Благословенного Вам дня!

“Исповедь преосвященного Мудищева, или Путь санитара к экзархату”

Автор: сам о себе — Лука Мудищев

Ну что ж, братие и сестры, если уж исповедоваться — так по полной. Не святой я, но и не чуждый церковной перспективы. Начинал я, как все великие — санитаром. Было это в лихие восьмидесятые: школу окончил в 1988-м, в институт — дважды не поступил. Господь закрыл двери, но открыл… хоздвор семинарии.

Семинария — заочка. Академия — при ректорстве Забуги. Кто знает — тот поймёт: учились мы тогда не столько богословию, сколько искусству выживания. Но, как говорится, не диплом спасает, а промысел Божий. Или протекция.

И вот — появляется на горизонте Виктор Леонидович Нусенкис. Смотрит на меня, на пузо моё, на глаза мои честные — и говорит: «Будешь архиереем». Мой владыка Иларион (Шукало), бедняга, узнал об этом уже на Синоде — и то не с первого раза. Так я стал викарием Киевской митрополии, да не простым, а ещё и наместником Глинской пустыни.
Потом было: Конотоп — на один обед, Бердянск — на два поста, и вот теперь я в Запорожье. Место суровое, но крикливым нравится.

Да, я истеричка. В алтаре могу выдать оперу на три октавы, впрямь как Флория Тоска — только без любви. Проклясть могу. Обидеться — тоже. Если кто с моим мнением не согласен — всё, пиши завещание. Хотя, бывает, и сам понимаю, что ошибаюсь. Но гордыня… ох, гордыня!

Слава — моё всё. Пёстрые ризы? Конечно! Онлайн-капустка? Было! Самокат по монастырскому двору? Да, и с архиерейским жезлом наперевес!
Я ведь теперь здоров. Сбросил сто кило. Раньше мог заглотить три батона хлеба, молоком запить, борщ — вываркой. Теперь на спортике. Хотя язык — да, мой главный недуг. Он несёт порой такую ахинею, что и сам краснею, несмотря на рясу.

Но не унываю. Вступил я в духовную битву: хочу стать экзархом. Москва смотрит. Патриарх благословляет (может быть). Против меня — митрополит Феодосий (Снегирёв). Умный. Амбициозный. С грамотной речью и понятными целями. Но — без самоката! А значит, без харизмы.

Запомните, братья и сёстры: экзархат — не поле для академиков, это поле для Мудищевых. Я наведу порядок! Мы будем жить по старцам. По преданию. По моему мнению.

Во славу Святой Триединой Руси. Аминь!

Одеська єпархія прийняла участь у форумі відновлення України, що проходить у Римі.

В цей час Льолік і Болік продовжують тримати Онуфрія в теплій ванні. Щоб старцю погано не стало від новин.

Майже 90 архієреїв УПЦ поставили свої підписи під зверненням до Президента України на підтримку Блаженнішого Митрополита Онуфрія

До відкритого звернення архієреїв Української Православної Церкви на захист Блаженнішого Митрополита Онуфрія долучилися ще понад 20 архієреїв з різних регіонів України. Цей потужний духовний голос Церкви об’єднує тих, хто сьогодні відстоює справедливість, право на громадянство та гідність Предстоятеля, який не покинув свій народ у часи найтяжчих випробувань.

🔹 До числа підписантів приєдналися:
• Марк, митрополит Хустський і Виноградівський
• Іриней, митрополит Дніпропетровський і Павлоградський
• Питирим, митрополит Миколаївський і Очаківський
• Антоній, митрополит Макарівський
• Віссаріон, митрополит Овруцький і Коростенський
• Іоанн, митрополит Херсонський і Таврійський
• Володимир, митрополит Почаївський
• Іоасаф, митрополит Васильківський
• Нафанаїл, митрополит Волинський і Луцький
•Тихон, митрополит Роменський та Буринський
• Іов, архієпископ Шумський
• Серафим, архієпископ Яготинський
• Євлогій, архієпископ Новомосковський
• Антоній, архієпископ Путівльський
• Кассіан, архієпископ Іванківський
• Сергій, архієпископ Тульчинський і Брацлавський
• Андрій, архієпископ Петропавлівський
• Симеон, архієпископ Угольський
• Спиридон, архієпископ Вишневський
• Афанасій, єпископ Камінь-Каширський
• Варнава, єпископ Новобузький
• Веніамін, єпископ Скадовський
• Климент, єпископ Борівський
• Марк, єпископ Свалявський

🕊 Загалом майже 90 архієреїв УПЦ вже висловили свою підтримку зверненню. Це не лише позиція духовенства — це голос мільйонів вірян, які залишаються вірними Українській державі, її законам, принципам справедливості та праву на вільне віросповідання.

✝️ Абсолютна більшість правлячих та вікарних архієреїв Української Православної Церкви підтверджують свою підтримку Предстоятелю — Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію — та церковному курсу, який він провадить.

👉 Цей курс — це шлях духовного служіння,молитви, подвигу, місії, щоденних молитов за мир, державу, воїнів і український народ. Це голос сумління Церкви, яка стоїть поруч зі своїм народом у найтемніші часи.

З нами Бог!

Отець Іоанн Поліщук, мобілізований у ЗСУ священник УПЦ пише про Луку Мудіщева, як він колись приїхав до них в монастир чужої єпархії і почав зі своїм уставом лізти:

О тааак! Якось приїхав він до нас у Матронинський монастир. Пішов після запричасного казати проповідь. Храм маленький, повен вівтар отців. Той тому щось сказав, той тому щось шепнув та й трохи шум. Він говорив свою проповідь, потім зупиняється і давай на чому світ стоїть чихвостити наших отців прямо на храмі перед людьми. І обзивав, і називав, і все інше. В чужій єпархії, чужих священиків. А що ж він у своїй тоді робить? Страшно уявити. Враження були скверні від цього. Бо чужий ізголяється в краснорєчії які ми всі гівно, а свій стоїть навіть не заступиться і люди цю всю клоунаду слухають.
А саме цікаве і смішне одночасно це фартух на запивку після причастя він одягає і фартух окремий на трапезу коли сідає за стіл. Досить кумедно виглядає😊

Тим часом в ТГ пишуть:

Ватикан, УГКЦ, Андрій Юраш

Шановні, любі наші друзі, давно з вами не чулися. Ось виходимо з анабіозу, про який напишемо трішки пізніше...

Що ми побачили у Ватикані останніми часами? А побачили ми цікаву ситуацію, яка наводить нас пару думок.

Ми сподіваємось, що новий Папа буде відрізнятися від Франциска принаймні у своїй політиці на українському напрямку. Той нам багато чого обіцяв, кілька разів ми думали, що ось-ось вже буде патріархат в УГКЦ, але... щось пішло не так.

У зв'язку з цим бачимо два питання, які треба розв'язати: патріархат і перстень для владики Святослава Шевчука. Нам дуже приємно, що владика Бичок репрезентує УГКЦ на рівні кардиналів, але все ж таки давайте відверто - ну не нормально те, коли підлеглий єпископ стоїть вище за свого Духовного Батька. Святослав Шевчук заслуговує на кардинальський титул, тому тут навіть немає сенсу обговорювати.

Щодо патріархату. Франциск, на нашу думку, кинув УГКЦ у 2019 році, але тут, сподіваємось, ситуація буде інша. І мабуть беатифікація Митрополита Андрея Шептицького у цьому допоможе. Не дарма ж тут і президент Зеленський особисто нагадав Папі про те, що непогано було б цей процес прискорити.

Плюс книга, яку Патріарх (так і тільки так) УГКЦ подарував Папі - Хроніки святотатської війни. Нам здається, що ця книга - це по суті презентація діяльності глави УГКЦ особисто для Папи і спрямована це презентація якраз таки на зміцнення позицій як України, так і УГКЦ в цілому. А що може зміцнити позиції церкви краще, ніж підвищення її статусу? Ось ось. Та й наскільки ми зрозуміли, книгу цю непогано піарять у ватиканських колах. І це добре. Бо російське лобі не спить. Тому ми маємо перемогти.

Тим більше, що Папа не є 100% прихильником Трампа: наприклад його позиція з біженцями - це повна протилежність тому, що робить президент США. А значить, існують певні шанси на те, що Папу можна перетягнути на бік України. Нам в цьому має допомогти конфлікт який нібито існує між Європою і республіканцями в США. Якщо Папу таки вдасться повністю перетягнути на бік України, демократи отримають непогані інструменти тиску на Держдеп та Міноборони США, які зараз балансує між Україною та Ізраїлем.

Єдине що нас в цьому лякає, що це все якось не в'яжеться з традицією, яку нам ну дуже не хотілося б втратити. Франциск надто забагато реверансував у бік ЛГБТ спільноти, тому не хотілося б, аби за підтримку України нам знову треба було відплачувати толерантністю....

Ну й так на останнє, якщо згадувати про Ватикан, неможливо не згадати й про посла України Андрія Юраша. Сподіваємось, що шлюб його сина Святослава (який в цьому разі одружився не з донецькою аніме-лгбт прихильницею сатанізму, а з американською католичкою) теж буде корисним для України. Чули, що її родина планує (планувала?) відкривати благодійний фонд в Україні, а сам пан Андрій Юраш (зі слів наших читачів) дискримінуючи православних, обирає УГКЦ в Італії. Так ось. Мабуть якось зможе посприяти розвитку церкви через родину невістки? Особливо якщо він ТЕОРЕТИЧНО може(планує?) поїхати у США...?

Дякуємо всім тим, хто залишився з нами... Бережіть себе.

P.S. Ми вже заплуталися, ось раніше Святослав Юраш вінчався на Фанарі, його сина особисто хрестив Патріарх Варфоломій, відтепер у греко-католицькому соборі, нова дружина нібито католичка....хтось може пояснити як там все влаштовано?

ТГ-канал CHURCHER

А хтось завтра буде клєїти дурня животворящім клєєм духовних скрєп😂

Черкаська єпархія УПЦ -1 парафія.

В селі Москаленки Іркліївської територіальної громади Золотоніського району Черкаської області пройшли збори що виходу релігійної громади Різдва Пресвятої Богородиці з УПЦ МП.

Усі присутні на зборах проголосували за входження до складу Черкаської єпархії Православної Церкви України!
Рішенням зборів змінено назву на Релігійна організація "Свято-Петро-Павлівська парафія"

В неділю, 13 липня перше богослужіння в лоні ПЦУ об 11.00

Доспівалися😔

Нескінченне джерело пива у київській Лаврі

Зазвичай у збірниках чудес описувалися зцілення прихожан або покарання для блюзнірців. Однак, особливе чудо змальоване у "Тератургімі" (1638) Афанасія Кальнофойського.

У 1626 році, на свято Успіння Богородиці, до Києво-Печерського монастиря прийшла така велика кількість паломників, що вони випили всю воду з найближчих джерел і колодязів. Тож натовп звернувся по пиво до печерського монаха Філофея Бакшея, який тоді відповідав за лаврські пивні льохи. Ченець охоче давав кожному напитися і внаслідок цього майже всі діжки спорожніли.

Надвечір один старець пішов до льоху перевірити залишки пива, яке планувалося подати братії на вечерю. Виявилося, що всі діжки знову були повними. Помічник пивовара заявив, що це справжнє Боже чудо. Наступного ранку отець Філофей пішов перевірити кількість пива в льосі й дуже здивувався, побачивши, що діжки наповнені.

Як бачимо, вважалося, що за заступництва святих лаврських отців можливе не лише зцілення, а й чудесне поповнення пивних запасів...

Прислав Crvs Crnx

НТП

В цій ситуації є єдиний логічний вихід для м. Онуфрія - добровільно піти на спокой і дожити свій вік на улюбленій Буковині (впевнені, що за рішення про відставку влада дасть йому таку можливість). Кращого місця для духовних споглядань на старості літ він собі не знайде.
Значна більшість єпископату УПЦ, як і віряни, люблять і поважають свого Предстоятеля. Ніхто не бажає йому нічого поганого. Рішення м. Онуфрія про спокій було б ідеальним виходом з ситуації.
Церковний корабель УПЦ можуть спасти лише адекватні дії, базовані на принципі Соборності Церкви.
Велика кількість підписів під листом до Президента показала, що значна більшість архієреїв готова об'єднати зусилля задля виходу з глухого кута, в котрому опинилась УПЦ. Нині постать м. Онуфрія лише заважає цьому. А окремі одіозні архієреї-гундяївці нічого не зможуть зробити в ситуації, коли навіть м. Антоній Паканіч визначився, з ким йому бути, і підписався під ініциативою м. Агафангела.
Головне питання зараз: чи розуміє адекватно ситуацію м. Онуфрій?
Сподіваємось, що дипломатія м. Агафангела та позиція більшості архиєреїв УПЦ будуть для ще діючого Предстоятеля більш переконливими, аніж скиглення і погрози кирилівських прихвостнів в УПЦ. Якщо ж м. Онуфрій в цій ситуації знову проявить свою впертість, то "золота клітка" Новинського десь у віддалених куточках "загнивающої" Європи та ганебний слід в історії Церкви чекає на нього в майбутньому.

Протоієрей Ермінінгельд Ексакустодіанович Нетудихата з УПЦ

Прочитав я про чудо з пивом в Києво-Печерській Лаврі про яке сьогодні писали тут.

А ми ж сьогодні також є свідками чуда схожого. Чудєсне рядом, а не тільки в старих книгах. Тільки чудо не пива, а цуйки. І не в Лаврі, а у Феофанії, ну й на всякому столі владичества Єго.

Сам п'ю і всіх припрошую. Замість мунцая треяцкого буде інша застольна, мною придумана пісня.

Пусть всєгда будєт сонце,
пусть всєгда льйотса цуйка,
пусть всєгда будєт ванна,
пусть всєгда будєт кайф!!!

Не чокаясь🍺 за УПЦ до дна.

#руйнування_міфів #віче
ВІЧЕ: УПЦ після втрати храмів: що залишилось?

«В Україні набирає обертів нова хвиля внутрішніх потрясінь в Українській Православній Церкві. Поки церковна верхівка ділиться на "демократів" і "республіканців", звичайні парафії – мовчазно, але мужньо – втрачають храми, облаштовують нові і зберігають справжню суть Церкви: єдність у Христі.

У цьому випуску програми «ВІЧЕ» — відверта розмова про силу парафій без стін і боротьбу за бетон замість боротьби за душу. В гостях — отець Валерій Кравчук з Волині та отець Діонісій Буренко зі Львівщини. Говоримо про переосмислення ролі Церкви в часи війни.

Чи дійсно ми спостерігаємо розкол — чи, можливо, це болісне, але необхідне очищення? Чому віряни за кордоном служать під відкритим небом і відчувають благодать, а в Україні досі триває боротьба за стіни? Що означає бути Церквою Христовою у ХХІ столітті?

Дивіться, думайте, коментуйте. Але головне — не забувайте, що Церква починається з вас».

Дивитись: https://www.youtube.com/watch?v=mlNoP_f8A10