Протоієрей Ермінінгельд Ексакустодіанович Нетудихата з УПЦ:

Читаю вихлопи думок з УПЦ про вчорашнє визначення афілійованості з РПЦ і думаю, чи то лижі не їдуть, чи то я ї**нутий.

Пишуть, а покажіть де в УПЦ поминають патріарха Кирила? Будь-ласка Запоріжжя, Черкаси, східні регіони. Поминають часто навіть парафіяльні храми.
А Єпіфаній також поминає. Ну не як свого главу і поминав, у минулому часі, до повномасштабки.

А покажіть де ми беремо Миро, коли своє варили. Підіть запитайте митрополита Антонія Паканича який в ті ж Черкаси чи Запоріжжя видає московське, якого в нього є великі запаси, про що він сам говорив щоб не переживали про неканонічне миро що прийдеться брати.

За антимінси взагалі мовчу.

Невже так важко визнати, що в нас, в УПЦ є ця залежність. Визнайте. Самі ж вчите, що визволення людини від гріха починається з визнання гріха, з того що людина називає той чи інший гріх гріхом. Важко? Тоді зніміть свої цяцьки і йдіть в колгоспники, сідайте за трактори, машини, комбайни і робіть хоч щось корисне в мирському житті. Бо в сфері духовній ви нічого не можете. Це той випадок, коли вже й віагра яку держава дає далеко не маленькими порціями, не помагає. То йдіть хоч руками працюйте на благо ближніх.

А що виноград? А виноград Господь забрав і віддав іншим працівникам, які надіюся, принесуть плоди.

https://youtu.be/Og31O2BXVD4?si=JbyQAXe4uBmVS_BK

Віщун о. Борода прорікає

Викладач КДАіС архімандрит Герман (Ковач) про останні події, а точніше, відсутність рівня "дослідження" ДЕСС:

"Вчора Державна служба України з етнополітики і свободи совісті (ДЕСС) опублікувала наказ «Про виявлення ознак афілійованості Київської митрополії Української Православної Церкви», а також результати дослідження щодо питання наявності так званих ознак «афілійованості». Дослідження вочевидь спробувало врахувати деякі помилки Висновку експертної групи ДЕСС, якому я присвячував окрему статтю – насамперед, мова йде про те, що у згаданому мною Висновку мінімальний хронологічний діапазон між роками, якими датувалися об’єкти експертизи, складав 32 роки. Тепер ДЕСС вирішило залучити більше документів, зокрема тексти сімох синодальних томосів про автокефалію, що були надані Константинополем в новітній час. Тим не менш, на якість проведеного дослідження це істотно не вплинуло, тому що рівень компетенції дослідницької групи залишився таким самим, яким він був в експертної групи ДЕСС, що проводила експертизу. По суті, всі ті зауваження, які були висловлені мною щодо згаданої експертизи, актуальні і щодо опублікованого вчора дослідження. Наразі я би хотів лише прокоментувати окремі місця в опублікованому дослідженні ДЕСС, які одразу кидаються в очі. Також хотів би нагадати Андрій Смирнов, Олександр Саган і Юрій Чорноморець, що я досі чекаю розгромної критики висловлених мною зауважень щодо висновку експертної групи ДЕСС.
Отже.

1. По суті, головним питанням, яке в опублікованому тексті досліджувала ДЕСС, було визначення того, отримала чи не отримала УПЦ автокефалію від РПЦ. Два роки тому у Висновку релігієзнавчої експертизи ДЕСС говорилося, що для УПЦ досить буде навіть автономного або напів-автокефального чи напів-автономного статусу, однак тепер ДЕСС фактично передумала, хоча згаданий Висновок і всі його положення для ДЕСС залишаються в силі – Дослідження посилається на нього на самому початку.

2. Дослідницька група тлумачить «конституюючі елементи Статуту про управління УПЦ», не бачачи різниці між компетенцією світських і церковних судів і не беручи до уваги обумовлене нею право тлумачення. Також група не розрізняє юридичну афілійованність і духовний канонічний зв'язок. Справа в тому, що для дослідницької групи Церква це організація. Тому в Дослідженні навіть не згадується соборне вирішення українського церковного питання - це зайве: «Київська митрополія УПЦ в цьому Дослідженні розглядається як релігійна організація — юридична особа, яка діє від імені релігійного об’єднання — УПЦ, представляє його як в організаційних, так і в канонічних питаннях» (С. 4). Релігійна організація-юридична особа, яка діє від імені релігійного об’єднання, представляючи його в канонічних питаннях – це теза, прекрасна в своїй абсурдності для судів світської держави, де канонічне право не має і не може мати ознак права як такого.

3. Дослідження, яке в черговий раз було виконане не зовсім компетентними людьми, неодноразово вдається до маніпуляції, оскільки використовує лише ті документи, які можна розтлумачити в потрібному руслі: «Хоча правила Вселенських соборів… не містять категорій «автокефалія» і «автономія», ми зустрічаємо їх у церковних документах, якими визначається статус тієї чи іншої Помісної церкви. Зокрема, у томосах, які надавав Вселенський Патріарх Албанській (Додаток 5), Болгарській (Додаток 6), Грузинській (Додаток 7), Польській (Додаток 8), Румунський (Додаток 9), Українській (Додаток 10) православним церквам, а також Церкві Чеських земель і Словаччини (Додаток 11), ідеться про те, що незалежність в управлінні цих церков означає автокефалію» (С. 5-6). Незрозуміло, чим саме обумовлено використання лише цих Синодальних томосів – Група чомусь ігнорує Грамоту, надану Церкві Московського царства (а вона згадувалася у Висновку комісії ДЕСС), Синодальні томоси Елладської, а також Сербської Церкви. Щодо останнього, то він, ймовірно, зіпсував би штучно створену ДЕСС структурність у визначенні автокефальності, бо в ньому згадуються «автокефальні Православні Церкви Карловацька і Чорногорська».

Мабуть, ДЕСС просто не придумало, яке це можна було використати в об’єктивному дослідженні, та й взагалі певні паралелі зі згаданими документами могли б ускладнити аналіз благословеної Грамоти патріарха Олексія II і змінити бажану для ДЕСС риторику дослідження.

4. Для ДЕСС дуже важливо, аби в офіційних документах УПЦ пролунало слово «автокефалія» - тоді мала би статися якась магія, бо ДЕСС вірить, що коли Церква називає себе автокефальною, вона тієї ж миті і стає автокефальною. Говорячи про автокефальні Церкви як «суб'єкти диптихів» дослідницька група чомусь ігнорує той факт, що в РПЦ, яка є в цих самих диптихах, не має документу, який би підтверджував її автокефальний статус через вживання слова «автокефалія». Неодноразово згадуючи про церковні канони і поняття канонічного, ДЕСС продовжує ігнорувати те, що з VIII ст. автокефальність як рівноправність з Церквами, чий незалежний статус був зафіксований в правилах Вселенських соборів, є певною аномалією і вимушеною мірою, яка не має жодного канонічного обґрунтування, а тому може бути скасованою в будь-який момент. Не менш цікавими в цьому ключі є історичні паралелі з Тирновським патріархатом і Охридською архієпіскопією. Два останніх - це взагалі погані приклади для дослідження ДЕСС, бо у висновках дослідження говориться наступне: «Самостійність і незалежність в управлінні [УПЦ]... як свідчить розвиток взаємовідносин між РПЦ та УПЦ, може самовільно зменшуватися з боку РПЦ». Справа в тому, що з самостійними і незалежними Тирново і Охридою, які вважали і декларували себе автокефальними, Церква Константинополя робила те ж саме.

5. Ще одним прикладом маніпуляції є цитування «Заяви єпископату Української Православної Церкви щодо шляхів подолання розколу в українському Православ’ї» від 22 листопада 2000 р., про існування якої ДЕСС вочевидь дізналося з моєї статті. А саме: «Треба відзначити, що священноначалля УПЦ усвідомлювало той статус, який має їхня церква у складі РПЦ... УПЦ не має «офіційного визнання автономності з боку інших Церков» і «буде продовжувати роботу щодо отримання Нею канонічного статусу автономної Церкви» (С. 10)». Справа в тому, що УПЦ в цьому документі констатує і те, що: «Нині УПЦ фактично має набагато більше тих прав, які надаються канонічній автономії», де під канонічною автономією мається на увазі автономний устрій, який був би визнаний всієї повнотою Православної Церкви. Інакше кажучи, канонічне тут сприймається як загальноцерковне, а не як нормативно-правове. ДЕСС не розрізняє семантику канонічного. Взагалі є дивним те, що ДЕСС використовує цей документ в додатках, адже в ньому чітко сказано, що в тодішньому тиску на УПЦ, лінію якого в наші дні продовжує ДЕСС, «повністю ігнорується богословська складова» української церковної кризи, «у результаті чого вихолощується духовний зміст церковного життя, дискредитуються релігійні, в тому числі православні цінності, оскільки з’ясовування стосунків між християнськими конфесіями стає все більше схожим на партійну боротьбу». Цікаво й те, що ДЕСС, ймовірно, планувало використати загадану «Заяву» декілька разів, адже в тексті дослідження ми бачимо припис «далі — Заява УПЦ 2000 р.». Тобто в тексті мали бути або були інші цитати з цього документу, які втім не були вписані або були вилучені з кінцевого варіанту Дослідження.

6. Але найголовнішим є те, що Дослідження містить взаємосуперечливі тези: ДЕСС шукає ознаки наданої або визнаної РПЦ автокефалії УПЦ, але «істиною автокефалією» вона вважає тільки автокефалію, надану Церквою Константинополя – Москва не надає «істину автокефалію», а лише визнає «справжню незалежність» – визнає її для себе. ДЕСС констатує, що вона не знайшла ознак «повної незалежності УПЦ» , яка була б надана саме РПЦ, «у тому сенсі, який надається автокефальним Церквам кіріархальною Церквою» (С. 13). Нагадаємо, що однією з таких ознак, про які говорить Дослідження, є входження до диптиху і визнання автокефальності рештою Помісних Церков.

Між тим Дослідження визнає, що Церкви, яким РПЦ надавала автокефалію, не увійшли після цього до диптиху – про це говориться і в згаданій «Заяві» єпископату УПЦ, але ДЕСС свідомо на це не зважає"

Під зверненням є підписи митрополитів Антонія Паканіча і Клімента Вечері - вони під номером 3 і 4 відповідно.

Пропонуємо вам почитати альтернативну думку цих митрополитів, розміщену на одному з їхніх помийних тг-ресурсах.

Так коли ви брешете, чорногамнороті митрополити?

А митрополит Агафангел- молодець.

До речі, один з редакторів нашого каналу також поставив підпис під зверненням до Президента.

*
Москалі хвалять ДЕСС і кажуть, що вона чесніша за УПЦ.

Коли на фоні брехливих архієреїв УПЦ навіть москалі-побожні котики.

А може цих трьох тополєй на плющіхє треба було ще тоді позбавити громадянства?

Таблетка пам'яті для тих, хто обурюється що тяжкіє ганєнія

Німецька експертиня Наталля Василевіч не може заснути. Бо її турбує питання. І нас це питання турбує також:

«В сюжете с экспертизой Госслужбы по этнополитике и свободе совести по поводу аффилированности Киевской Митрополии (а также по сути, всей УПЦ) с запрещенной РПЦ меня на сегодня интересует только один вопрос - какие формулировки найдёт Софийское братство, чтобы прокомментировать данное событие. Всё остальное – предсказуемо.»

Ілона Соколовська. Нові інсайди на церковну тему:

«ВІЧЕ: Духівник Трампа про УПЦ і гоніння. Чи буде допомога від США?

«В Україні дедалі частіше звучать звинувачення на адресу влади: мовляв, через нібито утиски Української Православної Церкви (УПЦ), Сполучені Штати зменшують або призупиняють військову допомогу. Чи справді це так?

У спеціальному випуску ВІЧЕ — пастор Марк Берн, євангельський проповідник, політичний діяч та духовний радник Дональда Трампа.

Після свого візиту до Києва в березні 2025 року пастор Бернс змінив погляд на війну в Україні та відкрито закликав США «озброїти нас до зубів». Ми запитали:
• Чи справді Вашингтон сприймає ситуацію з Українською Православною Церквою як релігійне переслідування?
• Як змінити думку американських християн, які досі вірять російським наративам?
• Як поводились би США, якби Московський Патріархат діяв на їх території під час війни з Росією?»

Дивитись: https://youtu.be/jHMjnLd2cEo?si=Pc17jLw9mnCWVtTF

*
*
*
Ось що треба зробити архієреям УПЦ за їх мовчання та за оцей весь пердьож нє по суті.

Нам надійшло інсайдерське повідомлення з московської патріархії (від тих, хто підтримує Україну і працює заради її Перемоги):

«Данилевич продовжує спілкуватися з офіційними кураторами з москви. Він доносить до них останні події в УПЦ, отримує вказівки задля подальшого розхитування ситуації навколо УПЦ, шукає підтримки та, навіть, обговорював питання свого обміну на військовополонених заради подальшого повернення до своєї сімʼї, яка в повному складі давно мешкає в Італії. Спілкування з кураторами проводиться через захищений месенджер Signal.»

Надійшла реакція Київської митрополії УПЦ на ось це відео:

https://www.tgoop.com/veseliy_pip/9827

«Все! Всі карти вскриті! За Софійським братством стоїть не СБУ, не ДЕСС, а сам Госдеп 🫵»

"Оприлюднено історичне рішення Європейського суду з прав людини щодо російських злочинів на території України з 2014 до 2022 року. Рішення дуже об'ємне і цікаве, але один з перших аспектів, який впав мені в око (окрім традиційного набору російських геноцидних практик) - чіткий висновок, що московські окупанти і злочинці жорстоко переслідували на захоплених землях усі конфесії крім одної. Вже здогадалися якої? А далі просто пряма мова з офіційної заяви суду для роздумів і висновків:

"Залякування, переслідування та утиски всіх релігійних груп, окрім Української православної церкви Московського Патріархату (УПЦ МП), у період з 11 травня 2014 року по 16 вересня 2022 року, на порушення статті 9. Починаючи з травня 2014 року, свобода віросповідання на окупованих територіях була суттєво обмежена, і ця практика продовжилася після вторгнення у 2022 році. Релігійних лідерів, які не належали до УПЦ МП, викрадали, а в окремих випадках – піддавали жорстокому поводженню або вбивали. Їхні храми та майно захоплювали або знищували.

Протягом усього цього періоду застосовувалися так звані «закони» та інші положення, які забороняли «секти» та вимагали повторної реєстрації релігійних організацій. Це
використовувалося для виправдання конфіскації релігійної літератури та перешкоджання здійсненню релігійних обрядів поза межами громади УПЦ МП. Утиски були спрямовані проти інших християнських конфесій, мусульманських громад, а особливо — проти Свідків Єгови.

Незаконне позбавлення волі, жорстоке поводження, катування та позасудові страти цивільних осіб через їхню релігійну приналежність були явно невиправданими. Щодо інших заходів не було надано жодних доказів наявності правової основи. Суд також зазначив, що правові акти, які забороняли «екстремізм» у надто широкому тлумаченні або обмежували право на виявлення релігії лише для послідовників зареєстрованих
релігійних організацій, не містили жодних гарантій проти зловживань. Такі обмеження були по суті несумісними зі свободою віросповідання".

https://www.facebook.com/share/14FmLE5YirW/