ЧЕРЕЗ ВИПРОБУВАННЯ - ДО СПОКОЮ І РАДОСТІ

День надзвичайно насичений. Перед сьогоднішнім празником захворіла, горло дерло. Потім вже як після Літургії спілкувалась з прихожанами, то не в однієї мене були такі випробування. Можна сказати, мої - ще квіточки)

Річ у тім, що в неділю в нас була сильна спека, вночі - страшна гроза, грім, блискавка, шквальний вітер. Деякі конструкції на території нашого храму через це перевернуло, дещо пошкодилось. Дехто з прихожан разом з нашим настоятелем взагалі з 2:00 ночі були на території храму, щоб мінімізувати і відновити шкоду після бурі. Багато інших прихожан, маючи свої послухи вже з самого рання були в храмі …
Продовження👇

👆Початок
І вранці з сильною зливою ми розпочали архієрейське богослужіння. І знаєте, якось так все було легко. При тому, обов’язково зазначу, що такі служби для мене завжди великий стрес. Але не сьогодні!

Спасибі великій любові Матінки Божої до нас, до мене, яка подарувала сьогодні такий щасливий день. Такий хороший день, коли кожен був на своєму місці і зробив все що може й навіть більше. А всі недоліки, покрила Матір Божа своєю любов’ю.

Завершити хочу словами нашого настоятеля о. Віктора (Земляного), що ці випробування, які зараз переживає наша УПЦ в загальному і наш прихід зокрема, не розділяю громаду, а скріплюю її. Люди, які залишаються, які пройшли через всі випробування стають монолітом, єдиним цілим.

«Стоїть гора високая »❤️

Люблю українські народні пісні. В мирний час, збираючись з друзями, гостюючи в друзів, співали цілими вечорами аж до глибокої ночі.

Сьогодні так, всім зібратись важко. Добре, що час від часу є зустрічі хоча б з найближчими.