Warning: Undefined array key 0 in /var/www/tgoop/function.php on line 65

Warning: Trying to access array offset on value of type null in /var/www/tgoop/function.php on line 65
8119 - Telegram Web
Telegram Web
Про 🏳️‍🌈 -кинь
🔥10👍9😁51
#бібліотека
Послання. Проповіді. Статті. Єпископ Гавриїл Кризина

У видавництві «Волинські обереги» побачила світ книжкова збірка друга Софійського братства професора, доктора богословських наук, Преосвященного єпископа Рівненського і Сарненського Гавриїла Кризина «Послання. Проповіді. Статті», яка складається з богословських, гомілетичних та історичних праць, написаних та виголошених ним за період архієрейського служіння.

Докладніше: https://www.facebook.com/share/p/161sRyBdGf/
👍22🤮18🤣8👎2🥴1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Херувимська пісня київським ізводом у виконанні гурту "Божичі".
🙏2418👍8😢3🙈3
Постійно пересвідчуюсь, що українське суспільство небайдуже до богословських питань і цікавиться релігійною проблематикою. Однак цей попит задовольняється далеко не повною мірою. За деякими похвальними винятками, українські ЗМІ не йдуть далі обговорення міжпартійної боротьби українських юрисдикцій. Безперечно, це наріжна тема. Але все ж замикатися лише на локальному і злободенному – означає ізолюватися, втрачати універсальний вимір. Тому дуже радує поява в українському інформаційному сегменті такого потужного міжнародного ресурсу як сайт Центру православних християнських студій Фордемського університету. Створення української версії цього порталу дає змогу українцям стежити за новинами світового православ’я. Зокрема, українська проблематика є однією з найбільш обговорюваних (до речі, там уже є й два моїх тексти). А поява сторінки Публічного православ’я на Фейсбуці дозволяє реагувати на ці події, виступи і думки – впевнена, що це обапільно цінно.

Дарина Морозова, доктор богослов'я, член правління Софійського Братства
👍31🤡112🤮1
Дарʼя Морозова про древній церковнмй фемінізм:

«СПІВАЙ У СЕБЕ В ВАННІЙ
(Єроним і Пелагій чубляться за жіночі голоси)

Знайшла цікавезний уривок, де Єроним шпетить Пелагія за фемінізм у богослужінні)) Контекст такий. У IV ст. православні діячі починають заводити солодкоголосі жіночі хори, щоб не відставати за кількістю переглядів від медійних гностиків, маркіонітів та інших єретиків. Пальма першості тут належала сирійцям: найбільш відомим є хор дів св. Єфрема Сирина, який дозволяв собі навіть писати ортодоксальні кавери на хітові мелодії єретиків Бардесана і Гармонія. Але уже наприкінці IV ст. гору бере токсично-маскулінна течія, що велить жінкам замовкнути. Мене особливо вбила пропозиція Кирила Єрусалимського, щоби жінки, підспівуючи під час Літургії, лише «ворушили губами», аби їх зовсім не було чути. І от на цьому тлі обурений Єроним пише своєму "ліпшому ворогу" Пелагію:

Поправді твоя ліберальність (liberalitatis*) така велика, що, аби здобути прихильність своїх амазонок (Amazonas), ти пишеш інде, буцімто «жінки також мають володіти знанням Закону» – хоча апостол навчає, що жінкам у церкві належить мовчати, а якщо чогось не знають, хай запитують удома своїх чоловіків. І тобі мало надавати своїм вірянкам знання Писань, ти ще й насолоджуєшся їхніми голосами та співом! Ти навіть наводиш веління (зі Святого Письма) в тому сенсі, що і жінки повинні співати Богові. Авжеж, хто не знає, що жінкам належить співати (psallendum) у своїх спальнях – подалі від скупчення чоловіків і натовпу конгрегації? Поістині ти дозволяєш те, чого не личить: вони притязають із авторитетом учителя на те, що мали би робити сором’язливо, без жодних свідків.
Єроним, Contra Pelagianos 1, 25; PL 23:519.

*Цікаве слово liberalitas вказує не лише на лібералізм, а й на спосіб мислення вільної людини, великодушність, доброзичливість, люб’язність. Тобто Пелагія чи то обзивають «ліберастом», чи то дражнять «джентельменом»)) Квастен - у якого я й поцупила цю красу - перекладає: “you are so gallant” (J. Quasten, Music and Worship in Pagan and Christian Antiquity, 1983, 82, 112).

Іл.: Амазонка з мозаїки в Едессі (нині Шанліурфа, Туреччина), V-VI ст.

P.S. Мене спитали, про яких "амазонок" мова. Висловом "Amazonas tuas" Єроним вказує на дівчат і вдовиць із найзнатніших римських родин, типу Аніціїв, що становили "цільову аудиторію" Пелагія. Доти монополію на духовну опіку над знатними дівчатами зберігав якраз Єроним...»
👍22🤮52🤝1💅1
Forwarded from НЕ капелан
⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️⬆️
Хочу дати невелике пояснення.
Влітку я мав заочне відспівування. Тіло чоловіка поховане десь в Авдіївці. Його син воював на той час в ЗСУ а до мене звернулася наречена воїна. Вона попросила відспівати її свекра. Його просили евакуюватися, він відмовлявся, бо хата і дві квартири. Перший раз він чудом вижив, після того як неподалік вибухнуло. Його просила вся родина евакуйовуватися, бо хотіли щоб він жив. Вдруге його привалило тими стінами, за які він тримався. Одиниці які лишились жити на його вулиці, у дворі обійстя його й поховали.
Ось така історія. Життя вище стін і всього, треба триматися за життя як за Божий дар. Все ж інше наживне.
Допоможи нам усім Господи, в потрібний момент робити правильний вибір.
🙏50👍23😢113
Нарешті, Кохановська сказала хоч якусь правду про себе.
😁33🤣19💯7🤡3👍1👎1
Архієреї УПЦ: голова Синодального відділу
у справах сім'ї Пантелеймон (Поворознюк), Горлівський митрополит Митрофан (Нікітін), вікарії Донецької єпархії - Амвросій (Скобіола) та Варсонофій (Винниченко), колишній митрополит Івано-Франківський Серафим (Залізницький),взяли участь у богослужінні до дня інтронізації московського патріарха Кіріла гундяєва.
🤬74👍17🤯12🤮4🤣4🔥311🥰1🕊1🏆1
Фіма Цеценбогель про таємні святинькі:

«Древний прекрасный боян

Мишкин зуб

В конце 2011 года по благословению cтарцев и при поддержке Фонда состоится принесение в Москву глубоко почитаемой в нашем народе святыни - частицы зуба медведя преподобного Серафима Саровского.

Как известно, преподобный имел обычай кормить приходившего к нему медведя хлебом. После кончины старца привыкший к святыне медведь поселился при одном из основанных преподобным Серафимом скитов. Сестры ухаживали за ним, а медведь, которого все прозвали "Серафимушкин Мишка", своим ревом отваживал от обители лихих людей. Окрестные крестьяне почитали Мишку. Говорили, что прикосновение его мохнатой лапы исцеляло, по вере, от ушных болезней.

В 1914 году, накануне праздника Изнесения честнаго пояса Пресвятой Богородицы, послушница Анна Ж., проживавшая тогда в ските, к своему страху услышала, как медведь человеческим голосом проговорил: "Скорби, скорби будут на Руси!" Послушница поведала об этом тогдашней настоятельнице обители, игумение Митридаде, которая велела ей никому более того не сказывать, прибавив, что в тот же день ей явился во сне сам преподобный Серафим с тем же грозным предупреждением. Вскоре Мишка умер, и сестры похоронили его у западной стены монастыря, а один из зубов медведя отдали священнику соседней деревенской церкви. В 1925 году обитель была закрыта и подверглась разорению, однако и после этого люди продолжали тайно посещать могилку Мишки, получая, по вере своей, исцеления. Когда безбожные власти прознали об этом, они разорили могилку, погрузили останки медведя на баржу и затопили ее в Охотском море, так что от них остался лишь зуб, сохраненных приходским батюшкой. Во время Великой отечественной войны сына батюшки, Константина Л., призвали в армию, и священник отдал святыню ему. Всю войну прошел "попович" на передовой, и, на удивление сослуживцев, ни разу не был даже ранен! В 1944 году об удивительном солдате узнал сам маршал Жуков. Он вызвал Константина в свою ставку, распросил обо всём. Получив честные ответы, маршал удивился, и отпустил его, наградив медалью. Но на пол-дороге в расположение части солдата догнал интендант Жукова, Николай М. (как выяснилось через много лет, он уже тогда был тайным монахом), и от имени полководца попросил частицу Мишкиного зуба. Константин не отказал. Как рассказывали, маршал прикрепил частицу святыни под оклад Казанской иконы Божией Матери, которую он всю войну возил с собой. За два месяца до окончания войны Константин был контужен и попал в немецкий плен. Его хотели расстрелять, но оказалось, что один из немецких офицеров каким-то образом прослышал о Мишке, и очень удивился, увидав частицу его зуба. Он спас Константина и переправил его в Мюнхен, где сын священника был освобожден наступающими американцами. Константин уже готовился вернуться на Родину, когда во сне ему явился сам Мишка и сказал: "В Россию тебе пути нет!" Константин очень опечалился, но не решился ослушаться. Американские власти переправили Константина в США, где он женился на русской эмигрантке (как стало известно позже, дальней родственнице Мотовилова), и стал жить в одном из провинциальных городков. Там он устроил домашнюю часовню, где и поместил частицу святого зуба. Рассказывают, известный американский старец, о. Серафим Роуз, окончательно решил принять православную веру именно после поездки к Константину (они были знакомы по работе) и молитвы перед святыней. Это же обстоятельство повлияло и на выбор подвижником своего иноческого имени. С тех пор многие из духовных чад о. Серафима часто посещали Константина, а один состоятельный православный американец даже пожертвовал украшенный ковчежец, в котором стали хранить зуб.

Самое известное чудо от святыни произошло в 1979 году. Тогда Москва готовилась к Олимпийским играм, причем Брежнев хотел сделать эмблемой Олимпиады собаку. Как-то ночью Константину снова явился Мишка и сказал: "Власти России хотят сделать символом Олимпиады нечистое животное.⬇️⬇️⬇️
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁23🤯10👍7💊52🤮2
Этого нельзя допустить! Если они так поступят, на игры в числе западных спортсменов приедут убийцы, и русским правителям настанет конец!" Константин не знал, что ему делать. Однако среди почитателей Мишкиного зуба нашлись влиятельные люди, которые устроили тайную поездку Константина в Москву и встречу с самим Брежневым. Оказалось, что Леонид Ильич был тайным верующим, и даже слышал о Мишке. Беседа с Константином убедила его немедленно заменить символ Олимпиады на медведя, так что в следующем году, когда начались игры, никто из западных спорстсменов по разным причинам на них не приехал.

Вскоре после этих событий Константин умер, и его домовая часовня была преобразована в Серафимовский скит. Наконец, стало возможно принесение святыни в Россию. Братия скита, являющегося одним из духовных центров американского православия, после долгого убеждения, согласились отпустить любимую святыню в Москву. Здесь частица Мишкиного зуба пробудет всего 2 дня - 31 декабря 2011 года и 1 января 2012 года. В новогоднюю ночь ковчежец с частицей на самолете 12 раз обнесут вокруг нашей столицы, чтобы благодать свяыни достигла и тех, кто по возрасту или здоровью не сможет приложиться к ней лично. 1 января у Мишкиного зуба совершит литургию и молебен сонм русских архипастырей, а уже вечером того же дня ковчежец отправится в обратно на американскую землю. Однако с частицы зуба снимут 12 слепков, которые будут особым образом освящены и разосланы по наиболее чтимым обителям Русской Православной Цекрви.»
😁36🤯15💊10👍3🤮3😱1🤡1🤣1
⚡️⚡️⚡️А що Ви робите ввечері неділі?))

Ми проклацали трансляцію вчорашньої літургії до річниці інтронізації Кіріла і знайшли на відео ще двох архієреїв УПЦ, котрі приїхали до Москви привітати свого деспота.

Це архієпископ Макіївський Варнава (Філатов) та архієпископ Новопсковський Іринарх (Тимчук), вікарій Сєвєродонецької єпархії. На скріні він посилено молиться, поки Кіріл чітає малітву о Святой Русі...
Плюс 2 архієрея до списку учасників. І так вони далі спокійно собі сидять в календарі та на сайті УПЦ не МП.

Теж просимо поширення.
#серйозніновини
🤬53👍145🤯3💩2🔥1
Forwarded from НЕ капелан
Боже помилуй! Який же жалюгідний факт сьогоднішнього співслужіння єпископами УПЦ на річниці інтронізації недопатріарха Кирила. Ваші єпархії бомблять з благословення цього білокукольного чорта, адже частина окупована, а частина на лінії бойового зіткнення. І ви з посмішками на обличчі вітаєте цього співучасника вбивств вашого, чи справді вашого, народу. Хто ви? Без роду, без племені?
Я бачив Краматорськ, Дружківку, я бачив і чув прильоти. Скільки крові пролито і проливається з благословення цього невіруючого недоумка в білому куколі. Ще покійний мій дорогий митрополит Софроній казав, що в Кирила є два шляхи, або стати святим як митрополит Філіп, або стати маріонеткою. Він вибрав сите життя і путінське лизоблюдство. Як ви, архієреї які давали клятву вірності УПЦ можете зрадити свою Церкву? Як ви можете так цинічно плювати на всіх заради свого комфорту в окупації. Я вас не знаю, навіть тих з ким був знайомий. Мені боляче усвідомлювати це все. Ваш вибір, але за цей ваш вибір несе тягар вся УПЦ. І мені прикро що всі мовчать... Зрадливо мовчать...
👍72💯37😭9🤮43🍌2😁1🥴1🗿1
о. Сергій Прокопчук з УПЦ коментує діяльність підписантів:

«Все ж дозволю собі хоч трішки оцінити позитивні, а де в чому навіть унікальні досягнення Підписантів:

1. Група Підписантів перша, на багато раніше ніж інші, публічно осудила дії пк, вбачаючи в них відступництво від християнства і навіть єресь.
2. Вони єдині офіційно подали в церковний суд вищої інстанції  на беззаконні дії пк.
3. Зуміли стати відкритою опозицією низового духовенства до вищого керівництва релігійної організації ( я чогось подібного в сучасній історії релігійного життя не знаю).
4. Зуміли витримати шалений тиск від єпископату і радикальних вірян, захистивши учасників руху від заборон і переслідувань ( О. Андрій Пінчук єдиний був заборонений і то зумів відстояти своє право на думку і позицію. Не думайте, що він здався і не впливає на процеси😉)
5. Ввійшли у відкритий діалог з представниками ПЦУ,  Вселенскім патріархатом та державою ( в УПЦ досі не має прямих і публічних контактів з ними. В певні моменти УПЦ користувалася діалоговими напрацюваннями групи як на низовому рівні так і на найвищому))
6. Запропонували безальтернативний шлях діалогу, задля виходу з церковної кризи в Україні.
7. Створили і підтримують мережу спільнот-однодумців по Україні з представників УПЦ, ПЦУ та  влади.
8. Створили незалежну громадську організацію зі збалансованою  корпоративною системою управління  члени якої представляють  різні православні  юрисдикції - здобули субєктність.

Перераховувати ще можна багато але цього достатньо, щоб показати що ініциатива, котра вийшла з любові до своєї країни та бажання розквіту православя в Україні не згасла, а має своє продовження...

Ще....
Коли буде реальний суд над кирилом, то я продам автівку, куплю квитки в Гаагу і поїду особисто щоб кричати йому "Анафема", "Ганьба", Смерть ворогам" ( духовна смерть)😂
👍46🙏74🤔2🤮2🕊2
Мобілізований о. Іоанн Поліщук з УПЦ пише:

«Досі не знаю, чи правильно зробив чи ні написавши і звернувши увагу на оті вітання недопатріарху Кирилу від єпископів УПЦ з окупованих єпархій. Вже стільки всього на цю тему сказано і переказано за час повномасштабки, а толку з цього всього. Вони не робитимуть по-іншому, а робитимуть як роблять. Як ми прості священики маємо реагувати на це, я також не знаю, адже ніякого реального, позитивного вихлопу з цих гнівних наших реакцій не вийде. Мовчати, це також не вихід з положення. А який вихід? Хто має говорити? Що говорити і як говорити? Коли нахлинають емоції то родяться пости такі як через один вище, коли емоції стихають то думаєш і що ця писанина дала? Тебе хтось почув? Хтось зробив чи зробить якісь висновки? Хтось зреагує? Наврядчи... Хіба хтось скаже зауваження, що ти отець менше пиши і говори. Ось це єдина реакція яка може бути очікувана на такі пости.»
😢18👍9🤮4🤬1🤡1
Ми, підписанти, ідеалісти. Завдяки ось цій нашій спільній якості ми зібрались у Підписантах. Ми вірили, що систему можна зламати або хоч підправити. Але переоцінили свої сили і можливості. Те, що будувалося століттями на грошах, владі і страху ( Христос в кращому випадку був на 4 місті) так просто не підправиш.

Що ще могли б зробити Підписанти?

Я ясно усвідомлюю, що далі, після ігнору наших прохань, пропозицій і вимог, залишалося 3 шляхи:
1. Революційний ( мітинги, забастовки)
2. Змиритися і далі тікти по течії ( більшість так зробило)
3. Перенаправити свої зусилля з революційних ініциатив на еволюційні, з глобальних ( загальноцерковних) на локальні ( там де реально кожен може щось зробити).

Частина підписантів згуртувались у маленьки групи в своїх регіонах і продовжують нести головні ідеї підписантів у своїй місцевості.
Дехто обезвірився і перейшов у ПЦУ. А частина трансформувались у діалогових рух Софійського Братства.

Обєктивно оцінити діяльність і вплив руху підписантів зможе лише історія, але точно знаю, що тим хто відкрито, по совісті виступив на початку війни проти сатанизму кирила і цинізму проводу УПЦ точно не буде соромно. Бо робили те, що могли робити і світчили про те, що підсказувала християнська совість.
👍318💩2🤔1🙏1
Релігія в Україні: «Між літургією і шоу: чого чекати від «музеєфікації» українського сакрального простору»

Монополії на лаври не буде ні в кого: УПЦ може забути про свої «золоті часи» панування в пам’ятках, але й ПЦУ може не мріяти про те, що тепер вона повноцінно замінить конкурента. Для музейників лаври – це історико-культурне надбання, яке розраховане в першу чергу на туристів та, можна підозрювати, різні бюджетопоглинаючі проєкти.

Починаючи з 2023 року, коли українська влада взяла курс на припинення монополії УПЦ в найбільших святинях України, спалахнула жвава дискусія про те, як мають використовуватись культові споруди. З тих пір держава провела в святині кілька культурних акцій, які викликали неймовірний резонанс.

Читати: https://www.religion.in.ua/main/51582-mizh-liturgiyeyu-i-shou-chogo-chekati-vid-muzeyefikaciyi-ukrayinskogo-sakralnogo-prostoru.html
👎15👍6😢3🤮31🙏1
2025/07/12 18:32:57
Back to Top
HTML Embed Code: