Служба безпеки України затримала головну бухгалтерку філії “Укрзалізниці” у Полтавській області за підозрою у співпраці з фсб росії.

Вона передавала інформацію про військові ешелони Збройних сил України, зокрема час, напрямки та вантажі, що перевозилися залізницею. Спочатку дані передавалися через її чоловіка, який воює на боці РФ, а згодом — безпосередньо російському куратору.

Жінці повідомлено про підозру в державній зраді та виправдовуванні збройної агресії РФ; вона перебуває під вартою без права застави та може отримати довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

У Кременчуці на сайті міської ради оприлюднено петицію щодо впровадження автоматизованої системи оплати проїзду (АСООП) у громадському транспорті. Автор петиції зазначає, що оплата проїзду через QR-коди не завжди зручна, оскільки не всі пасажири мають банківські картки, які підтримують такі платежі. Використання валідаторів дозволить оплачувати проїзд будь-якою карткою або смартфоном.

Якщо петиція набере необхідну кількість голосів (250) і міська рада ухвалить відповідне рішення, полтавська компанія ТОВ «Фарго Сістемс» планує взяти участь у конкурсі на впровадження АСООП у Кременчуці. Раніше ця компанія отримала ліцензію на обслуговування всієї Полтавської області від київського ТОВ «Сімбол Системс», спеціалізованого дистриб’ютора засобів автоматичної ідентифікації в Україні.

На національному рівні конкурентом «Фарго Сістемс» може стати турецька компанія «Kent Kart Ege Elektronik», яка, наприклад, є оператором е-квитка у Луцьку. Вони, як і полтавці, також мають власне програмне забезпечення для запровадження АСООП. Турки залишають собі 8% комісії з кожної оплаченої поїздки.

Варто зазначити, що у самій Полтаві запровадження системи електронного квитка знову відтермінували, тепер до березня 2026 року. Успішність реформи дозволить надати пасажирам більше комфорту при оплаті, боротися з тіньовими доходами та зрозуміти реальний пасажиропотік.

Полтавський апеляційний суд остаточно відмовив компанії «Єдність» у позові проти Полтавської обласної військової адміністрації (ОВА), підтвердивши статус будівлі на вулиці Гоголя, 7 як пам’ятки архітектури.

Компанія «Єдність», власник будівлі, прагнула скасувати рішення ОВА про надання будівлі статусу пам’ятки, аргументуючи це відсутністю достатніх історичних доказів зв’язку будівлі з лікарем Василем Товстолужським.

Представниця компанії, Оксана Плахута, зазначала, що в історичній довідці немає опису зв’язку між Товстолужським та будинком на вул. Гоголя, 7, а також відсутні згадки про цю будівлю в історичних та літературних джерелах.

Начальник відділу претензійної, позовної роботи та представництва управління судової роботи та контролю юридичного департаменту Полтавської ОВА, Михайло Казмерчук, спростував ці аргументи, зазначивши, що формальні недоліки в процедурі не можуть бути підставою для скасування рішення.

Він підкреслив, що відсутність деякої інформації в розпорядженні не скасовує той факт, що будівля на вул. Гоголя, 7 є пам’яткою архітектури.

Заслухавши аргументи обох сторін, суд ухвалив рішення відмовити компанії «Єдність» у позові проти Полтавської ОВА, тож історична будівля на вул. Гоголя, 7 залишиться пам’яткою. Вулиця Гоголя є однією з найкраще збережених історичних вулиць Полтави, зокрема її початковий відрізок має цілий ансамбль єврейських культових і освітніх будівель.

У Машівці суд виніс вироки чотирьом учасникам злочинного угруповання, яке викрадало газоконденсат у Полтавській області, завдавши збитків “Укргазвидобуванню” на понад 1,5 млн грн.

Троє учасників отримали умовне покарання, а один — рік ув’язнення. Організація діяла у 2021 році, здійснюючи незаконні врізання в газо- та конденсатопроводи.

Обвинувачені визнали провину, частково відшкодували збитки та уклали угоди з прокурором. Останній вирок у справі був винесений у грудні 2024 року, але рішення ще може бути оскаржене в апеляційному суді.

У Полтаві до квітня 2025 року планують завершити капітальний ремонт внутрішніх електромереж у будинку по вул. Матвійчука, 88, збудованому у 1938 році. Підрядник ТОВ «Лідер Строй» виконає роботи за 645 тис. грн.

Заміну мереж почали ще у 2019 році, але проєкт реалізовувався поетапно. Минулого року підрядник оновив електрощитки у дев’яти під’їздах, проте через затримки договір було розірвано.

Новий контракт передбачає завершення всіх робіт із гарантією на 5 років. Контроль виконання здійснюватиме міська влада та «Полтаваобленерго».

Підкидаю вам недільної їжі для роздумів. Чому в Полтаві намагаються знищити історичні будівлі, а не зберегти їх? Чому в міста немає дизайн-коду і що воно таке?

Дизайн-код — це набір правил та стандартів, які регулюють зовнішній вигляд міського середовища: фасадів будівель, вивісок, реклами, благоустрою та інших елементів.

Для Полтави, як міста з багатою історичною спадщиною, впровадження дизайн-коду є критично важливим для збереження унікальної естетики та гармонійного розвитку.

Чому це важливо:

Збереження історичної спадщини
Полтава відома своєю архітектурою та історичними пам’ятками. Чіткі правила допомагають уникнути хаотичних рішень, які спотворюють вигляд міста, та забезпечують дбайливе ставлення до культурної спадщини.

Естетична привабливість
Упорядковане міське середовище з приємною архітектурою та вивіреними елементами благоустрою робить Полтаву комфортною для мешканців і привабливою для туристів.

Боротьба з візуальним шумом
Дизайн-код допомагає впорядкувати розміщення рекламних вивісок, вуличних конструкцій та освітлення, усуваючи хаос і перенасиченість, які часто зустрічаються в міському просторі.

Комфорт і впізнаваність
Гармонійний міський простір створює атмосферу затишку, формує позитивний імідж Полтави та забезпечує комфорт мешканців.

Сприяння розвитку бізнесу
Стандарти вивісок та фасадів дозволяють бізнесу виглядати сучасно та привабливо, зберігаючи при цьому загальну концепцію міста.

Більше про це можете послухати в подкасті «Стара Полтава»

У Розсошенцях реконструюють тротуар на вулиці Кременчуцькій, на 550-метровій ділянці від межі з Полтавою до центру села.

Роботи вартістю понад 7 млн грн передбачають демонтаж старого покриття, укладання нового тротуару з комбінованим покриттям (асфальт і плитка), встановлення бордюрів, облаштування водовідведення, освітлення та благоустрій території.

Проєкт, створений інженером Юлією Болотіною, може бути реалізований до кінця літа 2025 року за умови успішного тендера та достатнього фінансування.

У Полтаві триває збір підписів під петицією щодо встановлення світлофора на перехресті вулиці Олександра Бідного та проспекту Миру в мікрорайоні Левада.

Авторка петиції, Марина Цебенко, зазначає, що через перевищення швидкості та порушення правил на цій ділянці часто трапляються ДТП, особливо в темний час доби.

Для розгляду петиції необхідно 250 підписів, наразі зібрано 31. Збір триватиме до 13 лютого.

Левадівці, поділіться чи дійсно там треба світлофор?

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про загибель на війні проти російських окупантів ще 28 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю.

Це Володимир Снітчук,
Микола Лимар,
Андрій Мхітарян,
Олександр Дупак,
Микола Потрясаєв,
Володимир Улізько,
Сергій Кулинич,
Антон Колфа,
Віталій Савченко,
Олександр Покотило,
Іван Шафалюк,
Дмитро Бонь,
Володимир Хижняк,
Олександр Кущ,
Сергій Рижков,
Микола Завалій,
Юрій Касай,
Руслан Баля,
Ігор Бондаренко,
Іван Дорошенко,
Євгеній Гнилосир,
Станіслав Комар,
Євгеній Ничипорович,
Юрій Юрченко,
Віталій Онопрієнко,
Дмитро Андрієць,
Олександр Дешевий
та Віктор Нечипоренко.

Вічна пам’ять Захисникам України 🇺🇦

20 січня – День пам’яті захисників Донецького аеропорту.

Оборона ДАП тривала з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП боронили люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників ДАП казали вороги, які не могли пояснити чому гарнізон неможливо взяти штурмом.

Насправді оборона тривала 244, а не 242 дні, як вважалося спочатку. 23 січня із території аеропорту останнім вийшов старший сержант, командир відділення 81-ї ОАРМб Максим «Адам» Ридзанич зі своїми бійцями, які утримували позицію «Пожарка» у пожежній частині аеропорту.

Учасники боїв за ДАП кажуть, що 16 січня "новий термінал ще був наш", а найтрагічнішими днями оборони були 19 січня (перший підрив бойовиками перекриття терміналу), 20 січня (другий підрив), коли загинув 51 оборонець, і 21 січня, коли оборонці ДАП потрапили у полон і коли терористи стратили Ігоря Брановицького.

За 8 місяців оборони у Донецькому аеропорту загинули 109 бійців. П’ятьом із них присвоїли звання «Герой України» посмертно. Пів тисячі оборонців ДАПу зазнали поранень.

Вони вистояли. Не витримав бетон.

З 1 березня 2025 року в Україні всі медичні декларації, які не пройшли верифікацію, будуть визнані недійсними
Оновлення декларацій із лікарем на Полтавщині: кого це стосується?

У Полтавській області пацієнти мають оновити декларації з сімейними лікарями, терапевтами або педіатрами у разі зміни персональних даних або завершення терміну дії угоди. Це пов’язано з необхідністю коректного внесення даних до системи охорони здоров’я.

• Оновлення стосується випадків зміни паспорта, номера телефону чи адреси.
• Пацієнти, які мають чинні декларації без змін, не зобов’язані їх переоформлювати.
• Процедура проста: зверніться до свого лікаря для внесення актуальних даних.

Антикорупційний суд конфіскував квартиру заступника начальника Полтавського обласного ТЦК та СП

20 січня 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) щодо конфіскації 3-кімнатної квартири вартістю понад 1,9 млн грн у Полтаві. Формально квартира належала матері посадовця, але фактично використовувалася ним та його родиною.

Прокурори довели, що мати посадовця не мала законних доходів для придбання квартири. Суд погодився з доводами САП і визнав актив необґрунтованим, стягнувши його в дохід держави.

Відповідачем був заступник начальника Полтавського обласного ТЦК та СП Олександр Котюх. Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів.

мем дня, який розлетівся по українським паблікам