о. Мелетій з УПЦ:

«Вчора мав "щастя" подивитися трансляцію цього шоу, яке проводив цей фарбований лис з паперами та мікрофоном. Мені просто цікаво, як то все юридично виглядає? Зібрали скопом невідомо кого під видом "громад" соборів, всьому цьому скопу дали змогу проголосувати за перехід обох громад (хоча з будь-якої логіки слід було голосувати окремо). А насамкінець вийшов піп і спитав: ви ж не проти, щоб ми тут ще за одну церкву проголосували. Звісно - всі за. Просто цирк. Шкода тільки, що цих клоунів породили трагіки, що засіли у Феофанії.»

Отець Константин Максимов: священник, який не зрадив правди

Софійське братство продовжує висловлювати глибоку стурбованість долею нашого собрата у Христі, священника Константина Максимова, якого було незаконно ув’язнено та злочинно засуджено російськими окупантами на 14 років позбавлення волі.

Голова братства, протоієрей Олександр Сорокін, особисто знає отця Константина – вони разом служили у Донецькій єпархії УПЦ. За спогадами о. Олександра, кожний, хто знав цього священника, відзначав його потужний дар слова. Його проповіді завжди проникали глибоко в серце, були неймовірно влучними, чутливими, живими, сповненими Святого Духа та справжньої віри. Він мав особливий дар втішати людей у скорботі, знаходив правильні та цілющі слова під час відспівувань – його проповіді ставали переконливим свідченням вічного життя, особливо на похованні дітей.

Проте отець Константин мав не лише дар слова, а й гарячий характер, сповнений праведного гніву проти несправедливості. Перебуваючи на окупованій території, він не мовчав, а відкрито засуджував російське повномасштабне вторгнення, сміливо висловлюючи свою позицію у соцмережах. За свою правду він і був заарештований окупантами.

Ми молимося за його звільнення і просимо всіх небайдужих долучитись до молитви за отця Константина. Також закликаємо правозахисну міжнародну спільноту не залишатися осторонь і докласти всіх зусиль для визволення священника Константина Максимова, який став заручником своєї чесності, віри у правду та любові до України.

Господи, укріпи і захисти Твого пастиря!

P.S. Софійське братство підтримує звʼязок з мамою отця Константина – вона повідомила, що 3 лютого її сина відправили по етапу – куди, поки що невідомо.

о. Іоанн Карпенко з УПЦ в окупованому Курахово радісно зустрічає російських військових та розповідає про утиски УПЦ від української влади.

Але УПЦ- не МП, не переплутайте.

Батько наш Онуфрій,
А росія мати!
Проти України
Будем воювати!

о. Василь Левченко з ПЦУ влучно написав про теплу ванну буковинських митрополитів:

«Єдине, що скажу від себе за вчорашнє рішення про перехід Свято-Духівського собору до ПЦУ.
Нарешті митрополити Онуфрій та Мелетій відчують, що таке втратити свій храм та оселю.

Онуфрію було плювати, коли була загроза, що УПЦ втратить Києво-Печерську Лавру, бо з першого свого дня в Києві він не полюбив це місто та Печерську обитель. Онуфрію було наплювати на єпископів, які приходили до нього з питаннями що робити, бо можуть втратити свої собори та єпархіальні управління, а він відповідав, що "говоріть про все завгодно, а про це мені не розповідайте". Що Онуфрію, що Мелетію було плювати на священників, які готові були душу свою за них віддати, але вони втрачали свої храми та домівки через не бажання їхніх улюблених єпископів розірвати стосунки з МП. Їхні відпові були: "А що я можу змінити і чим допомогти? Ти МОЛИСЬ!"

Що ж, все вертається і тепер мені також хочеться побажати моїм колишнім єпископам: "Моліться!" і відчуйте на собі те, що відчувають затуркані та заморочені вами священники, які мусять віддуватися за вашу бездіяльність та не бажання говорити правду! Сподіваюся, що весь єпископат УПЦ найближчим часом позбудеться своїх соборів. Але я все одно вважаю, що це не змінить ситуації, бо якщо совісті немає, то вона не візьметься ні звідкіля. І єпископи матимуть де жити, за що існувати, а задурманені панотці та люди будуть шарахатися по хатах та вірити, що митр. Онуфрій спати не може, бо думає, як там живеться вірним йому людям у якійсь умовній Забурбелівці...»

На Волині теж починається шабаш.

Мобілізований о. Іоанн Поліщук переживає за зилотів:

«Якщо ви не впевнені в тому чи канонічний храм, адже не поминають патріарха, то йдіть у Володимирський собор. Там патріарх поминається регулярно. Навіть шапка в нього така сама. Не дякуйте 😂😂😂
******
Пост в стилі "щоб не плакать я сміялась". Бо набридли оці безумні зілоти зі своїми благодатномометрами які не хочуть слухати що їм каже Соборний Розум Церкви. І вдвічі прикро, що це священики і навіть єпископи які забивають баки простим вірянам. Вони самі проявляють непослух Церкві й інших цьому вчать вважаючи що так виконують Закон Христовий.»

🎉🎉🎉Забудьте про поїздки в єпархіальне управління, величезні черги з благочинних та кисле лице секретаря єпархії! Дія та УПЦ запускають онлайн-сервіс "Є-єпископ"! Пару кліків і все, що треба попівській душі та тілу вирішується за кілька хвилин. Відтепер ваш Владика завжди з Вами у Вашому смартфоні!

Тетяна Деркач написала про окопи:

«Можна влаштувати Церкву в окопі, але не можна влаштовувати окопи в Церкві.

Нажаль, у багатьох з розумінням природи і призначення Церкви проблемки.»

Митрополит Мелетій УПЦ- о. Роман Грищук ПЦУ.

4:1

А коли в каментах пишеш що ПЦУ це ті ж яйця тільки в профіль, то сильно обіжаються і кусаються.

Але це не копіювання, а перейняття досвіду з запихування язика в задницю. В рпц безсумнівно досвідченіші спеціалісти, але ПЦУ впевнено її наздоганяє.

Допомога приходить, коли ми перестаємо сподіватися на власні сили - тоді всередині виникає неймовірне почуття покірності Богу, що межує з безвихіддю. Це – шлях до світла. Від стежки, наміченої Богом, нам нікуди не подітися, її треба пройти. З дороги можна винести цінний досвід (терпіння, молитва, мудрість, надія), а можна прийти до кінця з порожніми руками.
https://www.tgoop.com/pyrrhonisfestum

Розмова двох вельмиповажних благочинних УПЦ:

- Тепер треба не простим священикам з якимись там питаннями смиренно їхати до Авви Онуфрія, а єпископам! І не сюсюкатись, а за бороду витягувати з ванни і садовити за стіл та проводити Синод. І щось рішати...

- Не вийде, вони ж з авви приклад беруть і теж у ваннах повлягалися. Лише коли "грищуки" прийдуть і перекинуть ту кляту ванну, вони з неї і вилізуть.

- Тоді "грищукам" дай Боже сили і здоровля)- скоріш би наші архієреї з тих ванн повилазили.