Уже 3 роки як громада села Скулин, що на Волині, знаходиться в ПЦУ.
Але почитання царя-батюшки Миколи ІІ відбувається і по нині.
Дивитися на ліву стіну.
#новини_від_підписників
Але почитання царя-батюшки Миколи ІІ відбувається і по нині.
Дивитися на ліву стіну.
#новини_від_підписників
о. Василій Максимишинець, який сам родом із Західної України, але не спілкується публічно українською (думаємо, що заради російських підписників і паломників) знову наривається на православних фундаменталістів.
На цей раз йому не подобається благодатний вогонь.
Нагадаємо, що о. Максимишинець- сяюча зірка на небосхилі західноєвропейського вікаріатства УПЦ.
На цей раз йому не подобається благодатний вогонь.
Нагадаємо, що о. Максимишинець- сяюча зірка на небосхилі західноєвропейського вікаріатства УПЦ.
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
о. Пафнутій Мусієнко, прес-секретар Блаженнійшого митропооита УПЦ Онуфрія вітає з днем соборності.
Ааа, то о. Василій Максимишинець просто не знає українську. Хоча народився на Закарпатті.
Взагалі то, дуже дякуємо за критичні розбори. Вони якісні.
Єдине прохання до Вас: Ви зараз вивчаєте кілька європейських мов. Включить, будь ласка, в перелік для вивчення і українську. Просто це відкриє для Вас велику нову аудиторію. Але, правда, ватники відваляться. Ну то вже ми не знаємо, що для Вас краще.
Взагалі то, дуже дякуємо за критичні розбори. Вони якісні.
Єдине прохання до Вас: Ви зараз вивчаєте кілька європейських мов. Включить, будь ласка, в перелік для вивчення і українську. Просто це відкриє для Вас велику нову аудиторію. Але, правда, ватники відваляться. Ну то вже ми не знаємо, що для Вас краще.
Forwarded from Софійське Братство
#люди_братства
Архімандрит Серафім Панкратов: Як не загинути на війні
Після написання останнього дописа на цю тему, отримав відгук від знайомого, який перекликався з двома з описаних мною історій. А на наступний день був ще більш вражаючий фідбек. Не написав про це відразу, але вирішив, що варто хоча б зараз.
Ось перша історія. Цитата (з дозволу автора): “Прочитав Вашу публікацію про те як не загинути на війні і хочу підтвердити з власного досвіду. Коли в мене був брат на нулі, також було два рази відчуття сильної небезбеки, і в ті моменти посилено молився і просив молитовної підтримки в групах. Коли він виходив потім на зв'язок, то підтверджував, що дійсно були дуже небезпечні ситуації і що чудом усі живі вийшли в першому випадку, в другому вціліли після авіа-атаки. Тому за воїнів хто на нулі, молитись треба обов'язково. Брат людина не церковна, він себе просто налаштував на позитив, ну і звісно за нього багато людей молилось. І він казав, що просто відчував, що він ніби як в якомусь колпаку. Вернувся живий, здоровий, без подряпин, лише контузії”.
Отримав цей відгук в час, коли був на конференції Софійського братства. У той же день, пізніше, присилає повідомлення разом зі скрином переписки моя хороша подруга. Пише, що її брат, разом зі співслуживцями, опинився в оточенні, і що навряд чи їх зможуть розблокувати, вивести звідти. Що вони готуються битись до останнього. Я звернувся до учасників конференції (більшість з яких – священики) і ми молились разом за те, щоб Господь зберіг життя цих воїнів та вивів їх з оточення. Молились в перший день, та вранці другого. І вже у другій половині другого дня прийшла звістка: «Вони вижили. Усі. Але у них все згоріло». На мої зустрічні запитання відповіла: «Сказав, що було чудо. Їх вогнем палили, але їх бліндаж ніби куполом накрило». Ну і відбилися, уникнули оточення.
Цікаво, що один і той самий образ виник у тих, хто врятувався – купол. Саме про подібне відчуття, що ніби були під куполом, чув і раніше від воїнів, які розповідали про випадки чудесної допомоги від Бога завдяки молитві, їх власній, або когось з близьких.
Обидва попередні дописи “Як не загинути” я закінчував тим, що Богу все можливо. І хоч я дійсно в це вірю, багато разів в цьому переконувався і з досвіду інших і з власного, але мене не полишало відчуття що цих слів недостатньо. Мені ж відомі випадки, коли багато людей молилось, наприклад, за зцілення, але зцілення не відбулось, хоча в іншому являлась явна, відчутна допомога Бога хворому та його сім’ї. Або що не всі, хто на фронті моляться, виживають. Чи можеш ти щось сказати про це, чому таке буває, які умови того, щоб молитва була дієва, була “почута”. Що можна сказати про умови такої молитви, про умови віри? Чи існує у молитви якась техніка, чи це цілком таємнича річ? Вкотре відчуваю водночас і бажання про це написати і страх (чи все вірно, що ти про це надумав, або, може ти напишеш якусь явну банальщину?). Так що ставлю собі таке завдання. Ну, добре, ще не написав, а вже анонсуєш, навіщо? Ціну набиваєш? А це щоб точно не передумати) Хоча як скоро це буде, не знаю...
Джерело
Архімандрит Серафім Панкратов: Як не загинути на війні
Після написання останнього дописа на цю тему, отримав відгук від знайомого, який перекликався з двома з описаних мною історій. А на наступний день був ще більш вражаючий фідбек. Не написав про це відразу, але вирішив, що варто хоча б зараз.
Ось перша історія. Цитата (з дозволу автора): “Прочитав Вашу публікацію про те як не загинути на війні і хочу підтвердити з власного досвіду. Коли в мене був брат на нулі, також було два рази відчуття сильної небезбеки, і в ті моменти посилено молився і просив молитовної підтримки в групах. Коли він виходив потім на зв'язок, то підтверджував, що дійсно були дуже небезпечні ситуації і що чудом усі живі вийшли в першому випадку, в другому вціліли після авіа-атаки. Тому за воїнів хто на нулі, молитись треба обов'язково. Брат людина не церковна, він себе просто налаштував на позитив, ну і звісно за нього багато людей молилось. І він казав, що просто відчував, що він ніби як в якомусь колпаку. Вернувся живий, здоровий, без подряпин, лише контузії”.
Отримав цей відгук в час, коли був на конференції Софійського братства. У той же день, пізніше, присилає повідомлення разом зі скрином переписки моя хороша подруга. Пише, що її брат, разом зі співслуживцями, опинився в оточенні, і що навряд чи їх зможуть розблокувати, вивести звідти. Що вони готуються битись до останнього. Я звернувся до учасників конференції (більшість з яких – священики) і ми молились разом за те, щоб Господь зберіг життя цих воїнів та вивів їх з оточення. Молились в перший день, та вранці другого. І вже у другій половині другого дня прийшла звістка: «Вони вижили. Усі. Але у них все згоріло». На мої зустрічні запитання відповіла: «Сказав, що було чудо. Їх вогнем палили, але їх бліндаж ніби куполом накрило». Ну і відбилися, уникнули оточення.
Цікаво, що один і той самий образ виник у тих, хто врятувався – купол. Саме про подібне відчуття, що ніби були під куполом, чув і раніше від воїнів, які розповідали про випадки чудесної допомоги від Бога завдяки молитві, їх власній, або когось з близьких.
Обидва попередні дописи “Як не загинути” я закінчував тим, що Богу все можливо. І хоч я дійсно в це вірю, багато разів в цьому переконувався і з досвіду інших і з власного, але мене не полишало відчуття що цих слів недостатньо. Мені ж відомі випадки, коли багато людей молилось, наприклад, за зцілення, але зцілення не відбулось, хоча в іншому являлась явна, відчутна допомога Бога хворому та його сім’ї. Або що не всі, хто на фронті моляться, виживають. Чи можеш ти щось сказати про це, чому таке буває, які умови того, щоб молитва була дієва, була “почута”. Що можна сказати про умови такої молитви, про умови віри? Чи існує у молитви якась техніка, чи це цілком таємнича річ? Вкотре відчуваю водночас і бажання про це написати і страх (чи все вірно, що ти про це надумав, або, може ти напишеш якусь явну банальщину?). Так що ставлю собі таке завдання. Ну, добре, ще не написав, а вже анонсуєш, навіщо? Ціну набиваєш? А це щоб точно не передумати) Хоча як скоро це буде, не знаю...
Джерело
Сергій Шумило пише про волоні мрії ватників в УПЦ:
«Доволі символічні фото, які дають підстави трохи уявити, з якими суб'єктами у світовому православ'ї будуть рахуватись у новій адміністрації президента США... Глава Американської Архієпіскопії Вселенського Патріархату, архієпископ Американський Елпідофор 20 та 21 січня 2025 на запрошення Білого дому офіційно взяв участь в урочистостях з нагоди інавгурації нового президента США. Як видно з цих фото, Архієпископ Елпідофор привітав президента Дональда Трампа та новопризначеного віце-президента Джея Вэнса.
Невідомість навколо політики нового/старого президента США породжує чимало чуток та очікувань з усіх сторін... Бачив навіть у проросійських пабліках сподівання, що адміністрація Трампа начебто виступатиме на захист структур Московського патріархату (!?). До такого очікування начебто дають "надії" заяви однієї зі співголів Молодіжної республіканської федерації Кетрін Уайтфорд (її батько - священик Московського патріархату протоієрей Іоанн Уайтфорд, настоятель храму РПЦЗ МП в Спрінг, Х'юстон (штат Техас) і благочинний Чиказької єпархії РПЦЗ МП, в 2007 брав участь у Москві в офіційній делегації на підписанні акта про б'єднання РПЦЗ з Московським патріархатом, у 2019 виступав у Москві з доповіддю на тему «Американський погляд на українську кризу», присвячену церковній ситуації в Україні, є генеральним редактором «Свято-Інокентіївського літургійного календаря» РПЦЗ МП).
Зараз всі гадають, яким буде курс Д. Трампа і чого очікувати... Проте, в контексті релігійної політики варто пригадати, що саме за попереднього президентства Д. Трампа (2017 - 2021) Вселенський Патріархат ініціював надання Томосу про автокефалію ПЦУ, і, як пам'ятаємо, у РФ за це обвинувачували саме "трампівський" Держдеп США...
Доречі, якось лишилось малопомітним, серед важливих призначень - на посаду радника президента США та директора Управління науково-технічної політики Білого дому оголошено архонта Вселенського Патріархату Майкла Краціоса (Michael Kratsios). Оголошуючи про його призначення, президент Трамп заявив: «Разом ми зробимо наукові прориви, забезпечимо технологічне домінування Америки та відкриємо Золоте століття американських інновацій». Повідомляється, що, серед іншого, в адміністрації Трампа він завідуватиме питаннями штучного інтелекту та криптовалют. М. Краціос вважається архітектором американської ініціативи штучного інтелекту та національної стратегії просування американського лідерства в області ШІ, у попередній адміністрації Трампа він обіймав посаду головного технологічного радника президента США, серед іншого
очолював зусилля Білого дому з інтеграції безпілотних літальних апаратів у національну систему повітряного простору, з 2020 виконував обов'язки заступника міністра оборони з досліджень та інжинірингу у Пентагоні. Є парафіянином Вселенського Патріархату і був за поданням архієпископа Елпідофора посвячений Патріархом Варфоломієм у члени Ордену Архонтів Вселенського Патріархату.
Загалом, серед членів Ордену Архонтів в США є чимало впливових республіканців, які вже працювали в команді Трампа. Тож не виключено, що невдовзі ми почуємо і про нові призначення архонтів Вселенського Патріархату на важливі пости в США.
Орден Архонтів діє при Американській Архієпископії ВП і ставить за мету підтримку Вселенського Патріархату. Духовним наставником Ордену є Екзарх Вселенського Патріархату та глава Американської Архієпископії архієпископ Елпідофор (Ламбриніадіс), який подає Вселенському патріарху кандидатури на посвячення у архонти. Як пишуть ЗМІ, Орден Архонтів об'єднує впливових вірян Вселенського Патріархату - представників т.зв. "грецького лобі" у США, серед яких греко-американські мільярдери, політики, культурні та громадські діячі, в т.ч. члени Сенату, Конгресу та Палати представників США, прокурори, адвокати тощо.
Серед відомих американських діячів, наприклад, членом Ордену Архонтів є колишній глава ЦРУ США Джордж Тенет. Серед впливових республіканців, які обіймали важливі посади за попередньої каденції президента Трампа, архонтами Вселенського Патріархату є: кол.
«Доволі символічні фото, які дають підстави трохи уявити, з якими суб'єктами у світовому православ'ї будуть рахуватись у новій адміністрації президента США... Глава Американської Архієпіскопії Вселенського Патріархату, архієпископ Американський Елпідофор 20 та 21 січня 2025 на запрошення Білого дому офіційно взяв участь в урочистостях з нагоди інавгурації нового президента США. Як видно з цих фото, Архієпископ Елпідофор привітав президента Дональда Трампа та новопризначеного віце-президента Джея Вэнса.
Невідомість навколо політики нового/старого президента США породжує чимало чуток та очікувань з усіх сторін... Бачив навіть у проросійських пабліках сподівання, що адміністрація Трампа начебто виступатиме на захист структур Московського патріархату (!?). До такого очікування начебто дають "надії" заяви однієї зі співголів Молодіжної республіканської федерації Кетрін Уайтфорд (її батько - священик Московського патріархату протоієрей Іоанн Уайтфорд, настоятель храму РПЦЗ МП в Спрінг, Х'юстон (штат Техас) і благочинний Чиказької єпархії РПЦЗ МП, в 2007 брав участь у Москві в офіційній делегації на підписанні акта про б'єднання РПЦЗ з Московським патріархатом, у 2019 виступав у Москві з доповіддю на тему «Американський погляд на українську кризу», присвячену церковній ситуації в Україні, є генеральним редактором «Свято-Інокентіївського літургійного календаря» РПЦЗ МП).
Зараз всі гадають, яким буде курс Д. Трампа і чого очікувати... Проте, в контексті релігійної політики варто пригадати, що саме за попереднього президентства Д. Трампа (2017 - 2021) Вселенський Патріархат ініціював надання Томосу про автокефалію ПЦУ, і, як пам'ятаємо, у РФ за це обвинувачували саме "трампівський" Держдеп США...
Доречі, якось лишилось малопомітним, серед важливих призначень - на посаду радника президента США та директора Управління науково-технічної політики Білого дому оголошено архонта Вселенського Патріархату Майкла Краціоса (Michael Kratsios). Оголошуючи про його призначення, президент Трамп заявив: «Разом ми зробимо наукові прориви, забезпечимо технологічне домінування Америки та відкриємо Золоте століття американських інновацій». Повідомляється, що, серед іншого, в адміністрації Трампа він завідуватиме питаннями штучного інтелекту та криптовалют. М. Краціос вважається архітектором американської ініціативи штучного інтелекту та національної стратегії просування американського лідерства в області ШІ, у попередній адміністрації Трампа він обіймав посаду головного технологічного радника президента США, серед іншого
очолював зусилля Білого дому з інтеграції безпілотних літальних апаратів у національну систему повітряного простору, з 2020 виконував обов'язки заступника міністра оборони з досліджень та інжинірингу у Пентагоні. Є парафіянином Вселенського Патріархату і був за поданням архієпископа Елпідофора посвячений Патріархом Варфоломієм у члени Ордену Архонтів Вселенського Патріархату.
Загалом, серед членів Ордену Архонтів в США є чимало впливових республіканців, які вже працювали в команді Трампа. Тож не виключено, що невдовзі ми почуємо і про нові призначення архонтів Вселенського Патріархату на важливі пости в США.
Орден Архонтів діє при Американській Архієпископії ВП і ставить за мету підтримку Вселенського Патріархату. Духовним наставником Ордену є Екзарх Вселенського Патріархату та глава Американської Архієпископії архієпископ Елпідофор (Ламбриніадіс), який подає Вселенському патріарху кандидатури на посвячення у архонти. Як пишуть ЗМІ, Орден Архонтів об'єднує впливових вірян Вселенського Патріархату - представників т.зв. "грецького лобі" у США, серед яких греко-американські мільярдери, політики, культурні та громадські діячі, в т.ч. члени Сенату, Конгресу та Палати представників США, прокурори, адвокати тощо.
Серед відомих американських діячів, наприклад, членом Ордену Архонтів є колишній глава ЦРУ США Джордж Тенет. Серед впливових республіканців, які обіймали важливі посади за попередньої каденції президента Трампа, архонтами Вселенського Патріархату є: кол.
міністр охорони здоров'я та соціальних служб США Алекс Майкл Азар; кол. директор Управління зв'язків із громадськістю в адміністрації Трампа Джордж Ентоні Сіфакіс; кол. керівник підготовчих заходів з організації виступів, зустрічей та прийомів Трампа Джордж Дін Джіджікос; кол. член юридичної команди президента Трампа Ендрю Джон Іконому; кол. голова протоколу Держдепу США Майк Карлуцос; консультант Держдепу з питань політики США Джон Сітілідіс та інші. Архонт Райнхольд Річард Прібус був головою Національного комітету Республіканської партії, а архонт-республіканець Дін Джордж Скелос обіймав посаду в.о. віце-губернатора штату Нью-Йорк та лідера більшості Сенату штату Нью-Йорк. Серед впливових американських політиків-республіканців та членів Ордену Архонтів також можна згадати Гаса (Константіноса) Біліракіса та Майкла (Міхаліса) Біліракіса, Сема Е. Галеотоса, Джорджа Крістофера, Крісті Пітера Майхоса, Ендрю Стівена На́ціоса, Ю́джина Тіле́мечуса Россідіса, Тома Кріса Корологоса, Філіппоса Крістофера та багатьох інших.
Як видно, у архонтів Вселенського Патріархату є досить впливове лобі у лавах республіканців. Аналогічно вони мають впливових представників і в лавах демократів, серед них і один з основних фінансових донорів Демократичної партії США Джордж Метью Маркус. Т.зв. "грецьке лобі" має серйозний вплив в обох партіях США, що відбивається і на незмінності курсу підтримки Вселенського Патріархату, незалежно від того, хто є президентом США.
P.S. На двох останніх фото архонт ВП та радник президента США Майкл Краціос»
Як видно, у архонтів Вселенського Патріархату є досить впливове лобі у лавах республіканців. Аналогічно вони мають впливових представників і в лавах демократів, серед них і один з основних фінансових донорів Демократичної партії США Джордж Метью Маркус. Т.зв. "грецьке лобі" має серйозний вплив в обох партіях США, що відбивається і на незмінності курсу підтримки Вселенського Патріархату, незалежно від того, хто є президентом США.
P.S. На двох останніх фото архонт ВП та радник президента США Майкл Краціос»
Тези з листування з одним архієреєм УПЦ:
1. Провідні експерти прогнозують, що Росія та Україна у стані війни будуть ще мінімум років 10. Навіть якщо буде досягнуто тимчасове перемир'я, це не буде повноцінний стабільний мир. Війна буде продовжуватись, поки Росія остаточно не виснажиться.... Такі реалії. До цих реалій доведеться всім призвичаюватись і підлаштовуватись ((( Тож марно тішитись ілюзіями, що от-от все стане, як було колись... Бо як було колись вже не буде ніколи. І це перш за все стосується і УПЦ. Синод УПЦ мав би це давно усвідомити і прийняти чіткі рішення щодо повного виходу УПЦ зі складу РПЦ МП, а не чекати, що от-от москва внесе в умови перемир'я пункт про захист УПЦ. Бо якщо вона це зробить, то ще гіршої біди принесе УПЦ в Україні (( Цього деякі синодали ніяк не можуть зрозуміти, чим виступають могильниками власної Церкви ((( Оце болить (((
2. Часто можна почути застереження, що якщо УПЦ повністю вийде зі складу РПЦ, то Кіріл Гундяєв піддасть "забороні" єпископів УПЦ і їх не будуть приймати до співслужіння в інших Помісних Церквах. Дуже дивний аргумент, бо майже жодна з автокефальних Помісних Церков (Болгарська, Елладська, Албанська, Румунська, Грузинська, Сербська, Польська) не отримувала автокефалію як подарунок, без виборювання та т.зв. "заборон".
3. Але тут більш актуальне питання, чи Церква існує заради визнання на зовні, чи перш за все для визнання власним народом? Якщо власне суспільство і держава не визнаватимуть (а все йде до того через збереження в УПЦ канонічного зв'язку з МП), то все інше на зовні не матиме жодного значення... УПЦ не є суб'єктом, але є об'єктом як структурний підрозділ МП, так її сприймають і в Україні, і назовні в інших Помісних Церквах. Для того щоб сприймали як рівноправного партнера і суб'єкта відносин, УПЦ має офіційно проголосити свою суб'єктність (тобто автокефалію), а не лише вдавати її перед внутрішньою аудиторією.
4. Зі спілкування з впливовими представниками низки Помісних Церков відомо, що деякі з них зберігали би спілкування з УПЦ і після оголошення автокефалії, навіть попри рішення МП (як це було щодо РПЦЗ всі роки її самостійного існування, попри її жорстке протистояння з МП). Але для цього треба не сидіти і чекати незрозуміло чого, а робити самим реальні кроки. Дорогу осилює той, хто йде, а не той, хто стоїть на місці...
5. Щодо Константинополя, то так само, мають бути з боку УПЦ реальні кроки назустріч, а не вичікування, і перший крок має бути з боку УПЦ, зокрема - скасування недолугого рішення про одноосібний розрив євхаристійного спілкування та порушення поминання по диптиху (це обов'язкова умова). УПЦ сама себе загнала в глухий кут, коли слідом за МП в 2018 самочинно розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським Патріархатом та іншими Помісними Церквами (а це де-факто відпадіння у схизму). І цю свою помилку має УПЦ сама подолати, замість неї її ніхто не вирішить.
6. Те що автокефалію УПЦ одразу ніхто не визнає, це очевидно, але й не буде припинено спілкування з УПЦ. Вже згадувана РПЦЗ може бути черговим прикладом, адже з нею зберігали євхаристійне спілкування Єрусалимська та Сербська Церкви попри її жорстке протистояння з МП і "заборони" з боку останньої (всі пам'ятаємо, як в МП ще не так давно називали РПЦЗ не інакше як "карловацький розкол", і навіть перерукополагали її священиків, найбільш відомий приклад - прот. Олег Стєняєв з Москви, якого після переходу з РПЦЗ до МП там заново "перерукопоклали").
Звісно, на перших порах після проголошення автокефалії УПЦ був би невизначений стан, коли офіційно автокефалію не визнають, але й розриву спілкування не було би, щось на зразок ситуації з Македонською Церквою, яка попри невизнання назовні працювала в середині своєї країни на консолідацію власного суспільства і взаємодію з державою. Церква для народу, а не навпаки. Якщо Церква не має підтримки власного суспільства та держави, то з нею і на зовні ніхто не буде рахуватись і всерйоз сприймати як рівноправного партнера та суб'єкта відносин (а не об'єкта у складі іншої структури МП).⬇️ ⬇️ ⬇️
1. Провідні експерти прогнозують, що Росія та Україна у стані війни будуть ще мінімум років 10. Навіть якщо буде досягнуто тимчасове перемир'я, це не буде повноцінний стабільний мир. Війна буде продовжуватись, поки Росія остаточно не виснажиться.... Такі реалії. До цих реалій доведеться всім призвичаюватись і підлаштовуватись ((( Тож марно тішитись ілюзіями, що от-от все стане, як було колись... Бо як було колись вже не буде ніколи. І це перш за все стосується і УПЦ. Синод УПЦ мав би це давно усвідомити і прийняти чіткі рішення щодо повного виходу УПЦ зі складу РПЦ МП, а не чекати, що от-от москва внесе в умови перемир'я пункт про захист УПЦ. Бо якщо вона це зробить, то ще гіршої біди принесе УПЦ в Україні (( Цього деякі синодали ніяк не можуть зрозуміти, чим виступають могильниками власної Церкви ((( Оце болить (((
2. Часто можна почути застереження, що якщо УПЦ повністю вийде зі складу РПЦ, то Кіріл Гундяєв піддасть "забороні" єпископів УПЦ і їх не будуть приймати до співслужіння в інших Помісних Церквах. Дуже дивний аргумент, бо майже жодна з автокефальних Помісних Церков (Болгарська, Елладська, Албанська, Румунська, Грузинська, Сербська, Польська) не отримувала автокефалію як подарунок, без виборювання та т.зв. "заборон".
3. Але тут більш актуальне питання, чи Церква існує заради визнання на зовні, чи перш за все для визнання власним народом? Якщо власне суспільство і держава не визнаватимуть (а все йде до того через збереження в УПЦ канонічного зв'язку з МП), то все інше на зовні не матиме жодного значення... УПЦ не є суб'єктом, але є об'єктом як структурний підрозділ МП, так її сприймають і в Україні, і назовні в інших Помісних Церквах. Для того щоб сприймали як рівноправного партнера і суб'єкта відносин, УПЦ має офіційно проголосити свою суб'єктність (тобто автокефалію), а не лише вдавати її перед внутрішньою аудиторією.
4. Зі спілкування з впливовими представниками низки Помісних Церков відомо, що деякі з них зберігали би спілкування з УПЦ і після оголошення автокефалії, навіть попри рішення МП (як це було щодо РПЦЗ всі роки її самостійного існування, попри її жорстке протистояння з МП). Але для цього треба не сидіти і чекати незрозуміло чого, а робити самим реальні кроки. Дорогу осилює той, хто йде, а не той, хто стоїть на місці...
5. Щодо Константинополя, то так само, мають бути з боку УПЦ реальні кроки назустріч, а не вичікування, і перший крок має бути з боку УПЦ, зокрема - скасування недолугого рішення про одноосібний розрив євхаристійного спілкування та порушення поминання по диптиху (це обов'язкова умова). УПЦ сама себе загнала в глухий кут, коли слідом за МП в 2018 самочинно розірвала євхаристійне спілкування зі Вселенським Патріархатом та іншими Помісними Церквами (а це де-факто відпадіння у схизму). І цю свою помилку має УПЦ сама подолати, замість неї її ніхто не вирішить.
6. Те що автокефалію УПЦ одразу ніхто не визнає, це очевидно, але й не буде припинено спілкування з УПЦ. Вже згадувана РПЦЗ може бути черговим прикладом, адже з нею зберігали євхаристійне спілкування Єрусалимська та Сербська Церкви попри її жорстке протистояння з МП і "заборони" з боку останньої (всі пам'ятаємо, як в МП ще не так давно називали РПЦЗ не інакше як "карловацький розкол", і навіть перерукополагали її священиків, найбільш відомий приклад - прот. Олег Стєняєв з Москви, якого після переходу з РПЦЗ до МП там заново "перерукопоклали").
Звісно, на перших порах після проголошення автокефалії УПЦ був би невизначений стан, коли офіційно автокефалію не визнають, але й розриву спілкування не було би, щось на зразок ситуації з Македонською Церквою, яка попри невизнання назовні працювала в середині своєї країни на консолідацію власного суспільства і взаємодію з державою. Церква для народу, а не навпаки. Якщо Церква не має підтримки власного суспільства та держави, то з нею і на зовні ніхто не буде рахуватись і всерйоз сприймати як рівноправного партнера та суб'єкта відносин (а не об'єкта у складі іншої структури МП).
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Який сенс перейматись ставленням на зовні, якщо серед власного народу УПЦ через свої канонічні зв'язки з МП щодня втрачає підтримку?
7. Проте, знаючи вл. Онуфрія, не впевнений, що він спроможний на більш рішучі реальні кроки, його позиція "сидіти та вичікувати", сподіваючись що все саме якось повернеться як було колись, а цим тільки ще більше заганяє ситуацію в глухий кут (((
Такі от відверті та невтішні роздуми, спричинені біллю та переживаннями за долю УПЦ (((
7. Проте, знаючи вл. Онуфрія, не впевнений, що він спроможний на більш рішучі реальні кроки, його позиція "сидіти та вичікувати", сподіваючись що все саме якось повернеться як було колись, а цим тільки ще більше заганяє ситуацію в глухий кут (((
Такі от відверті та невтішні роздуми, спричинені біллю та переживаннями за долю УПЦ (((
о. Василь Левченко з ПЦУ радіє:
«Вчора ввечері поїхав потаксувати і з пасажиром зачепився говорити. Як з'ясувалося - чоловік волонтер, переселенець і вже 10 років як виїхав зі Слов'янська...
Але не це цікаво - він виявився справжнім, живим християнином!!! Його не турбувало, що я православний священник, а мене - що він протестант, ми цілу дорогу говорили про ХРИСТА, не про мішуру навколорелігійну, а саме про ХРИСТА! Він розповідав як Христос його вивів з ями наркоманії, як він на місяць взяв на себе обітницю мовчання та посту (тут я згадав ап. Павла у Аравійській пустелі), бо відчув, що ще трішки і загине, що духовно, що тілесно. Розповідав про інші свої підйоми та падіння, свідчив про ласку Божу та Його присутність у житті, говорив це мені, бо соромиться розповідати про це в своїй спільноті, вважає себе косноязичним...
Коли доїжджали вже додому - попросив мене не їхати і він забігши в будинок попросив поїхати до підопічного товариша, що кидає наркоманію, передати якусь допомогу.
Дякую Богові за такі зустрічі, бо зустрічаючи таких людей віри я розумію, наскільки довго мені ще потрібно працювати над своїм внутрішнім світом і як добре, що ми спільно маємо такого доброго БОГА!»
«Вчора ввечері поїхав потаксувати і з пасажиром зачепився говорити. Як з'ясувалося - чоловік волонтер, переселенець і вже 10 років як виїхав зі Слов'янська...
Але не це цікаво - він виявився справжнім, живим християнином!!! Його не турбувало, що я православний священник, а мене - що він протестант, ми цілу дорогу говорили про ХРИСТА, не про мішуру навколорелігійну, а саме про ХРИСТА! Він розповідав як Христос його вивів з ями наркоманії, як він на місяць взяв на себе обітницю мовчання та посту (тут я згадав ап. Павла у Аравійській пустелі), бо відчув, що ще трішки і загине, що духовно, що тілесно. Розповідав про інші свої підйоми та падіння, свідчив про ласку Божу та Його присутність у житті, говорив це мені, бо соромиться розповідати про це в своїй спільноті, вважає себе косноязичним...
Коли доїжджали вже додому - попросив мене не їхати і він забігши в будинок попросив поїхати до підопічного товариша, що кидає наркоманію, передати якусь допомогу.
Дякую Богові за такі зустрічі, бо зустрічаючи таких людей віри я розумію, наскільки довго мені ще потрібно працювати над своїм внутрішнім світом і як добре, що ми спільно маємо такого доброго БОГА!»
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
-Психіатрія на проводі…
Суспільне повідомляє, що в рф засуджено до 14 років позбавлення волі о. Костянтина Максимова, священика УПЦ з Токмака Запорізької області. Його звинувачують у шпигунстві проти рі.
Російська окупаційна влада змушувала кліриків Бердянської єпархії УПЦ підписувати документи про перехід до РПЦ, проте Максимов відмовлявся, повідомила його адвокат Юлія Богдан.
«Максимова неодноразово змушували підписувати ці документи, проте він щоразу відмовлявся. Незважаючи на це, він не лише не підписував папери, а й під час церковних служб не згадував патріарха РПЦ Кирила, за що отримував зауваження від настоятеля храму», - розповіла адвокат.
Через постійний тиск священик вирішив залишити окуповану територію. 16 травня 2023 року він спробував виїхати через Крим, скориставшись послугами приватного перевізника. Однак у Чонгарі його затримали, і з цього моменту до лютого 2024 року клірик УПЦ перебував у полоні у «підвалі» Мелітополя. Пізніше його перевели до Мелітопольського СІЗО.
«Лише 26 березня 2024 року мати Максимова Світлана отримала першу звістку від сина. У записці він написав: "Мамо, я живий, судять за ст. 276 КК РФ. Врятує тільки обмін. Бережи себе"», - повідомила адвокат.
Гідний священник. Помолимося за нього.
Російська окупаційна влада змушувала кліриків Бердянської єпархії УПЦ підписувати документи про перехід до РПЦ, проте Максимов відмовлявся, повідомила його адвокат Юлія Богдан.
«Максимова неодноразово змушували підписувати ці документи, проте він щоразу відмовлявся. Незважаючи на це, він не лише не підписував папери, а й під час церковних служб не згадував патріарха РПЦ Кирила, за що отримував зауваження від настоятеля храму», - розповіла адвокат.
Через постійний тиск священик вирішив залишити окуповану територію. 16 травня 2023 року він спробував виїхати через Крим, скориставшись послугами приватного перевізника. Однак у Чонгарі його затримали, і з цього моменту до лютого 2024 року клірик УПЦ перебував у полоні у «підвалі» Мелітополя. Пізніше його перевели до Мелітопольського СІЗО.
«Лише 26 березня 2024 року мати Максимова Світлана отримала першу звістку від сина. У записці він написав: "Мамо, я живий, судять за ст. 276 КК РФ. Врятує тільки обмін. Бережи себе"», - повідомила адвокат.
Гідний священник. Помолимося за нього.
Forwarded from Протоієрей Олександр Клименко
За океаном відбулася різка зміна погляду на людство.
Відтепер, принаймні на найближчі декілька років, там знову є лиш два гендери - чоловіки і жінки.
Ось цитата із інавгураційної промови Трампа:
"Цього тижня я також припиню політику спроб використати гендер як зброю. Ми розбудуємо суспільство, яке ґрунтується на досягненнях, яке ґрунтується на засадах меритократії (згідно з яким керівні посади у державі мають займати здібні та кваліфіковані особи незалежно від інших якостей) Відсьогодні офіційна політика США в тому, що існує лише два гендери: чоловіки та жінки".
Буття 1:27: “І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх”.
Стать знову = гендер. І без варіантів.
Ну, так ми про це знали завжди. Плюс, це ж видно прямо таки неозброєним оком. Якщо не було втручання хірурга.
Прорив, що скажеш. Не думав, що такі прості речі доведеться читати в новинах.
Це ж означає, що бути притомним і при своєму розумі скоро не буде злочином.
Щось хороше.
Бо я так і не встиг розібратися в усіх тих нових формах самосприйняття.
Але, це не означає, що "здвиг по фазі" припиниться одразу і всюди.
Нагадаю, як це було раніше. Ну, останні роки. Коли традиційні погляди відтіснили в сторону, натомість відкрили ящик Пандори гендерного хаосу.
Ось основні так звані "гендерні ідентичності", які тепер на території США перестануть, я так розумію, кошмарити суспільство:
Трансгендер — так себе звуть люди, чия гендерна ідентичність відрізняється від фізичної статі. Це також термін для позначення людей, які здійснили чи здійснюють перехід від однієї статі до іншої.
Небінарна особистість — це така, що не ідентифікує себе виключно як чоловік чи жінка. Вона здатна одночасно відчувати обидві гендерні характеристики. Може в різний час відчувати себе більше чоловіком, чи більше жінкою.
Гендерквір — термін, який вживають люди, котрі не відповідають будь-якій з гендерних ідентичностей. Вони не називають себе ані трансгендерами, ані небінарними особистостями.
Гендерфлюїд — це про людину, чия гендерна ідентичність може змінюватись або трансформуватись під впливом різних зовнішніх обставин.
Але одним розчерком пера цей перелік і всі, пов'язані з ним нові правила гри, скоро відмінять.
Думаю, це нормально.
Я би ще дописав квадроберів. Але не знаю, чи за це у нас немає статті...
Відтепер, принаймні на найближчі декілька років, там знову є лиш два гендери - чоловіки і жінки.
Ось цитата із інавгураційної промови Трампа:
"Цього тижня я також припиню політику спроб використати гендер як зброю. Ми розбудуємо суспільство, яке ґрунтується на досягненнях, яке ґрунтується на засадах меритократії (згідно з яким керівні посади у державі мають займати здібні та кваліфіковані особи незалежно від інших якостей) Відсьогодні офіційна політика США в тому, що існує лише два гендери: чоловіки та жінки".
Буття 1:27: “І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх”.
Стать знову = гендер. І без варіантів.
Ну, так ми про це знали завжди. Плюс, це ж видно прямо таки неозброєним оком. Якщо не було втручання хірурга.
Прорив, що скажеш. Не думав, що такі прості речі доведеться читати в новинах.
Це ж означає, що бути притомним і при своєму розумі скоро не буде злочином.
Щось хороше.
Бо я так і не встиг розібратися в усіх тих нових формах самосприйняття.
Але, це не означає, що "здвиг по фазі" припиниться одразу і всюди.
Нагадаю, як це було раніше. Ну, останні роки. Коли традиційні погляди відтіснили в сторону, натомість відкрили ящик Пандори гендерного хаосу.
Ось основні так звані "гендерні ідентичності", які тепер на території США перестануть, я так розумію, кошмарити суспільство:
Трансгендер — так себе звуть люди, чия гендерна ідентичність відрізняється від фізичної статі. Це також термін для позначення людей, які здійснили чи здійснюють перехід від однієї статі до іншої.
Небінарна особистість — це така, що не ідентифікує себе виключно як чоловік чи жінка. Вона здатна одночасно відчувати обидві гендерні характеристики. Може в різний час відчувати себе більше чоловіком, чи більше жінкою.
Гендерквір — термін, який вживають люди, котрі не відповідають будь-якій з гендерних ідентичностей. Вони не називають себе ані трансгендерами, ані небінарними особистостями.
Гендерфлюїд — це про людину, чия гендерна ідентичність може змінюватись або трансформуватись під впливом різних зовнішніх обставин.
Але одним розчерком пера цей перелік і всі, пов'язані з ним нові правила гри, скоро відмінять.
Думаю, це нормально.
Я би ще дописав квадроберів. Але не знаю, чи за це у нас немає статті...
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
А ви вже стали клітором?
Ярослава Міщенко віднімає у єпископата УПЦ останню надію:
«Дві новини по Трампу привернуло мою увагу вчора.
Перша, що Трамп за чотири роки хоче (якщо по простому) створити величезні "полігони", де будуть "продукувати" моделі штучного інтелекту.
Погугліть Stargate та Трамп,хто не в курсі. Як іронічно зауважила моя подруга, "можливо, то кінець епохи людей".
Але кінець не до кінця)).... Бо архітектором американської ініціативи штучного інтелекту та національної стратегії просування американського лідерства в області ШІ, у першій каденці Трампа його головний технологічний радник, який має стати співтворцем Золотого століття американських інновацій Майкл Краціос (він же лобіст Білого дому з інтеграції безпілотних літальних апаратів у національну систему повітряного простору, у минулому заступник міністра оборони з досліджень та інжинірингу у Пентагоні) є вірянином Вселенського Патріархату, посвячений Патріархом Варфоломієм у члени Ордену Архонтів (жертводавців) Вселенського Патріархату. (На фото, крутий і дуже технологічний грек, головний по ШІ у Трампа).
Тож, головний іноватор Трампа - вірянин Консттатнтинополя.
Це дає надію і людству)))), і Українському церковному питанню.
Чому), почитайте в перщому коментарі.»
«Дві новини по Трампу привернуло мою увагу вчора.
Перша, що Трамп за чотири роки хоче (якщо по простому) створити величезні "полігони", де будуть "продукувати" моделі штучного інтелекту.
Погугліть Stargate та Трамп,хто не в курсі. Як іронічно зауважила моя подруга, "можливо, то кінець епохи людей".
Але кінець не до кінця)).... Бо архітектором американської ініціативи штучного інтелекту та національної стратегії просування американського лідерства в області ШІ, у першій каденці Трампа його головний технологічний радник, який має стати співтворцем Золотого століття американських інновацій Майкл Краціос (він же лобіст Білого дому з інтеграції безпілотних літальних апаратів у національну систему повітряного простору, у минулому заступник міністра оборони з досліджень та інжинірингу у Пентагоні) є вірянином Вселенського Патріархату, посвячений Патріархом Варфоломієм у члени Ордену Архонтів (жертводавців) Вселенського Патріархату. (На фото, крутий і дуже технологічний грек, головний по ШІ у Трампа).
Тож, головний іноватор Трампа - вірянин Консттатнтинополя.
Це дає надію і людству)))), і Українському церковному питанню.
Чому), почитайте в перщому коментарі.»