🌿Богослужіння в Неділю 20-ту після Пʼятидесятниці🕊️

Дорогі брати і сестри,

Сьогоднішнє читання з Євангелія від Луки про Гадаринського біснуватого і Послання апостола Павла до Галатів (1:11-19) перегукуються в одній важливій темі: силі Божого поклику і благодаті, які здатні перетворити будь-яке життя. Ці два епізоди розкривають, як Бог зустрічає нас там, де ми знаходимося, визволяє нас від кайданів зла і дає новий шлях.

1. Поклик Божий і звільнення від рабства

В Євангелії від Луки ми бачимо, як Ісус приходить у землю Гадаринську, де зустрічає людину, одержиму багатьма демонами. Цей чоловік був настільки уражений злом, що повністю втратив свою людяність, живучи на самоті серед могил і не маючи миру ні з людьми, ні з самим собою. Але, незважаючи на його стан, Ісус приходить саме до нього, звільняючи його від сил темряви. Цей епізод показує нам силу Божого милосердя і любові. Бог ніколи не покидає нас, яким би важким не було наше становище. Він іде за нами навіть у найтемніші куточки нашої душі, щоб принести свободу.

Подібно до цього, апостол Павло розповідає у своєму посланні про те, як Бог покликав його, незважаючи на його минуле як переслідувача Церкви. Він говорить: «Бог, Котрий вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, зволив відкрити в мені Сина Свого» (Гал. 1:15-16). Ми бачимо, що Бог не лише звільняє, але й закликає до нового служіння, до нового життя, незалежно від нашого минулого. Павло, як і біснуватий, отримав свободу — свободу служити Богові, свободу від свого гріховного шляху.

2. Перетворення через зустріч з Христом

Зустріч з Ісусом завжди перетворює. Гадаринський біснуватий після вигнання демонів стає іншою людиною: він одягнений, у здоровому глузді і сидить біля ніг Ісуса, готовий слухати Його слово. Він змінений до невпізнання, і всі, хто його знав, дивуються цьому чуду. Це і є суть зустрічі з Богом — Він не просто звільняє нас від зла, але робить нас новими людьми, оновленими Його любов’ю і милосердям.

Апостол Павло говорить про те ж перетворення, але вже через свій досвід. Коли він отримав поклик від Бога, він не став «радитися з плоттю і кров’ю», а пішов шляхом, який йому вказав Христос. Павло став свідком того, що сила Божої благодаті здатна зробити з ворога віри її ревного проповідника. Він більше не той Павло, який жив заради виконання Закону — тепер він живе заради Христа. Ми бачимо, що перетворення приходить через повну довіру і готовність слідувати за Христом.

3. Поклик до служіння і свідчення

Після зцілення Гадаринського біснуватого Ісус не дозволяє йому слідувати за Ним, але говорить: «Вернися в дім твій і розкажи, що сотворив тобі Бог» (Лк. 8:39). Чоловік, нещодавно звільнений від зла, тепер стає свідком Божого милосердя. Його життя — це живе свідчення того, що Бог визволяє, зцілює і дарує нову мету.

Так само апостол Павло приймає своє покликання бути апостолом язичників. Він бачить своє життя як свідчення Божої благодаті, знаючи, що Бог покликав його не заради людської похвали, але для того, щоб донести Євангеліє. Павло стає живим прикладом того, що Бог здатний перетворити навіть найгріховніше минуле в нове служіння і місію.

Висновок: Божий поклик для кожного з нас

Дорогі брати і сестри, сьогоднішні читання нагадують нам, що Божий поклик і благодать можуть перетворити будь-яке життя, звільнити від будь-яких кайданів і дати нову мету. Якщо ми відчуваємо тягар гріхів чи темряву всередині себе, згадаємо про Гадаринського біснуватого і апостола Павла. Бог прийшов до них, щоб дарувати свободу і новий шлях. Він також приходить і до нас, щоб зробити нас свідками Своєї любові і милосердя.

Наше завдання — відкрити серце для Бога, довіритися Йому і дозволити Йому перетворити наше життя. Нехай кожен з нас стане живим свідченням Божої любові, щоб і через нас світ побачив силу Його благодаті і милосердя.

Амінь.

Дорогі брати і сестри!

Ось і настав час, коли ми входимо в особливий період церковного року — Різдвяний піст. Цей святий час дається нам не як тягар, але як можливість. Це можливість зупинитися серед суєти світу, переглянути своє життя та підготувати своє серце до народження Спасителя.

Піст — це не лише обмеження в їжі, а насамперед боротьба з гріхом у нашому серці. Як говорить святий Іоан Золотоустий: «Справжній піст — це віддалення від зла, утримання язика, припинення гніву, стримання пристрастей, припинення обмов і брехні».

У нашому сучасному світі ми часто відчуваємо духовний голод, хоча й маємо все необхідне для тіла. Але лише Христос може наситити душу, лише Його присутність в нашому житті дарує справжній мир і радість. Тому піст — це шлях до близькості з Богом.

Під час посту я закликаю вас:
1. До молитви. Проводьте більше часу в молитві вдома, приходьте до храму, відкривайте серце перед Богом.
2. До покаяння. Різдвяний піст — чудовий час для Таїнства Сповіді, щоб очистити душу і зустріти Христа з чистим серцем.
3. До милосердя. Допомагайте ближнім, підтримуйте тих, хто в потребі, розділіть тепло своєї любові з іншими.

Не біймося труднощів посту. Бог бачить наші зусилля і підтримує нас. Як каже апостол Павло: «Усе можу в Тім, Хто мене підкріпляє» (Флп. 4:13).

Нехай цей піст стане для нас часом духовного оновлення, часом, коли ми наблизимося до Христа, Який народжується для нашого спасіння. І нехай радість Різдва Господнього наповнить наші серця, родини і весь світ.

Божого благословення вам у цьому благодатному часі!

Амінь.