❗️Спекуляція квитками на залізничні рейси в будь-який час є неприпустимою, а під час війни — особливо. У той період, коли тисячі українських родин були змушені залишити свої домівки, а рідні захисників у Європі прагнуть бодай ненадовго повернутися додому, такі дії виглядають як цинічне зловживання на потребах людей.
Залізниця сьогодні виконує роль однієї з ключових логістичних артерій країни. Ми докладаємо максимум зусиль для розширення залізничної мережі та підвищення комфорту перевезень. Однак ситуація, коли через штучний дефіцит квитків українці не можуть скористатися послугами залізниці, підриває довіру до системи й створює додаткові труднощі для пасажирів.
Очікуємо на об’єктивне й прозоре розслідування цієї ситуації, аби всі причетні до спекуляцій понесли відповідальність.
Залізниця сьогодні виконує роль однієї з ключових логістичних артерій країни. Ми докладаємо максимум зусиль для розширення залізничної мережі та підвищення комфорту перевезень. Однак ситуація, коли через штучний дефіцит квитків українці не можуть скористатися послугами залізниці, підриває довіру до системи й створює додаткові труднощі для пасажирів.
Очікуємо на об’єктивне й прозоре розслідування цієї ситуації, аби всі причетні до спекуляцій понесли відповідальність.
Українські морські порти залишаються ключовими точками у міжнародній логістиці, доводячи свою спроможність адаптуватися до викликів і забезпечувати стабільність навіть у найскладніших умовах.
З початку 2024 року обсяг оброблених вантажів склав 91,1 млн тонн, з яких 89,9 млн тонн перевалено за період із січня по листопад. Це на 70% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли показник складав 52,8 млн тонн. Лідерами за обсягами з січня по листопад залишаються зернові — 56,1 млн тонн, що значно перевищує торішній показник у 39,4 млн тонн, та рудні вантажі, обсяг яких зріс до 16,7 млн тонн порівняно з 3,2 млн тонн у 2023 році.
Важливу роль у досягненні таких результатів відіграє Український коридор, через який із початку року було транспортовано 73,4 млн тонн вантажів.
Протягом листопада морські порти України обробили 7,6 млн тонн вантажів проти тогорічних 6,7 млн тонн.
Завдяки злагодженій роботі, міжнародній підтримці та Збройним Силам, Україна продовжує утримувати свої позиції на світовому ринку перевезень і підтверджувати статус надійного партнера.
З початку 2024 року обсяг оброблених вантажів склав 91,1 млн тонн, з яких 89,9 млн тонн перевалено за період із січня по листопад. Це на 70% більше, ніж за аналогічний період минулого року, коли показник складав 52,8 млн тонн. Лідерами за обсягами з січня по листопад залишаються зернові — 56,1 млн тонн, що значно перевищує торішній показник у 39,4 млн тонн, та рудні вантажі, обсяг яких зріс до 16,7 млн тонн порівняно з 3,2 млн тонн у 2023 році.
Важливу роль у досягненні таких результатів відіграє Український коридор, через який із початку року було транспортовано 73,4 млн тонн вантажів.
Протягом листопада морські порти України обробили 7,6 млн тонн вантажів проти тогорічних 6,7 млн тонн.
Завдяки злагодженій роботі, міжнародній підтримці та Збройним Силам, Україна продовжує утримувати свої позиції на світовому ринку перевезень і підтверджувати статус надійного партнера.
❗️7 грудня набрав чинності Наказ Міністерства розвитку громад та територій України про новий Порядок визначення та облаштування місць міжнародного поштового обміну (ММПО).
Цей документ є важливим кроком для українських операторів поштового зв’язку, адже скасування попереднього порядку у 2015 році значно ускладнило роботу операторів. Вони не могли переміщувати діючі митні зони, відкривати нові або адаптуватися до змін ринку. Ця проблема особливо загострилася у період пандемії COVID-19 та повномасштабної війни.
Що зміниться для операторів поштового зв’язку:
Новий Порядок дозволяє поштовим операторам відкривати сучасні митні зони, враховуючи їхні потреби. Наприклад, Укрпошта планує запуск сортувального центру, і тепер там можна облаштувати митну зону, яка прискорить обробку міжнародних відправлень та створить нові робочі місця.
Що зміниться для споживачів:
Завдяки оптимізації митних процедур імпортні посилки доставлятимуться значно швидше. Зокрема, Укрпошта планує скоротити час обробки 90% імпортних відправлень з 48 до 24 годин.
Новий документ регулює всі аспекти роботи ММПО: порядок взаємодії операторів із профільними міністерствами, митною службою та регіональними митницями, вимоги до приміщень та процедуру подачі документів.
Це досягнення стало можливим завдяки спільним зусиллям операторів поштового зв’язку, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства юстиції та інших стейкхолдерів.
Вдячний усім учасникам, які працювали над цим проєктом. Попри виклики, пов’язані з війною в Україні, робота з посилення ефективності наших операторів продовжується, що вкотре доводить — спільними зусиллями ми здатні впроваджувати реформи навіть у найскладніших умовах. Це ще один крок до інтеграції України у глобальний ринок, підвищення конкурентоспроможності наших поштових операторів та забезпечення якісного сервісу для громадян.
Цей документ є важливим кроком для українських операторів поштового зв’язку, адже скасування попереднього порядку у 2015 році значно ускладнило роботу операторів. Вони не могли переміщувати діючі митні зони, відкривати нові або адаптуватися до змін ринку. Ця проблема особливо загострилася у період пандемії COVID-19 та повномасштабної війни.
Що зміниться для операторів поштового зв’язку:
Новий Порядок дозволяє поштовим операторам відкривати сучасні митні зони, враховуючи їхні потреби. Наприклад, Укрпошта планує запуск сортувального центру, і тепер там можна облаштувати митну зону, яка прискорить обробку міжнародних відправлень та створить нові робочі місця.
Що зміниться для споживачів:
Завдяки оптимізації митних процедур імпортні посилки доставлятимуться значно швидше. Зокрема, Укрпошта планує скоротити час обробки 90% імпортних відправлень з 48 до 24 годин.
Новий документ регулює всі аспекти роботи ММПО: порядок взаємодії операторів із профільними міністерствами, митною службою та регіональними митницями, вимоги до приміщень та процедуру подачі документів.
Це досягнення стало можливим завдяки спільним зусиллям операторів поштового зв’язку, Міністерства розвитку громад та територій України, Міністерства фінансів, Державної митної служби, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства юстиції та інших стейкхолдерів.
Вдячний усім учасникам, які працювали над цим проєктом. Попри виклики, пов’язані з війною в Україні, робота з посилення ефективності наших операторів продовжується, що вкотре доводить — спільними зусиллями ми здатні впроваджувати реформи навіть у найскладніших умовах. Це ще один крок до інтеграції України у глобальний ринок, підвищення конкурентоспроможності наших поштових операторів та забезпечення якісного сервісу для громадян.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні важливий день для української залізниці: ми не лише долаємо виклики війни, а й активно розширюємо мапу міжнародних сполучень, роблячи подорожі українців ще зручнішими та доступнішими.
Віцепремʼєр-міністр відправив у перший рейс поїзд за маршрутом Київ-Будапешт, а ми з колегами за його дорученням протестували нове сполучення Київ-Чоп-Братислава. Це стало можливим завдяки схваленню Прем’єр-міністрів Дениса Шмигаля та Роберта Фіцо й тісній взаємодії з європейськими партнерами.
Паралельно з відкриттям нових маршрутів триває масштабна робота над розвитком залізничної інфраструктури. Зокрема, будується вузька колія Чоп-Ужгород, яка дозволить продовжити сполучення Братислава-Чоп до обласного центру, перетворивши Ужгород на важливий пасажирський хаб.
Крім того, ведуться активні роботи з модернізації колій, оновлення рухомого складу та адаптації стандартів до європейських вимог. Це не лише підвищить якість перевезень, а й сприятиме поглибленню інтеграції України в європейський транспортний простір.
Висловлюю вдячність словацьким колегам — Міністерству транспорту Словацької Республіки та залізничникам обох країн за відкритість, ефективну комунікацію та готовність до реалізації спільних проєктів. Разом ми демонструємо, що навіть у складні часи здатні рухатися вперед і втілювати амбітні ініціативи.
Віцепремʼєр-міністр відправив у перший рейс поїзд за маршрутом Київ-Будапешт, а ми з колегами за його дорученням протестували нове сполучення Київ-Чоп-Братислава. Це стало можливим завдяки схваленню Прем’єр-міністрів Дениса Шмигаля та Роберта Фіцо й тісній взаємодії з європейськими партнерами.
Паралельно з відкриттям нових маршрутів триває масштабна робота над розвитком залізничної інфраструктури. Зокрема, будується вузька колія Чоп-Ужгород, яка дозволить продовжити сполучення Братислава-Чоп до обласного центру, перетворивши Ужгород на важливий пасажирський хаб.
Крім того, ведуться активні роботи з модернізації колій, оновлення рухомого складу та адаптації стандартів до європейських вимог. Це не лише підвищить якість перевезень, а й сприятиме поглибленню інтеграції України в європейський транспортний простір.
Висловлюю вдячність словацьким колегам — Міністерству транспорту Словацької Республіки та залізничникам обох країн за відкритість, ефективну комунікацію та готовність до реалізації спільних проєктів. Разом ми демонструємо, що навіть у складні часи здатні рухатися вперед і втілювати амбітні ініціативи.
Цього року ми розпочали низку масштабних проєктів, реалізація яких запланована на 2025 рік.
У морській галузі очікується удосконалення систем управління в портах та модернізація портової інфраструктури, збереження роботи Тимчасового морського шляху та підтримка Дунайського кластеру. Нашою метою є повернення портового сектору до довоєнних обсягів роботи. В рамках євроінтеграції 2025 рік стане ключовим для адаптації галузевого законодавства до норм ЄС.
У залізничному секторі заплановано реалізацію інфраструктурних проєктів на кордоні з країнами ЄС, оновлення рухомого складу, а також впровадження європейських принципів прозорості при збереженні стабільності й надійності «Укрзалізниці».
У поштовій сфері плануємо запуск пілотних проєктів: встановлення сучасних поштоматів у Києві та Одесі, автоматизація сортування 100% поштової кореспонденції, а також використання електробайків листоношами й кур’єрами для доставки.
2025 рік стане роком значних змін, які забезпечать модернізацію та розвиток ключових галузей інфраструктури України.
У морській галузі очікується удосконалення систем управління в портах та модернізація портової інфраструктури, збереження роботи Тимчасового морського шляху та підтримка Дунайського кластеру. Нашою метою є повернення портового сектору до довоєнних обсягів роботи. В рамках євроінтеграції 2025 рік стане ключовим для адаптації галузевого законодавства до норм ЄС.
У залізничному секторі заплановано реалізацію інфраструктурних проєктів на кордоні з країнами ЄС, оновлення рухомого складу, а також впровадження європейських принципів прозорості при збереженні стабільності й надійності «Укрзалізниці».
У поштовій сфері плануємо запуск пілотних проєктів: встановлення сучасних поштоматів у Києві та Одесі, автоматизація сортування 100% поштової кореспонденції, а також використання електробайків листоношами й кур’єрами для доставки.
2025 рік стане роком значних змін, які забезпечать модернізацію та розвиток ключових галузей інфраструктури України.
Вчора відбулася важлива подія, яка стане ключовою для розвитку залізничної галузі України.
Укрзалізниця та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду, в рамках якої реалізують два масштабні проєкти завдяки рекордному фінансуванню на суму 480 млн євро.
300 млн євро буде спрямовано на оновлення рухомого складу локомотивів, зокрема заміну електровозів радянського виробництва. Це рішення підвищить експортну спроможність залізниці, зокрема на маршрутах до портів Одещини та західних кордонів з ЄС. Також збільшення кількості локомотивів дозволить ефективніше забезпечувати евакуацію населення з прифронтових регіонів.
180 млн євро інвестують у будівництво сучасних газопоршневих електростанцій, здатних генерувати близько 255 МВт. Це важливий крок до забезпечення енергетичної стійкості залізниці в умовах атак на критичну інфраструктуру.
Ці проєкти спрямовані на зміцнення залізничної системи України та забезпечення її стабільності навіть в умовах війни.
Вдячний представникам ЄБРР та нашим партнерам за підтримку та довіру. Попереду багато нових завдань та викликів, проте, впевнений, спільними зусиллями ми зможемо досягти бажаного результату.
Укрзалізниця та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) підписали угоду, в рамках якої реалізують два масштабні проєкти завдяки рекордному фінансуванню на суму 480 млн євро.
300 млн євро буде спрямовано на оновлення рухомого складу локомотивів, зокрема заміну електровозів радянського виробництва. Це рішення підвищить експортну спроможність залізниці, зокрема на маршрутах до портів Одещини та західних кордонів з ЄС. Також збільшення кількості локомотивів дозволить ефективніше забезпечувати евакуацію населення з прифронтових регіонів.
180 млн євро інвестують у будівництво сучасних газопоршневих електростанцій, здатних генерувати близько 255 МВт. Це важливий крок до забезпечення енергетичної стійкості залізниці в умовах атак на критичну інфраструктуру.
Ці проєкти спрямовані на зміцнення залізничної системи України та забезпечення її стабільності навіть в умовах війни.
Вдячний представникам ЄБРР та нашим партнерам за підтримку та довіру. Попереду багато нових завдань та викликів, проте, впевнений, спільними зусиллями ми зможемо досягти бажаного результату.
На залізничних квитках більше немає дубляжу російською мовою.
Відтепер інформація на проїзних документах буде дублюватись українською та англійською. Окрім цього, затверджено бланки документів для друку в терміналах самообслуговування, що дозволяє запроваджувати нові сервіси для пасажирів на залізничному транспорті.
Це важливий крок у рамках євроінтеграції, адже українська залізниця відіграє зараз ключову роль у пасажирських перевезеннях.
Відмова від дубляжу російською мовою є не лише символічним, а й практичним кроком для утвердження української мови як єдиної державної. Використання англійської сприяє інтеграції у міжнародний простір, покращує зручність для іноземних пасажирів і демонструє європейські стандарти обслуговування. Це не фінальний зовнішній вигляд квитка, він буде дещо удосконалений, проте головне зараз — відсутність на ньому російської.
В якості тесту зробили квиток з передбаченням 👀
Віримо у нашого чемпіона і вболіватимемо за нього сьогодні ввечері всією країною 🥊
Відтепер інформація на проїзних документах буде дублюватись українською та англійською. Окрім цього, затверджено бланки документів для друку в терміналах самообслуговування, що дозволяє запроваджувати нові сервіси для пасажирів на залізничному транспорті.
Це важливий крок у рамках євроінтеграції, адже українська залізниця відіграє зараз ключову роль у пасажирських перевезеннях.
Відмова від дубляжу російською мовою є не лише символічним, а й практичним кроком для утвердження української мови як єдиної державної. Використання англійської сприяє інтеграції у міжнародний простір, покращує зручність для іноземних пасажирів і демонструє європейські стандарти обслуговування. Це не фінальний зовнішній вигляд квитка, він буде дещо удосконалений, проте головне зараз — відсутність на ньому російської.
В якості тесту зробили квиток з передбаченням 👀
Віримо у нашого чемпіона і вболіватимемо за нього сьогодні ввечері всією країною 🥊
✅ У Кривому Розі всі житлові будинки підключені до теплопостачання.
Це стало можливим завдяки масштабній і злагодженій роботі ремонтних бригад, які працювали майже цілодобово, а також активній підтримці громад, що значно скоротило терміни виконання робіт.
Попереду — усунення локальних аварій на тепломережах та підготовка до впровадження розподіленої генерації електричної та теплової енергії, яка підвищить надійність енергопостачання. Важливим завданням також є розробка програми модернізації тепломереж на 2025 рік із чітким визначенням джерел фінансування.
У зв’язку з призначенням профільного заступника Костянтина Ковальчука, передаю йому повноваження голови Штабу з ліквідації наслідків аварії на тепломережах.
Щиро дякую всім, хто зробив можливим цей результат: очільникам громад, які оперативно долучилися до роботи, місцевій владі, представникам профільних міністерств та ремонтним бригадам.
Спільними зусиллями ми демонструємо, що навіть у найскладніших умовах здатні досягати важливих цілей.
Це стало можливим завдяки масштабній і злагодженій роботі ремонтних бригад, які працювали майже цілодобово, а також активній підтримці громад, що значно скоротило терміни виконання робіт.
Попереду — усунення локальних аварій на тепломережах та підготовка до впровадження розподіленої генерації електричної та теплової енергії, яка підвищить надійність енергопостачання. Важливим завданням також є розробка програми модернізації тепломереж на 2025 рік із чітким визначенням джерел фінансування.
У зв’язку з призначенням профільного заступника Костянтина Ковальчука, передаю йому повноваження голови Штабу з ліквідації наслідків аварії на тепломережах.
Щиро дякую всім, хто зробив можливим цей результат: очільникам громад, які оперативно долучилися до роботи, місцевій владі, представникам профільних міністерств та ремонтним бригадам.
Спільними зусиллями ми демонструємо, що навіть у найскладніших умовах здатні досягати важливих цілей.
Forwarded from 🇺🇦 Міністерство розвитку громад та територій України
⛴ Кабінет Міністрів України спрямував 50 млн євро бюджетної підтримки Європейського Союзу на ремонт та покращення портової інфраструктури.
Ця допомога дозволить відновити критично важливі об’єкти портової інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
У рамках цієї допомоги кошти буде спрямовано на забезпечення заходів функціонування і розвитку морських портів, капітальний ремонт шляхопроводу ДП "Одеський порт", облаштування об’єктів портової інфраструктури та її захист.
Детальніше на сторінці Міністерства в Facebook
Ця допомога дозволить відновити критично важливі об’єкти портової інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.
У рамках цієї допомоги кошти буде спрямовано на забезпечення заходів функціонування і розвитку морських портів, капітальний ремонт шляхопроводу ДП "Одеський порт", облаштування об’єктів портової інфраструктури та її захист.
Детальніше на сторінці Міністерства в Facebook