💸 Долар падає через атаку Трампа на голову ФРС — що про це пише FT

Сьогодні долар різко впав — інвестори вкотре відреагували на невизначеність економічної політики США. Причиною стали публічні напади Дональда Трампа на голову Федеральної резервної системи Джея Пауелла.

▪️ Долар впав на 1,1% до трирічного мінімуму відносно валютного кошика. 
▪️ Швейцарський франк зміцнився на 1,2% до $0,8 — максимуму за 10 років.
▪️ Євро зріс на 1,1% до $1,15, а єна — на 1% до ¥140,7 за долар.
▪️ Попит зменшився і на державні облігації США:

Дохідність 10-річних облігацій зросла на 0,03 в.п. — до 4,36, а 30-річних — на 0,07 в.п. до 4,87%. 

Оскільки дохідність і ціни облігацій рухаються у протилежних напрямках, зростання дохідності свідчить про зниження попиту.

👉 За словами аналітиків, таке одночасне падіння валюти і продаж облігацій — типове явище для країн, що розвиваються, але зовсім незвичне для США як емітента головної резервної валюти.

Трамп неодноразово тиснув на Пауелла з вимогою знизити процентні ставки. На думку інвесторів, будь-яка спроба усунути Пауелла може спричинити подальшу нестабільність на фінансовому ринку США.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉 У 2024 році ВВП України зріс нижче за всі прогнози 一 на 2,9%

Це сталося, зокрема, через те, що в четвертому кварталі 2024 року реальний ВВП скоротився на 0,1% у річному вимірі — вперше за півтора року. Головною причиною стало суттєве падіння агровиробництва через слабкий урожай.

💣 Не менш вагомим негативним чинником стали російські атаки на енергетичну інфраструктуру. Вони призвели до зростання витрат на електроенергію для бізнесу та населення.

За підсумками всього року реальний ВВП зріс лише на 2,9%, не досягнувши офіційних прогнозів Міністерства економіки (3,6%), НБУ (3,4%) та МВФ (3,5%).

За даними українських посадовців, внутрішнє військове виробництво забезпечило близько третини зростання ВВП у 2024 році.

Майбутнє зростання значною мірою залежатиме від ситуації з безпекою, зокрема від наявності або відсутності перемир’я.

🔗 Графік: огляд економіки ЦЕС.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🥃 Надходження з акцизів на тютюн та пальне зростають, а з алкоголем поки все складно

Про це пише наш старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

👉 За останній рік частка акцизів у податкових надходженнях держбюджету збільшилась з 9,8% до 14,2%, і є підстави очікувати подальше зростання.

У березні цього року надходження від акцизів зросли на 56% порівняно з березнем 2024-го.

Основними драйверами стали:

▪️ Тютюн: +68% у річному вимірі. Це результат попереднього підвищення ставок, зростання обсягів легального продажу (видно по даних РРО від ДПС) і форстолінгу — закупівель на випередження перед очікуваним новим підвищенням акцизів.

▪️ Пальне: +65% р/р. Тут спрацювало одразу кілька факторів: підвищення ставок та поступова детінізація ринку.

▪️ Електроенергія: приріст +56%.

При цьому алкоголь за рік додав лише 3%, тобто реальні надходження (з поправкою на інфляцію) навіть зменшилися.

«З детінізацією алкоголю щось ніяк».

📌 Більше цікавих графіків 一 у нашому свіжому щомісячному огляді економіки.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Майже у половини підлітків рівень фінансової грамотності — початковий 一 дослідження НБУ

🤓 Перевірте, чи змогли б ви розв’язати одну з задач (на скриншоті). Відповіді приймаємо в коментарях.

▪️ У середньому учні 10 класів правильно виконали 46,6% кейсових завдань — це 3 бали за 12-бальною шкалою. Дослідження пройшли більше 3 тисяч школярів із 19 областей України та Києва.

▪️ Найкращі результати — у Дніпропетровській, Івано-Франківській областях та Києві; найгірші — у Кіровоградській, Миколаївській і Чернівецькій. 

▪️ У містах фінграмотність вища, ніж у селах (48% проти 40%).

▪️ Жоден учень не дав 100% правильних відповідей. 

У НБУ зазначають, що цього року стартує навчання з предмета «Підприємництво і фінансова грамотність» в усіх учнів восьмого класу та продовжиться в дев’ятому. 

👉 Проте одним шкільний предмет 一 ще не вирішення проблеми. 

«Завдання НБУ складали за прикладом дослідження фінансової грамотності PISA. Питання цілком подібні і дозволяють умовно порівняти рівень учнів за кордоном та в Україні. У розвинених країнах набагато більше школярів дали правильні відповіді на понад 50% запитань.

Більшість країн з топ-результатами мають обов’язкові шкільні предмети, пов’язані з економікою, підприємництвом, або фінансовою грамотністю. Проте, не варто вважати це простим рецептом успіху. Економіка – це не тільки про вміння поводитися з грошима, але й про критичне мислення: безплатних обідів не існує, винагорода часто пов’язана з ризиком, а втрачені інвестиції не мають впливати на наші майбутні рішення.

Можна не стати економістом, але корисно навчитися думати, як економіст. Щотижнева година занять та формальний залік (як це було в мої шкільні роки) тут не допоможуть», 一 пояснює наша старша економістка та PhD в дисципліні економіка і фінанси Яна Охріменко. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україні потрібно до $2,5 млрд для опалювального сезону взимку

Для того, щоб провести наступний опалювальний сезон «Нафтогазу» необхідно закупити 4–4,5 млрд кубометрів газу, а в разі холодної зими — ще плюс 1–2 млрд. 

👉 Це коштуватиме до $2,5 млрд, проте «Нафтогаз» має лише $400–450 млн. Ось тут писали про це в деталях. 

Україна веде переговори з низкою країн, зокрема Норвегією та Канадою, про залучення грантового газу. Про це повідомила радниця премєр-міністра України з енергетики, членкиня наглядової ради (НР) НАК «Нафтогаз України» Наталія Бойко на нашій події минулого тижня:

«Ведуться достатньо високого рівня перемовини із залученням керівництва держави для можливості грантового залучення газового ресурсу, який ми візьмемо на деякий час, закачаємо в якості буфера, а потім залежно від типів перемовин, його можна повернути, продати або частками викуповувати».

Водночас комітет Ради з питань енергетики та ЖКП буде ініціювати прийняття закону про компенсацію різниці у тарифах, аби НАК «Нафтогаз України» отримав додаткові кошти з бюджету для закупівлі газу, заявив голова цього комітету Андрій Герус:

«Ми будемо знову ініціювати закон про компенсацію різниці у тарифах. Будемо говорити з Мінфіном, сподіваюся, вийдемо на якесь компромісне рішення для того, щоб все-таки це покращило і фінансовий стан, і ліквідність «Нафтогазу». Це, відповідно, дозволить виділити йому додаткові ресурси на закупівлю газу.

Держава, державний бюджет, мабуть, має теж взяти у цьому участь. Раз держава сказала, що тарифи не змінюються (з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло – ЕР), це її відповідальність, значить, вона має компенсувати цю різницю у тарифах, яка виникла».

🔗 Подивитися запис події можна за посиланням.

Графік: огляд економіки у квітні. 

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Цікаве зі звіту МВФ 

👉 Попри скорочення робочої сили, частка промисловості в економіці США та Німеччині не зменшується. 

«Головна причина скорочення зайнятості — не глобалізація, а технологічний прогрес і автоматизація. Незважаючи на менше робочих місць, частка виробництва залишається стабільною. І глобалізація, і технічний прогрес у цілому приносять користь, але можуть негативно впливати на окремі спільноти й людей. Тому важливо знайти баланс між розвитком і справедливістю», 一 йдеться у звіті.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💻 Сильні стають ще сильнішими 一 як онлайн-освіта посилила нерівність

Говорити про це  у нашому подкасті разом з співзасновником і СЕО платформи для онлайн-навчання Prometheus Іваном Примаченком:

«Найактивніше навчаються ті, хто вже має високий рівень освіти, розвинені навички та проактивну позицію. Онлайн-освіта посилює їхній потенціал — сильні стають ще сильнішими. Тепер вони можуть здобувати найкращі знання незалежно від того, де живуть — доступ до якісних курсів став простішим і географічно, і фінансово: вони або безкоштовні, або коштують зовсім небагато».

Найбільша проблема — це ті, хто зараз не має достатньої кваліфікації. Їм складніше включитись у процес саморозвитку, адже вони просто не звикли вчитись. У результаті бізнес, ІТ-сектор, підприємці активно навчаються, а, наприклад, представники держслужби — значно менше.

«Онлайн-освіта не вирішить цю проблему сама по собі. Ми даємо інструмент — але лише людина може вирішити, чи буде ним користуватись. Саме тому розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту, дійсно змінює освіту. Але не можна забувати про людей, їх установки, світогляд і характер. З цим треба працювати — зокрема з дитинства, поширюючи культуру "зростаючого мислення". Інакше ми ризикуємо потрапити в реальність, де всі знання світу доступні кожному, але навчається лише 20%», — пояснює Примаченко.

Цікаво, що успішно завершують курс на Prometheus всього 16% — тим не менш це порівняно висока оцінка. Наприклад, на Coursera — американській онлайн-платформі для навчання лише 7% слухачів отримують сертифікат. 

👉 Послухати чи подивитися подкаст можна на YouTube та усіх подкаст-платформах.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

Продовжуємо тему запасів газу на зиму колонкою Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики, який виступив на нашій події, присвяченій цій темі

Зимові атаки 2025 року показали, що газова інфраструктура України так і не отримала системного захисту. "Нафтогаз" не створив ані достатніх резервів обладнання, ані ремонтних команд.

💸 Для відновлення інфраструктури потрібно ще $160-180 млн на ремонти та $600-800 млн на захист. Повне відновлення до зими малоймовірне, тому знову доведеться покладатися на імпорт.

Технічно імпорт можливий  — через Польщу та Литву. Однак, є й політичні аспекти — наприклад, Словаччина погрожує перекрити транзит. Хоча навіть без Словаччини потужностей достатньо, закачку треба почати не пізніше червня-липня. 

Є ще один суттєвий ризик. Якщо "Нафтогаз" почне діяти на європейському ринку, це призведе до зростання цін.

«Якщо українська компанія прийде з великим запитом (на 4-5 мільярдів кубометрів), трейдери почнуть продавати дорого і штучно утримуватимуть ціни на максимумі впродовж літа.
Саме тому «Нафтогазу» необхідно вибудувати ефективну торговельну стратегію. Інакше ми самі станемо каталізатором зростання цін на європейських ринках — що засмутить як нас, так і наших партнерів», 一 сказав Харченко на нашій події.

Що потрібно зробити "Нафтогазу"?

▪️ знайти кошти (через заліки з теплокомуненерго та підтримку партнерів)
▪️ знайти газ (не російський)
▪️ законтрактувати його вчасно і без паніки — до кінця травня чи середини червня.

👉 Повний текст можна знайти за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Українські моделі OnlyFans заробили $111 мільйонів за 2020-2022 роки

Про це повідомив голова Державної податкової служби Руслан Кравченко в інтерв'ю Економічної правди.

▪️ За даними ДПС, у 2020-2022 роках 5435 українців отримували доходи від розміщення контенту на OnlyFans. Сумарно у них було 7036 зареєстрованих акаунтів. 

▪️ Податківці надіслали 5126 запитів з вимогою подати декларації або сплатити податки. 748 осіб подали декларації, задекларувавши 356 мільйонів гривень доходу.

▪️ Кравченко зазначив, що частина моделей зареєструвала ФОПи та сплачують єдиний податок, а інші декларують доходи як фізичні особи, сплачуючи 18% податку на доходи та 1,5% військового збору (який з 2025 року зріс до 5%).

▪️ Водночас він відмовився коментувати, чи може подача декларації моделями OnlyFans призвести до відповідальності за легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом, адже виготовлення порно в Україні є кримінальним злочином.

▪️ Раніше стало відомо, що ДПС передала дані про всіх українських моделей OnlyFans Бюро економічної безпеки. Передача відбулася за рішенням суду. Після цього представники БЕБ почали приходити з обшуками до моделей, які отримали найбільші доходи від діяльності на платформі та інкримінувати їм злочин за статтею щодо виготовлення порно.

▪️ У березні 2025 року журналісти з'ясували, що базу даних українських моделей можна купити за $400. Кравченко заявив, що про витік офіційної інформації йому невідомо, але обіцяє жорстко реагувати у випадку підтвердження причетності працівників ДПС.

👉 Нагадуємо, що як і раніше, ми у ЦЕС послідовно підтримуємо рух до декриміналізації порно. Раніше ми вже публікували пости на цю тему.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🏦 Банківська таємниця в Україні перестане бути абсолютною (але не найближчим часом).

18 квітня Кабмін схвалив законопроєкт, що має сприяти приєднанню України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).

SEPA (Single Euro Payments Area) — це система, що дозволяє швидко та без зайвих витрат переказувати гроші між європейськими банками. Після приєднання українським компаніям не потрібно буде відкривати рахунки за кордоном чи сплачувати додаткові комісії.

Аби відповідати нормам безпеки ЄС і відкрити Україні доступ до SEPA, новий законопроєкт передбачає створення Реєстру банківських рахунків та сейфів, який адмініструватиме Державна податкова служба (ДПС). 

У реєстрі буде базова інформація: IBAN рахунку; ПІБ власника; банк; дата відкриття/закриття рахунку чи договору на сейф. Реєстр не міститиме дані про залишки коштів на рахунках, рух грошей чи вміст сейфів.

👉 Про те, для чого необхідно створити реєстр бенефіціарних власників рахунків та як це пов'язано із банківською таємницею, описали в колонці для Європейської правди.

Коротко:

▪️ Кінцеві бенефіціари рахунків та трастів стануть доступними для уповноважених осіб та організацій. 
▪️ Посилиться перевірка інформації та санкції за подання недостовірних даних.
▪️ Розшириться список осіб, зобов’язаних автоматично повідомляти про підозрілі транзакції.

Для чого це потрібно?

▪️ Відповідність стандартам ЄС у боротьбі з відмиванням коштів (AML-директиви).
▪️ Виконання рекомендацій Єврокомісії щодо створення фінансової інфраструктури для приєднання до SEPA.
▪️ Забезпечення прозорості фінансових операцій, що є критично важливим для інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС.

Подібна система давно функціонує у країнах ЄС: податкові автоматично отримують дані про рахунки резидентів і нерезидентів. Доступ до більш чутливої інформації (рух коштів, залишки) можливий лише в рамках кримінального чи податкового провадження.

Одним із суперечливих моментів є рішення передати адміністрування Реєстру рахунків саме Державній податковій службі, а не Держфінмоніторингу, який традиційно відповідає за боротьбу з відмиванням коштів.

«Тут можна звернутися до прикладу Польщі. KAS (Krajowa Administracja Skarbowa) виконує функції податкового і митного контролю, а також бере участь у фінансовому моніторингу в межах боротьби з податковими злочинами. Окрім того, KAS адмініструє єдину систему фінансових транзакцій.

У той же час GIIF (Generalny Inspektor Informacji Finansowej), аналогічно до Держфінмоніторингу, виконує функції національного підрозділу фінансової розвідки, відповідального за аналіз підозрілих фінансових операцій та боротьбу з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму.

Отже, розділення повноважень між Держфінмоніторингом та ДПС має певну логіку та, загалом, не суперечить практикам ЄС. Питання полягатиме лише в забезпеченні ефективної співпраці між уповноваженими органами», 一 резюмує наша старша економістка Яна Охріменко.

📌 Детальніше 一 у матеріалі.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду "Відродження" в рамках спільної ініціативи "Європейське Відродження України".

🇵🇱 Як українці впливають на вибори в Польщі

18 травня Польща обиратиме нового президента. Хоча результати майбутніх президентських виборів лишаються невідомими, присутність мільйона українських біженців може зменшити шанси антиукраїнських сил і позитивно вплинути на політичний вибір поляків.

Ще на парламентських виборах 2015 року присутність українських трудових мігрантів призвела до зниження підтримки консервативних партій, які традиційно виступають проти імміграції. 

У регіонах з більшою кількістю українців і, відповідно, більшою комунікацією між українцями і поляками крайньоправі настрої знижуються порівняно з регіонами, в яких поляки не мають тісного особистого контакту з українцями. 

👉 Про це йдеться у новому дослідженні нашої старшої економістки Дарії Михайлишиної спільно з Давідом Зуховскі, доцентом Університету Ровіра і Віргілі (Іспанія). Коротко про це пишемо у колонці для Європейської правди.

Головне:

▪️ Зростання частки українських трудових мігрантів у повіті (схоже на район в Україні 一 ЦЕС) на 10 відсоткових пунктів (в.п.) призводило до зменшення голосів за консерваторів (зокрема, правої консервативної партії "Право і справедливість") на 3 відсоткові пункти.

▪️ За п’ять років поляки усвідомили економічні переваги імміграції. У регіонах із більшою часткою українських мігрантів рівень безробіття впав, а середні зарплати зросли.

▪️ На наступних виборах у 2019 році українські трудові мігранти продовжували впливати на політичні вподобання місцевих. Цього разу присутність українців значно посилила підтримку партій, які виступають за збільшення перерозподілу в економіці (збільшення податків та/або збільшення рівня соціальних виплат). Збільшення частки українських трудових мігрантів на 10 в.п. підвищувало підтримку таких партій на 7,5 в.п.

▪️ Наступні парламентські вибори відбулися вже у 2023 році. Тоді, окрім трудових мігрантів, які залишилися працювати в Польщі, ця країна прийняла сотні тисяч українських біженців. На цих виборах ані трудові мігранти, ані біженці не вплинули на результати консервативних чи економічно лівих партій. Консерватори, особливо партія "Право і справедливість", незважаючи на те, що раніше виступали проти біженців, підтримали прийняття українців після початку повномасштабного вторгнення.

📌 Повний текст статті тут.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🥶15 градусів в квартирах наступної зими 一 реальний сценарій

Говорили про це в останньому подкасті з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.

«Якщо в нас не вистачає газу для опалення, то практично єдиний шлях його кардинальної економії це пониження температури в квартирах, градусів до 15-16. І максимальне намагання знайти мазут, знайти альтернативні види палива.

У ситуації, коли не буде газу, і не буде опалення, чи не буде електрики, я особисто вибираю відсутність електрики. Бо якщо буде мінусова температура, без електрики ми виживемо. А якщо не буде опалення, вибачте, міста закриваються. При температурі –1...–2 градуси протягом трьох-чотирьох тижнів місто без опалення просто припиняє існувати», 一 каже Олександр. 

Нагадаємо, що минулого тижня ми багато писали про ризики наступного опалювального сезону. 

👉 У подкасті ми також обговорюємо проблему занижених тарифів на газ для населення. Як зауважив директор ЦЕС Гліб Вишлінський у своєму дописі:

«Схоже, що нас врешті-решт дожене цієї зими радянський дефіцит від занижених цін. Вода за графіком в Рівному 一 перший дзвіночок. І +15-16 взимку через нестачу газу, на купівлю якого немає грошей через неринкові тарифи 一 реальний сценарій. За яку пряму відповідальність нестимуть ті, хто вже 5 років тримає тарифи прибитими цвяшками.

І знову ми говоримо про схеми на різниці в цінах, і страхи перейти з низьких цін на субсидії для бідних. Все те, що здавалося, ми вже успішно пройшли 10 років тому Але, ні 一 популізм і схематоз розправили плечі».

🎧 Послухати та подивитись подкаст можна на YouTube ЦЕС за посиланням.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

NotebookLM (Ші від Google) тепер підтримує українську мову для аудіопереказів

🤖 Вирішили затестити функцію 一 в коментарях можна послухати подкаст про наш останній огляд економіки та дослідження щодо українських біженців.

На нашу скромну думку, до Юрія Гайдая 一 ведучого нашого подкасту «Що з економікою?» 一 ще далеко, тому додаємо посилання на два реальних подкасти:

▪️ про українських біженців за кордоном;
▪️ спецтему огляду економіки 一 запаси газу на наступну зиму.

До речі, як вам зручніше сприймати інформацію 一 текстом чи голосом?

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🙄 Безробіття у березні — найнижче за весь час повномасштабної війни, але не все так просто

За оцінками Info Sapiens, у березні 2025 року рівень безробіття в Україні знизився до 12,1% — це найнижчий показник від початку вторгнення. При цьому офіційну статистику Держстат припинив публікувати ще в лютому 2022 року. Про це пишемо в нашому Трекері економіки. 

Проте люди, що отримують дохід поза формальним ринком (без договору, з готівкою, не на повний день), часто вважають себе працевлаштованими — і не потрапляють до обліку як безробітні. Це спотворює розуміння масштабів проблеми.

👉 Про це каже директор ЦЕС Гліб Вишлінський на презентації дослідження ринку праці, проведеного KSE. 

«Навіть за довоєнними даними — рівень безробіття у нас був нижчий, ніж, наприклад, в Іспанії. Хоча, очевидно, що іспанська економіка загалом у кращому стані, ніж українська. Просто, здається, там є певна традиція: або робота має бути хороша, або ми сидимо й п’ємо каву. 

А в нас — навпаки. Це, мабуть, ще з 90-х іде: краще вже якась погана робота, неповний день, тіньова зайнятість, щось непродуктивне — стояти в переході, перепродавати якусь хрінь, заробляти 100 гривень на день — але головне, щоб працювати. 

І це формує сприйняття, яке ми навіть не можемо до кінця вловити з даних. Бо чи скаже така людина, що вона не працює? Напевно ж, ні — вона ж зайнята», 一 пояснює директор ЦЕС Гліб Вишлінський.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇺🇸 Що відомо про «мінеральну» угоду між Україною та США, яку нарешті підписали

В угоді йдеться про видобуток 57 мінералів та отримання військової допомоги США. Учора була підписана політична частина, далі угода потребуватиме ратифікації у Верховній Раді та узгодження окремих технічних деталей. 

Загалом домовленості можна оцінити позитивно для України, адже підписаний документ не містить неприйнятних для України пунктів, зокрема повного контролю США над Фондом, що створюється. 

«Найважливіше, угода укладена як win-win партнерство. Зняті перепони, які б могли завадити продовженню євроінтеграції України, і врегульовано, що надана раніше військова та фінансова допомога не буде врахована як борг», 一 пояснює наш старший економіст Володимир Ланда.

👉 Детальніше зможемо оцінити угоду, ознайомившись з її повним текстом, а поки ключові тези з ексклюзиву Європейської правди.

▪️ Угода між урядами США та України про створення інвестиційного фонду відбудови визначає загальні правила співпраці у сфері розробки надр, продажу корисних копалин та надання США допомоги Україні, зокрема військової.

▪️ Документ, містить лише 12 сторінок (попередній проєкт мав понад 90). Всі деталізовані положення будуть викладені в окремій технічній угоді, яка ще готується. Зокрема у ній мають бути принципи управління фондом, а також зобов’язання США не забирати з фонду доходи протягом 10 років, а реінвестувати 100% коштів у відбудову України.

▪️ Угода не суперечить прагненню України до вступу в ЄС; у разі конфлікту з євроінтеграцією її положення підлягатимуть перегляду.

▪️ Також немає "права першої руки" для компаній зі США в отриманні ліцензій на видобуток мінеральних ресурсів в Україні, однак американські компанії повинні мати доступ до аукціонів або переговорів з купівлі таких мінералів на умовах, не гірших за інших покупців.

▪️ Перелік копалин включає 57 мінералів, зокрема: літій, уран, графіт, кобальт, рідкісноземельні метали, нафту й газ. Йдеться лише про нові родовища, ліцензії на які видаватимуть після набуття чинності угоди. Перелік може бути розширено лише за згодою обох сторін.

▪️ Україна вноситиме до фонду доходи від продажу ліцензій, рентні платежі та має право вносити додаткові кошти.

▪️ Внеском США буде нова військова допомога, зокрема зброя, боєприпаси, технології. За джерелами Kyiv Post, сьогодні Трамп схвалив перший продаж зброї Україні на $50 млн 一 втім невідомо, чи ця сума стосуватиметься угоди. 

Також Трамп заявив, що в результаті підписання угоди США можуть отримати більше $350 млрд, витрачених, за його словами, на Україну.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

«Ми користуємося лояльністю МВФ, але це не триватиме вічно»

💸 До кінця року Україна планує отримати ще $1,9 млрд від МВФ. Але це можливо лише за умов бездоганного виконання зобов’язань і сприятливої міжнародної ситуації.

Про це розповів наш економіст Максим Самойлюк під час презентації квітневого моніторингу виконання зобов’язань у межах програми МВФ та Плану України в рамках Ukraine Facility.

«Хоча у березні МВФ затвердив результати сьомого перегляду та виділив Україні черговий транш у $400 млн, виконання зобов’язань не було бездоганним. Зокрема, не було завершено перевірку Національної комісії з цінних паперів (НКЦПФР), а створення нового адмінсуду — затримується.

Щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому, Україна домовилася з Фондом про перенесення дедлайнів для чотирьох завдань. Натомість до програми додано ще п’ять нових структурних маяків — від боротьби з корупцією до реформ у корпоративному управлінні держпідприємствами», 一 каже Самойлюк. 

Восьмий перегляд, що відбудеться у червні, буде менш навантаженим: МВФ оцінюватиме лише два структурні маяки та низку кількісних показників. Проте навіть у цьому "легшому" форматі гарантій немає.

«Ми виконуємо програму, але з затримками та похибками. Це ризиковано в умовах геополітичної нестабільності, особливо з огляду на залежність фінансування від політичної ситуації у США», — пояснив Самойлюк.

⚡️ Подивитися презентацію виконання Україною зобов'язань перед міжнародними партнерами можна за посиланням. 

*RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації та DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

RRR4U моніторить, як Україна виконує умови ключових міжнародних програм фінансування з МВФ та ЄС, і щомісяця та щокварталу публікує відповідні дослідження, ознайомитися з якими можна тут: rrr4u.org/analytics.

Захід відбувся за підтримки Міжнародний фонд «Відродження».

Часта зміна роботи більше не гарантує вищих зарплат у США 一 Statista

У постковідний період серед американців було популярним звільнятися 一 через нестачу робочої сили роботодавці пропонували вищі заробітні платні.

Це феномен, відомий як «Ера великих відставок». Згідно з ADP Pay Insights, працівники, які змінили роботу, у 2022 році в середньому отримали понад 15% приросту зарплати. Для порівняння, ті, хто залишився на своїх місцях, отримували лише 7–8%, тобто майже вдвічі менше.

Проте за останні 2,5 роки ринок праці у США охолов:
▪️ кількість вакансій скоротилася;
▪️ попит і пропозиція праці почали повертатися до балансу;
▪️ зростання зарплат сповільнилося, особливо для «джамперів».

Розрив у зростанні зарплат між тими, хто змінив і не змінив роботу, зменшився з 8,4% у квітні 2022 року до лише 1,9% у березні 2025 року. Водночас кількість звільнень суттєво знизилася. Тобто, «Ера великих відставок» офіційно завершилася.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Як скасування «торговельного безвізу» з ЄС вплине на український бізнес?

Про це розповіла наша старша економістка Яна Охріменко в ефірі Суспільного.

Як ми писали раніше, ЄС не продовжить торговельний безвіз з 5 червня 2025 року. Польща та кілька інших країн (Болгарія, Румунія, Угорщина) виступили проти автоматичного продовження.

▪️ ЄС пропонує Україні повернутися до переговорів щодо оновлення умов асоціації (стаття 29): мова про тарифні квоти, мита тощо. 

▪️ Нагадаємо, що частка ЄС в українському експорті виросла з ~40% у 2021 до понад 60% у 2024. У агросекторі — до 80%, в залежності від групи товарів. Тому найбільше постраждає агропродовольчий сектор (у 2024 році — €13 із €24 млрд всього експорту).

Окремі сектори економіки ЄС суттєво залежать від українського експорту. Зокрема, понад 90% соняшникової олії, яку імпортує Євросоюз, надходить саме з України. А такі країни, як Іспанія, входять до трійки найбільших імпортерів українського зерна — переважно через потребу в кормах для тваринництва.

«Повномасштабна війна та АТЗ (автономні торговельні заходи) суттєво трансформували структуру українського аграрного експорту за останні три роки. Вітчизняні компанії адаптувалися до нових умов, переорієнтувавши постачання на ринки ЄС і наростивши експорт продукції з глибшою переробкою. Відновлення торгових бар’єрів насамперед зачепить саме агровиробників, котрі інвестували у підвищення доданої вартості», 一 пояснює старша економістка ЦЕС Яна Охріменко. 

Що можна зробити?

Частково може спрацювати повернення на ринки Африки чи Близького Сходу. Тим не менш воно ускладнене логістикою, безпекою та конкуренцією з РФ. Поки Україна втрачала частку експорту до цих країн (2021–2024: мінус понад 50%), РФ наростила свій агроекспорт щонайменше на 20%. Росія використовує постачання продовольства як інструмент політичного впливу на країни з низькими доходами.

 ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram 

МВФ радить Україні підвищити ПДВ і збільшити податки для багатих у 2026 році

🇺🇸 Переказуємо цікаве зі статті Forbes, з чим повернулась українська делегація зі Spring Meetings у США. Україну представляли премʼєр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний разом з командами. 

Головна тема – як Україні закрити бюджет у 2026 році своїми силами. Обговорювали можливе підвищення ПДВ та перехід на прогресивну шкалу податку на доходи.

💸 Також згадували про можливий «податок на розкіш», але головний акцент був на боротьбі з тіньовою економікою. МВФ окремо висловив занепокоєння через зловживання спрощеною системою оподаткування.

Жодної конкретики про те, коли і як можуть бути змінені ставки згаданих вище податків під час зустрічей не йшлося, фіскальні заходи обговорювались на рівні ідей.

«З МВФ обговорювали різні шляхи збільшення надходжень до держбюджету. Наша позиція – ми маємо покращувати адміністрування податків», 一 сказав у коментарі міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, надходження до бюджету за перший квартал 2025-го перевершили планові на $1 млрд, і Україна має додатковий фінансовий ресурс і без підвищення податків цьогоріч. Водночас навіть якщо інтенсивність війни зменшиться, Україна не зможе різко скорочувати військові видатки.

Зміни риторики з боку Фонду чи Світового банку після приходу до Білого дому адміністрації Дональда Трампа не відбулося. Усі спільні проєкти зокрема зі Світовим банком реалізуються без змін, а також триває напрацювання нових.

👉 Про це також казала наша заступниця директора Марія Репко у новому подкасті «Що з економікою?». Говорили з Марією про враження з зустрічей у США, настрої американців по відношенню до українців та потенційний вплив тарифної війни на світову економіку. 

🎧 До речі, хто буде слухати подкаст 一 зацініть новий джингл.  

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як падіння цін на нафту вдарить по Росії?

Сьогодні Трамп заявив, що зниження цін на нафту посилює тиск на Росію і збільшує ймовірність мирної угоди для завершення війни в Україні. Різке зниження цін на нафту пов'язане з рішенням OPEC+ збільшити видобуток нафти, пише Reuters. 

OPEC+ — це коаліція країн-експортерів нафти, до якої входять офіційні учасники (OPEC) і ключові не члени, як-от Росія. Вони координують рівні видобутку, аби стабілізувати світові ціни на нафту. Найбільшим видобувачем нафти у світі є Саудівська Аравія, яка найбільше впливає на рішення OPEC. 

💸 5 травня нафта марки Brent подешевшала на 3,33% до $59,25 за барель, а марки West Texas Intermediate (WTI) — на 3,60% до $56,19 за барель. Це найнижчі рівні для обох марок з 9 квітня 2025 року.

На графіках цін марок Brent та WTI бачимо, що ціни рідко наближаються до $60 за барель. Востаннє це ставалося у квітні 2025 року, однак настільки низьких рівнів вони не досягали з 2021 року.

OPEC+ оголосила, що у червні збільшить видобуток на 411 тис. барелів на добу, прискорюючи зростання видобутку нафти другий місяць поспіль. Збільшення видобутку ініціювала Саудівська Аравія, через те, що Ірак та Казахстан перевищували свої квоти на видобуток.

У разі, якщо квот і надалі не будуть дотримуватися, відповідно до джерел Reuters, OPEC+ потенційно повністю скасує скорочення, на які погодилися члени у 2023 році, аби стабілізувати ринок. Все це може призвести до профіциту на ринку нафти та подальшого падіння цін.

Як це вплине на Росію?

Одним з основних джерел фінансування російського бюджету є дохід з експорту нафти, адже доступ до закордонних резервів та продажу золота був обмежений санкціями, а запаси Фонду Національного Добробуту Росії скоротилися зі $148 млрд у 2022 до $35 млрд у 2025. 

Значні падіння в ціні нафти будуть суттєвим ударом для російського бюджету та ускладнять фінансування воєнних дій.

❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram