770 до 5000! Дайте гроші!

220 грн до 5000! Гроші!!!

Зʼясовано: на цьому каналі люблять Авангард – зрештою правильно роблять! Тому тиснемо далі! Ще 5 раз по 5000 і закриємо збір!

Небо – фіолетове, мов верес,
спалахи на Сонці більш в стократ
аніж мають бути. Тільки вереск
мертвих чути, схований в вітрах.

Не Перуна час – і не Варуни
час, і не Арджуни, час – пітьми:
струни символічні ніби руни,
смерть звучать і остаточну мить.

Звір виходить з моря, ніби звістка
царства, що йому тривать за край,
а потому впасти. Братовбивству
бути: смерть збирає свій врожай.

Час – для сміху, час для сліз гірких.
Час – для снігу, час для фіолету
над містами. Час – сканати в Лету.
Час – для співів здичавілих й злих.

Час зупинки часу. Смерть в життя
так перетікатиме поволі,
ніби хвилі сині в чорнім морі,
ніби буря й натиск – вітром в стяг.

Небо ж – фіолетові сирені.
Янголу – сурмити смерть смиренних,
праведних, не торкнутих гріхом.
Псальмам бути. Бути гімнам гучним.
Лиш одне тривожить – як на учту
батька кличе син-авессалом.
За псалмом – псалом. Вже час поету
оспівати колір фіолету
в небі понад містом, повним тьми.
Час – для Янгола і для Його сурми!

Нерадянське свято: Новий рік від Античності до ХХ століття у подарунках і ритуалах

Чудова стаття від провідної медієвістки (історія Середніх Віків) Стефанії Демчук. Люблю – ціную!

Новий рік – це пере-родження, а радше навіть пере-народження. Отже, чекайте на нову статтю на платформі «Пломінь» від Віталія Кривоноса за редактурою самітного дослідника Традиції, себто мене. Неймовірно кайфую від опрацювання цих метаріялів. Що не кажи, а ґенонізм – наше все!

Вже скоро Остара і я... критикую це свято! Більше того – я один із тих, хто взагалі би це свято скасував, але хто я такий, щоби лізти в справи релігійної спільноти? Втім, хто я такий, аби не аргументувати свою думку? Отож-бо.

Одразу розмежуємо: існує свято Остари і Богиня Остара, на честь якої це свято існує. Ця жінка дуже схожа на Бальдра, хоча би й тим що символізує класичний індоєвропейський міф про воскресіння Бога. В вікканській традиції цей Бог – Богиня, адже Вікка в засадах тяжіє до матріархальності. Але на цьому все. Далі – спекуляції. Маємо ми Біду Достославного. Хто він? Християнський британський монах, який просто намагається обґрунтувати дивну назву Великодня (Eostra). Наступним був романтик. Ми любимо романтиків, але не завжди. Особливо коли романтики видають бажане за дійсне. Ось так Якоб Грім в данину романтичній міфографічній моді вирішив, що колись існувала старогерманська Богиня Остара – такий собі слід Великої Богині індоєвропейців, зметений поступом сторіч. Красиво, авжеж, але сумнівно. Далі – гірше. Що не доказ – то підробка.

Тепер пару слів стосовно свята. До нього в нас Імболк (це прощання із Зимою). Після нього – Белтайн. Фактично, в Колесі Року Остара займає роль весняного Йолю (теологічний жах, а не порівняння). Саме свято отже не несе в собі нічого поганого. Святкувати Весняне Рівнодення – класно і правильно, це вшанування циклів. А от вигадувати богів не треба.

Вибачте, не святково вийшло.

Тимчасом от який підгон мені зробила на Новий рік 🎄 колежанка. Псевдоісторичне фетнезі про Візантію, яка насправді не Візантія, а Сарантій. Очікування дуже великі!

А ось ще один подарунок. Неймовірне видання. Лабораторія =💙

Навчання лицаря (Guilelmus Peraldus, Summa de virtutibus et vitiis,
1255-1265, Harleian ms. 3244, folios 27-28).

Разом з Віталієм Кривоносом - скандинавістом та перекладачем Старшої і Молодшої Едд українською, ми розкажемо вам історію темних місць скандинавської міфології, про велике свято Йоль - його витоки та сутність, про інших - менш помітних божественних сутностей накшталт велеток і їх культу у Північній традиції. Про хитромудрого бога Локі і про те, чому у нього немає власного культу. Ну і звісно - як тут не згадати про прадавній добрий тотемізм.
На вас чекає:
- Чи правда, що йоль - це свято зимового сонцестояння? Якщо так, то чому? Якщо ні, то тоді яке це свято? Хтонічний аспект йоля. Йоль як точка відрахунку для всесвіту. Йоль як варіант Самайна.
- Постаті велеток Скаді, Йорд, Ран, Ґої, Ґевйон, Торґерд і Ірпи та інших як дейтичні об'єкти, як богині.
- Чому у Локі не зафіксований культ? Бо він хтонічний заколотник, руйнівник всесвіту (аналог Сотони) і двійник Одіна (а якщо у нас є культ Одіна, то нахіба нам і культ Локі?)
- Священні тварини скандинавської міфології. Тварина якогось бога - це втілення бога, але не бог як такий. Хундінги та Ільвінги: собаки проти вовків. Вовчий тотем Вьольсунгів. Вовчі конотації Саги про Егіля. Ульвхедни. Берсерки.

https://youtube.com/live/zpREdB7p0ko?feature=share

Донат на ультраправу організацію «Авангард культурна спілка»!