12 червня 2025 року Шевченківський райсуд Полтави взяв під варту викладача ПТУ, якого СБУ підозрює у виготовленні та продажу фальшивих повісток.

За версією слідства, чоловік у змові з іншими особами створював підроблені документи з гербовою печаткою та підписом, схожим на офіційний, які використовувалися для симуляції проходження медкомісій та ухилення від мобілізації.

Йому інкримінують перешкоджання діяльності ЗСУ (ч. 1 ст. 114-1 ККУ) та підроблення офіційних документів (ч. 3 ст. 358 ККУ). Підозрюваного заарештовано на 60 діб до 9 серпня. У разі доведення вини йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

21 червня у Києві відбувся фінал Всеукраїнської шкільної ліги «Пліч-о-пліч» із волейболу сезону 2024/2025. Полтаву представляли дві команди дівчат Ліцею №14 «Здоров’я» — «Бенгальські тигри».

Старша команда (9–11 класи) виборола золото, перемігши суперниць із Прилук, а молодша (5–9 класи) здобула срібло, поступившись команді з Хмельниччини. Ліцей №14 — спортивно-орієнтований заклад із понад 60-річною історією, відомий своєю освітньою моделлю «Квітка здоров’я» та підготовкою майстрів спорту.

Змагання «Пліч-о-пліч» — масштабний національний проєкт, започаткований у 2023 році, що об’єднує тисячі шкільних команд у семи видах спорту.

Попри поширене відчуття занепаду та низькі оцінки якості життя з боку жителів, Полтава залишається однією з найфінансово спроможніших громад в Україні (без урахування Києва), поступаючись лише Дніпру, Львову та трохи — Вінниці.

Не можливо скажете ви, а ми скажемо шо можливо. Це зумовлено високим індексом податкоспроможності (ІПС), який розраховується на основі надходжень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на одного мешканця. У Полтаві ІПС перевищує 1,1, що означає статус «надспроможної» громади — вона сплачує реверсну дотацію до держбюджету, тобто ділиться частиною своїх надлишкових доходів із державою.

Такий рівень податкоспроможності забезпечується передусім великими платниками ПДФО — підприємствами, що діють на території громади. Серед найбільших — мережа «Аврора», «Укргазвидобування», «Нова пошта», «Полтаваобленерго». Загалом очікувані надходження ПДФО у 2025 році становлять понад 3 мільярди гривень.

Раніше Полтава також була серед лідерів за ІПС, але через війну виплати реверсної дотації були тимчасово зупинені, що дозволило місту залишити у бюджеті сотні мільйонів гривень. Із 2024 року цю норму відновили (окрім прифронтових громад), і Полтава знову ділиться доходами з державою.

Парадоксально, що при значному фінансовому потенціалі місто займає останні місця в муніципальних рейтингах за якістю життя, управлінням, інфраструктурою та іншими критеріями — що вказує не на відсутність ресурсів, а на неефективне їх використання.

Окрему увагу в матеріалі приділено поясненню механізмів фінансового вирівнювання в Україні — базовим і реверсним дотаціям. Система побудована на принципах солідарності: «багаті» громади допомагають «бідним», аби зменшити диспропорції у доступі до базових послуг.

Також розкрито феномен надспроможних приміських громад, які мають високі ІПС не через кількість мешканців, а завдяки реєстрації на їхній території великих платників ПДФО — складів, логістичних хабів, промислових підприємств.

Значну увагу приділено конфлікту навколо 4% ПДФО, що мають цільове призначення для оплати енергоносіїв у сфері ЖКГ. У Полтаві ці кошти — близько 190 млн грн — стали предметом суперечки між міською радою та обласним підприємством «Полтававодоканал», яке потребує їх для покриття тарифної різниці.

Полтава — багате місто з бідною інфраструктурою, що ставить під сумнів ефективність використання наявного фінансового ресурсу.

Протягом пів року ЮНІСЕФ не ухвалив рішення щодо фінансування реконструкції колишнього кінотеатру «Колос» у Полтаві на суму 1 млн євро. Ініціативу подав Інститут розвитку міста, плануючи створити в будівлі освітній хаб з укриттям для ліцею №3, який не має власного захисного приміщення.

Проєкт досі перебуває на розгляді міжнародного фонду. Тим часом приміщення звільнили від попереднього орендаря через суд: виявлені порушення умов оренди та борги за оплату.

Упродовж останнього тижня офіційні джерела повідомили про втрату на війні проти російських окупантів ще 9 військових, чиї життя були пов’язані з Полтавською областю.

Це Руслан Грицаєнко, Руслан Мар’єнко, Сергій Маджар, Ігор Піддубний, Владислав Мельничук, Віктор Нелюба, Роман Андрущенко, Олександр Откидач та Володимир Потапов.

Вічна пам’ять Захисникам України !

Після трагедії 21 червня, коли з даху ТРЦ «Київ» стрибнув і загинув 19-річний хлопець, адміністрація закладу не планує обмежувати доступ на дах.

За словами представниці торговельного центру Надії Коновалової, усі норми техніки безпеки дотримані: дах обгороджено високим парапетом, і випадково впасти неможливо — «потрібно докласти зусиль, щоб перелізти».

Охоронець під час інциденту був на місці, але підліток скористався непомітним маршрутом.
Трагедія сталася вранці у період, коли заходи були скасовані згідно з розпорядженням ОВА — на даху не було відвідувачів.
Адміністрація наголошує: це був «усвідомлений вибір людини», а не прорахунок безпеки.

Дах відкрили для відвідувачів навесні. Відтоді тут регулярно відбуваються культурні й спортивні заходи — ролердром, кінопокази, концерти. Закривати локацію наразі не планують.

Полтавська облрада просить уряд компенсувати понад 700 млн грн боргів за газ для теплогенеруючих підприємств області

Під час позачергової сесії 20 червня депутати Полтавської обласної ради звернулися до Верховної Ради та Кабміну щодо критичної кредиторської заборгованості підприємств теплопостачання області. Йдеться про борги, які накопичилися в умовах воєнного стану через фіксовані тарифи та зростання вартості газу.

Загальна сума боргу за газ — понад 710 млн грн.

Частина боргу виникла після переведення «Полтаватеплоенерго» у 2024 році на послуги Постачальника останньої надії (через ситуацію на Кременчуцькій ТЕЦ).

У своєму зверненні депутати просять:
• або скасувати мораторій на підвищення тарифів,
• або компенсувати різницю з держбюджету,
• а також створити програму підтримки теплоенерго під час війни.

Також облрада просить заборонити нарахування пені, штрафів, інфляційних втрат та 3% річних на борги підприємств за газ, електроенергію та розподіл у період дії воєнного стану.

Служба безпеки України викрила неповнолітнього агента російських спецслужб, який наводив ворожі удари на військові об’єкти в Дніпропетровській і Полтавській областях.

Ним виявився 16-річний мешканець Дніпра, завербований ФСБ через Telegram-канали під виглядом легкого заробітку.

Псевдоагент об’їжджав місцевість рейсовими автобусами, фіксував об’єкти на телефон і надсилав фото та координати через месенджер.

За його даними росіяни планували ракетно-дронові удари. Затримання відбулося “на гарячому”, під час чергової спроби шпигунства біля військового об’єкта в Дніпрі. У хлопця вилучили телефон з доказами співпраці з ворогом.

Неповнолітньому оголосили підозру за ч. 2 ст. 111 ККУ (державна зрада в умовах воєнного стану). Йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Ексдиректора оборонного департаменту Полтавської ОВА взяли під варту за підозрою в розтраті 9,4 млн грн

18 червня Шевченківський райсуд Полтави обрав запобіжний захід для Олександра Чалого, колишнього очільника департаменту оборонної роботи Полтавської ОВА. Його підозрюють у розтраті понад 9,4 млн грн під час закупівель техніки для військових у 2023 році.

– Чалого взяли під варту на 57 днів (до 13 серпня 2025 року)
– Альтернатива — застава 605 600 грн (значно менше за запит прокуратури в 9,4 млн)
– У разі виходу під заставу Чалому заборонено контакти з фігурантами та обов’язкове прибуття до слідчого

Сторони мають 5 днів на оскарження рішення до апеляційного суду.

Комісія департаменту охорони здоров’я Полтавської ОВА не виявила порушень у Полтавській обласній психіатричній лікарні, про які у травні заявляв Офіс Омбудсмена.

Офіційний висновок:

лікарня діє відповідно до нормативних документів МОЗ, утримання пацієнтів проти волі та примусова праця не підтвердились, як і фізичний чи психологічний тиск. Пацієнти забезпечені умовами, ліками та харчуванням.

28 травня Офіс Омбудсмена заявив про масові порушення в лікарні — 29 пацієнтів нібито утримували без згоди, без документів і телефонів, змушували працювати безоплатно. Порушення зафіксували під час візиту в рамках Національного превентивного механізму.

Представники закладу від коментарів утримуються до завершення перевірок.

У травні 2025 року Нацагентство з розшуку та управління активами (АРМА) оголосило 12 тендерів на управління нерухомістю, що належить родині російського генерала Валерія Капашина.

Компанія «ЗАВ-Полтава» подала пропозиції майже на всі тендери, однак АРМА їх відхилило, аргументуючи це ймовірними зв’язками фірми з родиною Капашина. Зокрема, агентство послалося на дані ГО «Свідомі побратими», яка вказала на спільну адресу реєстрації та зв’язки з компаніями, що орендують арештовану нерухомість.

Керівник «ЗАВ-Полтава» Андрій Миронов оскаржив рішення АРМА в Антимонопольному комітеті, заявивши про маніпуляції з боку громадської організації та відсутність доказів від правоохоронців. Він стверджує, що згадки про Капашина не мають значення, адже тендери стосуються управління, а не володіння майном. Наразі АМКУ розглядає низку скарг підприємства.

Усі тендери також супроводжувалися участю компанії «Воєджер Плюс», яка подавала пропозиції без знижок. АРМА наголошує, що ретельно перевіряє кожного учасника, аби не допустити повернення підконтрольного Росії майна. Тим часом триває досудове розслідування щодо можливого використання арештованих активів у Полтаві компанією «ЗАВ-Полтава».

Дніпро постраждав від російської атаки.18 людей загинуло. Поранено 279, серед них — 27 дітей.

На знак солідарності та вшанування пам’яті загиблих сьогодні в Полтавській громаді приспущено головний прапор у сквері Героїв Небесної Сотні.

Щирі співчуття родинам загиблих.

Полтавська міська рада планує внести зміни до Концепції автоматизованої системи обліку оплати проїзду, щоб спростити технічні вимоги до стаціонарних валідаторів у громадському транспорті.

Ініціатива пов’язана з тим, що закуплені навесні 2024 року 30 валідаторів чеської компанії «Мікроелектроніка» досі не встановлені через невідповідність чинним вимогам. Зокрема, пропонується скасувати вимогу автономного живлення на 60 хвилин, зробити Wi-Fi та GPRS опційними, а також знизити рівень захисту корпусу пристроїв.

Розгляд змін заплановано на засіданні виконкому 3 липня 2025 року. Якщо зміни ухвалять, з’явиться можливість розпочати тестування валідаторів на 15 одиницях транспорту.

Водночас для повноцінного запуску системи е-квитка місто має виготовити картки для пільговиків і впровадити диференційований тариф, який стимулюватиме безготівкову оплату.

Наразі ці кроки не реалізовані: 83% поїздок у Полтаві досі оплачуються готівкою.