Експосадовцю Полтавського казначейства Ігорю Веризі оголосили підозру у внесенні неправдивих даних до декларації на понад 95 млн грн

Колишньому начальнику відділу Державної казначейської служби у Полтавській області Ігорю Веризі оголосили підозру у свідомому декларуванні неправдивої інформації. За висновками НАЗК, його задекларовані доходи за 2023 рік перевищували реальні на понад 95 млн грн. Підозру оголошено за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, а досудове слідство триває.

Різкі зміни в деклараціях Вериги
Журналісти раніше з’ясували, що у своїй декларації за 2023 рік Ігор Верига та його дружина Ольга задекларували понад $62 млн готівкових коштів, хоча офіційно не мали джерел таких доходів. Ольга Верига працює у міськраді Полтави, а сам Ігор Верига не займався підприємницькою діяльністю. Після звільнення з казначейства експосадовець подав нову декларацію, в якій зникли $60,5 млн.

Обшуки та підозра у відмиванні коштів
У листопаді 2023 року правоохоронці провели обшуки у будинках та квартирах Ігоря Вериги та його родичів. Водночас прокуратура повідомила про відкриття ще одного провадження за статтями 368-5 та ч. 3 ст. 209 КК України — незаконне збагачення та відмивання майна, отриманого злочинним шляхом в особливо великому розмірі. Податкові органи встановили, що за останні 26 років офіційні доходи Вериги та його братів значно менші за задеклароване ним майно.

Зв’язки з росією та арешт активів
Ігор Верига є братом полтавського підприємця Лева Вериги — зятя російського генерала Валерія Капашина. Напередодні повномасштабного вторгнення Лев Верига разом із дружиною Оксаною виїхали до рф. Їм належали чотири підприємства та десятки об’єктів нерухомості у Полтаві, зокрема ТЦ «Злато місто», готель «Алея гранд», ресторани «Лілея», «Раффінато», «Козачка», бар «Нега» та спа-салон.

Служба безпеки України спільно з Національною поліцією викрили жителя Миргородського району, який, ймовірно, за грошову винагороду допомагав чоловікам призовного віку уникати мобілізації.

За даними слідства, підозрюваний пропонував оформлення фіктивних довідок про стан здоров’я або інвалідність для потенційних призовників чи їхніх родичів, залучаючи знайомих у медичних закладах області. Вартість таких послуг починалася від 3 тисяч доларів США.

У серпні 2024 року підозрюваний отримав аванс у розмірі 25 тисяч гривень, а в листопаді — ще понад 40 тисяч гривень за пришвидшене оформлення документів. Однак він не довів задумане до кінця через ліквідацію медико-соціальних експертних комісій (МСЕК).

Чоловіку повідомили про підозру у спробі незаконного переправлення осіб через державний кордон України, і суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави. Максимальна санкція за цей злочин — 9 років позбавлення волі.

У Полтаві понад 50% зупинок громадського транспорту потребують ремонту. Відділ технічного нагляду міського управління ЖКГ перевірив стан 420 зупинок і встановив, що 129 з них взагалі не облаштовані, а 48 – старі та потребують ремонту.

Попри потребу в оновленні зупинок, фінансування залишається під питанням. Депутати фракції «За Майбутнє» наполягають на виділенні коштів на проєкти та будівництво, але загальна вартість робіт може скласти близько 40 млн грн, що при обмеженому бюджеті малоймовірно.

Раніше міське УЖКГ укладало договори на ремонт зупинок, однак через судові рішення частину з них скасували, а підрядників зобов’язали повернути кошти в бюджет громади. Водночас прокуратура намагається скасувати ще кілька підрядів, що ускладнює реалізацію ремонтних робіт.

Полтавська обласна рада за чотири роки коштом платників податків профінансувала приватні спортивні клуби на майже 60 мільйонів гривень.

Це роблять через комунальний заклад «Спортивний центр Полтавщини», який створили у 2021 році.

Із серпня 2021-го по січень 2025 року витрати комуналього закладу на різні послуги та товари склали 62,5 мільйони гривень. З них — 40,3 млн — за час повномасштабного вторгнення, а 13,7 млн — витрати протягом 2024 року.

Найбільше вливають у хокейний клуб «Кременчук» та волейбольний клуб «Решетилівка».

ВК «Решетилівка» — улюблений проєкт голови облради Олександра Біленького з партії «Довіра».

Керівником КЗ «Спортивний центр Полтавщини» є Тарас Захарченко (він же генеральний директор хокейного клубу «Кременчук»). А президентом ХК «Кременчук» є депутат облради Сергій Мазур від «опзж»

Скасування Генплану Полтави 2020 року: причини, наслідки та маніпуляції з містобудівною документацією

2 лютого 2025 року Полтавський окружний адміністративний суд визнав протиправним рішення Полтавської міської ради про затвердження Генерального плану у редакції 2020 року. Позов подала прокуратура ще у 2021 році, аргументуючи це численними порушеннями процедур узгодження та ухвалення документа. Суд встановив, що міськрада порушила порядок погодження з ДСНС, Мінкультом та провела засідання в онлайн-режимі без достатніх підстав.

Ключові порушення, встановлені судом
1. Відсутність погодження розділів цивільного захисту
• Розділи Генплану, які стосуються заходів цивільного захисту, не були узгоджені з ДСНС та профільними департаментами ОДА на момент голосування.
• Затвердження відбулося лише у 2021 році, що свідчить про ухвалення неповного документа.
• Суд визнав це суттєвим порушенням, оскільки воно безпосередньо впливає на безпеку мешканців.
2. Порушення процедури затвердження історичних ареалів
• Межі історичних ареалів Полтави мали бути погоджені з Міністерством культури, але міськрада не прийняла відповідного рішення.
• Замість цього погодження здійснили лише листом без голосування, що не відповідає нормативним вимогам.
• Суд зазначив, що хоча формально закон не вимагає окремого рішення ради, така процедура є непрозорою і некоректною.
3. Неправомірне дистанційне засідання
• Генплан ухвалили під час відеоконференції, хоча це не було питанням надзвичайного чи термінового характеру.
• Регламент міської ради обмежує дистанційні засідання лише до екстрених випадків.
• Суд визнав цей момент ще одним процедурним порушенням, яке у сукупності з іншими робить ухвалення Генплану незаконним.

Рішення суду передбачає можливість подання апеляції протягом 30 днів.

Маніпуляції містобудівною документацією в Полтаві

Ситуація з Генпланом Полтави 2020 року є лише одним із прикладів маніпуляцій містобудівними документами, що регулярно відбуваються в місті.
1. Селище Яр (2009 рік)
• Шевченківська райрада дозволила приватизацію земель у дубовому гаю без проєктів землеустрою.
• Після цього Генплан «підлаштували» під фактичну забудову, легалізуючи порушення.
2. Гришкин ліс (вул. Чумацький шлях)
• У 2024 році міськрада передала 0,3 га землі поблизу заправки підприємству «Комплект-ліга» для будівництва СТО.
• Одразу після цього на ділянці вирубали дерева, хоча земля перебувала у природоохоронній зоні.
3. Зменшення площі лісу через «експертизу»
• За науковими даними, площа Гришкиного лісу становить 43 га.
• Проте міськрада замовила експертизу у приватної фірми, яка «визначила», що ліс займає лише 30 га.
• Це дозволило вивести частину землі із заповідної зони та розглядати її для забудови.
4. Використання двох Генпланів
• Управління архітектури Полтави застосовує вибірковий підхід:
• Для тих, кому потрібно відмовити, демонструють старий Генплан, де будівництво заборонене.
• Для «своїх» підганяють новий документ, щоб зробити забудову законною.

Скасування Генплану Полтави 2020 року є важливим прецедентом, що показує, наскільки хаотично і непрозоро ухвалюються містобудівні рішення. Суд визнав порушення процедурних норм, що ставлять під сумнів законність багатьох забудов. Однак проблема маніпуляцій з містобудівними документами виходить далеко за межі одного рішення міськради.

Систематичні підтасовки даних, порушення екологічних норм і використання містобудівної документації як інструменту для «своїх» створюють загрозу хаотичної забудови міста та втрати його історичної та природної спадщини.

У Полтаві критична ситуація з каналізаційною системою: 13 аварійних колекторів потребують термінового ремонту, а загальна сума необхідних коштів перевищує 260 млн грн. Однак у КП «Полтававодоканал» є лише 2,4 млн грн – цього вистачить на латання однієї ділянки, тоді як нові прориви загрожують у будь-який момент.

Минулого року підприємство відремонтувало кілька ділянок колекторів на загальну суму 39 млн грн, проте це лише тимчасові заходи. Найбільш масштабні роботи включали ліквідацію аварій біля головної насосної станції та реконструкцію колектора по вул. Графа фон Гарнієра. Попри це, проблеми не зникають – аварії продовжують ставатися, а водоканал змушений витрачати 2,5 млн грн щорічно лише на електроенергію для тимчасових насосів.

Для повної модернізації каналізаційної системи міста потрібно щонайменше 1 млрд грн. Найдорожчі проєкти включають реконструкцію насосних станцій і магістральних колекторів, однак місто та область не можуть профінансувати ці роботи без допомоги держави чи міжнародних партнерів.

Одна з головних причин дефіциту коштів – чинний тариф на воду, який не покриває реальних витрат. Також зменшилося фінансування з обласного бюджету та бюджетів громад. Без системного підходу та своєчасного фінансування місту загрожують нові комунальні катастрофи, а ремонти й надалі проводитимуться в авральному порядку.

У Полтаві правоохоронці проводять розслідування щодо можливого завищення вартості робіт із благоустрою сектору почесних поховань на Затуринському кладовищі.

13 лютого правоохоронці провели обшуки в комунальному підприємстві «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» («СК ПРО»), яке опікується кладовищами міста та уклало договір на будівництво меморіального комплексу.

За офіційною інформацією Полтавської міської ради, слідчі дії стосуються договору, підписаного у вересні 2023 року між «СК ПРО» та ТОВ «Грандбуд+» на реалізацію проєкту капітального ремонту сектору для почесних поховань загиблих військових. У «СК ПРО» заявили, що надали всі необхідні документи й всебічно сприяють слідству.

Вартість проєкту та підрядник

Перший тендер на облаштування 96 могил провели у 2023 році. Полтавське підприємство «Грандбуд+» стало єдиним учасником і погодилося виконати роботи за 18,7 млн грн, знизивши очікувану вартість закупівлі лише на 150 тис. грн.

Згодом, у зв’язку зі зростанням кількості загиблих на війні, довелося переглядати проєкт, збільшуючи кількість поховань до 405 могил. Станом на липень 2024 року загальна вартість робіт зросла до 145,7 млн грн. Зокрема, на геологічні вишукування та проєктну документацію витратили близько 1,2 млн грн.

Окремо вартість гранітних пам’ятників викликала питання: у травні 2024 року в Prozorro з’явилися акти виконаних робіт, за якими один комплект граніту для пам’ятників перших 28 могил коштував 248,6 тис. грн. Після оновлення кошторису очікувана вартість гранітних комплектів без монтажних робіт зросла до 300 тис. грн.

Реакція та контекст

Проєктні розрахунки вартості виконували ТОВ «ВКК «Арія» та ФОП Ольга Петух (інженер Роман Мягкохліб). Слідство перевіряє обґрунтованість підвищення вартості.

Ще у квітні 2023 року депутат Полтавської міськради Вадим Ямщиков закликав відкласти будівництво меморіалу до завершення війни, але влада міста вирішила продовжити реалізацію проєкту.

На цьому етапі підприємство «СК ПРО» готове надати додаткову інформацію після завершення слідчих дій.

Суд виніс вирок у справі про хабар у 160 тисяч доларів, пов’язаний із незаконним виділенням земельних ділянок у Полтавській області.

Колишнього депутата Полтавської районної ради Олександра Шевченка та його спільників—Віктора Кольвашенка й Володимира Бормишева—було викрито під час спроби отримати неправомірну вигоду.

Вони вимагали хабар за вплив на посадовців Держгеокадастру, щоб ті надали дозвіл на виділення понад 100 га землі для фактичного користування засновником наукової установи «ГЗО Академія з проблем безпеки життєдіяльності» Олегом Носенком.

Носенко, усвідомивши незаконність схеми, звернувся до СБУ, після чого діяв за вказівками правоохоронців. В результаті операції затримання, проведеної 8 травня 2020 року, Шевченка затримали з імітаційними купюрами на загальну суму 160 тисяч доларів.

Суд не визнав факт вимагання хабаря та виключив цю кваліфікаційну ознаку з обвинувачення. Відтак, Шевченка та Кольвашенка визнали винними в отриманні неправомірної вигоди за вплив на рішення посадовців, а Бормишева—у пособництві та використанні підроблених документів. Усі троє отримали мінімальне покарання: штраф у 25 500 грн та річний іспитовий строк.

Також суд скасував арешт їхнього майна та постановив знищити вилучену у Шевченка незареєстровану зброю. Вирок може бути оскаржений в апеляційному суді до 11 березня.

У Полтаві завершили ремонт осередків для викладання курсу “Захист України” в місцевих школах.

Наразі триває процес закупівлі обладнання для тактичної медицини, стрілецької підготовки, робототехніки та інших напрямків, пов’язаних із цим предметом. На облаштування кабінетів було виділено понад 8 мільйонів гривень з державного бюджету.

За словами секретаря Полтавської міськради Катерини Ямщикової, частину навчальних осередків планують запустити до кінця поточного навчального року.

Викладач курсу “Захист України” Антон Величко зазначив, що в оновлених кабінетах будуть доступні тренажери для відпрацювання навичок домедичної допомоги, макети навчальної зброї та інженерного обладнання для безпечного практичного навчання.

У 2024 році на Полтавщині археологи досягли значних успіхів у дослідженні стародавніх поселень та артефактів. Зокрема, фахівці історико-культурного заповідника «Більськ» виявили понад 700 артефактів, серед яких залізні наконечники стріл, елементи одягу та господарські знаряддя, що датуються III–I століттями до н.е.

Протягом 2022–2024 років археологи обстежили 186 гектарів території в Котелевській, Опішнянській та Зіньківській громадах, де відкрили сім нових об’єктів культурної спадщини. Серед них — поселення епохи бронзи та скіфського часу, а також два поселення черняхівської культури, що відносяться до давньоримської доби.

У серпні 2024 року в Полтавській Галереї мистецтв відкрилася виставка «Рятувати та досліджувати: Більський археологічний комплекс, сезони 2022–2024», яка презентує наукові здобутки археологів на теренах Більського мікрорегіону. Експозиція висвітлює результати розкопок курганних могильників скіфського часу та поселень епохи бронзи, а також демонструє підсумки лазерного сканування території Більського археологічного комплексу.

Ці дослідження не лише збагачують знання про історію Полтавщини, але й сприяють збереженню та популяризації культурної спадщини регіону.