Forwarded from НЕ капелан☦
Старовинний храм вмч. Георгія в селі Олександро-Шультине поблизу Костянтинівки на Донеччині до приходу аzvабадітєлєй і після.
🤬17💔15😭9😱4❤2
20 червня 1992 року Митрополит Володимир прибув до Києва після обрання Предстоятелем Української Православної Церкви.
Ступивши на перон вокзалу, Архіпастир промовив перші слова: «Я прибув не у відрядження, не з-за кордону, а прибув на рідну землю служити людям і Незалежній Україні».
Після молебню у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври Митр. Володимир звернувся до вірян:
«Я приїхав не за кордон. Я повернувся до свого дому, до рідного дому, до своєї батьківщини, яка мене виховала. Я не можу заявляти про свій патріотизм, тому що, мені здається, це вроджене почуття, яким воно є по відношенню до рідної матері, яка народила нас на цей світ і дала нам все необхідне», - такими були перші слова Архіпастиря у Трапезній церкві Лаври.
При всій повазі до самого митрополита Володимира треба розділити людське і загальне. Початок кінця для УПЦ внаслідок непослуху законному Предстоятелю митрополиту Філарету в угоду Москві. Сьогоднішня ситуація це прямий наслідок і цієї події в т.ч.
Наслідки зради і непослуху
Ступивши на перон вокзалу, Архіпастир промовив перші слова: «Я прибув не у відрядження, не з-за кордону, а прибув на рідну землю служити людям і Незалежній Україні».
Після молебню у Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври Митр. Володимир звернувся до вірян:
«Я приїхав не за кордон. Я повернувся до свого дому, до рідного дому, до своєї батьківщини, яка мене виховала. Я не можу заявляти про свій патріотизм, тому що, мені здається, це вроджене почуття, яким воно є по відношенню до рідної матері, яка народила нас на цей світ і дала нам все необхідне», - такими були перші слова Архіпастиря у Трапезній церкві Лаври.
При всій повазі до самого митрополита Володимира треба розділити людське і загальне. Початок кінця для УПЦ внаслідок непослуху законному Предстоятелю митрополиту Філарету в угоду Москві. Сьогоднішня ситуація це прямий наслідок і цієї події в т.ч.
Наслідки зради і непослуху
👍32💯25👎9❤6😢6🤡3🎉1
І ще пару фото про наслідки зради і непослуху законному Предстоятелю своєї Церкви.
Роками, десятиріччями три імені Онуфрій, Сергій і Аліпій виставлялись в УПЦ як герої-рятівники єдинства Церкви. Тільки мовчали, якого єдинства і з ким єдинства.
А сьогодні це єдинZтво прийшло і вбиває нас.
Роками, десятиріччями три імені Онуфрій, Сергій і Аліпій виставлялись в УПЦ як герої-рятівники єдинства Церкви. Тільки мовчали, якого єдинства і з ким єдинства.
А сьогодні це єдинZтво прийшло і вбиває нас.
👍29💯14❤1👎1👏1🤡1
Дарʼя Морозова:
Якось посеред ночі прийшли розкольники з болгарками в храм, щоб помолитися, і не наважувались підвести очі до неба. А дарма, бо фарисеї, що ховалися на хорах, пострибали звідти, б'ючи нечестивців в груди зі словами: Боже, милостивий будь до цих грішників. І стали вони щиро частувати ближніх своїх – ті кийками, а ті ослонами, думаючи кийждо у серці своєму: Дякую, тобі, Боже, що я не такий, як оці!.. І билися вони до ранку, поки всі не повилітали з храму, ов із вікна, а ов із дверей.
Але одні вилетіли більш виправдано, ніж інші.
Пропонуйте Ваші версії притчі)
Якось посеред ночі прийшли розкольники з болгарками в храм, щоб помолитися, і не наважувались підвести очі до неба. А дарма, бо фарисеї, що ховалися на хорах, пострибали звідти, б'ючи нечестивців в груди зі словами: Боже, милостивий будь до цих грішників. І стали вони щиро частувати ближніх своїх – ті кийками, а ті ослонами, думаючи кийждо у серці своєму: Дякую, тобі, Боже, що я не такий, як оці!.. І билися вони до ранку, поки всі не повилітали з храму, ов із вікна, а ов із дверей.
Але одні вилетіли більш виправдано, ніж інші.
Пропонуйте Ваші версії притчі)
😁26❤10💯4👎3🔥3💊2🤝1
о. Іван Поліщук з УПЦ:
Швидко минає час. Скоро 5 років як нема з нами на землі нашого владики. Проте віримо що заслужив він милість в Бога.
Я неймовірно пишаюся тим, що останніх десять років життя владики мав можливість вчитися у цієї людини мудрості, пастирства, розсудливості та багато чого іншого. Він без сумніву став одним з декількох людей, що заклав у мене ті орієнтири по яким я рухаюсь в житті далі як священик. Таких людей є декілька. Отець Михайло Пелех нині живий і здраствуючий який відкрив мені допитливому підлітку духовний світ. Почаївські монахи вже покійні архімандрит Сильвестр та ігумен Стефан і митрополит Софроній з рук якого я отримав дияконство і багато науки, зокрема про Україну і бачення церкви в ній.
Царство Небесне великому сину Української землі!!!
Швидко минає час. Скоро 5 років як нема з нами на землі нашого владики. Проте віримо що заслужив він милість в Бога.
Я неймовірно пишаюся тим, що останніх десять років життя владики мав можливість вчитися у цієї людини мудрості, пастирства, розсудливості та багато чого іншого. Він без сумніву став одним з декількох людей, що заклав у мене ті орієнтири по яким я рухаюсь в житті далі як священик. Таких людей є декілька. Отець Михайло Пелех нині живий і здраствуючий який відкрив мені допитливому підлітку духовний світ. Почаївські монахи вже покійні архімандрит Сильвестр та ігумен Стефан і митрополит Софроній з рук якого я отримав дияконство і багато науки, зокрема про Україну і бачення церкви в ній.
Царство Небесне великому сину Української землі!!!
❤38🙏8
Forwarded from ✙ НТП ✙
Сьогодні виповнюється 6 років з дня Помісного Собору Київського Патріархату, який заявив, що Київський Патріархат продовжує існувати незалежно від ПЦУ.
З цього приводу, а також враховуючи дискусії, що велися більше 30 років, хочеться поділитися деякими думками.
В Україні сьогодні діють три однаково канонічні і однаково благодатні Православні юрисдикції: УПЦ, ПЦУ та УПЦ КП.
Всі три однаково перебувають у розколі з однаковою відповідальністю за нього.
Першопричиною розколу є церковно-політичне керівництво РФ.
Вина на ньому в першу чергу, однак це не скасовує відповідальності українських юрисдикцій за єдність українського Православ'я.
Коли якась одна юрисдикція заявляє монополію на Православ'я в Україні і силою намагається знищити інші — це програшна справа, яка нічого, крім шкоди Православ'ю і Україні, не принесе.
Українське Православ'я продовжуватиме жити в хаосі, поступово і невідворотно занепадаючи, доки українські юрисдикції не припинять бачити в інших одвічних ворогів.
Патріарх Філарет був і є єдиним українським архієреєм зі здібностями і баченням української автокефалії.
Ні ПЦУ, ні УПЦ не мають бачення автокефалії і не здатні поводитися самостійно. Вони перебувають в залежності від тих, кого намагаються наслідувати і в контрзалежності від тих, хто їм не подобається.
У Київського Патріархата в поточному форматі немає майбутнього і швидше за все він зникне без Патріарха Філарета.
Усім людям, які усвідомлюють вище написане, необхідно уже зараз готувати фундамент для майбутньої справді незалежної справді української Церкви.
Перший крок до такої Церкви - поставити на перше місце єдність у Христі і любов до своїх по вірі православних християн.
Мир вам.
НТП
З цього приводу, а також враховуючи дискусії, що велися більше 30 років, хочеться поділитися деякими думками.
В Україні сьогодні діють три однаково канонічні і однаково благодатні Православні юрисдикції: УПЦ, ПЦУ та УПЦ КП.
Всі три однаково перебувають у розколі з однаковою відповідальністю за нього.
Першопричиною розколу є церковно-політичне керівництво РФ.
Вина на ньому в першу чергу, однак це не скасовує відповідальності українських юрисдикцій за єдність українського Православ'я.
Коли якась одна юрисдикція заявляє монополію на Православ'я в Україні і силою намагається знищити інші — це програшна справа, яка нічого, крім шкоди Православ'ю і Україні, не принесе.
Українське Православ'я продовжуватиме жити в хаосі, поступово і невідворотно занепадаючи, доки українські юрисдикції не припинять бачити в інших одвічних ворогів.
Патріарх Філарет був і є єдиним українським архієреєм зі здібностями і баченням української автокефалії.
Ні ПЦУ, ні УПЦ не мають бачення автокефалії і не здатні поводитися самостійно. Вони перебувають в залежності від тих, кого намагаються наслідувати і в контрзалежності від тих, хто їм не подобається.
У Київського Патріархата в поточному форматі немає майбутнього і швидше за все він зникне без Патріарха Філарета.
Усім людям, які усвідомлюють вище написане, необхідно уже зараз готувати фундамент для майбутньої справді незалежної справді української Церкви.
Перший крок до такої Церкви - поставити на перше місце єдність у Христі і любов до своїх по вірі православних християн.
Мир вам.
НТП
❤31🤮4🥱4🤡1
Софійське братство отримало на горіхи.
Добро, що веселих попів не зачепило.
Добро, що веселих попів не зачепило.
🤡14👍9😁8👎2❤1
Один наш товариш з бурхливим минулим в 90, глянув всі ці відео з Чернівців, і без зайвих емоцій резюмував: Я вже все це бачив - це ж просто наше угрупування з 90-х… Нас , тоді бравих, «заряджених» молодиків отак відправляв на «справи» Татарін…. Це наші методи…
Так що, друзі, ласкаво просимо назад в минуле.
Тільки тоді це були розборки між бізнесменами (які залучали бандитів для вирішення справ), а тепер в цьому бере участь церква((
І все це тепер стосується кожного з нас. Нам в цьому жити…? (І вірувати😇😳🥺)
Так що, друзі, ласкаво просимо назад в минуле.
Тільки тоді це були розборки між бізнесменами (які залучали бандитів для вирішення справ), а тепер в цьому бере участь церква((
І все це тепер стосується кожного з нас. Нам в цьому жити…? (І вірувати😇😳🥺)
😢13👍6
Наш любимий єпископ ПЦУ Габриїл Кризина пояснює, як відрізняти патріотів від москвофилів.
«Для ідентифікації священнослужителів ПЦУ та УПЦ МП - головні убори (камілавки): перша (чорна) - грецького походження, друга (буває різних кольорів) - московського походження.»
«Для ідентифікації священнослужителів ПЦУ та УПЦ МП - головні убори (камілавки): перша (чорна) - грецького походження, друга (буває різних кольорів) - московського походження.»
😁34💊17👍5
«Здорова православна віра - це паплюжити розкольників, а не за свою колоду в оці думати.»
Митрополит Антоній
Митрополит Антоній
🤣32💊3❤2
Ярослава Міщенко:
«Що було до того, як успішний в Києві пропоповідник русміру став московським деградантом та алкоголіком...
Або про технологію взрощування монстра і як цьому допомагають корисні "нерозумні", а також як цього не повторити...
Один вдумливий автор нашого ресурсу @Олександр Бойко, випускник Київської духовної академії (МПвУ – ред.), який переосмислив свій шлях та вирішив поділитися ним колись написав нам на Україна Православна прекрасний текст про виродження молодіжної організації спочатку м'яко, а потім дуже проросійської громади Іонінського монастиря. (В коментарях).
Важливість публічного переосмислення подібного досвіду зараз лише зростає. Бо всім нам, аналіткам, журналістам, пастирям, чиновникам, правохоронцям варто знати: ЧОМУ і ЯК, Москві вдалося влізти і голову частині наших співвітчизників, і поселити страх перед духовною незалежністю.
Зараз Олександр написав ще один текст.
На ресурсі "Мережа відкритого православ'я". Фактично, це розбір польотів про те, як зараз здеградувавший московський клірик Андрій Ткачов колись у Києві примудрився стати успішним та популярним проповідником. Я ж хочу зробити невеличкі акценти та висловити рефлексії.
1. Андрій Ткачов, на мій погляд, або завжди був або рано став співробітником російських спецслужб. Саме їхніми руками (у яких і у церковних структурах, і у владних і правохоронних структурах були подовжувачі) створювалися обставини та ситуації, коли цей чоловік потрапляє до Києва, на гарну парафію і виходить у публічний простір.
Тому те, що Ткачов став керівником місіонерського відділу УПЦ МП. І став телезіркою на телеканалі, а покровителі купили квартиру на Оболоні, то не везіння, то зарплата Луб'янки, яку та платила у тому числі з кишень наших вірних.
Але цього мало, щоб стати зіркою. Що було далі.
Справа в тім, що українське суспільство, і демократичне, і емоційне, і на той час довірливе само допомогло цьому пастирю (важко не побачити його психічну неадкватность) стати зіркою. І я дякую автору допису, що він показав, як саме москва виростила українофоба у глашатаї Апокаліписису.
Журналістика була важливою.
Він продовжує друкуватися, і йому допомагають у цьому українці ...(українки, я б сказала).
Головний редактор журналу, за словами автора, "надрукувавши автора один раз, стала все більше підпадати під його чари, і почала все більше його публікувати в журналі", мало не перетворивши на вісник Ткачова.
Стоп.
Дівчата (хлопці), які тільки починають шлях керівника медіа-проєкту.
БІЙТЕСЬ себе, якщо у вас лише один улюблений автор, а не гроно улюблених авторів.
У журналістів завжди є свої "улюбленчики", бо у колі тих, кого вони пишуть, завжди хтось глибший, харизматичніший, дотепніший, зрештою, але якщо вам здається що це самий -самий та єдиний, то ви не ок.
І ви будете ще більше не ок, якщо потім виявиться, що в силу тих чи інших причин ви, така причарована, просували негідника.
Ткачова в медійному ефірі стало приблизно так само, як свого часу Арестовича, зауважує автор. А його формулювання ставали все жорсткішими, агресивнішими, безаплеяційнішими, хамовитішими і з вузьких кіл вирвалися в телеекрани.
Потім трапився майдан у 2014 році. Він почав сипати прокляття на адресу протестувальників, ще на початку майдану в грудні 2013 року. Після того, як його релокували до Москви, і він остаточно опустився, про Ткачова можна було забути.
Структурі УПЦ МП – не потрібні ніхто, ні журналісти, ні богослови-науковці, ні просвітителі, ні публіцисти. А їм потрібні виявилися лише пропагандисти (Ткачов) та бойовики (на зразок фашиста Селіванова)...
"Не потрібні навіть і зараз ані розвиток богословської науки, ані вибудовування комунікацій із суспільством... Вони чекають лише землі та грошей від держави, ну ще й антикваріат та інші цацьки-панагії, і щоб від них відстали та дали спокійно солодко жити"...
Про Ткачова можна було забути.
Але УПЦ МП не винесла уроку з батюшки, який переродився в "міністра церковно-правильної правди" та "апостола русміра".
"Структура МП досі не виробила захисту від дурня.⬇️ ⬇️ ⬇️
«Що було до того, як успішний в Києві пропоповідник русміру став московським деградантом та алкоголіком...
Або про технологію взрощування монстра і як цьому допомагають корисні "нерозумні", а також як цього не повторити...
Один вдумливий автор нашого ресурсу @Олександр Бойко, випускник Київської духовної академії (МПвУ – ред.), який переосмислив свій шлях та вирішив поділитися ним колись написав нам на Україна Православна прекрасний текст про виродження молодіжної організації спочатку м'яко, а потім дуже проросійської громади Іонінського монастиря. (В коментарях).
Важливість публічного переосмислення подібного досвіду зараз лише зростає. Бо всім нам, аналіткам, журналістам, пастирям, чиновникам, правохоронцям варто знати: ЧОМУ і ЯК, Москві вдалося влізти і голову частині наших співвітчизників, і поселити страх перед духовною незалежністю.
Зараз Олександр написав ще один текст.
На ресурсі "Мережа відкритого православ'я". Фактично, це розбір польотів про те, як зараз здеградувавший московський клірик Андрій Ткачов колись у Києві примудрився стати успішним та популярним проповідником. Я ж хочу зробити невеличкі акценти та висловити рефлексії.
1. Андрій Ткачов, на мій погляд, або завжди був або рано став співробітником російських спецслужб. Саме їхніми руками (у яких і у церковних структурах, і у владних і правохоронних структурах були подовжувачі) створювалися обставини та ситуації, коли цей чоловік потрапляє до Києва, на гарну парафію і виходить у публічний простір.
Тому те, що Ткачов став керівником місіонерського відділу УПЦ МП. І став телезіркою на телеканалі, а покровителі купили квартиру на Оболоні, то не везіння, то зарплата Луб'янки, яку та платила у тому числі з кишень наших вірних.
Але цього мало, щоб стати зіркою. Що було далі.
Справа в тім, що українське суспільство, і демократичне, і емоційне, і на той час довірливе само допомогло цьому пастирю (важко не побачити його психічну неадкватность) стати зіркою. І я дякую автору допису, що він показав, як саме москва виростила українофоба у глашатаї Апокаліписису.
Журналістика була важливою.
Він продовжує друкуватися, і йому допомагають у цьому українці ...(українки, я б сказала).
Головний редактор журналу, за словами автора, "надрукувавши автора один раз, стала все більше підпадати під його чари, і почала все більше його публікувати в журналі", мало не перетворивши на вісник Ткачова.
Стоп.
Дівчата (хлопці), які тільки починають шлях керівника медіа-проєкту.
БІЙТЕСЬ себе, якщо у вас лише один улюблений автор, а не гроно улюблених авторів.
У журналістів завжди є свої "улюбленчики", бо у колі тих, кого вони пишуть, завжди хтось глибший, харизматичніший, дотепніший, зрештою, але якщо вам здається що це самий -самий та єдиний, то ви не ок.
І ви будете ще більше не ок, якщо потім виявиться, що в силу тих чи інших причин ви, така причарована, просували негідника.
Ткачова в медійному ефірі стало приблизно так само, як свого часу Арестовича, зауважує автор. А його формулювання ставали все жорсткішими, агресивнішими, безаплеяційнішими, хамовитішими і з вузьких кіл вирвалися в телеекрани.
Потім трапився майдан у 2014 році. Він почав сипати прокляття на адресу протестувальників, ще на початку майдану в грудні 2013 року. Після того, як його релокували до Москви, і він остаточно опустився, про Ткачова можна було забути.
Структурі УПЦ МП – не потрібні ніхто, ні журналісти, ні богослови-науковці, ні просвітителі, ні публіцисти. А їм потрібні виявилися лише пропагандисти (Ткачов) та бойовики (на зразок фашиста Селіванова)...
"Не потрібні навіть і зараз ані розвиток богословської науки, ані вибудовування комунікацій із суспільством... Вони чекають лише землі та грошей від держави, ну ще й антикваріат та інші цацьки-панагії, і щоб від них відстали та дали спокійно солодко жити"...
Про Ткачова можна було забути.
Але УПЦ МП не винесла уроку з батюшки, який переродився в "міністра церковно-правильної правди" та "апостола русміра".
"Структура МП досі не виробила захисту від дурня.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12❤8