«Якщо продукти на борщ обходяться в 50 грн, ресторан мусить продавати його щонайменше за 150 грн, щоб себе виправдовувати», 一 каже Всеволод.

«[Я зараз] проводжу аудит проєкту у Варшаві. Якщо порівнювати, то там податки становлять близько 9% [ціни], що трохи більше, ніж наші 6% [для ресторану на ФОПах].

Однак у Польщі є свої особливості: знижений ПДВ на продукти та для ресторанного бізнесу, зокрема на звичайні страви. Це суттєво полегшує навантаження для закладів, які заробляють переважно на їжі. Водночас на алкогольні напої ПДВ у Польщі вищий», 一 додає пан Поліщук.

«Підвищення податків покращить ситуацію з фінансами Пенсійного фонду. Можливо, сприятиме закриттю „сплячих“ ФОПів. І помірно вплине на діяльність інших: хтось сплачуватиме із фіксованого доходу більше податку, хтось, імовірно, підвищить ціну, переклавши навантаження на покупців.

Втім, є чимало факторів, які мають більший вплив на економіку країни, — війна, міжнародна допомога, енергетична криза, брак персоналу», 一 каже Марія.

«ФОП замість трудових договорів уже широко використовується для оптимізації оподаткування. Імовірно, в найближчому майбутньому з цим механізмом намагатимуться боротися, адже це сіра зона, про яку добре відомо й уряду, і міжнародним партнерам. Якщо почнеться масова міграція працівників на ФОПи, влада може ухвалити політичні рішення, щоб вплинути на цей процес», 一 пояснює Репко.

«Ми підтримуємо економічне бронювання і вважаємо, що воно має бути розумним — враховувати реальну кількість людей у регіонах, потреби підприємств та потреби армії, включно із поступовою демобілізацією тих, хто служить від початку повномасштабної війни.

Водночас механізм такого бронювання важко прописати, щоб задовольнити повністю всі інтереси. Це має бути компроміс, і хорошого рішення тут не існує — війна — це трагедія і навантаження для всіх».

«Передусім допомагати армії, бо саме війна та проблеми, пов’язані із нею, штовхають економіку вниз. Це може бути виготовлення дронів чи систем зв’язку для нашої армії, ШІ-інструментів для контрпропаганди тощо.

Крім цього, якщо інвестувати тимчасово вільні кошти не у валюту під матрацом, а хоча б в ОВДП, то можна допомогти уряду профінансувати бюджетний дефіцит».

«Український експорт відновлюється, і якщо збережемо темп зростання в 15% щороку, ми швидко повернемося на довоєнний рівень», 一 каже пан Качка.

«Це найголовніша зона турбуленції в нашій торговій політиці, адже торгівля з Китаєм може зазнати докорінних змін через очікувані заходи нової адміністрації США, які колами розійдуться по світу і призведуть до рекалібрування тарифних ставок в рамках СОТ», 一 пояснює Тарас Качка.

«По-перше, частина людей, які планували повернутися, вже це зробили. Тобто це не лише ті самі люди змінюють свою думку, а й кількість тих, хто хотів повернутися, зменшується.

По-друге, ті, хто довше залишаються за кордоном, знаходять там роботу, друзів, вивчають мову, інтегруються і почуваються комфортніше, тому їм все менше хочеться повертатися», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Дарія Михайлишина в етері Суспільного.

«В Україні, на жаль, таких ресурсів немає. Ми не можемо забезпечити всіх, хто втратив домівки в Маріуполі, Бахмуті чи інших містах Донеччини та Луганщини, житлом у безпечних регіонах за державний рахунок. Тому повторити ізраїльський досвід у нас буде надзвичайно складно», 一 додає Дарія Михайлишина.

«Недільний ранковий позитив від команди Monocle на чолі з Tyler Brule. Огляд тижня про усе в світі – від геополітики до нових видань – але без стресу, як і має бути в неділю. Особливий шарм – дзвін чашок і виделок, коли трансляція з Цюриху, бо пряма трансляція йде з Monocle Cafe.

Unzip – подкаст Альберта Цукренка, де він розбирає музичні архіви Суспільного мовлення і показує тяглість нашої масової культури. У грудневому випуску з Дмитром Хоркіним ще багато всього цікавого про історію Українського радіо».

«The Rest Is Politics – подкаст про британську політику від колишнього директора з комунікацій Даунінґ-стріт за Тоні Блера, та одного із лідерів консерваторів.

Ведучі обговорюють економічну, внутрішню та зовнішню політику «зсередини». Вони досконало розуміють політичні та партійні процеси, бюрократію, можуть розкрити історію питання на 30-100 років назад, змоделювати реакцію та настрої виборців.

Наприклад, обговорюючи Сирію, Алістер Кемпбелл ділився враженнями від вечері із сім'єю Асадів, а тему фінансування в'язниць Рорі Стюарт розкривав зі свого досвіду екс-міністра в'язниць та пробації».

«Без оголошення війни – це подкаст про різні історичні події в Україні і світі, які ведучі розповідають цікаво і доступно.

Lateral with Tom Scott – розважальне шоу для фанатів інтелектуальних передач типу «Що, де, коли?», де ведучий і гості намагаються розгадати цікаві загадки і питання».

"Це ключовий інструмент для цивілізованої роботи ринку, але його поки так і не впровадили".

"Нова структура має запобігти колективній безвідповідальності, яка була проблемою старої моделі, побачимо чи це запрацює.”

“У законопроекті до першого читання була, по суті, повна заборона реклами азартних ігор. У ухваленому вигляді, її дозволили вночі, а також, зокрема, для аудиторії видань 21+. Це все ж зберігає істотні можливості для реклами. Регулятор має дбати про те, щоб азартні ігри не були доступними і не просувалися, в першу чергу, на вразливі категорії населення”

"Це вже такі дуже конкретні інструменти, які можна використовувати, і тут вже не можна буде сказати, що “в нас немає повноважень”.

«Перше, що вражає 一 це масштаб. Чотириста плюс позицій 一 це величезний пакет.

Ми могли б бачити пакет майже такого ж обсягу по ВПК, але, на мою думку, ідентифікувати та таргетувати суб'єкт, задіяний у військовій промисловості значно легше, ніж той, що пов’язаний із енергетикою.

Тут я кілька великих нафтогазових гравців, зокрема «Газпромнефть» і «Сургутнефтегаз» .Бачу декілька страховиків, зокрема «Інгосстрах», більше ста танкерів, керівництво «Росатом» 一 тут прямо пов'язуано з діями Росатому на окупованій ЗАЕС.

Бачу амбітні положення, які дозволять американцям у спрощеному порядку застосовувати вторинні санкції до подальших суб'єктів в третіх країнах, які займатимуться сприянням Росії.

Виглядає, що цей інструмент буде руйнівним для спроможності Росії виходити на міжнародні ринки».

«(...) Ми поки не маємо чіткого розуміння, з чим прийде нова адміністрація в плані санкційної політики, хоча попередні сигнали, які ми чули, зокрема по нафтогазовому сектору, позитивні. Є чітке розуміння, що між нафтодоларовими доходами Росії і спроможністю продовжувати агресію є пряма кореляція.

З приводу адміністративних особливостей прийняття або скасування санкцій в США, це напрацьована система і структури (...). У США це максимально неполітизований процес на відміну від того ж ЄС. Про це ми багато говоримо з партнерами в Європі, що настав час для змін в процесах і узгодження санкцій, і змін чи скасування», 一 пояснює у подкасті Владислав Власюк.