⚡️ До 10-річчя ЦЕС записали подкаст про зміни в українській економіці за останні 10 років

Для цього зібралися в одній студії Гліб Вишлінський, директор ЦЕС, Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, Євген Глібовицький, директор Інституту фронтиру, та ведучий подкасту старший економіст ЦЕС Юрій Гайдай.

З цікавих цитат:

Тимофій Милованов:

«Держава нікому нічого не має. Держави як такої немає — це конструкція. Насправді держава — це ми всі. Це інтелектуальна конструкція, щоб легше було про це говорити. Я завжди бачив, як у Міністерстві економіки ходиш по коридору — зліва святі, справа чорти. І вони разом ходять на обід, щось обмінюють... Як це співіснує? А отак. Нема того світу, який мав би бути, його треба побудувати. Моя філософія проста 一 що я можу зробити сам?».

Євген Глібовицький:

«Ми живемо у світі миттєвої винагороди. У нас — короткий горизонт дій: обираємо одну зефірку зараз, а не дві потім. Але саме це не дає нам побудувати стійкість, яка дозволила б конкурувати із Заходом. Справжня незалежність настала у 2014-му, коли країна почала платити за право бути самостійною. І тільки нова суб’єктність — економічна, культурна, етична — може втримати цей вибір. Бо стара система досі диктує правила». 

 
Гліб Вишлінський:

«У 2018 році ми створили короткий маніфест — KPI для економіки через 5 років. Повномасштабне вторгнення частково змінило фокус, але ми вирішили оцінити, що вдалося, а що ні. Серед досягнень — запуск ринку землі й просування євроінтеграції. Де я не бачу і наближення до того рівня, який ми ставили для себе як цільовий, це якість врядування на рівні Центральної і Східної Європи. Приватизація державних банків і підприємств також не реалізувалася».

👉 Подивитися подкаст можна на нашому YouTube за посиланням.

Подкаст виходить за підтримки ПриватБанку.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 НБУ встановив рекордний курс гривні до євро – 48 грн 8 коп.

Попередній максимум (47 грн 77 коп.) був зафіксований у квітні.

Як і тоді, здорожчання європейської валюти пояснюється не проблемами гривні, а зміцненням євро до світових валют.

Зокрема, вчора євро зріс у вартості до $1,16 вперше з 2021 року.

Схоже, торгівельне перемир’я в США лише ненадовго підтримало долар. Зараз валютні ринки реагують на нові митні погрози від Трампа, очікування зниження ставки ФРС і яструбині коментарі спікерів Європейського Центрального Банку, через що євро зміцнюється проти долара.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💸 Україна недоотримає до €1,5 млрд допомоги через невчасне виконання зобов’язань 

👉 Також, з 11 маяків, які треба було виконати до кінця другого кварталу, станом на вчора уряд виконав лише три.

Через невиконання трьох структурних маяків, передбачених Планом України (Ukraine Facility) на перший квартал 2025 року, державний бюджет недоотримає від ЄС до €1,5 млрд.

Про це йдеться у щомісячному Моніторингу виконання програми МВФ та допомоги ЄС від консорціуму аналітичних центрів RRR4U.

Протермінованими залишаються:

▪️ Збільшення кадрового складу Вищого антикорупційного суду;
▪️ Реформування АРМА;
▪️ Реформування територіальної організації виконавчої влади. 

«Висока ритмічність ERA loans 一 не панацея і не привід завалювати Ukraine Facility. Особливо коли планується збільшення видатків держбюджету на 400 млрд грн, значна частина яких буде покриватися за рахунок розміщення додаткових ОВДП під 16%+ річних.

Як грантова складова, так і відсотки за кредитами в межах Ukraine Facility вже закладені в бюджет ЄС. Інакше кажучи, для України вартість цих кредитів становить 0% річних – усі витрати на обслуговування боргу покриваються за рахунок внесків країн-членів ЄС», 一 коментує наш економіст Богдан Слуцький.

Водночас всі маяки МВФ, які стосувалися інтеграції плану пріоритетних публічних інвестицій у бюджетний процес та мали бути виконані для восьмого перегляду Програми, були впроваджені вчасно. Експерти очікують, що завдяки цьому Україна отримає черговий транш від МВФ у розмірі $490 млн. 

Попри те, що у короткостроковій перспективі всі зобов’язання виконано, загальна ситуація з реформами за програмою МВФ залишається складною. Наприклад, у випадку реформи митниці довелося заздалегідь домовлятися з МВФ про перенесення відповідного маяка з кінця червня на кінець року. 

🔗 Презентація моніторингу доступна за посиланням.

Підготовка Моніторингу та цей захід відбулися за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.

RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine) — це консорціум чотирьох українських організацій громадянського суспільства: Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут аналітики та адвокації, DiXi Group.

Цікава інфографіка від TopLead з даних нашого дослідження спільно з Інститутом поведінкових досліджень при American University Kyiv

👉 Нагадаємо, що раніше ми писали про те, чому більше 70% жінок не розглядають виїзд за кордон, а також чому жінки за кордоном частіше вважають Україну небезпечнішою, ніж ті, хто живе тут.

📌 Повне дослідження за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Китай витискає все до останньої краплі, Німеччина здає позиції — що відбувається з іноземними інвестиціями?

Цього тижня вийшов останній подкаст «Що з економікою?» за участі нашого старшого економіста Юрія Гайдая. Дякуємо Юрію за ці 200+ епізодів.

🫶 Ми продовжимо записувати подкаст вже без Юрія, а з новими ведучими — але про це все згодом.

👉 В останньому випуску поговорили про тему прямих іноземних інвестицій в Центрально-Східній Європі разом з економісткою Віденського інституту міжнародних економічних досліджень Ольгою Піндюк. Їхній новий звіт — про те, хто втрачає позиції, хто інвестує агресивніше і яке місце займає Україна.

Кілька цікавих думок:

🇩🇪 Про Німеччину: Країни Центрально-Східної Європи, які швидко зростали завдяки розбудові виробничих ланцюжків з Німеччиною, зараз від цього і потерпають. 

«У Німеччині модель, яка довго вважалась успішною, перестає працювати: високі ціни на енергоносії, конкуренція з Китаєм, часткова втрата ринків у США. Автомобільна промисловість уже не така конкурентоздатна, особливо в сегменті електрокарів», 一 каже Ольга Піндюк.

Це означає, що німецькі компанії не будуть далі інвестувати у розширення виробництва в країнах, де розміщені їхні заводи, що створює значні проблеми для всього регіону.

🇺🇦 Про Україну: В Україні інвестори зараз радше запускають невеликі проєкти, часто в ІТ або послугах, де не потрібно великих капіталовкладень. Безпекові ризики залишаються головною перешкодою. Поки не буде чіткого завершення війни з надійними гарантіями, складно очікувати на масштабний приплив капіталу. 

Навіть попри те, що Україна має потенціал дати Європі доступ до рідкоземельних металів і джерел зеленої енергетики — поки немає безпеки, це все залишається на рівні намірів. І навіть реформи та статус кандидата в ЄС цього не переб’ють.

🇨🇳 Про Китай: В ЄС було суттєво підвищено бар’єри на вхід для китайського капіталу: запроваджено перевірки, скринінг. І саме через це багато масштабних інфраструктурних проєктів — портових чи залізничних — зрештою не були реалізовані. Наприклад, Китай придбав грецький порт, але подальший розвиток там зупинився. Зараз фактично лише Угорщина залишається відкритою до таких інвестицій.

«Китай не надає гуманітарну допомогу, (...) вони вижимають все до останньої краплі, особливого позитивного ефекту для економіки Росії, наприклад, не варто очікувати», 一 коментує Піндюк.

🎧 Слухайте наш подкаст «Що з економікою?» на усіх подкаст-платформах.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Рада прийняла в цілому закон про введення інституту множинного громадянства в Україні 

Що змінюється:

▪️ Українці зможуть офіційно мати кілька громадянств.
▪️ Спроститься процедура отримання українського громадянства.
▪️ Уточнюється статус іноземців і осіб без громадянства, які служили в українській армії.

Навіщо це потрібно:

▪️ Щоб українцям за кордоном було легше підтримувати зв’язок із країною, навіть якщо вони стали громадянами інших держав.
▪️ Щоб залучати кваліфікованих іноземців до відбудови країни й посилення оборони.

Нагадаємо, що раніше ми писали про те, чому підтримуємо цю ідею:

Україна стикалися із серйозними демографічними викликами ще до війни: старіння населення, низька народжуваність, рання смертність, еміграція. 

▪️ Введення множинного громадянства може стати стимулом для українців, які виїхали за кордон і отримали інше громадянство, залишатися пов'язаними з Україною, зберігаючи своє українське громадянство.

▪️ Іноземці, включаючи представників української діаспори та інших, які бажають імігрувати в Україну, могли б отримати громадянство, не втрачаючи попереднього. Це могло б стимулювати їх до тривалого проживання та інтеграції в українське суспільство.

*Дані таблиці станом на кінець листопада 2024 року з нашого дослідження про біженців.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💶 “Дорожче” євро не покращить торгівельний баланс України найбличжим часом

Україна традиційно імпортує значно більше, ніж експортує. 

(Графік — наш Трекер економіки під час війни)

За попередніми даними НБУ, у квітні 2025 року баланс товарів та послуг був негативним: $-3,6 млрд. 

▪️ Імпорт товарів: $6,3 млрд 一 Експорт товарів: $3,1 млрд

▪️ Імпорт послуг: $1,7 млрд 一 Експорт послуг: $1,3 млрд

Проте, відносне подорожчання європейських товарів в Україні та зниження цін (в євро) на українські товари не здатне покращити торговельний баланс 一 принаймні, в короткотерміновій перспективі. 

“Істотного покращення торговельного балансу очікувати не варто, натомість ціни в Україні можуть зрости. Вирішальну роль відіграє структура торгівлі. Значна частина українського експорту до ЄС – сільськогосподарська сировина, попит на яку слабко реагує на зміни цін. У той же час, для імпорту з ЄС – машин, обладнання, і техніки – немає повноцінної альтернативи в Україні (отже, ми продовжимо імпортувати, але за вищими цінами)”, — коментує наша старша економістка Яна Охріменка для Forbes.

📈 Нагадаємо, що наш Трекер — це місце, де ми зібрали найважливіші графіки, які пояснюють стан української економіки. Ми регулярно оновлюємо дані за більше, ніж 20 ключовими показниками — від курсу та торгівлі, до енергетики та ринку праці.

Щоб отримувати оновлення не тільки в Telegram, але і на пошту — підпишіться за посиланням.

Трекер виходить за підтримки ПриватБанку. 

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Як ви себе почуваєте? 

Це питання 一 частина міжнародного дослідження про психічне здоров'я, яке проводить Колумбійський університет (США) у 90+ країнах.

Наші колеги з Інституту поведінкових досліджень AUK долучились до нього, аби Україна теж була представлена.

👉 Якщо вам 18+ років, ви проживаєте зараз в Україні і маєте 5-10 хвилин вільного часу – заповніть коротку анонімну анкету (всього 20 запитань) за посиланням.

Результатами дослідження обов’язково поділимося на нашому каналі, щойно вони стануть доступні.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Звісно, опитування не просто так робили

Додали у наш Трекер економіки нову таблицю, яка дозволяє зручно орієнтуватися в актуальних даних про інфляцію — за останній місяць, з початку року та в річному вимірі.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

🍫 Ціни на шоколад у Британії зросли на 17,7% у річному вимірі.

Це найвище зростання з початку відстеження даних у 2016 році, повідомляє британське управління статистики. Загальний рівень інфляції при цьому залишається на рівні 3,4% — найвищий показник за більше ніж рік.

Основна причина стрибка цін на шоколад — дефіцит какао на глобальному ринку. Понад половини світового врожаю дають Гана і Кот-д’Івуар — і обидві країни зіткнулися з важкими погодними умовами, неефективним управлінням в агросекторі та ураженням врожаїв хворобами.

Джонатан Паркман, керівник агровідділу фінансової компанії Marex, зазначає, що не варто чекати зниження цін на шоколад і в наступному році.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

👔 Українські біженці добре інтегруються на європейському ринку праці

Втім це ускладнює їхнє повернення.

Переказуємо статтю Financial Times, які зокрема спираються на дані з нашого #дослідження_про_біженців

▪ Понад 5 млн українців залишаються за кордоном після початку повномасштабного вторгнення. За даними ОЕСР, у багатьох країнах рівень їхньої зайнятості вже вдвічі вищий, ніж у середньому серед інших груп біженців. Особливо це помітно в Польщі, де й до війни були стійки міграційні зв’язки та мовна близькість. Додатковим фактором став статус тимчасового захисту, який одразу відкрив доступ до ринку праці.

▪ Більшість українців працюють у сфері обслуговування, виробництві, адміністрування — попри те, що 40% мають ступінь магістра або вище.

▪ Серед причин, чому біженці часто обирають роботу не за фахом — мовні бар’єри та складність підтвердження дипломів і кваліфікацій. Тим не менш, рівень їхніх доходів поступово зростає.

▪ Як пишуть в FT за нашим дослідженням, у грудні 2024 року частка біженців, що можуть собі дозволити купити одяг та їжу, майже повернулась до довоєнного рівня — 18%.

👥 Але з інтеграцією в нове суспільство приходить і нова проблема: менше бажання повертатися. За три роки частка українців, які точно планують повернення додому, знизилась із 50% до 20% — про це ми писали тут.

Повна стаття за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

📉Безробіття в ЄС тримається на рекордному мінімумі — 5,9%, а рівень зайнятості досягає історичного максимуму — 70,9%.

З грудня 2024 року рівень безробіття в ЄС тримається на рівні 5,9%. Найкраща ситуація з зайнятістю в Німеччині (3,6%) та Нідерландах (3,8%), тоді як найскладніша — в Іспанії, де рівень безробіття на рівні 10,9%.

📋Основна причини — падіння цін на енергоносії та виробничі матеріали, стабілізація інфляції. Витрати бізнесу зменшились, і компанії зберегли робочі місця. Додатковим чинником стало зростання робочих місць у “зеленій” і цифровій економіці — секторах, що дуже швидко розвиваються.

Учора ми також писали про те, як добре українські біженці інтегруються на європейському ринку праці.

В Україні водночас від початку повномасштабного вторгнення Держстат не публікує даних щодо безробіття. Дослідницька агенція Info Sapiens робить власні оцінки його рівня. 

Для порівняння, у травні 2025 року рівень безробіття в Україні трохи зріс до 13,6% — і це один з найнижчих показників від початку повномасштабної війни, хоча й удвічі більше, ніж у середньому по ЄС. Детальніше про це у нашому Трекері економіки. 

📈 У той же час, за даними ОЕСР, рівень зайнятості в ЄС наприкінці 2024 року сягнув історичного максимуму — 70,9%. У восьми країнах-членах ЄС ці показники стали найвищими з 2005 року. Найкраща ситуація все також у Нідерландах (82,3%) та Німеччині (77,6%), а найнижчий рівень зайнятості в Італії (62,2%).

Більше про це за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

💰 Четвертий рік підряд уряд збільшує бюджет посеред року. Це необхідний крок, але тривожна тенденція 

Які і минулого року уряд поклався на оптимістичні сценарії, які знову не справдилися через позицію США. 

Що має змінитися: 

▪️ Уряд пропонує збільшити та переглянути видатки на 449 млрд грн (з них на військові потреби 412 млрд грн). Це +15% до оборонного бюджету;

▪️ Ці кошти мають покрити частину витрат на війну, зокрема більші витрати на зброю і боєприпаси в умовах активних бойових дій;

Нові видатки планується покривати через: 

а) Майже половину або 185 млрд грн покриють через ОВДП, основними покупцями яких залишаються державні банки. Хоча це не емісія, у середньостроковій перспективі це загрожує фінансовій стабільності через продаж облігацій під високі відсотки.

б) Інше джерело — перевиконання плану доходів (без підвищення податків) на 147,5 млрд грн, — близько половини з цієї суми вже забезпечено за 5 місяців року; попередні оцінки доходів бюджету виявилися більш консервативними за реальність;

в) Перерозподіл видатків на 51,3 млрд грн, а також економія платежів із погашення внутрішнього боргу на 65,1 млрд грн. Це відбулося за рахунок кращого валютного курсу, ніж передбачено в бюджеті, та нереалізації ризиків за державними гарантіями.

Єдиним позитивним сигналом на тлі змін до бюджету є оновлена позиція країн НАТО. Відтепер пряма військова допомога Україні враховуватиметься до 5% ВВП витрат на оборону, обов’язкових для членів альянсу.

👉 У цих умовах Україні варто активніше включатися в дипломатичні домовленості на рівні ЄС та інших партнерів, щоб використати це вікно можливостей.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram

Минулого місяця Рада провалила голосування за реформу спецпенсій

Законопроєкт, який мав на меті скасувати низку пенсійних привілеїв для суддів, прокурорів та силовиків, не набрав необхідної кількості голосів у другому читанні.

Система спецпенсій в Україні є постійним джерелом соціальної напруги і давно потребує перегляду.

Колишні силовики отримують значно вищі пенсії за спеціальними формулами. Натомість військовослужбовці, які не є кадровими військовими, не можуть розраховувати на подібні виплати — якщо лише не мають статусу особи з інвалідністю.

Це створює відчутний дисбаланс і підриває довіру до системи. Зокрема, за даними Київської школи економіки, 79% українців вважають пенсійну систему в Україні несправедливою.

Запрошуємо вас послухати подію на цю тему, де ми обговоримо:

▪️ як масштаби витрат на спецпенсії впливають на держбюджет;
▪️ чи справедливими є привілеї для спецпенсіонерів;
▪️ чому реформу спецпенсій так важко реалізувати.

👉 Захід відбудеться 1 липня о 17:00 у Zoom.

Реєстрація на подію обов’язкова за посиланням.

🫐 «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися

🟢 Ми в Instagram