Днями Рада підтримала за основу законопроєкт про запровадження інституту множинного громадянства в Україні

👉 Як і раніше писали, ми підтримуємо ідею множинного громадянства в Україні тому що:

▪️ Ми стикалися із серйозними демографічними викликами ще до війни: старіння населення, низька народжуваність, рання смертність і еміграція.

▪️ Введення множинного громадянства може стати стимулом для українців, які виїхали за кордон і отримали інше громадянство, залишатися пов'язаними з Україною, зберігаючи своє українське громадянство.

▪️ Іноземці, включаючи представників української діаспори та інших, які бажають імігрувати в Україну, могли б отримати громадянство, не втрачаючи попереднього, що могло б стимулювати їх до тривалого проживання та інтеграції в українське суспільство.

Втім, наша старша економістка Дарія Михайлишина додає, що цей законопроєкт передбачає дозвіл на множинне громадянство лише в окремих випадках: одночасне набуття громадянства України та іншої держави при народженні, усиновленні, шлюбі, автоматично за законодавством іноземної держави, або за спрощеною процедурою для громадян окремих країн.

🔺Хоча ми підтримуємо заборону множинного громадянства для громадян Росії або держав, які не визнають територіальну цілісність і суверенітет України, інші обмеження здаються необґрунтованими й звужують коло осіб, які могли б скористатися цією можливістю.

«Тож позитивний ефект від дозволу на множинне громадянство був би ще більшим, якби цих обмежень не було», 一 резюмує Дарія.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Україна перемагає в економічній війні проти Росії 一 The Economist

Переказуємо ключові тези зі статті:

▪️ Вперше з 2022 року українська економіка переважає над російською в окремих аспектах. НБУ прогнозує зростання ВВП на 4% у 2024 році та 4,3% у 2025 році. Гривня залишається стабільною, а облікова ставка на рівні 13,5% близька до найнижчих показників за останні 30 місяців.

Для порівняння, у Росії ставка скоро може досягти 23%, щоб стримати падіння рубля, а очікуване зростання ВВП становитиме лише 0,5-1,5% у 2025 році.

▪️ У матеріалі згадують три фази української економіки за час повномасштабного вторгнення:

1️⃣. Хаос і виживання: початок воєнного стану, блокада портів, жорсткий контроль капіталу та фінансування дефіциту бюджету Нацбанком, що призвело до інфляції та падіння ВВП на третину.

2️⃣. Стабілізація: зернова угода, підтримка з боку МВФ, релокація бізнесу у безпечніші регоіни.

3️⃣. Третій етап зараз: дефіцит людей, грошей та електроенергії.

«Зараз навіть критично важливі галузі можуть захистити лише половину своїх працівників від мобілізації. Наймати натомість жінок складно: за кордон мігрувало майже стільки ж, скільки чоловіків на фронті або тих, хто повернувся непрацездатним», 一 коментує у статті директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

👉 Нагадаємо, що на початку місяця ми зібрали макропрогноз семи неурядових організацій щодо головних економічних показників на наступний рік і порівняли цифри з урядовим прогнозом.

Про головне писали тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Легалізація порнографії 一 це про свободу, як особисту, так і економічну

У листопаді у Верховній Раді зареєстрували доопрацьований законопроєкт про декриміналізацію порно.

За словами голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, 350 моделей платформи OnlyFans (сервісу з платним доступом до інтимного контенту) задекларували свої доходи на суму понад 305 млн грн.

🔞 Після цього детективи БЕБ отримали від суду тимчасовий доступ до інформації «про всіх громадян України та інших осіб, які проживають на території України, котрі мають зареєстровані анкети на платформі OnlyFans» (до речі, не обов'язково еротичний/порнографічний).

🔻 По-перше, детективи прийшли передусім до тих «творців платного контенту», які повелися як відповідальні громадяни 一 проконсультувалися з юристами, задекларувалися, сплатили дуже істотні суми податків і зареєстрували ФОПів, щоб надалі сплачувати податки зі своїх доходів. Про це пише наш старший економіст Юрій Гайдай.

«Це сигнал від БЕБ, який руйнує довіру до держави та підтверджує дуже шкідливе для податкового комплаєнсу упередження: "Спробуєш легалізуватися? Держава тебе знищить”», 一 додає Юрій.

🔻 По-друге, ухвала слідчого судді щодо доступу до даних створила прецедент непропорційного втручання у права українців.

Від початку року відкрито понад тисячу кримінальних справ, пов’язаних із порнографією. Ще приблизно стільки ж раніше відкритих справ передали до суду.

💰 Якщо підрахувати державні витрати на супровід цих справ 一 збирання доказів, їх перевірку, оформлення документів, розгляд у судах і апеляції 一 навряд чи супровід кожної такої справи коштує менше 100 тис. грн.

«Це не лише неефективне використання ресурсів, але й спосіб для правоохоронних органів створювати ілюзію роботи, нібито захищаючи суспільство від «неетичних» явищ», 一 коментує в етері Українського радіо директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

Законопроєкт про декриміналізацію порнографічного контенту в Україні передбачає зняття кримінальної відповідальності за його створення.

«Це рішення назріло давно і обговорювалося роками. Головною перешкодою є не відсутність розуміння, а страх перед непопулярністю таких кроків. Часто звучать аргументи, що "люди не зрозуміють" чи "це не на часі". Як наслідок 一 зайві обмеження, розтрата державних ресурсів та нові корупційні можливості на рівному місці», 一 резюмує Гліб Вишлінський.

👉 Як і раніше, ми у ЦЕС спільно з коаліцією 25 громадських організацій послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно.

Забороненими мають залишаються:

▪️ порно без згоди (порнопомста, deep fake);
▪️ екстремальне порно (насильництво, зоо-, некрофілія);
▪️ порно з дітьми і розповсюдження серед дітей;
▪️ сутенерство, втягнення в проституцію та торгівля людьми.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Томаш Фіала про помилки уряду, приватизацію держбанків, інвестиції та енергонезалежність

Для передріздвяного випуску подкасту «Що з економікою?» ми запросили засновника та директора інвесткомпанії Dragon Capital, за сумісництвом голову наглядової ради ЦЕС Томаша Фіалу.

💡 Декілька ключових тез з подкасту:

Українська економіка почувається набагато краще, ніж багато хто міг очікувати. У 2024 році очікується зростання на 4%. Однак поки лише споживчий сектор досяг довоєнних показників, тоді як виробництво і будівництво залишаються на 30% нижче.

Помилки уряду:

1. Податкові пільги на імпорт.

У 2022 році тимчасове скасування ПДВ на імпорт, а зараз — на енергетичне обладнання, виглядає як шкідливий популізм. Наприклад, імпорт товарів із Китаю до €150 значно зріс.

«Замість того, щоб створювати рівні умови для українських ритейлерів, які сплачують податки та зарплати тут, уряд фактично підтримує китайський бізнес, що сприяє російській агресії», 一 додає Томаш Фіала.

2. Підвищення військового збору.

«Разом з бізнес-асоціаціями ми комунікували, що пріоритетом для держави у пошуку додаткових ресурсів в бюджет має бути боротьба з тіньовим сектором. Водночас, якщо вже збільшувати податки, то найширші, які платять майже всі.

Тому ми рекомендували підняти ПДВ до 23-25% і не торкатися військового збору на «білі» зарплати, які платять до 10 млн людей», 一 пояснює пан Фіала.

⚡️ Інвестиції в енергетику:

«Минулої зими та влітку 2024 року дефіцит електроенергії сягав 17-18%. На поточну зиму очікуємо дефіцит на рівні 15% 一 до такого дефіциту ми готові.

Я дивився на статистику наших торгових центрів, вони в листопаді 10% часу працювали на генераторах. Ми їх закупили багато, також продовжуємо інвестувати в панелі на дахах і акумулятори, щоб менше застосовувати генератори», 一 каже Томаш.

Крім цього, Dragon Capital зараз в процесі створення нової компанії, яка займатиметься розвитком енергосектору. У наступному році вони планують інвестувати у розподілену генерацію.

🏦 Приватизація держбанків:

Із п'яти банків, які належать державі, найперспективнішим для продажу залишається Сенс Банк. Про це ми також писали тут.

«Приватбанк може бути цікавий, але його вартість оцінюється в мільярди доларів. Продаж можливий лише за умов сталого миру та безпекових гарантій. Це перспектива трьох-п'яти років, зокрема через можливий частковий продаж акцій на біржі.

Ощадбанк — ймовірно, продовжить підготовку до приватизації, почавши з продажу міноритарної частки, наприклад, ЄБРР. Укргазбанк — співпрацює з IFC, але наразі не планується до приватизації», 一 додав пан Фіала.

Чи може завершення війни спричинити економічний спад?

Якщо у першому півріччі наступного року закінчиться гаряча фаза війни, у Dragon Capital очікують прискорення росту економіки до 5-7% ВВП із очікуваних 3% за базового сценарію з продовженням активних бойових дій весь наступний рік.

«Якщо не буде ризику прильоту дронів та ракет, думаю, повернеться частина людей з-за кордону, а інвестори стануть більш рішучими», 一 резюмує Томаш Фіала.

🎧 Послухати подкаст можна за посиланням на всіх подкаст-платформах.

Нагадаємо, що ми також записували подкаст з комерційною директоркою відділу нерухомості в Dragon Capital Наталією Кравець про економіку ТРЦ під час війни.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Сьогодні Україна отримала сьомий транш МВФ на $1,1 млрд

За програмою розширеного фінансування МВФ, Україна вже успішно пройшла шість переглядів і отримала близько $9,8 млрд з передбачених на чотири роки програми $15,6 млрд.

👉 З головного (коментар від економіста ЦЕС Максима Самойлюка):

▪️ В оновленому меморандумі з’явилися три нові структурні маяки: два фінансових (операційна стратегія для регулятора ринку цінних паперів і мінімізація операційних ризиків фінансових установ) та один енергетичний (незалежна оцінка НКРЕКП).

▪️ МВФ дедалі більше зосереджується на енергетиці через її критичну важливість під час російських атак і внутрішні проблеми, як-от втручання в управління «Укренерго» та тиск на наглядову раду.

▪️ Наступний перегляд програми запланований на весну, і він охоплюватиме наш прогрес станом на грудень. Наразі два проблемні маяки 一 це скасування правок Лозового та створення Вищого адміністративного суду замість ліквідованого ОАСК.

Влада уникає виконання цих пунктів, і на даний момент їх реалізація вчасно виглядає практично неможливою. У кращому випадку, ці зобов’язання будуть виконані із суттєвим запізненням, що може вплинути на нашу репутацію.

▪️ Попри це, МВФ зараз демонструє значну лояльність до України і не наполягає жорстко на вчасному виконанні маяків у повному обсязі. Втім, Україна намагається зловживати цією лояльністю, що може призвести до негативних наслідків у майбутньому.

▪️ Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України. Це не лише джерело фінансової підтримки (яка, хоч і значна, поступається допомозі від інших країн), але й важливий інструмент експертизи та оцінки нашої діяльності, на яку звертають увагу міжнародні партнери. Тож наша відповідальність 一 не зловживати довірою МВФ.

📌 Додамо, що спільно з колегами з консорціуму #RRR4U ми моніторимо виконання урядом програм МВФ та допомоги ЄС. З усіма випусками можна ознайомитись за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Слабша гривня допомагає українському виробництву

Про це у нашому подкасті «Що з економікою?» говорили з CEO Dragon Capital та головою наглядової ради ЦЕС Томашом Фіалою.

«У нас в наступному році дефіцит у поточному рахунку торгового балансу дуже високий, 15% 一 у два рази більше, ніж критичний рівень 7,5-8%, який означає суттєву девальвацію [за умови ринкового курсоутворення 一 ЦЕС].

Зараз у нас не 8%, а навіть 16%, це десь $30 млрд при ВВП, менше $200 млрд. Це дуже високий рівень, нездоровий. Частково його можна перекривати $40 млрд, які ми залучили в цьому році, і в наступному залучимо, адже це вже передбачено і майже гарантовано, що ми їх отримуємо.
[...]
Долар зміцнів [відносно інших валют 一 ЦЕС], тому для економіки буде здоровим, якщо гривня у наступному році продовжить помірну девальвацію на рівні 10%, як і цього року.

Якщо 2024 рік завершується курсом близько 42 грн/$, а 2025 рік — на рівні 46-47 грн/$, в цьому нічого поганого не буде, це навпаки буде корисно для місцевого виробника, це підтримає його конкурентоспроможність, і баланс між імпортом і внутрішнім виробництвом», 一 коментує пан Фіала.

▪️ Крім цього, говорили про зростання зарплат, яке у 2025 році Dragon Capital очікує на рівні 20% у приватному секторі (у держсекторі високого зростання не закладено), інфляційну політику НБУ та фінансування держбюджету.

👉 Послухати подкаст можна на усіх подкаст-платформах за посиланням.

Ключові тези з подкасту тут.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна вперше отримала кошти від заморожених росактивів

Це перший транш в $1 млрд із запланованих $20 млрд, які США готові виділити за рахунок використання заморожених російських активів у межах ініціативи G7.

👉 Нагадаємо, що завдяки програмі ERA Україна зможе повністю профінансувати дефіцит бюджету у 2025 році та частково у 2026 році.

Гроші за цією програмою можна буде використовувати як на цивільні, так і на воєнні видатки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Сьогодні Зеленський підписав закон про підвищення податків для ФОП з 1 січня

🧮 У ньому зокрема передбачено 1% податку у вигляді військового збору для ФОП ІІІ групи та військовий збір на рівні 10% розміру мінімальної зарплати встановленої на 1 число звітного місяця для ФОП І, ІІ та ІV групи.

Додамо, що днями Opendatabot опублікували опитування, за яким 27% опитаних ФОПів планують закритися найближчим часом, і більше половини з них — через вище оподаткування.

👉 Але робити драматичні висновки із результатів цього опитування та свіжих даних по закриттю ФОПів 一 не варто. Далі пояснюємо чому:

(з допису старшого економіста ЦЕС Юрія Гайдая)

«1️⃣. Про економіку ФОПів.

У 2025 році на другій групі треба буде додатково платити 800 грн ВЗ та 1760 грн ЄСВ, який знову став обов'язковим, як і було до вторгнення. Це додаткові 0,5% від обороту «по верхньому ліміту», 1% від половини ліміту, 2% від чверті ліміту (139 тис. грн обороту в місяць).

На третій групі обов'язковий ЄСВ — це 0,2% від верхнього ліміту, далі можете самі екстраполювати. Плюс 1% ВЗ.

Кого такі податки можуть змусити закрити бізнес?

▪️ тих, у кого зовсім малі обороти. Умовно, з 10 тис. грн обороту в місяць ЄСВ буде становити 17,6%.

▪️ частину сплячих ФОПів. Поки ЄСВ був необов'язковим, можна було тримати собі ФОПа на третій групі, щоб час від часу щось проводити. Але якщо ти маєш основне місце праці, і там роботодавець платить за тебе ЄСВ, то ще раз платити не треба.

▪️ підприємців з ультранизькою маржинальністю, яких навіть таке підвищення просаджує у збитковість, і які чомусь не можуть перекласти податки на клієнтів.

Чи погано це? Ну хорошого мало. Тому ми в ЦЕС адвокували підвищення податків на споживання натомість, тобто ПДВ.

Чи це якось вплине на економіку? Гадаю, що в межах похибки.

2️⃣. Про цифри.

Самі Opendatabot пишуть, що останні три тижні закривалося на 300 ФОПів у день більше, ніж звичайно. Це 9 000 «дельти» на місяць. Нагадаю, у нас на початок грудня було 2 076 700 ФОПів. Навмисне пишу повні числа, щоб легше було порівняти)

Навіть такими темпами нам до кількості ФОПів, які були перед вторгненням (1,9+ млн) більше року «падати». Але ж чисті темпи зменшення кількості ФОПів значно менші.

3️⃣. Про репрезентативність.

Опитування 31 тис. акаунтів в інтернеті має нульову інформативність. Зеро. З неї не можна зробити жодних якісних висновків. Можна робити гучні заголовки і дописи, які розходяться значно краще, ніж моє нудіння, це так.

Чи варто хитати людям менталочку «аааа, чверть ФОПів закриється» зі своїх прагматичних інтересів? Як на мене, ні. Точно не під час війни і такої складної ситуації на фронті».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Чи збулися прогнози про українську економіку?

Півроку тому ми традиційно зібрали прогнози шести українських аналітичних команд з їхнім поглядом на стан економіки на кінець 2024 року.

Ось що вийшло:

▪️ Інфляція. У листопаді інфляція становила 11,2% рік-до-року, що значно перевищило прогнози літа (від оптимістичних 6,4% до 9,5%) та навіть очікування НБУ. Детальніше про причини зростання цін писали тут.

▪️ Іноземна допомога. Партнери надали більше фінансової підтримки, ніж очікувалось. Більшість організацій прогнозували близько $37 млрд, Україна отримала станом на зараз 一 $40,7 млрд.

▪️ Курс. Прогнози були досить точними. Консенсус-прогноз організацій коливався між 41,1–42,3 грн/$, і фактичний показник на сьогодні становить 42 грн/$.

▪️ Міжнародні резерви прогнозисти очікували на рівні $41 一 44,7 млрд. Станом на листопад 2024 року резерви складають $39,9 млрд. Це трохи нижче очікуваного, однак резерви залишаються на стабільному рівні. Про роль міжнародних резервів в економіці писали тут.

📌 Важливо додати, що в листопаді ми представили оновлені макропрогнози наших колег, де економісти переглянули свої оцінки і дали прогнози вже на 2025 рік.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

⚡️ Дякуємо, що залишаєтеся з нами

Найпопулярніший допис за 2024 рік 一 Підвищення податків було невідворотнім. Але зараз весь тягар покладають на «білий» бізнес та офіційно оформлених працівників.

Нагадаємо, що в ЦЕС також є сайт з усіма дослідженнями та інстаграм, де часто зʼявляється наша чотирилапа колега Цессі 🐶

Крім цього, ми щотижня випускаємо подкаст «Що з економікою?» та оновлюємо Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Чи вплине підвищення податків на ціни в закладах?

🎧 В останньому на цей рік випуску подкасту «Що з економікою?» говорили про стан ресторанної сфери в Україні зі Всеволодом Поліщуком 一 ресторанним маркетологом.

🍽 Стандартно ціна страви в закладі включає:

▪️ 10-25% 一 оренда приміщення (в ефективній економічній моделі 一 до 10%),
▪️ 25-40% 一 собівартість продуктів (залежно від формату ресторану).
▪️ 20% на зарплатний фонд (до повномасштабного вторгнення, зараз більше).
▪️ 5-6% 一 комунальні послуг (включно з безперебійним живленням е/е, ріст на пару в.п. з минулого року).

«Якщо продукти на борщ обходяться в 50 грн, ресторан мусить продавати його щонайменше за 150 грн, щоб себе виправдовувати», 一 каже Всеволод.

💸 Серед причин зростання цін: вища вартість продуктів та електроенергії, дефіцит кадрів.

Підвищення податків не має істотно вплинути на ціни у закладах харчування, бо воно незначне.

«[Я зараз] проводжу аудит проєкту у Варшаві. Якщо порівнювати, то там податки становлять близько 9% [ціни], що трохи більше, ніж наші 6% [для ресторану на ФОПах].

Однак у Польщі є свої особливості: знижений ПДВ на продукти та для ресторанного бізнесу, зокрема на звичайні страви. Це суттєво полегшує навантаження для закладів, які заробляють переважно на їжі. Водночас на алкогольні напої ПДВ у Польщі вищий», 一 додає пан Поліщук.

⚡️ Також у подкасті говорили про:

▪️ домінування фастфудів на ринку;
▪️ вплив мобілізації на трафік закладів;
▪️ зниження кількості ресторанів через дефіцит кадрів.

Послухати можна за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

10 запитань про економіку 2025 року 一 заступниця директора ЦЕС Марія Репко для DOU

▪️ Про вплив підвищення податків на економіку:

«Підвищення податків покращить ситуацію з фінансами Пенсійного фонду. Можливо, сприятиме закриттю „сплячих“ ФОПів. І помірно вплине на діяльність інших: хтось сплачуватиме із фіксованого доходу більше податку, хтось, імовірно, підвищить ціну, переклавши навантаження на покупців.

Втім, є чимало факторів, які мають більший вплив на економіку країни, — війна, міжнародна допомога, енергетична криза, брак персоналу», 一 каже Марія.

▪️Як нове оподаткування вплине на ФОП?

«ФОП замість трудових договорів уже широко використовується для оптимізації оподаткування. Імовірно, в найближчому майбутньому з цим механізмом намагатимуться боротися, адже це сіра зона, про яку добре відомо й уряду, і міжнародним партнерам. Якщо почнеться масова міграція працівників на ФОПи, влада може ухвалити політичні рішення, щоб вплинути на цей процес», 一 пояснює Репко.

▪️ Перспективи економічного бронювання

«Ми підтримуємо економічне бронювання і вважаємо, що воно має бути розумним — враховувати реальну кількість людей у регіонах, потреби підприємств та потреби армії, включно із поступовою демобілізацією тих, хто служить від початку повномасштабної війни.

Водночас механізм такого бронювання важко прописати, щоб задовольнити повністю всі інтереси. Це має бути компроміс, і хорошого рішення тут не існує — війна — це трагедія і навантаження для всіх».

▪️ Як допомагати економіці?

«Передусім допомагати армії, бо саме війна та проблеми, пов’язані із нею, штовхають економіку вниз. Це може бути виготовлення дронів чи систем зв’язку для нашої армії, ШІ-інструментів для контрпропаганди тощо.

Крім цього, якщо інвестувати тимчасово вільні кошти не у валюту під матрацом, а хоча б в ОВДП, то можна допомогти уряду профінансувати бюджетний дефіцит».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Український експорт відновлюється, за нинішніми темпами ми швидко повернемося на довоєнний рівень — торговий представник Тарас Качка

У 2024 році експорт українських товарів виріс на +15% до 2023 року. Головні цифри по торгівлі від заступника міністра економіки та торгового представника України Тараса Качки.

🚢 Експорт

За минулий рік Україна експортувала товарів на суму $41,6 млрд. Це на $5,44 млрд більше, ніж 2023 року (+15%).

У фізичних обсягах експорт склав 131,2 млн тонн 一 на 30,8 млн тонн більше (+30,8%).

Зростання відбулося в усіх ключових категоріях. Завдяки відкриттю портів лідером стала залізна руда 一 33,6 млн тонн (+89% рік-до-року).

🌽 Кукурудза на другому місці 一 29 млн тонн (+12,3%), однак виручка зросла лише на 2,3% ($5,07 млрд).

Географія експорту стає більш орієнтованою на ЄС (+5,9%, $24,7 млрд). Топ-5 імпортерів: Польща, Іспанія, Німеччина, Нідерланди, Італія.

«Український експорт відновлюється, і якщо збережемо темп зростання в 15% щороку, ми швидко повернемося на довоєнний рівень», 一 каже пан Качка.

Імпорт

Зріс на 8,6% до $69 млрд. Основні драйвери: енергетика і оборона.

▪️ електроенергія +333% ($669 млн),
▪️ акумулятори +103% ($950 млн),
▪️ трансформатори +108% ($596 млн),
▪️ БПЛА +77% ($1,2 млрд).

Імпорт з Китаю зріс на 37,4% ($14,3 млрд).

«Це найголовніша зона турбуленції в нашій торговій політиці, адже торгівля з Китаєм може зазнати докорінних змін через очікувані заходи нової адміністрації США, які колами розійдуться по світу і призведуть до рекалібрування тарифних ставок в рамках СОТ», 一 пояснює Тарас Качка.

📌 Детальніше 一 у дописі.

На графіку торговельне сальдо між експортом та імпортом. Дані за 2024 рік станом на жовтень.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👨‍👩‍👧‍👦 Все менше українців готові повертатися додому

Ми щойно завершили нову хвилю опитування українських біженців і зараз готуємо дослідження з детальними цифрами. Нагадаємо, це буде вже четверта хвиля досліджень настроїв українських біженців за кордоном. З попередніми трьома можна ознайомитись на нашому сайті.

Опитування вказують на зменшення числа українців, які планують повернутися в Україну після війни.

«По-перше, частина людей, які планували повернутися, вже це зробили. Тобто це не лише ті самі люди змінюють свою думку, а й кількість тих, хто хотів повернутися, зменшується.

По-друге, ті, хто довше залишаються за кордоном, знаходять там роботу, друзів, вивчають мову, інтегруються і почуваються комфортніше, тому їм все менше хочеться повертатися», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Дарія Михайлишина в етері Суспільного.

👉 Детальні результати опитувань опублікуємо в березні у новому дослідженні.

Нагадаємо, що у грудні уряд анонсував створення Міністерства національної єдності України, яке має відповідати за стимулювання повернення українців з-за кордону.

Чому це сумнівна ініціатива писали тут.

🇮🇱 Але в Ізраїлі є спеціальне міністерство, яке займається репатріацією, і ефективність його роботи оцінюється за кількістю етнічних євреїв, які повернулися на територію країни.

Втім, це багатша країна, яка може дозволити собі щедрі соціальні виплати та програми підтримки для тих, хто приїжджає.

По-друге, навіть за наявності певних бойових дій, їхня безпекова ситуація часто краща. Людям, які втратили житло або не можуть повернутися в рідні регіони, держава може забезпечити нове житло в інших частинах країни.

«В Україні, на жаль, таких ресурсів немає. Ми не можемо забезпечити всіх, хто втратив домівки в Маріуполі, Бахмуті чи інших містах Донеччини та Луганщини, житлом у безпечних регіонах за державний рахунок. Тому повторити ізраїльський досвід у нас буде надзвичайно складно», 一 додає Дарія Михайлишина.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

#ЦЕС_радить

⚡️ Зібрали рекомендації подкастів від наших експертів.

👉 Пишіть у коментарях, чи слухаєте якийсь з них або який ваш улюблений.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор, рекомендує Monocle та Unzip.

«Недільний ранковий позитив від команди Monocle на чолі з Tyler Brule. Огляд тижня про усе в світі – від геополітики до нових видань – але без стресу, як і має бути в неділю. Особливий шарм – дзвін чашок і виделок, коли трансляція з Цюриху, бо пряма трансляція йде з Monocle Cafe.

Unzip – подкаст Альберта Цукренка, де він розбирає музичні архіви Суспільного мовлення і показує тяглість нашої масової культури. У грудневому випуску з Дмитром Хоркіним ще багато всього цікавого про історію Українського радіо».

Юрій Гайдай, старший економіст, рекомендує The Rest Is Politics

«The Rest Is Politics – подкаст про британську політику від колишнього директора з комунікацій Даунінґ-стріт за Тоні Блера, та одного із лідерів консерваторів.

Ведучі обговорюють економічну, внутрішню та зовнішню політику «зсередини». Вони досконало розуміють політичні та партійні процеси, бюрократію, можуть розкрити історію питання на 30-100 років назад, змоделювати реакцію та настрої виборців.

Наприклад, обговорюючи Сирію, Алістер Кемпбелл ділився враженнями від вечері із сім'єю Асадів, а тему фінансування в'язниць Рорі Стюарт розкривав зі свого досвіду екс-міністра в'язниць та пробації».

Дарія Михайлишина, старша економістка, рекомендує Без оголошення війни та Lateral with Tom Scott

«Без оголошення війни – це подкаст про різні історичні події в Україні і світі, які ведучі розповідають цікаво і доступно.

Lateral with Tom Scott – розважальне шоу для фанатів інтелектуальних передач типу «Що, де, коли?», де ведучий і гості намагаються розгадати цікаві загадки і питання».

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 У грудні НБУ продав $5,3 млрд 一 це рекорд за всю історію

За минулий місяць Національний банк в рамках валютних інтервенцій продав на ринку $5,3 млрд, а купив тільки $430 тис.

📈 Такий обсяг продажу валюти став абсолютним рекордом за весь час, перевищивши як минулі місяці повномасштабного вторгнення, так і попередні історичні піки під час коронакризи ($2,4 млрд у березні 2020 р.) та російського вторгнення на сході України ($3,2 млрд у жовтні 2014 р.).

Валютні інтервенції дозволяють НБУ забезпечувати відносну стабільність курсу: гривня девальвує, але помірними темпами.

У грудні основною причиною великого продажу валюти стали рекордні місячні видатки загального фонду Держбюджету — 492 млрд грн. Попереднього грудня 2023 року основне збільшення видатків припало на закупівлю зброї та боєприпасів, що вимагає більшого імпорту та витрат валюти. Ймовірно, цього грудня ситуація була схожою.

💰 Грудень також був місяцем рекордних надходжень іноземної фінансової допомоги ($9,2 млрд). Завдяки цьому можна очікувати, що золотовалютні резерви, які в листопаді становили $39,9 млрд, залишаться на достатньому рівні.

Графік 一 Трекер економіки під час війни.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram