Російська економіка вперлася у стіну?

(галузевий огляд російської економіки від старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая).

📉 Графіки нижче 一 з доповідей російського аналітичного центру. Динаміка фізичного обсягу виробництва за галузями. Верх 一 останні три місяці, низ 一 три місяці рік тому. По горизонталі 一 вага галузі, по вертикалі 一 темпи приросту, очищені від сезонності. Площа кожного прямокутника 一 внесок у загальний ріст/спад.

0️⃣. Зверніть увагу, що вертикальна шкала на свіжому верхньому графіку 一 значно менша. Не 50%, а 20%.

1️⃣. Якщо рік тому зростали галузі, які складають 56% економіки, то зараз ростуть лише 34%, відповідно 66% економіки 一 спадають. Сукупні обсяги за підсумками року ще можуть додати 3-4%, але це інерція першої половини року, а зараз виробництво вже входить у стагнацію.

2️⃣. Рік тому росли всі галузі, де значна доля оборонних замовлень: металеві вироби, залізничне, авіа- та кораблебудування, електроніка та оптика, машбуд, електрообладнання, гуми та пластмаса.

Зараз із цих двигунів росту залишилося два 一 корабле/авіа/залізничне будування (було +29%, стало +19%), та машини і обладнання (було +18%, стало +7%).

У харчопромі та металургії, які мають найбільші ненафтогазові частки економіки (десь по 8% кожна), почався спад. Також спад почався у меблях, та текстилі.

🛢 Далі стагнує видобуток нафти і газу, і їх частка в економіці помітно скоротилася, а також видобуток вугілля. Нафтопродукти зберігають пару відсотків зростання, принаймні за офіційною статистикою.

Далі спадає автопром, тобто навіть оборонні замовлення та китайські збірки в РФ не витягують галузь в плюс.

Що особливо приємно 一 продовжується спад у фармацевтиці, та почався спад у електрообладнанні, гумі та пластмасах, а ще до 3% росту загальмувала електроніка та оптика, яка росла на 26% рік тому 一 там багато оборонки.

👉 Російська економіка вперлася у стіну. Ніякого істотного нарощування далі вже не буде, навіть у оборонній галузі.

Минулого року весь ОПК ріс на десятки відсотків. Зараз на понад 10% росте лише корабле/авіа/жд будування (якщо не зважати на одяг, у якого зникаюче мала частка).

Всі «цивільні» та половина галузей «подвійного призначення» стагнують, або спадають.

Причини 一 дефіцит кадрів, шалене здорожчання кредиту внаслідок росту облікової ставки (всюди, де немає пільгового фінансування для ОПК), а ще, цікаво, росіяни відмічають «завершення бюджетного імпульсу», що я б переклав, як «перестали заливати грошима з бюджету, бо гроші закінчилися».

Наступний рік буде важким не лише для нас, а й для них. Незважаючи на оптимістичний звіт російських економістів-біженців, що вийшов кілька тижнів тому, реальна ситуація виглядає гірше, особливо після останнього пакету санкцій США.

Гадати, коли їхнє «тонко» почне рватися 一 невдячна справа, але російський ведмідь уже збився з дихання і додаткових ресурсів шукати особливо ніде.

💸 Стрибок курсу 一 гарний дзвіночок, але є й інші, такі, як спад надходжень податку на прибуток, проблеми з місцевими бюджетами, та зниження безробіття до фантастичних 2.3% 一 це макроаномалія, яку слід читати, як «робочі руки вигребли під нуль».

І навіть грошей для масштабних закупівель чогось в Ірану/Китаю уже немає. З КНДР хіба що, там можна бартером на природні ресурси і технології.

🪖 Їм чимраз більше буде потрібне перемир'я, щоб перевести дихання та перегрупуватися. Напевно тому зараз такий натиск по всіх фронтах 一 фізичному на полі бою, в енергетиці, та в інформаційному. Щоб максимально чогось добитися до інавгурації Трампа, після якої у них може бути вікно можливостей для паузи у війні.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Україна може порушити зобов'язання перед партнерами і недоотримати фінансування

Про це у своєму дописі пише Віталій Шабунін з Центру протидії корупції. Деталі 一 на скрині вище.

👉 Нагадаємо, що маяки МВФ щодо скасування «правок Лозового» та створення Вищого адмінсуду Україні потрібно виконати до кінця грудня — часу залишається небагато.

Від цих маяків залежить, чи отримаємо ми фінансування від Фонду навесні наступного року, ціна питання — більше $900 млн.

🇪🇺 Гроші від Європейського Союзу — €4 млрд — за відновлення конфіскації майна корупціонерів ми вже отримали. Те, що одразу після цього Україна вирішила конфіскацію знову прибрати, ставить під сумнів нашу доброчесність.

Схильність наших іноземних партнерів пробачати нам порушення взятих на себе зобов’язань — не безмежна. Якщо Україна не отримуватиме вчасно і в повному обсязі іноземне фінансування, програють від цього абсолютно всі (крім, звісно, хабарників).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

В Україні лише 15% дітей до трьох років ходять до садочків

👶👧 Тоді як цільовий показник Євросоюзу на 2030 рік 一 мінімум 45%, а між трьома роками і роком вступу до школи 一 96%.

Про це повідомили на сьогоднішній конференції Міжнародної організація з міграції (IOM).

За даними Міжнародної організації праці, у 2020 році 1 млн українських жінок у віці 24-44 не працювали, бо доглядали за маленькими дітьми.

🤱Опитування жінок, яке ми у ЦЕС проводили у 2019-му році показало, що головною перешкодою для матері у пошуку роботи є недоступність альтернативи догляду за дітьми.

Тільки 4% українських жінок, які займаються виключно домашньою працею, називають це особистим вибором.

У решті випадків їм довелося відмовитися від роботи на користь піклування про родину. У першу чергу, через брак дитсадків – цю причину назвали 29% респонденток.

📈 Збільшення охоплення дітей у садочках на 10% могло би принести країні до 60 млрд грн додатково ВВП (наше дослідження «Як покращення доступу до дошкільної освіти допоможе матерям на ринку праці»).

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні офіційно підтвердили створення нового Міністерства національної єдності України

Його очолив голова правління НАК «Нафтогаз України» Олексій Чернишов.

👉 Раніше для ЕП ми писали чому таке міністерство не має сенсу.

Більшість функцій, що пропонуються для нового органу, вже виконуються:

▪️ Міністерством закордонних справ — комунікація з діаспорою.
▪️ Міністерством соціальної політики — демографічна стратегія та міграційні питання.
▪️ Міністерством освіти, Міністерством розвитку громад та іншими — адаптація дітей, відбудова інфраструктури.

👥 Основні проблеми, які турбують українців, що виїхали за кордон – безпека, економіка, відновлення – турбують і тих українців, що залишились вдома та тих, що були змушені змінити місце проживання всередині країни.

Тож замість створення нових органів, які дублюватимуть функції існуючих установ, варто сфокусуватись на покращенні роботи уже існуючих органів та нових ініціативах.

📌 Зокрема ми це досліджували у трьох хвилях опитування українських біженців.

За словами нардепа Ярослава Железняка, грошей на роботу цього Міністерства закладено лише 150 млн грн (це агентство з обʼєднання під Мінекономіки).

Деталі, як працюватиме нова установа і як на це буде затверджуватись бюджет, ще невідомі.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🚬 Ціна на пачку цигарок зросте не на 40 грн, а на 20-25 з урахуванням ПДВ

Сьогодні Рада схвалила в цілому законопроєкт #11090 про підвищення акцизного податку на тютюнові вироби. Правки про вирівнювання акцизів по ТВЕНам не пройшли.

Деталі у дописі старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая:

«Бачу несуться якісь зовсім дивні цифри, і ніхто їх не перевіряє, тому напишу.

1) Додаткові надходження від підвищення акцизів на тютюн наступного року будуть ніяк не 600 млн грн, як чомусь написав Мінфін у старій пояснювальній записці. Щонайменше 一 8 млрд грн, але, з огляду на динаміку цього року, очікую, що більше.

2) Цигарки наступного року через підвищення акцизів подорожчають не на 40 грн за пачку, а на 20-25 (з урахуванням ПДВ).

Це перевіряється за 5 хвилин, і навіть калькулятора не треба, щоб зрозуміти, що +600 млн грн від значного підвищення акцизів на ринку, який споживає понад 1,5 мільярди пачок на рік 一 неадекватне число.

👉 Дякую тим 148 депутатам, які проголосували за правку В'ятровича, що зберігала рівні акцизи для сигарет і ТВЕНів, і всім, хто підтримував збереження паритетних акцизів. Принаймні ми спробували зробити те, що слід».

🔗 Більше на цю тему ми писали тут і тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Іноземне фінансування в листопаді майже повністю покрило бюджетні потреби

💸 У листопаді Україна отримала $6,5 млрд іноземного бюджетного фінансування. Цих коштів вистачило, щоб повністю покрити дефіцит бюджету ($6,1 млрд) та частину погашення боргу ($1,1 млрд) у листопаді.

Що цікаво, вперше ми отримали позику від Південної Кореї 一 $100 млн. Окрім цього, до бюджету надійшло:

▪️ $4,8 млрд 一 кредит від Світового банку, який став можливим завдяки гранту від Сполучених Штатів у розмірі $1,6 млрд;

▪️$1,35 млрд 一 грант від США;

▪️$235 млн 一 пільгове фінансування від Японії;

▪️$100 млн 一 позика від Республіки Корея;

▪️€10,8 млн євро 一 грант від Норвегії.

💰Завдяки значним надходженням золотовалютні резерви України зросли вперше з серпня та майже сягнули $40 млрд. Значний рівень резервів дозволяє НБУ проводити інтервенції для стабілізації курсу гривні та загалом є важливою подушкою безпеки для економіки.

📊 Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Інфляція з'їдає зростання зарплат

💰 У порівнянні з минулим роком середня зарплата українців зросла на 4 тисячі гривень (22,3%) – до 21 946 грн. Однак майже половину цього приросту "з'їдає" інфляція, яка знаходиться на рівні 9,7%.

Про це в етері Українського радіо розповів старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

Реальне зростання зарплат відбувається на тлі економічного відновлення країни: за перші 10 місяців економіка зросла на 4,2%. Крім цього, дефіцит робочої сили стимулює роботодавців підвищувати зарплати.

📊 Водночас нерівномірність зарплат посилюється: найбільше заробляють в сфері інформації та телекомунікацій 一 середня зарплата понад 52 тис. грн (+40% рік-до-року).

🏫 Найменші зарплати 一 в сфері творчості та мистецтва (13,1 тис. грн), у закладах культури (13,7 тис. грн) та в освіті (14,2 тис. грн). До того ж зарплати у цих сферах зросли за рік на 14-20%, тобто менше, ніж в середньому по країні.

Нагадаємо, що на 2025 рік неурядові організації прогнозують зниження інфляції до 7,1%, зростання ВВП на 3,5%, курс долара 一 43,7 грн/$ (зі зростанням до 45,7 на кінець року).

📌 Детальніше про це писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🛒 У листопаді ціни зросли на 11,2% (порівняно з листопадом 2023)

Інфляція перевищила прогноз НБУ на кінець року (10%), при цьому НБУ впевнений, що зростання цін сповільниться наступного року і досягне рівня 5% у 2026 році.

📈 За останній місяць ціни зросли на 1,9%. Основним драйвером зростання залишаються продукти і напої, які подорожчали на 3,9% у листопаді порівняно з жовтнем.

🍳 Усі продукти харчування у листопаді продовжили бути суттєво дорожчими, ніж минулого року: овочі — на 62,9%, масло — на 30,7%, яйця — на 30,6%, хліб — на 15,8%.

Ціни на продукти зростають через поєднання низки факторів: гірший, ніж минулоріч, врожай; більші витрати на енергозабезпечення; зростання зарплат через брак працівників. Раніше ми пояснювали, як інфляція “з’їдає” зростання зарплат.

Для різних продуктів є додаткові специфічні чинники: наприклад, ціни на яйця збільшуються також через сезонність та більший експортний попит.

Графік 一 Трекер економіки під час війни. Проєкт реалізується за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👀🇪🇺 Шукаємо економіста чи економістку для проєктів із євроінтеграції (і не тільки)

Основні вимоги:

▪️ Уважність до деталей та цифр;
▪️ Розуміння макроекономічних принципів і цінностей вільної економіки;
▪️ Вільне володіння українською та англійською (рівень B2 і вище);
▪️ Досвід роботи з економічним моделюванням, аналізом європейського права або статистичними даними буде перевагою.

Ми зі свого боку пропонуємо:

▪️ гідну оплату праці;
▪️ можливість працювати як в офісі (завжди зі світлом та підтримкою від чотирилапої колеги Цессі), так і віддалено;
▪️ можливість допомагати уряду у переговорах про вступ України до ЄС;
залучення до втілення економічних реформ.

📥 Чекаємо на ваші резюме та супровідні листи: [email protected]

Поширення друзям та зацікавленим вітаються.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Нацбанк підвищив облікову ставку до 13,5% (на 0,5 в. п.)

Це рішення спрямоване на стабілізацію валютного ринку, контроль інфляційних очікувань і поступове зниження інфляції до цілі в 5%.

👀 Обговорюємо це зараз на нашій події, присвяченій спеціальній темі — бюджету 2025 року.

З головного в релізі:

▪️ Інфляція прискорюється: У листопаді вона сягнула 11,2% р/р, перевищивши прогнози. Базова інфляція також зростає через вищі витрати на виробництво (електроенергія, зарплати) та вплив слабкої гривні.

▪️ Інфляційні очікування поки що стабільні, але є ризик, що вони можуть розхитатися через зростання уваги людей до інфляції. У наступні місяці інфляція, вірогідно, продовжить зростати.

▪️ Основні ризики залишаються незмінними: зростання бюджетних потреб на оборону, підвищення податків, пошкодження енергетичної та портової інфраструктури, нестача робочої сили через міграцію.

▪️ Водночас можливі й позитивні зміни, як-от пришвидшення євроінтеграції та відновлення енергетики.

▪️ Якщо інфляційний тиск залишатиметься високим і зростатиме ризик розбалансування очікувань, НБУ надалі підвищуватиме ставку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram