Конференція європейських церков високо оцінила ініціативу Софійського братства як ефективну модель для примирення, що сприяє діалогу між православними традиціями
Близько 80 учасників, зокрема представників українських та інших європейських церков, зустрілися у Варшаві з 9 по 11 грудня під час Європейських консультацій щодо справедливого миру, організованих Конференцією європейських церков (КЄЦ). Захід був присвячений богословським, етичним та практичним аспектам справедливого миру на тлі триваючої війни в Україні, зосереджуючись на питаннях правди, справедливості та примирення.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України, подякував європейським церквам за їхню гуманітарну та духовну підтримку України. Він звернув увагу на понад тисячу днів агресії проти України, ускладненої зловживанням релігією для виправдання війни. Він наголосив на необхідності діалогу, який би приносив відчутні результати та сприяв взаємній відповідальності.
Учасники обговорили виклики у поєднанні теоретичних ідеалів із практичною реальністю, особливо щодо ненасильницького спротиву та самозахисту. Вони закликали до перегляду екуменічних поглядів на справедливий мир. Окрему увагу було приділено розвінчанню шкідливих ідеологій, таких як «русскій мір», та подоланню розколів у православних церквах в Україні.
Такі ініціативи, як Софійське братство, що сприяють діалогу між православними традиціями, були високо оцінені як моделі для примирення.
Представники європейських церков наголосили на важливості визнання власних недоліків для відновлення довіри. Вони застерегли від використання богослов’я як інструменту у конфліктах і підкреслили необхідність розглядати питання з позиції жертв.
Консультація закликала до постійних молитов за Україну та її церкви, які перебувають у стані великого напруження. Висловлено потребу в інвестуванні в примирення, включаючи фінансування програм навчання миру в Україні.
Його Високопреосвященство Архієпископ Фіатири і Великої Британії Никита, президент КЄЦ, заявив:
«Як християни, ми покликані говорити правду, руйнувати насильницькі наративи та стояти на боці справедливості. Ці консультації нагадують нам про нашу спільну відповідальність захищати людську гідність і солідарність, сприяючи миру для всіх… Перемога правди включає захист життя, відновлення справедливості та побудову солідарності. КЄЦ залишається відданою підтримці українських церков і просуванню бачення справедливого та тривалого миру».
Ці консультації стали важливим кроком у розробці концептуальної основи справедливого миру в межах спільноти КЄЦ. Захід сприяв змістовному діалогу та зміцненню колективної відданості справедливому миру.
Близько 80 учасників, зокрема представників українських та інших європейських церков, зустрілися у Варшаві з 9 по 11 грудня під час Європейських консультацій щодо справедливого миру, організованих Конференцією європейських церков (КЄЦ). Захід був присвячений богословським, етичним та практичним аспектам справедливого миру на тлі триваючої війни в Україні, зосереджуючись на питаннях правди, справедливості та примирення.
Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній, Предстоятель Православної Церкви України, подякував європейським церквам за їхню гуманітарну та духовну підтримку України. Він звернув увагу на понад тисячу днів агресії проти України, ускладненої зловживанням релігією для виправдання війни. Він наголосив на необхідності діалогу, який би приносив відчутні результати та сприяв взаємній відповідальності.
Учасники обговорили виклики у поєднанні теоретичних ідеалів із практичною реальністю, особливо щодо ненасильницького спротиву та самозахисту. Вони закликали до перегляду екуменічних поглядів на справедливий мир. Окрему увагу було приділено розвінчанню шкідливих ідеологій, таких як «русскій мір», та подоланню розколів у православних церквах в Україні.
Такі ініціативи, як Софійське братство, що сприяють діалогу між православними традиціями, були високо оцінені як моделі для примирення.
Представники європейських церков наголосили на важливості визнання власних недоліків для відновлення довіри. Вони застерегли від використання богослов’я як інструменту у конфліктах і підкреслили необхідність розглядати питання з позиції жертв.
Консультація закликала до постійних молитов за Україну та її церкви, які перебувають у стані великого напруження. Висловлено потребу в інвестуванні в примирення, включаючи фінансування програм навчання миру в Україні.
Його Високопреосвященство Архієпископ Фіатири і Великої Британії Никита, президент КЄЦ, заявив:
«Як християни, ми покликані говорити правду, руйнувати насильницькі наративи та стояти на боці справедливості. Ці консультації нагадують нам про нашу спільну відповідальність захищати людську гідність і солідарність, сприяючи миру для всіх… Перемога правди включає захист життя, відновлення справедливості та побудову солідарності. КЄЦ залишається відданою підтримці українських церков і просуванню бачення справедливого та тривалого миру».
Ці консультації стали важливим кроком у розробці концептуальної основи справедливого миру в межах спільноти КЄЦ. Захід сприяв змістовному діалогу та зміцненню колективної відданості справедливому миру.
👍28🤮22❤12🔥7🥴3🙏1🖕1
Коментар митрополита Львівського ПЦУ Димитрія Рудюка щодо кулінарного шоу Клопотенка у Києво-Печерській Лаврі:
«Правда, або ж істина ховається в недомовлених речах. І так з кожною проблемою, яка виникає у нашому суспільстві. Нагадаю, що в ньому шириться секуляризація семимильними кроками під різними видуманими і напівправдивими версіями, поясненнями і т. д. Коли говорять, що це ж Трапезний храм, то в мене відразу виникає дуже суперечлива думка. І поясню - чому? У Києві є кілька монастирських комплексів з трапезними храмами - Софійський кафедральний, Києво-Печерський Лаврський, Києво-Михайлівський Золотоверхий, Видубицький і Богояаленський Братський. У жодному з них прийнамні два-три століття не відбувалися ніякі трапези. Ці храми були переведені під богослужбові, і так існує досі, наприклад у Видубицькому Спасо-Преображенському Трапезному храмі та у Золотоверхому Іоано-Богослоловському Трапезному храмі даних монастирів. Тому виправдовувати ці телешоу тим, що це ж Трапезний храм - це лукавити і говорити напівправду з доважкою брехні. Ви ж прекрасно знаєте, що сучасні трапези в Лаврі, у інших монастирях не відбуваються зараз в наявних трапезних храмах київських давніх монастирів. Для того щоб хоча б якось виправдати цю ситуацію з пампухами та кутею, треба хоча б розуміти, що таке монаша братська трапеза, на якій під час їжі читається житія святих, або ін. духоносні тексти. Що ми бачимо тут на фоні ікони Розпʼяття Христа Спаса? Ми бачимо кулінарне, хай різдвяне, але шоу. У той час, коли в минулому цей Трапезний зал використовувався під богослужіння. І правильно говорять ті, хто говорить, що ми даємо привід для різноманітних спекуляцій. Ми своїми недомовками руйнуємо сакральний, духовний простір Лаври. І тому така реакція - це заслужена реакція. Не в трапезному залі навіть монахи колись готовили такі страви, як кутя, а на кухні, там де плита, та ін. кухонні приладдя, тому не треба на фоні ікон з виразним духовним простором робити те чого не треба робити. Тому правда, вона в деталях. Ми порушуємо духовні, сакральні кордони храму і в цілому Церкви, і в цьому наша біда, секуляризація, лібералізація й апостасія!»
«Правда, або ж істина ховається в недомовлених речах. І так з кожною проблемою, яка виникає у нашому суспільстві. Нагадаю, що в ньому шириться секуляризація семимильними кроками під різними видуманими і напівправдивими версіями, поясненнями і т. д. Коли говорять, що це ж Трапезний храм, то в мене відразу виникає дуже суперечлива думка. І поясню - чому? У Києві є кілька монастирських комплексів з трапезними храмами - Софійський кафедральний, Києво-Печерський Лаврський, Києво-Михайлівський Золотоверхий, Видубицький і Богояаленський Братський. У жодному з них прийнамні два-три століття не відбувалися ніякі трапези. Ці храми були переведені під богослужбові, і так існує досі, наприклад у Видубицькому Спасо-Преображенському Трапезному храмі та у Золотоверхому Іоано-Богослоловському Трапезному храмі даних монастирів. Тому виправдовувати ці телешоу тим, що це ж Трапезний храм - це лукавити і говорити напівправду з доважкою брехні. Ви ж прекрасно знаєте, що сучасні трапези в Лаврі, у інших монастирях не відбуваються зараз в наявних трапезних храмах київських давніх монастирів. Для того щоб хоча б якось виправдати цю ситуацію з пампухами та кутею, треба хоча б розуміти, що таке монаша братська трапеза, на якій під час їжі читається житія святих, або ін. духоносні тексти. Що ми бачимо тут на фоні ікони Розпʼяття Христа Спаса? Ми бачимо кулінарне, хай різдвяне, але шоу. У той час, коли в минулому цей Трапезний зал використовувався під богослужіння. І правильно говорять ті, хто говорить, що ми даємо привід для різноманітних спекуляцій. Ми своїми недомовками руйнуємо сакральний, духовний простір Лаври. І тому така реакція - це заслужена реакція. Не в трапезному залі навіть монахи колись готовили такі страви, як кутя, а на кухні, там де плита, та ін. кухонні приладдя, тому не треба на фоні ікон з виразним духовним простором робити те чого не треба робити. Тому правда, вона в деталях. Ми порушуємо духовні, сакральні кордони храму і в цілому Церкви, і в цьому наша біда, секуляризація, лібералізація й апостасія!»
❤96👍64💯13🔥3🤮2🎄2🗿2👏1🙏1
о. Олександр Клименко пише:
«Преподобний Іоанн Дамаскін відіграє незрівнянно більшу роль в житті православних, ніж майже любий другий святий. Ми читаємо або співаємо його тексти,напевно, більшість днів року!
Він склав Октоїх і Типікон, створив жанр канону, реформував богослужбову музику, сформував сучасну систему осьмигласся. Іменем Іоанна Дамаскіна надписані:
канон Пасхи (!), 531 ірмос, 75 канонів Минеї, недільні канони Октоїха, 454 скмогласні стихіри, 138 стихір на подобен, 13 заупокійних стихір и 181 «східна» стихіра. В Послідуванні до Святого Причастя його імʼя ми бачимо над молитвами «Пред дверьми храма Твоєго предстою» и «Владико Господи Ісусе Христе Боже наш, єдине імєяй власть».
Крім того, преподобний Іоанн — один з головних захисників іконопочитання. На його «Точном викладі православної віри» більше тисячі років вчаться всі, хто по справжньому любить нашу благодатну віру.
***
Причина того, що в богослужбових книгах його памʼять займає скромне місце, проста. Преподобний жив в добу великих церковних піснеписців, з ними він створив нинішній богослужбовий канон, а після них уже не знайшлося творців такого же рівня дерзновіння, які б віддали достойну шану і борг і цим майстрам, гігантам духу, перший з яких — святий Іоанн Дамаскін.»
«Преподобний Іоанн Дамаскін відіграє незрівнянно більшу роль в житті православних, ніж майже любий другий святий. Ми читаємо або співаємо його тексти,напевно, більшість днів року!
Він склав Октоїх і Типікон, створив жанр канону, реформував богослужбову музику, сформував сучасну систему осьмигласся. Іменем Іоанна Дамаскіна надписані:
канон Пасхи (!), 531 ірмос, 75 канонів Минеї, недільні канони Октоїха, 454 скмогласні стихіри, 138 стихір на подобен, 13 заупокійних стихір и 181 «східна» стихіра. В Послідуванні до Святого Причастя його імʼя ми бачимо над молитвами «Пред дверьми храма Твоєго предстою» и «Владико Господи Ісусе Христе Боже наш, єдине імєяй власть».
Крім того, преподобний Іоанн — один з головних захисників іконопочитання. На його «Точном викладі православної віри» більше тисячі років вчаться всі, хто по справжньому любить нашу благодатну віру.
***
Причина того, що в богослужбових книгах його памʼять займає скромне місце, проста. Преподобний жив в добу великих церковних піснеписців, з ними він створив нинішній богослужбовий канон, а після них уже не знайшлося творців такого же рівня дерзновіння, які б віддали достойну шану і борг і цим майстрам, гігантам духу, перший з яких — святий Іоанн Дамаскін.»
👍45❤20🙏8❤🔥1
Forwarded from Софійське Братство
#цитата_дня
«Небесний вогонь, що пронизує життя Церкви та її Таїнства, утримує у віках віру в Євангеліє, яке «є не від людей, але через одкровення Ісуса Христа» (Гал. 1, 11-12)».
Преподобний Софроній Сахаров, Афонський і Есекський
«Небесний вогонь, що пронизує життя Церкви та її Таїнства, утримує у віках віру в Євангеліє, яке «є не від людей, але через одкровення Ісуса Христа» (Гал. 1, 11-12)».
Преподобний Софроній Сахаров, Афонський і Есекський
❤48👍11🤮1
Денис Таргонський пише про шоу Клопотенка та про розбещення семінарістів у Лаврі УПЦ:
«Шоу в Лаврі
На початку двохтисячних вчився у семінарії в Києво-Печерській Лаврі. Був свідком численних світських концертів у храмах. Вони проводилися у тій самі трапезній палаті, яка завдяки передачі Клопотенка "Реальна історія", котру він теж там знімав, у всіх нині на устах. Там, наприклад, з благословення митрополита Володимира проводився щорічний фестиваль сучасної української музики - Київ мюзік Фест.
Був також свідком двох концертів естонського музиканта-містика Арве П'ярта. Він писав медитативну музику і присвячував її російським діячам. Ці концерти проводилися навіть не у трапезній палаті, а у самому трапезному храмі, до якого вона прилягає. Маестро виконував свої твори навпроти вівтаря. Щось не пам'ятаю тоді бурхливого сплеску праведного гніву обурених вірян...
Я приїхав у Київ практично із провінції. Моє провінційне релігійне виховання вважало це неприйнятним. Але думка про те, що дійсно неприйнятно в храмі дуже скоро змінилася.
Одного разу я став свідком того, як один збезчещений семінарист прямо серед літургії залетів у вівтар через Царські Врата і накрив "благим матом", тих "священників", які збезчестили храм Духа Святого - тіло того хлопчини.
Того хлопця звинуватили в тому, що він біснуватий і послали на вичитку, а потім відправили у лікарню для душевно хворих. Звідти його вже забрали батьки. За цю людину тоді ніхто з християн не заступився. Коли я потрапив в подібну історію, мені сказали: "Не ти перший і не ти останній". Чому ж тоді ніхто не кричав: "Святиню оскверняють"? https://www.facebook.com/share/p/18WrNU7NKU/
Хто бувалий, той знає, що якесь там невинне шоу Клопотенка в порівнянні із всім іншим - то просто милі квіточки!
А реальна - "мерзота запустіння на святім місці – хто читає, нехай розуміє" (Мф 24, 15).
Про те, що в Лаврі подібне "шоу" діялося роками ревнителі побожності усіх конфесій смиренно мовчали. Як і про те, що в храмах Лаври поряд із світськими концертами відбувалися п'яні прийоми, про які навіть канал 1+1 репортажі знімав.
Ті, хто був в опозиції тобто Київський Патріархат просто боялися. Протестанти та інші конфесії підсміювалися. А тодішніх хазяїв Лаври все вповні влаштовувало. Одні лише світські журналісти намагалися говорити правду. Але їх тоді православні християни обзивали "хулителями Духа Святого".
Верхня Лавра належала державі. Ніколи не забуду, як на бруківці нижньої Лаври, яка знаходилася виключно у віданні монахів знімав кліп якийсь попсовий музичний гурт. Перелякані бабусі, які йшли до мощей святих, хрестили напівголих акторок, ніби нечисту силу. Вони думали, що у такій нарузі над святим монастирем винувата світська влада. І не знали благовірні прафіянки, що без "благословіння" намісника Лаври митрополита Павла Лебедя жоден музикант не зміг би навіть апчихнути на території монастиря.
У 2012 р в часи політичного покровителя Лаври Януковича режисер Марюс Вайсберг захотів зняти у Лаврі сцену для блюзнірської комедії "Ржєвскій протіф Наполєона". Там, до відома православних, присутня сцена вінчання двох акторів чоловіків, яка знімалась у самому серці святині - прямо на площі перед Успенським Собором. Марюс Вайсберг відвідав перед зйомками намісника Лаври владику Павла... І всі питання про "осквернення святині" миттю були вирішені.
Усе це приховувалося від простого народу за щоденними службами Божими. Служби у печерках я дуже любив. І щодня тікав туди, щоб не бачити того постійного православного "шоу".
Чому ж тоді не повставав побожний люд православний проти такого явного осквернення святині як нині повстає проти якоїсь невинної кулінарної передачі Клопотенка. Адже він навіть не в храмі а у трапезній палаті свою передачу знімав? Та й не напівголих дівчат демонстрував, а дванадцять різдвяних страв!
Весь секрет такої запізнілої реакції церковних діячів на "жахливу секуляризацію" та якісь там "виклики сучасності" полягає в тому, що українська держава вилучила Лавру з відання Московського Патріархату. Якщо раніше УПЦ приховувало для всіх очевидне, то тепер їм це не вигідно.
«Шоу в Лаврі
На початку двохтисячних вчився у семінарії в Києво-Печерській Лаврі. Був свідком численних світських концертів у храмах. Вони проводилися у тій самі трапезній палаті, яка завдяки передачі Клопотенка "Реальна історія", котру він теж там знімав, у всіх нині на устах. Там, наприклад, з благословення митрополита Володимира проводився щорічний фестиваль сучасної української музики - Київ мюзік Фест.
Був також свідком двох концертів естонського музиканта-містика Арве П'ярта. Він писав медитативну музику і присвячував її російським діячам. Ці концерти проводилися навіть не у трапезній палаті, а у самому трапезному храмі, до якого вона прилягає. Маестро виконував свої твори навпроти вівтаря. Щось не пам'ятаю тоді бурхливого сплеску праведного гніву обурених вірян...
Я приїхав у Київ практично із провінції. Моє провінційне релігійне виховання вважало це неприйнятним. Але думка про те, що дійсно неприйнятно в храмі дуже скоро змінилася.
Одного разу я став свідком того, як один збезчещений семінарист прямо серед літургії залетів у вівтар через Царські Врата і накрив "благим матом", тих "священників", які збезчестили храм Духа Святого - тіло того хлопчини.
Того хлопця звинуватили в тому, що він біснуватий і послали на вичитку, а потім відправили у лікарню для душевно хворих. Звідти його вже забрали батьки. За цю людину тоді ніхто з християн не заступився. Коли я потрапив в подібну історію, мені сказали: "Не ти перший і не ти останній". Чому ж тоді ніхто не кричав: "Святиню оскверняють"? https://www.facebook.com/share/p/18WrNU7NKU/
Хто бувалий, той знає, що якесь там невинне шоу Клопотенка в порівнянні із всім іншим - то просто милі квіточки!
А реальна - "мерзота запустіння на святім місці – хто читає, нехай розуміє" (Мф 24, 15).
Про те, що в Лаврі подібне "шоу" діялося роками ревнителі побожності усіх конфесій смиренно мовчали. Як і про те, що в храмах Лаври поряд із світськими концертами відбувалися п'яні прийоми, про які навіть канал 1+1 репортажі знімав.
Ті, хто був в опозиції тобто Київський Патріархат просто боялися. Протестанти та інші конфесії підсміювалися. А тодішніх хазяїв Лаври все вповні влаштовувало. Одні лише світські журналісти намагалися говорити правду. Але їх тоді православні християни обзивали "хулителями Духа Святого".
Верхня Лавра належала державі. Ніколи не забуду, як на бруківці нижньої Лаври, яка знаходилася виключно у віданні монахів знімав кліп якийсь попсовий музичний гурт. Перелякані бабусі, які йшли до мощей святих, хрестили напівголих акторок, ніби нечисту силу. Вони думали, що у такій нарузі над святим монастирем винувата світська влада. І не знали благовірні прафіянки, що без "благословіння" намісника Лаври митрополита Павла Лебедя жоден музикант не зміг би навіть апчихнути на території монастиря.
У 2012 р в часи політичного покровителя Лаври Януковича режисер Марюс Вайсберг захотів зняти у Лаврі сцену для блюзнірської комедії "Ржєвскій протіф Наполєона". Там, до відома православних, присутня сцена вінчання двох акторів чоловіків, яка знімалась у самому серці святині - прямо на площі перед Успенським Собором. Марюс Вайсберг відвідав перед зйомками намісника Лаври владику Павла... І всі питання про "осквернення святині" миттю були вирішені.
Усе це приховувалося від простого народу за щоденними службами Божими. Служби у печерках я дуже любив. І щодня тікав туди, щоб не бачити того постійного православного "шоу".
Чому ж тоді не повставав побожний люд православний проти такого явного осквернення святині як нині повстає проти якоїсь невинної кулінарної передачі Клопотенка. Адже він навіть не в храмі а у трапезній палаті свою передачу знімав? Та й не напівголих дівчат демонстрував, а дванадцять різдвяних страв!
Весь секрет такої запізнілої реакції церковних діячів на "жахливу секуляризацію" та якісь там "виклики сучасності" полягає в тому, що українська держава вилучила Лавру з відання Московського Патріархату. Якщо раніше УПЦ приховувало для всіх очевидне, то тепер їм це не вигідно.
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
👍92❤12🤯9🤡4😭4🤮2🥴2🔥1
Коли Україна воює проти росії, то репетувати про "осквернення святині" безбожною українською владою і "розкольниками з ПЦУ" вкрай як потрібно російській пропаганді.
Першим на цю тему підняв голос відомий пропагандист УПЦ о.Олександр Клименко. Потім її підхопили брудні пропагандиські канали, які працюють на електорат УПЦ - СПЖ та Перший Козацький. Після них цю хвилю підхопили усі російські канали і почали обливати брудом Українську "безбожну державу". А далі "понєслось"!
Майже всі українські конфесії, як під копірку, повторюють "московські кліше" - "храм не місце для шоу". А що, до того там не було жодного шоу?
Так. Не місце в Церкві для щоу. Але!
По-перше. Як кажуть святі отці, слово тоді має силу, коли сказано вчасно. А говорити про секуляризацію в Лаврі сьогодні вже пізно, тому що усе те, що діялося в Лаврі усі ці роки суспільство чудово бачило. І мовчання усіх конфесій почуло. Напевно Сам Господь Бог вже не витримав і вирішив припинити це "багаторічне шоу" в святій Лаврі!
По друге. Пізнавальна передача - то не шоу. Брудне шоу - це коли, наприклад, Жадан із Соловій зняли у Львові в греко-католицькому храмі нічого не вартий ні в інтелектуальному ні в культурному плані огидний кліп, просто щоб привернути до себе увагу. https://www.facebook.com/share/p/15QALYwEcP/
Пізнавальна передача Клопотенка набагато більше розповіла про церковні традиції їжі ніж сама церква. Якби представники церкви змогли запропонувати суспільству гідну альтернативу - гаразд, згоден з критикою Клопотенка! Він зробив погано! Але за відсутності такої альтернативи церковна критика нормального культурного проєкту виглядає однобоко і вбого. Спочатку самі щось зробіть годяще для людей, щоб було з чим порівнювати, а після того критикуйте скільки хочете. А то виглядає так, що ті, хто нічого не робить, щоб розповісти про українські православні традиції суспільству, критикує тих, хто хоч щось для цього робить.
І нарешті головне! Євангельське!
Кожна людина, незалежно від поглядів, гріхів та віросповідання, для Бога є дорогою, як для батька діти. Любов Христа була викликом такій релігії, в якій людина ставилася нижче за срібний семисвічник у вівтарі.
Благоліпна споруда величного храму не мала визначної цінності для Бога. Він перебуває там, де до Нього звертаються серцем. Якщо людина, молячись у храмі, втрачає любов, то Бог її полишає, а храм поступово перетворюється на музей:
– Ось, залишається ваш дім порожнім!
Коли душа покидає тіло, тоді людина стає мертвою. Коли люди, які відвідують храм, втрачають людяність, тоді релігія стає мертвою:
– Чи не бачите все це? Запевняю вас: Не залишиться тут каменя на камені, який не буде зруйнований.
Релігія, в центрі якої стоїть "ображене почуття віруючих", тобто власне "Я", робить гарний і величний храм мертвим. Його остаточне падіння залишається лише питанням часу. Через сімдесят років після воскресіння Христа Єрусалимський храм знищили римляни. З тієї ж причини стоять напівзруйнованими і порожніми безліч храмів у світі.
Ісус дуже хотів врятувати святиню від спустошення, тому з любов’ю і гнівом говорив у храмі людям щиру правду. Він не ламав "віри отців", але нещадно нищив гордість та марновірство. Він не закликав відмовлятися від обрядів та звичаїв, але наголошував, що правда, істина та Любов важливіші:
– І це належить робити, і того не залишати!
Утілившись, Творець дав можливість людям прислухатися до Нього. Бо коли замовкає Бог, тоді з людьми починає говорити глухий і сліпий до благань та страждань закон історичної справедливості:
– Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших.»
Першим на цю тему підняв голос відомий пропагандист УПЦ о.Олександр Клименко. Потім її підхопили брудні пропагандиські канали, які працюють на електорат УПЦ - СПЖ та Перший Козацький. Після них цю хвилю підхопили усі російські канали і почали обливати брудом Українську "безбожну державу". А далі "понєслось"!
Майже всі українські конфесії, як під копірку, повторюють "московські кліше" - "храм не місце для шоу". А що, до того там не було жодного шоу?
Так. Не місце в Церкві для щоу. Але!
По-перше. Як кажуть святі отці, слово тоді має силу, коли сказано вчасно. А говорити про секуляризацію в Лаврі сьогодні вже пізно, тому що усе те, що діялося в Лаврі усі ці роки суспільство чудово бачило. І мовчання усіх конфесій почуло. Напевно Сам Господь Бог вже не витримав і вирішив припинити це "багаторічне шоу" в святій Лаврі!
По друге. Пізнавальна передача - то не шоу. Брудне шоу - це коли, наприклад, Жадан із Соловій зняли у Львові в греко-католицькому храмі нічого не вартий ні в інтелектуальному ні в культурному плані огидний кліп, просто щоб привернути до себе увагу. https://www.facebook.com/share/p/15QALYwEcP/
Пізнавальна передача Клопотенка набагато більше розповіла про церковні традиції їжі ніж сама церква. Якби представники церкви змогли запропонувати суспільству гідну альтернативу - гаразд, згоден з критикою Клопотенка! Він зробив погано! Але за відсутності такої альтернативи церковна критика нормального культурного проєкту виглядає однобоко і вбого. Спочатку самі щось зробіть годяще для людей, щоб було з чим порівнювати, а після того критикуйте скільки хочете. А то виглядає так, що ті, хто нічого не робить, щоб розповісти про українські православні традиції суспільству, критикує тих, хто хоч щось для цього робить.
І нарешті головне! Євангельське!
Кожна людина, незалежно від поглядів, гріхів та віросповідання, для Бога є дорогою, як для батька діти. Любов Христа була викликом такій релігії, в якій людина ставилася нижче за срібний семисвічник у вівтарі.
Благоліпна споруда величного храму не мала визначної цінності для Бога. Він перебуває там, де до Нього звертаються серцем. Якщо людина, молячись у храмі, втрачає любов, то Бог її полишає, а храм поступово перетворюється на музей:
– Ось, залишається ваш дім порожнім!
Коли душа покидає тіло, тоді людина стає мертвою. Коли люди, які відвідують храм, втрачають людяність, тоді релігія стає мертвою:
– Чи не бачите все це? Запевняю вас: Не залишиться тут каменя на камені, який не буде зруйнований.
Релігія, в центрі якої стоїть "ображене почуття віруючих", тобто власне "Я", робить гарний і величний храм мертвим. Його остаточне падіння залишається лише питанням часу. Через сімдесят років після воскресіння Христа Єрусалимський храм знищили римляни. З тієї ж причини стоять напівзруйнованими і порожніми безліч храмів у світі.
Ісус дуже хотів врятувати святиню від спустошення, тому з любов’ю і гнівом говорив у храмі людям щиру правду. Він не ламав "віри отців", але нещадно нищив гордість та марновірство. Він не закликав відмовлятися від обрядів та звичаїв, але наголошував, що правда, істина та Любов важливіші:
– І це належить робити, і того не залишати!
Утілившись, Творець дав можливість людям прислухатися до Нього. Бо коли замовкає Бог, тоді з людьми починає говорити глухий і сліпий до благань та страждань закон історичної справедливості:
– Камінь, який будівничі відкинули як непридатний, саме він став наріжним. Від Господа це сталося, і це дивовижне в очах наших.»
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
💯53👍24❤11🤡9🔥8👎5🤮4🤔2
Софійське братство повідомляє:
«Братчики відвідали свого собрата – військового священника отця Іоанна Поліщука
Раніше ми повідомляли про ситуацію, яка склалася із членом Софійського братства, священником Іоанном Поліщуком.
Зараз він служить у складі 33-ї ОМБ, військової частини А4805, і перебуває неподалік передової.
Нещодавно редакції надійшло підтвердження факту незаконних дій командира бригади ВЧ А5003, полковника Олександра Ярмошевича, військова частина якого розташована у с. Оріховиця, Закарпатської області. У цю частину був направлений о. Іоанн Поліщук для проходження військового навчання (БЗВП) перед відправленням на фронт.
Перебуваючи там, о. Іоанн надав усі необхідні документи, які підтверджують його статус діючого священника. Крім того, він подав заяву про неможливість носіння зброї через релігійні переконання та прохання про можливість проходження альтернативної служби або призначення на посаду капелана. Увесь час перебування у частині о. Іоанн знаходився у священницькому одязі, не приймав присяги, відмовився від проходження навчання та носіння військової форми.
У листопаді, без прийняття рішення щодо його заяви, о. Іоанн був направлений до розташування 33-ї ОМБ поблизу передової. У його військовому квитку з’явилися записи про нібито успішне проходження курсу навчання (БЗВП) та здобуття навичок санітара, а згодом водія-механіка. Однак це є фактом свідомої фальсифікації документів, оскільки о. Іоанн жодного навчання не проходив, присяги не складав і навіть не має посвідчення водія.
Як з’ясувалося, подані заяви о. Іоанна так і не були розглянуті командуванням ВЧ А5003. Вони не були зареєстровані та були просто повернені командиру роти.
На жаль, у час, коли духовна підтримка військовослужбовців та їхніх родин є такою важливою, а релігійні організації відіграють значну роль у консолідації суспільства для захисту Батьківщини, окремі посадовці ігнорують закон та породжують недовіру до державних інституцій.
Свою історію мобілізований священник описує у відкритому телеграм-каналі "НЕ капелан" @ne_kapelan. Там він ділиться своїми роздумами про життя, віру, війну, про людські подвиг та зраду.»
«Братчики відвідали свого собрата – військового священника отця Іоанна Поліщука
Раніше ми повідомляли про ситуацію, яка склалася із членом Софійського братства, священником Іоанном Поліщуком.
Зараз він служить у складі 33-ї ОМБ, військової частини А4805, і перебуває неподалік передової.
Нещодавно редакції надійшло підтвердження факту незаконних дій командира бригади ВЧ А5003, полковника Олександра Ярмошевича, військова частина якого розташована у с. Оріховиця, Закарпатської області. У цю частину був направлений о. Іоанн Поліщук для проходження військового навчання (БЗВП) перед відправленням на фронт.
Перебуваючи там, о. Іоанн надав усі необхідні документи, які підтверджують його статус діючого священника. Крім того, він подав заяву про неможливість носіння зброї через релігійні переконання та прохання про можливість проходження альтернативної служби або призначення на посаду капелана. Увесь час перебування у частині о. Іоанн знаходився у священницькому одязі, не приймав присяги, відмовився від проходження навчання та носіння військової форми.
У листопаді, без прийняття рішення щодо його заяви, о. Іоанн був направлений до розташування 33-ї ОМБ поблизу передової. У його військовому квитку з’явилися записи про нібито успішне проходження курсу навчання (БЗВП) та здобуття навичок санітара, а згодом водія-механіка. Однак це є фактом свідомої фальсифікації документів, оскільки о. Іоанн жодного навчання не проходив, присяги не складав і навіть не має посвідчення водія.
Як з’ясувалося, подані заяви о. Іоанна так і не були розглянуті командуванням ВЧ А5003. Вони не були зареєстровані та були просто повернені командиру роти.
На жаль, у час, коли духовна підтримка військовослужбовців та їхніх родин є такою важливою, а релігійні організації відіграють значну роль у консолідації суспільства для захисту Батьківщини, окремі посадовці ігнорують закон та породжують недовіру до державних інституцій.
Свою історію мобілізований священник описує у відкритому телеграм-каналі "НЕ капелан" @ne_kapelan. Там він ділиться своїми роздумами про життя, віру, війну, про людські подвиг та зраду.»
👍32🙏28❤3🥱3🤬2🥴2
о. Олександр Клименко з УПЦ пише:
«У 2014 році цей храм ми відстояли.
Спроби захопити його, звісно ж, були і далі, але парафія жила.
На її чолі останні роки стояв справді чудовий священник, якого любить молодь, до якого тягнуться всі люди.
Це взірцева церковна родина, яка такою б залишалася ще довгі роки, якби не одне "але".
Судові процеси щодо майна цієї парафії відбувалися досить довго. Але в тому ж самому дусі, як і всі подібні процеси...
Ось що пише настоятель храму в с. Пасічна о. Іоан сьогодні:
"Зі скорботою та сумом повідомляю, що сьогодні представниками ПЦУ було зрізано замки. В супроводі поліції храм було відібрано в нашої релігійної громади. Це дуже символічно, адже завтра як ми знаємо велике свято день памʼяті свт. Миколая Мирлікійського Чудотворця. Завтра служба буде звершуватись у приміщенні недільної школи. Далі поки не відомо. Прошу від імені наших парафіян і від себе особисто святих молитв. Підтримати парафію можна також і фінасово, адже скоріше за все будемо налагоджувати релігійне життя в іншому місці.»
«У 2014 році цей храм ми відстояли.
Спроби захопити його, звісно ж, були і далі, але парафія жила.
На її чолі останні роки стояв справді чудовий священник, якого любить молодь, до якого тягнуться всі люди.
Це взірцева церковна родина, яка такою б залишалася ще довгі роки, якби не одне "але".
Судові процеси щодо майна цієї парафії відбувалися досить довго. Але в тому ж самому дусі, як і всі подібні процеси...
Ось що пише настоятель храму в с. Пасічна о. Іоан сьогодні:
"Зі скорботою та сумом повідомляю, що сьогодні представниками ПЦУ було зрізано замки. В супроводі поліції храм було відібрано в нашої релігійної громади. Це дуже символічно, адже завтра як ми знаємо велике свято день памʼяті свт. Миколая Мирлікійського Чудотворця. Завтра служба буде звершуватись у приміщенні недільної школи. Далі поки не відомо. Прошу від імені наших парафіян і від себе особисто святих молитв. Підтримати парафію можна також і фінасово, адже скоріше за все будемо налагоджувати релігійне життя в іншому місці.»
😢60👍20😁5🤡2🤬1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
❤65🤮7❤🔥1🥰1
Forwarded from Софійське Братство
#свято
Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас!
Стихира після 50-го псалма, глас 6:
Насліднику Божий, / співпричаснику Христа, / служителю Господній, святителю Миколаю, / яке ім’я твоє, таке й житіє твоє: / засяяв розум твій разом з сивиною, / свідчило світле лице твоє про твою душевну незлобивість, / підтверджувало лагідність слово тихе; / життя твоє славне, / й упокоєння зі святими; / молися за душі наші.
Святителю отче Миколаю, моли Бога за нас!
Стихира після 50-го псалма, глас 6:
Насліднику Божий, / співпричаснику Христа, / служителю Господній, святителю Миколаю, / яке ім’я твоє, таке й житіє твоє: / засяяв розум твій разом з сивиною, / свідчило світле лице твоє про твою душевну незлобивість, / підтверджувало лагідність слово тихе; / життя твоє славне, / й упокоєння зі святими; / молися за душі наші.
👍26🙏24❤8
Братчики Софійського Братства відвідали свого собрата – військового священника отця Іоанна Поліщука
Зараз він служить у складі 28-ї ОМБ, військової частини А4805, і перебуває неподалік передової.
Нещодавно стало відомо про факти незаконних дій командира бригади ВЧ А5003, полковника Олександра Ярмошевича, військова частина якого розташована у с. Оріховиця, Закарпатської області. У цю частину був направлений о. Іоанн Поліщук для проходження військового навчання (БЗВП) перед відправленням на фронт.
Перебуваючи там, о. Іоанн надав усі необхідні документи, які підтверджують його статус діючого священника. Крім того, він подав заяву про неможливість носіння зброї через релігійні переконання та прохання про можливість проходження альтернативної служби або призначення на посаду капелана. Увесь час перебування у частині о. Іоанн знаходився у священницькому одязі, не приймав присяги, відмовився від проходження навчання та носіння військової форми.
У листопаді, без прийняття рішення щодо його заяви, о. Іоанн був направлений до розташування 33-ї ОМБ поблизу передової. У його військовому квитку з’явилися записи про нібито успішне проходження курсу навчання (БЗВП) та здобуття навичок санітара, а згодом водія-механіка. Однак це є фактом свідомої фальсифікації документів, оскільки о. Іоанн жодного навчання не проходив, присяги не складав і навіть не має посвідчення водія.
Як з’ясувалося, подані заяви о. Іоанна так і не були розглянуті командуванням ВЧ А5003. Вони не були зареєстровані та були просто повернені командиру роти.
На жаль, у час, коли духовна підтримка військовослужбовців та їхніх родин є такою важливою, а релігійні організації відіграють значну роль у консолідації суспільства для захисту Батьківщини, окремі посадовці ігнорують закон та породжують недовіру до державних інституцій.
Свою історію мобілізований священник описує у відкритому телеграм-каналі "НЕ капелан" @ne_kapelan. Там він ділиться своїми роздумами про життя, віру, війну, про людські подвиг та зраду.
Джерело: тг Софійське братство
Зараз він служить у складі 28-ї ОМБ, військової частини А4805, і перебуває неподалік передової.
Нещодавно стало відомо про факти незаконних дій командира бригади ВЧ А5003, полковника Олександра Ярмошевича, військова частина якого розташована у с. Оріховиця, Закарпатської області. У цю частину був направлений о. Іоанн Поліщук для проходження військового навчання (БЗВП) перед відправленням на фронт.
Перебуваючи там, о. Іоанн надав усі необхідні документи, які підтверджують його статус діючого священника. Крім того, він подав заяву про неможливість носіння зброї через релігійні переконання та прохання про можливість проходження альтернативної служби або призначення на посаду капелана. Увесь час перебування у частині о. Іоанн знаходився у священницькому одязі, не приймав присяги, відмовився від проходження навчання та носіння військової форми.
У листопаді, без прийняття рішення щодо його заяви, о. Іоанн був направлений до розташування 33-ї ОМБ поблизу передової. У його військовому квитку з’явилися записи про нібито успішне проходження курсу навчання (БЗВП) та здобуття навичок санітара, а згодом водія-механіка. Однак це є фактом свідомої фальсифікації документів, оскільки о. Іоанн жодного навчання не проходив, присяги не складав і навіть не має посвідчення водія.
Як з’ясувалося, подані заяви о. Іоанна так і не були розглянуті командуванням ВЧ А5003. Вони не були зареєстровані та були просто повернені командиру роти.
На жаль, у час, коли духовна підтримка військовослужбовців та їхніх родин є такою важливою, а релігійні організації відіграють значну роль у консолідації суспільства для захисту Батьківщини, окремі посадовці ігнорують закон та породжують недовіру до державних інституцій.
Свою історію мобілізований священник описує у відкритому телеграм-каналі "НЕ капелан" @ne_kapelan. Там він ділиться своїми роздумами про життя, віру, війну, про людські подвиг та зраду.
Джерело: тг Софійське братство
👍21🙏19❤5🤯2🔥1😢1🆒1