друзі у цю пʼятницю проведу другий урок у рамках театральної лабораторія🧪nothing: theater

приходьте 31.01. Проведемо вранішню лабораторію по ЕПІЧНОМУ ТЕАТРУ. Медитація, концетрація, перегляд шедевру на ютюбі і великому екрані, вправи епічного методу підходу до ролі

Основна ідея епічного театру- змусити глядача думати над виставою, а не співчувати героям. Емпатія до особистості заміняється на роздуми про суспільні проблеми, глобальні та риторичні питання які постають перед людством

Акторська техніка відчуження є одним з інструментів цієї форми театру. Актори не перетворюють себе на персонажа проживаючи все зсередини, а грають натягуючи на себе текст та дії персонажа. Це дає змогу не переживати істині емоції людини і ламати логіку повіствування тим самим даючи простір для думок глядача.

Зустрічаємось 31.01 в 10:00 і будемо лабораторувати до 13:00

nothing:
haTsorfim 29
Jaffa

оплатити можна на місці чи за посиланням ТУТ

Рекомендую потрапити подивитись на роботи автора та мати нагоду спитати у нього про жінок та страхи

Від себе додам шо цей Боріс то чистий кристал саморобного виробництва. Буде компанія людей та мистецтво🤝

🌿 ЖІНКИ І ТРИВОГИ | ВИСТАВКА БОРИСА СВІРСЬКОГО 🌿

nothing: emotional🧪lab запрошує на виставку, де все чесно: тіло, погляд, лінія. Ніяких концептуальних понтів, просто мистецтво, яке дивиться на тебе у відповідь.

📅 Відкриття: 6 лютого, 19:00–22:00
⏳ Триватиме: 6–28 лютого
📍 Де? вул. Цорфім, 29, Старий Яффо

🖍 Рисунок, що дихає.
📸 Цифрова обробка, що не заважає.
🔥 Температура експресії — стабільно висока.

Виставка про тілесність і тривожність, про присутність і втечу, про той момент, коли рука встигає за відчуттям. Відверті образи, створені на межі імпульсу й контролю.

👁‍🗨 Приходьте на відкриття 6 лютого — побачите перші, говоритимете перші, відчуєте перші.
Якщо не встигнете — маєте ще 22 дні, до 28 лютого.

ФБ ІВЕНТ ДЛЯ ТОГО ШОБ НЕ ЗАБУТИ

Вхід вільний. Вихід — за власним бажанням.

сьогодні в мене день народження.

Мені складно святкувати свята бо в них наче застигла памʼять тривоги. Наче якась халепа має статися прямо в день свята. З дитинства несу це гамно в собі і сьогодні я це припиняю. Завдяки вам, тим хто це читає, я маю силу більше не чекати від свят підʼйобів життя і дивлюсь на цей день як на можливість бути впевненим шо день народження піде чудово.

я знаю шо багато людей тут хочуть мене привітати і не знають, а шоб я хтів як привітання. Тож ось я вам винесу список різних варіантів поздоровлення.

1) най ось-ось-о потреба: приходьте на виставу завтра 18.02 яку я граю в הבימה התיאטרון הלאומי . Якшо ви про неї не чули то це дуже крута театральна робота яка в останній раз підійметься на сцені Абіми. ось тут ліну на квиток -- https://www.habima.co.il/shows/חיבור-ניתוק/ (юзайте код знижки 8484) -- ваша присутність дуже потрібна бо на сьогодні в нас продано 2 квитка в зал на 150 місць

2) ви знаєте шо в мене є творча студія Nothing: place without commitment і основне питання в ній, це завжди-- фінансування. Існують чутки шо нас спонсорує мерія, якісь фонди, інопланетянє, масони, багаті покровітєлі, тощо... Маю вас запевнити це чистий піздьож! Фінансування відбувається з мого та Марка гаманця. Нас підтримує тільки наш глузд та з десяток донатерів на Buy Me A Coffee, за шо їм уклін моцний до землі. Тож дуже запрошую всіх хто бажає відчувати енергію цієї студії- підтримати її та підписатися на помісячні ПОСИЛЬНІ донати чи зробити разовий внесок. Буду Богу молитися за ваші душі та розказувати що ви підтримували незалежне мистецтво коли це було так потрібно (ось лінк вам підтримати нашу креативну агенцію https://buymeacoffee.com/n.o.t.h.i.n.g )

3) я буду святкувати відкрито свій день народження можливо вперше в житті і запрошую вас приєднатися до цього! Це буде 28.02, в останній день зими, у Старому Яфо, якраз біля вищезгаданої студії. Чудовим збігом обставин там же проходитиме свято весни- Primavera Market 28.02 з квітами, вином та відкритою сценою для виступів людей чи нелюдей. Тож підпишіться на івент та приходьте святкувати мій День Народження. Прогуляйтеся по святу та підходьте підняти келих вина за життя! З 10:00 до 16:00 буде ідеальний таймінг аби насолодитися святкуванням тим паче що це пʼятничний чіл.

4) насолодітся будь-яким приємним спогадом про нас з вами. Якшо там є шось неприємне, то викреслить його на мить і зверніть увагу на приємність у нашому співіснуванні у вас в памʼяті. Якшо ще напишете про такий спогад отут в коментарях то вже більш ніочем просити вас не зможу і читаючи сам згадаю ці моменти радості разом з вами. Хай буде добре

Дуже хочу подякувати Мамі та Татові -- за відкриття цього світу таким який він є та їх беззаперечну любов до мене. дружині- за ці роки зі мною які минають у вирі почуттів, за ріст, за віру, за розсуд. Донечці - за відкриття в мені любові та кожноранкову мотивацію жити щасливо. Братам та сестрам яких розкидало по світу - за можливість розмовляти як наче з однією екосистемою де тебе розуміють з напівмовчання. Всім своїм котам з мого життя- дякую! Друзям - за те шо ви є. Глядачам - за те шо приходите подивитись шо це витворяється то тут то там. Учасникам театральної лабораторії - окремий респект за ваше консістансі!

ps. "чи раз батька вдарить, чи двічі, перед Богом, говорять, одвічать однаково. До всёго того, що я тебе просив прибавъ ще ось-що:" Ходіть на івенти у насінг. Ось наприклад:
-21.02 буде чергова зустріч театральної лаби
-22.02 чудова Соня робить в нас дівочий спіддейтінг,
-кожен вівторок у нас тут стендап на івриті відбувається
-ходіть на україномовні івнти по всьому Ізраїлю та розказуйте про це у соцмережах аби більше людей нас тут бачило і хай лишиться у минулому фраза "української діаспори у Ізраїлі нету"
-якщо хочете виступити на відкритій сцені 28.02 напишіть мені про це і я внесу вас у лайнап

✌️Всім ще раз дякую від всього серця💖

останнім часом все частіше думаю про те аби навалювати людям майндсети. Як то кажуть— курс лічностного росту, але я навпаки про лічносне падіння і селфгроувінг на тому добриві шо ми знаходимо внизу

у тому році почав писати книгу «як розжать очко / משחרר את התחת» і дай боже в цьому році закінчу. В цій книзі я описую свої життєві падіння і відчуття того як моє очко сжималося, стикаючись з метафізичними хуями розтиканими по всьому світові. Ці пісюни буквально торчать з кожної істоти, з кожного бюрократичного офісу чи з наших власних батьків чи любовей. Нам їх пхають як прикормку, а ми дуріємо від неї. Дуріємо та закриваємось у своїй голові, закриваємось у публічній самотності і закриваємо потроху нашу дупку не даючи енергії життя тікти по сьогоденню

те не так, тут не то, там не ето, це не тут, це не це та це не сюди … все це словєсні піки якими нас колить суспільство. Якими блокують нашу можливість насолоджуватися тим шо ми живі і дихаємо. Там не вдяг чоботі, а на вулиці дождь, а там не купив біток у 2010 році, там ти не випив з друзями і уже хуесос, а тут ти не зʼїв салат і вже ворог застілля та хозяйкі стола. Все це створює додаткові барьєри в нашій голові і потроху, наче накип на крані, наше очко починає камʼяніти, сжиматись, обрастати шишками та не пускати життя в середину нас.

Зара ви можете зупинитись аби задати мені питання:
- рега Юрасек! Я не понімаю це гей пропагадна чи інфоциганство?
- а я вам відповім - Я не знаю! Я так— відчуваю. Розслабтесь і відчувайте

Я відчуваю шо коли я щасливий і не турбуюсь за життя мій анус розслаблений у всіх смислах. Я фізично— зручно рухаюсь, сиджу, займаюсь коханням тощо… Я метафізично— відчуваю шо впораюсь зі всім адже все мені легко. Але вартує зʼявитися в моєму житті анусостимувачам, як мій туз набрякає і держе кругову оборону🪐 і в цю кругову оборону впадаю і я. Мої рухи стають невпевненими, я згадую всі свої невдачі, та чую слова «юра от еслі би ти напрягся ти би став…» ну і там шо собі людина на мене на придумувала то несоответсвіє я починаю собі уявляти. Я чув як і віру в те шо я стану чудовим бандітом, так і віру в те шо я бох створивший реальність і мені треба лиш відкритися (прийняти тягар хреста спасителя, в основному). Кожного разу як мені таке казали, я намагався думати «ой похуй», а думалось «ой похуй, але…» і після «але» я приміряв на себе пальта цих видуманих істот, анус лякався, зжимався та обрастав баребухами чужих уявлень про моє майбутнє. Наче не пускаючи таку реальність моя енергія була спрямована на стримування атак на майбутнє якого я не хочу і тим самим мені не вистало на сьогодення. Виявилось шо фінал у такої історії один. Ваша теперешність іде нахуй а за нею іде нахуй і ваше справжнє майбутнє і ви сидите на камінні у Яфському порту та втираєте собі назад у очі сльози намагаючись разжать очко.

… блін я вообще сів написати запрошення на виставу … приходьте сьогодні на виставу ХІБУР.НІТУК в театроні Абіма. Ми там граємо з розжатими анусами сучасну пʼєсу яка розповідає нам про те як один вважає шо може отримати все, а інша думає шо у неї є права. Як розумієте— обидва не праві, але майстерно прописані в тексті маніпуляції один одним у персонажів, цо просто еталон. А як глядачі знаходять свої риси у онаністі та секс-робітниці, то я вже вообще мовчу. Приходьте мовчати разом. А про розжатія ми ще поговоримо…

18.02 — ⏳20:00
Habima 4 🦩Kikar Habima
Kod znijky 🎹 na kvitok — 8484

когда перевел твой пост с украинского на инглиш:

- reggae Jurasek! I don't understand this gay propaganda or infociganstvo?

Днями вперше в житті провів захід англійською мовою. Сказати шо я в ахує повному це буде враньйо, але напівахуй мене хапав кілька разів за вечір, бо моя англійська довгий час життя була одним з поводів для тотального стиду за себе.

Так ось: провів! 2 години спілкування з залом та проведення жіночого онлі спіддейтінгу вважаю успішним!

Якщо б, коли до мене звернулася Соня з пропозицією проведення цієї зустрічі, якщо б вона спитала мене чи проведу я вечір англітом, я б звичайно відповів би «АГА! ЩАС!» і пішов би думати думи про те шо треба було читати ті йобані діалоги в Fallout 2. Але те шо спіддейтінг буде англійською ми всі взнали за 20 хвилин до початку. Виявилось що на івент прийшли дівчата з різних країн, наприклад, одна з них, на імʼя Лусʼяна була емігранткою з Бразилії, тож я дві хвилини постояв дивлячись на себе в дзеркало і мовчки повторював «I know English very well! Let’s do it, Champion» і пішов готуватись до першого в житті спіддейтінгу. Я був ведучим, як ви зрозуміли, тож не доводилося переживати за те як налажувать контакт з окремою людиною, а всього навсього треба було обʼєднати людей. Хвала небесам я це вмію вже кілька тисячоліть.

Вечір був суперкул! Соня підготувала для всіх учасниць конвертики з шармами, стікерами, листочками, та правилами. В себе на столі я побачив два листочки. Один з правилами, а інший з питаннями для раундів.
- Підготовка до івентів - подумав я - ніколи не зрозумію, але зручно!

-hello girls!…

… далі не можу розповідати подробиць бо це не ваше діло про шо спілкувалися дівчата (і не моє теж. Я їх не слухав а ходив пив чай). А вечір? Вечір був крутезний. Неймовірно потужний. Приходьте 26.03 на такий же вечір. Ведучим не факт шо буду я, але онлі дівчата точно будуть і ви зможете знайтись зі своєю новою подругою. Ось вам лінк купити квиточок та прийти знайомитись дівчатам з дівчатами

Я вірю в твій успіх.

Друже мій єдиний! (або випадковий глядачу, або штучний інтелект, що це читає, привіт 👋)

Цей випуск — хроніки нашого буття. PUBERTAT ідей. Між фактурою та насінгом. Між сенсом і його повною відсутністю. 11 хвилин, які нічого не пояснять, але, можливо, пояснять усе.

Ти побачиш випадкові відрізки життя. Спостерігатимеш за роздумами, що народжуються і помирають швидше, ніж ти встигнеш запитати: «А що тут взагалі відбувається?» Хтось співає, хтось розповідає стендап, хтось шукає Іісуса, а хтось просто чекає, коли це закінчиться, бо на фоні вже підгоряє піца.

В цьому випуску є все і немає нічого. Дивись уважно. Або не дивись. Життя однаково рухається далі.

Твій відданий,
шоу "завгодно"

MOSSAD IS FOLLOWING ME

Хочеться поділитися тією енергією шо вирувала вчора на стендапі, але я не знаю чи не взірвуться у вас телефони від цього потоку ацлахі та радості! Тож уявіть собі найщасливіший день тижня, помножнте його на три і це буде вчорашній стендап! Хто був— вітаю! Ви стали свідками того шо в нас тут, у Яффо, найсмішніший стендап та потужна українська діаспора🤝

Ті хто не був, але хоче зарядитися ацлахою та прямим щастям, звертаю вашу увагу на два чудових івенти у нас на наступному тижні:

👼👼👼👼👼👼👼👼👼
18.03

- ПУРІМСЬКА UA ВЕЧІРКА від uasmartquiz . Костюми, сікрет бар, ацлаха, танці.

🪩19:00 - till nap
🎫60 nis
РЕЄСТРАЦІЯ НА ОСТАННІ МІСЦЯ ТУ
👼👼👼👼👼👼👼👼👼👼

19.03

КРАСА ТА ДИКІ ТАНЦІ від Алекс Сліпич та МАК_ЮА

«Це не просто подія - буде вибух краси, впевненості та свободи!

💥Свято Весни і Краси!» так пишуть організаторки і ми впевнено даємо гарантію шо це буде саме так. Дівчата чудово знають як робити людей красивими та засливими. Обіцяють подарунки, ніжні танці, вина, закуски та трансформації.

МАКСИМАЛЬНО РЕКОМЕНДЕД🤩

Початок о 19:00
🎫 100 nis

Подробиці та реєстрація тут

Розширюйте покриття українських приколів в Ізраїлі! Кличте друзів, репостіть та відправляйте це повідомлення далі😉

Слава Ісусу Христу!

Маю прикол:

вже тиждень не можу запустити одну штуку і «фінально полірую» її. Того шо, то те не так, то це не то! Перед сном сідаю на фінальні 5 хвилин і пропадаю на 2 години в спробах зробити ДОСКОНАЛО! Так шоб не приїбавсі ніхто. І цей цикл нескінченний та липкий. Я встрягаю в нього еврідей і кожного разу собі обіцяю «ВСЕ! ЗАВТРА ПУБЛІКУЮ!» і на наступний день, як наприклад сьогодні, я впираюся у те шо мені знову шось не подобається.

Здавалося б, ну і шо з того?! Сиди собі поліруй свою ідею поки не вилупиться ідеальною крихітка твоя! Але прікол у тому шо моя крихітка на сьогодні, яку я не можу доробити, це курс про те, як НЕ ПОЛІРУВАТИ крихіток 🤡

Як не тонути в дрочі перфекціонізму у спробах народити геніальність! Як не боятись себе і відкривати свої ідеї світу без погляду на попередній досдів. Як робити перший крок у невідомість та кайфувати від цього. Як ВХОДИТЬ В ПОТОК╭( ๐_๐)╮ несвідомомті, яка знає куди пиздувать мапою ваших бажань.

Навіть зараз пишу цей текст вже 6 (хаха вже 9) годин, з перервами на попіздьож с оточуючим світом. Не можу дописати цей самий текст стакаючись з супротивом у вигляді самосаботажу, плюшок, покарань, почитати чат в востапі який мені не всрався, залежностей, дочитки цього тексту, переставлянню слів з місця на місце та безкінечних правок з додаваннями сміхуйочків і піздохаханьок, відволіканнями на манчіз, онанізм перфекціонізмом, переіменовуння «курсу» у «вікно можливостей» і прочою дрочотою…

ДАЙ! ХВАТЕ! СТОЯТЬ КУРВА! Я знаю шо імʼя тому всьому— «ССЮ! Я ЖОСКО ССЮ». І це так і є! Я ссю публікувати текст де поруч з моїм імʼям написано КУРС! Бо то ну шось чи єбать тупориле чи велике, шо майстри у глубінах джунглів небаченої Японії знають. Та й взагалі не для «продавця майндсетінгу» моя мама цю розу ростила |_・). Короче блять!, …переживаю бути закльованим своїм страхом, за те шо оборотня інфоцигана в мені побачить суспільство і скаже «ТИ НАМ ССИШ В ОЧІ А КАЖЕШ ШО ТО БОЖА РОСА»

Слава діві Марії, мені пощастило і життя мене підготувало до такого. Я знаю шо страх, то, зазвичай, компас де ховаються речі які, я насправді хочу спробувати і я по тому компасу іду. Це не завджи приносить раціональні бенефіти для розуму, але завжди є емоційні бенефіти від того шо зазирнув за вугол побачити своє страхо-бажання і реалізував зудящу ідею з голови. І там уже не важливо сподобалось тобі чи ніц, але саме так розумієш шо ти насправді хочеш робити, а шо тебе напарює. І всі зіркі зійшлися і я більше не маю відмазок [зтер 227 символів] Саме тому я і вирішив зробити кілька зустрічей з людьми які останні 10 місяців приходять у наснінг і говорять «бла бла бла оце б я зробив_ла.. б, та шось мішає…». На цих зустрічах я розкажу шо мішає (то страх) і як той мішаючій штучці дати піздюлей, а потім зробити своїм другом і вторим пілотом по потоку битія☦️. Три зустрічі на яких поділюся ВСІМ тим шо використовую для реалізації проектів, і подоланню 4 вершників прокрастинації + один день доступу до студії Nothing: place without commitment зі всім обладнанням для реалізації свого задуму та творіння проекту яких бажається, але шось давно не можется…

Все люди заїбався писати жутко. Ліве плече затікло, а очі закриваються від страху/бажання опублікувати, тож тримайте промторождённьій текст де без мату написано про шо буде курс, нашо він і кому може бути цікавим та сіки коштує

інколи використовую ШІ для форматування чи структурування інформаційних постів і часто витрачаю на то більше часу, аніж сів би і просто руками і головою своїми написав

Формат текста дуже швидко зникне. Найближчим часом 99% постів будуть написані ШІ. Це так легко і так дешево, що автори не зможуть встояти перед цим спокусом, а не автори тим більше. Всі канали і блоги почнуть виробляти зі штучного мислезамінника.

Як тільки люди усвідомлять, що з імовірністю 99% пост сгенерований повністю або частково – вони змінять до всіх постів ставлення і втратять інтерес. Я і зараз часто ловлю себе на думці це вони самі написали, чи використали чат-жпт?

Той 1% людей, що продовжать писати самостійно, не зможуть прорватися через недовіру до всієї текстової категорії.

Аудіо також піде за текстом. Досить швидко. Технологія голосу вже занадто добра.

Довше всього протримається відео формат. Там, де легше розкрити штучність.

Потім, від усього цього стане так нудити, всі наїдяться цього дешевого пластика, цих усіх AI пестицидів і почнеться пошук справжнього смаку.
З'явиться особливий попит на Органік мислення. На все, що може передавати людяність автора. На справжність. Мало хто зможе собі це дозволити.