млн т за 2024 рік.
▪️ Середня експортна ціна 一 становила $84 за 10 місяців 2024 і лише $66 в жовтні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні Рада прийняла бюджет на 2025 рік, у ньому вже закладені доходи від підняття податків. Проте президент не поспішає його підписувати ✍️

Щодо загальних цифр:

- Видатки загального фонду передбачені на рівні 3,6 трлн грн. З них 2,23 трлн грн 一 на безпеку та оборону.

- Запланований дохід (без врахування грантів та міжнародної допомоги) 一 2,05 трлн грн.

- Зовнішнє фінансування на наступний рік за очікуваннями складе $38,4 млрд.

Від резонансного податкового законопроєкту 11416д очікують 141 млрд грн.

«Цей законопроєкт, найімовірніше, буде підписано. Окрім всього, це одне з зобов'язань перед МВФ 一 ухвалити бюджет, враховуючи всі погоджені податкові зміни.

Тому варіантів лише два: або підписати існуючий законопроєкт, або оперативно розробити й ухвалити альтернативні рішення, які покриють цю дірку в бюджеті», 一 каже в етері Українського радіо виконавчий директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

У бюджеті дійсно були відверто суперечливі статті, наприклад фінансування дорожніх робіт, чи «тисяча Зеленського», втім на наше щастя, їх масштаб відносно невеликий (у сотні разів менше, ніж закладено на оборону).

«Звісно, з неоптимальністю потрібно боротися, і суспільний тиск тут теж допомагає. Як колись неочікувані доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО переспрямували на закупівлю озброєння. Втім, казати, що весь бюджет поганий, тому що в ньому є маленька неоптимальна частка витрат 一 не можна», 一 підсумовує Гліб Вишлінський.

🔗 Детальніше по основних джерелах видатків і доходів 一 в презентації Міністерства фінансів.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram