Венс ускладнює американські вибори

Всупереч очікуванням, в тому числі моїм, Венс, кандидат Трампа у віце-президенти, дуже сильно провів дебати. На відміну від Трампа, Венс зробив висновки з попередніх дебатів, і зрозумів, що Байден більше не балотується, а тому підхід треба міняти. Тому він був більш розкутим спокійним, не городив безкінечний бред, не ображав опонентів. В один момент, він щиро поспівчував Волцу, що його син став свідком стрілянини. Це зіграло свою роль, глядачам він сподобався.

Результати дебатів не визначили хто переміг, більшість зійшлись на думці, що Венс і Волц були рівні. Насправді, я вважаю, це вже перемогою для Венса. Але, це все веде до найгіршого з можливих сценарій виборів - до конфлікту. Харріс і Трамп йдуть дуже близько, і перемога першої на мінімалках призведе до того, що було минулого разу - конфлікту в американському суспільстві. Тому коли мене питають хто гірше Харріс чи Трамп, я кажу - конфлікт після виборів.

Я мільйон разів повторював, що навряд чи при Харріс чи Трампу зміниться наша підтримка, а все, що зараз має місце - це виключно виборча риторика. Однак, якщо США знову поринуть в хаос післявиборчого срачу, то для нас це найгірший сценарій. Систему паралізує, і ми не будемо отримувати підтримку. Трамп, доречі, вже готується до юридичних баталій навколо результатів виборів.

Що ж нам поки залишається спостерігати останні тижні виборів, і сподіватись, що хтось з кандидатів добряче лажане, і інший виграє з серйозним відривом. Бо це єдиний варіант, що не буде срачу після виборів.

ПС. Збір завершено, зібрали 234 тисячі гривень. Всім дякую. Найближчим часом відео від хлопців викладу

Цікаво, а ДБР розкладали по купюрам цю суму? Скільки кілометрів вийшло? 🫠

🚨 УВАГА! Останній шанс виграти авто або пальне! 🚨

До 17:00 у вас ще є можливість взяти участь в акції у ТРЦ Lavina та виграти новенький автомобіль ŠKODA KAMIQ SELECTION або 1000 літрів пального від Укрнафти! 🚗⛽

Адреса ТРЦ Lavina: м. Київ, вулиця Берковецька, 6Д

Приходь на шопінг, бери участь у розіграші, роблячи донат на Добробат і ставай власником неймовірної Skoda

Бажаю успіху 😉

Поки наш евакуатор забирає чергову машинку на ремонт з зони бойових дій, підтримайте збір на пікап для хлопців з Куп'янського напряму. Зараз їм теж не солодко.

На пікап для 107 ї бригади.

🎯Ціль: 300 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/39oPn4KHPZ

💳Номер картки банки
5375 4112 2267 0361

💳Номер картки ПриватБанк
5168755460848738

Paypal
smirnovrostyslav@gmail.com

Завтра день народження найбільшого покидька 21 сторіччя. Можуть бути "салюти".

Не ігноруємо тривоги.

Підтримайте швидкий збір.

На пікап для 107 ї бригади.

🎯Ціль: 300 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/39oPn4KHPZ

💳Номер картки банки
5375 4112 2267 0361

💳Номер картки ПриватБанк
5168755460848738

Paypal
smirnovrostyslav@gmail.com

Популізм і криза лідерства

Перемога партії Свобода в Австрії, шалені рейтинги Альтернативи в Німеччині і зростання Сари Вагенкнехт, значні шанси Трампа на переобрання вчергове занурили Європу в розмови про популізм і його загрозу демократії.

До війни, я якраз активно працював над доповіддю майбутнє демократії, і дуже глибоко вивчав явище популізму. Не буду вас грузити теоріями і поясненнями цього всього, але поділюсь одним спостереженням. Поки всі ліки від популізму зводяться до “більшого контролю за соцмережами”, “медіагігієна і медіаграмотність” і тому подібні історії, на які вже витрачені мільйони євро і вони не спрацювали. На мою думку, єдиними ліками є яскраве лідерство.

Популісти перемагають не тому, що вони безпринципові чи маніпулятори (що має місце), вони перемагають тому, що вони яскраві. Подивіться більшість популістичних партій називаються на честь своїх лідерів. Їхні лідери чудові актори, оратори, і вони захоплюють порядок денний. Ось Трамп бере і нав’язує всім питання мігрантів, бо він крутий оратор, а йому протистоїть досить безлика Харріс чи Байден. Саме тому популісти перемагають, бо переважно проти них виступає “безлика бюрократія” за правильні цінності. Зрозуміло, що Орбан, Фіцо, Ле Пен будуть розмазувати цю “бюрократію” своїми шоу.

Але як тільки, системні партії виставляють своїх сильних яскравих лідерів, то популісти з тріском програють вибори. Свого часу таким лідером був Макрон, Джонсон, Туск до певної міри. Я переконаний, що Обама просто б розмазав Трампа своїм ораторським талантом. Зараз в Угорщині з’явився новий конкурент Орбана - Петер Мадяр, який вже починає серйозно його піджимати.

Тому насправді системним партіям і бюрократіям потрібно виховувати і розвивати лідерство. Потрібно виставляти сильних яскравих кандидатів, які доступною мовою, ораторством, акторською грою будуть тримати правильний порядок денний, і популісти, які плутаються в своїх позиціях через брак ідеології не зможуть з ними конкурувати.

Підтримайте збір хлопців.

Експорт озброєння

Сьогодні була новина, що найближчим часом в Україні дозволять експорт озброєння, і я вже розумію, який буде срач з цього питання. Абсолютно правильно, що нам потрібний кожний набій чи дрон виготовлений в країні. Але правда в тому, що у нас є кошти тільки на частину цього. Більше того, західні кошти, які нам виділяють витрачаються виключно на західних виробників, і тільки зараз почалися розмови і перші дозволи тратити їх і на наше озброєння.

В той же час, наші потужності з виготовлення дронів виросли колосально. Держава не спроможна викупляти все, що виробляють українські компанії. Логічно це продавати і отримувати кошти, платити податки і мати нові гроші на озброєння. За оцінкою експертів експорт озброєння може принести нам 20 млрд дол, це більше половини всіх наших золотовалютних резервів.

Щоб воювати ми маємо не тільки виробляти, а й заробляти. Це реально може нам допомогти. А поки виробництва простоюють чекаючи, коли уряд назбирає достатньо грошей, щоб викупити те, що вже на складах.

Дожимаємо збір.

БЗВП і криза ідеології

Раз вже всі про це говорять, то і я додам свої 5 копійок. Значною мірою втрата Вугледару стала причиною втечі мобілізованих, які вперше були відправлені в бій. На жаль, ці випадки стали дуже і дуже поширеними, і орки вже навіть навмисно зосереджуються в місцях заходу нових батальйонів. Чому так стається? Є багато причин, але я б виділив дві дуже важливі.

1.Криза стратегічних комунікацій. Те про що я майже рік кричу набрало нарешті реального вираження. Брак інформаційних мотиваційних кампаній створили простір для вічної нашої “зради” і російського іпсо. Зважаючи і так на падіння суспільних настроїв і мотивації воювати, не було проведено жодної мотиваційної інформаційної кампанії за останній рік. Ситуація стала настільки катастрофічною, що бригади були змушені заліпити країну бордами за свій рахунок, щоб хоч якось знаходити поповнення.

Тому примусова мобілізація зараз збирає абсолютно невмотивованих і не ідеологічних чоловіків. Добровольців приходить теж дуже мало, оскільки погані новини нікого до такого не підштовхують. Тож в ЗСУ зараз потрапляють більшість чоловіків без мотивації воювати. І тут ми переходимо до другого пункту.

2.Базова військова підготовка. Курс БЗВП практично не передбачає ідеологічної мотивації бійців. За винятком кількох історичних лекцій, на курсі не викладається жодна ідеологія, яка дає відповідь на питання чому потрібно боротися за нашу незалежність. Більшість військових ототожнюють ЄС з євроремонтом і зарплатою, НАТО з комфортною службою, а західні цінності виключно з ЛГБТ. Для мобілізованих сьогодні такі події як Буча чи Ізюм щось вже дуже давно забуте, і війна порівняно далеко.

Це різко контрастує з тим, що відбувалось в російській армії останні роки. Із зламаних телефонів ми бачимо колосальну ідеологічну накачку, особливо серед офіцерів. Їхня мотивація грунтується на тому, що ця війна це питання виживання. Якщо вони програють, то дослівно “їх будуть тра..ти в жопу до кінця їхніх днів”. Іншим важливим мотиватором є повернення престижу російської армії, бути достойними своїх дідів і інша ідеологічна бредятіна, в яку вони щиро вірять. І я особисто бачив, як працює, коли оточений орк тупо не здається і накладає на себе руки.

Віра є найбільшим ресурсом людини. Люди, які вірять у щось творять дива неможливого. Саме так було в 2022 році, ми тоді вірили в себе і знали, що ніхто не має права визначати наше життя замість нас. Ми пам’ятали, що росія робила з нашими предками, і що зробить з нами, якщо ми програємо. Але сьогодні через тотальні комунікаційні провали - ми почали забувати це. Ми також потребуємо більш чіткої кристалізації нашої ідеології, ми маємо розуміти зв’язок між свободою нації і добробутом. Ми маємо знати, що ЄС - це про свободу, верховенство права і демократію, і що саме вони ведуть до добробуту і процвітання, а не божевільні вожді.

Багатьом здається, що це банальні і очевидні речі. Повірте, практика показує, що вони стали вже далеко не очевидні, не кажучи про те, щоб в них вірити.

До завершення збору на пікап для 107 бригади залишилось 50 тисяч грн.

Karma is a bitch

Історія має дійсно іронічне почуття гумору. Пригадуєте таку Лєну Шуляк? Ну ту, що хотіла під час війни монополізувати відновлення, мочила наш волонтерський рух Добробат і ще в червні цього року планувала індустріальний парк в Покровську відкривати. Так-от, перебуваючи на посаді голови партії Слуга народу вона почала створювати нову партію з Кубраковим і Наємом "Ми будуємо Україну". Слово грабуємо краще б відповідало суті )))

Іронія полягає в тому, що Лєна три роки війни знищувала купу правильних людей в ОП звинуваченнями, що вони будують політичні партії - конкуренти Слуги народу. З того часу не виникло жодної нової партії, а єдину нову партію почала будувати сама голова партії Президента )))

Деталі на ЛБ

Цитати з Фултонської промови Черчиля 1946 рік

Ми не можемо закривати очі на той факт, що демократичні свободи, якими користуються громадяни на всіх територіях Британської імперії, не забезпечуються в багатьох інших державах, у тому числі й дуже могутніх. Життя простих громадян у цих державах проходить під жорстким контролем і постійним наглядом різного роду поліцейських режимів, які володіють необмеженою владою, що здійснюється або особисто диктатором, або вузькою групою осіб через привілейовану партію та політичну поліцію.

Спілкуючись під час війни з нашими російськими друзями та союзниками, я дійшов висновку, що більше за все вони захоплюються силою і найменше поважають слабкість, особливо військову. Тому ми повинні відмовитися від застарілої доктрини балансу сил, або, як її ще називають, доктрини політичної рівноваги між державами. Ми не можемо і не повинні будувати свою політику, виходячи з мінімальної переваги і тим самим провокуючи когось на змагання з нами силою. Якщо країни Заходу будуть єдині у своїй непохитній відданості принципам, закладеним у Статуті Організації Об'єднаних Націй, то своїм прикладом вони навчать поважати ці принципи й інших. Якщо ж вони будуть роз'єднані у своїх діях або знехтують своїм обов'язком і втратять дорогоцінний час, то нас насправді може чекати катастрофа.

Коли свого часу я побачив наближення небезпеки і звернувся до своїх співгромадян та до всього світу із закликом зупинити її, ніхто не прислухався до моїх слів. Тим часом аж до 1933 року, а можливо, і до 1935 року, Німеччину ще можна було врятувати від тієї жахливої долі, що на неї чекала, і людство могло б уникнути тих незліченних бід, які на нього обрушив Гітлер. У всій світовій історії немає іншого прикладу війни, якої можна було б так легко уникнути, як недавньої кривавої бійні, що пройшлася руйнівною ходою по всій землі. Потрібно було лише своєчасно вжити необхідних заходів, і я впевнений, що Друга світова війна була б відвернена, причому без жодного пострілу, а Німеччина могла б стати процвітаючою, могутньою і всіма шанованою країною. Проте ніхто не вірив у надвигаючу небезпеку, і поступово, одна за одною, країни світу опинилися втягнутими у жахливий водоверть війни. Ми не повинні допустити повторення подібної катастрофи, і досягти цього сьогодні, у 1946 році, можливо лише через налагодження нормальних відносин і всебічного взаєморозуміння з Росією під егідою Організації Об'єднаних Націй. Підтримання таких відносин протягом багатьох мирних років має забезпечуватися не лише авторитетом ООН, але й усією міццю США, Великобританії та інших англомовних країн і їхніх союзників. Такі в основних рисах мої пропозиції, які я дозволив собі представити моїй шановній аудиторії у своєму сьогоднішньому виступі, названому мною «М’язи миру».

Армія КНДР

Широко розійшлась інформація про можливість втручання солдат Північної Кореї у війну. Це серйозний фактор, який змінює багато. Але давайте не спішити з висновками.

1. Армія КНДР має біля 1 млн солдат за різними даними. Враховуючи, що і в нас і в орків людський ресурс зараз найбільший виклик - це може серйозно переламати ситуацію. АЛЕ потрібно пам'ятати, що керівництво КНДР їб..ті параноїки, які всі ресурси готують для відбиття агресії Південної Кореї. Вони вже двічі приводили в готовність свої війська за останній місяць. Параноїки не можуть дозволити собі ослаблення своєї армії, це психологічно складно.

2. Інженерні війська від 3-5 тисяч північних корейців вже задіяні в допомозі рф. Очевидно їх прислали разом з ракетами. Скоріше за все мова може йти про поповнення цих сил, ротацію. Щодо можливого заміщення російських тилових частин корейськими, для того щоб відправити на фронт - це не логічно, оскільки в тилових частинах служать російські строковики, яких відправляти не будуть.

3. Поява на фронті регулярної армії КНДР серйозно міняє політичну ситуацію навколо війни. Фактично, це вступ у війну нової держави. Це поставить питання про зміну нашої підтримки перед партнерами і їх роль у війні.

В цілому я поки слабо вірю в можливість задіяння регулярної армії КНДР, але навіть якщо це відбудеться, я думаю катастрофи не станеться. По- перше, я б не переоцінювати її боєздатність. Для розуміння військовий бюджет КНДР біля 4 млрд дол. При такій великій армії це просто мізер. Це означає, що більшою мірою це бутафорна армія, і що типово для диктатур купа фейків на паперах. По-друге, війна змінилась. Дрони і нові технології це не те, до чого готували корейців. І перепідготовка займе час. По- третє, це точно призведе до нової відповіді партнерів.

Хорошого, звісно, мало, але точно є одне - путін відчайдушно шукає сили для продовження війни, а отже він на межі.

Вчора нобелівську премію з економіки отримали Робінсон та Аджемоглу. В Україні вони відмові більшою мірою за книгою “Чому нації занепадають”, і значно меншою мірою за книгу “Вузький коридор”. Мені б хотілося, щоб вони були відомі саме за другу книгу, де є практичні поради,а не за першу, яка швидше великий реферат на тему кому повезло, а кому ні.

У “вузькому коридорі” автори презентують практичні пояснення і поради, як досягнути ефективних інституцій і процвітання. В своїй книзі вони чомусь не згадали про Україну, хоча, на мою думку, саме ми є найкращим доказом їхнього підходу. Його суть в наступному, “вузький коридор” - це стан, в якому існує баланс між владними інституціями і громадянським суспільством. Цей баланс забезпечує стабільність і конструктивний розвиток, але як тільки він порушується, країна вилітає з “вузького коридору”, і поринає в турбулентність. Для досягнення цього коридору потрібно багато часу, і як правило, країни, які в нього ввійшли вже не випадають.

Цей підхід особливо актуальний для нас, де є багаторічна битва між “громадянським суспільством” та “державою”. На жаль, ми маємо ситуацію, коли або держава слідкує за активістами і пробує їх дискредитувати (кейс журналістів Бігуса), або антикорупціонери настільки розбивають державні органи, що вони далі неспроможні працювати (кейс оператора тилу і харчування ЗСУ). Ця одвічна боротьба призводить до того, що з 2014 року, незважаючи на розвиток демократії і свобод, ми не досягаємо потрібно балансу. Хоча, автори наголошують, що між державною і громадянським суспільством має бути “танець”, а не війна.

Коли я прочитав цю книгу в 20му році вона надихнула мене настільки, що я взявся дописати розділ від себе про Україну, але так і не завершив його. Вже будучи в ЗСУ, їхній підхід допоміг мені зрозуміти і побачити нову особливу модель побудови успішної держави в Україні. Бо, власне, ЗСУ сьогодні це приклад, коли потужне громадянське суспільство стало частиною державної інституції. Втім, поки ще публічно говорити про цю модель на цьому етапі не дуже можу.

В цілому, дуже заслужена нобелівська премія. Маловідомий штрих, це те, що Аджемоглу видатний дослідник впливу технологій на ринок праці, питання, яке буде особливо актуальним на тлі революції ШІ.